CC BY
30
вiтчизняних i заруб1жних науковцiв. На майбутне заплановано розширення дослщжень з бiолого-екологiчних особливостей, визначення найефективнiших способiв розмноження, розроблення принципiв формування ландшафтов з ви-користанням стрижених форм з Ligustrum у рiзних типах мiських екототв.
Лiтература
1. Деревья и кустарники. Покрытосеменные : справочник / под ред. Л.И. Рубцов. - К. : Наук. думка, 1974. - 500 с.
2. Колесников А.И. Декоративная дендрология. - М. : Изд-во "Наука", 1974. - Ч.2. -С. 101-116.
3. Улейская Л.1., Комар-Темная Л.Д. Живые изгороди. - М. : ЗАО "Фитон+", 2005. -
224 с.
4. ¡нвентаризацшш списки рослин наукових д1лянок боташчного саду. - Опис 1. -Справа № 3. - 1939. - С. 51, 59, 71, 73, 85.
5. ¡нвентаризацшш списки рослин наукових д1лянок боташчного саду. - Опис 1. -Справа № 13. - 1945. - С. 83, 87, 111.
6. ¡нвентаризацшш списки рослин наукових д1лянок боташчного саду. - Опис 1. -Справа № 97. - 1951. - С. 90.
7. Дендрофлора УкраТни. Дикоросш й культивоваш дерева 1 кущг Покритонасшш / Кохно М. А., Трофименко Н.М., Пархоменко Л.1. та ш. / тд ред. М.А. Кохна, Н.М. Трофимен-ко. - К. : Фггосоцюцентр, 2005. - Ч. II. - С. 641-646.
8. ¡нвентаризашя рослин на д1лянках вщд1лу дендрологи. - Опис 1. - Справа № 197. -Т.1. - 1957. - С. 32, 40.
9. ¡нвентаризашя рослин на д1лянках вщд1лу дендрологи. - Опис 1. - Справа № 210. -Т.1. - 1958. - С. 50, 58, 63, 79.
10. ¡нвентаризацшш списки рослин наукових д1лянок боташчного саду. - Опис 1. -Справа № 196. - 1957. - С. 66.
11. 1нвентаризац1я зелених насаджень в боташчному саду. - Опис 1. - Справа № 341. -Т.1. - 1964. - С. 47, 99. _
УДК630*502.7 Проф. В.П. Шлапак, д-р с.-г. наук;Г.1. Музика-
Нащональний дендрологiчний парк "Софйвка", НД1НАН Украти;
Ю.А. Терещенко - Уманський державний аграрний утверситет
КОН1ФЕРЕТУМ ЯК ОСНОВА КОМПОЗИЦП ХВОЙНИХ РОСЛИН У НАЦЮНАЛЬНОМУ ДЕНДРОЛОГ1ЧНОМУ
ПАРКУ "СОФНВКА"
Кошферетум дае змогу здшснити штродукцшне випробування хвойних рослин i показати багатство видово'1 й формово'1 рiзноманiтностi та декоративних якостей для цшей ландшафтно'1 арх^ектури.
Ключов1 слова, кошферетум, дендропарк, експозищя, штродукщя.
Prof. V.P. Shlapak, G.I. Muzyka - NationalDendrologicalPark "Sojiyivka" -Scientific Research Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine;
Yu.F. Tereshchenko - Uman state agrarian university
Coniferetum as basis of a composition of conifers in the national dendrological park "Sofiyivka"
The coniferetum makes possible to carry out introductive testing of pine-needle plants as well as to demonstrate the richness of specific and formal variety and decorative virtues as landscape design elements.
Keywords. coniferetum, dendropark, display, introduction.
Колекцшний фонд дендролопчного парку "Софивка" нараховуе 3323 таксошв, з них: 546 деревинних, 1557 кущових, 115 лiан, 1212 трав'яних рос-лин, зокрема 914 штродукованих та 246 аборигенних [5, 6, 19].
Останшм часом, як вщзначають В.П. Кучерявий [14], С.1. Кузнецов, Ю.О. Клименко, Г.А. Миронова [11], значне збшьшення колекцiйного фонду рослин у боташчних садах, дендролопчних парках привело до видiлення са-мостiйних дiлянок-моносадiв окремих найбiльш декоративних родин i родiв. Так, виникли сади в саду. Наприклад, сад магнолш, сад дейцiй, сад бузку. За таким самим принципом у 1950-2007 рр. створювали та розмщали колекци рослин у Нацiональному дендролопчному парку "Софивка", а збiльшення формового рiзноманiття рослин за останнi 20 роюв дае змогу видiлити самос-тiйнi дiлянки-моносади окремих хвойних родин i родiв, видiливши !х в кош-феретум (вiд лат. coniferae, де conus - шишка, ferro - носш).
Матерiали та методика дослвдження. Основнi принципи створення конiферетумiв у комплексi з всiма шшими експозицiями описано в роботах П.1. Лапiна, [15], А.М. Гродзинського, М.А. Кохна [2], Л.1. Рубцова [23], С.1. Кузнецова, П.Я. Чуприни [12], В.П. Кучерявого [14]. Специфiчнi особли-востi органiзацii конiферетумiв розглянуто у статт С.1. Кузнецова, П.Я. Чуприни [12], С.1. Кузнецова, Ю.О. Клименка [13]. Рекомендаци з шдбору хвойних рослин вiдповiдно до умов мюцезростання наведено у низцi моног-рафiй i довiдникiв: А.1. Колесшков [7], О.П. Липа [17, 18], Л.1. Рубцов [21, 22] М.А. Кохно [3, 4, 9, 10], 1.С. Косенко [8] С.1. Кузнецов, Ю.О. Клименко, Г.А. Миронова [11]. Пропозици з ландшафтного розмщення хвойних i створення пейзажних картин розглянуто в роботах А. Регеля [20], 1.О. Богово^ Л.М. Фурсовоi [1]; 1.В. Тарана, А.М. Агаповоi [24], Л.1. Рубцова [21, 22], 1.С. Косенка [8], В.П. Кучерявого [14], С.1. Кузнецова, Ю.О. Клименка [13].
1дентифшацш хвойних рослин виконували за морфолопчними озна-ками та зютавленш ix з ботанiчними описами та каталогами рослин [3, 6, 16].
Результати дослвдження та ix обговорення. У культурнiй флорi Наць онального дендрологiчного парку "Софивка" за систематичним аналiзом зростають голонасiннi рослини 140 таксошв (види, форми, культивари), як належать до вщдшу Pinophyta, двох клаЫв: Ginkgopsida i Pinopsida, (шдклас Pinidae, чотирьох порядкiв: Ginkgoales, Finales, Cupressales, Taxales, п'яти родин: Ginkgoaceae Engelm., Pinaceae Lindl., Taxodiaceae F. Neger, Cupressaceae F. Neger, Тахасеае Lindl. та 15 родiв. Це роди: Ginkgo L., Pinus L., Picea A. Di-etr., Larix Mill., Abies Mill., Pseudotsuga Carr., Tsuga Carr., Metasequoia C. Mi-ki, Taxodium Rich., Chamaecyparis Spach., Thuja L., Thujopsis Sieb. et Zucc., Juniperus L., Microbiota Коni., Taxus L.
Колекцшний фонд голонасшних рослин розташований у виглядi ком-пактних за мюцем зростання окремих родових комплекЫв за систематичним принципом i лише зрщка у виглядi солiтерiв, мжрогруп. В основу розмщен-ня родових комплекЫв покладено систематико-ландшафтний принцип, що дало змогу створити суцiльне розмщення колекцш (ялiвець, ялина, туя), в окремих випадках переривчасте (острiвне) - (сосна, дуглаЫя). Про доцшь-шсть розмiщення того або iншого роду з максимальною видовою i формовою
рiзноманiтнiстю виходили з врахуванням бюеколопчних особливостей виду, юнуючого рельефу, експозицп схилу, мжрокшматичних особливостей та ро-дючостi i вологостi грунту. Так, у парку виникли окремi мiнiмоносади, якi створювалися за принципом родових комплексiв (туетум, шнетум, пiцетум, юнетум та ш.) з найбiльшим рiзноманiттям форм.
В експозицшнш та адмiнiстративно-господарськiй зонах "Софпвки" розташованi рослини за ландшафтним принципом (пейзажш групи, солiтери) зi залученням елементiв регулярного стилю (алей, дорiжок, кам'яних гiрок, озер, каскадiв та шше). Так, якщо на територи адмшютративно! зони розмь щенi чист родовi комплекси з видовим i формовим рiзноманiттям, то в експозицшнш зош створенi багатояруснi композици для додання конiферетуму бiльш природного i динамiчного вигляду. Тут у першому ярусi можна поба-чити дерева I i II величини, у другому - III величини i форми першого ярусу, що повiльно ростуть, у третьому - чагарники i карликовi форми рослин першого i другого яруЫв. Здебiльшого фоном для голонасiнних рослин слугуе зелений газон. Мiсцями, з метою пожвавлення ландшафту, на газонах виса-джено групи багаторiчникiв, що дае змогу використати в конiферетумi поеднання вЫх названих типiв посадок, щкаво органiзувати простiр i створи-ти багатообразнi пейзажнi види.
У конiферетумi Нацiонального дендрологiчного парку "Софивка" ви-саджено колекци гiнкгоподiбних i хвойних рослин, якi сформованi за родо-вим систематичним принципом. Тут зростають: Ginkgo biloba L., Pinus sylvestris L., P.s. 'Fastigitla', Pinus nigra Am., P.n. 'Nana', P.n. 'Aurea', P.n. 'Globosa', P.n. 'Pygmaea', P.n. 'Jeddeloh', Pinus mugo Turra., Pinus bancsiana Lamb., Pinus cembra L., P.c. 'Globe', P.c. 'Glauca', P.c. 'Pygmaea', Pinus ponderosa Do-ugl., P.p. 'Pendula', Pinus pumila (Pall.) Regel., Pinus koraiensis Siebold et Zucc, P.k. 'Variegata', P.k. 'Compacta Glauca', P.k. 'Winton', P.k. 'Glauca', Pinus. pallasi-ana D. Don, Pinus regide Griseb., Picea abies L., P.a. 'Cupressirn', P.a. 'Aurea', P.a. 'Compacta', P.a. 'Ohlendorfd', P.a. 'Conica', P.a. 'Frohburg', P.a. 'Inversa', P.a. 'Nidiformis', P.a. 'Pyramidalis', P.a. 'Coerulea', P.a. 'Virgata', Picea pungens Engelm., P.p. 'Glauca Globosa', P.p. 'Glauca', Picea engelmannii (Parry) Engelm., P.e. 'Glauca', P.e. 'Argentea', Picea koraiensis Nakai., Picea glauca (Moench) Voss., P.g. 'Сотса', P.g. 'varalbertina', P.g. ' Coerulea', Picea omorica (Pancic) Purkyne., P.o. 'Nana', Picea asperata Mast. 'Glauca', Picea. schrenkiana Fisch. Et. Mey., Larix decidua Mill., Abies koreana Wils., Abies alba Mill., Abies holophylla Maxim., Abies sachalinensis Fr.Schmidt., Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franco., P.m. 'var. viridis', P.m. 'Glauca Pendula', P.m. 'Viridis ', P.m. 'Glauca', Tsuga canadensis Carr., T.c. 'Nana', T.c. 'Coles prostrata', Metasequoi gliptostroboides Hu et Chend., Taxodium distichum (L.) Rich., Chamaecyparis pisifera Siebold ct Zucc., C.p. 'Boulevard', C.p. 'Filifera Aureovariegata', C.p. Argenteovariegata', C.p. 'Аигеа', C.p. 'Filifera', C.p. 'Filifera Аигеа', Chamaecyparis lawsoniana (Murr.) Pari., Ch.l. 'Aurii', Ch.l. 'Columnaris', Chamaecyparis nootkatensis (D. Don) Sudw., Thuja occidetalis L., ^o. 'Holmstrup', ^o. 'Bodmeri', ^o. 'Danica', ^o. 'Filiformis', Т.o. Elfwangeriuna 'Aurea', ^o. 'Ericoides', Т.o. 'Aureo-Spicata', ^o. 'Fastigiata', Т.o. 'Globosa', Т.o. 'Smaragd', ^o. 'Spiralis', Т.o. 'Lutea', ^o. 'Wareana', Thuja plicata D. Don., Тр. 'Zebrina', Platycladus orientalis 'vareagata', Juni-
perus chinensis L., J.ch. 'Tamariscifolia', J.ch. 'Arcadia.', J.ch. 'Cupressifolia', J.ch. 'Blue Danube', J.ch. 'Erecia', J.ch. 'Variegata', Juniperus virginiana L., J.v. 'Doug-lasii', J.v. 'Blue Ship', J.v. 'Blue Moon', J.v. 'Glauca', J.v. 'Wiltonii', Juniperus virgsniana L., J.v. 'Grev Owl', Juniperus communis L., J.c. 'Repanda', J.c. 'var. depressa', J.c. 'Nana Aurea', J.c. 'Hibemica', J.c. 'Suecira', Juniperus davurica Pall., Juniperus chinensis L., J.ch. 'Plwnosa Aurea', J.ch. 'Monarch', J.ch. 'Old Gold', J.ch. 'Obelisk', J.ch. 'Pfitzeriana', J.ch. 'Pfitzeriana Aurea', J.ch. 'Pfitzeriana Compacta', J.ch. 'Plwnosa', J.ch. 'Spartan', J.ch. 'Rockeri Gem', J.ch. 'Striata', Juniperus squamata Buch.-Ham., J.s. 'Blue Carpet', J.s. 'Meyeri', J.s. 'Blue Star'. Juniperus procumbens Siebold., Juniperus rigida Siebold et Zucc., Microbiota decussata Kom., Taxus baccata L., T.b. 'Fastigiata', T.b. 'Lutea', T.b. 'Repandens', Taxus cus-pidata 'Strait Hedge', Taxus x media 'Hicksii', T.m. 'Strait Hedge'.
Конiфeрeтум, куди входить новий парк з вул. Садово!, який мicтить каскад озер, pi3Hi галявин, рукотворнi гiрки, природш балки, вихiд на повер-хню грaнiту, дорожньо-алейну систему, оглядовi мюця з вершин яких одним поглядом можна охопити рiзнi родовi колекци ялiвцю, ялини, сосни, ту!, де на фот грабових природних мacивiв та насаджень горiхa ведмежого, бeрiз, дуба трапляються насадження з сосни чорно!, ялини звичайно!, сосни звичайно! та aдмiнicтрaтивнa зона, з вул. Ки!всько!, де серед родових комплекЫв сосни, ялiвцю, ту!, дугласи розмicтилиcя мaршрутнi дорiжки, газони, аль-пiйcькi гiрки. Ця зона уже е взiрцeм сучасного-садово-паркового мистецтва, приклад створення довговiчних, високоестетичних насаджень та декоратив-них видових i формових посадок.
Висновки
1. Голонасшт рослини видшяються своею бiологiчною рiзномaнiтнicтю видiв та форм i е невщ'емним елементом як садово-паркового мистецтва, так i зеленого будiвництвa. Рослини надзвичайно дeкорaтивнi впродовж всього року завдяки оригiнaльному забарвленню пaгонiв та стовбура i, особливо, вiчнозeлeнiй кронi, яку мае переважна бiльшicть дослщжува-них видiв, що ставить !х на одне з перших мюць серед паркових дерев.
2. У Нацюнальному дeндрологiчному парку "Софпвка" внacлiдок штродук-цшно! роботи створено колeкцiю голонасшних рослин, яка включае по-над 140 таксотв. В конiфeрeтумi за систематичним анатзом зростають голонaciннi рослини (види, форми, культи вари), як належать до 15 ро-дiв: Ginkgo L., Pinus L., Picea A. Dietr., Larix Mill., Abies Mill., Pseudotsuga Carr., Tsuga Carr., Metasequoia C. Miki., Taxodium Rich., Chamaecyparis Spach., Thuja L., Thujopsis Sieb. et Zucc., Juniperus L., Microbiota Коni., Taxus L.
3. Кошферетум дае змогу здшснити iнтродукцiйнe випробування хвойних рослин, а також показати багатство видово! й формово! рiзномaнiтноcтi та декоративних якостей для цшей ландшафтно! aрхiтeктури.
Лггература
1. Боговая И.О., Фурсова Л.М. Ландшафтное искусство. - М. : Агропромиздат, 1998. -
223 с.
2. Гродзшский А.М., Кохно М.А. Перспективи розвитку системи боташчних сад1в на Укра!ш // Вюник АН УРСР. - 1976. - № 3. - С. 83-89.
3. Деревья и кустарники. Голосеменные: Справочник. - К. : Наук. думка, 1971. - 156 с.
4. Дендрофлора УкраТни. Дикоросш та культивоваш дерева й кущ1. Голонасшш: До-вщник / М.А. Кохно, В.1. Горд1енко, Г.С. Захаренко та ш. / пщ ред. М.А. Кохна, С.1. Кузнецова; НАН Укра!ни, Нац. бот. сад 1м. М.М. Гришка. - К. : Вища шк., 2001. - 207 с.
5. Звгг про наукову роботу НДП "Софивка" за 2007 рш.
6. Каталог рослин дендролопчного парку "Софивка" / пщ ред. 1.С. Косенка. - Умань : ДП "Софивка" НАН Укра!ни, 2000. - 160 с.
7. Колесников А.И. Декоративная дендрология. - М. : Лесная пром-сть, 1974. - 704 с.
8. Косенко И.С. Национальный дендрологический парк "Софиевка". - Умань : Изд-во "Ремарк", 2006. - 208 с.
9. Кохно Н.А. Деревья и кустарники декоративных городских насаждений Полесья и Лесостепи УССР. - К. : Наук. думка, 1980. - 236 с.
10. Кохно Н.А. Деревья и кустарники, культивируемые в УССР (покрытосеменные). -К. : Наук. думка, 1986. - С. 351.
11. Кузнецов С.И., Клименко Ю.О., Миронова Г.А. Формирование основных типов экспозиций в ботанических садах и дендропарках. - К. : Наук. думка, 1994. - 198 с.
12. Кузнецов С.И., Чуприна П.Я. О композиционном использовании хвойных в коллекциях ботанических садов Украины // Интродукция древесных растений и озеленение городов Украины. - К. : Наук. думка, 1983. - С. 105-109.
13. Кузнецов С.1., Клименко Ю.О. Паркознавство як бюеколопчна основа паркобуд1в-ництва // 1нтродукщя рослин. - К. : Академперюдика, 2003. - № 1-2. - С. 131-141.
14. Кучерявий В.П. Озеленення населених мюць : тдручник. - Льв1в : Вид-во "Свгг", 2005. - 456 с.
15. Лапин П.И. Основы организации дендрария Главного ботанического сада АН СССР // Бюл. гл. ботан. сада. - М. : Изд-во АН СССР, 1948. - № 1. - С. 2840.
16. Лапин П.И., Сиднева С.В. Оценка перспективности интродукции древесных растений по данным визуальных наблюдений// Опыт интродукции древесных растений. - М. : Изд-во Главного ботанического сада АН СССР, 1973. - С. 7-67.
17. Липа О.А. Аптекарсью, боташчш й акшматизацшш сади як штродукцшш осередки // Труди ботан. саду АН УРСР, 1949. - Т.1. - С. 49-65.
18. Липа О.П. Дендрология з основами акшматизаци. - Вища шк., 1977. - 222 с.
19. Положення про Нащональний дендролопчний парк "Софивка НАН Укра!ни. -Умань : Комп'ютерна верстка, 2006. - 10 с.
20. Регель А. Изящное садоводство и художественные сады. - СПб. : Изд-во Г.Б. Вин-клер, 1896. - 448 с.
21. Рубцов Л.И. Деревья и кустарники. - К. : Наук. думка, 1974. - С. 301-303.
22. Рубцов Л.И. Деревья и кустарники (покрытосеменные) : справочник. - К. : Наук. думка, 1974. - С. 126-127.
23. Рубцов Л.И. Проектирование садов и парков. - М. : Стройиздат, 1979. - 184 с.
24. Таран И.В., Агапова А.М. Пейзажные группы для рекреационного строительства. -Новосибирск : Изд-во "Наука", 1981. - 240 с._
УДК 663.88:581.522.4 Наук. cniвроб.. О.О. Ефремова;
наук. ствроб. 1.Г. Мелешко; доц. Т.М. Чуйко, канд. xiM. наук; мол. наук. ствроб. Т.В. Ган - НЛТУ Украти, м. Львiв
1НТРОДУКЦ1Я ASTER ALPINUS L. В УМОВАХ М1СТА ЛЬВОВА
ДЛЯ ЙОГО ОЗЕЛЕНЕННЯ
Подано результати штродукци рщкюного виду Aster alpinus L. в умовах мюта Львова, який можна використовувати в практищ для рiзних елеменпв озеленення. Виявлено, що а^матизованими е ii рослини, яю мають високий стутнь устшносп штродукци - ростуть i розвиваються нормально, не втрачають свое! декоративности протягом всього вегетацшного перюду та дають повнощнне насшня. Ключовi слова: штродукщя Aster alpinus L., вегетащя, озеленення.
