CC BY
10
N. Pashyna, M. Bulyk
INTERETHNIC PROCESSES IN STAROBELSK COUNTY OF KHARKOV PROVINCE AT THE END OF THE XIX AND AT THE BEGINNING OF THE XX CENTURIES: ON THE EXAMPLE OF LANGUAGE
Ethnic composition heterogeneity of migration flows at the end of the XIX and at the beginning of XX centuries resulted in formation of a variegated ethnic structure of Donbas population. This region became a frontier ethnic-contact zone of two East Slavic nations: Ukrainians and Russians. Complex interethnic processes took place here, which predetermined the specificity of social and cultural life of different population groups in the later period. A long-term cohabitation, close economic and cultural connections, processes of various Ukrainian and Russian population groups mixing exerted a strong influence on the formation of national self-awareness, development of common features of the language and culture.
The unique ethnographic research materials on the mode of life, customs and folklore of peasants of Starobelsk county of Kharkov province at the end of the XIX century under reduction of V. Ivanov let the author analyze interethnic relations, including language links in this region. It is stated in the article that the most active mutual assimilation of Russians and Ukrainians occurred in the mixed villages. A constant communication and interaction, language of teaching, administration, legal proceedings had produced a so-called surzhik. People of the mixed Ukrainian-Russian origin called themselves "turnskins" and "surzhiks"
The conclusion has been made that in Donbas of that period a specific cultural language layer was being formed and kept in the following generations of Donetsk inhabitants. Philologists, studying these processes today, often state this phenomenon as Ukrainian-Russian cultural synthesis.
Keywords: ethnic-contact zone, interethnic processes, language layer, cultural synthesis.
УДК 314.15: 323(564.3)
Е.В. Рябченко
ОСОБЛИВОСТ1 еВРОПЕВАЦН М1ГРАЦШНО1 ПОЛ1ТИКИ РЕСПУБЛ1КИ К1ПР
Стаття розглядае питания адаптацп нацюнального законодавства Республжи Kinp до загальноевропейського у сферi контролю за м^рацтними рухами. Свропегзащя мшрацтног полтики Республши Кпр базуеться на принципах рiвноправ'я та захисту прав людини. Остльки м^ранти на Ki^i стали невiд'емною частиною сустльства йдеться про ix подальшу ттегращю.
Ключовi слова: м^рацтна полтика, европегзащя, дискримтащя, права людини, м^ранти, полшультурне сустльство.
Наплив MirparniB з pi3HHx краш, яю е представниками pi3HHx культур, релшй, ментал^етсв ввдграв дуже важливу роль у сучасному суспшьно-пол^ичному житп Kinpy. У перюд з дев'яностих роюв двадцятого стшття i до тепершнього часу з'являеться все бшьше критичних дослщжень на тему мграцп, расизму та дискримшацп, дослщжень з питань мграцп молод^ тендерного аспекту м^ацп. Ц дослщження стосуються зокрема питання участ мгранпв у громадському житп, перш за все видшяються структуры, шституцшш та поттичш перешкоди для ix piвнопpaвноi
участ у громадському житл Kinpy. Процес натypалiзацii робiтникiв-мiгрантiв, порушення прав pобiтникiв, якi працюють у якосп прислуги, гендерний аспект та расова дискримшащя, проблеми освiти та полшультурносп, расизм - ця проблематика стала притаманною сучасному сyспiльномy життю Респyблiки Kiпp.
Мета дано'1' роботи розглянути особливосп европе'зацп м^рацшно!' пол^ики Респyблiки Kiпp, пpоаналiзyвати з якими проблемами стикасться невелика, частково окупована, ос^вна держава, яка мае велику кшькють iноземних мiгpантiв-pобiтникiв. Цi актуальш проблеми викликають великий iнтеpес кшрських дослiдникiв, серед яких найвiдомiший е Н. Тpiмiклiнiотiс, а також К. Димiтpiy, П. Панделiдiс та шш.
Вже у 1999 pоцi кшрський дослiдник Н. Тpiмiклiнiотис починае вивчати процес нацiоналiзацii тимчасових pобiтникiв або «шоземно1» робочо'1' сили на Krnpi, у кра'ш, що тpадицiйно виступала кра'ною походження мiгpантiв, перетворилася на таку, що приймае мiгpантiв. Якби роб^никам^грантам було гарантовано тi самi умови працевлаштування та iншi права, що ix мають pобiтники-кiпpiоти, то це поширилось би на колективш угоди та схеми соцiального забезпечення. Як було узгоджено у трьохсторонньому договор^ pобiтники-мiгpанти мають такi ж права на працевлаштування, що й кшрюти. Виникло, однак, декшька проблем у розумшш ще!' угоди. Нестача належно'1' законодавчо'1' бази для виршення вipогiдниx проблем, а також велика кшьюсть внесених змiн стали результатом того, що ршення приймалися iз поспiшнiстю через тиск засобiв масово'1 шформацп, а часом i популютив. Пiдiймаеться питання про права на громадянство для мiгpантiв, а також критикуеться помилкове недооцшювання важливостi набуття громадянства мiгpантами, що давно проживають на територп краши. [1]
Кшр занадто малий, щоб поглинути велику кшькють iноземниx pобiтникiв, також е частково окупованою кра'ною, яка тдтримуе демогpафiчний баланс, але це сощальна проблема, яка може бути виршена на основi штеграцп мультикультурно'1 суспшьно!' полiтики.
Стаття 28 (1) Конституцп Респyблiки Kiпp говорить: мВсi люди piвнi перед законом, судом i мають право на piвний захист i лiкyвання». Kpiм того, стаття 28 (2) Конституцп Кшру гарантуе здшснення економiчниx, соцiальниx i культурних прав уах осiб i передбачае, що кожна людина користуеться вама правами i свободами, передбаченими Конститущею, без будь-яко'1 прямо'1 або непрямо' дискримшацп щодо будь-яко'1' особи шшо!' раси, релш!', мови, статi, полггичних чи iншиx переконань, нацiонального або сощального походження, народження, кольору шюри, соцiального класу або яко'1'сь шшо'1 причини, якщо Kонститyцiя сама не передбачае ii. Стаття 11 Конституцп передбачае затримання шоземщв з метою депортацп або екстрадицп. Всi статп, що стосуються прав людини, що мютяться в Роздiлi II Конституцп Республши Kiпp (Статтi 6-35), а також прав, передбачених Свропейською Конвенщею про захист прав людини, мають здшснюватися таким чином, щоб не тягнути за собою дискримшацп. Принцип piвностi i заборона дискримшацп - е частиною Статп 28.
У Роздш II Конституцп' Респyблiки Кшр перераховаш мОсновнi права i свободи», включаючи дослiвне i в деяких випадках розширення прав i свобод, що захищаються Свропейською конвенщею про захист прав людини i основних свобод. Основш права i свободи Частини II Конституцп ч^ко гарантоваш, щоб мвсixм або мвсix шших осiбм або "кожного окремо" без вщмшностей чи диференщаци мiж громадянами i негромадянами pеспyблiки, або мiж громадянами Респyблiки, що належать грецькш або тypецькiй гpомадi.
Стаття 30 Роздшу II Конституцп' гарантуе право на оскарження перед судом в якосп одного з основних прав i свобод. Стаття 32 говорить, що нщо в Частиш II Конституцп не виключае можливосп Республши регулювати законом будь-яке
питання, що вiдноситься до шоземщв, вiдповiдно до норм мiжнародного права. Без iгнорування того факту, що принцип рiвностi i недискримшацп слiд застосовувати, згiдно з частиною Конституцп, яка мае справу з правами людини в повнш Mipi для тих, хто не е громадянами. У всякому раз^ мiжнароднi конвенцп, ратифiкованi Республiкою включають положення, що гарантують права для вах, незалежно вiд етнiчноi чи "расовоГ' або етнiчного походження, а також незалежно вщ того, чи е вони громадянами або iммiгрантами, або шоземцями.
Дванадцятий протокол Конвенцп про Захист прав людини i основних свобод, ратифiкованоi Урядом Республiки Кшр 04.19.2002, i доручення до нацюнального законодавства в якост закону 13 (III) 2002 року, мютиться в Статп 1 про загальну заборону дискримшацп: "здшснення будь-якого права, наданого законом для протиди дискримшацп за будь-якою ознакою, наприклад за ознакою статi, раси, кольору шкiри, мови, релт1', полiтичних чи iнших переконань, нацюнального або сощального походження, приналежшстю до нацiональних меншин, за майновим станом або за шшою ознакою". Цей закон набув чинност 1 грудня 2002 року.
Конвенцiя про Протид^ дискримшацп в галузi пращ та зайнятосп (МОП № III) 362 UNTS 31, ратифiкована i включена в якостi закону 3/1968, забороняе в статп 1 (а), будь-яке розрiзнення, виняток або перевагу, що робиться за ознакою раси, кольору шюри, ста™, ре.тгп, пол^ичних переконань, нацiонального походження чи сощального походження, що призводить до лшвщацп або скорочення рiвних можливостей чи поводження в галузi зайнятостi або в процес роботи."
Кiпр ратифшував ряд iнших мiжнародних договорiв з прав людини та шших конкретних прав на освiту бiженцiв, прав трудящих^гранпв (Конвенцiя МОП 143), швалвдв (Договiр МОП 159) i оаб без громадянства. З прийняттям Мiжнародноi конвенцп про лiквiдацiю всiх форм расово'1 дискримшацп, а також подальшими змiнами i доповненнями (Закон (III) / 92 i Закон 28 (III) / 99 створеш вщповщно до рекомендацп Комiтету з лшвщацп расово'1 дискримшацп, ряд злочинiв, пов'язаних з боротьбою проти расизму i нетерпимость Що стосуеться антидискримшацшних закошв в сферi зайнятостi, е загальне положення, яке робить звшьнення за такими ознаками, як "раса, кольор шюри, амейний стан, релМ, пол^ичш переконання, нацiональне чи соцiального походження" - несправедливим i, отже, незаконним, вщповщно до Закону про зайнятють, з поправками (Закон 24/76).
До 1 травня 2004 року, до вступу Республжи Кшр до Свропейського Союзу, не було шякого всеосяжного антидискримшацшного законодавства, як зазначено у другш доповвд СКРН на Ki^i (2001). В доповiдi Свропейсько! комюп (2002), пiд назвою «З питання про права людини i захист меншин» зазначено, що Кшр «продовжуе поважати» права i свободи людини, та дотримуеться шляху, який мае привести до перемоги в боротьбi з дискримшащею. Республша зобов'язалася застосовувати Kерiвництво до ii вступу в €С i в той же час з вщповщним законодавством не включати директиви €С по боротьбi з дискримiнацiею шляхом введення ново! всеосяжно! законодавчох бази.
Закон про Громадянство, згщно з прийнятою у 1960 рощ Конститущею та Актом про Громадянство Республжи Кшр, мае дуже вузьку сферу застосування та не дозволяе набути громадянство в шший споаб, шж через народження або шлюб. Таким чином, жшки шоземного походження, одруженi з чоловшами кiпрiотами, через один рiк по одруженню набувають статусу «резидента» - у певному розумшш другосортного громадянина, що не е повним громадянином, а лише «натвгромадянином». Вони можуть подавати заяву на набуття громадянства, хоча 1х дiти мають право на громадянство. 1ноземцям некiпрського походження, яю працюють на Kiпрi, необхщно чекати десять рокiв, щоб мати право на подання клопотання на набуття громадянства, i
навiть тодi це право 1'м не гарантовано, а залишаеться прерогативою Ради Мiнiстpiв. Подвiйне громадянство не заборонене на Kiпpi, але це не стае в нагод^ коли торкаеться набуття саме кшрського громадянства [2].
Kiпpськi високопосадовцi не вважали за потpiбне надавати марантам громадянство, тому що тi розглядалися як «тимчасовi мешканцi» та були частиною «перехщного пеpiодy» евроштеграцп. Той факт, що кшрська проблема, яка вже бшьше 42 pокiв турбуе кшрське сyспiльство, яке прагне справедливости та вiдновлення теpитоpiальноi цiлiсностi тсля вiйськового вторгнення Туреччини, залишаеться невиршеною та вважаеться «нацiональним пpiоpитетом», впливае на небажання кшрських посадовщв змшити демогpафiчнy ситyацiю, надавши громадянство жителям некшрського походження. Погляди полiтичниx партш Респyблiки piзняться вiд «прагматичного», коли роб^ники мiгpанти вважаються тимчасовими безроб^ними у пошуках роботи, до думки, що ix взагалi тут не мало бути школи.
Необxiдно також розглядати ще два додаткових фактори: роль держави та ii пол^ика щодо м^ашив та питання расово'1' дискримшацп не тшьки як щеологп, але й як кшрсько! дшсносп. Посадовцi головних полiтичниx паpтiй докладали мало зусиль до полшшення прав м^рашив. Наспpавдi ця полiтика змш щодо надання «iноземним» pобiтникам дозволу на проживання з самого початку була розрахована як тимчасове явище. Покращення прав м^ашив розглядалося як заохочення ix залишитися на довший термш.
Кшрсью дослщники П. Тpiмiклiнiотiс та П. Пантелщес говорять про «дискримшацшш обрп Kiпpy», зосереджуючись на етшчнш дискримшацп на ринку пращ. Вони зазначають, що всупереч piзноманiтним програмним документам, чинним постановам та законам, що гарантують piвнопpавне вщношення незалежно вiд етшчно!', расово'1 або шшо! пpиналежностi, iснyе вагоме свщчення того що в обох цих сферах, як i в шших, юнують значнi вiдxилення у ставленш до груп мiгpантiв та оаб iншого етнiчного походження. Треба зазначити, що юнуе мало дослiджень щодо дискримшацп на Krnpi, але з тих небагатьох свщчень що юнують (офiцiйнi доклади та незалежнi дослщження) можна зробити висновок, що мають мюце численнi випадки дискримшацп. Отже, виникають OTpraTO^i обставини для подальшого вивчення тих меxанiзмiв та прихованих причин, що призводять до виникнення дискримшацп. На сьогодшшнш день на Krnpi, згiдно з фактичним подшом острова у 1974 pоцi, головними об'ектами расового зловживання, насильства та дискримшацп, одним словом расизму, стають так зваш «тдлегш м^анти» (тобто м^рантами-роб^никами з пiвденно-сxiдноi Азй, середньо-схщно! та сxiдноi Свропи) [3].
Першу спробу аналiзy дотримання прав м^рашив на Kiпpi було зроблено через дослщження для пол^ики в галyзi зайнятостi pобiтникiв-мiгpантiв в Iнтеpколледжi у 2002 рощ (зараз Ушверситет Икосп), у якому зазначаеться, що шституцшним структурам у галyзi зайнятостi роб^ниюв^грашив пpитаманнi риси дискpимiнацii. У дослщженнях не говориться прямо про дискримшащю pобiтникiв-мiгpантiв, а навпаки йдеться про вipогiдний негативний вплив пpисyтностi робггниюв-м^рашив на piвень заpобiтноi платнi та можливосп працевлаштування для мюцевих роб^ниюв. Це вiдповiдае пошиpенiй дyмцi про те, що присутшсть pобiтникiв-мiгpантiв е проблематичною та шкодить кшрському суспшьству. Пеpеконливi докази щодо дискpимiнацii роб^ниюв мiгpантiв у piзниx формах надаються профспшковим рухом та Iнiцiативною Групою тдтримки мiгpантiв. У пpацi стверджуеться, що необхщно проводити подальшi дослщження для того, щоб довести на практищ ступшь та форми дискримшацп робггниюв мiгpантiв на кiпpськомy ринку пращ. На даний момент ще не були дослщжеш pолi роботодавщв та пpофспiлок у пpоцесi пеpеговоpiв щодо умов пpацi та зароб^но! платнi pобiтникiв мiгpантiв з метою визначення причини
структурно!' дискримшацп. В той же час, дослщження системи осв^и показуе, що освiтня система Kinpy, перш за все сконцентрована на штересах греко-кiпрiотiв, i це породжуе модель дискримiнацiйного ставлення до мгрант1в через застарiлy етнiчно вiдокремленy систему осв^и, незважаючи на зусилля до впровадження багатонащональних елементiв на мюцевому рiвнi [4].
Проблеми гендерних питань та питань мграцп у твденнш Gвропi стали нещодавно предметом дискусп у лiтератyрi, де е посилання на Кшр [5].
Питання гендерно'1 мграцп, питання порушення прав робггниюв та прав домашньо'1 прислуги, зокрема вихщщв з твденно-схщно1 Азп, чи то як загальне питання учасп жшок-м^ранпв у сyспiльномy життi, вигнання та расова дискримшащя жшок набувае специфiчних форм та мае сво1 власнi особливостi. Очевидно, що хоча багато жшок намагаються встановити гендерну рiвнiсть, андроцентрична оцiнка прибyтковостi, на вщмшу вiд недоплати чи, у кращому разi, малопродуктивно'' працi створюе гендерну нерiвнiсть на расовому рiвнi [6].
Кiпр може спиратися на лiберальнi режими, як i по всш Gвропi, де ставлять акцент на необхщносп заохочення громад м^ранпв i меншин належати до бшьш широко'' спiльноти, i визнавати ïx традицп i культуру за допомогою культурних прав i полшультурно1 осв^и. Вона передбачае змiщення цiлей м^рацшно1 полiтики в напрямi толерантностi, етшчного та культурного плюралiзмy у вщкритому, багатонацiональномy i демократичному Кiпрi.
€С створив порiвняльно-дослiдницький проект з предмету шституцшно1 расово1 дискримшацп та полггики расизму, що мае на мет! дослiдити, яке положення в суспшьста мають мiгранти. Метою цього специфiчного комплексу робiт було визначення та аналiз моделей та механiзмiв шститущйно1, прийнято1 за належне дискримшацп на мюцевих ринках працi та осв^и на Кiпрi, разом з шшими европейськими кранами. Комплекс робiт, що базуеться на дослщженш, проведеному протягом 2004 року, показав очевидну наявшсть расово1 або етшчно1 дискримшацп в сферi зайнятостi та на робочому мсщ, як у державних, так i в приватних установах. У дослщженш проаналiзовано «^вш, прояв та ступеш расово1 дискримшацп» та обгрунтовано «структурну або систематичну дискримшащю», виявлену через штерв'ю та доповiдi емтричного дослiдження. На Кiпрi було проведено 20 експертних iнтерв'ю з представниками рiзноманiтних органiзацiй (НУО), жyрналiстами, адвокатами, депутатами та письменниками. Одним з запитань було те, в яких сферах життя м^ранти та 1хш дiти найвiрогiднiше стикаються з дискримiнацiею [7].
Коли експер^в попросили описати типовi приклади дискримшацп, бшьшють з них погодилася з тим, що одним з основних е питання надмiрною експлуатацп мiгрантiв на роботi. Iншi посилаються на дискримiнацiю, що вiдбyваеться з питань, пов'язаних з 1хшм статусом перебування (видачею, продовженням вiз, депортащею та iн.). Деякi експерти посилаються зокрема на пщхщ до домашньо1 прислуги, ставлення до яко1 - як до нижчих iстот.
Отже, щлий комплекс робiт було присвячено тому як, власне, м^ранти розум^ть ставлення кiпрського сyспiльства до них, як вони сприймають расизм i дискримшащю, ïx почуття належностi та потенцiал до багатокультурного громадянства. Питання громадянства внутршньо пов'язане i з поняттям «приналежносп», i з так званим правовим статусом, шшими словами - деякий зв'язок з державою. Деяю з м^анпв пов'язували сво1 надп на бiльш толерантне суспшьство i багатокультурне громадянство з приеднанням змш, що пов'язанi з надiею на те, що Кiпр буде нормальною европейською крашою, яка буде приймати шоземщв, що пршздять до не". Мiгранти, що знаходяться на fâ^i протягом кiлькоx рокiв, хочуть здобути громадянство, а ri, хто не мають його, як правовий статус, незважаючи на те, що жили на fâ^i протягом
десятилiть (деякi з них доведет до злидшв), знаходять дуже болючим досвщ проходження Департаменту м^ацп та населення Респyблiки Kiпp. Дослщження також показало, що деяю м^анти набули почуття pеалiзмy, а не шюзш, що пiдтpимyють piзницю мiж формальним громадянством i iстинним сощальним громадянством, в сенсi пpиналежностi, прийняття i визнання в якостi piвнопpавниx членiв сyспiльства.
В iстоpичномy становленш на Kiпpi домiнyють етнiчнi вщносини мiж двома конститyцiйно визнаними громадами: греками-кшрютами та тypками-кiпpiотами; та роль зовшшшх сил, що також вщображено у програмах наукових дослiджень Кшру. Як результат, це якимось чином призвело до нехтування iнiцiюванням дослщжень з iншиx питань, пов'язаних з громадянською активнiстю, бо всi вони були так чи шакше включеш до «нацiонального питання», де акцент було зроблено на вивчення вщносин мiж двома громадами, або на спостереження за вщношенням менш численних меншин. Система квот учасп двох найбшьших кiпpськиx громад в ytix сферах сyспiльного життя також передбачена в Конституцп. Парламентсью мiсця розподшяються по конституцп' на 70% до 30% мiж грецькою i турецькою громадами [8].
У 1963 рощ, тсля пропозицп гpекiв-кiпpiотiв про внесення поправок до Конституцп, турки-кшрюти вийшли з уряду. З тих тр керування республшою належало гpеко-кiпpiотам. Протистояння мiж етнiчними громадами тривало до 1967 року. У 1964 рощ Верховний суд постановив, що функщонування уряду повинно продовжуватися на основi «доктрини необхщносп», незважаючи на конституцшш недолiки, ствоpенi самоусуненням вiд кеpiвництва тypками-кiпpiотами. Певним бар'ером для розвитку вщкритих i демократичних дебатiв е притаманне кшрському сyспiльствy пpотекцiонiзм i кyмiвство.
На питання про пол^ичш права мiгpантiв, кiпpськi полiтики залишаються бшьш-менш в позицп заперечення. Кшр нагадуе iншi евpопейськi кра'ни в тому, що частка негромадян продовжуе зростати, навiть коли офщшний дискурс уряду був налаштований проти м^ацп i навiть там, де держави заперечують, як Имеччина протягом багатьох роюв, що вони е «кранами м^ацп». Згiдно з пропозищею виpiшити проблему Kiпpy завдяки плану ООН, очевидно, що увагу було зосереджено на пол^ичнш проблемь
Як i в iншиx пiвденно-евpопейськиx кранах, якi в минулому були експортерами м^рашив, перетворення на iмпоpтеpа м^ашив досi не сприяло покращенню учасп мiгpантiв i змiнi ставлення до них. Швденно-европейсью держави, що д^ть як «прикордонники» Свропи, можуть ввести сyвоpi та неадекватнi режими, проте щ держави не просто з оргашв «Фортеця Свропи». Kiпp дуже наочно вщображае цю iстоpiю. Мета пол^ики громадянства з посиленням цившьних i соцiальниx прав е, мабуть, в тому, аби надати найбшьш важливого значення пpоблемi соцiальноi модершзацп кiпpського сyспiльства. Потреба в полчищ толеpантностi вiдкpила б yсi аспекти сощально!' iдентичностi, включаючи клас, стать, етшчну пpиналежнiсть та iншi деяю мiжнаpоднi iдентичностi, у тому чист «европейсьюсть», що е бiльш очевидною сьогодш, нiж pанiше.
Kiпp уже пройшов «перший етап» вiдповiдно до Конвенцп Ради Свропи про участь шоземщв у мiсцевомy життi. Мова йде про триступеневу схему, при якш перший етап е piвним правом на свободу вираження поглядiв, зiбpань i асоцiацiй; другий етап включае в себе два консультативних органа шоземних громадян на мюцевому piвнi i трет1й етап - участь у мюцевих виборах. Що стосуеться «якосп багатокультурно!' демократ^'», можна сказати, що це залишаеться на слаборозвиненому piвнi, хоча Конститущя гарантуе пол^ичш, а також соцiальнi та економiчнi права. Дослiдження в обласп громадянсько!' активностi мiгpантiв, необxiднi для розширення демократично!' yчастi до уразливих груп у сyспiльствi i розвитку вщносин округу з
мiсцевими полiтичними процесами; в шшому випадку бiльшiсть MÏrpaHTÏB, ймовiрно, залишаться маргiнальними в суспiльствi [9].
Як зазначила у 2008 у своему штерв'ю Голова Департаменту з питань реестрацп населення та м^ацп п. Анна Шакаллi роцi, вступивши до Свропейського Союзу Кiпр став ще приваблившим для нелегальних м^анпв з кра'н з низьким рiвнем життя. Нелегальнi мiгранти, якi при'здять до вiльного Кiпру в основному через Туреччину та окуповану територ^ на твшчнш частинi острова. У сво'х зусиллях залишитись на Ki^i нелегальнi мiгранти часто користуються рiзними схемами:
а) подають клопотання про надання притулку, навт якщо це не виправдано.
б) беруть шлюб з громадянами Кшру або шших держав-члешв GC.
Проблеми, створюванi великою кшькютю нелегальних мiгрантiв на Кшр^
вимагають рiшення, що складаються з:
а) посилення контролю зелено! лшп i буферно! зони;
б) обговорення проблеми в Свропейському Союзi, щоб натиснути на Туреччину для виконання сво'х зобов'язань як кра'ни-кандидата, i вжити заходiв, щоб покласти край використанню такого геополiтичного феномена як територiя окупованого Kiпру для перемщення нелегальних мiгрантiв;
в) будiвництво нових мiсць утримання пiд вартою, з тим, щоб процедура арешту i затримання нелегальних iммiгрантiв з метою 'х репатрiацiï була бiльш ефективною. Особливою проблемою е незаконне працевлаштування шоземщв кiпрськими роботодавцями. Якби не було шяких нелегальних роботодавцiв, то не було б нелегальних пращвниюв. Нелегальна зайнятють iноземцiв мае багато негативних наслщюв, що негативно впливають на ринок пращ i тдсилюють недобросовюну конкуренцiю [10].
Отже, приплив велико'' кiлькостi мiгрантiв на Кшр мае важливi наслiдки в багатьох областях. Для адекватного урегулювання проблем, пов'язаних з штегращею м^рашив, Республша Kiпр адаптувала нацiональне законодавство до загальноевропейського. При цьому держава керувалася принципами рiвноправ'я, дотримання прав i свобод уах категорiй громадян. Одшею з переваг у працевлаштуваннi шоземних працiвникiв у сферi зайнятостi Кшру е збшьшення ВВП економiки Кшру, бо,по-перше, мiгранти е споживачами i сприяють пiдвищенню споживання. Хоча 'х основна мета заощадження, що означае обмежене споживання, та направлення сво'х доходiв на батькiвщину. Однак, м^анти не займають робочi мiсця, як могли б бути у кшрських робочих. Багато з цих робочих мюць е вакантними або тому, що роб^ники-кшрюти не хочуть цього, або тому, що плата дуже низька i не задовольняе 'х. Витрати на виробництво за рахунок використання масово'' i дешево'' робочо'' сили, зменшуються в багатьох секторах виробництва. Вартють значно знижуеться, головним чином, в сшьському господарствi, в будiвництвi, в туристичнiй шдустрп, та шш. Kрiм цього, якщо врахувати, що м^антам потрiбно досить грошей, щоб вщновитися на роботi за мюцем проживання, то стае ясно, що вони обирають повернення на нелегальний ринок пращ, таким чином, продовжуе збшьшуватися число нелегальних м^анпв.
Таким чином, Республша Kiпр мае на мет забезпечити i гарантувати щ права для кожного члена свого суспшьства, без шкоди ш в якому разi. Зростання чисельност iноземцiв, якi шукають роботу на fâ^i в останнi роки, дало щлковито зрозумiти, що iнтеграцiя та м^ращя розширення прав мають важливе значення. Для того щоб виршувати проблеми, створенi мiграцiйними потоками, Кшр висувае нову м^рацшну полiтику, яка включае певну штеграцшну полiтику i спрямована на усвщомлення того, що штегращя в будь-якому випадку не повинна зачшати права мiсцевого населення.
Навпаки, якщо Респyблiкa Кшр не зможе забезпечити людсью, тpyдовi i соцiaльнi права мiгpaнтiв, вони будуть притягнуп до експлуатацп та сощально'1' iзоляцii.
Список використано1 лггератури
1 Trimikliniotis N. Racism and New Migration to Cyprus: The Racialisation of Migrant Workers. [Electronic resource] / N. Trimikliniotis // Into the Margins: Exclusion and Migration in Southern Europe / ed. by F. Anthias, G. Lazarides. - Aldershot : Ashgate, 1999. - Mode of Access : http://www.red-network.eu/resources/toolip/doc/2011/11/16/nt-racialisation-of-migrant-workers-in-cyprus.pdf
2. Dervish S. Can The European Union Build A Bridge Over Troubled Waters? An Analysis of the Politicised and Depoliticised Legal Approach between the European Union and Cyprus [Electronic resource] : Doctoral thesis / S. Dervish, - Mode of Access : http://westminsterresearch.wmin.ac.uk/17880/
3. Trimikliniotis N. The european dilemma: institutional patterns and the politics of "racial" discrimination [Electronic resource] / N. Trimikliniotis, P. Pantelides. - Mode of Access : http://symfiliosi.org/wp-content/uploads/2013/04/WP1.Cyprus-_-MAPPING-DISCRIMINATORY-LANDSCAPES-%CE%99%CE%9D-CYPRUS-ETHNIC-DISCRIMINIATION-IN-THE-LABOUR-MARKET-AND-EDUCATION.pdf
4. Trimikliniotis N. Active Civic Participation of Immigrants in Cyprus [Electronic resource] / N. Trimikliniotis, C. Demetriou. - Mode of Access : http://www.politis-europe.uni-oldenburg.de/download/Cyprus.pdf
5. Policy Recommendations for Cyprus' Integration Policy with regards to female migrant domestic workers [Electronic resource] : Part A / Mediterranean Institute of Gender Studies. - Mode of Access : (http://www.medinstgenderstudies.org/wp-content/uploads/domestic_workers__Policy_Recommendations_for_Cyprus.pdf
6. Gregoriou Z. Context Analysis and Methodology Review Report (WP2). Cyprus [Electronic resource] / Z. Gregoriou, S. Michael. - Mode of Access : http://www.gemic.eu/wp-content/uploads/2009/04/cyprus-wp2.pdf
7. Trimikliniotis N. Tolerance and Cultural Diversity Discourses in Cyprus [Electronic resource] / N. Trimikliniotis, C. Demetriou. - Mode of Access : http://symfiliosi.org/wp-content/uploads/2013/03/Tolerance-and-Cultural-Diversity.pdf
8. The Constitution of the Republic of Cyprus [Electronic resource] / Mode of Access : http://www.presidency.gov.cy/presidency/presidency.nsf/all/1003AEDD83EED9C7C225756 F0023C6AD/$file/CY_Constitution.pdf
9. Trimikliniotis N. Tolerance and Cultural Diversity Discourses in Cyprus [Electronic resource] / N. Trimikliniotis, C. Demetriou. - Mode of Access : http://cadmus.eui.eu/bitstream/handle/1814/19789/ACCEPT_2011_01_WP 1_background_rep ort_Cyprus.pdf? sequence= 1
10. ЕгакаХХ^ A. MernvdoTSUon ornv Килро [HXsKxpovtK^ лпул] / А. ЕгакаХХ^ // Euyxpovn Алоуп. - Троло^ ПрооРао^ : http://magazine.apopsi.com.cy/2008/07/310
Стаття надшшла до редакцп 10.12.2017 р.
E. Riabchenko
PECULIARITIES OF THE EUROPEANIZATION OF THE MIGRATION POLICY OF THE REPUBLIC OF CYPRUS
Пе article sets out to examine the peculiarity of Europeanization of migration policy of the Republic of Cyprus. The problems of integration of migrant or "foreign" labourers in Cyprus, a country traditionally exporting migrants but recently transformed into one of hosting migrants. It examines the role of employers and trade unions in the aspect of the integration of migrants into a Cypriot society. It is mentioned that Cyprus has already passed the "first phase" of the Convention on the Participation of Foreigners in Local Life of the Council of Europe. This is a three-stage scheme, in which the first stage is given to the
freedom of expression of views, right for assemblies and associations. The second stage foresees the activity of two advisory bodies for foreign citizens at the local level, and the third stage considers participation in local elections. As far as the "quality of multicultural democracy" is concerned, it can be said that it remains at a less developed level, but the Constitution guarantees political, social and economic rights.
The paper aims at exploring the frames and themes of tolerance and intolerance dominant in the Cypriot context, using the desk research method to study the diversity challenges of various time periods and the main groups affected by intolerance. It was mentioned the integration of the Republic of Cyprus to the European Union demanded according changes of the national legislation, thus Europeanization of the migration policy led to the increasing of the number of migrant, and their further integration to the Cypriot society. Joining the European Union, Cyprus has become even more attractive to illegal migrants from the countries with low income of population. Illegal migrants arrive to the Republic of Cyprus, mainly through Turkey and the occupied territory on the northern part of the island. But it should be mentioned that the principles of equality and non-discrimination remain basic. Thus, the Republic of Cyprus aims to ensure and guarantee these rights for every member of their society. Increasing number offoreigners recently seeking for the work in Cyprus has made it entirely clear that the problem of integration of migration is important. In order to solve the problems created by migratory flows, Cyprus introduces a new migration policy that includes some integration policy and aims to realize that integration in any case should not affect the rights of the local population. At the same time, if the Republic of Cyprus is not able to secure the human, labor and social rights of migrants, they will be brought to exploitation and social isolation.
Key words: migration policy, Europeanization, discrimination, human rights, migrants, multicultural society.
УДК 321.013(477)
O.I. Сабура
«ДНР» ТА «ЛНР» У НАУКОВОМУ ДИСКУРС1: ПОШУК ТЕРМШОЛОГШ
Ця стаття спрямована на пошук адекватноi науковог термтологи для позначення утворень на частит окупованих Ростською Федеращею територiях Украгни, вiдомих як так зван Донецька та Луганська «народн республжи» («ДНР» та «ЛНР»). У до^дженш даеться характеристика держави як утворення, wнування якого визначаеться не мiжнародним визнанням, а головним чином - наявтстю необхiдних державних iнститутiв та ix успшним функщонуванням. Цей пiдхiд базуеться на основi визначення М. Вебера, згiдно з яким державою вважаеться людська стльнота, яка устшно претендуе на монополю легтимного застосування сили в межах певног територи.
У роботi ключове значення у конституюваннi держави займають так елементи державного будiвництва як потенщал держави, полтичне врегулювання та сустльы очжування. Останн характеризують наявн iнститути та гх спроможтсть надавати послуги населенню. На основi окресленого iнституцiонального тдходу зроблено пошук вiдповiдног термтологи у науковт лiтературi стосовно утворень, як1 декларують претензИ на державтсть, однак не мають мiжнародного визнання. Серед понять, як потенцтно можна застосовувати для позначення «ДНР» та «ЛНР» видшено таю: «де-факто держава», «кваз^держава», «псевдо-держава», «державоподiбне
