CC BY
47
Науковий вкник 11.1ТУ У^аши. - 2G12. - Вип. 22.11
The analysis of a scientific literature, typological materials and field mapping data concluded the need to improve field methods of the forest types' identification in the mountain forests in the following directions: identification of the wet forest types along forest streams, identification of the forest types within of forest typological zoning, harmonization of the forest types' identification with the herb composition. The question arises about new typological mapping due to climatic conditions change for 40 years after the previous forest types mapping in the Carpathians.
Keywords: forest types, mountain forests, vegetation stage, streams, herb diversity.
УДК 630*165.6:581.412:582.475 Acnip. М.Я. Гожан; проф. M.M. Гузь,
д-р с.-г. наук; докторант P.M. Гречаник, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украши, м. Львiв
ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМОВОГО Р1ЗНОМАН1ТТЯ ВИД1В РОДУ PICEA
Представлено огляд л^ературник джерел щодо формового piзноманiття пред-ставниюв Picea Dietr. Наведено список найбшьш пошиpениx ботанiчниx вщмш дос-лщжуваного роду. Вщзначено основш осередки штродукцп на територи Украши.
Ключовi слова: форма (вщмша), культивар, селекщя, швентаризащя, ялина.
Використання представниюв роду Picea Dietr. в озелененш та лан-дшафтнш аpxiтектypi мае ушверсальний xаpактеp. Зокрема, культивари з де-коративними габпусами крони часто використовують для створення алей, со-лiтеpiв i бюгруп piзного призначення, включають у cкладнi композицiï малиx cадiв, pокаpiïв та мiкcбоpтеpiв тощо. Biдмiни з piзним кольором xвоï - для створення живоплотiв та взipцiв топiаpного мистецтва.
Наведена далi спроба аналiзy та узагальнення формового piзноманiття роду здiйcнена за даними вiтчизняниx та заpyбiжниx лiтеpатypниx джерел, штернет-ресуршв та пpайc-лиcтiв пpовiдниx фipм-виpобникiв та pеалiзатоpiв декоративного садивного матеpiалy [2, 4, S, S, 11, 14, 16, 23, 29, 30, 32, 3S, 36]. Звичайно, що представлений нами розподш необxiдно вважати умовним, оскшьки бшьшосп видiв притаманне поеднання важливиx для садово-паркового господарства моpфологiчниx ознак. Латинсью назви декоpативниx вщ-мiн роду подано за Г. Крюссман (19S6) та W. Seneta (19S7).
Ялина чорна (Picea mariana Mill.). Seneta W. (19S7) описуе п'ять кyльтиваpiв та три мiжвидовиx пбриди виду [32], Г. Крюссман (1986) наводить описи тpьоx вщмш [14]. Загалом, за кольором xвоï видшено таю культивари виду: 'Aurea' [4, 11], 'Aureovariegata' [11, 32, 3S], 'Smoke Jumper' [34]; за формою крони - 'Arij' [3S], 'Beissneri' [S, 14], 'Beissneri Compacta' [1S], 'Dou-metii' [4, S, 14], 'Ericoides' [S, 3S], 'Fastigiata' [S], 'Kobold' [1S], 'Kveta Rijs' [34], 'Nana' [S, 14, 3S], 'Semiprostrata' [3S], 'Jana' [34].
Ялина шорстка (Picea asperata Mast.). У лiтеpатypi описано лише одну вщмшу за кольором xвоï - 'Glauca' [4, 32] та двi за формою крони - 'Bochen', 'Mongolei' [3S].
Ялина Максимовича (Picea Maximoviczii Rgl.). Описано три декора-тивниx вiдмiни виду: 'Argentea', 'Glauca' (за кольором xвоï), та 'Glauca pendula' (за формою крони) [S].
Ялина Шренка (Picea schrenciana F.et M.). За формою крони видшя-ють один культивар виду - 'Globosa' [11].
Ялина свропейська (Picea abies (L.) Karst.). Залежно вщ термшв початку перюду вегетацп розрiзняють двi фенологiчнi форми - ранню (f. pro-ecox) та тзню (f. tardiflora) [8, 23, 29]. За кольором молодих жшочих шишок розрiзняють червоношишкову (f. erytrokarpa), зеленошишкову (f. chlorocar-pa) та промiжну форми (f. dichroa) [4, 5, 8, 11, 14, 16, 23, 29]. Розрiзняють форми з гребшчастим (f. pectinacea), компактним (f. compacta), плоским (f. plana) та щiткоподiбним (f. strigillata) типами галуження пагошв. За структурою кори трапляються форми з гладкою (f. glabocortea), ямчастою, лускатою (f. rimosocortea), пластинчастою (f. laminosocortea) корою [3, 8, 23, 29]. Згаду-ються форми вiльхоподiбнокорi (f. alnetocortea) та сосноподiбнокорi (f. pine-tocortea) [3]. 1снуе також подiл форм за будовою шишок та типом насшних лусок [23, 29], за габпусом та формою крони [8, 23].
Зпдно з даними М.А. Кохно та ш. (2001), у ялини европейсько1 за формою крони, хво1 та молодих шишок видшено до 40 вiдмiн [4]. Крюс-сман Г. (1986) описуе вiдмiни ялини европейсько1, роздiляючи 1х на три гру-пи за висотою [14]. Проте бшьшють наявних декоративних вщмш виду ха-рактеризуються комплексом морфолопчних ознак, цiнних для садово-паркового господарства. У лiтературi [2, 35] наведено список, що складаеться з по-над 1200 таксошв роду, зокрема понад 900 культиварiв ялини европейсько1, видiлених за комплексом ознак. Широкий список карликових культиварiв ялини европейсько!, об'еднаних тд загальною назвою "вiдьмина мiтла", наведено Л. Янушкявiчусом та ш. (2010), якi автори рекомендують використову-вати для озеленення просторово обмежених територш [30].
Крiм того, ми склали список найбiльш поширених вщмш ялини европейсько! за одшею ознакою чи комбiнацiею морфологiчних ознак [2, 4, 5, 11, 14, 16, 30-32, 35]: 'Acrocona' [14, 31, 32], 'Acuminata' [32], 'Argentea' [4, 5, 11, 14, 16], 'Argenteospicata' [11, 14, 32, 35], 'Aurea magnifica' [4, 5, 11, 14, 16, 35], 'Aurea' [4, 5, 11, 14, 16, 32], 'Barryi' [4, 14, 32, 35], 'Clanbrassiliana' [5, 11, 14, 16, 30, 32, 35], 'Coerulea' [4, 11, 14, 16, 32], 'Columnaris' [5, 11, 14, 16 32], 'Compacta pyramidalis' [5, 32], 'Compacta' [4, 5, 11, 14, 32, 35], 'Cranstonii' [11, 14, 16, 32], 'Cuppressiana' [4, 14, 16, 32], 'Dumpy' [30, 35], 'Echiniformis' [14, 31, 32, 35], 'Elegantissima' [5, 32], 'Finedonensis' [4, 5, 11, 14, 16, 32], 'Frohburg' [4, 14, 35], 'Globosa' [11, 14, 30, 32], 'Goblin' [30, 35], 'Gregoriana' [14, 30, 32, 35], 'Hu-milis' [5, 11, 14, 32, 35], 'Inversa' [4, 5, 11, 14, 31, 32, 35], 'Little Gem' [14, 30, 35], 'Maxwellii' [4, 14, 30-32, 35], 'Merkii' [5, 11, 14, 32], 'Minuta' [30, 35], 'Nana' [4, 11, 14, 16, 32], 'Nidiformis' [4, 14, 29-31, 34], 'Ohlendorfii' [4, 14, 31, 34], 'Pachyphylla' [14, 29, 34], 'Pendula Jacq' [4, 5, 11, 16, 31], 'Pendula major' [5, 11, 14], 'Procumbens' [4, 5, 11, 14, 16, 32], 'Pseudoprostrata' [14, 32, 35], 'Pumila Argentea' [30], 'Pumila Glauca' [14, 30, 32], 'Pumila Nigra' [14, 30, 32, 35], 'Pumila' [5, 14, 16, 30, 32, 35], 'Pygmaea' [5, 11, 14, 30, 32], 'Pyramidalis Elegans' [32], 'Pyramidalis Gracilis' [5, 14], 'Pyramidalis Rubosta' [5, 32], 'Pyramidalis' [4, 11, 14, 16, 32], 'Reflexa' [4, 11, 14], 'Remontii' [4, 14, 32, 35], 'Repens' [5, 11, 30, 32], 'Tabuliformis'[5, 11, 30], 'Tinedonensis' [4, 11, 16], 'Variegata' [5, 11], 'Viminalis', 'Virgata' [4, 11, 14, 16, 32], 'Will's Zwerg' [14, 19, 35] тощо.
Ялина канадська (Picea canadensis (Mill.) Britt., Picea glauca (Mo-ench.) Voss., Picea alba Link.). За формою крони виокремлюють таю вщмши
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2012. - Вип. 22.11
виду: 'Alberta Globe' [14, 36], 'Albertiana' [4, 5, 11, 16], 'Compacta gracilis' [11], 'Conica' [4, 5, 32, 36], 'Echiniformis' [14, 36], 'Fastigiata' [5, 11, 16], 'Globosa' [11], 'Globulosa' [32], 'Gnom' [14, 36], 'Laurin' [14], 'Nana' [5, 11, 14, 16, 32, 36], 'Pendula' [5, 11, 36], 'Nana glauca' [11]. Останнш культивар також B^pi3-няеться голубим кольором хво! [11]. KpiM того, за кольром хво! видiлено TaKi культивари виду: 'Argenteo-spicata' [11], 'Aurea' [5, 11, 16, 36], 'Aureo-spicata', 'Aureo-variegata' [11], 'Coerulea' [4, 11, 14, 16, 32, 36], 'Densata', 'Hudsonii', 'Hurstii' [32]. ^iM того зустрiчaються вiдмiни без опишв !х декоративних оз-нак: 'Arneson's Blue Variegated', 'Blue Planet', 'Blue Wonder', 'Burning Well', 'Cecilia', 'Coerulea Nana', 'Cy's Wonder', 'Delp's Dwarf, 'Elf, 'Goldilocks', 'Haal', 'J. W. Daisy's White', 'Jean's Dilly', 'Julian Potts Monstrosa', 'Lilliput', 'Linwood', 'Little Globe', 'Piccolo', 'Pixie', 'Rainbows End', 'Sander's Blue', 'Sanderi', 'Thomson', 'Zuckerhut' [36].
Ялина сербська (Picea omorica Purk.). Стшкий до забруднення та де-коративний завдяки правильнш, вузькокошчнш формi крони вид, що культи-вуеться на територп Укра!ни як паркове дерево [16]. Описано таю його вщмь ни: 'Aurea' [14, 36], 'Berliner's Weeper' [36], 'Borealis' [32], 'Bruns', 'Expansa' [36], 'Expansa' [14], 'Formaneck', 'Frohnleiten', 'Frondenberg', 'Glauca', 'Gnom' [14, 36], 'Guenter', 'Kamenz', 'Karel', 'Kuschen' [36], 'Minima' [14], 'Minimax', 'Nana Globosa' [36], 'Nana' [4, 14, 36], 'Pendula Bruns' [36], 'Pendula' [4, 14, 32, 36], 'Peve Tijn', 'Pimoko', 'Pygmy', 'Repens', 'Riverside', 'Schneverdingen', 'Tijn', 'Treblitsch', 'Treblitzsch', 'Tremonia', 'Virgata' [36].
Ялина Енгельмана (Picea engelmanii Engelm.) Наведено згадки про таю культивари за кольором хво!: 'Argentea' [4, 11, 14, 16], 'Coerulea' [11, 16], 'Glauca' [4, 11, 14, 16], та культивари, що мають комплекс декоративних оз-нак: 'Bush's Lace', 'Compact', 'Jasper' [36].
Ялина схщна (Picea orientalis (L.) Link.). У лiтерaтурi описано таю вщмши виду: 'Argenteospica', 'Atrovirens' [36], 'Aurea Compacta' [14, 36], 'Aurea' [5, 11, 14, 36], 'Aureospicata' [5, 36], 'Barnes', 'Bergman's Gem', 'Compacta' [36], 'Early Gold' [14, 36], 'Echiniformis' [36], 'Glacililis' [14], 'Golden Start', 'Gowdy', 'Gracilis', 'Jewel', 'Juwei', 'Kenwith','Kosteri', 'Mount Vernon' [36], 'Nana' [5, 11, 36], 'Nigra Compacta' [36],'Nutans' [5, 14, 36], 'Pendula' [14, 36], 'Professor Langner', 'Reynolds', 'Shadow's Broom', 'Skylands Prostrate', 'Skylands', 'Tom Thumb', 'Wittbold Compact', 'Wittboldt' [36].
Ялина «тхшська (Picea sitchensis Carr.). Перспективний для викорис-тання на територп Укра!ни вид з такими вщмшами [4, 16]: 'Aurea Kostelec', 'Ban', 'Bardejov', 'Brigitte', 'Frank', 'Gelert', 'Glenmasson', 'Lea', 'Midget', 'Nana', 'Papoose', 'Pruhonice', 'Rayner's Rescue', 'Renken', 'Rom', 'Silberzwerg', 'Speciosa', 'Strypemonde', 'Sugarloaf, 'Tenas', 'Thomas', 'Trindhead', 'Vapenka', 'Wiesje' [35]
Ялина аянська (Picea jezoensis (Sieb. et Zucc.) Carr.). Колесников А.И (1958) наводить один культивар за кольором хво! - 'Aurea' [11].
Ялина колюча (Picea pungens Engelm.). Наведено описи таких вщмш виду: 'Albivariegata' [11], 'Albospica', 'Arcuata' [36], 'Argentea' [4, 5, 11, 16, 32], 'Artroviridis' [36], 'Aurea' [5, 11, 32, 36], 'Aureovariegata' [11, 32], 'Baby Blue Eyes', 'Bacheri' [36], 'Bakeri' [14, 36], 'Beskid', 'Bialobok' [34], 'Blaukissen', 'Blue Diamond', 'Blue Mountain', 'Blue Pearl', 'Blue Select' [36], 'Blue Trinket' [14, 36],
'Brynek', 'Chimera Bielsko-Biala' [34], 'Christmas Blue' [36], 'Coerulea' [4, 5, 11, 16], 'Columnaris' [11, 32, 36], 'Compacta Pyramidalis' [32], 'Compacta', 'Corbet', 'Dans Dwarf, 'Drayer' [36], 'Dziwak' [34], 'Edith', 'Egyptian Pyramid' [36], 'Endtz' [14, 32, 36], 'Erich Fram' [14, 36], 'Fat Albert' [36], 'Flavescens' [5, 11, 36], 'Frieda' [36], 'Furst Bismarck' [14, 32, 36], 'Furst Glauca' [14], 'Glauca Albospica', 'Glauca Argentea', 'Glauca Aurea' [36], 'Glauca Compacta' [32, 36], 'Glauca Globosa' [4, 14, 36], 'Glauca Nana' [36], 'Glauca Pendula' [4, 5, 11, 32, 36], 'Glauca Procum-bens' [14, 32, 36], 'Glauca Prostrata' [14, 36], 'Glauca Tabularis' [36], 'Glauca' [4, 5, 11, 14, 16, 32, 36], 'Globe', 'Globosa Viridis', 'Globosa', 'Gloria' [36], 'Gold Maria', 'Gwiazdor' [34], 'Hermann Naue', 'Hillside' [36], 'Hoopssii' [14, 32, 36], 'Hoto' [14, 36], 'Hunnewelliana' [5, 36], 'Iseli Fastigiata', 'Iseli Foxtail', 'J. James', 'Jack Corbet' [36], 'Jan Byczkowski', 'Jarek' [34], 'Koenig Albert v. Sachsen' [36], 'Ko-enig Albert' [32], 'Kórnik' 2000, 'Kosno' [34], 'Koster Compacta', 'Koster Prostrate' [36], 'Kosteriana' [4, 5, 11, 14, 32, 36], 'Kubiczek' [34], 'Lombarts' [14], 'Lucky Strike' [36], 'Lutescens' [5], 'Luusbarg' [14], 'Maigold', 'Majestic Blue' [36], 'Marci-niec' [32], 'Microphylla' [36], 'Mission Blue' [14, 36], 'Moerheimii' [14, 32, 36], 'Moll', 'Montgomery' [14, 36], 'Mrs. Cesarini', 'Nana', 'Neugebauer', 'Niemitz' [36], 'Nigra' [32], 'Oderata', 'Okrent' [36], 'Oldenburg' [14, 36], 'Olo' [34], 'Omega' [36], 'Pawica'[34], 'Pendula' [4, 5, 11, 36], 'Procumbens' [36], 'Profesor Rivoli' [34], 'Prostrata', 'Prostrate Blue Mist', 'Pumila', 'Pyramidalis', 'Rifle Blue', 'Rovelli's Monument', 'Saint Mary's Broom' [36], 'Schovenhorst' [14, 36], 'Schwartz' [14], 'Sester Dwarf [36], 'Smutny Inzynier' [34], 'Snowkiss' [36], 'Sonia' [34], 'Spek' [36], 'Spen Thomsen' [14], 'St. Mary's Broom' [36], 'Syców', 'Szpaczek' [34], 'Tabula', 'The Blues', 'Thompsenii', 'Thuem' [36], 'Tomek' [34], 'Virgata' [36], 'Viridis' [4, 5, 32, 36], 'Vuyk' [14, 32, 36], 'Wacek' [34], 'Walnut Glen', 'Wendy' [36], 'Wicek', 'Xa-very' [34], 'Yvette' [36].
Ялина сиб1рська (Picea obovata Ledeb.). Описано таю культивари: 'Argentea' [4], 'Depressa' [5], 'Densifolia' [4], 'Glauca', 'Hurea' [36], 'Krilovii', 'Lucifera', 'Lutescens' [4].
Ялина Глена (Picea glehni Mast.). За комбшащею ознак описано три культивари виду: 'Sasanosei', 'Shimezusei', 'Yatsubusa' [36].
Пбриди. Особливо цшними у селекцiйному аспектi е мiжвидовi ri6-риди роду: P. breveriana x P. orientalis 'Nutans', P. abies x P. obovata, P. pun-gens x P. Engelmannii, P. glauca x P. sitchensis, P. omorika x P. mariana, P. je-zoensis x P. mariana 'Doumetii', P. jezoensis var. hondoensis x P. glehnii, P. jezo-ensis x P. glauca, P. koyamai x P. alcoquiana, P. omorika x P. pungens 'Koster', P. abies x P. asperata, P. abies x P. breweriana, P. abies x P. glauca, P. abies x P. koyamai, P. abies x P. mariana, P. engelmannii x P. glauca, P. engelmannii x P. sitchensis, P. glauca x P. breweriana, P. glauca x P. mariana, P. glauca x P. rubens, P. glauca x P. smithiana, P. jezoensis x P. sitchensis, P. mariana x P. bre-weriana, P. mariana x P. asperata, P. mariana x P. engelmannii, P. mariana x P. glehnii, P. mariana x P. koraiensis, P. mariana x P. koyamai, P. mariana x P. mexicana, P. mariana x P. orientalis, P. mariana x P. pungens, P. mariana x P. rubens, P. mariana x P. smithiana, P. mariana x P. sitchensis, P. meyeri x P. pungens, P. omorika x P. glauca, P. orientalis x P. obovata, P. pungens x P. abies, P.
Науковий вкник Н.1Т У Украши. - 2012. - Вип. 22.11
pungens x P. glauca, P. rubens x P. abies, P. schrenkiana x P. glauca, P. sitchensis x P. glauca, (P. glauca x P. engelmannii) x P. sitchensis, (P. sitchensis x P. glauca) x P. glauca, (P. sitchensis x P. glauca) x P. mariana, тощо [26].
Види, шдвиди, пбриди, форми та культивари роду поширеш в дендро-лопчних осередках рiзноманiтного профшю практично по всш територп Украши [1, 4-7, 9-13, 17-22, 24, 25]. Останшм часом багато особин декоратив-них вщмш висаджують на приватних садибах. Досвщ використання пред-ставникiв роду у садово-парковому господарст нашоï краши становить по-над 200 роюв i пов'язаний i3 створенням дендропарюв "Краснокутський", "Олександрiя", "Тростянець" [1, 6, 7]. Сьогодш основними осередками штро-дукцiï вiдмiн роду е: Нащональний дендрологiчний парк "Софiïвка", де куль-тивують понад 45 представникiв роду [10, 22, 28], Боташчний сад загально-державного значення Нацiонального ушверситету бiоресурсiв i природоко-ристування Украши (м. Кшв) - понад 20 представниюв [12, 22]; одна з найбшьших колекцiй (20 видiв та 39 рiзновидiв) представлена у Нацюнально-му ботанiчному саду iм. М.М. Гришка Нацiональноï академiï наук Украши (м. Кшв) [1, 22]. Понад 35 представниюв роду культивуеться у Державному дендролопчному парку "Тростянець" НАН Украши (Чернтвська обл.) [4, 6, 7, 16, 22, 28], понад 26 видiв та культиварiв росте в Устимiвському дендро-парку (Полтавська обл.) [13, 16, 19, 28], понад 30 - у дендропарку "Олексан-дрiя" (Киïвська обл.) [22, 24], 16 таксошв роду налiчуеться у дендролопчно-му парку "Високопрний" (Iвано-Франкiвська обл.) [18], 17 видiв та культива-рiв роду культивують на територiï Ботанiчного саду Львiвського нацюналь-ного унiверситету iм. 1вана Франка [9]. Значна кiлькiсть екземплярiв роду зростае у дендропарку "Веселi Боковеньки" (Кiровоградська обл.) [19], До-нецькому ботанiчному садi АН Украши [20], Немирiвському парку (м. Неми-рiв, Вiнницькоï обл.) [11], Боташчному саду iм. акад. О.В. Фомша Киïвського нацiонального унiверситету Т.Г. Шевченка [16, 22], Хоростiвському дендропарку (Тернопшьська обл.) [13] тощо. Важливим осередком штродукцп роду е зелеш насадження мiст Украïни [17, 21, 25].
Зважаючи на поширення видiв, пiдвидiв, форм та культиварiв роду Picea на територп Украши перспективним е проведения робгт з мiжвидовоï пбри-дизацiï та введення в культуру iснуючих у свт гiбридiв роду. При цьому особ-ливоï уваги заслуговують гiбриди ялини европейськоï та ялини колючоï [26].
Варто зазначити, що найбшьшою кiлькiстю культиварiв на територiï Украши представлена ялина европейська. За даними О.М. Байрак та ш. (2007), у нашш краш культивують 24 декоративш вiдмiни ялини европейсь-raï [1]. Кохно М.А. та ш. (2001) наводить такий список поширених в Украïнi 23 декоративних культиварiв ялини европейськоï: 'Aurea', 'Barryi', 'Chlorocar-pa', 'Coerulea', 'Compacta', 'Cuppressiana', 'Depressa', 'Deflexa', 'Erytrocarpa', 'Fi-nedonensis', 'Frohburg', 'Inversa', 'Maxwellii', 'Nana', 'Nidiformis', 'Ohlendorfii', 'Pendula', 'Procumbens', 'Pyramidalis', 'Reblexa', 'Remontii', 'Virgata', 'Viminalis' [4]. Загалом, ми вщнайшли згадки бiльш як про 1300 видiв, пiдвидiв, пбри-дiв, рiзновидiв, форм та культиварiв дослщжуваного роду. Особливий акцент ми зробили на вщмшах, якi становлять штерес у декоративному аспектi.
Найбiльшою кшьюстю вiдмiн представлена ялина европейська, а найчастше у зелених насадженнях трапляеться ялина колюча та ïï голуба форма.
Варто зазначити, що чимало з вищенаведених вiдмiн мають в описах подiбнi або ж щентичш характеристики. Часто подiбнi за декоративними властивостями культивари рiзняться своïми фiзiологiчними властивостями. Тому наведенi в робот списки потребують ревiзiï та уточнення.
Зважаючи на iнтенсивний розвиток садово-паркового господарства та поповнення новими культиварами, сучасна колекщя представникiв роду пос-тiйно та iнтенсивно зростае. Зважаючи на ïх велику цiннiсть i ушкальнють, а також недостатню репрезентативнють у нашiй краш, необхiдно проводити роботи з ïх дослщження, охорони та вщтворення.
Л1тература
1. Байрак О.М. Парки Полтавщини: ютор1я створення, сучасний стан дендрофлори, шляхи збереження i розвитку / О.М. Байрак, В.М. Самородок, Т.В. Панасенко. - Полтава : Вид-во "Верстка", 2007. - 267 с.
2. Гожан М.Я. Пол1морф1зм ялини европейсько!' / М.Я. Гожан, Р.М. Гречаник // Ведення люового, мисливського i садово-паркового господарства та охорона довкшля : матер. Всеукр. наук.-техн. конф. студ. та асшр. (Украша, м. Льв1в : 8-9 квггня 2008 р.). - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши, 2008. - Ч. II. - С. 33-39.
3. Дебринюк Ю.М. Розповсюдження та формова р1зномаштшсть Picea abies (L.) Karst. / Ю.М. Дебринюк // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.2. - С. 7-17.
4. Дендрофлора Украши. Дикоросл1 та культивоваш дерева й кущг Голонасшш: Довщ-ник / М.А. Кохно, В.1. Горд1енко, Г.С. Захаренко, О.М. Колесниченко, C.I. Кузнецов, В.Б. Лог-пнов, Л.А. Погорша, П.Я. Чуприна / за ред. М.А. Кохно, С.1. Кузнецова. - К. : Вид-во "Вища шк.", 2001. - 207 с.
5. Деревья и кустарники СССР дикорастущие, культивируемые и перспективные для интродукции. - Т. 1. Голосеменные. - М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1949. - С. 122-151.
6. Ильченко А.А. Динамика видовой и пространственной структуры прибрежных ландшафтных насаждений большого пруда дендропарка "Тростянец" / А.А. Ильченко, В. А. Медведев // Интродукция растений. - 2009. - № 2. - С. 75-84.
7. 1льенко О.О. Деревш штродуценти дендропарку "Тростянець" / О.О. 1льенко, В.А. Медведев // Науковий вюник НУБШ Украши : зб. наук. праць. - К. : Вид-во НУБШ Украши. - 2010. - Вип. 152. - С. 68-73.
8. Казимиров Н.И. Ель / Н.И. Казимиров. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1983. - 80 с.
9. Каталог деревних рослин Боташчного саду Льв1вського нацюнального ушверситету ¡м. 1вана Франка / уклад.: О.Б. Щерба, М.О. Щербина, Г.В. Тимчишин та ш / за ред. А.1. Про-котва. - Льв1в : Вид. центр ЛНУ ¡м. 1вана Франка, 2010. - 74 с.
10. Каталог рослин дендролопчного парку "Софивка" НАН Украши / за ред. 1.С. Косенка. - Умань : Вид-во Уманське ВПП, 2000. - 160 с.
11. Колесников А.И. Декоративные формы древесных пород / А.И. Колесников. - М. : Изд. Мин. комун. хоз-ва РСФСР, 1958. - 274 с.
12. Колесшченко О.В. Колекщя хвойних Боташчного саду НАУ та перспективи ïï збага-чення / О.В. Колесшченко, С.1. Слюсар, О.М. Якобчук // Запорожский медицинский журнал. -2008. - Т. 2. - № 2. - С. 126-127.
13. Кохно М.А. 1стор1я штродукци деревних рослин в Украш1 (короткий нарис) / за ред. Проф. С.1. Кузнецова. - К. : Вид-во "Фггосоцюцентр", 2007. - 67 с.
14. Крюссман Г. Хвойные породы : пер. с нем. / Г. Крюссман. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть"., 1986. - 256 с.
15. Ландшафтная студия Елены Кича. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.kicha.rU/slovar/156.htm.
16. Липа О.Л. Визначник хвойних рослин / О.Л. Липа, 1.С. 1вченко, Т.А. Решетняк. - К. : Вид-во "Вища шк.", 1993. - 187 с.
Шуковий вкник 11.1ТУ Укpa'lни. - 2G12. - Вип. 22.11
17. M'ясоeдов О^. Хвойнi дерева та кyщi у складi зелениx насаджень м. Tрyскавця / О.G. M'ясоeдов // Шуковий вiсник УкрДЛTУ : зб. наук.-текн. праць. - Львiв : Bto-во УкрДЛTУ. - 2004. - Bип. 14.S. - G. 33S-342.
1S. Олексiв T.M. Дерева i кyщi дендропарку "Bисокогiрний": 40-рiчний перюд апробацiï / T.M. Олексiв, B.I. Питлюк. - Ьано-Франгавськ : Bид-во "Фолiант", 200S. - 1S6 с.
19. Орловська T.B. Хвойш штродуценти у старовинниx дендропаркаx Gтеповоï зони Украши / T.B. Орловська, О.О. Mарчyк // Лгавництво i агролюомелюращя : зб. наук. праць. -Харгав : Bид-во УкрHДIЛГA. - 200S. - Bип. 113. - G. S1-S4.
20. Поляков AX Интродукция видов рода Ель в Донбассе / A.K. Поляков // Интродукция и акклиматизация растений. - К. : Bto-во "Шук. думка", 19S9. - Bbm. 12. - G. 14-1б.
21. Потоцька G^. !люстрований атлас-довiдник голонасiнниx мюта Чернiгова (видовий склад, еколого-бiологiчнi особливос™, рекомендацiï до культивування) / G^. Потоцька. -Чернiгiв : Bид-во "Золотi ворота", 2009. - 70 с.
22. Покильченко О.П. Биологические основы культивирования елей (Picea A. Dietr.) в Украине / О.П. По^льченко. - К. : ДГОПП "Зовшш-торгвидав Украши ", 2011. - 13S с.
23. Правдин Л.Ф. Ель европейская и ель сибирская / Л.Ф. Правдин. - M. : Изд-во "Ш-ука", 197S. - 17б с.
24. Рyбiс B.Л. Kолекцiйний фонд xвойниx рослин порядку Pinales в дендролопчному парку "Олександрiя" HAH Украши / B^. Рyбiс, G.I. Галкiн // Шуковий вiсник HУБiП Украши : зб. наук. праць. - К. : Bto-во HYEm Украни. - 2010. - Bип. 1S2. - G. 1SS-161.
25. Gпрягайло ОЗ. Tаксономiчний склад та перспективи використання голонасiнниx у парковиx та вyличниx насадженняx м. Черкаси / ОЗ. Gпрягайло // Biсник Черкаського ушвер-ситету : наук. журнал. - Черкаси : Bto-во Черкаського HУ iм. Богдана Хмельницького. -2009. - № 1S6. - G. 102-10S.
26. Харачко T.I. Miжвидова гiбридизацiя роду Picea та ïï перспективи в Украïнi / T.I. Ха-рачко, M.Я. Гожан // Шуковий вюник HЛTУ Украши : зб. наук^те™. праць. - Львiв : PBB HЛTУ Украши. - 2011. - Bип. 21.7. - G. 3S-4S.
27. Шовган A^. Голонасiннi. Практикум з дендрологiï / A^. Шовган. - Львiв : Bид-во УкрДЛTУ, 2002. - 122 с.
2S. Шпакова О.Г. Бюлопчш особливост вегетативного розмноження iнтродyкованиx xвойниx на пiвденномy сxодi Украши : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бiол. наук: спец. - 03.00.0S - "Боташка" / Шпакова Ольга Геннадiïвна; HAH Украши. Шц. ботан. сад iм. M.M. Гришка. - К. : Bto-во "Лiбра", 2002. - 21 с.
29. Юркевич И.Д. THmi и ассоциации еловьк лесов (по исследованиям в БССР) / И. Д. Юркевич, Д^. Голод, B.И. Парфенов. - Mинск : Изд-во "Шука и теxника", 1971. - 3S0 с.
30. Янyшкявiчюс Л. Kарликовi декоративнi форми ялини звичайноï (Picea abies (L.) Karst.) для озеленення об'емно обмежениx територiï / Л. Янyшкявiчюс, О. Курдюк // Шуковий вiсник HУБiП Украши : зб. наук. праць. - К. : Bto-во HУБiП Украши. - 2010. - Bип. 1S2. - G. 193-199.
31. Baumschulen Lappen: Hauptkatalog - 2009 / Nettetall.: Hansmman Verlag GmbH. -2009. - 9S9 p.
32. Seneta W. Drzewa i krzewy iglaste. cz.1, 2 / W. Seneta. - W.: PWN, 19S7. - S60 s.
33. Dendrologie online. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.databaze.dendro logie.cz/index.php? menu=S&id=291 б4
34. Lista polskich czarcich miotel i kultywaró. [Electronic resource]. - Mode of access http:// www.tomszak.pl/lista.html.
35. Picea - Smrk. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.zahradnictviholata.com/ r_Picea_new. html.
36. Picea. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.zipcodezoo.com/Key/Plantae/ Picea_Genus.asp.
Гожан Н.Я., Гузь Н.М., Гречанык P.M. Особенности фоpмового p<uii<H>6p<uii}i видов pодa Picea
Представлен обзор литературный источников относительно формового разнообразия представителей рода Picea Dietr. Приведен список наиболее распространен-нык ботаническиx форм исследуемого рода. Отмечены основные локусы интродукции на территории Украины.
Ключевые слова: форма, культивар, селекция, инвентаризация, ель.
1. Лiсовe тa сaдово-пapковe господapство
3S
Gozhan M.Ya., Guz M.M., Hrechanyk R.M. Peculiarities of ratio variety of Picea genus types
There has been presented review of literary sources due to ratio variety of Picea Dietr. representatives. There has been represented the list of the most widespread botanic differences of investigated type. There has been indicated an introduction main spawns of type representatives on the territory of Ukraine.
Keywords: form (ratio), cultivar, selection, inventory, fir-tree.
УДК 630*580 Доц. М.€. Гайдукевич, канд. бюл. наук -
Прикарпатський НУ т. Василя Стефаника
ДЕНДРОФЛОРА НАДВ1РНЯНСЬКОГО Л1СНИЦТВА
Дослщжено дендрофлору ф^оцежтав Надвiрнянського люництва ДП "Надвiр-нянське ЛГ". Обстежено лiсовi насадження, складено конспект дендрофлори, проведено ïï анатз, розглянуто заповщш об'екти люництва, виявлено цшш та радюсш i зникакга рослини флори, розроблено пропозицп щодо ïx охорони та використання.
Ключовг слова: лiсовi насадження, деревостан, заказник, дендрофлора, життева форма.
Проблема охорони бюр1зномашття, рацюнального використання та вщновлення рослинних багатств в сучасних умовах дедал1 зростаючого техногенного i антропогенного впливу на довкшля вимагае глибокого вивчення сучасного стану природних рослинних угруповань. Сьогодш спостер^аеться стшка тенденщя до зменшення чисельносп багатьох вид1в рослин природноï флори, що е втратою не лише для науки, але i для сощуму загалом. Тому де-тальний аналiз мiсцевоï флори, як елемента iснуючиx природних екосистем та розроблення наукових основ ïï охорони, вщтворення i рацюнального використання е надзвичайно актуальними. Метою ^eï роботи було вивчити дендрофлору Надвiрнянського люництва, провести ïï аналiз та проаналiзувати флору люового заказника мiсцевого значення "Потоки". Об'ектом дослщження були лiсовi фиоценози лiсництва.
Дослiдження проводили протягом 2009-2012 рр. Шд час проведення польових робгг застосовували маршрутний метод експедицшного дослщжен-ня шляхом закладання тимчасових профiльниx лiнiй. При цьому першочерго-во визначали маршрут дослщжень, пiзнiше на планi лiсонасаджень проклада-ли умовнi лiнiï, максимально приурочен до квартальних просiк. Уздовж таких тимчасових профЫв складали список видiв деревно-кущових рослин, вказували ïx життеву форму, вивчали фiтоценотичнi умови зростання. Рослини визначали за Визначником рослин Украши [1]. Систематичш таксони (вид, рщ, родина) приймали за А. Л. Тахтаджаном [2]. Життeвi форми рослин (дерево, кущ, кущик) визначали за 1.Г. Серебряковим [3].
Лiсовi масиви Надвiрнянського лiсництва Державного тдприемства "Надвiрнянське лiсове господарство" (ДП "Надвiрнянське ЛГ") знаходяться в межах Надвiрнянського району Iвано-Франкiвськоï областi. За фiзико-геогра-фiчним районуванням, цей район належить до областi Зовнiшнix Карпат, т-добластi Скибових Карпат, району крайового низькопр'я [4]. За геоботашч-ним районуванням дослiджувана територiя входить до складу Суходшьсько-
