УДК 330:339.9 Доц. Б.М. Одягайло, канд. екон. наук - KpueopÎ3bKuû
вкономЫний тститут КНЕУ
особливост1 формування i вим1ру в1дкритост1 економ1к у транзитивних сусп1льствах
Здiйснено пошук основних закономiрностей формування зовшшньоеконом1ч-ного сектора нацюнально'1 економiки, визначено його оптимальнi цiновi та мультип-лiкативнi зв'язки з зовнiшньоекономiчними секторами iнших краш, зроблено пропо-зицп щодо врахування в систем1 показникiв вiдкритостi транзитивно'1 економ1ки ру-ху експорту та iмпорту капiталiв, умов торгiвлi, ресурсо- та енергомюткосп експор-ту та iмпорту.
Ключов1 слова: ступiнь вiдкритостi економ1ки, нацiональна економiка, еконо-мiчнi сектори, умови торпвл1, експортно-iмпортнi потоки, рух капiталiв, ресурсомю-ткiсть та енергомюткють експорту.
Doc. B.M. Odiagaylo - Kryvyj rig economic institute of KNEU
Peculiarities of forming and economy's openness estimation
in transitive societies
In this article the retrieve of main patterns of forming foreign economic sector was made, its optimal price and multiplicative connections with other counties' foreign economic sectors were determined, some offers concerning taking into account export and import capital flows, terms of trade, resource- and power intensity in the system of indexes of transitive economy's openness were made
Key terms: economy's openness degree, national economy, economic sectors, trade conditions, export-import flows, capital flow, resource- and power intensity.
Бшьшють перехщних економж втягуються у глобальний ринковий проспр, не маючи достатньо сформованих i зрших мехашзм1в взаемоди 3i свь товою економiчною елiтою. Тому перифершшсть перших дуже часто поглиб-люеться внаслiдок неефективних дiй в мiжнародному середовищi. Навiть не виключене ïx сповзання у стан маргшальность Саме ця обставина зумовила загальну постановку проблеми i необхщшсть ïï теоретичного осмислення.
На вiдмiну вщ автаркiï, яка функцiонуе за принципом самозабезпече-ностi, вiдкрита економiка перебувае в сташ постiйноï взаемодiï з зовшштм свiтом. У вiтчизнянiй лiтературi ступiнь вiдкритостi найчастiше розглядають як вщношення експорту або iмпорту чи зовшшнього товарообiгу краïни до ïï валового внутрiшнього продукту (ВВП) [1, с. 33]. Цей показник найбшьшим е для монокультурних краш (70-90 %), для краш з розвинутою i збалансова-ною економiкою вш становить 10-20 %, а для перехщних економж переви-щуе 35 %. Очевидно, цей показник однобокий i, можливо, не зовшм корек-тний. Це обмежуе можливост визначення дшсного стану економiки краïни, ïï участi у мiжнародному подiлi пращ, перспектив зростання, розвинутост внутрiшнього ринку, забезпеченост краïни власними ресурсами тощо. Як наслщок, звужуеться концептуальна база для формування ефективноï зов-нiшньоекономiчноï полiтики.
У зарубiжному аналiзi використовуеться значно бшьше кiлькiсниx по-казниюв. Наприклад, в одному з варiантiв тут видiляють три основних шди-катори перемiщення через державний кордон: речей, людей i шформаци[2, с. 105-106]. Розрахунки ведуть з метою визначення (а) ступеня прогресу штер-
Нащомальмий лкотехшчний унiверситет УкраТми
нацюн^заци та (б) шдексу балансу вiдпливу-припливу. "Стушнь прогресу" визначають шляхом (а) сшввщношення сумарного обсягу потокiв, спрямова-них в обидва боки через кордон з обсягом внутршнього об^у (виробництва); (б) встановлення показниюв для базового року й прийняття його за 100; (в) розрахунку динамжи шдексу в наступний за базовим роком перюд. Отже, вщкритють розглядаеться комплексно. Та й шдекс балансу вщпливу-припли-ву дае змогу бiльш точно зафжсувати дiйсний стан зршо! економжи. Але ре-али перехiдних економж дещо iншi, нiж розвинутих економж. Саме цим ак-туалiзуeться авторська спроба подолати обмежешсть вирiшення проблеми з позици транзитологiчного пiдходу.
Сумiжним з цим е вирiшення проблем гаранти надiйностi економiчно-го буття, захисту вiд неадекватно! мiжнародноl конкуренци та фiнансового забезпечення вiдтворювальних процеЫв. Саме цей аспект не враховують по-переднi показники. Вiдповiдно до цього, стаття передбачае розв'язання при-наймнi таких задач як пошук основних закономiрностей формування зов-нiшньоекономiчного сектора нащонально! економiки, визначення його щно-вих та мультиплiкативних зв'язюв з зовнiшньоекономiчними секторами ш-ших краш, врахування в системi показниюв вiдкритостi транзитивно! еконо-мiки, руху каппашв, умов торгiвлi, а також - ушкального характеру окремих регюшв краши.
Новизна до^дження полягае у спробi автора модифiкувати основнi положення концепци вщкрито! економiки з транзитолопчних позицiй.
Спираючись на викладене вище, спробуемо подати основний зм^т та обгрунтувати результати наукового пошуку. Реалiзацiя потреб щодо гаран-тiй надшност буття, захисту уже досягнутих умов здшснення запитiв людей, пошуку систем орiентацil в навколишньому середовищi, щентичност тощо, приводить, принаймнi, до двох важливих наслiдкiв. По-перше, така первинна людська цiннiсть як нацiональне почуття формуе нацiональне буття - тобто специфiчний життевий устрiй того чи шшого народу. На його основi виникае нацiональна держава. По-друге, на територй, яку заселяе дана нацiя, скла-даеться особливий тип господарських зв'язюв - нащональна економiка. Вона мае певну щнтсть та повинна вщповщати таким критерiям: а) функщонуе на основi внутрiшнiх нацiональних стандарт; б) поеднуе економiко-географiч-нi чинники господарсько! дiяльностi, що визначають галузеву i регiональну и структуру, штенсившсть та характер обмiну результатами дiяльностi; в) формуе особливий тип та характер економiчноl людини, яка розумiе загально-людськi цiлi економiчноl дiяльностi i водночас усвiдомлюе систему щннос-тей дано! цившзаци; г) мае шституцй, якi втiлюють специфiку етичних, культурних, правових вiдносин та вщносин власностi, що пiдтримують цю господарську цiлiснiсть.
Цi критери належать до вЫх можливих проявiв елементарно! еконо-мiчноl одиницi, якi сприймають риси нацiонального[3, с. 82].
Так передуЫм, створюеться едина шкала потреб, стандарт мислення i стилю життя, яю несуть у собi нащональш особливостi. З певною часткою умовност можна стверджувати, що жителi яко!'сь захщно! краши сповiдують
шдивщуашзм, свободу особистостi, потяг до комфорту, прагнення нового, розвиток, прогрес. Водночас населення схщно1" краши бiльш схильне до ко-лективiзму, стабiльностi способу життя, збереження традицiй, працелюбнос-ri, поважного ставлення до батькiв [4, 9]. Безумовно, потреби цих народiв бу-дуть мати рiзний вираз, специфжу.
Щоб розгляд проблеми був бшьш зрозумiлим для читача, звернемось до вимiрiв нацiональноï економiки, започаткованих мiжнародними оргашза-цiями (ООН, МВФ). Спектр економiчниx параметрiв, необxiдниx для аналiзу, знаходимо у так званш системi нацiональниx раxункiв (СНР), за якою вся на-цiональна економша подiляеться на 5 ключових секторiв економiчноï дiяль-ностi та взаемозв'язюв мiж ними. Для нашого випадку ми зведемо ïx до чо-тирьох [5, с. 47].
Реальний або приватний нефiнансовий сектор забезпечуе виготовлен-ня благ на внутршнш ринок, а при неможливостi ïx повноï реалiзацiï на нащ-ональному ринку пропонуе цi блага експортувати. Реальний сектор також прагне задовольнити попит на благо нацюнального виробництва, а при неза-доволених потребах - i на закордонш блага. Суб'ектами цього сектора е так зваш Ымейш господарства i нефiнансовi пiдприемства.
У рамках СНР сформовано в реальному секторi пропозицiю та попит, дотримуючись стандартних позначень, можна записати таким чином:
AD' = У + (C'a + l'a) AS' = C'h + Cd + I'd + I'h = (Cd + I'd) + (C'h + I'h), де: (') - позначено належшсть показниюв до реального сектора; AD' - попит реального сектора; AS' - пропозищя реального сектора; У - прибуток реального сектора; C'a - сума видатюв на внутршне нацюнальне споживання шозем-них благ; Cd - сума видатюв на внутршне нацюнальне споживання вггчизня-них благ; C'h - сумарна (вартюна) пропозищя нащональних благ за кордон; I'd - обсяг швестицшних видатюв на нащональш блага, що споживаються в^-чизняними виробниками; l'a - обсяг швестицшних видатюв на шоземш блага, що споживаються нащональними виробниками; I'h - обсяг швестицшних видатюв на виготовлення втизняних благ, що пропонуються на експорт.
Виходячи з того, що реальний сектор повинен знаходитись у сташ рiв-новаги (повинш витримувати принцип е^валентност^, прирiвняемо правi частини двох попередшх рiвнянь i, зробивши перестановки ïx складових, от-римаемо таке рiвняння:
(У- C'd) - I'd = (C'h + I'h) - (C'a + l'a). (1)
Вираз у дужках лiвоï частини рiвняння е не що шше як внутршш за-ощадження реального сектора (S). Права частина рiвняння е не що шше, як чистий експорт реального сектора (NX'). Таким чином, маемо:
S'd - I'd = NX'. (2)
Але зважимо на деяю важливi моменти.
Чистий експорт - це рiзниця мiж експортом та iмпортом, показники яких слугують для визначення вщкритос^ економжи. Якщо структура експорту i iмпорту не значно вщхиляеться вiд середшх за якiстю свiтовиx анало-
Нащомальмий лiсотехнiчний умiверситет УкраТми
гiв, то, напевно, щ показники будуть коректними. У протилежному випадку !х використання недоцiльне. Наприклад, укра!нський експорт характеризуемся значною часткою продукци сировинно! спрямованостi та низьким рiвнем додано! вартость Ця обставина виснажуе ресурсну базу кра!ни та ро-бить !! економiку досить вразливою до зовшшшх шокiв, змiн цiново! кон'юн-ктури. Частка товарiв з високою доданою вартютю в загальному обсязi ек-спорту залишаеться незначною - на продукщю машинобудування припадае тшьки 15 %. Структура укра!нського iмпорту, в якiй бiльше третини припадае на енергоносй, вiдображае високу залежшсть укра!нсько! економiки вiд зовшшшх джерел !х постачання. Частка енергоносйв у загальному обсязi iм-порту у 2003 р. становить до 32,8 % [6, с. 40-41]. Звщси видно, що при такш структурi експорту та iмпорту Укра!ни показник вiдкритостi !! економiки, об-рахований за вiдомими методиками, мало що дае. Бшьше того, вш завуальо-вуе реальну ситуацiю. У такому випадку чистий експорт буде вщображати тшьки явну ефектившсть зовшшньо! торгiвлi незалежно вiд обсягiв експорту i iмпорту, а неявна ефективнiсть (вiд альтернативного просування товарiв i ресурсiв) не буде вiдображена.
Очевидно також, що нагромадження для фшансування реального сектора можуть бути тюно пов'язаш iз зовнiшньою дiяльнiстю суб'ектiв цього сектора. З рiвняння (2) випливае, що надлишок заощаджень вiдповiдае позитивному значенню чистого експорту з реального сектора. У цьому випадку надлишок заощаджень може бути наданий в борг закордонним суб'ектам за принципом платность А це означае, що нащональш суб'екти мають доходи на сво! фiнансовi активи, передаш в тимчасове користування, тобто тимчасо-во вiдчуженi шоземним суб'ектам. Тут проявляеться та ж закономiрнiсть ово-лодiння умовами життезабезпечення (iндивiдами, фiрмами тощо).
За сво!м змiстом аналогiчна ситуацiя, але з вектором протилежного напрямку, виникае у випадку, коли Б^ - = -ИХ'. Це означае, що власних заощаджень у реальному секторi бракуе, тобто юнуе !х дефщит. Останнш мо-же бути профшансованим ззовнi. Iноземнi суб'екти вiдчужують сво! власш нагромадження i надають !х у тимчасове користування нацiональним суб'ектам. Знову ж таки за плату. Тепер дохщ отримують iноземцi. I в тому, i в шшому випадку використовують похiднi форми фшансових активiв - бор-говi зобов'язання. Вони фжсують стан вiдчуження i тимчасове право володш-ня шоземними коштами. Самi ж похiднi фiнансовi активи (борговi зобов'язання) фжсуються в дебетi платiжного балансу кра!ни-кредитора. Цш-ностi останньо! зросли, але вони зросли тимчасово. Кра!на-боржник отримаш кошти використовуе для прибуткового вкладення, або ж на цш шдвищення рiвня добробуту сво!х громадян (звичайно, можливе i iнше цiльове використання), та в будь-якому випадку мова йде про шдвищення мобшьност фшансових й товарних активiв i про спрощення доступу до них з боку тих, хто !х потребуе.
Наступний сектор - це бюджетний або урядовий сектор. Тут форму-ються доходи бюджету вщ податюв i шших надходжень (Т), а також частина агрегованого попиту, який можна записати так:
G = C'd + C'a + I'd + I'a, (3)
де: (") - позначка належност показниюв до реального сектора; G - бюджетш видатки; C'd - сума державних видатюв на споживання нацюнальними спо-живачами в^чизняних благ; C'a - сума державних видатюв на споживання нацюнальними споживачами шоземних благ; I'd - обсяг державних швестицшних видатюв на нацюнальш блага, що споживаються вггчизняними виробниками; I'a - обсяг державних швестицшних видатюв на шоземш блага, що споживаються нацюнальними виробниками.
Рiзниця мiж надходженнями та видатками бюджету становить бюд-жетний надлишок або заощадження (BS) :
BS = Т - G. (4)
Сальдо надходжень i видатюв бюджету може бути i дефщитним, i про-фщитним. Якщо воно негативне, то виникае необхщшсть фшансування бюджету за рахунок позичання, як внутршнього, так i зовшшнього. Отже, потреба уряду, що представляе всю спшьноту (номшально), породжуе зовшшньоеко-номiчний зв'язок. Це ще один крок до творення штернацюнально1" економiки.
Тепер подивимось, як творяться передумови виникнення зовшшньо1" ^жнародно1") економiки у грошовому або фшансовому секторi нацюнально1" економiки. Цей сектор втшюе в собi грошовi потоки, яю проходять через цен-тральш та комерцiйнi банкiвськi установи. Як результат, виникають лжвщш вимоги дано1' краши до нацiональниx та шоземних економiчниx суб,ектiв, а також до урядових установ. Вони становлять активи. Поряд виникають зо-бов'язання нацюнально1" банкiвськоï системи перед приватними економiчни-ми суб'ектами та урядовими шститущями, як вiтчизняними, так i шоземними. Сукупнiсть цих зобов'язань становить всю грошову масу краши. Щ грошi в СНР отримали назву пасивiв.
Вiдповiдно до умов рiвноважного стану грошового сектора та взаемо-погашення вимог i зобов'язань, формалiзуемо вщповщшсть активiв пасивам:
М = NFA + NDA,
де: М- пасиви (грошова маса); NFA - чис^ шоземш активи; NDA - чис^ внутршш активи.
Чис^ шоземш активи грошового сектора як нацюнального (головного державного) банку, так i шдконтрольних йому комерцшних банюв е чистими мiжнародними резервами кра1'ни (R). Вони е головним джерелом фшансування дефщш!в реального та державного секторiв. Правда, це джерело не едине. Осюльки в системi СНР рахунок зовнiшньоекономiчноï дiяльностi вiдобра-жае трансакци, пов'язанi тiльки зi створенням i використанням нацюнального доходу i не включае трансакци, з передачею права власнос^ на майно, то, про^норувавши надходження вiд власностi, можна стверджувати, що таким джерелом е також iмпорт шоземного капiталу (Kim), тобто кош^в, необxiд-них для створення чинниюв виробництва довготермiнового користування.
Безумовно, iз кра1'ни одночасно можливий i експорт капiталу (Kex). Тому, напевно, мова повинна йти про чистий експорт катталу (КА) як джерело фшансування дефщш!в у внутршнш економщь Формально це виглядае так:
Нащональний лiсотехнiчний умiверситет УкраТми
КА = Кех - Кт.
Потреба у припливi iноземного капiталу з позицш фiнансування дефь цитiв реального та бюджетного секторiв обернена до змши офiцiйних резер-вних активiв (АЯ). Прирiст чистих iноземних iнвестицiй буде дорiвнювати перевищенню iнвестицiйних видаткiв над заощадженнями:
КА - АЯ = (I - Б) + (в - Т). (5)
Внаслщок взаемодй i операцш кожного iз попередшх секторiв з шши-ми кра!нами та !х суб'ектами виникае зовнiшньоекономiчний сектор наць онального господарства. Цей сектор можна вважати концентрованим втшен-ням макроекономiчних процесiв, якi вщображають взаемодiю нацюнально! економiки з економжами iнших кра!н. Звiвши доходи та видатки реального i бюджетного секторiв, а також скориставшись рiвняннями (1)-(4), якi включа-ють зовнiшньоекономiчнi елементи, побудуемо рiвняння, що вiдображае потоки капiталiв i товарiв у зовнiшньоекономiчному секторi:
ИХ = (Б -1) + (Т- в). (6)
Порiвнявши дане рiвняння з рiвнянням (5), знаходимо, що вони вщоб-ражають рух кош^в у протилежних напрямках, а тому можна записати:
КА - АЯ = -ИХ. (7)
Це означае, що при вщ'емному значенш чистого експорту спостерь гаеться приплив у кра!ну шоземних iнвестицiй. Тим самим досягаеться рiвно-вага зовнiшньоекономiчного сектора.
Отже, найбшьш iстотними функцiональними процесами у вщносинах мiж нацiональними економжами е мiжнародний рух поток1в благ (товарiв, пос-луг, ресурсiв, капiталiв та фiнансових засобiв) при здшсненш певних операцiй через посередництво !х зовнiшнiх секторiв. Але попередньо розгляну^ показ-ники вiдкритостi економiки не враховують мiжнародних поток1в капiталiв як всередиш кра!ни, так i за !! межами. А ця обставина дуже важлива. Пошлемося на реалй транзитивних процесiв у перехiдних кра!нах, коли спiввiдношення су-купних шоземних швестицш i ВВП перебувають у межах 25-52 % [7].
Загальна мiжнародна рiвновага може бути формально вщображена так:
РхРхс + РРу = РхБх + РуБу., де: Рх - цiна блага х; Ру - цiна блага у; В - споживання вщповщно товару х i товару у; Б - виготовлення вщповщно товару х i товару у;
Рх
тодi: Бу - Бу = — (Бх - Вх). (8)
РУ
Отже, закордонний iмпорт блага у е функщею вщ експорту кра!ною блага х з поправкою на коефщент вiдносних цш (Рх/Ру), який по сутi е показ-ником умов торгiвлi. Умови торгiвлi - особливо важливий параметр для пе-рехiдних економiк, яю в конкурентнiй боротьбi на мiжнародних ринках не-абияку увагу придшяють цiновiй конкурентоспроможностi (вона домiнуе).
Умови торгiвлi в Укра!нi, наприклад, за перюд з 1994 до 1998 року знизились зi 100 до 89 % [8, с. 200]. Умовами торгiвлi значною мiрою пояс-нюеться фiнансова ситуацiя в Укра!ш у той перiод. Отже, показник умов тор-
гiвлi вщображае якiсний бш вiдкритостi економжи i ч1тко вказуе на необхщ-шсть застосування iнших зовнiшньоекономiчних методiв.
Таким чином, можна стверджувати, що творення м1жнародно! еконо-мiки вщбуваеться на основi загальних закономiрностей розвитку системи потреб, функщонування закону вартост та привласнення, що базуеться на останньому. Все вище викладене дае змогу зробити таю висновки. По-перше, показники вщкритост перехщно! економiки шдраховаш за будь-яким з мето-дiв (за iндексом "балансу припливу-вiдпливум, у виглядi динамiки цього ш-дексу, як сшввщношення зовнiшнього товарообiгу краши до валового внут-рiшнього продукту тощо) не враховують енерго-, ресурсо-, фондо- та шнова-цшно! мюткосп продукту, а тому повиннi бути скориговаш на стандартизо-ванi показники питомо! ваги цих чинникiв у продукт^ По-друге, необхiдно ввести показники вщкритост перехщно! економiки, якi б враховували м1жна-родний рух капiталiв (наприклад, спiввiдношення обсягiв руху кашталу до ВВП). По-трете, оскiльки умови торгiвлi не враховують трансфертнi змши у цiнах й iншi цiноутворюючi транзитивнi чинники, то необхiдним е коригу-вання показника вiдкритостi економжи з !х урахуванням.
Л1тература
1. М1жнародна економiка: Пiдручник/ А.П. Румянцев (вщп. ред.), Г.М. Климко, В.В. Рокоча та ш. - К.: Знання-Прес, 2003. - 447 с.
2. Рамзес В. Япония лицом к лицу с интернационализацией// Мировая экономика и международные отношения. - 1992, № 11. - С. 105-116.
3. Одягайло Б.М. Економша: Транзитившсть вщ найпроспшо! до глобально!: Мо-нографiя. - Днiпропетровськ: Пороги. - 2003. - 314 с.
4. Б1знес-альманах "Тяньши". - 2001, липень. - С. 9.
5. Киреев А. Международная экономика. - В 2-х ч. - Ч. I Международная микроеко-номика: движение товаров и факторов производства: Учебн. пособ. для вузов. - М.: Международные отношения, 1997. - 416 с.
6. Послання Президента Укра!ни до Верховно! Ради Укра!ни "Про внутршне i зов-тшне становище Укра!ни у 2003 р."// Економют. - 2004, № 3, 4.
7. Rein hart C., Smith R.T. Temporary Controls on Capital In flows// NBER Working Paper 8422, August 2001.
8. Савельев С.В. Мжнародна економша: Теорiя шжнародно! торгiвлi i фшанав: Пiдручник для магiстрiв з мiжнародноi економiки i державно! служби. - Тернопшь: Економiч-на думка, 2002. - 504 с. _
УДК330.15; 330.15.011; 330.366 Магктрант Т.В. Трегобчук - 1нститут мiжнародних вiдносин Кшвського НУ м. Тараса Шевченка
досв1д еколог1зац11 економ1ки у кра1нах-членах евросоюзу i можлив1сть його використання в украш1
Розглянуто питання формування спшьно! еколопчно! полiтики краш-члешв €С та !! iнституцiйно-правовi засади як найважливiшi передумови еколопзацп економь ки, показано основш етапи становлення спшьно! еколопчно! полiтики Ствтовари-ства, а також висвгглено напрями спiвробiтництва Укра!ни з СС у сферi виршення екологiчних проблем економiчного розвитку.
Ключов1 слова: спiльна екологiчна полiтика, еколопзащя економiки, еколопч-нi проблеми, економiчний розвиток, екологiчна роль НТП.