CC BY
44
но, что большинство исследованных популяций обладает значительным потенциалом к семенному воспроизведению, реализация которого зависит от эколого-цено-тических условий местопроизрастания, их динамики и уровня антропопрессии. В неблагоприятных условиях доминирующая роль в самоподдержании популяций принадлежит вегетативному размножению, что позволяет уменьшить затраты на репродукцию и эффективно использовать имеющиеся ресурсы. Выявлено, что женские особи C. dioica в большей степени реализуют стратегию расселения благодаря формированию более длинных корневищ. Мужские особи характеризуются высокой специализацией к кущению и образованию компактных куртин.
Ключевые слова: Carex dioica L., вегетативное и генеративное размножение, самовозобновление, популяция.
Izmestieva S.V., DanylykI.M. Reproduction peculiarities of Carex dioica L. (Cyperaceae) natural populations under different growth conditions
The research of generative and vegetative reproduction peculiarities of Carex dioica L. under different growth conditions in Ukraine is conducted. It is established that most of investigated populations have a considerable potential to seed reproduction, which implementation depends on the environmental conditions of biotope, their dynamics and the level of anthropogenic loading. Under the unfavourable conditions vegetative reproduction plays the dominant role for the self-maintenance of population as it allows to reduce reproduction consumption and to use available resources efficiently. It is found that C. dioica female individuals implement a dissemination strategy owing to the formation of much longer rhizomes. The male individuals are characterized by higher specialization to tillering and to formation of compact clumps.
Keywords: Carex dioica L., vegetative and generative reproduction, self-recruitment, population.
УДК 630*273:635.92:582.475 Acnip. М.Я. Гожан1 -НЛТУ Украгни, м. Львiв
ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ КУЛЬТИВАР1В РОДУ PICEA У САДОВО-ПАРКОВОМУ ГОСПОДАРСТВ1 ТА ОЗЕЛЕНЕНН1
Представлено перспективи використання культиварiв роду Picea Dietr. у садово-парковому господарствi та озелененш. Наведено найбшьш перспективш культи-вари для створення рокарив, альшнарив, мiксбордерiв, садово-паркових композицш тощо. Висв^лено можливост застосування вщмш з рiзними декоративними ознака-ми та бюлопчними особливостями у мюькому озелененш та озелененш приватних садиб.
Ключовг слова: селекщя, використання, культивар, ялина, озеленення.
Застосування представниюв роду Picea Dietr. в озелененш населених пункпв дае змогу досягнути ефекту постшно! декоративносп в р1зш пори року. Значна кшьюсть внутршньовидових таксошв, а також вщносна невибаг-лив1сть до умов мюцезростання дае змогу використовувати вщмши роду тд час озеленення практично будь-яких територш [4, 12]. Деревам роду Picea, на в1дм1ну вщ листяних вид1в, притаманна висока фггонцидна активнють, ш-тенсивне поглинання шюдливих газ1в, 1хня хвоя затримуе пил.
Використання рослин роду Picea залежить вщ 1х габ1тусу. Так, вщмши з класичною шрамщальною формою крони використовують для створення
1 Наук. к^вник: проф. М.М. Гузь, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв
Науковий вкник Н.1Т У Украши. - 2G12. - Вип. 22.12
алей, солiтерiв та бюгруп рiзного призначення. Куляст й кaрликовi, трамь дaльнi та сланю вiдмiни включають у складш композицiï малих сaдiв, рокарь ïв, aльпiнaрiïв та мiксбордерiв. 1з вшх декоративних кyльтивaрiв дослщжува-ного роду в озелененш використовують обмежену кшькють. За даними О.В. Бiлик (1993 р.), основною причиною низького використання кyльтивaрiв роду e вiдсyтнiсть достaтньоï кiлькостi садивного мaтерiaлy [2].
Зважаючи на значну кiлькiсть переваг, сучасш озеленювaчi в бшьшос-т випaдкiв надають перевагу карликовим вщмшам ялин. Оскiльки кaрликовi культивари не потребують значних площ для вирощування, тому нaвiть на невеликiй територп можна створювати яскрaвi композицiï чи колекцп рос-лин, бiльшiсть iз яких e досить довговiчнi. Низькоро^ ялини, якi характери-зуються рiзною формою крон (слaнкi, пiрaмiдaльнi, кошчш, кyлеподiбнi то-що), кольором та розмiром хвоï, використовуються як окремо, так i в компо-зищях iз високорослими видами та формами. Цшним у прaктицi озеленення e те, що низькорослi культивари легше утримувати та доглядати [15].
Шд час створення рокaрiïв та альтнарпв незaмiнними e культивари ялини eвропейськоï - 'Nidiformis', 'Little Gem', 'Procumbens', ялини канадсь-коï - 'Alberta Globe' та ялини чорноï - 'Nana'. Ц та iншi кaрликовi форми ха-рактеризуються поверхневою кореневою системою, розмайим кольором хвоï та високою стшюстю до зимових умов. Шд час створення альпшських прок доцшьно використовувати також декоративний культивар ялини сибiрськоï 'Tundricola Gow' [10]. Кaрликовi та низькорослi вiдмiни краще використовувати для сaдiння у партерах, особливо це стосyeться кyльтивaрiв з чiткою ко-нiчною чи округлою кроною [2, 11]. О^м цього, кaрликовi культивари можна використовувати як солггери в невеликому саду. Останте передyсiм сто-сyeться кaрликовоï вiдмiни ялини сербськоï 'Nana', яка хaрaктеризyeться щiльною конyсоподiбною кроною.
Незважаючи на зазначене вище, кaрликовi культивари в озелененнi мiст використовуються рщко, проте дуже часто вони поширеш в озелененнi приватних садиб [11]. Зважаючи на значну ïх кшькють та щеальне використання як фону для квикових рослин, доцшьним e ïх застосування тд час контейнерного озеленення дaхiв та iнших складових житлових будинюв (веранда, балкон тощо) [13] та створення японських сaдiв [9]. Тут перспективними у використанш e вщмши ялини eвропейськоï - 'Minuta', 'Pumila' та ïï рiзно-кольоровi похiднi ('Pumila Argentea', 'Pumila Glauca', 'Pumila Nigra'), 'Pygmaea', 'Wichtel', 'Zvolen', ялини кaнaдськоï - 'Blue Planet', 'Burning Well', 'Holata', ялини сербсь^ - 'Peve Tijn', ялини колючоï - 'Bastion'. Вирощенi в контейнерах кaрликовi та низькорослi вщмши ялини придaтнi до використання як ново-рiчне дерево не тшьки для саду, але й для штер^ру.
Ялина - одна з кращих хвойних рослин для створення живоплопв та топiaрного мистецтва. Найбшьш придатними для цього e ялина звичайна, си-бiрськa та колюча. З цих видiв створюють живоплоти висотою до 5-6 м. Живi зaгорожi з ялин характеризуються високою декоративнютю протягом усього року, стшюстю до сшгових нaвaлiв, а в повнютю сформованому стaнi e практично непрохщними. Тaкi живоплоти тддають стрижцi раз на рiк по новому
приросту [6, 11]. Добре переносить стрижку та дедалГ часпше використову-ють для створення живоплотГв Picea pungens 'Koster'. Завдяки стшкост до умов мюта та загазованостi повiтря ця форма е практично незамiнною для використання в озелененш. Вщомо, що, починаючи з кiнця 70-х роюв Х1Х ст., ялину висаджують вздовж залГзничних колiй для ïx захисту вгд снiгових за-метiв та сильних вГтрГв [1].
Значна формова рiзноманiтнiсть дае багатий матерiал для ефективних паркових композицш. Особливо декоративними е культивари ялини в компо-зищях iз гарноквiтучими листяними кущами чи шшими формами хвойних. Домшантами тут можуть бути вiдмiни ялини канадсь^ - 'Conica' та 'Aurea'. Також щкавими е повiльноростучi культивари з майже бшим чи голубим вгд-тiнком xвоï - 'Dazys Whyte' i 'Sanders Blue'.
На сьогодш спостерiгаемо значний попит на культивари роду з нетиповою формою крони - плакучою. Плакучi вiдмiни ялин (Picea glauca 'Pendula', Picea pungens 'Glauca Pendula', Picea pungens Kostera', Picea abies 'Vimina-lis', Picea abies 'Inversa', Picea omorica 'Pendula Bruns' тощо) можуть викорис-товуватися у парках та скверах, як солггери на газош, а також у композищях iз гарноквiтучими кущами: гортензiями, вейгелами тощо [1, 5, 14]. ОкрГм цього, вони придатш пiд час створення розарпв та партерiв [2]. Використання цих культиварiв можливе також за умови створення невеликих групових на-саджень [5, 14]. В якост солiтерiв та груп для замикання далеких перспектив, при вxодi в парки доцшьно використовувати шрамщальш вщмши роду [8].
Особливо щнними е культивари, видiленi за кольором хвог Так, вщмь ни з голубою хвоею використовують пiж час створення великих масивiв, невеликих груп, як солггери та алейш насадження [2]. Перспективними пiд час оформлення квГткових партерiв та альшнарпв е морфолопчш форми ялини колючоï з голубою хвоею ('Glauca Compacta', 'Glauca Globoza' тощо). ОкрГм цього, високоросла вщмша виду - 'Glauca' е найпоширешшим представником роду в мюькому озелененнi практично по всш територiï нашоï краïни. Ïï зус-трiчають в озелененнi офщшних споруд, шкш, у парках та скверах, а також використовують для рядкових посадок вздовж дорш, та у великих промисло-вих зонах, як найбшьш стшку до мюьких умов. Зважаючи на значний вмют фГтонцидГв, як сприяють очищенню повпря вгд хвороботворних мжроорга-шзмГв, доцшьним е ïï застосування для озеленення дитячих садюв, лжарень, санаторiïв тощо [3].
На сонячних мiсцезростанняx доцшьно створювати композицп ялин Гз срГблястим та золотистим вщтшком xвоï (культивари ялини европейсь^ -'Argenteospica, 'Aurea', 'Aurea Magnifica', ялини аянськоï - 'Aurea', та ялини ко-лючоï - 'Aurea', 'Aureospica'), а особливо декоративно в поеднанш з рГзними видами та формами барбаришв чи кизильниюв. Як солГтери у садах та парках, групових та алейних посадках можна використовувати Picea abies 'Virga-ta' та Picea engelmanii 'Glauca' [8], а також, завдяки швидкому росту та неви-багливост до умов мюцезростання - ялину сербську. Перспективною для садово-паркового господарства е ялина штхшська [5, 7] та ялина червона. Ма-лоперспективним видом у нашш краш вважають ялину чорну [10].
Науковий вкник НЛТУ Укра'1'ни. - 2012. - Вип. 22.12
Зважаючи на цшш декоративнi властивосп, ушверсальнють у вико-ристaннi та зростання попиту на садивний мaтерiaл роду Picea, вважаемо не-обхiдним у майбутньому зосередити зусилля дослiдникiв на:
• проведенш робгг з штродукци та випробовування в культур1 нових таксошв дослщжуваного роду;
• подальшому вивченш кшьюсного та яюсного р1зноман1ття роду в Украгт з метою проведення наступно! генетико-селекцшно! роботи з декоративними ввдмшами;
• розширенн1 асортименту декоративных вщмш роду шляхом впливу х1м1чних i ф1зичних мутагенних факторш тд час вирощування рослин, а також ввезен-ня нових тaксонiв з шших краш;
• зaбезпеченнi охорони та вщновлення кyльтивaрiв роду, а також розширення !х асортименту в боташчних садах, парках, дендрaрiях тощо;
• yдосконaленнi та вiдборi оптимально! та екон^чно доцшьно! технологи розмноження таксонв роду;
• зниженню залежноси озеленювaчiв вiд iмпортного садивного мaтерiaлy шляхом збiльшення частки його виробництва вiтчизняними тдприемствами.
Л1тература
1. Александрова М.С. Хвойные растения в вашем саду / М.С. Александрова, П.В. Александров. - Ростов-на-Дону : Изд-во "Феникс", 2005. - 160 с.
2. Билык Е.В. Размножение древесных растений стеблевыми черенками и прививкой / Е.В. Билык. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1993. - 90 с.
3. Бшик О.В. Ялина колюча (Piceapungens Engelm.) у насадженнях Нацюнального ден-дропарку "Софпвка" НАН Укра!ни (штродукщя, розмноження, культивування) / О.В. Бшик,
B.М. Грабовий // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2006. - Вип. 16.1. - С. 44-48.
4. Глухов А.З. Интродукционный потенциал, размножение и использование хвойных растений для садово-парковых композиций в условиях юго-востока Украины / А.З. Глухов, О.Г. Усольцева // Проблемы экологии и охраны природы техногенного региона : межвед. сб. научн. работ. - Донецк : Изд-во ДонНУ. - 2008. - Вып. 8. - С. 42-47.
5. Дендрофлора Укра!ни. Дикоросл1 та культивоваш дерева й кущг Голонасшш: довщ-ник / М.А. Кохно, В.1. Горд1енко, Г.С. Захаренко, О.М. Колесниченко, С.1. Кузнецов, В.Б. Лог-гшов, Л.А. Погорша, П.Я. Чуприна / за ред. М.А. Кохно, С.1. Кузнецова. - К. : Вид-во "Вища шк.", 2001. - 207 с.
6. Дерева, чагарники, л1ани в ландшафтнш архггектур1 : навч. поабн. / В.П. Кучерявий, Р.Б. Дудин, Н.П. Ковальчук, О.С. Пилат. - Льв1в : Вид-во "Кварт", 2004. - 138 с.
7. Деревья и кустарники СССР. Дикорастущие, культивируемые и перспективные для интродукции. - Т. 1. Голосеменные. - М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1949. - 465 с.
8. Колесников А.И. Декоративные формы древесных пород / А.И. Колесников. - М. : Изд. Мин. Комун. хоз-ва. РСФСР, 1958. - 274 с.
9. Лебедева А. Японский сад / А. Лебедева. - М. : Вид-во ВЕЧЕ, 2002. - 320 с.
10. Липа О.Л. Визначник хвойних рослин / О. Л. Липа, 1.С. 1вченко, Т.А. Решетняк. - К. : Вид-во "Вища шк.", 1993. - 187 с.
11. Похильченко О.П. Биологические основы культивирования елей (Picea A. Dietr.) в Украине / О.П. Похильченко. - К. : ДГВПП "Зовшш-торгвидав Укра!ни ", 2011. - 138 с.
12. Спрягайло О.В. Таксож^чний склад та перспективи використання голонасшних у паркових та вуличних насадженнях м. Черкаси / О.В. Спрягайло // Вюник Черкаського ушвер-ситету : наук. журнал. - Черкаси : Вид-во Черкаського НУ iм. Богдана Хмельницького. -2009. - № 156. - С. 102-105.
13. Янyшкявiчюс Л. Кaрликовi декоративш форми ялини звичайно! (Picea abies (L.) Karst.) для озеленення об'емно обмежених територп / Л. Янyшкявiчюс, О. Курдюк // Науковий вюник НУБШ Укра!ни : зб. наук. праць. - К. : Вид-во НУБШ Укра!ни. - 2010. - Вип. 152. -
C. 193-199.
14. Seneta W. Drzewa i krzewy iglaste. cz. 1, 2 / W. Seneta. - Warshawa. : PWN, 1987. - 560 s.
15. Карликовые формы сосны и ели. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.vashsad.ua/plants/dendrolog/articles/show/8127/.
Гожан Н.Я. Перспективы использования культиваров рода Picea в садово-парковом строительстве и озеленении
Представлены перспективы использования декоративных культиваров рода Picea Dietr. в садово-парковом хозяйстве и озеленении. Описаны основные формы растений для создания рокариев, альпинариев, миксбордеров, садово-парковых композиций и т.д. Освещены возможности применения культиваров с различными декоративными признаками и биологическими особенностями в городском озеленении и озеленении частных усадеб.
Ключевые слова: селекция, использование, культивар, ель, озеленение.
Gozhan M.Yа. Prospects for the use of cultivars the genus Picea in horticulture and landscaping
Presented prospects for the use of cultivars the genus Picea Dietr. in horticulture and landscaping. Described the basic cultivars for creating rockeries, mixborders, garden-park art, etc. Analyzed possibilities of application of cultivars with various decorative features and biological characteristics in urban greening and landscaping of private estates.
Keywords: selection, use, cultivar, spruce, planting of greenery.
УДК 630*524.35 Астр. О.Ю. Громяк•}; доц. Г.Г. Гриник1, канд. с.-г. наук;
гол. тж. Ю.О. Громякканд. с.-г. наук
ПОТЕНЦ1ЙНА ПРОДУКТИВН1СТЬ СОСНОВИХ Л1С1В УКРАШСЬКОГО РОЗТОЧЧЯ
Здшснено аналiз динамжи продуктивност iз вжом соснових деревосташв Ук-рашського Розточчя. Проведено розподш соснових л^в Держлюагенства за боште-тами та повнотами. Встановлено моделi ходу росту висоти, дiаметра та запасу за кла-сами боштету. Розраховано зв'язок мiж показниками, яга характеризуются високою та дуже високою залежшстю. Отримаш результати внаслщок статистичного аналiзу виявилися задовшьними.
Ключовг слова: сосна звичайна, таксацшш показники, боштет, повнота, висота, дiаметр, ид росту, моделювання, математичш моделг
Люова галузь Украши перебувае в сташ реформ 1 переходу до ведення господарства на засадах сталого управлшня люами. Виконання ще! задач1 потребуе не лише застосування комплексу заход1в 1з розширеного вщтворен-ня люових ресуршв, а й вдосконалення !х обл1ку, оцшки, прогнозу для по-дальшого планування та управлшня люовим господарством на основ1 впрова-дження галузевих систем управлшня. Поглиблене вивчення законом1рностей росту деревосташв мае особливе значення у проведенш безперервного люов-порядкування, оскшьки враховуе не лише сучасний стан насаджень, а й зм1ну !х в динашщ.
З щею метою в нашому дослщженш здшснено розрахунок середтх так-сацшних показниюв, а також проведено анал1з !х динам1ки 1з вжом. Встановле-
1 НЛТУ Украши, м. Львiв;
2 Львiвське ОУЛМГ
