CC BY
9
Skydan, O. V. "Prodovolcha bezpeka yak priorytet rehional-noi ahrarnoi polityky" [Food security as a priority of regional agricultural policy]. Ekonomika Ukrainy, no. 3 (2004): 53-60.
Tochylin, V. O. "Prodovolcha bezpeka i zasoby yii dosiahnen-nia" [Food security and the means to achieve it]. In Ukraina vXXI
stolitti: kontseptsii ta modeli ekonomichnoho rozvytku, 58-61. Part 1. Lviv, 2000.
Vlasov, V. I., Sabluk, V. P., and Lysak, M. A. "Metodychni pid-khody shchodo otsinky prodovolchoi bezpeky krainy" [Methodological approaches to assessing food security in the country]. Ekonomika APK, no. 8 (2009): 43-45.
УДК 330.567.2:620.952
ОСОБЛИВОСТ! ЕНЕРГОСПОЖИВАННЯ В РОСЛИННИЦТВ!
© 2017
КАЛ1Н1ЧЕНКО О. В.
УДК 330.567.2:620.952
КалМченко О. В. Особливост енергоспоживання в рослинницв
У статт'1 визначено особливост'! енергоспоживання при виробництв1 продукцИ рослинництва. Розглянуто процес виробництва в аспектi пере-творення енергП в розрiзi джерел, що вiдновлюються та не вiдновлюються. Проаналiзовано базовi передумови досягнення енергетичноi ефек-тивностi виробництва продукцИ рослинництва. Запропоновано класифкацю особливостей енергоспоживання в рослинництвi, що детершiну-ють р'вень використання засоб'в та предмет'в прац й юнцеву ефективтсть виробництва. Здшснено детальне дослдження вказаних особливостей у розрiзi груп чиннишв (в'дносно б'юкл'шатичних умов, технологiчного р'вня розвитку виробництва, ступеня техшчного забезпечення, органiзацiйно-економiчних зшiнних розвитку виробництва). Визначено в'дпов'дт причини нер'внош'рностi тештв зростання енергоспоживання в галузi рослинництва та обсягiв виробництва продукцИ.
Ключов'! слова: енергiя, поновлювана енерг'я, непоновлювана енергiя, енергетична ефективтсть, енергомстюсть. Рис.: 1. Ббл.: 10.
Калнченко Олександр Володимирович - кандидат економ'мних наук, доцент кафедри економки тдпритства, Полтавська державна аграрна акадешiя (вул. Сковороди, 1/3, Полтава, 36003, Украна) E-mail: kalinichenko.oleksandr. v@gmail.com
УДК 330.567.2:620.952 Калиниченко А. В. Особенности энергопотребления в растениеводстве
В статье определены особенности энергопотребления при производстве продукции растениеводства. Рассмотрен процесс производства в аспекте преобразования энергии в разрезе возобновляемых и невоз-обновляемых источников. Проанализированы базовые предпосылки достижения энергетической эффективности производства продукции растениеводства. Предложена классификация особенностей энергопотребления в растениеводстве, которые детерминируют уровень использования средств и предметов труда и конечную эффективность производства. Детально исследованы указанные особенности в разрезе групп факторов (относительно биоклиматических условий, технологического уровня развития производства, степени технического обеспечения, организационно-экономических переменных развития производства). Определены соответствующие причины неравномерности темпов роста энергопотребления в отрасли растениеводства и объемов производства продукции. Ключевые слова: энергия, возобновляемая энергия, невозобновляемая энергия, энергетическая эффективность, энергоемкость. Рис.: 1. Библ.: 10.
Калиниченко Александр Владимирович - кандидат экономических наук, доцент кафедры экономики предприятия, Полтавская государственная аграрная академия (ул. Сковороды, 1/3, Полтава, 36003, Украина) E-mail: kalinichenko.oleksandr. v@gmail.com
UDC 330.567.2:620.952 Kalinichenko O. V. The Characteristics of Energy Consumption in Crop Production
The article defines the characteristics of energy consumption in crop production. The process of production in the aspect of energy conversion in terms of renewable and non-renewable sources has been considered. The basic prerequisites for achieving energy efficiency in crop production were analyzed. A classification of characteristics of energy consumption in crop production, which determine the level of use of means and objects of work, as well as the ultimate efficiency of production, has been proposed. The indicated characteristics have been studied in detail in terms of the groups of factors (relative to bio-climatic conditions, technological level of production development, degree of technical support, organizational and economic variables of production development). The appropriate reasons for the uneven rates of growth of energy consumption in crop production and the production output volumes have been identified.
Keywords: energy, renewable energy, non-renewable energy, energy efficiency, energy capacity. Fig.: 1. Bibl.: 10.
Kalinichenko Oleksandr V. - PhD (Economics), Associate Professor of the Department of Enterprise Economics, Poltava State Agrarian Academy (1/3 Sko-vorody Str., Poltava, 36003, Ukraine) E-mail: kalinichenko.oleksandr. v@gmail.com
Рослинництво e одшею з прюритетних галузей нацюнально'1 економжи Украши. CnpM^mi природно-^матичш умови разом i3 географiчни-ми, транспортними й соцiально-економiчними чинни-ками визначають особливост скьського господарства як споживача та виробника енерги. Водночас екстенсив-ний тип господарювання аграрно'1 сфери спричинюе не-достатне використання потенщалу галузi рослинництва, що зумовлено високим рiвнем ресурсо- та енерговитрат.
Тому шдвищення енергетично'1 ефективност аграрно'1 сфери нацюнально'1 економжи Украши потребуе вдо-сконалення шляхiв та засобiв використання енерги при виробництвi скьськогосподарсько'1 продукци.
Дослцження питань використання енерги в аграр-нш сферi матерiального виробництва висвплено в пра-цях Ю. О. Тараржо, О. Ю. Несмашно'1, О. М. Бердшкова, Л. Д. Глущенка, Г. I. Личука [2]; В. К. Буги, Г. Ф. Добыша, А. А. Мицкевича [3]; В. В. Гришка, В. I. Перебийшса,
В. М. Рабштини [4]; О. К. Медведовського, П. I. 1ваненка [9]; А. М. Стельмащука [10] та шших. Однак недостат-ня вивченгсть особливостей сгльського господарства як споживача енергг! потребуе подальшого теоретичного та практичного опрацювання шляхiв ефективного вико-ристання поновлювано! та непоновлювано! енерги при виробництвi сгльськогосподарсько! продукцг! за наймен-шого негативного впливу на навколишне середовище.
Мета дано! стати полягае у визначеннг особливостей енергоспоживання в рослинництвi, що впливають на використання засобiв i предметгв працi та енергетичну ефективнiсть виробництва продукцг! рослинництва.
Виробництво продукцг! рослинництва - це процес генерування, розподглу та споживання енергг!, уречев-лено! в чинниках виробництва.
Енергетична оцгнка ефективностг сгльськогоспо-дарського виробництва, на вгдмгну вгд вартгсно!, дае можливгсть визначати результативнгсть здгйснених ви-трат незалежно вгд кон'юнктури ринку та шфляци.
Енергетична оцгнка е також методологгчною базою при поргвняльнгй оцгнцг ефективностг використан-ня природних ресурсгв, енергетичних витрат г отрима-но! енергетично! цгнностг ргзних видгв сгльськогоспо-дарсько! продукцг!.
Рослинництво е галуззю сгльськогосподарського виробництва, в якгй вгдбуваеться перманентний процес перетворення поновлювано! енергг! (фотосинтетична сонячна радгацгя, енергопотенцгал грунту, температура повгтря г грунту), непоновлювано! енергг! (енергетичнг ресурси - бензин, дизельне паливо, елек-троенерггя; енерггя, уречевлена в мгнеральних та органгч-них добривах, пестицидах; енерггя, уречевлена в насгннг; енерггя, уречевлена в технгцг та обладнаннг; енерггя, уре-чевлена в будгвлях та спорудах) та енергг! живо! працг на потенцгйну енерггю органгчно! речовини [7, с. 303].
Енергетична ефективнгсть в рослинництвг до-сягаеться шляхом оптимгзацг! сукупних витрат енергг! в розрахунку на одиницю продукцг! рослинництва без поггршення !! якостг за найменшого негативного впли-ву на навколишне середовище. Необхгдною умовою при цьому е забезпечення структурного перерозподглу енергг! на «входг» операцгйно! системи рослинництва з максимальним використанням поновлювано! та рацго-нальним використанням непоновлювано! енергг! в гото-ву продукцгю на «виходг».
Найбгльш широко використовуваним показником, за яким визначають ргвень енергетично! ефективностг виробництва продукцг! рослинництва, е енергоемнгсть. Вона характеризуе вгдношення сукупних витрат енер-гг! на виробництво продукцг! рослинництва до валово! продукцг! рослинництва. Тобто величина енергоемностг вгдображае ступгнь рацгональностг використання су-купних витрат енергг! у процесг створення валово! про-дукцг! рослинництва.
Пгдгалузг рослинництва мають значнг вгдмгнностг в ргвнг енергоемностг. Зумовлено це !х технологгчними особливостями, якг мають виргшальний вплив на ви-користання засобгв г предметгв працг та енергетичну
ефективнiсть виробництва продукцг!. Серед вказаних особливостей слiд видкити таю групи: 1) бю^матич-нi умови; 2) рiвень розвитку технологiй виробництва; 3) техшчне забезпечення; 4) оргашзацшно-економiчш чинники (рис. 1).
Першою особливктю е те, що одним ^ головних джерел енерги для альськогосподарських культур е фотосинтетична сонячнарадiацiя (ФАР), осккьки 90-95% бюмаси становлять оргашчш речовини, яю утворюються в процесi фотосинтезу. Питома вага ФАР у фотосинтезi скьськогосподарських культур становить 45-60% та варше в природно-клiматичних зонах Укра!ни в1д 38,5 до 41% загально! сонячно! рг^аци. Обсяг ФАР за вегетативний перюд становить 1441,41671,1 МДж/га [1, с. 26-27; 2, с. 12; 10, с. 33]. Чим бкьша тривалксть вегетацшного перiоду скьськогосподарсько! культури, тим ефективнiше рослина споживае ФАР i на-копичуе оргашчш речовини. При цьому нормативш ви-трати ФАР на утворення 1 ц сухо! орга^чно! речовини становлять 1676 МДж [10, с. 34-35].
Другу особливкть енергоспоживання в рослинни-щга становить суттевий вплив ентропи (мiра невизна-чености необоротнот процесу), яка знецшюе вкьну до споживання енергш. Якщо енергiя е мiрою здатностi бiологiчних систем до здшснення корисно! роботи, то ентропiя е мiрою того, насккьки ця здатшсть знецiни-лася або втрачена.
Рослинництво е вiдкритою природно-виробничою системою, яка створена з метою одержання якiсно'! продукцг! за рахунок використання вцновлювано! здатностi енергетично-ресурсного потенщалу компонентiв ландшафту [1, с. 16, 276]. Така агроекосистема отримуе енергш та шформацш iз зовнгшнього середовища та накопичуе '!! у виглядi сполук - носив енергг!. При цьому ентропш аг-роекосистеми знижуеться, енерг1я використовуеться для здшснення корисно! роботи. Однак частина !! розсшеть-ся у простор^ не здiйснюючи корисно! роботи.
Рослинництво як вцкрита агроекосистема споживае енергг! менше, шж генеруе г! в навколишне середовище. Осккьки всi процеси, якi протiкають при виробництвi скьськогосподарських культур, носять необоротний характер, то ентропш збкьшуеться. Чим бкьшою е величина ентропи, тим бкьш iмовiрною е необоротнiсть усгх процесiв. При цьому частина енергг! видкяеться в навколишне середовище в деградованому сташ (у виглядi будних на енергiю кiнцевих продуктiв метаболiзму або в тепловiй формi).
Третя особливкть енергоспоживання в рослин-ництвi - особлива роль земельних ресурав - незамш-ного засобу виробництва, який, на в^дмшу вiд шших засобiв виробництва, е водночас i предметом, i засобом працi. Земельш ресурси просторово обмеженi, тобто е абсолютно немобкьним (неперемiщуваним) засобом i не зношуються, а при рацюнальному використаннi -покращують сво! корисш властивостi (родючiсть Грунту, основою якого е достатнш вмiст гумусу). Так, в 1 т гумусу запаси внутршньо! енерги становлять 1676023045 МДж [10, с. 38]. Земельш ресурси, володшчи механчними, фiзичними, хiмiчними та бiологiчними
гГ"
"Т"
--1
Г"
Рис. 1. Особливостi енергоспоживання в процес виробництва продукцп рослинництва Джерело: авторська розробка.
властивостями, e середовищем розвитку рослин. Рiзнi дкянки земельних pесypсiв мають неоднакову родю-чкть Грунту, y pезyльтатi чого iœye можливiсть отри-мувати додаткову продукцш за рахунок pозмiщення виробництва на бкьш продуктивних земельних маси-вах [5, с. 115; 7, с. 117]. Збкьшення обсягш виробництва продукцй рослинництва забезпечyeться за рахунок ш-тенсифiкацiï використання земельних pесypсiв, що по-тpебye збкьшення витрат непоновлювано'1 енергп на одиницю продукцп.
Четверта особливкть - незамшним елементом виробництва e вода, яка e складовою частиною пдро-сфери, вск живих оpганiзмiв, y виглядi пари мктиться в атмосфеpi та входить до складу Грунту. Вода бере участь y вск бiохiмiчних i хiмiчних процесах (перетвореннях). Сiльськогосподаpськi культури мктять 40-98% води за масою [1, с. 36]. Водш ресурси безпосередньо беруть участь y ствоpеннi продукцй рослинництва (на 1 ц вро-жаю витpачаeться 400-600 ц води), що збiльшye ïï вар-ткть та енеpгоeмнiсть. Використання природних пдро-
О
<
О ш
метеоролопчних ресурйв сприяе збкьшенню продукци рослинництва, покращенню 11 якостi та зменшенню ви-трат непоновлювано! енерги.
П'ята особливiсть - результаты виробництва залежать вiд кл1матичних та погодних умов. Кмматичш умови за зонами (Полкся, Лкостеп, Степ) е вцносно незмiнними, що визначае оптимальний вибiр основних сыьськогосподарських культур для ви-рощування, якi повиннi бути адаптоваш до умов серед-овища. Найбкьш iнтенсивно фотосинтез у скьськогос-подарських культурах перебiгае при температурi понад 20-25 "С. При температур понад 30-35 "С процес спо-вкьнюеться, а при температурi 40-45 "С - фотосинтез припиняеться. За рiвних сукупних енергетичних витрат продуктивнiсть виду та сорту в рiзних температурних поясах змiнюеться [1, с. 34; 9, с. 74]. Тому розмщення сыьськогосподарських культур мае вiдповiдати бюло-гiчним властивостям рослин i температурному поясу, що дае можливкть максимально використовувати по-новлювану енергiю. Це сприяе шдвищенню врожайнос-тi, посиленню еколопчно! стiйкостi (здатностi рослин протистояти екстремальним температурам) i зменшенню витрат непоновлювано'1 енерги. Погода е мшливим i малопередбачуваним явищем для вцносно тривалого перiоду. Це впливае на здшснення технологiчних опера-цш, якi виконуються в рослинництвi. За несприятливо'1 погоди ускладнюеться процес виробництва, змшюеть-ся склад операцiй та система машин i агрегатiв, обсяги роби i тривалiсть виробничих ци^в. Це збкьшуе вар-тiсть та енергоемшсть виробництва продукци рослинництва. При цьому знижуеться рiвень якост продукци рослинництва. За сприятливо'1 погоди шдвищуеться врожайнiсть i покращуеться рiвень якостi продукци рослинництва, що дае можливкть оптимiзувати витра-ти непоновлювано'1 енерги та зменшити енергоемнiсть.
Шоста особливiсть - залежтсть виробництва продукци рослинництва вiд бiологiчних процеав росту та розвитку сыьськогосподарських культур (вегетативного циклу). Тому календарний робочий перюд не збиаеться з перюдом виробництва. Використання засобiв виробництва, матерiалiв i сировини мае сезон-ний характер, осккьки в життевому ци^ скьськогос-подарських культур е промiжки часу, коли бiологiчний процес розвитку здшснюеться без безпосередньо'1 учас-тi людини, а продукцiя рослинництва формуеться в кш-цi цього циклу. Це суттево обмежуе виробничий процес певними часовими штервалами.
Сьома особлиысть - залежтсть виробництва продукци рослинництва в(д бiологiчних властивостей видiв та сортiв сыьськогосподарських культур, як мають рiзну врожайтсть (неоднакова здаттсть акумулюва-ти ФАР) та рiзну енергетичну цштсть. Так, найвищий вмшт енерги в продукци мають цукровi буряки - 127871,1 МДж/га, озима пшениця - 107194 МДж/га i кукурудза на зерно - 106206,9 МДж/га. Найменший вмкт енерги в продукци мае люцерна на сшо - 16372,5 МДж/га.
^м того, скьськогосподарсью культури потре-бують рiзних витрат енерги. Так, сукупнi енергетичш витрати на виробництво цукрових буряюв становлять
44203,5 МДж/га, озимо'1 пшениц - 34456,4 МДж/га та гороху - 21709,7 МДж/га [8, с. 154]. Ефективна форма оргашзаци скьськогосподарського виробництва з урахуванням природних та економiчних умов зони дае можливкть збкьшити виробництво продукци рослинництва, шдвищити продуктивнiсть працi, знизити енергоемшсть одинищ продукци та забезпечити оптимальне ресурсо- та енергоспоживання.
Восьма особливiсть - залежтсть виробництва продукци рослинництва вiд сезоннот - приводить до штенсивного використання системи машин i знарядь у рослинництв^ а також впливае на незби у чай над-ходження промислових товарiв та вивезення продукци рослинництва, потребуе додаткових витрат пращ. Це спричиняе нерiвномiрне використання непоновлювано'1 енерги та енерги живо! пращ протягом року.
Дев'ята особливкть - залежтсть результатiв виробництва в(д ступеня порушення екологiчностi виробництва, спричиненого негативним впливом виробництва (забруднення водного i повггряного басейнш; забруднення Грунпв, 1х п1дкислення; попршення агро-хiмiчних властивостей Грунпв; порушення колообиу по-живних речовин; попршення фиосаштарного стану пось вiв) на природш процеси та умови життя людини (попр-шуе якiсний стан життевого простору). На даний час 90% продукйв харчування мають рослинне походження вiд 12 видiв скьськогосподарських культур, що сприяе розпо-всюдженню хвороб рослин, яю поступово послаблюють природну та штучну (використання хiмiчних засобiв) стiйкiсть скьськогосподарських культур (5-10 роюв). Надмiрна розоранiсть земельних ущь призводить до зниження рiвня Грунтових вод та погiршення якостi пит-но1 води, а також сприяе розвитку ерозшних процесш, зниженню бюлопчно! активностi Грунпв та 1х природно! родючостi. Це зумовлюе збкьшення витрат непоновлювано! енерги, зокрема енерги, уречевлено! в насшневому матерiалi (додатковi витрати на генний матерiал).
А есята особливiсть - результати виробництва I \ залежать вiд технологш виробництва сиьсько-Л Ъшгосподарських культур. Останнi, своею чергою, залежать вiд бiологiчних особливостей росту, розвитку та сортових вiдмiнностей окремих скьськогосподар-ських культур i циклу виробництва (короткостроковий -до 100 дшв, середньостроковий - 101-250, довгостроко-вий - понад 251 день). Сукупш енергетичш витрати на виробництво скьськогосподарських культур залежать в1д обраного складу системи машин iз рiзними параметрами енергоемност вiдповiдно до кiлькостi та характеру технолопчних операцiй. 1з застосуванням прогре-сивних технологiчних процеав енергш, що накопичена в урожа1, зростае швидшими темпами, нiж сукупш енергетичш витрати. Тому технологи виробництва скьсько-господарських культур повинш включати послiдовнiсть операцiй, пiдiбраних так, щоб витрати вск ресурсiв (паливно-мастильних матерiалiв, насiння, добрив, гер-бiцидiв, працi) були оптимальними для одержання за-планованого рiвня врожайностi та якосп з дотриманням енергетичних, економiчних та екологiчних вимог.
Застосування молекулярно! бiологГ!, селекцГ!, генетики та генно! iнженерГ! в рослинництвi дае мож-ливiсть зменшити забруднення навколишнього середовища, витрати води та непоновлювано! енергГ!. Крiм того, це дае можливкть одержувати додаткову продукцш у виглядi нових трансгенних сГльськогоспо-дарських культур 1з заданими властивостями, засобiв захисту сГльськогосподарських культур; виробництва i збагачення кормiв, кормових добавок; прискореного розмноження елГгних сГльськогосподарських культур, одержання безвiрусного посадкового матерiалу; у пер-спективi - адаптувати отриману бюмасу для подальшо! переробки на етанол, бюгаз, екологiчно чистi полiмернi матерiали тощо.
Одинадцята особливiсть - результати виробництва залежать вiд використання оргатчних та мтеральних добрив, позитивна дiя яких на родючкть Грунту тривае кыька рокгв. Витрати щодо застосування добрив розподГляють за роками (оргатчш добрива: 1-й рж - 50%; 2-й рж - 20-25%; 3-й рж - 10- 5%; 4-й i 5-й роки - 5-10%; мшеральт добрива: фосфорт та калшш -1-й рж - 60%; 2-й рж - 40%; азотш - 100% у 1-й рж застосування) пропорцшно виносу поживних речовин сГль-ськогосподарськими культурами. Слiд враховувати те, що лише органiчнi добрива збагачують Грунт гумусом (шдвищують родючiсть Грунту). Це безпосередньо вли-вае на збГльшення врожайностi сГльськогосподарських культур (до 60-75%), а також на полшшення якост про-дукцГ! рослинництва (вмкт бГлка в зернi, крохмалю -в картоплГ, олГ! - в насшш соняшнику, цукру - в цукро-вих буряках тощо), що рiвнозначно залученню в гос-подарське використання додаткових земельних площ. Зазначене вимагае додаткових витрат непоновлювано! енергГ! на гектар посiву сГльськогосподарських культур, яю мають обмеження (великi дози добрив, яю за межею оптимальних доз внесення недоцiльнi, призводить до зменшення врожаю та зниження природного енергетич-ного потенщалу). Як наслiдок, - збГльшуеться енергоем-нiсть виробництва продукцГ! рослинництва.
Дванадцята особливГсть - результати виробництва залежать вiд застосування штегрованих (агро-техтчних, хiмiчних та бiологiчних) методiв захисту посiвiв сыьськогосподарських культур вiд бур'ятв, штднитв i хвороб та забезпечуе збереження врожаю (близько 30%). На величину майбутнього врожаю сутте-вий вплив здшснюють дози регуляторГв росту сГльсько-господарських культур, що дозволяе рослиш бГльш ш-тенсивно поглинати поживш речовини та посилюе про-цеси фотосинтезу. Останне дозволяе зменшити витрати енергГ!, уречевлено! в пестицидах, Г сприяе шдвищенню врожайностГ. Проте слГд враховувати, що хГмГчш засоби захисту сГльськогосподарських культур негативно впли-вають на навколишне середовище (непередбачуваш змГ-ни екосистем через порушення еколопчних зв'язкГв).
Тринадцята особливГсть - результати виробництва залежать вiд розмщення посiвiв у авозмт. Чергування сГльськогосподарських культур Г парГв у чай передбачае щорГчну або перюдичну змшу одних сГльськогосподарських культур шшими на даному полГ, а чергування на територГ! означае, що кожна сГльськогос-
подарська культура г пар проходять через уа авозмши. Дотримання чергування сГльськогосподарських культур дае можлившть забезпечити !х елементами оргашчного та мГнерального живлення в потрГбнГй кГлькостГ, оптимГ-зувати витрати працГ та непоновлювано! енергГ!, що приводить до збГльшення врожа!в та пГдвищення родючостГ Грунту без додаткових матерГальних вкладень.
Чотирнадцята особливГсть - частина продукци рослинництва (близько 20%) входить до наступного циклу виробництва (настня). Недостатня забезпече-шсть насшневим матерГалом або його низька яюсть призводить до зменшення обсягу виробництва продук-цГ! рослинництва, порушуе оптимальш межГ його вГд-творення, а надмГрне витрачання - знижуе ефективнГсть виробництва. Це зумовлюе особливосп рацГонального формування основних Г оборотних засобГв. Урожайшсть сГльськогосподарських культур можна пГдвищити бГльш як на 10% Г зменшити витрати непоновлювано! енергГ! на 15% за рахунок використання високоврожайних сорив, яю мають високий адаптивний потенщал. Так, напри-клад, при вирощуванш гГбриду Гноземно! селекцГ! «Крокодил» забезпечуеться найвищий рГвень урожайностГ цукрових бурякГв - 560 ц/га, що уможливлюе отриман-ня найбГльшого енергетичного ефекту, а саме: бГологГч-на цукристГсть - 17,1%, енергоемшсть цукру в цукрових буряках, вироблених на площГ 1 га, - 3009 МДж/ц, зна-чення коефГцГента енергетично! ефективностГ - 3,765 (високий рГвень енергетично! ефективностГ). Проте най-меншу енергоемнГсть цукру в цукрових буряках можна отримати при вирощуваннГ гГбриду цукрових бурякГв «Ворскла» селекцГ! Веселоподолянсько! та ЯлтушГвсько! дослГдно-селекцГйних станцГй, а саме - 2962 МДж/ц. Урожайшсть цукрових бурякГв цього сорту становить 539 ц/га, бюлопчна цукристГсть - 17,9%, значення ко-ефГцГента енергетично! ефективностГ - 3,654 (високий рГвень енергетично! ефективностГ) [6, с. 35].
П'ятнадцята особливГсть - продукщя рослинництва, як правило, не може довго зберкатися без втрати своеI маси та якост1 Величина втрат залежить вГд особливостей виду та сорту, параметрГв середовища Г тривалосй зберГгання. Сучасш способи зберГ-гання продукцГ! рослинництва передбачають сполучення штучного холоду з примусовою та активною вентиляцГ-ею, регульованих Г модифжованих газовим середовищем, з регульованим тиском, використання рГзноманГтних па-кувальних матерГалГв, обробку хГмГчними препаратами. МожливГсть попередити погГршення фГзичних Г хГмГчних властивостей забезпечуе також рГвномГрне споживання протягом року рГзних видГв продукцГ! рослинництва. Це потребуе додаткових витрат непоновлювано! енергГ! на зберГгання продукцГ! рослинництва (склади, елеватори, сховища, машини й устаткування) та формування партГй вантажГв (розвиток логГстики).
ШГстнадцята особливГсть - результати виробництва залежать вiд використання системи машин, значна кГлькГсть яких залучаеться до виконання опе-рацш протягом короткого строку в перюд пжово! на-пруженостГ сГльськогосподарських робГт (збирання Г транспортування врожаю, пГдготовка Грунту пГд озимГ
сгльськогосподарсью культури, йвба, внесення орга-шчних та мiнеральних добрив, проведення зяблево! оранки). Крiм того, значна кгльюсть машин одночасно бере участь у виробництвi кглькох сгльськогосподар-ських культур, а також зазнае значних просто!в пiд час вантажно-розвантажувальних робiт. Це призводить до зниження рiвня техшчно! справностi машин, ускладнен-ня оптимГзацГ1 системи машин та потребуе додаткових витрат непоновлювано! енерги. Впровадження енерго-ефективно! системи машин (нових конструкцш машин i знарядь), оптимiзацiя 1х складу i структури позитивно позначаеться на дотриманш строкiв та якост виконан-ня технологiчних операцiй при виробництвi сгльсько-господарських культур, що дае можливiсть зменшити енергоемнiсть на 20-50%, витрати пращ - на 35-50%.
Сшнадцята особливкть - експлуатащя системи машин часто вiдбуваeться у несприятливих умовах, енергетично неефективних режимах. Подiбнi умови спостериаються як у процей виробництва, так i при збергганн у зимовий перiод. Також спостериаеться тен-денц1я до фiзичного зношення системи машин i скоро-чення машинно-тракторного парку, що призводить до зростання просто!в системи машин з техшчних причин i, як результат, - до порушення технологш i термiнiв ви-конання сгльськогосподарських роби. Це веде до змен-шення врожайност та обсягiв виробництва продукци рослинництва, а також до додаткових витрат на вгднов-лення системи машин. Дотримання належного технГчно-го стану системи машин сприяе економГ1 матерiальних ресурсiв та зменшенню витрат непоновлювано! енергГ1.
Biсiмнадцята особливiсть - забезпечення ефектив-ностi процесу виробництва продукци рослинництва неможливе без налагодженоЧ оргатзаци матерiально-технiчного забезпечення. Потрiбно забез-печувати бгльш продуктивну систему машин (нових конструкцш машин, знарядь та шструменпв) та матерГаль-них ресурйв, якi необхiднi для проведення всього циклу технолопчних операцiй (основний обробГток Грунту, передпосiвний обробiток Грунту та йвба, догляд за по-сiвами, збирання та транспортування врожаю) в опти-мальнi агротехнiчнi строки. При цьому слгд враховувати Грунтово-клГматичнГ умови й географiчнi зони Укра!ни та спецiалiзацiю виробництва продукцГ1 рослинництва. Це сприяе повному використанню природного i вироб-ничого потенцiалу галузi рослинництва та пiдвищенню продуктивностi пращ.
Дев'ятнадцята особливкть - тенденци формуван-ня виробничих вiдносин в аграрному секторi визнача-ють можливот ресурсного забезпечення, економжо-виробничi умови господарювання, що може по-рГзному впливати на енергетичну ефектившсть та результати господарсько-фшансово! дшльностЬ Це впливае на оптимальш розмiри сгльськогосподарських землеко-ристувань, ступшь рацiональностi використання системи машин i знарядь та логiстичного забезпечення виробництва продукци рослинництва.
Двадцята особливкть - залежтсть виробництва продукци рослинництва вiд наявнот компетентних кадрiв, специфши оргатзаци пращ. Витрати пращ (ро-
зумово! та фiзичноl) - це процес перетворення одного виду енерги в шший шляхом впливу на предмет пращ через управлшня засобами пращ. Трудовi ресурси в скьському господарствi замiнюють частину бюлопчних процесiв небiологiчними. Персонал аграрних шдпри-емств формуеться та змiнюеться тд впливом внутрiш-н1х (характер продукци, технологи та оргашзаци виробництва) i зовнiшнiх чинникiв (демографiчнi процеси, юридичш та моральнi норми суспкьства, кон'юнктура ринку працi тощо).
Двадцять перша особливкть - залежтсть виробництва продукци рослинництва вiд територiальноi розосередженостг, що призводить до значного обсягу перевезень вантажiв та пробтв транспорту в незаванта-женому сташ при його поверненнi. Транспорты витрати в структурi прямих експлуатацшних витрат складають 40% i бкьше [4, с. 231]. 1з збкьшенням розмiрiв зем-лекористування пiдприемства збкьшуеться вiдстань внутрiшньогосподарських перевезень. 1з зменшенням розмiрiв пiдприемства зменшуються площi робочих зе-мельних д1лянок. Водночас при виконанш основних по-льових роби1 застосовуеться значна кiлькiсть системи машин i знарядь, що призводить до збкьшення витрат пального на одиницю площ1
ВИСНОВКИ
Енергоспоживання в рослинництвi визначаеться дiею чотирьох груп особливостей скьськогосподарсько-го виробництва: 1) бю^матичними умовами (сонячна радiацiя; ентроп1я; земельш ресурси; воднi ресурси; клi-матичш та погоднi умови; бiологiчнi процеси росту та розвитку скьськогосподарських культур; бюлопчш влас-тивостi видiв та сортш йльськогосподарських культур; сезоннiсть виробництва; еколопчшсть виробництва); 2) рiвнем розвитку технологш виробництва продукци рослинництва (технологи виробництва скьськогоспо-дарських культур; використання орга^чних та мгнераль-них добрив; система боротьби з бур'янами, шюдниками та хворобами; система сГвозмГн; частина продукци рос-линництва входить до наступного циклу виробництва; система зберiгання продукци рослинництва); 3) техшч-ним забезпеченням (система машин г обладнання; тех-нГчний стан засобГв виробництва; матер1ально-техшчне забезпечення); 4) органГзацГйно-економГчними чинника-ми (тенденцГ1 формування виробничих вГдносин в аграрному секторц специфГка оргашзаци пращ; територГальна розосередженГсть). УсГ складовГ тГсно взаемозв'язанГ та взаемозалежнГ мГж собою. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Агроеколопя: пiдручник/А. М. Фесенко, О. В. Солошен-ко, Н. Ю. Гаврилович та ш. Харкiв: ХНТУСГ, 2013. 290 с.
2. Бюенергетична оцЫка сiльськогосподарського виробництва (науково-методичне забезпечення)/Ю. О. Тарарiко, О. Ю. Несмашна, О. М. Берднiков та ш. К.: Аграрна наука, 2005. 200 с.
3. Буга В. К., Добыш Г. Ф., Мицкевич А. А. Энергоемкость сельскохозяйственной продукции: монографiя. Минск: Ура-джай, 1992. 128 с.
4. Гришко В. В., Перебийнiс В. I., Рабштина В. М. Енер-гозбереження в сiльському господарствi (економка, оргаыза-цiя, упpавлiння). Полтава: ВАТ «Видавництво «Полтава», 1996. 280 с.
5. Дивнич А. В. Влияние факторов производства на эффективность землепользования сельскохозяйственных предприятий. Экономические стратегии. 2014. № 4. С. 114-117.
6. Калиниченко A. В. Энергетическая оценка эффективности производства гибридов сахарной свеклы. Технологический аудит и резервы производства. 2012. № 2 (4). С. 31-35.
7. КалШченко О. В., Плотник О. Д. Економк пщприем-ства. Практикум: навч. поаб. КиТв: Кондор, 2012. 600 с.
8. КалМченко О. В. Методичш засади оцшки енергетично! ефективносп виробництва продукцп рослинництва. Обл'ш i ф'шанси. 2016. № 2 (72). С. 150-155.
9. Медведовський О. К., 1ваненко П. I. Енергетичний аналiз штенсивних технологш в стьськогосподарському ви-робництвк КиТв: Урожай, 1988. 208 с.
10. Стельмащук А. М. Економiчний механiзм приско-рення iнтенсифiкацií виробництва в АПК. КиТв: Урожай, 1990. 160 с.
REFERENCES
Buga, V. K., Dobysh, G. F., and Mitskevich, A. A. Energoemkost selskokhozyaystvennoy produktsii [The energy intensity of agricultural products]. Minsk: Uradzhay, 1992.
Divnich, A. V. "Vliyaniye faktorov proizvodstva na effektivnost zemlepolzovaniya selskokhozyaystvennykh predpriyatiy" [Influence of production factors on the efficiency of land use of agricultural enterprises]. Ekonomicheskiye strategii, no. 4 (2014): 114-117.
Fesenko, A. M. et al. Ahroekolohiia [Agroecology]. Kharkiv: KhNTUSH, 2013.
Hryshko, V. V., Perebyinis, V. I., and Rabshtyna, V. M. Enerho-zberezhennia v silskomu hospodarstvi (ekonomika, orhanizatsiia, up-ravlinnia) [Energy in agriculture (economy, organization, management)]. Poltava: Vyd-vo «Poltava», 1996.
Kalinichenko, A. V. "Energeticheskaya otsenka effektivnosti proizvodstva gibridov sakharnoy svekly" [Energy evaluation of production efficiency of sugar beet hybrids]. Tekhnologicheskiy audit irezervyproizvodstva, no. 2 (4) (2012): 31-35.
Kalinichenko, O. V., and Plotnyk, O. D. Ekonomika pidpryiem-stva. Praktykum [The economy of the enterprise. Workshop]. Kyiv: Kondor, 2012.
Kalinichenko, O. V. "Metodychni zasady otsinky enerhetych-noi efektyvnosti vyrobnytstva produktsii roslynnytstva" [Methodical bases of estimation of power efficiency of crop production]. Obliki finansy, no. 2 (72) (2016): 150-155.
Medvedovskyi, O. K., and Ivanenko, P. I. Enerhetychnyi analiz intensyvnykh tekhnolohii v silskohospodarskomu vyrobnytstvi [Energy analysis of intensive technologies in agricultural production]. Kyiv: Urozhai, 1988.
Stelmashchuk, A. M. Ekonomichnyi mekhanizm pryskorennia intensyfikatsii vyrobnytstva v APK [The economic mechanism of the acceleration of intensification of production in agriculture]. Kyiv: Urozhai, 1990.
Tarariko, Yu. O. et al. Bioenerhetychna otsinka silskohospodars-koho vyrobnytstva (naukovo-metodychne zabezpechennia) [Bioener-gy assessment of agricultural production (scientific and methodological support)]. Kyiv: Ahrarna nauka, 2005.
1= <
<
m I—
о
Q_ <
^
О 1= О
о
о
_Q О _Q
О <
о
<
о
Ш
