CC BY
28
ОСОБИСТ Ф1НАНСИ ТА Ф1НАНСИ ДОМОГОСПОДАРСТВ ЯК РЕЗЕРВ ЕКОНОМ1ЧНОГО ЗРОСТАННЯ РЕГ1ОН1В
1 Чечетова Н. Ф., доктор економ1чних наук, 2Чечетова-ТерашвШ Т. М., доктор економ1чних наук,
1Харк1всъкий нащоналъний университет м1съкого господарства ¡м. О. М. Бекетова, 2Харювсъкий нацгоналъний економ!чний утверситет \м. С. Кузнеця, Украгна, м. Харюв
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ijite/30062019/6532
ARTICLE INFO
ABSTRACT
Received 29 April 2019 Accepted 23 June 2019 Published 30 June 2019
KEYWORDS
financial system, household, personal finances, investments, stocks, real estate.
The influence of macro- and microeconomic environment to the management of households finance is investigated, and the basic methods and instruments of the management of households finance in the modern terms of the domestic economy are described. The article deals with the identification of additional resources investment as factors for the growth regional product. It is concluded that the importance of the household sector as a source of increasing the volume of investment, the transformation of which investment resources of the economy will enhance the coordination of interests of the population and territory, the conclusion of regional economies on the path of sustainable economic growth.
Citation: Чeчeтовa H. Ф., Чeчeтовa-Тepaшвiлi Т. M. (2019) Osobysti Finansy ta Finansy Domohospodarstv yak Rezerv Ekonomichnoho Zrostannia Rehioniv. International Journal of Innovative Technologies in Economy. 4(24). doi: 10.31435/rsglobal_ijite/30062019/6532
Copyright: © 2019 HeneTOBa H. ©., HeneTOBa-TepamBM T. M. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Вступ. OcraHHiM чacом cпоcтepiгaeтьcя зpоcтaння iffrepecy до e^^Mim домогоcподapcтвa, яте pозглядaeтьcя як cоцiaльно-eкономiчнa оcepeдок, що об'еднуе людeй вiдноcинaми, якi виникaють ^и оpгaнiзaцiï ïx cпiльноï життедiяльноcтi. Зокpeмa, з'явилиcя нayковi пyблiкaцiï, пpиcвячeнi вивчeнню фiнaнciв нaceлeння i ïx pолi в фiнaнcовiй cиcтeмi кpaïни. HaTOM^^, нa cьогоднiшнiй дeнь icнyють двi точки зоpy з пpиводy можливоел видiлeння фiнaнciв домaшнього гоcподapcтвa як caмоcтiйного об'ектa доcлiджeння фiнaнcовоï туки. Однi доcлiдники ввaжaють, що фiнaнcи домaшнix гоcподapcтв нe можуть бути викоpиcтaнi в якоcтi caмоcтiйноï кaтeгоpiï фiнaнcовоï нayки i нe можуть бути вад^^т до чиcлa eлeмeнтiв фiнaнcовоï cиcтeми, водночac iншi тауковщ ввaжaють викоpиcтaння дaноï кaтeгоpiï цшком пpийнятним. Ha нaшy думку, домaшнi гоcподapcтвa cлiд ввaжaти piвнопpaвним cyб'ектом eкономiки, який peгyлюе cпоживaння cтвоpювaниx в eкономiцi блaг тa одночacно зaбeзпeчyе нaцiонaльнy eкономiкy cвоïми pecypcaми.
Результати дослщження. Доcлiджeння фiнaнciв домогоcподapcтв мaе вiдбyвaтиcя нa двох piвняx. Ha мaкpоpiвнi здiйcнюеrьcя вивчeння домогоcподapcтв як пeвноï cyкyпноcтi eкономiчниx одиниць, повeдiнкa яких бeзпоcepeдньо вiдобpaжaе peaльний фiнaнcовий cтaн нaceлeння, його eкономiчнi iнтepecи, пpоблeми в цiломy i мaе cyтrевий вплив нa нaцiонaльнy eкономiкy. Ha мaкpоeкономiчномy piвнi можуть pозглядaтиcя в cyкyпноcтi доходи домогоcподapcтв, cтpyктypa тa обcяги cпоживaння, фiнaнcовi взaемини щодо подaткiв, пeнciйного зaбeзпeчeння, cоцiaльноï пiдтpимки. Отpимaнa iнфоpмaцiя cлyгyвaтимe для пpийнятrя дepжaвними iнcтитyцiями prnem щодо плaнyвaння доxодiв тa винтив дepжaвного бюджeтy, pозpaxyнкy обcягy ш^ольних
cyÖBeH^H, a TaKo^ 6yge nigipyHiaM gna ^opMyBaHHa cipaieriHHHx nnamB gep^aBH. KpiM Toro, iHgHKaTopH ^maHcoBoro CTaHy BiTHH3HaHHx goMorocnogapcTB Heo6xigHo nopiBHroBaTH 3 TaKHMH ^ iHgHKaTopaMH b KpaiHax 3 bhcokhm piBHeM po3BHTKy eKoHoMiKH Ta npuMMaTH pimeHHa pi3Horo xapaKTepy: ^rnahcobi, mBecrauiMm, ocBiTHi, cno^HBni to^o.
BuBneHHa goMorocnogapcTB Ha MiKpopiBHi BKnronae gocnig^eHHa ^maHcoBoro CTaHy goMorocnogapcTB ^ogo Moro BnnuBy Ha eKoHoMiKy perioHy a6o eKoHoMiKy BignoBigHoro MicTa, cena to^o. npoTe, aK^o Ha MaKpopiBHi gocnig^yroibca y3aranbHroroni noKa3HHKH, to Ha piBHi perioHy Mic^Ba Bnaga B^e Mae oipuMyBaTH 6inbm geianbHy iH^opMa^ro ^ogo ^maHcoBoro CTaHy KoHKpeTHHx goMorocnogapcTB, oKpeMHx rpyn HaceneHHa Ta oco6HCToCTeM. Ha ^oMy piBHi ^opMyeibca iн$opмaцia ^ogo piBHa goxogiB goMorocnogapcTB, aKa Heo6xigHa gna ^opMyBaHHa Ta po3noginy co^anbHHx cy6BeH^M, a TaKo^ co^anbHHx BHgaTKiB Mic^BHx 6rog^eiiB.npo^c ge^mpani3a^i 3HanHo aKTHBi3yBaB 3a^KaBnemcib aK gep^aBHoi TaK i Mc^boi Bnagu go ^maHcoBoro ciaHy goMorocnogapcTB. Ag^e o6'egHaHHro rpoMag nepegyBaB aHani3 ^rnaHcoBoi cnpoMo^Hocri ko^hoi rpoMagu Ta 11 cKnagoBHx - goMorocnogapcTB. Ua iH^opMa^a go3Bonae BH3HanaTH cipaTerinm nnaHH po3BHTKy o6'egHaHHx TepuTopianbHHx rpoMag. BignoBigHo b cycninbcTBi Bce 6inbme go3piBae po3yMiHHa Heo6xigHocii rnu6oKoro i Bce6inHoro BHBneHHa ^maHciB HaceneHHa aK nepcneKTHBHoro g^epena 3anyneHHa pecypciB gna po3BHTKy eKoHoMiKH, a 3 tohkh 3opy ^opMyBaHHa goxogiB HaceneHHa - aK HaHBa^nHBimoi cKnagoBoi BigTBopeHHa nrogcbKoro Kaniiany. BogHonac, gocnig^eHHa ^maHciB goMorocnogapcTB Mae Big6yBaTuca ogHonacHo 3 gocnig^eHHaM oco6hcthx ^rnaHciB. Ag^e oco6ucii ^maHcu Bigirparoib Ba^nHBy ponb y po3BHTKy eKoHoMiKH 6ygb-aKoro perioHy, ocKinbKH oxonnroroib iHTepecu HaceneHHa, perioHanbHHx opraHiB Bnagu Ta nignpueMcTB. BnnuB oco6hcthx ^maHciB Ha po3BHToK eKoHoMiKH perioHy nonarae b ToMy, ^o 3 ix gonoMororo HaceneHHa 6epe ynacib y po3nogini i nepepo3nogini нaцioнanbнoгo goxogy. 3Bigcu BBa^aeMo, ^o oco6ucii ^maHcu TaKo^ cnig BuginaTH b caMociiÖHy naHKy ^rnaHcoBoi cHcieMH.
y ^rnaHcoBiM cHcieMi oco6Hcii ^maHcu Bigirparoib oco6nHBy ponb i Maroib neBHi oco6nHBocii, aKi Bigpi3Haroib ix Big gep^aBHHx, MyH^unanbHHx ia KopnopaTHBHHx ^maHciB. no-nepme, oco6Hcri ^maHcu nepBHHHi no BigHomeHHro go gep^aBHHx, мyнiцнпanbннx Ta KopnopaTHBHHx ^maHciB, ocKinbKH oco6a caMociiMHo npuMMae pimeHHa ^ogo HanpaMiB 3aciocyBaHHa cboix goxogiB Ta rpomoBHx 3ao^ag^eHb, a TaKo^ caMociiMHo BH6Hpae мicцe cBoro npa^BnamiyBaHHa (3aciocyBaHHa nrogcbKoro Kaniiany). no-gpyre, 3acrocyBaHHa oco6Hcioro nrogcbKoro Kaniiany cny^aTb 6a3oro gna ^opMyBaHHa мicцeвнx Ta KopnopaTHBHHx ^maHciB ag^e ix пpaцa ^opMye gogaHy BapiicTb, aKa neBHHM hhhom TpaHc^opMyeibca b ^rnaHcoBuM Kaniian oco6h, nignpHeMcTB Ta rpoMagH.
y BiTHH3HaHiM ^rnaHcoBiM niiepaiypi B^HBaroibca noHaira: «(^rnaHcu HaceneHHa», «(^rnaHcu goMamHix rocnogapcTB», «(^rnaHcu goMamHix rocnogapcTB i co^anbHoi c^epu», «oco6Hcii ^maHcu», «nepcoHanbHi ^rnaHcu», «(^rnaHcu rpoMagaH», «(^rnaHcu $i3HHHHx oci6», «(^maHcu cno^HBaniB», «(^maHcH cno^HBnoro ceKiopa». npore o^i^MHa eKoHoMiHHa HayKa yHHKae noHarra «oco6Hcii ^maHcu», b 6inbmocii onepyronu noHairaM «goMorocnogapcTBo», i ToMy egHHoro Ta 3aranbHoBH3HaHoro BH3HaneHHa noHarra oco6hcthx ^maHciB HeMae. BigcyiHe цe noHarra i b 3aKoHogaBniM 6a3i gep^aBH. BogHonac, aK^o nigcyMyBaTH oKpeMi HayKoBi Hapo6KH Ta npaKTHHHHM gocBig BHBneHHa ^maHciB, to Mo^Ha 3anponoHyBaTH TaKe BH3HaneHHa oco6hcthx ^iHaHciB, aK 3aranbHoro goxogy ^i3HHHoi oco6h y BHrnagi 3apo6iTHoi nnaTH Ta iHmHx BHgiB goxogiB, aKHM BHTpanaeibca, 36epiraeibca a6o iHBeciyeibca 3 Meioro 3agoBoneHHa oco6hcthx noipe6 Ta gocarHeHHa BH3HaneHHx oco6oro ^HrreBHx цineн. OcHoBHa Mera oco6hcthx ^iHaHciB, цe 3a6e3neneHHa пpoцecy oco6Hcioro cno^HBaHHa iHgHBigyyMa He3ane^Ho Big Toro, aKe мicцe b cycninbcTBi BiH 3aMMae. Ba^nHBo TaKo^ BpaxoByBaTH, ^o ochobhhmh ogep^yBanaMH goxogiB Bce ^ e oco6a, a He ciM'a (goMorocnogapcTBo), i pimeHHa ^ogo BHgaTKiB naciime npHHMaroibca oKpeMHMH oco6aMH. BogHonac, cnig nigKpecnHTH, ^o oco6Hcii ^rnaHcH Bce ^ e nigcHcieMoro ^rnaHciB goMorocnogapcTBa.
Cnig oKpecnHTH neBHi BnacTHBocri oco6hcthx ^iHaHciB: cy6'eKT Ta o6'eKT ^iHaHcoBoi gianbHocii b ocHoBHoMy TOTo^Hi, ag^e oco6a cboi goxogH Bmpanae b 3HanHoMy o6ca3i Ha ce6e; 3aKoHogaBcTBoM niTKo BH3HaneHa 6a3a Ta craBKH onogaTKyBaHHa goxogiB; icHyBaHHa goMorocnogapcTBa, aKe 3a6e3nenye neBHi ^HTTeBi noipe6H; 6e3yMoBHa npHHane^HicTb oco6hcthx ^iHaHciB KoHKpeTHiM ^i3HHHiM oco6i; noBHa cBo6oga ^ogo c^epu oipuMaHHa goxogiB, 3giMcHeHHa BHgaTKiB, 3ao^ag^eHb; pu3HKH b npuMHaTTi pimeHb ^ogo ^iHaHcoBHx BKnageHb e oco6hcthmh.
Ha cborogHi cKnagHo Bigcie^yBaTH no3HTHBHi Ta HeraTHBHi ciopoHH po3BHTKy caMe oco6hcthx ^iHaHciB, ocKinbKH BigcyTHi, Ta M, Ma6yTb, HeMo^nHBo yHopMyBaTH Ta BugaTH
рекомендацп щодо загальних вимог використання доходiв особи, адже щ процеси в кожнш родинi (домогосподарств^ узгоджуються з безлiччю iндивiдуальних особливостей. Наука не може виробити ш спещальних законiв, нi систем управлшня процесом формування доходiв им'1, розмiрами доходу, а тим бiльше рекомендацш по управлiнню i структурi витрат. Якщо звернутися до статистично! шформацп, то вона в бiльшостi представляе iнформацiю щодо домогосподарств. А оскшьки, як уже було зазначено вище, особистi фiнанси е пiдсистемою фшанав домогосподарства, то вiдповiдна динамiка стану фшанав домогосподарств корелюеться зi станом особистих фшанив.
Слiд зазначити, що фiнансовi ресурси домашнього господарства виступають у виглядi вiдособлених грошових фондiв, що мають цiльове призначення. При розподш фiнансових ресурсiв в домогосподарств на перше мiсце виходять имейш цiнностi та особистi прiоритети. Внутршньошмейний порядок визначае, яким чином будуть витрачатися кошти. Зокрема, можна зазначити, що в домогосподарствах створюються два основних фонди: фонд споживання, призначений для задоволення особистих потреб им'1 (придбання продукпв харчування, товарiв промислового виробництва, оплата рiзних послуг тощо); фонд заощаджень (вiдкладених потреб), який буде використаний в майбутньому для придбання дорогих товарiв (побутова техшка, нерухомють тощо.) або як каттал для отримання прибутку.
Оцiнюючи в цшому фiнансовi результати функцiонування домогосподарств в Украш за дослiджуваний перюд, слiд вiдзначити зростання темпiв росту доходiв та витрат (табл. 1).
Таблиця 1. Динамка доходiв, витрат та заощаджень домогосподарств*
Показники 2014 2015 2016 2017 2018
Доходи, млн. грин. 1516768 1735858 1989771 2475826 3219518
Витрати, млн. грн., в т. ч.: 1485988 1722879 2007662 2544806 3219518
на придбання товарiв i 1316757 1553757 1815142 2297573 2870156
послуг, млн. грн.
Частка витрат на придбання 81,3 87,2 87,3 89,2 89,2
товарш i послуг, %
Джерело: *розраховано за матерiалами джерела [3]
Протягом останшх рокiв головним джерелом доходiв населення кра!ни традицiйно е оплата пращ, яка становить близько 50% вщ обсягу вшх доходiв. Значний внесок у формування доходiв населення вносять сощальш допомоги та iншi поточнi трансферти, хоча частка таких доходiв щорiчно зменшуеться. Так, якщо у 2009 рощ вона становила 40,8% вщ вшх доходiв, то вже у 2018 рощ - 35,6%. Частка доходiв вщ власносп також мае тенденцiю до зменшення, а саме: 3,9% у 2009 рощ та 1,6 % у 2018 рощ Проте у продовж дослщжуваного перюду доходи вщ власносп становили бiля 6%. Протилежною складовою фiнансiв домогосподарств е витрати. У структурi витрат домогосподарств найбiльшу частку займають витрати на придбання товарiв та послуг - близько 90% за 2018 рш. З них, найбшьший вiдсоток становлять витрати на продукти харчування - маже 50% та комунальш послуги - бшя 21%. Водночас домогосподарства мають i заощадження, якi можуть стати одним з джерел фшансування iнвестицiйних програм регюну (табл. 2).
Таблиця 2. Структура та динамша заощаджень населення Укрщ'ни, млн. грн.
Показники 2014 2015 2016 2017 2018
1. Прирют фшансових активiв 27868 15096 -12410 -12813 35805
2. Прирют грошових вкладiв та 118734 10630 632528 -579 66180
заощаджень у щнних паперах
3. Заощадження в шоземнш 32472 22836 63243 63243 39787
валюн
4. Позики, одержат за -40115 -82752 -20518 15486 29416
виключенням погашених
*Джерело: розраховано за матерiалами джерела [3]
Заощадження домогосподарств мають величезне значення для самого домогосподарства, i одночасно представляють собою важливий потенцiал економiчного розвитку регiону. У кра!нах з
po3BHHeHoro puHKoBoro eKoHoMiKoro ^rnaHcoBi HaKonuneHHa goMorocnogapcTB Mo^Ha 3iciaBHTH 3 o6caroM BBn, ^o, 6e3yMoBHo, e nepcneKTHBoro gna eKoHoMiKH yKpaiHH. HanpuKnag, b CfflA oco6ucii ^rnaHcu cKnagaroib 300% HaciKH Big BBn KpaiHu, b .Snomi - 245%, a y OpaHuji' - 135% [4].
ÄKTHBi3a^a iнвecтнцiMннx npo^ciB 3a paxyHoK 3anyneHHa ^rnaHcoBHx pecypciB goMorocnogapcTB Mo^nHBa 3a yMoBH BgocKoHaneHHa ^rnaHcoBHx iHcipyMeHTiB i ^opMyBaHHa cTHMyniB 3 6oKy gep^aBHHx Ta perioHanbHHx opraHiB gep^aBHoi Bnagu, aKi go3BonaTb mgBH^HTH мoтнвaцiro HaceneHHa b iHBecryBaHHi cboix rpomoBHx 3ao^ag^eHb b eKoHoMiKy perioHiB.
HaioMicTb, ^o6 rpaMoTHo Ta e^eKTHBHo 3giMcHroBaTH iнвecтнцiMнy gianbHicTb, goMorocnogapcTBaM Heo6xigHo 3HaTH npo Mo^nHBi iHcipyMeHTH iHBeciyBaHHa BinbHHx KomiiB, ix oco6nHBocri, ocHoBHi nepeBaru Ta HegoniKH. B cynacHHx yMoBax gocuTb Ba^nuBHM e nomyK HagiMHHx i HaM6inbm BurigHHx iHcipyMeHTiB iHBeciyBaHHa. Ha gaHoMy eiani po3BHTKy ^iHaHcoBHx puHKiB icHye 6e3nin cnoco6iB BKnageHHa THMHacoBo BinbHHx rpomoBHx KomiiB, ToMy Ba^nHBo BMiTH po36HpaTHca y Bcix iHcTpyMeHTax, Heo6xigHo MaTH BignoBigHi 3HaHHa npo HHx i npo pH3HKH, aKi Mo^yTb 6yTH noB'a3aHi 3 BKnageHHaM KomiiB b Ti hh iHmi iHcipyMeHTH. BogHonac, ^o6 He noMHnHTuca 3 Bu6opoM iHcipyMeHTy iHBeciyBaHHa, noipi6Ho BpaxoByBaTH He TinbKH cboi no6a^aHHa, ane i ^aKiopu 3oBHimHboro cepegoBH^a, go aKHx Mo^Ha BigHecTH 3aranbHi eKoHoMinrn Ta noniTHHHi yMoBH b KpaiHi, ^o BnnuBaroTb Ha e^eKTHBHicrb BHKopucraHHa ko^hoto iHcipyMeHTa.
TaK ^e Mo^Ha BKnagaTH cboi 3ao^ag^eHHa b a^ii. npoie noipi6Ho rpaMoTHo nigxoguTH go Bu6opy цiнннx nanepiB, BH6upaTH 6inbm HagiMHi mgnpueMciBa, aKi 3 HaM6inbmoro MMoBipHicrro Mo^yTb 6narononyHHo nepe^HTH eKoHoMiHHo Hecia6inbHy cнтyaцiro b KpaiHi, a6o, mo^hhbo, M Kpu3y. Einbm HagiMHHMH Mo^yib 6yTH o6nira^i, ag^e bohh MaroTb ^iKcoBaHuM piBeHb goxogy go KiH^ TepMiHy norameHHa, ane ^o6 y6e3neHHTH ce6e Big mo^hhbhx BTpaT, noipi6Ho npoBecTH aHani3 gianbHocii opram3a^i Ta BuaBHTH nepcneKTHBH ii noganbmoro po3BHTKy. ToMy ^o6 6yTH ycnimHHM ynacHHKoM ^oHgoBoro puHKy, noipi6Ho go6pe po36upaTHca b цiM c^epi, MaTH gocuTb bhcokhm piBeHb ^maHcoBoi rpaMoTHocii.
^o ciocyeTbca HepyxoMocii aK iHcipyMeHTy iHBeciyBaHHa, to icHye gBa cnoco6u 3apo6naHHa: npug6aHHa 3 noganbmuM nepenpoga^eM Ta npug6aHHa HepyxoMocii gna noganbmoi 3gani ii b opeHgy. npu HHHimHiM eKoHoMiHHiM cmya^i b KpaiHi HaMKpa^HM BapiaHToM 6yge npug6aHHa HepyxoMocii He gna npoga^y, ag^e ^ go3BonHTb oipuMyBaTH nocriMHuM goxig, KpiM Toro 3a gonoMororo HepyxoMocii Mo^Ha 36eperTH cboi kobth. Benune3HHM MiHycoM Tyr e Te, ^o Ha npug6aHHa HepyxoMocii noipi6Hi 3HaHHi kobth. flo Toro ^ He Ko^He goMorocnogapcTBo Mo«e co6i цe go3BonuTH, a 6paTH inoieKy nig Hac eKoHoMiHHoi HecTa6inbHocii e He HaMKpa^HM BapiaHToM, ocKinbKH icHye gy^e bhcokhm pu3HK onuHHTuca HennaiocnpoMo^HHM.
BKnagaTH kobth b 3onoio 3 Meioro Moro noganbmoro nepenpoga^y HeBHrigHo, ane ^M iHcipyMeHT iHBeciyBaHHa Mo^Ha po3rnagaTH aK xopomuM BapiaHT 36epe^eHHa cboix KomiiB npu HecnpuainHBHx eKoHoMiHHHx yMoBax. TaKo^ cnig 3a3HaHHTH, ^o ciaBKH geno3HTiB b eKoHoMiHHo Hecia6inbHiM eкoнoмiцi He nepeBH^yroTb TeMny 3pociaHHa iH^na^i, ToMy po3rnagaTH geno3HT aK iHcipyMeHT npuMHo^eHHa BinbHHx KomiiB b raKux eKoHoMiHHHx yMoBax He Bapio, ane geno3HT Mo^Ha BHKopucToByBaTH aK iHcipyMeHT 36epe^eHHa cboix KomiiB. Mo^Ha Big3HaHHTH, ^o b Hecia6inbHiM eкoнoмiцi HaMnpuBa6nuBimoro crae noKynKa BanroTH, ag^e b TaKi Hacu 3aB^gu cnocTepiraeTbca 3pocTaHHa Kypcy iHo3eMHoi BanroTH.
Ha nigcraBi BH^e3a3HaneHoro Mo^Ha Big3HaHHTH, ^o HaM6inbmy HaciKy cboix BHTpaT goMorocnogapcTBa BHipaHaroTb Ha noioHHe cno^HBaHHa, a Ha 3ao^ag^eHHa i noganbme ix iHBeciyBaHHa 3anumaeibca He3HaHHa HaciHHa KomiiB, ^o o6Me^ye iнвecтнцiMнy gianbHicTb rpoMagaH. HaioMicTb, gna eKoHoMiHHoro 3pociaHHa perioHy BenHKe 3HaneHHa Mae iнвecтнцiMнa $yH^ia rpomoBux noioKiB goMamHix rocnogapcTB aK nocraHanbHHKiB ^maHcoBux pecypciB gna eKoHoMiKH. B gaHHM Hac He TinbKH HH3bKHM piBeHb goxogiB ochobhoi Macu goMorocnogapcTB e crpHMyroHHM ^aKTopoM iнвecтнцiMнoгo пpoцecy, a M HegocraTHa ^iHaHcoBa rpaMoTHicTb 6inbmoi HacTHHH HaceneHHa.
^e ogHiero nporanuHoro b ^iHaHcoBiM cucieMi e BigcyrHicib ^iHaHcoBHx ^axiвцiв-KoHcynbTaHTiB gna HaceneHHa, aKi Mornu 6 iHgHBigyanbHo nopeKoMeHgyBaTH BignoBigHuM e^eKTHBHHM HanpaMoK iHBeciyBaHHa, BuxogaHH 3 cyMH 3ao^ag^eHb goMorocnogapcTBa a6o oco6hcthx ^iHaHciB rpoMagaHHHa. Pa3oM 3 thm ^iHaHcoBo-KpegHTHi iHcTHTyru noKnuKaHi BigirpaBaTH npoBigHy ponb b пpoцeci Bu6opy HaceneHHaM iHcipyMeHTiB iHBeciyBaHHa 3ao^ag^eHb, BnnHBaTH Ha тpaнc^opмaцiro 3ao^ag^eHb b iнвecтнцil Ta Ha nigBH^eHHa peanbHoi HopMH goxogiB i 3ao^ag^eHb goMamHix rocnogapcTB.
Висновки. Виходячи з вищезазначеного зауважимо, що питання швестицшно! активносп
громадян га домогосподарсгв обумовлюють актуальнють розробки нових MerogiB i моделей ощнки
га прогнозування грошових потоюв домогосподарств та стимулювання ix зростання, якi несуть
великий iнвeстицiйний потенщал та здатнi змiцнити ресурсну базу репональних бюджeтiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Ватаманюк О. Заощадження в економщ Украши: макроеконом1чний анал1з : монограф1я. Льв1в : ЛНУ 1м. I. Франка, 2007. 536 с.
2. Гладких Д. М. Стабшзащя баншвсько! системи шляхом тдвищення дов1ри до банков та забезпечення прозоросп д1яльносп НБУ. Аналггачна доповщь // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua
3. Державна служба статистики Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua
4. Екшембиев Р. С. Персональные финансы в финансовой системе государства. М.: Магистр, 2011. 302 с.
5. Юзима Т. О. Фшанси домогосподарств: сучасна парадигма та домшанти розвитку : моногр. / Т. О. Юзима. - К. : Знання, 2010. - 431 с.
6. Сидорова А., Коваленко А. Доходи та витрати населения: статистичне ощнювання, моделювання та прогнозування. Фшанси, облш, банки. 2017. № 1 (22). С. 154-162.
7. Фшансовий потенщал регюну: мехатзми формування та використання : монограф1я / НАН Украши. Iнстигут репональних дослвджень ; за наук. ред. М.А. Козор1з. - Льв1в, 2012. - С. 253. - 307 с.
8. Финогенова Ю.Ю. Страховой риск-менеджмент персонального инвестора: монография. М.: Мирбис, 2011. 246 с.
9. Финансы домашнего хозяйства: инвестиционный аспект. - СПб.: Изд-во С.Петерб. ун-та, 2006. -194 с. 10
10. Франченко О.Л. Використання заощаджень населения в швестування економши кра1ни через структури фондового ринку / О.Л. Франченко // Економ1чний часопис XXI. - 2010. - № 9-10. - С. 26-29.
11. Personal financial markets, ed. by R. Carter, B. Chiplin and M. Lewis, Coventry: Philip Allan Publishers Ltd., 1986.
