CC BY
24
УДК 551.79 (477.63)
В.В. Манюк
Днiпропетровський нацюнальний yuieepcumem iM. Олеся Гончара
ОСОБЛИВОСТ1 БУДОВИ ЧЕТВЕРТИННИХ В1ДКЛАД1В У ТИПОВИХ РОЗР1ЗАХ СЕРЕДНЬОГО ПРИДНШРОВ'Я.
Розглядаються иапва-ж. швпш риси геолопчно! будови четвертинних вiдкладiв, 1х особливостi у найбшьш типових po3pi3ax. Вперше наведенi TOBi фактичнi данi щодо змiнення гранищ поширення флювiогляцiальниx та лiмногляцiальниx вiдкладiв.
Ключом слова: четвертиннi вщклади, niMHom^iMbHm, флюБютящальний, суглинок, клiматолiт.
Рассматриваются важнейшие черты геологического строения четвертичных отложений, их особенности в наиболее типичных разрезах. Впервые приводятся новые фактические данные относительно изменения границы распространения флювиогляциальных и лимногляциальных отложений.
Ключевые слова: четвертичные отложения, лимногляциальный, флюфиогляциальный, суглинок, климатолит.
Considered the most important features of the geological feature of the Quaternary deposits, especially in their most typical sections. First we present new evidence about change margin distribution limnoglacial and fluvioglacial deposits.
Key words: quaternary sediments, limnoglacial, fluvioglacial, climatolyt.
Схема розчленування четвертинних в1дклад1в за М.Ф.Векличом, видшення i простеження певних клiматолiтiв та корелящя ix у просторi, завжди викликала багато суперечок, несприйняття з боку практичних геологiв-зйомщикiв. I цьому е цiлком зрозумiлi пояснения, серед яких i об'ективнi i суб'ективнi. Набагато простше роздiлити четвертинний розрiз на нижнюю, середню i верхнюю ланку, а не ламати голову над видшенням дрiбниx грунтових i лесових горизонпв, якi то з'являються то зникають, то розмитi повнiстю, то збшьшуються у потужностi, або часто втрачаються за рахунок неякiсного буршня свердловини. Не меншi проблеми виникають при вивченнi розрiзiв, що розкриваються глибоко врiзаними ярами. Об'ективну картину послщовност чергування викопних грунтiв ктматичних оптимумiв та лесових утворень холодних еташв формування субаеральних четвертинних вiдкладiв надзвичайно ускладнюють зсувнi процеси на схилах балок, замщення значних частин розрiзiв делювiальними, пролювiальними, та часто, озерними утвореннями, неможливють простежити контакти мiж клiматолiтами без значних обсяпв розчисних робiт, а також складшсть обстеження вертикальних стiнок.
Але, «вона все ж таки вертиться», як сказав Галшей стосовно Землi. Тобто, практичнее використання ддачо] схеми розчленування четвертинних вiдкладiв цiлком виправдане i намагання спростувати ii не просто не виправдаш, а згубнi.
Великий досвщ картування четвертинних вiдкладiв, а також вщвщування стратотипових розрiзiв у рiзниx регiонаx Украши, цiлком переконливо доводять доцшьшсть детального розчленування четвертинних вiдкладiв з безумовним акцентом на провщшй ролi палеопедологiчного методу (рис. 1,2). В^м, формальне використання методу, без кроштко. багаторiчноi роботи, зазвичай приводить до протилежних результатiв.
© В.В. Манюк, 2013
Рис. 2 Розрiз четвертинних вiдкладiв у Рибальському кар'eрi (фрагмент 2)
До^джувана чacтинa Сepeднього ^идн^ов^ являе cобою облacть зчлeнyвaння зони пошиpeння гляцiaльниx вiдклaдiв (на твноч) з пepигляцiaльними, головнi pиcи будови якж зфоpмовaнi у днiпpовcькy льодовикову eroxy з нaклaдeними подальшими змшами поcтгляцiaльного чacy. Haйбiльш виpaзними ознаками дш^ов^кох (pиcькоï) льодовиково1 eпоxи на пiвночi Сepeднього Пpиднiпpов'я е вeлeтeнcькi epaтичнi валуни на пpaвомy бepeзi Днiпpa бiля c.Домоткaнь (pиc. 3,4) та моpeно-флювiогляцiaльний пaгоpб, вiдомий як ^pa Калитва.
Риc. 3 Один з Домоткан^к^ epaтичниx вaлyнiв
Риа 4 Гpaнiтнi валуни бepeгового ycтyпy Днiпpa бiля c. Домоткань
У po3pi3ax четвеpтинних вiдклaдiв цieï зони cyxxeBa pоль шлежить вaлyнним сyглинкaм, лiмно- i флювiогляцiaльним пiщaно-глинястим вiдклaдaм i3 виpaзними озтагами гляцiодислокaцiй, якi можнa спостеpiгaти y численних вщслоненнях нa вододiлaх. У межaх потужно1' aлювiaльноï piвнини pi4m Оpiлi ознaки гляцiaльноï i постгляцiaльноï pоботи днiпpовського чaсy знищенi еpозiйною дiяльнiстю piчки 3a винятком згaдaного кiнцево-моpенного narop6y y виглядi гоpи Кaлитви тa гоpи Typ0B0, яю e остaнцями y долинi pi4K^ Ha pис.5 тa 6 фpaгмент po3pi3y, що демонстpye склaднy i неодноpiднy геологiчнy 6удову зони безпосеpеднього впливу днiпpовського льодовикa.
Рис. 5 Розpiз кiнцевомоpенних вiдклaдiв нa ropi Кaлитвi
Рис. 6 Фpaгмент pозpiзy гоpи Кaлитви у долинi p. Оpелi
Пернглящальна зона, розташована швденшше лши Вольнопрськ-Петриювка-Юр'1вка, вiдрiзняeться вщсутшстю валунних суглинкiв, значно бiльш однорщним i витриманним розрiзом субаеральних четвертинних вiдкладiв, але наявнiстю лiнз флювюглящальних, погано сортованих пiщано-глинясто-гравiйних вiдкладiв. Роль останшх у розрiзi незначна, але в рельефi правобережжя Днiпра, швденшше долини р.Домоткань, добре вщбита у сучасному i, частково, похованому рельеф^ мережа каналiв стiкання талих вод.
У описаннях вiдслонень i свердловин у зв^них матерiалах геологiчних зйомок рiзних рокiв Днiпрдзержинського i Дншропетровського аркушiв (1:200 000) можна натрапити на очевидну присутшсть у деяких розрiзах озерно-льдовикових та флювiогляцiальних вiдкладiв. Це зафiксовано лише у наведенному фактичному матерiалi, але не знайшло вiдображення у графiчних i текстових звiтних матерiалах, що зрозумiло з огляду на те, що визнана границя поширення днiпровського зледенiння проходить значно швшчшше.
Впершее це «табу» було порушене нами при проведенш геологiчного довивчення частини площi аркушiв М-36-129 та 141 (Шурко М.,2007), коли дiлянки поширення лiмно- i флювiогляцiальних вiдкладiв були показанi у розрiзах та на картi четвертинних вiдкладiв. Вони встановленi у верхiв'l Саксаганi (б.Широка) i Базавлука (балки Овчаренко, Фшпова та iншi), та в правих притоках р.Мокро! Сури (рис. 7).
Рис. 7 Озерно-льодовиковi вiдклади у четвертинному розрiзi верхiв'я р. Саксаганi
Це сiрi, коричнево- i зеленувато-сiрi суглинки i глини з ледве пом^ною горизонтальною вествуватютю, мiсцями пiскуватi. За зовнiшнiми ознаками та положенням у межах крайово! частини периглящально1 зони 1х можна трактувати, як виникт внаслiдок осщання еолового пилу у прильодовикових озерах. Породи характеризуются невеликою емнiстю поглинання (6 - 6,9 мг-екв), великим вмютом пилу, помiтною кiлькiстю наземних та прiсноводних молюскiв.
Польовими дослщженнями 2011-2012 рокiв у межирiччi рiчок Дншро-Кiльчень-Самара встановленi переконливi докази необхщносп проведення швденно1 границi периглящально! зони дшпровсько1 льодовиково! епохи значно
швденшше прийнято].'. У зaтвердженнiй схемi рaйонyвaння четвертинних вiдклaдiв грaниця поширення льодовикових вiдклaдiв проведенa m пiдстaвi «Мaпи Укрaïни, що ïï поверхня зaзнaлa безпосереднього впливу льодовига», склaденоï М.I.Дмiтрieвим ще у 1931р. Вот обмежуеться пригирловою чaстиною р.Орелi у ïï стaромy рiчищi.
Мiж селaми Пiдгороднiм i Спaським, у кaр'ерi з видобутку сyглинкiв розкритий нaдзвичaйно iнформaтивний розрiз четвертинних вiдклaдiв (рис. 8). Пiд шaром шрого кодaцького викопного грунту (еРIIIkd) потужшстю до 1,0 м вiдслонюеться товщa тонкошaрyвaтого пaльово-коричневого грyбоaлевритового сyглинкa потужшстю до 3,5 м (рис. 9).
Рис. 8 Кодaцький викопний грунт i лiмногляцiaльнi вiдклaди днiпровського крiомiрy в стiнцi кaр'ерy
Рис. 9 Товщa озерно-льодовикових сyглинкiв днiпровського чaсy в кaр'ерi мiж сс. Щцгородшм i Спaським
У однш iз стшок кар'еру встановлений чiткий контакт озерно-льодовикових суглинкiв з червоно-бурими суглинками завадiвського термомiру (рис.10).
Рис. 10 Контакт дншровського i завадiвського клiматолiтiв Ивденним бар'ером поширення як лiмно- так i флювiогляцiальних вiдкладiв пiзньольодовиковоi фази дншровського зледеншня очевидно було тдняття кристалiчного фундаменту на широтi м.Дшпропетровська. Не випадково в Рибальському кар'ер^ розташованому поблизу мiсця впадання р.Самари у Дшпро, розкритий незвичний, ушкальний для данного району розрiз флювюглящальних вiдкладiв (рис.11).
Пiд шаром темно-шрого кодацького грунту у одному з устутв кар'еру вiдслонюeться товща кварцового шрувато-жовтого дрiбнозернистого пiску з неч^ко вiдбитою горизонтальною верствуватiстю, з тонкими прошарками свггло-иро! i вохристо-жовто! озатзнено! глини (fgPIIdn) загальною потужнютю 2,0 м.
Рис. 11 Флювюглящальш вiдклади у Рибальському кар'ерi
Нижче у po3pi3i вщслонюеться своeрiдна товща несортованого уламкового MaTepiany з розмiрами окремих брил до 0,6 м. Уламки як кутувап, необкаташ так i добре окаташ, слабо зцeмeнтовaнi гpaвiйно-пiщaним мaтepiaлом. За складом це гнейси, грашти, кварц i нaвiть квapцитовиднi пiсковики, брили яких зyстpiчaються у пiскaх полтавсько! сери. Потyжнiсть прошарку з уламками до 1,0м. Нижче залягають мандриювсью верстви середнього еоцену (рис.11,12).
Рис. 12 Озepно-льодовиковi вiдклaди у Рибальському кap'epi
Цiлком доцiльно припустити, що флювiогляцiaльнi вiдклaди були пошиpeнi на значно бшьшш площi понижених дшянок рельефу, якi слугували каналами спкання талих вод, а у подальшому були викоpистaнi для закладання piчковоl мepeжi Днiпpa та його приток i aлювiем якого зaмiщeнi.
П'ята, зaвaдiвсько-днiпpовськa тераса, на piвнi яко! знаходяться флюiогляцiaльнi вiдклaди, несе в собi очeвиднi ознаки формування у теплу мiжльодовиковy епоху, що можна спостерпати на окремих дiлянкaх, де вона збереглася.
Б1бл1ограф1чн1 посилання
1. Дмiтрieв М.1. Форми поверхш Украши, витвореш безпосередньо льодовиком./М.1. Дм1тр1ев //Зб1рник памят акад. П.А.Тутковського, ВАН. -1931.-С.51-75.
2. Манюк В.В. Про необхщшсть розчленування четвертинних вщклад1в в процес геолого-зйомочних робгт./В.В. Манюк //Матер1али науково-практично! конференцп «Сучасний стан i задач1 розвитку регюнальних геолопчних дослщжень." Р1вне, 8-15 вересня 2005.-Кшв, 2005.-С.178-183.
3. Manyuk V. Quaternary geology of Dnepropetrovsk region./V. Manyuk // Volum of Abstracts "The Ukraine Quaternary Explored. Kyiv, 2001.-C.54.
Над1йшла до редколегИ'
