CC BY
22
22. Wendy J.F. Signalling by receptor tyrosine kinases / Wendy J.F., Jonson D.E., Williams L.T. // Ann. Rev. Biochem. - 1993. - Vol. 62. - PP. 453-481.
ГутР.Т. Тирозинспецифическое фосфорилирование белков при прорастании семян Pinus sylvestris L.
Во время анализа спектров тритон-растворимых белков в процессе прорастания семян сосны мы обнаружили значительные отличия, которые предопределены как деградацией запасных белков, так и изменениями в дифференциальной экспрессии генов в клетках сосны под воздействием внеклеточных факторов. Использование Вестерн-блот-анализа с применением высокоспецифических антител рТуг-99 дало возможность выяснить, что во всех образцах побегов визуализируется широкий спектр белков, фосфорилированных по тирозину. Важно отметить, что полученный спектр охватывает как низкомолекулярные (<10 кда), так и высокомолекулярные (250 кда) белки, а интенсивность их фосфорилирования изменяется в процессе роста побегов. Присутствие тирозинкиназной активности в клетках семидневных побегов сосны было также подтверждено с помощью афинной хроматографии с использованием панели Sh2-доменов. Полученные данные свидетельствуют о том, что у сосны обыкновенной, аналогично со многими видами покрытосемянных, тирозиновое фос-форилирование белков активно участвует в процессе прорастания семян.
Ключевые слова: прорастание семян, экспрессия генов, сосна обыкновенная, белки, тирозин.
Gout R.T. Characterisation of protein tyrosine phosphorylation at various stages of seed germination of Pinus sylvestris L.
Comparative analysis of triton-soluble proteins obtained from germinating seeds of Scots pine allowed us to identify significant differences in their pattern at various stages of germination. Observed differences might reflect the degradation of storage proteins as well as the changes in the expression pattern of genes activated by external factors inducing the process of germination. With the use of highly specific ртуг-99 antibodies we showed by Western blot analysis that germinating seed contain a highly divers spectrum of proteins phosphorylated on tyrosine. Notably, the observed pattern of proteins includes low (<10kDa) and high (250kDa) molecular weight proteins, whose phosphorylation pattern changes during germination. The presence of tyrosine kinase activity in germinating cells was further confirmed by affinity chromatography with the use of a panel of SH2 domains, which interact specifically with proteins phosphorylated on tyrosine. These findings strongly indicate that that protein tyrosine phosphorylation plays an important role in the process of seed germination in Scots pine and other plants.
Keywords: germinating seeds, expression of genes, Scots pine, proteins, tyrosine.
УДК 581.9 Ст. викл. Г.Ф. Аркушина, канд. бюл. наук; доц. О.В. Гулай,
канд. бюл. наук - Шровоградський ДПУ м. В.К. Винниченка
ОСОБЛИВОСТ1 ДЕНДРОФЛОРИ К1РОВОГРАДА ТА II ЗНАЧЕН-НЯ В ОПТИМ1ЗАЦ11 М1СЬКОГО СЕРЕДОВИЩА
Розглянуто особливосп деревно-чагарниково'1 флори м. Юровограда, спонтанна та культивована фракцп яко'1 налiчують 180 видiв з 84 родiв та 36 родин. Тшьки у природних мюцях зростання траплясться 11 видiв, у природi та культурi - 84, лише у культурi - 85.
Ключов1 слова: дендрофлора, урбанофлора, Юровоград.
Вступ. В озелененш мют деревно-чагарникова флора виконуе важлив1 функци [5, 9-11]. Найбшьше фггомелюративне { рекреацшне значення мають насадження мюьких вулиць та мюць загального користування - озеленеш упо-
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
рядкованi територи, призначенi для вiдпочинку мюького населення. Найбшь-шою ефективнiстю вiдрiзняються багатовидов^ багатояруснi фiтомелiоративнi системи деревно-чагарникових насаджень [9,10]. Саме тому придшяеться особлива увага дослщженням складу дендрофлори та И мiсця в урбоекосисте-мах [7, 12].
Матерiали i методи дослвджень. Протягом 2000-2010 рр. ми детально дослщили деревно-чагарниковi насадження вулиць, бульварiв, площ, скверiв, паркiв, люопарюв та природних (малотрансформованих) територiй, а також приватного сектору забудови в адмшютративних межах м. Юровограда [1-4]. Видовий склад рослин встановлювали за загальновизнаними визначниками [6]. Флористичний список складено за власними гербарними збiрками. Аналiз гербарного матерiалу здiйснений за загальноприйнятими методиками [6]. Ощ-нене поширення усiх рослин у межах мюта. Ступiнь акшматизаци i натуралiза-ци iнтродукованих рослин визначено за методикою М.А. Кохно [8]. За матерь алами дослщжень зiбрано гербарiй, створено електронний каталог та пошбник для студентiв i фахiвцiв [14].
Результати дослщжень та ix обговорення. Дослiдження свiдчать, що дендрофлора м. Кiровограда налiчуе 180 видiв, якi належать до 84 родiв та 36 родин. Флористична пропорщя становить 1:2,3:5,0; родовий коефщент -2,1. Основу дослщжувано1 флори становлять покритонасшш (Magnoliophyta) -165 видiв (91,7 %), голонасiннi (Pinophyta) нараховують лише 15 видiв (8,3 %).
Найбiльш численними е родини Rosaceae (50 видiв, 27,8 %), Salicaceae (19 видiв, 10,6 %) Oleaceae (11 видiв, 6,1 %). У них зосереджено 44,4 % вщ за-гально! кiлькостi видiв дендрофлори мiста. Близько 70 % видiв зосередженi у 10 родинах. Концентращя бiльшостi видiв у вщносно невеликiй кiлькостi родин е характерною рисою синантропно! i природно! флори Украши [8]. У ден-дрофлорi мiста переважають дерева (83 види, 46,2 %); кущiв 67 видiв (37,2 %). Рослин, як можуть змiнювати свою життеву форму за певних умов (дерева чи кушд), налiчуеться 26 (14,4 %); це види родiв Padus, Crataegus, Fraxinus, Salix, Acer та шшь Лiан всього 4 види (2,2 %): Vitis amurensis Rupr., V. labrusca L., V. vinifera L. та Parthenocissus quinquaefolia (L.) Planch.
Географiчний аналiз дендрофлори за первинними ареалами виявив значне переважання евроазшських видiв рослин (105 видiв, 58,4 %). Це, як ен-демiчнi, так i iнтродукованi з шших регiонiв Свросибiрськоl областi рослини. Значна частка видiв з Атлантично-Швшчноамерикансько! (41, 22,8 %) та Схщ-ноазшсько1 (26; 14,4 %) областей. С також види з Середземноморсько! (6 ви-дiв, 3,3 %) та 1рано-Турансько! (2 види, 1,1 %) флористичних областей.
Всi 180 видiв дендрофлори Кiровограда становлять генофонд корисних рослин мюта i область Серед них 133 види з яскраво вираженими декоратив-ними властивостями, 45 - харчових, по 40 - лжарських i медоносних, 23 ду-бильних, 10 кормових, понад 70 видiв можуть бути використаш в шших галу-зях промисловость Декоративш види досить рiвномiрно поширеш у межах вше1 територи мюта, харчовi - переважно у приватному секторь Деяк харчовi рослини трапляються також i у парках, скверах та вуличних насадженнях (Ar-meniaca vulgaris Lam., Prunus divaricata Ledeb., Cerasus avium (L.) Moench.
Видовий склад дендрофлори за рiзними типами насаджень розподь ляеться HepiBHOMipHO. Коефщент флористично! подiбностi Серенсена-Чека-новського [13] показуе найбiльшу подiбнiсть видового складу вуличних насаджень та парюв i сквepiв (0,80). Залишки природних мюцезростань на терито-pi! мiста i приватний сектор значно вiдpiзняються вщ цих насаджень (коефь щент подiбностi 0,07-0,12).
Поширення дерев та чагарниюв у межах Кipовогpада оцiнeнe вiзуально за трибальною шкалою. Встановлено, що часто трапляються 119 видiв (66,1 %), зpiдка - 52 (28,9 %) та дуже piдко - 9 видiв (5,0 %). Найпоширетши-ми в мiстi е Acer campestre L., A. negundo L, A. platanoides, A. pseudoplata-nus L., Ailanthus altissima (MilL.) Swingle, Armeniaca vulgaris L., Populus alba L., P. nigra L., Robinia pseudoacacia L., Tilia cordata MilL., T. platyphyllos Scop. Зрщка зус^чаються Albizia julibrissin Durazz., Juglans mandshurica Maxim., Symphoricarpus rivuralis Suksodorf, Tamarix ramosissima Ledeb. та rnmi. Деяю види рослин виявлено лише у природних мюцезростаннях: Euonymus verrucosa Scop., Padus virginiana (L.) Roem., Rosa spinosissima L., Spiraea hypericifolia L. та деяю rnmi.
Дуже рщко трапляються на територи мiста Amygdalus nana L., Cerasus fruticosa Pall., C. mahaleb (L.) Mill., Crataegus ucrainica A. Pojark., Cornus mas L., Ginkgo biloba L. та Taxus baccata L. Пepшi п'ять видiв належать до зонально! природно! pослинностi peгiону. Cerasus fruticosa та Cerasus mahaleb знайдеш на граштних вiдшаpуваннях piчок 1нгул та Сугоклея, Amygdalus nana, Cornus mas та Crataegus ucrainica одинично зростають в уpочищi Злодiйська балка. Лише один екземпляр тису ми знайшли на Далекосхщному кладовищi. Всi щ piдкiснi види охороняються на мiжнаpодному (Crataegus ucrainica) [10], державному (Taxus baccata) та мюцевому (Amygdalus nana, Cerasus fruicosa, C. mahaleb, Cornus mas, Rosa spinosissima) piвнях. Сдиним екземпляром Ginkgo biloba заопiкуються сшвробггники психолого-пeдагогiчного факультету Кipовогpадського державного педагопчного унiвepситeту, на територи яко-го вiн зростае.
Всього до складу дендрофлори Юровограда входить 62 аборигенш види (34,4 %). Це iлюстpуе загальне багатство природно! дендрофлори peгiону та значнi можливост !! культивування. Загальна кiлькiсть штродукованих видiв м. Кipовогpад - 114, з них: 34 види швшчноамериканського походження, 15 -з Китаю, 10 - з Швденно! Америки, 11 - з Середньо! Ази, 7 - з Кавказу та За-кавказзя, по 6 - з Сибipу та Далекого Сходу, по 7 - з Япони та Балкан.
Стушнь акшматизаци та натуpалiзацi! iнтpодукованих рослин piзний. Такими, що добре акшматизувалися, можна вважати вс iнтpодукованi види (аклiматизацiйнi числа в межах 60-100). Добре натуpалiзувався 21 вид. Це Acer ginnala L., Ailanthus altissima, Amorpha fruticosa L., Armeniaca vulgaris, Cerasus vulgaris L., Cydonia oblonga Mill, Elaeagnus angustifolia L., E. commutata Bernh. ex Rydb., Hippophae rhamnoides L., Juglans mandshurica Maxim., J. nigra L., J. regia L., Lycium barbatum L., Morus alba L., M. nigra L., Partenocissus quinquefolia, Prunus divaricata, Robinia pseudoacacia, Syringa chinensis Willd., S. persica L., S. vulgaris L.
Нащональний лкотехшчний ушверситет УкраТни
Висновки
1. У межах м. Юровограда 84 деревно-чагарникових види зростають у спонтанно i водночас культивуються, 85 видiв трапляються лише у культур^ 11 - тiльки у залишках природних екосистем.
2. Особливе значения в оптимiзащi мiського середовища мае арборифлора насаджень загального користування - озеленених впорядкованих терито-рш, призначених для вщпочинку мiського населення. Вона мае найбшь-ше фiтомелiоративне i рекреацiйне значення та створюе оптимальнi умо-ви для життя людей.
3. Площа деревно-чагарникових насаджень м. Кiровограда може бути збшьшена за рахунок вшьних вiд забудови територiй. Видову, сортову рiзноманiтнiсть, а також яруснiсть насаджень можна поповнити за рахунок довговiчних лiан та кущiв, чоловiчих екземплярiв дводомних рослин, стерильних форм з числа аборигенних та добре пристосованих до мiських умов штродукованих видiв. Iнвазiйно активнi види потребують контролю (Ailanthus altissima Mill.) Swingle, Acer negundo L.).
Лггература
1. Аркушина Г.Ф. Р1зноман1ття деревно-чагарникових вид1в в озелеиеииi мюта Юро-вограда / Г.Ф. Аркушина // Украша наукова 2003 : матер. Мiжиар. наук.-практ. конф. - Т. 13. - Сер.: Бюлопя. - Дншропетровськ : Изд-во "Наука i освiтам, 2003. - С. 3.
2. Аркушина Г.Ф. Голонасшш рослини в озеленены мiста Кiровограда / Г.Ф. Аркушина // Динамка наукових дослiджеиь '2003 : матер. II Мжнар. конф. - Т. 5. - Сер.: Бюлопя. -Дншропетровськ : Изд-во "Наука i освгта", 2003. - С. 5.
3. Аркушина Г.Ф. Анашз дендрофлори Юровограда / Г.Ф. Аркушина, О.М. Попова // Вюник Одеського нацюнального ушверситету. - Сер.: Бюлопя. - 2003. - Т. 8, вип. 6. - С. 36-42.
4. Аркушина Г.Ф. Дендрофлора парюв та сквер1в мюта Юровограда / Г.Ф. Аркушина // Бюр1зномашття як ключовий момент збалансованого розвитку: репональний аспект : матер. Всеукрашсько! конф. молодих вчених. - Миколшв : Изд-во МДУ, 2003. - С. 3-7.
5. Горышина Т.К. Растения в городе / Т.К. Горышина. - Л. : Изд-во ЛГУ, 1991. - 148 с.
6. Деревья и кустарники СССР. - М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1949-1962. - Т. 1-6.
7. Кармазин Р.В. Флора дендропарку шфекцшно! клш1чно'1 лшарш м. Львова / Р.В. Кармазин // Проблеми боташки i мшологй на пороз1 третього тисячол1ття : матер. Х з'1зду Ук-рашського ботаиiчиого товариства. - К., 1997. - С. 31-32.
8. Кохно Н.А. Теоретические основы и опыт интродукции древесных растений в Украине / Н.А. Кохно, А.М. Курдюк. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1994. - 184 с.
9. Кучерявый В. А. Природная среда города / В. А. Кучерявый. - Львов : Вид-во "Вища шк.", 1984. - 142 с.
10. Кучерявый В.А. Урбоэкологические основы фитомелиорации / В. А. Кучерявый. -М. : Изд-во "Информация", 1991. - 288 с.
11. Кучерявий В.А. Урбоеколопя / В.А. Кучерявый. - Львiв : Вид-во "Свгт", 1999. - С. 117-359.
12. Панасенко Т.В. Дендрофлора парюв Полтавщини: сучасний стан, шляхи збережен-ня та розвитку : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бюл. наук. - К., 2007. - 22 с.
13. Шмидт В.М. Математические методы в ботанике / В.М. Шмидт. - Л. : Изд-во Ле-нингр. ун-та, 1984. - 232 с.
14. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.kspu.kr.ua/flora
Аркушина Г.Ф., Гулай О.В. Особенности дендрофлоры Кировограда и ее значение в оптимизации городской среды
Рассмотрены особенности древесно-кустарниковой флоры г. Кировограда, спонтанная и культивируемая фракции которой насчитывают 180 видов из 84 родов и 36 семейств. Только в естественных местах роста произрастает 11 видов, в природе и культуре - 84, лишь в культуре - 85.
Ключевые слова: дендрофлора, урбанофлора, Кировоград.
ArkuschinaA.F., GulayA.V. Features of Kirovograd dendroflora and its role in optimizing the urban environment
The features of Kirovograd dendroflora and its role in optimizing the urban environment are considered. It's spontaneous and cultivated fractions totals 180 species from 84 genuses and 36 families. 11 species grows only in natural habitats, 84 - in nature and culture, 85 - only in culture.
Keywords: dendroflora, urbanoflora, Kirovograd.
УДК 630*27 Ст. наук. ствроб. Н.Л. Блюсюк, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ДЕКОРАТИВН1 В1ДМ1НИ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН У КОЛЕКЦП ДЕНДРОПАРКУ БОТАН1ЧНОГО САДУ Л1СОТЕХ-
Н1ЧНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
Здшснено дослщження видового складу декоративних вщмш деревно-чагарни-кових рослин у колекцп дендропарку Боташчного саду НЛТУ Украши. Подано роз-подш декоративних вщмш за життевими формами (листопадш дерева i кущ!, в!чно-зелеш дерева i кущ!, листопадш i вiчнозеленi дерево-кущ!) та ïx кiлькiсне i вщсотко-ве спiввiдношення. Встановлено, що домшантною групою е дерева - 39 таксошв, а кущi становлять 34 таксони. Вказано на специфiчнi декоративш якостi цих рослин, якi залежать вщ форми крони, форми листово"! пластинки та ïï забарвлення, форми, величини та забарвлення квтв.
Ключов1 слова: декоративш вщмши, листопаднi породи, вiчнозеленi породи.
Ботан!чний сад Нац!онального л!сотехн!чного ун!верситету Украïни (м. Льв!в) - науково-досл!дна, навчально-просв!тницька та природоохоронна установа загальнодержавного значення. Створений Постановою Ради М!н!с-тр!в Укра1'нсько1' РСР вщ 22 лютого 1991 р., № 33 на основ! дендрар!ю (вул. Ольги Кобилянсько", 1), дендропарку (вул. Ген. Чупринки, 103) та арборетуму в сел! Страдч Явор!вського району Львiвськоï област!. Сад займае загальну площу 26,05 га.
Найб!льш в!дв!дувана частина Ботан!чного саду - дендропарк. Його гостей насамперед ц!кавлять ус!ляк! ц!кав! р!дк!сн! деревно-чагарников! особи-ни. Зазвичай, це декоративн! вщмши (по-!ншому - форми). Саме про рослини цих таксоном!чних одиниць, як! е в колекцп цього дендролог!чного об'екта, йдеться у наш!й публ!каци. Дендропарк, який нин! в склад! Боташчного саду НЛТУ Украши було закладений у 1954 р. Його площа становить 6,2 га.
Предмет нашого дослщження - колекц!я деревних рослин дендропарку, зокрема ïx декоративш в!дм!ни, оск!льки кожен п'ятий таксон (а точн!ше 21,9 %) представлений т!ею чи !ншою таксоном!чною в!дм!ною. Завдяки ана-л!зу к!льк!сного та в!дсоткового сп!вв!дношення декоративних вщмш встановлено, що серед життевих форм декоративних вщмш дендрофлори дендропарку Боташчного саду домшантною групою е дерева - 39 таксошв (44,3 %). Не менш чисельною е також група кущ!в - 34 таксони (38,6 %). У к!льк!сному сп!вв!дношенн! це, вщповщно, 332 ! 202 шт. (рис.).
Серед дерев та кущ!в переважають листопадн! види - 21 таксон (23,9 %), та 27 таксошв (30,7 %) вщповщно (табл.).
