CC BY
13
Дан про автора Громов Biтaлiй Борисович,
асглрант, Державний науково-дослщний Ыститут iнформaтизaцií та моделювання економки бульв. Дружби Нaродiв, 38, м. Ки'в, 01014, Укра'на e-mail: [email protected]
Данные об авторе Громов Виталий Борисович,
асгирант, Государственный научно-исследовательский
институт информатизации и моделирования экономики бульв. Дружбы Народов, 38, г. Киев, 01014, Украина e-mail: [email protected]
Data about the author Vitalii Gromov,
Ph.D. candidate, State Scientific Research Institute for Information and Economic Modeling Druzhby Narodiv blvd, 38, Kyiv, 01014, Ukraine e-mail: [email protected]
УДК: 338.467.6 DOI: 10.5281/zenodo.3336064
АТАМАНЮК О.О.
Особливост управлшня шдприсмствами сощально-культурно! сфери сшьських територш Укра!ни
Предметом домдження е методичн'1 аспекти впливу управл1нських процеав на пдприемства соц1ально-культурно'( сфери сльських територ'1й Украни.
Метою до^дження е анал'з стану управл1ння пдприемствами соц1ально-культурно'( сфери сльських територй Украни та формування пропозицй з ix сталого розвитку на засадах ефектив-ного менеджменту.
Методи досл'1дження. У робот використано загальнонауков\ та спец\альн\ методи: ¡сторич-ний анал'з, пор'вняльний анал'з тенденцй; анал'з та синтез; анал'тичний; системний; статистич-но-економ\чний анал'з.
Результати роботи. В статт'1 розглянуто п1дходи до оптимального управл1ння пдприемствами соц1ально-культурно'( сфери сльських територй Украни. Запропоновано врахувати сучасн осо-бливост'1 розвитку сльських територй в наш'1й кран i переор'ентувати ¡снуюч1 пщприемства соц\-ально-культурноГ сфери на адаптован до глобальних змн комерцйн пдприемства.
Галузь застосування результате. Соц1альна економка та управл1ння нацюнальним госпо-дарством, в частин'1 державних систем i механ1зм1в управл1ння економ1кою на р'вн репонального розвитку сльських територй Украни.
Висновки. Провдним чинником ефективност в нових умовах е впровадження системи контро-л\нгу, яка формуе конкурентоспроможну i адаптовану п\д швидкозм1нн1 умови органзацйну структуру пдприемств соц1ально-культурно'( сфери сльських територй.
Kлючовi слова: управл1ння пдприемствами соц1ально-культурно'( сфери сльських територй, ефективнсть в орган\зац\ях сфери послуг.
АТАМАНЮК А.А.
Особенности управления предприятиями социально-культурной сферы сельских территорий Украины
Предметом исследования являются методические аспекты влияния управленческих процессов на предприятия социально-культурной сферы сельских территорий Украины.
Целью исследования является анализ управления предприятиями социально-культурной сферы сельских территорий Украины и формирование предложений по их устойчивому развитию на основе эффективного менеджмента.
Методы исследования. В работе использованы общенаучные и специальные методы: исторический анализ, сравнительный анализ тенденций; анализ и синтез; аналитический; системный; статистически-экономический анализ.
Результаты работы. В статье рассмотрены подходы по оптимальному управлению предприятиями социально-культурной сферы сельских территорий Украины. Предложено учесть современные особенности развития сельских территорий в нашей стране и переориентировать существующие предприятия социально-культурной сферы на адаптированные к глобальным изменениям коммерческие предприятия.
Область применения результатов. Социальная экономика и управление национальным хозяйством, в части государственных систем и механизмов управления экономикой на уровне регионального развития сельских территорий Украины.
Выводы. Ведущим фактором эффективности в новых условиях является внедрение системы контроллинга, которая формирует конкурентоспособную и адаптированную под быстро меняющиеся условия организационную структуру предприятий социально-культурной сферы сельских территорий.
Ключевые слова: управление предприятиями социально-культурной сферы сельских территорий, эффективность в организациях сферы услуг.
ATAMANYUK O.O.
Features of management of enterprises of the social and cultural sphere of rural territories of Ukraine
The subject of the research is the methodological aspects of the influence of management processes on the enterprises of the socio-cultural sphere of the rural territories of Ukraine.
The aim of the research is to analyze the management of enterprises in the socio-cultural sphere of the rural territories of Ukraine and the formation of proposals for their sustainable development based on effective management.
Methods of research. The work uses general scientific and special methods: historical analysis, comparative analysis of trends; analysis and synthesis; analytical; system; statistical and economic analysis.
Results of work. The article discusses approaches to the optimal management of enterprises in the socio-cultural sphere of rural areas of Ukraine. It was proposed to take into account the modern features of the development of rural areas in our country and to reorient the existing enterprises of the socio-cultural sphere to commercial enterprises adapted to global changes.
The field of application of results. Social economy and national economy management, in the part of state systems and mechanisms of economic management at the level of regional development of rural territories of Ukraine.
Conclusions. The leading factor of efficiency in the new conditions is the introduction of a controlling system that forms the organizational structure of the enterprises of the socio-cultural sphere of rural territories that is competitive and adapted to rapidly changing conditions.
Key words: management of social and cultural enterprises in rural areas, efficiency in organizations of the service sector.
Постановка проблеми. Пщприемства со-^ально-культурно! сфери стьських територ^ Укра!ни знаходяться в депресивному стаы, що пов'язано з цтою низкою проблем реформуван-ня соцiально-економiчноí' сфери нашо! краТни за останн 30 роюв. Перехщ вщ адмУстративно-ко-мандно! системи до ринкових вщносин суттево змЫив устр^ життя в сшьсьмй мюцевост УкраТни. Централiзоване фЫансування закладiв со-^ально-культурно! сфери майже припинилось, мiсцевi сшьсью колективн господарства в абсолютна переважый бтьшост збанкрутували, а по-
ява фермерських ^мейних господарств за природою !х дiяльностi не пов'язана з ^ею сферою. Тому спостер^аеться занепад в сшьсьюй мюце-вост пщприемств со^ально-культурно! сфери i це обумовлюе актуальнють питання щодо !х вщ-родження, ефективного управлЫня та системного розвитку, враховуючи iснуючi реалм со^ально-економiчного життя в сучасый Укра'У.
Анал'з останшх досл'!джень i публ^ацт. У науков^ лiтературi проблемами розвитку со^аль-но-культурно! сфери стьських територ^ УкраТни займались таю дослщники, як: Л. Абрамов [8], Т.
Азарова [8], В. Бакуменко, В. Бойко [2], О. Драган, С. Кравченко, Л. Кураков, В. Куценко [7], А. Мих-ненко, I.В.Петрова, 6. Редзюк [5], В. Огаренко, Д. Солоха, А. Халецька, О. Черниш, Л. Шморгун [6], О. Щербина-Яковлева та Ы. Враховуючи Тх напрацювання за цi8ю проблематикою, слщ зау-важити, що залишаються недостатньо дослщже-ними питання сучасного сталого вщродження та управлiння пщприемствами со^ально-культурноТ сфери сiльських територiй УкраТни.
Мета статл - на основi аналiзу сучасного стану пiдпри8мств со^ально-культурноТ сфери сiльських територiй УкраТни сформувати пропо-зицм з Тх сталого розвитку на засадах ефектив-ного менеджменту.
Виклад основного матералу. Згщно iз Законом УкраТни «Про культуру» (2011, № 24, ст.168): базова мережа закладiв культури - комплекс пщ-приемств, установ, оргаыза^й i закладiв культури державноТ та комунальноТ форми власностi, дг яльнiсть яких спрямована на створення умов для забезпечення розвитку творчост людини, зби-рання, збереження, використання i поширення Ы-формацм про матерiальнi та духовнi культурнi цЫ-ностi, науковi розробки, а також на забезпечення цтюност культурного простору УкраТни, доступ-ностi нацiонального культурного надбання, дотри-мання прав громадян у сферi культури.
В цьому ж закон також визначено, що дiяльнiсть у сферi культури (культурна дiяльнiсть) - творча, господарська, наукова, бiблiотечна, Ыформа^й-на, музейна, освп"ня, культурно-дозвiльна та роз-важальна дiяльнiсть, спрямована на створення, тиражування, розповсюдження, демонстрування, популяризацiю, збереження i використання куль-турних благ та культурних цЫностей для задово-лення культурних потреб громадян [1].
Законодавство УкраТни окреслюе сферу дiяль-ностi со^ально-культурноТ сфери, але не видтяе закладiв культури i Тх дiяльнiсть у сiльськiй мю-цевостк На наш погляд, заклади культури i Тх дг яльнiсть в стьсьюй мiсцевостi мають своТ певн особливостi i пiдходи до управлЫня. Так, соцг ально-культурна сфера стьських територ^ за-безпечуе вiдповiднi умови для сусптьно необхщ-ного рiвня задоволення особистого споживання i особистого розвитку, узгодженого iз загаль-ним рiвнем розвитку продуктивних сил i характером виробничих вiдносин в сiльськiй мюце-востi. Eфективнiсть ТТ функцiонування залежить
вiд пропорцiй Mix дiяльнicтю i3 виробництва ма-тeрiaльниx благ та cоцiально-iнфраcтрyктyрною дiяльнicтю, накопичення i споживання, масшта-6iB розвитку галузей мaтeрiaльного виробництва й со^альноТ iнфрaстрyктyри на сeлi [2, с.12-14].
В цiломy, культура i мистецтво в стьсьюй Mic-цeвоcтi покликан задовольняти дyxовнi запи-ти населення, формyвaти, розвивати здiбноcтi та висою ecтeтичнi смаки, зaбeзпeчyвaти умови для поширення caмодiяльноТ народноТ твор-чоcтi. Оcновнi функцм 'ix пщприемств та зaклaдiв - це пщвищення рiвня aктивноcтi тeриторiaль-ноТ громади, збереження та розвиток юторичних та етнонацюнальних цiнноcтeй, розвиток вть-ноТ гармоыйноТ оcобиcтоcтi, оргaнiзaцiя дозвiлля громадян та ^rni заходи, що сприяють духовному зростанню украТнськоТ нацм.
^м того, вiд cоцiaльно-кyльтyрниx умов за-лежать розвиток та eфeктивнicть аграрного виробництва та вщродження села взагалк Проте нин бiльшicть стьських поселень не в змозi на-дати своТм жителям нeобxiдний асортимент со-цiокyльтyрниx послуг. Через вщсутнють значноТ кiлькоcтi об'8ктiв со^ально-культурноТ сфери на ceлi переважна бiльшicть населення змушена одержувати Тх за межами мюця поcтiйного про-живання. Тому доступнють таких послуг для кожного стьського жителя е одним з визначальних показниюв со^альноТ характеристики населе-них пyнктiв та стьських територ^. До основних галузей со^ально-культурного призначення належать оcвiтa, культура i мистецтво, охоро-на здоров'я та со^альне забезпечення, фiзичнa культура, спорт, вщпочинок.
В 2016-2018 рр. сучасна мережа таких пщприемств на стьських теритсрях охоплюе 8,9 ти-сяч дошкiльниx зaклaдiв; 13,2 тисяч загальноос-вiтнix шкт; 248 ciльcькиx профeciйниx училищ; 118 вищих навчальних зaклaдiв 1-11 рiвня акреди-тацм та 23 вищих навчальних зaклaдiв III-IV рiв-ня акредитацм; 500 лiкaрняниx зaклaдiв; 3,4 тися-чi лiкaрcькиx aмбyлaторно-полiклiнiчниx зaклaдiв; 14,9 тисяч фельдшерсько-акушерських пунк-лв; 175 cтaнцiй (вiддiлeнь) швидкоТ допомоги; 270 стадюыв; 13,4 тисяч магазиыв роздрiбноi' торпв-лi; 3 тиcячi кiоcкiв; 7,5 тисяч зaклaдiв ресторанного господарства; 2761 ринюв з продажу спожив-чих товaрiв; 16,5 тисяч зaклaдiв культури клубного типу; 1,6 тисяч дeмонcтрaторiв фiльмiв; 14,9 тисяч масових та уыверсальних бiблiотeк [3;4].
вторично так склалось, що у бiльшоcтi сво!й пiдпри8мcтвa со^ально-культурно! сфери сшь-ських територiй Укра!ни (крiм базових держав-них осв^ых i медичних зaклaдiв) складають бу-динки культури. Остaннiм часом (2005-2019 рр.) в активних сшьських громадах з'являються !м на замЫу центри мюцево! aктивностi, якi пра-цюють в пaртнерствi з громадськими оргаызацг ями, фактично без бюджетно! пiдтримки, гнучко реагуючи на реальн потреби громадян.
Оскiльки на даному етап розвитку со^ально-економiчноí' бази украТнського села саме мюце-вi громади зaцiкaвленi в розвитку таких пщпри-емств i утримують бшьшють будинкiв культури в сiльськiй мюцевоси то логiчно постае питання, наскшьки вони спроможнi вирiшувaти соцiaльнi проблеми на локальному рiвнi, що в них е для цьо-го, а чого бракуе, з ким та в яких формах необхщно взaeмодiяти, а вiд чого варто вщмовитись. Зрозу-мiло, що платники податюв мають право стави-ти таю питання перед в^ма бюджетними закладами, установами, оргaнiзaцiями, але це вже тема для Ыших дослщжень. Особливо актуальна проблема ефективного менеджменту пщприемств со^ально-культурно! сфери сшьських територй УкраТни постае на час^ оскiльки трaдицiйнi форми фЫансування будинкiв культури виявились нее-фективними. Про це свщчить державна статистика: скорочуеться чисельнiсть зaклaдiв культури, зменшуеться вiдноснa !х доля в бюджет тощо.
В сiльськiй мюцевост УкраТни також спостер^а-еться останн 20 рокiв депопуляцiя, яка попршуе в цiлому соцiaльно-економiчне становище сшьських громад, посилюе дегрaдaцiю i кризовi яви-ща у со^альый aктивностi сiльського населення, тому молодь намагаеться покинути сiльську мю-цевють. При цьому коли молодь покидае сiльськi, депресивнi територм, то цей процес посилюеть-ся. Цю негативну тенденцш в украТнських умовах можна розiрвaти шляхом покращення со^ально-економiчноТ' якостi життя сiльського населення, що потребуе пiдвищення стaндaртiв життя i пози-тивних стимулiв щодо народжуваност в Укран Вести сiльський спо^б життя в Укра!ы бiльшiсть сучасних молодих людей не готова, в тому чи^ через нерозвиненють со^ально! iнфрaструктури сiльських територiй. У зв'язку з цим потрiбно сут-тево реформувати систему фiнaнсувaння, Ывес-ти^й, реiнвестицiй та упрaвлiння розвитком соцг ально! iнфрaструктури сiльських територiй [3].
Проблеми, що заважають вир0ити ц питання можна подiлити на II провщы групи: адмУстра-тивно-фiнaнсовi та мюцево-патерналютсью. Так до проблем Н' групи вiдноситься недостатне фг нансування зaклaдiв со^ально-культурно! сфери i проблема його якюного державного адмУстру-вання. Вщзначаеться з причин цього вщсутнють опалення, aвaрiйний стан, зношена мaтерiaльнон технiчнa база, комунaльнi проблеми, кaдровi проблеми, неправильний розподiл бюджетних коштiв, а також махЫацм, як пов'язaнi з нечiткiстю в^чиз-няного законодавства в розвитку цie!' сфери на селк До проблем 1Н групи вiдносяться проблеми на рiвнi територiaльноí' громади, це е: пасивнють громадян, безiнiцiaтивнiсть, очiкувaння вкaзiвок «згори», сподiвaння на владу, низький рiвень про-цесу виховання дiтей i молодi та оргаызацм !х до-звiлля, вiдсутнiсть iнтересу до зaклaдiв культури тощо [5, с.29-33; 6, с.45-47].
Будинки культури в сшьсьюй мiсцевостi Укради е практично единим мюцем, де люди можуть збиратися, спiлкувaтися та обговорювати спшь-нi проблеми, тому дaнi заклади е центром спшку-вання, згуртування та aктивiзaцi! громади щодо вир0ення нагальних соцiaльних проблем, до-звшля та виховання молодi, культурного та духовного розвитку, зaгaльно!' творчо!' самореа-лiзaцií' мешкaнцiв. I саме це сьогодн нaйбiльше пов'язано з потребами громади. Тому в сучас-них складних умовах недофiнaнсувaння со^аль-но! Ыфраструктури сiльських територiй мiсцевим громадам необхщно брати Ыщативу в сво! руки та використовувати Ыструменти креативного менеджменту для вщродження будинкiв культури, як по сутi стають центрами соцiaльно!' актив-ностi громадян в сшьсьюй мiсцевостi.
Провiдними Ыструментами сучасного креативного менеджменту вщродження будинюв культури е:
1. Призначення на посаду керiвникa закладу найбшьш активно! та ЫМативно! (бажано мюцево!) людини, що володie сучасними знаннями з оргаызацм освiтньонрозвивaючих та розва-жaльнонсоцiaльних зaходiв, користуеться авторитетом в громада володie сучасними Ыформа-цiйнонкомунiкaцiйними технологiями.
2. Прогресивний, вщповщаючий сьогоденню будинок культури мае допомагати вир0ити осо-бистi, ^мейы i громaдськi питання; питання са-морозвитку i пiдвищення квaлiфiкaцií'; запропо-нувати зручнi форми комунiкaцiй i зборiв груп
мюцевих активiстiв; виявляти актуальн теми для вирiшення мюцевоТ громади; надавати Ыстру-менти, механiзми i пристроТ для розваг, само-розвитку i швидких комунiкацiй - тобто органг зацiйно-функцiональна частина е провщною та визначальною для успiшного функцюнування сучасного будинку культури.
3. Режим роботи закладу мае бути оргаызова-ний вщ ранку i до тзнього вечора, такий, який би задовольняв рiзнi групи населення i Тх iнтересiв.
4. Постiйний моыторинг потреб вiдвiдувачiв та орi8нтацiя на них в своТй дiяльностi персоналу будинку культури.
5. Нацтенють в робот персоналу на змютовнють, вирiшення конкретних потреб громадян, а не фор-мальнiсть iснування закладу соцюкультурноТ сфери.
6. Фокусування для дтей та молодi на вирощу-ваннi мiцних мiсцевих народних колективiв, якi отримують нагороди та перемоги.
7. Впровадження перiодичного Уцшвання фандрейзингу на пiдтримку соцiальних Укатив мюцевоТ громадськостi (благодiйнi акцм, ярмарки, марафони).
1нструменти соцiально-культурного менеджменту в стьсьюй мiсцевостi, якi задiються в основному в будинках культури, в значый мiрi нацiленi на ефективний результат ттьки тодi, коли на до-сягнення i якюне обслуговування працюють про-фесiйнi кадри, активюти, ентузiасти, анiматори. Стандартний штат будинюв культури (клубiв) мало чисельний (2-3 пра^вники). Але ефективно працювати в сучасних умовах можна лише залу-чаючи до дiяльностi будинюв культури громадськi оргаызацм, об'еднання за iнтересами, бiзнес, всю громаду. Вщзначимо, що це можливо лише тод^ коли дiяльнiсть клубу спрямована на вир0ення проблем громади та задоволення потреб ТТ членiв. Громада мае бути активною i небайдужою до осно-воположних засад свого розвитку. Тому потрiбно залучати небайдужих громадян, фаналв, ентузг астiв, молодь, проводити навчання для активюлв громади, тобто стьський клуб повинен ствпра-цювати з активом громади, тодi через активiстiв i лiдерiв можна пщняти всю громаду навколо щеТ та реалiзувати ТТ. Провiдне значення для роботи клубу мае рiвень професiоналiзму керiвника закладу як менеджера, його вмЫня працювати з волонтерами, залучати кошти з мюцевих джерел та вщ мiжнародних iнституцiй, вести проектну дiяльнiсть. На жаль, бiльшiсть сiльських клубiв УкраТни мають
працiвникiв, якi самi вiдвертають вiд клубiв ентузг аств, що несуть новi щеТ, можпивосл та порятунок. Проблемою е те, що усп0ний досвiд роботи про-гресивних будинкiв культури е недоступним для бшьшост сiльських кпубiв УкраТни. Вони звикли працювати за вказiвкою та все ще чекають ТТ вiд «вищестоящих» структур, якi в свою чергу, також е пасивними i байдужими до проблем певноТ сть-ськоТ громади [7, с.87-89].
Сучаснi особливостi управлiння пiдпри8мствами со^ально-культурноТ сфери сiльських територiй УкраТни видтяються тим, що необхiдна громад-ська вщповщальнють на мiсцевому рiвнi, вияв-лення внутрiшнього потенцiалу у власних силах, викорЫення пасивностi у мюцевих громадян та духовноТ кризи. Далi потрiбно виявити найбiльш прогресивного i активного фахiвця-управлiнця у сферi забезпечення дiяльностi мiсцевого будинку культури, який зможе пщбрати команду однодумов з повноцiнного забезпечення комплексними со^альними послугами мюцевоТ громади. Важ-ливим аспектом дiяльностi директора сiльського будинку культури стае планування роботи i пошук фiнансування й можливих форм ствпрац з рiз-ними оргаыза^ями на благо мюцевоТ громади. Для реалiзацiТ' цього доцiльним е:
1. створення центрiв мюцевоТ активностi;
2. щорiчне вiдстоювання i обгрунтування в мю-цевому бюджетi громади фондiв со^ально-ду-ховного розвитку;
3. участь в сптьних проектах та програмах ре-гiонального i мiсцевого рiвня, регулярне подання заявок на мiжнародну спiвпрацю, налагодження стосункiв з громадянськими оргаызафями та су-сiднiми громадами;
4. сптьы заходи зi спонсорськими i благод^-ними органiзацiями;
5. об'еднання ресурЫв, залучення позабю-джетних коштiв, резервних фондiв.
1снуюча реформа децентралiзацiТ' в УкраТн в значый мiрi змiцнила фiнансову основу мюцевих громад, але на мюцях проявляеться ще низька iнiцiативнiсть щодо направлення цих коштв на соцiально-духовний розвиток, тому вщ особис-тих якостей мюцевого лiдера со^ально-куль-турного розвитку залежить стратепчна перспектива щодо фЫансування та iнвестицiй в мюцевий будинок культури.
Наступним провiдним елементом управлЫня е реалiзацiя системноТ роботи i органiзацiйних за-
ходiв сiльського будинку культури iз забезпечен-ня плщно! роботи на благо мюцево! громади. До тради^йних форм обслуговування, на наш по-гляд, необхщно додати нов^ы со^альы технологи i послуги (аыматорство, регулярнi публiчнi заходи, Ыформафйно-комункафйы центри мюцево! aктивностi, класи цифрово! i мультимед^но! грaмотностi, центри Ытелектуального розвитку, електроннi громaдськi майданчики обговорення мюцевих проблем i пропозифй, центри психоло-пчно! пiдтримки тощо). Майже вс цi послуги ви-магають квaлiфiковaних кaдрiв, суттевих катта-ловкладень та iнтелектуaльних знань, у зв'язку з чим вщ особистост керiвникa залежить успiх в реaлiзaцií' сучасних вимог XXI ст.
Останым етапом якiсного i сталого управлЫ-ня пiдпри8мствaми со^ально-культурно! сфери сшьських територй Укра!ни е процес контролЫгу всiх започаткованих оргaнiзaцiйних зaходiв. Тшь-ки при умовi !х якюного надання можливий процес започаткування довiри мiж членами сшьсько! громади, а також шлях до сталого розвитку громади. Тому процес контролЫгу мае ч^ко зд^снювались, оперативно коригуватись керiвництвом при ви-явленнi невщповщностей, нaцiлювaтись на вико-нання тактичних питань i досягнення стрaтегiчних цшей. Режим роботи, !! склaднiсть, а також поса-довi повноваження i вiдповiдaльнiсть мають бути конкретизовaнi та вщповщати спрaведливiй за-робiтнiй плал. Крiм того, формування керiвником команди однодумов сприяе гaрмонiйнiй i плщый роботi на результат. В такому рaзi вiдхилень в рази буде менше, контроль буде здiйснювaтися без за-йвого стресу i звшьнень. Сучaснi технологи також обумовлюють зниження бюрократизму в проце-сi контролЫгу i переведення значно! кiлькостi таких опера^й в цифровий формат. Важливим в процесi контролiнгу е налагодження i пщтриман-ня зв'язку мiж сiльським будинком культури i йо-го клi8нтaми, що сприятиме фокусуванню проце-су контролiнгу на больових точках представникв мюцево! громади.
В цшому особливостi упрaвлiння пщприемства-ми со^ально-культурно! сфери сiльських тери-торiй Укра!ни вiдчувaють динaмiчний вплив гло-бaлiзовaно! свтово! економiки, тому цей процес управлЫня стае бшьш активним, прозорим, про-комунiкaтивним, з розвиненими Ыформафйно-програмними технологiями i засобами швидкого реагування на запити. ^м того, iснуючa рефор-
ма мюцевого самоврядування надае iнiцiaтиву мюцевим громадам бiльш результативно залу-чати з рiзних джерел фiнaнсувaння на св^ роз-виток. Таким чином для активно налаштованих громад е можпивють суттево збiльшити фЫан-сування свое! громади в со^ально-культурый сферi та покращити стан со^ально-гумаытар-ного розвитку певно! сшьсько! громади. Провщ-ну роль в цих процесах вщграе керiвник та актив небайдужих громадян, що зацкавлеы в розвитку свое! сшьсько! територй [8].
Висновок
На сьогоднi в нaцiонaльнiй со^ально-куль-турнiй сферi сформувалися необхiднi со^ально-економiчнi передумови для розробки й реaлiзaцií' стратеги випереджального со^ально-культур-ного розвитку на засадах Ыдивщуальних Укатив активних громадян сiльських територй. На жаль, пaтернaлiзм i кадровий «голод» не дають в повый мiрi розкритись цьому потенцiaлу на повну потужнють. Крiм того, спостер^аеться нерозви-нутiсть системи соцiaльнонкультурного партнерства, со^ально! iнфрaструктури, вiдзнaчa8ться депопуля^я сiльського населення. Це обумовлюе впровадження оновлених пiдходiв щодо управлЫ-ня пщприемствами ^^ально-культурно! сфери сiльських територй Укра!ни з врахуванням сучасних глобaлiзовaних викпикiв свтово! економiки. !накше процеси деградаци та депопуляци сшь-ського населення в УкраУ будуть посилюватись.
Список використаних джерел
1. Закон Укра!ни про культуру / Офщмний веб-сайт МУстерства культури Укра!ни / Вщомосл Верховно! Ради Укра!ни (ВВР), 2011, №24, ст.168 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://mincult.kmu.gov.ua/ гтлпси^_о!с1/ик/риЬУв|-|/агйс!е/136808
2. Бойко В.I. Рiвень та ефективнiсть розвитку соцЬ ально-культурно! сфери сiльських територiй // рубрика «Економка» / Науково-виробничий журнал <^знес Нaвiгaтор» / №3 (32). - 2013. - С.11-15
3. Офiцiйний сайт Державно! служби статистики Укра!ни // [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
4. Офщмний сайт МУстерства економiчного розвитку i торгiвлi Укра!ни // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.me.gov.ua/?lang=ukнUA
5. Редзюк £.В. Глобальний ЫновацмноЧнвести-цiйний розвиток i мюце Укра!ни в цьому процесi //
Проблeми iнновaцiйно-iнвeстицiйного розвитку. Ha-yково-прaктичний жyрнaл. 11/201У. - К.: Mme^yivi, 201У. - С.2У-З5
6. Шморгун, Л. Г. Чи е в Укрaïнi iнвeстицiйнa полiти-/ Л. Г. Шморгун. // Е^ном^ Укрaïни. - 2014. -№ 3. - С.42-49
У. Kyцeнко B.I. Cоцiaльний вeктор розвитку yкрaïнсько-го сeлa: стaн, проблeми тa шля/и ïx подолaння / В. I. Ky-цeнко // Е^ном^ Укрaïни. - 2014. - № 3. - С. ВЗ-9З
В. Азaровa Т.В., Абрaмов Л.К. Дослiджeння дiяль-ностi бyдинкiв культури по зaдоволeнню потрeб громадян / 19 вeрeсня 2013 / [Eлeктронний рeсyрс]. - Peжим доступу: http://www.lacenter.org.ua/2013-09-10-0В-52-50/64-201З-09-10-0В-51-24/60B-2010-10-05-09-16-49.html
References
1. The Law of Ukraine on Culture (2011) / The Official Website of the Ministry of Culture of Ukraine / Vedomosti Verkhovna Rada of Ukraine (VVR), No. 24, Article 16В [Electronic resource]. - Access mode: http://mincult.kmu.gov.ua/mincult_old/uk/publish/ article/136808
2. Boyko V.I. The level and efficiency of the development of the socio-cultural sphere of rural areas // rubric «Economy» / Naukovo-virobnik magazine «Biznes Navigator» / №3 (32). - 2013. - p.11-15
3. Official site of the State Statistics Service of Ukraine // [Electronic resource] / Access mode: http://www. ukrstat.gov.ua/
4. The official site ofthe Ministry of Economic Development and Trade of Ukraine // [Electronic resource]. - Access mode: http://www.me.gov.ua/?lang=uk-UA
5. Redziuk Y.V. Global innovation and investment development and the place of Ukraine in this process
// Problems in innovation-investment development. Science-practical magazine. 11/2017. - K .: Mileneum, 2017. - P.27-35
6. Shmorgun, L.G. Does Ukraine have an investment policy? / L. G. Shmorgun. // Economy of Ukraine. -2014. - № 3. - p.42-49
7. Kutsenko V.I. Social vector of development of Ukrainian village: state, problems and ways of their overcoming / V. I. Kutsenko // Economics of Ukraine. -2014. - № 3. - p. 83-93
8. Azarova T.V., Abramov L.K. Investigation of the activity of cultural houses to meet the needs of citizens / 19 September 2013 / [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.lacenter.org.ua/2013-09-10-08-52-50/64-2013-09-10-08-51-24/6082010-10-05- 09-16-49.html
Дан про автора
Атаманюк Олександр Олександрович,
асглрант НацюнальноТ академп KepiBHnx кaдрiв культури i мистецтв, МЫстерство ocBi™ i науки УкраТни.
e-mail: [email protected]
Данные об авторе
Атаманюк Александр Александрович,
асгирант Национальной академии руководящих кадров культуры и искусств, Министерство образования и науки Украины.
e-mail: [email protected]
Information about the author
Olexander Atamanyuk,
Postgraduate Student, National Academy of Culture and Arts, Ministry of Education and Science of Ukraine.
e-mail: [email protected]
