Таксономічний склад покритонасінних дендропарку Львівської клінічної інфекційної лікарні Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

ter classes of stand quality and standing crop. The models of growth after height, diameter and stand volumes after classes of stand quality are set. Connection is expected between indexes which are characterized high and by ever-higher dependence. It is got results as statistical result of analysis appeared satisfactory.

Keywords: Scots pine, taxation indexes, stand quality, standing crop, height, diameter, motion of growth, design, mathematical models.

УДК582.5/.9+712.41 Зав. в^дтуА.1.1вченко, канд. с.-г. наук;

дир. 1.М. Пацура, канд. с.-г. наук; тж. Н.З. Кендзьора; тж. Л.Б. Коляда - Ботатчний сад НЛТУ Украти, м. Львiв

ТАКСОНОМ1ЧНИЙ СКЛАД ПОКРИТОНАС1ННИХ ДЕНДРОПАРКУ ЛЬВ1ВСЬКО1 КЛШ1ЧНО1 1НФЕКЦ1ИНО1 Л1КАРН1

Дендропарк Львiвськоi клжчно! шфекцшно! лжарш представлений 216 таксонами, серед яких покритонасшних 157. За кшькютю особин iх частка у складi паркового насадження становить майже 41 %, серед яких особин ясена звичайного - 6,5 %, або ж 2,6 % вщ всiei дендрофлори. Своею декоратившстю видшяються особини са-кури та пароти перськог Цжавий надзвичайно рщгасний вид - оржса японська. Варт уваги види магнолп, глщишя китайська, брусонецiя паперова, глщ вашингтонський, дрiбнолиста та однолиста вщмши робiнii звичайноi.

Ключовг слова: дендропарк лжарш, покритонасiннi, рiдкiснi деревш рослини.

Парк Львiвськоi клiнiчноi iнфекцiйноi лжарш - один з небагатьох по-д1бних закладiв ХХ ст. з досить розмайою дендрофлорою. Вщ початку фун-кцiонування парку (1912 р.) його таксономiчний склад був представлений покритонасшними видами. Лише зi 60-х рокiв почали активно вводити деко-ративнi представники голонасшних, як на цей час переважають за кшькютю особин. Проте, за кшькютю таксошв дом^ють покритонасiннi. Нижче в табл. наводимо iх таксономiчний та кшькюний склад, отриманi внаслiдок проведеноi iнвентаризацii насадження. Серед них також е особини рщкюних i ушкальних видiв. Методику проведеноi роботи подано в попередшх публжа-цiях [1, 2].

Табл. TaKCOHOMÍ4Huü та ктьшсний склад покритонасшних

№ з/п Латинська назва рослин К- сть, шт. № з/п .HaTHHCLKa Ha3Ba pocrnH К- сть, шт.

1 Acer campestre L. 2 80 Malus domestica Borkh. 43

2 Acer ginnala Maxim. 2 81 Malus manshurica Kom. 1

3 Acer palmatum Thunb. 17 82 Malus pumila 'Pendula' 7

4 Acer platanoides 'Drummondii' 1 83 Malus sieboldii var.arborescens Rehd. 1

5 Acer platanoides 'Globosa' 3 84 Malus x purpurea Rehder 1

6 Acer platanoides L. 27 85 Morus alba L. 1

7 Acer platanoides 'Palmatifida' 1 86 Orixa japonica Thunb. 5

8 Acer platanoides 'Schwedleri' 2 87 Padellus mahaleb (L.) Vass. 1

9 Acer pseudoplatanus L. 4 88 Padus avium Mill. 4

10 Acer pseudoplatanus 'Purpurea' 1 89 Paeonia suffruticosa Andr. 18

11 Acer saccharinum L. 1 90 Parrotia persica C.A. Mey 1

12 Actinidia kolomikta Maxim. 5 91 Phellodendron amurenze Rupr. 4

13 Aesculus hippocastanum L. 17 92 Phellodendron sachalinense Sarg. 1

14 Aesculus x hybrida DC. 3 93 Philadelphus coronarius 'Aurea' 1

15 Amelanchier ovalis Medik. 1 94 Philadelphus coronarius L. 22

16 Berberis julianae Schneid. 3 95 Philadelphus hirsutus Nutt. 1

17 Berberis thunbergii 'Atropurpurea' 8 96 Philadelphus microphyllus Gray 1

18 Berberis thunbergii DC. 5 97 Physocarpus opulifolius Maxim. 3

19 Berberis vulgaris 'Atropurpurea' 2 98 Prunus divaricata 'Atropurpurea' 15

20 Berberis vulgaris L. 2 99 Prunus divaricata Ledeb. 4

21 Betula pendula Roth 11 100 Prunus domestica L. 2

22 Broussonetia papyrifera Vent. 1 101 Prunus spinosa L. 1

23 Buxus sempervirens 'Auieo-variegata' 5 102 Ptelea trifoliata L. 3

24 Buxus sempervirens L. 9 103 Pterocarya fraxinifolia Spach 1

25 Carpinus betulus L. 2 104 Pyracantha coccinea Roem. 3

26 Catalpa bignonioides Walt. 7 105 Pyrus communis L. 2

27 Cerasus avium (L.) Moench 13 106 Quercus petraea (Mattuschka) Liebl. 1

28 Cerasus serrulata G. Don 10 107 Quercus robur L. 1

29 Cerasus vulgaris Mill. 5 108 Quercus robur 'Pendula' 1

30 Cercidiphyllum japonicum S. et Z. 11 109 Quercus rubra L. 1

31 Chaenomeles japonica Lindl. 2 110 Rhamnus cathartica L. 4

32 Chaenomeles maulei Schneid. 1 111 Rhodotypus kerrioides S.et Z. 11

33 Colutea cilicica Boiss. et Bal. 1 112 Rhus typhina L. 11

34 Cornus mas L. 4 113 Rhus typhina 'Laciniata' 2

35 Corylus avellana 'Atropurpurea' 4 114 Ribes alpinum L. 1

36 Corylus avellana L. 6 115 Robinia pseudoacacia L. 6

37 Corylus colurna L. 1 116 Robinia pseudoacacia 'Microphylla' 3

38 Cotinus coggygria Scop. 7 117 Robinia pseudoacacia 'Umbraculifera' 1

39 Cotoneaster integerrimus Med. 1 118 Robinia pseudoacacia 'Unifolia' 2

40 Cotoneaster nitens Rehd. et Wils. 3 119 Robinia viscosa Vent. 1

41 Crataegus monogyna Jacq. 11 120 Rosa canina L. 4

42 Crataegus monogyna 'Rubroplena' 1 121 Rosa indica hybrida Hort. 7

43 Crataegus phaenopyrum Med. 1 122 Rosa multiflora f. carnea 20

44 Crataegus submollis Sarg. 27 123 Salix alba L. 2

45 Cydonia oblonga Mill. 9 124 Salix alba 'Vittelina Pendula' 1

46 Deutzia scabra 'Plena' 3 125 Sambucus nigra L. 1

47 Elaeagnus multiflora Thunb. 1 126 Securinega suffruticosa Rehd. 5

48 Euonymus europaeus L. 2 127 Sorbus aria (L.) Crantz. 2

49 Exochorda grandifora C.K. Schneid. 1 128 Sorbus aucuparia L. 15

50 Fagus sylvatica L. 9 129 Sorbus aucuparia 'Pendula' 1

51 Fagus sylvatica 'Pendula' 2 130 Sorbus graeca Lood. et Schauer 1

52 Fagus sylvatica 'Purpurea' 16 131 Sorbus hybrida L. 2

53 Forsythia suspensa Vahl. 3 132 Sorbus intermedia (Ehrh.) Pers. 4

54 Forsythia x intermedia Zabel 12 133 Sorbus mougeottii Soy et Gord. 1

55 Fraxinus excelsior L. 53 134 Spiraea chamaedryfolia L. 6

56 Gleditsia triacanthos L. 3 135 Spiraea japonica L. 3

57 Gymnocladus dioicus C. Koch 2 136 Spiraea x bumalda Burv. 1

58 Hibiscus syriacus L. 3 137 Spiraea x cinerea 'Grefsheim' 1

59 Hippophae rhamnoides L. 3 138 Spiraea x vanhouttei (Briot) Zab. 2

60 Hydrangea arborescens 'Sterilis' 1 139 Stephanandra inciza Zabel 1

61 Hydrangea bretschneideri Dipp. 2 140 Swida alba (L.) Opiz 1

1. ^ícoBe Ta cag0B0-napK0Be rocnogapcTBO

35

62 Juglans ailanthifolia Carr. 5 141 Symphoricarpos albus (L.) Blake 2

63 Juglans nigra L. 2 142 Syringa pekinensis Rupr. 2

64 Juglans regia L. 5 143 Syringa vulgaris L. 42

65 Kerria japonica 'Pleniflora' 2 144 Tilia cordata Mill. 9

66 Kolkwitzia amabilis Laxm. 1 145 Tilia europaea L. 2

67 Laburnum alpinum Bertch. et Presl. 2 146 Tilia europaea 'Vitifolia' 2

68 Laburnum anagyroides Medic. 22 147 Tilia platyphyllos Scop. 12

69 Ligustrum ovalifolium Hassk. 2 148 Ulmus carpinifolia Rupp.ex Suckow 1

70 Ligustrum vulgare L. 4 149 Ulmus laevis Pall. 3

71 Liriodendron tulipifera L. 1 150 Viburnum fragrans Bge. 2

72 Lonicera fragrantissima Lindl. 4 151 Viburnum lantana L. 3

73 Lonicera periclymenum L. 2 152 Viburnum opulus L. 1

74 Maclura pomifera (Raf.) Schneid. 2 153 Viburnum rhytidophyllum Hemsl. 3

75 Magnolia kobus DC. 14 154 Vitis vinifera L. 1

76 Magnolia tripetala L. 3 155 Weigela florida (Bge.) A. DC. 4

77 Magnolia x soulangeana Soul.-Bod. 2 156 Weigela x hybrida Jacg. 2

78 Mahonia aquifolium (Purh.) Nutt. 2 157 Wisteria sinensis (Sims.) Sweet 2

79 Malus baccata (L.) Borkh. 1 3arantHa KmtKicTt oco6HH 819

Серед покритонасшних за кiлькiстю дерев домiнуe ясен звичайний. До цього виду належить 53 особини, що становить 6,5 %, або ж 2,6 % вщ вше1 кiлькостi деревно-чагарникових рослин парку. Це одш з найстарших та найбiльших за розмiром дерев. Далi за кiлькiсним показником знаходиться яблуня домашня - 43 шт., що становить вщповщно 5,3 % та 2,1 %. Разом з ш-шими таксонами рiд Яблуня представлений 54 рослинами - вщповщно 6,6 % та 2,7 %. Серед них найдекоративнiшi плакучi вщмши яблунi низько1 та яблуня пурпурова. Бузок звичайний, який представлений кшькома сортами, мае 42 рослини - це вщповщно 5,1 % та 2,1 %. Рiд Бузок мае 44 рослини, вщпо-вщно 5,4 % та 2,2 %.

У дендропарку росте 27 дерев - типових представники клена гостро-листого. Вони становлять 3,3 % вщ покритонасiнних та 1,3 % вщ усiх дерев-но-чагарникових рослин парку. Це теж, подiбно до ясена, переважно велико-габаритнi особини. Крiм типових, е ще 4 декоративш вiдмiни цього виду, представлен 7 особинами. Тому сукупна кшьюсть рослин клена гостролисто-го становить 34 особини, або вщповщно 4,2 % та 1,7 %. Всього ж у колекцп наявнi 11 таксошв цього роду - 61 особина, а це 7,1 % та 3,0 % вщповщно. Серед них рщюсними та особливо декоративними е таю вщмши клена гос-тролистого: Друмондi, розсiченолиста, Шведлера.

У глоду м'якуватого теж 27 особин (3,3 % та 1,3 % вщповщно). Всього ж е 4 таксони цього роду, як представлеш 40 особинами (4,9 % та 2,0 %). Серед них найдекоратившшою е червоно-повноквггкова вщмша глоду однома-точкового. Глiд вашингтонський (грушевий) е дуже рiдкiсним видом, едина особина якого мае зламаний стовбур та знаходиться в пригшченому сташ через загущення особинами шших цiнних видiв. Красивоквiтучий золотий дощ звичайний мае 22 особини (2,7 % та 1,1 % вщповщно), а золотий дощ аль-пшський - 2 особини. Тобто рщ Золотий дощ представлений 24 рослинами (2,9 % та 1,2 %). Садовий жасмин звичайний також представлений 22 росли-

Науковий вкник НЛТУ Укра'1'ни. - 2012. - Вип. 22.12

нами. Iншi таксони мають меншу кiлькiсть особин. 1з наявних у колекцп як p^KicH^i чи цiкавiшi у декоративному плат можна назвати таю.

Весною центральним акцентом серед красивоквпучих рослин висту-пае сакура (вишня японська), яко1 в дендропарку 10 особин. Ушкальною за своею piдкicнicтю е оржса японська - 5 особин, частина з яких пригшчена. Паропя перська - теж досить рщюсний вид - 1 особина. До того ж, вона до-сить декоративна весною тд час цвтння та восени в пеpiод змши кольору листя. Такi декоpативнi вщмши робшп звичайно1 як дpiбнолиcта (3 особини) та однолиста (2 особини) рщко трапляються в iнших колекщях.

Донедавна оpигiнальним було дерево плакучо! вiдмiни дуба звичайно-го, особина якого своею обвислою кроною накривае примщення сторожки. Однак понад 10 роюв тому найбшьш обвиcлi гшки обpiзали, оcкiльки вони погipшували оглядовють територп для сторожово1 служби. Тому характерна особливють (плакучicть) крони значною мipою втрачена.

Отже, у дендропарку Львiвcькоl ктшчно1 шфекцшно1 лiкаpнi iз наявних 216 такcонiв покритонасшш пpедcтавленi 157. За кiлькicтю особин 1х частка у cкладi паркового насадження становить майже 41 %. Серед покрито-наciнних найбiльше рослин у ясена звичайного - 6,5 %, або ж 2,6 %> вщ вше1 дендрофлори. Своею декоративнютю видiляютьcя особини сакури та паротп персько1. Цiкавий надзвичайно piдкicний вид - оржса японська. Ваpтi уваги види магнолп, глiцинiя китайська, брусонещя паперова, глiд вашингтонсь-кий, дpiбнолиcта та однолиста вiдмiни робшп звичайно!.

Л1тература

1. 1вченко А.1. Таксоном1чна i бюметрична структури та стан насаджень дендропарку Льв1всько! кл1шчно! шфекцшно! лжарш / А.1. 1вченко, 1.М. Пацура, Н.З. Кендзьора, Л.Б. Коляда // Науковий вюник НЛТУ Укра1ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра1ни. -2012. - Вип. 22.5. - С. 21-25.

2. 1вченко А.1. Таксоном1чний склад голонасшних дендропарку Льв1всько! кл1шчно! ш-фекцшно! лжарш / А.1. 1вченко, 1.М. Пацура, Н.З. Кендзьора, А.С. Мельник, Л.Б. Коляда // Науковий вюник НЛТУ Укра1ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра1ни. - 2012. -Вип. 22.9. - С. 47-50.

Ивченко А.И., Пацура И.М., Кендзера Н.З., Коляда Л.Б. Таксономический состав покрытосеменных дендропарка Львовской клинической инфекционной больницы

Дендропарк Львовской клинической инфекционной больницы представлен 216 таксонами, среди которых покрытосеменных 157. По количеству особей их часть в составе паркового насаждения насчитывает почти 41 %, среди которых особей ясеня обыкновенного - 6,5 %, или же 2,6 % от всей дендрофлори. Своей декоративностью выделяются особи сакуры и парротии персидской. Интересен чрезвычайно редкий вид - орикса японская. Достойны внимания виды магнолии, глициния китайская, бруссонеция бумажная, боярышник вашингтонский, мелколистная и однолистная формы робинии обыкновенной.

Ключевые слова: дендропарк больницы, покрытосеменные, редкостные древесные растения.

Ivchenko A.I., Patsura I.M., Kendzera N.Z., Kolyada L.B. Taxonomical contingent of the Magnoliophyta at the dendropark of Lviv clinical infectious hospital

Dendropark of the Lviv clinical infectious hospital is presented by 216 arboreous taxons. Division of Magnoliophyta is counts a 157 arboreous taxons. They are about 41 % from amount all individuals in the parks planting. Among them the individuals of ash European are presented by 6,5 % from division of Magnoliophyta, or 2,6 % from all trees. Individuals of cherry oriental and gronwood are distinguished by it decorative properties. Japanese orixa is an extraordinarily interesting rare species. The species of Magnolia, wisteria Chinese, paper mulberry, Washington hawthorn, small-leaved and monoleaf forms of locust black are noteworthy.

Keywords: dendropark of hospital, Magnoliophyta, rare arboreous plants.

УДК 712.41 (712.24) Астр. К.В. Мирончук - НЛТУ Украти, м. Львiв

АНАЛ1З СТАБ1ЛЬНОСТ1 РОЗВИТКУ ЖИВОПЛОТ1В ЗА ПОКАЗНИКОМ ФЛУКТУЮЧО1 АСИМЕТРН ЛИСТКОВИХ ПЛАСТИНОК

Представлено результати штегрально!' бюлопчно!' оцшки стану навколишнього середовища Чершвецько!' област на ochobî дослщження показника флуктуючо!' аси-метри (ФА) листкових пластинок живопло™, що зростали в умовах рiзного урбоген-ного навантаження. Результати дослщження засвщчили, що 3i зростанням антропогенного тиску збшьшуеться показник стабшьност розвитку живопло™, причиною якого е прший стан навколишнього середовища порiвняно з умовним контролем.

Ключовг слова: живоплп; штегральний показник асиметрп, флуктуюча асимет-рiя (ФА), навколишне середовище, листя, забруднення.

Ощнка стабшьносп бюлопчних систем будь-якого р1вня вкрай необхад-на, особливо для визначення ступеня антропогенного навантаження. Стан при-родних популяцш (деревш рослини, особини, оргашзми) може оцшюватись через анал1з величини флуктуючо! асиметрп, що характеризуе др1бш порушення стабшьносп розвитку i що е вщповщдю оргашзму на стан довкшля. Рослини протягом усього життя прив'язаш до певно1 територiï i схильш до впливу двох середовищ: Грунтового i повпряного. Тому щ живi органiзми найпомiтнiше ре-агують на комплекс стресових впливiв на природш системи [1].

Матерiал дослщжень було зiбрано в серпнi - вересш 2012 р. на трьох територiальних об'ектах. Контролем слугували живоплоти першого територь ального об'екта в смт. Берегомет. Для аналiзу використовували по 100 лис-ткiв з нижньоï частини крони з 20 (двадцяти) живоплопв даних об'ектiв. Основш завдання досл1джень:

• перевiрка запропонованого методу для ведения монiторингу з метою ранньо-го виявлеиия змш у стаиi рослин;

• ощнка стану навколишнього середовища та воображения його на рослииах, що зростають у живоплотах, за рiзиих рекреацшиих иаваитажеиь;

• порiвияиия отримаиих результата.

М1сця взяття проб. Коротка характеристика об'екпв досл1дження:

• Територiальиий об'ект 1, смт. Берегомет, сад, експериментальш живоплоти (умовний контроль):

а) живота з граба звичайного (Carpinus betulus L.);

б) живоптт з бука лiсового (Fagus silvatica L.);

в) живоплгт зi свидини бiлоï (Cornus alba L.);