CC BY
14
BiCHHK Украгнсъког жедичног стоматологгчног акадежШ
1ндексУДК:
0С0БЛИВ0СТ1 АЛОПЛАСТИКИ П1СЛЯ0ПЕРАЦ1ЙНИХ ПОПЕРЕКОВО-БОКОВИХ ГРИЖ ЖИВОТА ТА П1СЛЯ0ПЕРАЦ1ЙНИХ ГРИЖ П1СЛЯ АПЕНДЕКТ0М11
Нацюнальна медична академ1я гнслядипломноТ осв1ти ¡мен1 П.Л. Шупика МОЗ УкраТни, Кафедра xipyprii та проктологи
Фелештинський Я.П., Мамчич B.I., Кузнецов О.О., Чиньба О.В.
В po6omi проанал1зоват резулътати xipypziunozo лгкування тсляоперацшних попереково-бокових гриж живота у 112 nuöieHmie, та тсляоперацшних гриж теля апендектомп у 121 па-öieumie вжом вiд 35 до 78 ротв. Оперативн втручання виконувалиея за традицшним способом з преперитонеалъним розмщенням проленовог етки та за оригталъними способами, як передба-чаютъ додаткову фгксащю дoпoмiжнoгo пластичного маmеpiалy до опорних структур перед-нъог черевног стЫки. В строки вiд 1 до 5 ротв в грут пацieнmiв з тсляоперацшними попереко-во-боковими грижами живота тсля традицтног алопластики рецидив виявлено у 8,9 % пащен-miв, а тсля оригталъного способу рецидиву не виявлено. У пацieнmiв з тсляоперацшними грижами тсля апендектомп тсля традицтног алопластики рецидив спостерйався у 8,5 % пащен-miв, а при використанш оригталъного способу рецидиву не виявлено.
Ключов1 слова: глсляоперацмнл попереково-боков1 гриж1 живота, глсляоперацшш гриж1 тсля апендектомп, традицшна препери-тонеальна алопластика, HOBi способи алопластики.
Вступ
Актуалы-мсть хфурпчного лкування тсляоперацшних попереково-бокових гриж живота обу-мовлена незадовтьними результатами лкуван-ня, осктьки частота тсляоперацшних рецидива складае 35-51,4 % [1, 4, 5, 6], а в rpyni пац1ент1в з тсляоперацшними грижами июля апендектомп сягас 10-55 % [7, 8, 9]. Така велика частота пю-ляоперацмних рецидив^ саме при цих грижах пов'язана з тим, що автопластичы оперативы втручання не забезпечують механнно мщного закриття грижового дефекту, а алопластичы операцп дещо покращують вщдалет результати лкування, але не виключають велико!' ктькост1 рецидив^ [10,15]. 3 одного боку, це зумовлю-сться вираженою атрофию м'язово-апоневротичних тканин краТв грижового дефекту, а з ¡ншого тим, що ¡мплантат переважно фк-сусться до атрофованих м'язово-апоневротиичних тканин, що згодом призводить до рубцевого переродження останых i як результат po3Mip грижового дефекту збтьшусться, посилюсться вже ¡снуюча механнна слабость тканин в дтянц1 грижового дефекту.
Мета дослщження: покращання результат^ xipypri4Horo лкування тсляоперацшних попере-ково-бокових гриж живота та тсляоперацшних гриж тсля апендектомп шляхом розробки нових cnocoöiB алопластики.
Матер1али i методи
Обстежено та прооперовано 233 пац1енти Bi-ком вщ 35 до 78 poKiB з тсляоперацшними по-переково-боковими грижами живота та тсляоперацшними грижами тсля апендектомп, як1 за перюд з 2002 по 2007 рр. знаходились на плановому xipypri4HOMy лкувант в нашш icniHiui. Жн нок було 157 (67,4 %), чоловшв - 76 (32,6 %). ni-сляоперацшы попереково-боков1 гриж1 cnocTepi-галися у 112 пац1ент1в, тсляоперацшт гриж1 ni-сля апендектомп' - у 121.
У вщповщност1 до м1жнародно1 класифкацп SWR [12,13] тсляоперацшы попереково-боков1
гриж1 живота та тсляоперацшы гриж1 тсля апендектомп малого та середнього розм1ру (LW1-2) д1агностовано у 52 (22,3 %) пац1снт1в, великого (LWз) у 115 (49,4 %) пац1ент1в, пгантського у (LW4) у 66 (28,3 %) пац1ент1в.
Х1рурпчне лкування виконувалось з викорис-танням атки пролен "Е^соп". В груп1 пац1ент1в з тсляоперацшними попереково-боковими грижами живота (п=112), як1 виникли тсля хфурпч-них втручань на нирках та наднирниках, ефекти-внють розробленого способу алогернюпластики [2] оцшювалась шляхом рандомЬованого доелн дження. Пац1енти були роздтеы на дв1 групи в залежност1 вщ способу виконання операцп'. Групп пац1снт1в були пор1внянними за вком, статтю та розмфами грижк Оперативы втручання вико-нувались п1д загальним знеболенням з мюрела-ксантами. Антибютико профтактика ускладнень з боку рани виконувалась з використанням зна-цефа 1,5 г за вщповщною схемою.
У першш груп1 пац1ент1в (п=54) операцт виконувалась за традицшним алопластичним способом, тобто допом1жний пластичний матер1ал-проленова атка, розмщувалась преперитонеа-льно, фксувалась до м'язово-апоневротичних грижового дефекту [11,12,14].
У патенте другоТ групи (п=58), операцп виконувалась за орипнальним способом [3]. Сут-нють розробленого способу полягала в тому, що тсля виснення старого тсляоперацшного руб-ця, видтяли та частково видаляли грижовий м1шок. Пот1м вщшаровувалась пар1етальна оче-ревина в1д м'язово-апоневротичних тканин краТв грижового дефекту до задньоТ стЫки апоневро-тично1 тхви прямого м'яза живота та до окютя 12 ребра. П1сля цього проленову атку вщповщ-них розм1р1в розм1щували преперитонеально \ ф1ксували окремими проленовими швами до краТв дефекту та додатково до задньоТ ст1нки апоневротичноТ тхви прямого м'яза живота та окютя 12 ребра. Це забезпечувало механнну м1-цн1сть ф1ксацИ допом1жного пластичного матерн алу. Операц1я зак1нчувалась вакуумним дрену-
Актуальт проблеми сучасно! медицини
ванням та пошаровим зашиваниям пюляопера-цмноТ рани.
Ефективнють х1рурпчного лкування пюляопе-рацмних гриж пюля апендектоми (п=121) за орипнальним способом оцнювалась також шляхом рандом^ованого дослщження. В залежност1 вщ способу алопластики пац1енти були розподтеы на дв1 групи. Групи пацент1в були порвнянними за статтю, вком та розмфами грижк Оперативы втручання виконувались п1д загальною анестезн ею з мюрелаксантами. Антибютикопрофтактика ранових ускладнень була обов'язковою \ викону-валась з використанням знацефа 1,5 г за вщпо-вщною схемою.
У першм груп1 пац1ент1в (п=58) оперативы втручання виконувались за традицмним алоп-ластичним способом, тобто проленова атка розм1щувалась преперитонеально \ фксувалась до м'язово-апоневротичних краТв грижового дефекту [5,9,13].
У пац1ент1в другоТ групи (п=63) операц1я вико-нувалась за орипнальним способом [3 ]. Сутнють способу полягала в тому, що теля виснення старого пюляоперацмного рубця, видтення, виснення грижового м1шка, викону-валась мобт^ацт м'язово-апоневротичних краТв грижового дефекту вщ пщшфноТ кттковини. П^ля цього вщдтялась пар1ентальна очеревина вщ м'язово-апоневротичних краТв грижових вор1т на ширину 5-6 см, а по нижньому краю грижових вор1т пар1етальна очеревина мобт^увалась до ¡люпубнного тракту та зв'язки Купера. Пот1м зшивались кпапт1 пар1етальноТ очеревини, фор-муючи при цьому преперитонеальний прост1р. Дал1 проленова атка вщповщних розмрв розм1щувалась преперитонеально \ фксувалась окремими проленовими швами по верхньому краю грижового дефекту до м'язово-апоневротичних тканин, а по нижньому додатко-во до окютя здухвинноТ кютки, ¡люпубнного тракту та зв'язки Купера. Операц1я закнчувалася вакуумним дренуванням та пошаровим зашиванням пюляоперацйноТ рани.
Таким чином, фксацт допом1жного пластичного матер1алу забезпечувала механнну надм-нють алогернюпластики та виключала м1грацю проленовоТ атки.
В пюляоперацмному перюд1 у вах трупах пацн ент1в лкування було спрямовано на стимуляцю функцм кишечника, профтактику ускладнень з боку серцево-судинноТ та дихальноТ систем та ускладнень з боку пюляоперацмноТ рани. Про-фтактика тромбоемболнних ускпаднен. викону-валась з використанням клексану.
Результати та 1х обговорення.
Безпосереды результати х1рурпчного лкуван-ня пац1ент1в з пюляоперацмними попереково-боковими грижами в обох групах пац1ент1в були пор1внянними \ показали, що у пац1ент1в п1сля традицмноТ алопластики серома мала мюце у
6(11,1%) , нагноення у 2 (3,7%) пац1ент1в. П1сля операцм за розробленим способом вщповщно серома у 7 (12,1%), нагноення у 3 (5,2%) пац1ен-т1в. Вщдалеы результати вивчеы в строки вщ 1 до 5 рою в шляхом анкетування та повтори их огляди. Як показали результати дослщжень в першм груп1 пац1ент1в, яких було прооперовано за традицмним алопластичним способом, серед 45 обстежених виявлено 4 (8,9 %) рецидиви пю-ляоперацмноТ попереково-боковоТ гриж1 живота, тод1 як серед 46 пац1ент1в другоТ групи, як1 про-опероваы за орипнальним способом, рецидиву гриж1 не виявлено. Стае очевидним, що такий результат слщ вщнести за рахунок надмноТ фк-сацИ полтроптеновоТ атки до опорних структур, а саме до окютя 12 ребра та апоневротичноТ пь хви прямого м'яза живота.
Безпосереды результати алопластики тсля-операцмних гриж пюля апендектоми в обох трупах пац1ент1в були також пор1внянними \ показали, що серома мала мюце у 7 (12,1%), нагноення у 3 (5,2%) пац1ент1в. П1сля операцм за розробленим способом вщповщно серома у 6 (9,5%), нагноення у 2 (3,2%) пац1ент1в. Вщдалеы результати лкування в обох групах пац1ент1в були вивчеы в строки вщ 1 до 5 роюв шляхом анкетування та повторних огляд^. В першм груп1 пацн ент1в, як1 були проопероваы за традицмним алопластичним способом, серед 47 обстежених було виявлено 4 (8,5 %) рецидиви. При обсте-жены 50 пац1ент1в другоТ групи, як1 були проопе-роваы за орипнальним способом, жодного рецидиву гриж1 не виявлено.
Як видно досягнуто суттевого покращання х\-рурпчного лкування тсляоперацмних гриж п1с-ля апендектоми, що слщ вщнести за рахунок механнно надмноТ ф1ксацИ пол1проп1леново1 ат-ки до опорних структур, а саме до окютя здухвинноТ кютки, ¡л1опуб1чного тракту та зв'язки Купера.
Висновки
1. Апогернюпластика п1сляоперац1йних попе-реково-бокових гриж живота за орипнальним способом з фксац1ею допом1жного пластичного матер1алу до задньоТ ст1нки апоневротичноТ п1х-ви прямого м'яза живота та окютя 12 ребра за-беспечуе механ1чну мщнють закриття грижового дефекту та значно зменшуе в1рог1дн1сть рециди-вування.
2. Покращення в1ддалених результат1в х1рург1-чного л1кування п1сляоперац1йних гриж п1сля апендектоми може бути досягнуто за рахунок розробленого способу з ф1ксац1ею допом1жного пластичного матер1алудо ок1стя здухвинноТ кю-тки, ¡л1опуб1чного тракту та зв'язки Купера.
Л1тература
1. Борисов А.Е., Митин С.Е. Проблемы современной герни-ологии //Актуальные вопросы герниологии: Матер.конф.-М.-2002.-С.14-15.
2. Декларац1йний патент 61833 А УкраУна. МПК А61В17 / 00. Споаб х1рург1чного л1кування пюляоперацмних попе-реково-бокових гриж живота з використанням пол1проп1-
Том 7, Выпуск 1-2
141
BÎCHÈK Укртнсъксп медично1' cmoмamoлoггчнoï академШ
леновоТ атки / Я.П.Фелештинський, 0.0. Кузнецов (Укра- 9. Уна). - Заявлено 24.06.03; Опубл. 17.11.03 // Пром. влас-нють.-Бюл. № 11 .-С. 4.35.
3. Декларацшний патент 4617 УкраУна. МПК А61В17/00. Споаб мрурпчного лкування п1сляоперацшних гриж живота правоТ здухвинноТ дтянки з використанням пол1проптеновоУ атки / Я.П. Фелештинський, 0.0. Куз- 10. нецов (УкраУна). - Заявлено 25.06.04; Опубл.17.01.05 // Пром. власнють.- Бюл. № 1.-С. 5.30.
4. Жебровский В.В., Мохаммед Том Эльбашир. Хирургия 11. грыж живота и эвентраций. - Симферополь: Бизнес-Информ, 2002.-440 с. 12.
5. Власов В.В., Мартинюк В.Г. Х1рург1чне лкування пюля-операцмноУ вентральноТ гриж1, що утворилася на мюц1 13. доступу Мак-Бурнея // ГЛк.справа, 2000.-№3-4.-С.65-68.
6. Егиев В.Н. Ненатяжная герниопластика.-М.:Медпрактика, 2002.-148 с.
7. Фелештинский Я.П. Пути улучшения предоперационной 14. подготовки пациентов пожилого и старческого возраста с послеоперационными грыжами живота больших разме- 15. ров //Украшський медичний часопис.-1999.-№5-6.-С.78-82.
8. Фелештинський Я.П., Кузнецов О.О.Алопластика пюля-операцмних гриж живота пюля доступу Мак-Бурнея // XI-рурпя УкраУни.-2006.- № 4(20).-С.78-82.
Реферат.
ОСОБЕННОСТИ АЛЛОПЛАСТИКИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫХ ПОЯСНИЧНО-БОКОВЫХ ГРЫЖ ЖИВОТА И ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫХ ГРЫЖ ПОСЛЕ АППЕНДЕКТОМИИ Фелештинський Я.П., Мамчич В.И., Кузнецов О.О., Чиньба О.В.
Ключевыеслова: послеоперационные пояснично-боковые грыжи живота, послеоперационные грыжи после аппендектомии, традиционная преперитонеальная аллопластика, новыеспособы аллопластики.
В работе проанализированы результаты хирургического лечения послеоперационных пояснично-боковых грыж живота у 112 пациентов и послеоперационные грыжи после аппендектомии у 121 пациентов в воздаете от 35 до 78 лет. Оперативные вмешательства выполнялись по традиционному способу с преперитонеальным размещением проленовой сетки и по оригинальному способу, которые предполагают дополнительную фиксацию дополнительного пластического материала к опорным структурам передней брюшной стенки. В сроки от 1 до 5 лет в групе пациентов с послеоперационными пояснично-боковыии грыжами живота после традиционной аллопластики рецидив обнаружен у 8,9 % пациентов, а после испольлзования оригинального способа рецидив не обнаружен. У пациентов с послеоперационными грыжами после аппендектомии после традиционной аллопластики рецидив обнаружен у 8,5 % пациентов, при использовании оригинального способа рецидив не виявлен.
Фелештинський Я.П., Пютрович С.М., Кузнецов О.О. Xi-рурпчне лкування гриж право!' здухвинноУ дтянки ¡з використанням пол1проптеновоУ cítkh "Матер1али II Всеук-paÏHCbKOÏ науково-практичноУ конференци з м1жнародною участю" Xipypr¡4He л1кування гриж живота з використанням сучасних пластичних матер1ал1в, 2004 -С. 36-38. Alexandre J., Aouad K., Bethoux J., Bouilot J. Recent advances in incisional hernia treatment // Hernia.-2000-№4, [ Suppl]: S1-S2.
Devlin H.B.Management of abdominal hernias.-London:Butterworths,2000.-430p.
Chevrel J.P., Rath A.M. Classification of incisional hernias of the abdominal wall // Hernia.-2000.-Vol.4, №1.-P.1-7. Hernandes-Granados P.,Quintance-Rodriguez A. Early complications in tension-free hernioplasty comparison between ambulatory and short-stay surgery //Hernia.-2000.-№4.-P.238-241.
Kingsnorth A.N. Management of abdominal hernias. - 2001.420 p.
Luijendijk R.W., Hop W. C., Tol M.P.A comparison of suture repair with mesh repair for incision hernia //N. Engl. J.Med.-2000.-Vol.343(6).-P.392-398.
УДК 616.34-008.17 .8
АНТИРЕФЛЮКСНАЯ ЗАГЛУШКА КАК СПОСОБ ПРЕДУПРЕЖДЕНИЯ РАЗВИТИЯ РЕФЛЮКСНЫХ ЗАБОЛЕВАНИЙ
Крымский государственный медицинский университет им. С.И Георгиевского, г. Симферополь Хаджиев О.Ч, Безруков В.О., Безруков О.Ф., Шестопалов Д.В., Трофимов П.С., Древетняк A.A., Татарчук П.А., Резниченко A.M.
Работа посвящена проблеме рефлюксных заболеваний желудка и пищевода. Экспериментальное исследование показало, что при наложении гастроеюноанастамозов происходит постоянный заброс щелочного содержимого в желудок и пищевод, который является причиной развития рефлюксных заболеваний - гастритов, язвы оперированного желудка, эрозивных эзофагитов. Наложение в такой ситуации антирефлюксной заглушки по предложенной методике является мерой профилактики указанных осложнений. Авторы по данной методике оперировали 116 человек при опкрациях на желудке и билиарном тракте с хорошими ближайщими и отдаленными результатами.
Ключевые слова, кишечная заглушка, рефлюкс, язвенная болезнь, эрозивный эзофагит.
Актуальность.
Один из важнейших вопросов гастроэзофа-гальной хирургии - предупреждение рецидива язвенной болезни. Создание гастроэнтеро- или энтероэнтеральных анастомозов предусматривает предупреждении рефлюкса дуоденального содержимого в желудок. Сам по себе дуодено-гастральный рефлюкс явление физиологическое, играющее важную роль в процессе регуляции желудочной секреции и наблюдается у
здоровых людей. Однако после хирургического вмешательства на желудке рефлюкс приобретает патологический характер.
Так, действие на слизистую желудка не свойственного ему кишечного содержимого, что возможно при резекции желудка в различных модификациях Бильрот II, способствует возникновению рефлюкс-гастритов, язв и рака желудка [3,4]. Рефлюкс-гастрит и гастроэзофагит, возникающие после резекции желудка, расцениваются как болезни оперированного желудка |2] и
