CC BY
11
Актуальн проблемы сучасно'1 медицины
Реферат
ПОШКОДЖУЮЧИЙ ВПЛИВКЛ0П1РАЛ1ДУ НА РЕПРОДУКТИВНУ СИСТЕМУ ЩУР1В САМЦ1В ПРИ ЙОГО ТРИВАЛОМУ
НАДХ0ДЖЕНН1
Шиш Н.В.
Ключов1 слова: Клогфалщ, втьнорадикальне перек1сне огаслення niniflie, антиоксидантний захист.
Клопфалщ (дихлорпрднкарбонова кислота) - гербщид, при 56 денному введены per os лаборато-рним тваринам у доз1 0,33 LD50 (150 мг/кг масы тта) на добу викликав значну гонадотоксичну д1ю: pi3-ке зростання вщсотку мертв^, патолопчних, малорухомих i нерухомих сперматозоТдв, ктькост1 кана-ль^в з пошкодженим чи атрофнним eniTenicM, зниження ¡ндексу сперматогенезу, ктькост1 нормаль-них сперматогонив, каналь^в з 12 стадию мейозу. Це пов'язано з активацею процеав втьнорадика-льного перекисного окисления ninifliв та зниженням антиоксидантного захисту оргаызму i тканин ам'ЯНИЮВ.
Summary
DAMAGING ACTION OF CLOPYRALID ON REPRODUCTIVE SYSTEM OF MALE RATS UNDER LONG-TERM ENTERING Shysh N.V.
Key words: Clopyralid, lipids free-radical peroxidation, antioxidant protection .
Clopyralid (dichloropiridincarbonic acid) is a herbicide/ which under 56 days entering to laboratory animals per os in dosage of 0.33 LD50 (150 mg/kg of body wt) per day caused expressed gonadotoxic action: sharp increase in percentage of dead, pathological, hypodynamic and motionless spermatozoans, amount of ducts with damaged and atrophic epithelium, decreasing of spermatogenic index, amount of normal sper-matogenies, canals with the stage 12 of meyosis. This was connected with processes of lipids free-radical peroxidation and decreasing of the body and testicular tissues antioxidant protection.
УДК 612.014.482.4:557.95/616.316
0С0БЛИВ0СТ1АКТИВН0СТ1ФОСФАТАЗ П1ДЩЕЛЕПНИХ СЛИННИХ ЗАЛОЗ ЩУР1В Р13Н0Г0 В1КУ, ОТРИМАНИХ В1Д РАД1АЦ1ЙН0 УРАЖЕНИХ САМЦ1ВI САМОК
Шнайдер С.А.
Одеський державний медичний уыверситет
В резулътатг проведених дослгдженъ встановлено, що активнгстъ фосфатоз пгдщелепних слин-них залоз в умовах фгзгологгчного антогенезу мае хвилеподгбний характер, який вгдображае гнво-люцгйнг змгни процесгв утворення г катаболгзму фосфорнокислого калъцгю. В онтогенезг щургв поколгння Е1 отриманого вгд радгацгйно пошкоджених самцгв та самцгв, активтстъ кислог фос-фатози у пгдщелепних слинних залозах неуклгнно пригнгчувалосъ, починаючи з 2-тижневого, а лужног - з 1-мгсячного вгку, що було ознакою зниження утворення г катаболгзму фосфорнокислого калъцгю.
Ключей слова: у-опромшення, онтогенез, слинш залози.
Вщомо, що слина являс собою перенасичену кальц1ем \ фосфатом рщину, через яку головним чином вщбуваються процеси мшерал^аци \ де мшерал^аци твердих тканин зуб ¡в [1]. Окр1м цього також встановлено, що вщкпадення солей у твердих тканинах зубв залежить вщ роботи численних гормональних \ ферментативних систем оргаызму та функцюнального стану слинних залоз [2]. До основних фермент!в, що беруть участь у мЫералЬаци твердих тканин, належать лужна \ кисла фосфатази, змши активное^ яких можуть призвести до захворювань структур ро-товоТ порожнини [1,2]. У той же час встановлено, що останым часом значно зросла ктькють захворювань ротовоТ порожнини, як1 супрово-джувалися деструктивними зрушеннями твердих тканин зуб1в \ нав1ть Тх втратою [2] внаслщок змш активное^ фосфатаз \ процеав мЫерал^а-ци \ демшерал^ацп. Автори це явище пов'язують
з попршенням еколопчноТ ситуаци внасл1док авари на ЧАЕС \ радюнукпщного забруднення значних територм УкраТни. Необх1дно також п1д-креслити, що в останы роки з'явились роботи [3,4], як1 евщчать що тривала д1я юызуючоТ ра-д1аци окр1м безпосередньоТ дм на оаб, як1 пщпа-ли п1д ТТ вплив негативно вщдзеркапились \ на здоров'Т наступних поколшь. Зазначеы факти св^чать, що дослщження у цьому напрямку е надзвичайно актуальними \ мають не аби яке значения для розробки шлях1в збереження здорового генофонду держави.
На пщстав1 вищевикпаденого метою досль дження було з'ясування особливостей змн активное^ лужноТ \ кислоТ фосфатаз у пщщелеп-них слинних залозах на р^них етапах онтогенезу щур1в поколшня Р1, отриманих вщ опромне-них перед спарюванням самц1в \ самок у сумар-нм доз1 1,0 Гр.
BiCHHK Украгнсъког жедичног стоматологгчног акадежШ
Матер1али та метод! досл1джень Експериментальы дослщження проведен! на 100 щурах лни „Вютар" р^ного вку, отриманих вщ самцв \ самок, як1 перед спарюванням зазнали тривалого впливу тотального у-опромнення в сумарнм доз1 1,0 Гр. У вщповщ-ност1 до умов експерименту уах тварин в залеж-ност1 вщ в1ку було розподтено на наступы групп: 1) 2-дены щурята (20 шт.); 2) 2-тижнев1 щурята (20 шт.); 3) 1-м1сячы щур1 (20 шт.); 4) 3-мюячы щур1 (10 шт.); 5) 6-мюячы щур1 (10 шт.); 6) 12-м1сячы щур1 (10 шт.); 7) 24-м1сячы щур1 (10 шт.). Кожнм експериментальнм груп1 тварин в1д-повщав одновковий контроль. Тварин утриму-вали в стандартних умовах в1вар1ю Одеського державного медичного уыверситету. Опромн нення самцв \ самок проводили на баз1 Одеського обласного онкодиспансеру, для чого вико-ристовували телегамаустановку „Агат" 60Со за таких техннних умов: Ра=107 рад/хв; поле 20x20, ВПД = 75 см; разова доза 0,1 Гр; час екс-позици - 6 с; ¡нтервал м1ж опромненням - 72 год; ктькють повторень - 10. Спарювання сам-ц1в \ самок проводили через 12 д1б пюля завершения у-опромнення.
Таблиця 1.
Активность фосфатаз у п/дщелепних слинних залозах
щур/в ПОКОЛ1ННЯ П,
отриманого в':д рад/ац/йно уражених самцов I самок (М±т;
п=10-20; нкмоль/г)
Слины залози в щур1в вилучали пщ еф1рним наркозом через серединний шийний розрЬ шкн ри, отримували слинну залозу, роздр1бнювали охолодженими ножицями i гомогонезували в 0,15 М розчин1 KCl. Отриманий гомогенат у роз-ведеы 1 : 9 використовували для визначення кислоТ i лужноТ фосфатаз [4]. Отримаы резуль-тати дослщжень були оброблеы за методом статистичноТ обробки з використанням програми „Статистика-2003" (Роая).
Результати досл1джень та 1х обговорення
Унаслщок проведених дослщжень встанов-лено (табл. 1), що в пщщелепних слинних залозах ¡нтактних тварин виявлялись р1зн1 значения активност1 як лужноТ, так \ кислоТ фосфатаз в залежност1 вщ Тх в1ку. Так, наприкпад, активнють кислоТ фосфатази у пщщелепних слинних залозах тварин в ¡нтервал1 вщ 2-х дыв до 2-х тижыв посилювалась на 55,1% тод1 як активнють лужноТ у цей перюд життя зростала в 4,7 рази. У од-номюячних щур1в було виявлено, що активнють кислоТ фосфатази у пщщелепних слинних залозах бтьш як у 2,5 рази зменшувалась стосовно аналопчних значень 2-тижневих тварин, а лужноТ ттьки в 1,3 рази.
Починаючи з 3-мюячного \ по 6-мюячний в1к активнють обох фосфатаз у пщщелепних слинних залозах знову збтьшувалась, аз 12-мюячного по 24-мюячний вк вона знижувалась. При цьому слщ пщкреслити, що активнють кисло!' фосфатази в абсолютних показниках за ви-ключенням 2-денних \ 2-тижневих щурят була значно нижча вщ значень лужноТ фосфатази. Очевидно, що таю коливання активност1 фосфатаз у пщщелепних слинних залозах на р^них етапах онтогенезу ¡нтактних тварин е вщдзерка-ленням Тх функцюнапьного стану, направленого на забезпечення процеав мшератзаци твердих тканин зуб1в.
Дослщження активное^ фосфатаз у пщщеле-пних слинних залозах щур1в, отриманих вщ опро-мшених перед спарюванням самцв \ самок дозволили виявити досить ¡стоты вщхилення на уах етапах онтогенезу вщ одновкового контролю за винятком 2-денних тварин. Особливо ¡стотними були змЫи активное^ кислоТ фосфатази. Так, на-приклад, у пщщелепних слинних залозах 2-тижневих щурят активнють кислоТ фосфатази знижувалась пороняно з показниками контролю на 19,9%. У цей же час активнють лужноТ фосфатази практично не вщр^нялася вщ Тх значень у одновкового контролю. У пщщелепних слинних залозах 1-мюячних щур1в, попередники яких були опромЫеы, активнють кислоТ фосфатази у 3 рази знижувалась стосовно показниюв 2-тижневих тварин \ водночас була нижчою за одновковий контроль на 33,5%. Дещо менш1 коливання активное^ визначались у лужноТ фосфатази \ при цьому вона знижувалась стосовно показниюв по-переднього етапу у 1,6 рази \ стосовно до контролю дор1внювала 30,7%. При дослщжеы активное^ кислоТ фосфатази у пщщелепних слинних залозах 3-мюячних щур1в було встановлено, що дещо посилювалась вщносно попередых значень, але стосовно контролю залишалась нижчою на 22,1%. Що ж до активност1 лужноТ фосфатази у пщщелепних слинних залозах тварин цьо-го вку, то вона також зростала вщносно значень попередньоТ вковоТ групи \ при цьому практично
BiK тварин Активнють фосфатаз
Контроль Експеримент
pH 4,8 pH 10.5 pH 4,8 pH 10,5
2 дн! (20 шт) 30,1 ±2,4 8,3±0.9 28,1 ±1,8* 7,9±0,8*
2 тижш (15 шт) 46,7±2,7 39,3±1,8 37,4±2,2 38,4±3,6*
1 мюяць (15 шт) 18,2±1,3 29,6±1,5 12,1 ±0,9 23,9±1,7
3 мюяц1 (10 шт) 21,0±1,6 38,1 ±2,1 16,4±0,8 34,7±4,5*
6 мюяцш (10 шт) 31,3±1,9 53,1 ±2,3 22,3±1,9 47,1±2,8
12 мюяцю (10 шт) 27,1±1,5 46,1 ±2,0 17,5±1,3 35,4±2,1
24 мюящ (10 шт) 14,1±0,8 28,7±1,1 7,5±0,6 18,9±1,5
* Р>0,05 стосовно контролю
Актуальт проблемы сучасно'1 медицины
вщновлювалась до р1вня контролю. При подаль-ших дослщженнях встановлено, що активнють кисло!' фосфатази у пщщелепних слинних залогах 6-мюячних тварин посилювалась стосовно ТТ значень у 3-мюячних тварин \ вщповщно до одно-вкового контролю дорвнювала 73,3%.
На цьому етат дослщжень також спостер1га-лось повне посилення активност1 \ лужноТ фосфатази стосовно показниюв 3-мюячних тварин, але стосовно до контролю вона була нижча на 11,6%. Починаючи з 12-мюячного \ по 24-мюячний в1к спостер1галось неухильне зниження активност1 обох фосфатаз як по вщношенню до ТТ значень у тварин уах попередых вкових груп, так \ стосовно одновкового контролю. Виклю-чення у цьому випадку складас активнють лужноТ фосфатази у пщщелепних слинних залозах 24-мюячних щур1в, яка вфогщно переважала значения у 2-денних тварин.
Таким чином, наведен! факти свщчать, що починаючи з 2-тижневого \ по 24-мюячний в1к у щур1в, попередники яких були опромнеы у п1д-щелепних слинних залозах вщбувалось зниження активное^ фосфатаз \ особливо це стосусть-ся кисло!' фосфатази. Анал1з отриманих результате \ ствставлення з ¡снуючими фактами [2] можна висловити припущення, що таю змЫи активное^ фермент^ у слинних залозах можуть призвести до зниження ТТ вмюту в слиы \ вщповь дно до зниження вивтьнення з органнних спо-лук фосфорноТ кислоти неорганнного фосфату та катабол^му кальц1ю. Безумовно, що таю змь ни активное^ фермент!в негативним чином бу-дуть впливати на процеси мЫералЬаци твердих
Под1бн1 дослщження е надзвичайно актуаль-ними в план1 розкриття основних вузлових ланок патогенезу захворювань структур ротовоТ поро-жнини у поколшня, чиТ батьки пщпали пщ д1ю низько ¡нтенсивного опромнення. Окр1м цього, отримаы результати дослщжень можуть служи-ти пщфунтям для розробки шляхв спрямованоТ регуляци виявлених зрушень та попередження можливост1 виникнення вал розвитку.
Висновки
1. Активнють фосфатаз у пщщелепних залозах щур1в за умов ф^юлопчного онтогенезу мае хвилепод1бний характер, який вщдзеркалюс ¡н-волюцмы змЫи утворення фосфорнокислого кальц1ю та його катабол^му.
2. В онтогенез! щур1в поколння Р1 рад1ацмно уражених попередниюв активысть кисло!' фосфатази у пщщелепних слинних залозах неухи-льно гальмувалось вщносно контролю починаючи з 2-тижневого, а лужноТ - з 1-мюячного вку, що свщчило про зниження утворення \ катаболн зму фосфорнокислого кальц1ю.
Л1тература
1. Антошин Б.Г. Кальцш-фосфорний обмЫ в емал1 при порушеннях функцГ|' щитопод1бноТ залози // Вюник сто-матологп.-1998.-№1.-С. 10-13
2. Велигоря И.Е. Сравнительная характеристика показателей минерального обмена в крови и слюне при воздействии на организм повреждающих факторов // Вюник стоматологи .-1999.-№3.-С. 12-13.
3. Нефедов И.Ю., Нефедов И.Ю., Палюга Г.Ф., Генетические последствия облучения одного или обоих родителей // Радиационная биология. Радиоэкология.-2001 .Т.- 41, №2.-С.133-136.
4. Левицкий А.П., Марченко А.И., Рыбак Т.Л. Сравнительная оценка трех методов определения фосфатаз человека // Лаб. дело.-1973.-№10.-С.624-625.
тканин 3y6iB.
Реферат
ОСОБЕННОСТИ АКТИВНОСТИ ФОСФАТАЗ ПОДЧЕЛЮСНЫХ СЛЮННЫХЖЕЛЕЗ КРЫС РАЗНОГО ВОЗРАСТА, ПОЛУЧЕННЫХ ОТ РАДИАЦИОННО ПОРАЖЕННЫХ САМЦОВ И САМОК Шнайдер С.А.
Ключевыеслова: у-облучения, онтогенез, слюнные железы.
В результате проведенных исследований установлено, что активность фосфатаз подчелюсных слюнных железах крыс в условиях физиологического онтогенеза имеет волнообразный характер, который отражает инволюционные изменения процессов образования и катаболизма фосфорнокислого кальция. В онтогенезе крыс поколения F1, полученного от радиационно пораженных самцов и самок, активность кислой фосфатазы в подчелюсных слюнных железах неуклонно угнеталась начиная с 2-недельного, а щелочной - с 1-месячного возраста, что являлось признаком снижения образования и катаболизма фосфорнокислого кальция.
Summary
CHARACTERISTICS OF SALIVARY GLAND PHOSPHATASE ACTIVITY IN MALE AND FEMALE RATS EXPOSURED TO IONISING
RADIATION
Shnaider S.A.
Key words: y-irradiation, ontogenesis, salivary glands.
The present study has proved that salivary gland phosphatase activity in rats under the physiological ontogenesis are of sinuous character which reflects the involution changes in the processes of phosphoric-acid calcium formation and catabolism. In ontogenesis of F1 generation rats which are offsprings of males and females exposured to ionising radiation the acid phosphatase activity in submaxillary salivary glands was steadily depressed since 2 weeks from birth, and as for alkaline phosphatase activity - since 1 months from birth. It was a sign of decreasing in phosphoric-acid calcium formation and catabolism.
