CC BY
45
ШЕшБЯЕМШ
УДК: 338.467.6 001:10.5281/1впоёо.3378366
АТАМАНЮК О.О.
1нформацшно-комушкацшш технологи в vправлiннi пiдприcмствами сощально-культурно! сфери сiльських
територш УкраУни
Предметом домдження е методичн/ аспекти впливу /нформац/йно-комун/кац/йних техноло-гй на управл/ння п/дприемствами соц/ально-культурно/ сфери с/льських територй Укра/ни.
Метою до^дження е вдосконалення системи управл/ння п/дприемствами социально-культурной сфери с/льських територй Укра/ни на основ/ використання прогресивних ¡нформац/йно-комун/кац/йних технологй.
Методи досл'!дження. У робот використано загальнонауков/ та спец/альн/ методи: /сторичний анал/з, пор/вняльний анал'з; групування та фокусування; анал'з та синтез; анал/тичний; систем-ний; статистично-економ/чний / прогнозувальний анал/з.
Результат роботи. В статт/ розглянуто сучасн/ ¡нформац1йно-комун1кац1йн1 технологи та /х вплив на управл/ння комерцйними орган/зац/ями. ОбГрунтовано ¡мплементац1ю найб/льш опти-мальних /нформац/йно-комун/кац/йних технологй для /х запровадження у соц/ально-культурн/й сфер1 с/льських територй Укра/ни, особливо при оптим/зац// управл/нських функцй п/дприемств соц/окультурно/ сфери.
Галузь застосування результате. 1нформац1йно-комун1кац1йн1 технологи в соц/ально-еко-ном/чному середовищ/ с/льських територй Укра/ни, цифрова економ/ка та управл/ння социокультурною сферою на засадах /нформац/йно-комун/кац/йних технологй з використанням механ/зм/в сталого розвитку с/льських рег/он/в Укра/ни.
Висновки. 1нформац1йно-комун1кац1йн1 технолог// зм/нюють не т/льки методи / форми управ-л/нсько-економ/чно/ д/яльност/, але й надають ун/кальн/ можливост/ п/двищення продуктивност'( прац¡, мон/торингу й анал/зу зовншнього / внутр1шнього середовища; кр/м того, п/двищують як/сть управл/ння / контрол1нгу на п'щприемств/.
Ключов-! слова: /нформацйно-комун/кацйн/ технолог//, /нформацйно-комун/кацйн/ технолог/1' в управл/нн п/дприемствами соц/ально-культурно/ сфери с/льських територй, 1Т-технолог// в управл/нн соц/окультурною сферою.
АТАМАНЮК А.А.
Информационно-коммуникационные технологии в управлении предприятиями социально-культурной сферы сельских территорий Украины
Предметом исследования являются методические аспекты влияния информационно-коммуникационных технологий на управление предприятиями социально-культурной сферы сельских территорий Украины.
Целью исследования является совершенствование системы управления предприятиями социально-культурной сферы сельских территорий Украины на основе использования прогрессивных информационно-коммуникационных технологий.
Методы исследования. В работе использованы общенаучные и специальные методы: исторический анализ, сравнительный анализ; группировки и фокусировки; анализ и синтез; аналитический; системный; статистически-экономический и прогнозный анализ.
Результаты работы. В статье рассмотрены современные информационно-коммуникационные технологии и их влияние на управление коммерческими организациями. Обосновано имплемен-тацию наиболее оптимальных информационно-коммуникационных технологий для их внедрения в социально-культурной сфере сельских территорий Украины, особенно при оптимизации управленческих функций предприятий социокультурной сферы.
Область применения результатов. Информационно-коммуникационные технологии в социально-экономической среде сельских территорий Украины, цифровая экономика и управление социокультурной сферой на основе информационно-коммуникационных технологий с использованием механизмов устойчивого развития сельских регионов Украины.
Выводы. Информационно-коммуникационные технологии меняют не только методы и формы управленческо-экономической деятельности, но и предоставляют уникальные возможности повышения производительности труда, мониторинга и анализа внешней и внутренней среды; кроме того, повышают качество управления и контроллинга на предприятии.
Ключевые слова: информационно-коммуникационные технологии, информационно-коммуникационные технологии в управлении предприятиями социально-культурной сферы сельских территорий, ИТ-технологии в управлении социокультурной сферой.
ATAMANYUK O.O.
Information and communication technologies in the management of social and cultural enterprises in the rural areas of Ukraine
The subject of the research is the methodological aspects of the impact of information and communication technologies on the management of enterprises in the socio-cultural sphere of the rural territories of Ukraine.
The aim of the research is to improve the management system of enterprises in the socio-cultural sphere of the rural territories of Ukraine through the use of advanced information and communication technologies.
Methods of research. The work uses general scientific and special methods: historical analysis, comparative analysis; grouping and focusing; analysis and synthesis; analytical; systemic; statistical and economic and forecast analysis.
The results of the work. The article discusses modern information and communication technologies and their impact on the management of commercial organizations. The implementation of the most optimal information and communication technologies for their implementation in the socio-cultural sphere of the rural territories of Ukraine, especially when optimizing the management functions of enterprises in the socio-cultural sphere, is substantiated.
The field of application of results. Information and communication technologies in the socio-economic environment of the rural areas of Ukraine, digital economy and socio-cultural management based on information and communication technologies using the mechanisms of sustainable development of rural regions of Ukraine.
Conclusions. Information and communication technologies change not only the methods and forms of management and economic activity, but also provide unique opportunities for increasing labor productivity, monitoring and analyzing the external and internal environment; in addition, improve the quality of management and controlling in the enterprise.
Key words: information and communication technologies, information and communication technologies in the management of enterprises in the social and cultural sphere of rural areas, IT technologies in the management of the socio-cultural sphere.
Постановка проблеми. Сучасне управлЫ-ня соцюкультурними пщприемствами УкраТни не можна представити без ефективного викорис-тання Ыформац^но-комункафйних технолопй, як створюють умови для системного i гар-моыйного розвитку цих оргаызафй, а також для щентифкацм оргаызацм в сучасному глобально-цифровому просторк ^м того, необхщно вщзначити, що юную^ управлЫськ системи вг тчизняних пiдпри8мств е в значый мiрi iстотно застарiлими та неефективними для ниышнього глобально-прогресивного iнформацiйного се-редовища та Тх повноцiнного функцюнування. З'явились численнi чинники, якi раыше вважа-ли малозначущими i не враховувались, а сьогод-нi вони визначають стратегiю i тактику дiяльностi пiдпри8мств. При цьому пiдприeмства со^аль-но-культурноТ сфери сiльських територiй УкраТни е майже недослщжеы в цьому аспекту а тому це обумовлюе актуальнiсть проведення наукових пошуюв за даною тематикою.
Aналiз останшх досл'!джень i публ'жацш. У науковiй лiтературi проблемами розвитку Ыно-ва^й та iнформацiйно-комунiкацiйних техноло-гiй, як впливають на управлiння пiдприeмствами займались таю дослщники, як: В. Геець, О. Гудзь [2], I. Егоров [3], В. Маркова [6], 6. Редзюк [7;8], Л. Шморгун [11] та Ы. Крiм того, розвитком со-^ально-культурноТ сфери сiльських територ^ УкраТни займались такi дослiдники, як: В. Бойко [1], О. Драган, В. Куценко [5], А. Михненко, I. Петрова, В. Огаренко, В. Терещенко [9], В. Ткачук [10] та Ы. Враховуючи Тх напрацювання за цими проблематиками, слщ зауважити, що залиша-ються недостатньо дослщженими питання ви-користання Ыформа^йно-комункафйних тех-нологiй пiдпри8мствами со^ально-культурноТ сфери стьських територiй УкраТни.
Мета статг'1 - на основi аналiзу глобального сучасного стану Ыформафйно-комункафй-них технолопй i прогресивних напрацювань в ц^ сферi запропонувати 'Тх ефективне використан-ня для бiльш рацюнального управлiння пщпри-емствами со^ально-культурноТ сфери стьських територ^ УкраТни.
Виклад основного матерiалу досл'!дження. В епоху глобалiзацN, вщкритост даних i структур, миттевих комунiкацiй i мiжнародного розосеред-ження можливостей для компанiй та особистос-тей, важливiсть iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй i систем е визначальною. Постiйне оновлення комп'ютерноТ технiки, технологiй об-робки i зберiгання даних, активний розвиток мо-бiльного зв'язку та 1нтернету (4Э, 5Э) суттево змiнило бiзнес-процеси для пiдпри8мств, що зу-мовлено поширенням та необхiднiстю обробки величезних масивiв Ыформацм у найкоротшi тер-мiни та ТТ миттеву передачу на велик вiдстанi. Такi новацм вимагають нових пiдходiв до оргаызацм та управлiння бiзнес-структурами, переформатову-ють управлiнську структуру та органiзацiйний дизайн пщприемств, й разом з тим, генерують унг кальнi конкуренты переваги для пщприемств.
З появою ери цифрових технолопй стався фундаментальний зсув в свтов^ економщ, який супроводжуеться не тiльки появою величез-ноТ кiлькостi технiчних новинок, а й кардинальноТ змiни кордонiв у сферi торгiвлi. Технiка розви-ваеться високими темпами, новинки отримують швидке охоплення й поширення, з'являеться все бтьше i бiльше динамiчних пщприемств. Вщзна-чимо, що за останн 15 рокiв на основi активного Ынова^йного розвитку i бурхливого розвитку цифрових технолопй частка галузi Ыформафй-но-комунiкацiйних технологiй у свтов^ економг цi виросла з1,3% до 3%, й це далеко не межа [4].
1нформац^но-комункац^ы технологи протя-гом оcтаннiх деcятилiть виступають одним з клю-чових драйверiв соцiапьно-економiчного прогре-су. Iхнiй розвиток i значне поширення сприяють трансформацп багатьох секторiв економiки; пщ-вищенню якостi життя; ефективностi ведення бiз-несу та державного управлЫня; виникненню нових форм навчання, комункацп та соцiалiзацм людей; забезпечення доступу до рiзних видiв Ыформацм. В свою чергу динамка розвитку Ыформац^но-комунiкацiйних технопогiй запежить вщ глобаль-них викпикiв i трендiв, що визначають довгостро-ковi прiоритети науки i технопогiй.
Для кра'н, що претендують на формування су-часного типу економiки, Ыформац^но-комунг кацiйнi технологи мають стратегiчне значення, займаючи особливе положення серед науко-мютких галузей. Досвiд розвинених кра'н показав, що розроблення та використання Ыформа-цiйно-комунiкацiйних технопогiй значно впливае на соцiапьно-економiчний розвиток. Так, у США в 1995-2000 рр. Ыформафйно-комункафй-н технологи забезпечували 78% приросту про-дуктивностi працi, а в 2000-2006 рр. - 38%. В основному така динамка обумовлена масштаб-ними Ывести^ями в Ыформац^но-комункац^ы технологи, як пiспя 2000 року перевищили 50% загальних витрат на обладнання. Швидкий розвиток сфери Ыформац^но-комункафйних тех-нологiй сприяв пщнесенню економiк таких кра'н, як СЫгапур та Пiвденна Корея. Згiдно з мiжна-родними прогнозами очiку8ться подальше пщ-вищення вкладу сектора Ыформац^но-кому-нiкацiйних технологiй в економiчне зростання свтово'!' економiки: до 2020 р. його частка у свг товому ВВП може досягти 8,7%.
На сьогодн iнформацiйно-комунiкацiйнi технологи застосовують для вир0ення низки гло-бальних проблем сусптьства, таких як:
- вичерпання дешевих природних ресурсiв;
- старЫня населення;
- погiршення стану навколишнього середови-ща;
- витiснення нацюнальних виробникiв з вну-трiшнiх ринюв;
- мобiльнiсть кадрiв;
- нес^йкють глобально'!' економiчноí та полг тично!' системи;
- зростаючий дисбаланс мiж вимогами безпе-ки i особистою свободою людини;
- зростання юберзлочинносп, збтьшення масштабу и ефек^в тощо.
У цiлому для кра'н, якi здiйснили економiчний прорив за допомогою ставки на розвиток 1ТНн-дустри, характернi такi закономiрностi:
• прюритетнють розвитку 1Т у державый полiтицi;
• гармонiзацiя законодавства з мiжнародною практикою;
• ухвалення нормативно-правових ак^в з: подат-кового стимулювання експорту; лiбералiзацií' iмпор-ту продукцм 1ТНндустрп; звiльнення вiд податку на прибуток на певний строк технологiчних компанй введення спецiальних податкових пiльг для компа-нiй - розробникiв програмного забезпечення;
• створення умов i усп0ного залучення прямих iноземних Ывести^й;
• забезпечення рiзних видiв птьгового подат-кового режиму для 1Т-компаый;
• пiльгове оподаткування венчурних фондiв, що iнвестують кошти в 1Т-галузь;
• пiльгове кредитування;
• збтьшення Ывести^й у людський капiтал, що сприяе зростанню кiлькостi 1Т- фахiвцiв у кран
• створення особливих Ывестиц^них режимiв для компанiй.
Одыею з головних завдань держави е спри-яння пiдпри8мницькiй дiяльностi у сферi Ыфор-мацiйно-комунiкацiйних технологiй за рахунок формування системи адмУстративних, право-вих та економiчних механiзмiв, як стимулюва-тимуть попит на Ыформац^ну продукцiю, залучення iнвестицiй в Ыформац^но-комункац^ы технологи, розвиток конкуренции просування вг тчизняно''' продукци на мiжнародний ринок.
В умовах економiчноí' кризи i низьких темпiв зростання економки державний сектор зобов'язаний пщвищувати ефективнiсть роботи сво'х оргаыза-^й, покращувати якiсть наданих послуг та скоро-чувати державнi видатки. Досягнення зазначених цтей можливе шляхом розробки та впровадження iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй у роботу оргаыза^й сфери державного управлЫня [3].
Вищенаведене свiдчить, що на макрорiвнi використання iнформацiйно-комунiкацiйних технолог^ надае соцiально-економiчному середови-щу кра'ни суттевий поштовх для сталого розвитку i суспiльного прогресу. На мiкрорiвнi також спосте-рiга8ться цта низка позитивних ефектiв. 1нформа-ц^но-комунка^йы технологи допомагають бiз-нес-структурам рацюнально побудувати обширну
екосистему партнерiв, постачальникiв та спожи-вачiв. На змiну ланцюгам створення вартост при-ходять мережевi структури, заснованi на цифрових платформах, що в свою чергу формують цифровий робочий проспр. Таким чином оргаызатор мере-жевоТ структури пщвищуе швидкiсть i маневренiсть бiзнесу; працюе над створенням стандартiв i мо-дульноТ архiтектури; фокусуеться на розвитку про-дуктiв i послуг, враховуючи тюний зв'язок зi спо-живачами, партнерами i постачальниками. Крiм оргаызацм мережевоТ структури навколо бiзнесу також популярним в сучасному бiзнесi е створення платформ-iнтеграторiв, що допомагали б, кон-сультували, страхували i полегшували здiйснити ринковий попит та пропозицю на вiдповiднi вироби i послуги. Новинкою у цифровiй економiцi е i поява платформ з просування виробiв i товарiв, що на-цiленi на мiнiмiзацiю витрат мiж виробником i спо-живачем. Останн двi платформи не мають единого власника платформи й залежного вщ нього розробника цифровоТ платформи, а включають в себе масове ствробп"ництво рiзних незалежних груп, що зацкавлеы на рiзних рiвнях в побудовi да-ноТ екосистеми бiзнесу. Тому вони процвiтають за рахунок сптьного спiвробiтництва, заснованого на принципах вщкритосд пiрiнга, обмiну Ыформа-цieю з оптимiзацieю глобальних проце^в (аутсорсинг та офшорiнг бiзнес-процесiв). За рахунок ви-користання цих платформ суттево зростае цiннiсть бiзнесу, оптимiзуються знання, ресурси i час. ^м того, пропонуеться вiдповiдна технолопя цифровоТ платформи, яка дозволяе створювати цiннiсть й для Ыших учасникiв, вона монетизуе цей Ыфор-мацiйно-комунiкацiйний ресурс для всiх учасникв платформи [6].
З дослiджень видно, що вплив сучасних Ыфор-мацiйно-комунiкацiйних технологiй на управлЫ-ня пiдприeмством величезний, осктьки прямо пов'язаний з пiдвищенням ефективност робо-ти як кожного менеджера окремо, так i пщпри-емства в цiлому. Застосування сучасних Ыфор-мацiйно-комунiкацiйних технологiй звичайно вимагае чималих витрат вщ пiдприeмства як на розробку i впровадження, так i на подальше Тх обслуговування i розвиток, тому багато пщпри-емств не наважуються впроваджувати Тх. З еко-номiчноí' точки зору Ыформац^но-комункац^ы технологи можуть розглядатися як засоби ви-робництва, якi можуть частково замЫювати персонал пiдприeмства. Таким чином, Ыформафй-
но-комунiкацiйнi технологи можуть зумовити зниження числа певних менеджерiв чи службов-цiв. Сучаснi Ыформа^йно-комункафйы технологи, також зменшують собiвартiсть продукци пiдприeмства внаслiдок зниження опера^йних витрат. Водночас, вони автоматично змЫюють органiзацiйну структуру управлiння пщприем-ством, ieрархiю прийняття рiшень, зменшують витрати на придбання Ыформаци i розширюють можливостi ТТ використання.
Фактично сучасн Ыформац^но-комункац^-нi технологи максимально змЫюють методи менеджменту - мюце роботи, вид дiяльностi, Ытер-еси, коло партнерiв. Доцiльно видiлити так етапи масового впровадження принципово нових Ы-форма^йно-комункац^них технологiй, що спри-чинили якiснi змiни у менеджмент пiдприeмств: 1) мейнфрейми; 2) персональн комп'ютери; 3) 1н-тернет i спецiалiзованi глобальнi мережi; 4) ба-гатофункцiональнi глобальнi соцiальнi мережi; 5) хмарн обчислення та iнтернет-сенсори [2].
Збтьшення застосування рiзних сучасних Ы-формацiйно-комунiкацiйних технологiй пщ-приемствами, викликае каскадний або мульти-плiкативний ефект, стимулюючи Ыновац^ний розвиток пiдприeмств, що активiзуeться у вщпо-вiдь на появу нових потреб споживачiв.
В цьому контекст роль Ыформац^но-комунка-ц^них технологiй при управлiннi пiдприeмствами со^ально-культурноТ сфери сiльських територiй УкраТни е одним з провiдних чинникiв Тх вщро-дження та системного розвитку. На жаль, юную-чий стан стьських територ^ УкраТни в бтьшост своТй знаходиться в депресивному стан й про-слiдковуються тенденцм з попршення ^еТ ситуаци.
Так, вщзначимо, що в УкраТн тiльки 30,8% на-селення проживае у стьськй мiсцевостi i аналiз динамiки демографiчних змiн вказуе на щорiчне зменшення його чисельностi на 1,3 вщсотка. За-галом, з 1990 р. чисельнють наявного сiльського населення скоротилась бтьше як на 3,8 млн. о^б, ктькють сiльських населених пунктв - на 427 одиниць, у 17,8 тисяч стьських населених пунк^в немае дошкiльних навчальних закладiв, у бтя 15 тисячах - вщсуты школи, у 3023 - немае дтей вг ком до 5 рокв, у понад 9,2 тисяч - вщсуты заре-eстрованi суб'екти господарювання. За результатами щорiчноТ' доповiдi ПРООН про стан людського розвитку наша краТна займае 84-е мюце серед 188 краТн i територiй свiту за iндексом людсько-
го розвитку i результати Укра'ни е нижчими за середы показники по кра'нах бвропи i Центрально''' Азп. У той же час аграрний сектор Укра'ни фор-муе понад 11-13 вщсотюв внутрiшнього валового продукту, а враховуючи переробну галузь - 27 вiдсоткiв. Експорт укра'[нсько'[ аграрно''' та харчово'' продукцп у 2016-2018 рр. перевищив 15-18,8 млрд. доларiв США i склав 40-42,5 вщсотки вiд загального експорту кра'ни. Основними внутр0-нiми викликами, як значно ускладнюють вирг шення проблем розвитку стьських територiй, е низький рiвень життя сiльського населення, де-градацiя i знелюднення сiл, нерозвиненють соцг ально''' i виробничо''' Ыфраструктури, к переважна сiльськогосподарська спецiалiзацiя на застарг лих технологiях тощо. I це з урахуванням того, що на стьських терт^ях формуеться продовольча безпека кра'ни та екологiчна складова розвитку переважно''' частини територм нашо'( держави.
Концепцiя еколого-соцiально-економiчного розвитку стьських територй Укра'ни являе собою новтю точку зору на застосування ресур-созберiгаючих та iнформацiйно-комунiкацiйних технолопй для створення сукупного доходу пев-но''' територм шляхом оптимального використан-ня обмежених ресурсiв, збереження сукупного капралу (фiзичного, природного, людського). Причому перехщ до iнформацiйного суспть-ства приводить до якюно'' змЫи усiх складових: економiчноí' (змiна структури сукупного капралу, створення нематерiальних активiв завдяки використанню нових знань, поява «невагомо'» економiки), софально' (орieнтацiя на людський розвиток, збереження стабтьност суспiльних i культурних систем, забезпечення справедли-востi розподiлу благ мiж людьми), еколопчно' (бережливе ставлення до навколишнього серед-овища, формування екологоорieнтованоí' пове-дiнки суб'8ктiв пiдпри8мництва). Ттьки викорис-тання системного пiдходу щодо забезпечення узгодженост i балансу цих трьох складових дозволить призвести до балансу фундаментальн чинникв сталого стьського розвитку [10].
Пiдпри8мства со^ально-культурно'' сфери в таких умовах мають стати локомотивом вщро-дження i розвитку сiльських територiй Укра'ни. Iнформацiйно-комунiкацiйнi технологи вргра-ватимуть в цьому процес провiдну роль, тому що за рахунок к використання можна оптимальнее управляти пiдпри8мствами со^ально-культур-
но' сфери сiльських територiй Укра'ни та Ыфор-мувати партнерiв, державнi органи влади i мю-цевих жителiв про свою дiяльнiсть. Вiдзначимо, що впровадження Ыформацйно-комункацйних технологiй не вимагае над значних витрат i очг кування iмпортних спецiалiстiв у зв'язку з тим, що IТ-iндустрiя в Укра'н суттево розвинута й мiсцевi укра'нськ програмiсти та IТ-спецiалiсти вважа-ються одними з найкращих в свт, а Ыфраструк-тура в цтому е задовiльною. Тому частка ^Нн-дустрп в укра'(нсьюй економщ постiйно зростае i станом на 2018 рк дорiвнювала 4% ВВП.
Впровадження нових Ыформацйно-комункацй-них технолопй на пщприемствах со^ально-куль-турно''' сфери стьських територй Укра'ни повинне супроводжуватись змiною к структури й метсрв управлiння. Воно сприятиме в тому чи^ ефектив-нiй системi контролю та контролЫгу на пiдпри8мствi:
I. Новi технологiчнi засоби дають вагомий еко-номiчний ефект лише при кардинальый реор-гаызацп бiзнес-процесiв, змУ методiв роботи, фаховiй пiдготовцi пра^вникв на iнновацiйнiй основi. З Ышо'( сторони, Ыформацйно-комунка-цiйнi технологи дозволяють в ютотно бiльшiй мг рi використовувати 'х iнтелектуальний потенцiал. Важливо також вiдзначити, що висококвалiфi-кован фахiвцi при виборi мiсця роботи надають все бтьше значення використанню на пщприемствах нових технолопй. Це свщчить про к належ-не мiсце на ринку та конкурентоспроможнють, отже, фiнансово-економiчну стiйкiсть.
II. Глобальне поширення нових Ыформацйно-комункацйних та вiртуальних технологiй змг нюе методи i засоби взаемодп, форми взаемин на ринках виробiв i послуг. Якщо працiвники со-цюкультурних пiдпри8мств сiльських територiй Укра'ни не використовують технолопй Ытернету i програмних засобiв у контролiнгу, рекпамi, маркетингу, фЫансовй та постачальницькiй дiяль-ностi, то незабаром з ними перестануть ствп-рацювати через проблеми використовуваних механiзмiв комункацп [7].
В цтому, кожна Ыформацйно-комункацйна технолопя на пiдпри8мствi со^ально-культур-но''' сфери стьських територй Укра'ни допома-гае вирiшити наступнi три великi групи технолопй управлЫня:
а) ресурсами;
б) процесами;
в) корпоративними знаннями (комунка^ями).
Пeршa грyпa тexнологiй (a) орieнтyeться нa рe-сурсну концeпцiю фyнкцiонyвaння пiдпри8мств. B к основi використовуються модeлi, якi прeдстaвля-ють пщприемство як систeмy рeсyрсiв (фiнaнсовиx, мaтeрiaльниx, тexнiчно-тexнологiчниx, кaдровиx), що нaлeжить влaсникaм - дeржaвi, юридичним особaм, структурним пiдроздiлaм, фiзичним осо-бaм. Bсi процeси описуються як проводки, що вщ-бивaють пeрeмiщeння рeсyрсiв мiж влaсникaми.
До пeршоï групи можнa вiднeсти модeлi yпрaв-лЫня фiнaнсaми, мaтeрiaльними зaпaсaми i дрaми. Цi тexнологiï описуються модeлями, що стaли стaндaртними: модeль бyxгaлтeрсько-го облiкy: GAAP; Üracie; "MASTER: Бyxгaлтeрiя" тощо; плaнyвaння виробничиx рeсyрсiв (MRP II); плaнyвaння всix рeсyрсiв пiдпри8мствa (ERP).
Дрyгa грyпa тexнологiй (б) прeдстaвля8 пщ-приемство як систeмy бiзнeс-процeсiв. Тут цeн-трaльними поняттями íx модeлeй вистyпaють процeс, фyнкцiя, процeдyрa, дaнi, подiя. Осно-внa мeтa yпрaвлiння i контролю в цьому випaд-ку - зaбeзпeчeння координaцiï подiй i фунщй. До друга групи можнa вiднeсти тaкi модeлi, як yпрaвлiння якютю (TQM - стaндaрт ISÜ 9OO1), yпрaвлiння процeсaми (Workflow - стaндaрти a^^a^'f Workflow Management Coalition). До ^e'í ж групи можнa вiднeсти тaкi модeлi як yпрaвлiння проeктaми (сiмeйство стaндaртiв PMI), aлe лишe в тiй мiрi, y якй цi проeкти можнa ввaжaти типо-вими, звeдeними до рiвня тexнологiï.
Трeтя грyпa тexнологiй прeдстaвля8 пщприемство як систeмy нeвeликиx колeктивiв ствробгтникв, що вирiшyють зaгaльнe зaвдaння, a в ролi оргaнiзyючиx чинникiв вистyпaють корпорaтивнi знaння й eфeк-тивн комун^^У. Головним рeсyрсом yпрaвлiння CTae бaзa корпорaтивниx знaнь, y якй ствробгтни-ки можуть швидко знaйти iнформaцiю для yxвaлeн-ня прaвильного рiшeння й розyмiння один одного. Ця бaзa концeнтрy8 в ot6í колeктивний досвiд пщ-приемств й створюе контeкст корпорaтивниx кому-н^цй Основнa мeтa покрaщeння yпрaвляeмос-д процeсy контролю i контролiнгy нa пiдпри8мствi для iнформaцiйно-комyнiкaцiйниx тexнологiй ^eï групи - зaбeзпeчeння контролю зa комyнiкaцiями тa пошуком iнформaцiï для сaмостiйного yxвaлeння yпрaвлiнськиx рiшeнь [11].
Осктьки сyчaснi соцiaльно-кyльтyрнi пщприем-ствa стьськоТ мiсцeвостi Укрaïни yсe ширшe ви-користовують iнтeрнeт як плaтформy для досяг-нeння новиx конкyрeнтниx пeрeвaг, a тaкож як
Ыструмент для комунiкацiй - ця мережа швидко стае стандартним способом взаемодм комер^й-них органiзацiй у ^й важливiй сферi життeдiяль-ностi. 1нтернет-технологм та 1нтернет-комункацм переживають стрiмке зростання й оснащуються усе бтьш дружыми для бiзнесу засобами, такими як безпечн способи «електронноТ» купiвлi й продажу продукци. ^м того, розширення пропускноТ здатностi мережi вщкривае можливостi для вико-ристання додаткв мультимедiа у здiйсненнi ефек-тивноТ управлiнськоí' дiяльностi на засадах вщпо-вiдального i швидко реагуючого контролЫгу. Це лише деякi елементи конкурентних переваг, як на-дають 1нтернет-технологм та Iнтернет-комунiкацií'.
Для бiльш ефективного процесу управлЫня соцi-окультурними пщприемствами сiльських територiй ключовим iнструментом стае використання кор-поративних iнформацiйних систем, корпоративних Ытра- та екстра мереж. Вони дозволяють на вщ-стаы (вiддалено) здiйснювати контроль за вама ключовими елементами пiдпри8мства, не потре-бують особистоТ фiзичноí' присутностi контролера, дають можпивють швидко розпiзнавати загрози.
1нтрамережа - це корпоративна мережа, що ви-користовуе технолог^ 1нтернет для передачi iнфор-мацГТ з мУмальними витратами грошей, зусиль i часу. Величезною перевагою iнтрамережi як Ы-струменту контролiнгу е ТТ здатнiсть забезпечувати вза8модiю мiж структурними елементами всього пiдпри8мства. Надмiрнi запаси мають прямий доступ до Ыформацм, а iншi - нк Звичайно це вiдбува-еться при робот в середовищi кпi8нт-сервер.
^м переваг, пов'язаних з передачею Ыформа-цГТ, iнтрамережа надае можпивостi для взаемодм й допомагае створювати динамiчнi й продуктив-нi команди, контроль за дiяльнiстю яких значно спрощуеться, оскiльки кожен учасник такоТ команди вщчувае свою причетнiсть до управлЫня пiдпри8мством. 1нтрамережа iстотно покращуе бiзнес-процеси й змiню8 способи спткування людей. Крiм того, засоби автоматизаци дiловод-ства, якi з'являються iз впровадженням iнтра-мережi, модернiзують i спрощують творчi i бiз-нес-процеси пiдпри8мства соцiально-культурноí' сфери сiльських територ^ УкраТни. Впровадження iнтрамережi сприяе оптимiзацií' функцГТ контролю i процесу контролiнгу, а також зосереджуе увагу фахiвцiв з питань контролЫгу на вивченнi сучасних мережних Ыструментв для контролю за поведiнкою партнерiв та конкурентiв.
Iнтрамережi мають низку переваг перед ло-кальними комп'ютерними мережами загального призначення. Корпоративн iнтрамережi дозво-ляють зробити ресурси мережi Ытернет лег-кодоступними для спiвробiтникiв. Сполучення Web-орieнтованих засобiв управлiння iз тради-цiйними iнструментами значно розширюе функ-цiональнi можпивостi останнiх.
Iнтрамережi дозволяють оптимально i швидко здiйснювати збiр Ыформацп, оперативно управ-ляти процесами за рахунок отриманих даних з мережк Проявляеться певна конкурентна перевага у вщповщному селi, селища регiонi, коли ви-користовуеться така Ытрамережа, що здiйсню8 обмiн Ыформа^ею мiж рiзнорiдними системами. Суттевою перевагою корпоративно''' iнтрамережi е i те, що документи в мережi можуть оновлюва-тись автоматично, у режимi реального часу; крiм того, технологи iнтрамережi дозволяють вклю-чати в документи графiчну, аудiо- i вщеоЫфор-мацiю. Ще однi8ю перевагою iнтрамережi е той факт, що доступ до опублковано' Ыформацм мо-же здйснюватись через мережу Iнтернет. Ств-робiтники, що перебувають у вщряджены, по-стачальники й замовники, громадсьюсть тощо - можуть одержувати доступ до опублковано' в iнтрамережi Ыформацп. При цьому завжди й по-внiстю зберiга8ться контроль за доступом кожного користувача до будь-яко' Ыформацп, опу-блковано''' в iнтрамережi [12].
Вiдзначимо, що iнтрамережi в значнй мiрi пщ-вищили ефективнють сптьно' роботи людей у групах. Можна припустити, що надалi роль Ытра-мереж та кнього впливу на ефективний контр-олiнг в управляй соцiально-культурними пщ-приемствами стьських територй Укра'ни буде постiйно зростати.
Моделюючи на майбутне ситуацiю, з враху-ванням сучасного розвитку сфери !Т-техноло-гiй е пiдстави вважати, що використання пщпри-емствами со^ально-культурно' сфери сiльських територiй Укра'ни Ыформацйно-комункацй-них технологiй, на наш погляд, призведе до формування стратепчних Укатив та моделей Ы-тенсифкацм соцiально-економiчного розвитку сiльських територiй Укра'ни, якi спрямованi на пiдвищення рiвня i якостi життя сiльського насе-лення, розвиток iнфраструктури, диверсифiкацiю стьськогосподарського виробництва, створення умов для со^ального розвитку села (освiти, охо-
рони здоров'я тощо), пщвищення со^ально''' вщ-повiдальностi бiзнесу в аграрному секторi [8].
Iнформацiйно-комунiкацiйнi технологи можуть суттево посприяти соцiально-економiчного розвитку стьських територй, враховуючи економiч-ну, со^альну та екологiчну скпадовi, що дозволить забезпечити розширене вiдтворення сукупного капралу (фiзичного, природного, людського), але ттьки на основi iнновацiйних пiдходiв та викорис-таннi iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй. Це у свою чергу дозволить подолати Ыфраструк-турн й iнституцiональнi обмеження, врахувати ус можливi напрями розвитку (екстенсивного, Ытен-сивного та Ыновацйного), забезпечити баланс iнтересiв усiх зацкавлених осiб, поширення Ыте-гративних та децентралiзацiйних тенденцiй за-вдяки створенню мщних пiдпри8мств со^ально-культурно''' сфери стьських територй Укра'ни.
Крiм того, сучасн iнформацiйно-комунiкацiйнi технологи розвиваються у взаемозв'язку з культур-ними, нацюнальноНсторичними, психологiчними, демографiчними, соцiально-полiтичними, Ыститу-цюнально-правовими системами, що дозволить сiльським теритсрям за посередництва пщпри-емств со^ально-культурно'' сфери гармонiйно вщ-родити сусптьний добробут i злагоду [9;10].
Висновок
Дослiдження показали, що використання Ыфор-мацiйно-комунiкацiйних технологiй сприятиме Ы-тенсифкаци соцiально-економiчного розвитку сiльських територiй Укра'ни. Найбiльш оптималь-ним i ефективним на сучасному етап розвитку для пщприемств со^ально-культурно''' сфери стьських територй Укра'ни е використання на-ступних iнструментiв Ыформацйно-комункацй-них технологй: створення i пiдтримка цифрових платформ-iнтеграторiв; Ыформацйно-програм-нi комплекси i системи управлЫня ресурсами та процесами; створення корпоративно''' Ытрамережк Iнформацiйно-комунiкацiйнi технологи змЫюють не тiльки методи i форми управлiнсько-економiч-но''' дiяльностi, але й надають ункальы можливос-тi пщвищення продуктивност працi, монiторингу й аналiзу зовнiшнього i внутрiшнього середовища; крiм того, пiдвищують якiсть управлiння i контр-олiнгу на пiдпри8мствi. Вiдзначимо, що зазначе-нi iнструменти мають впроваджуватись на осно-вi Ыфраструктурно-технолопчного оновлення та кадрово''' перепiдготовки, як стьсько'[ територи, так
i конкретного пiдприeмcтвa со^ально-культурно! сфери. При такому пiдxодi е пiдстaви для якiсного оновлення економiчниx, соцiaльниx та екологiчниx процесiв у вщповщних сiльськиx регiонax Укра!ни.
Список використаних джерел
1. Бойко B.I. Piвень та ефективнiсть розвитку соцЬ ально-культурно! сфери сiльськиx територiй // рубрика «Економка» / Науково-виробничий журнал <^знес Нaвiгaтор» / №3 (32). - 2013. - С.11-15
2. Гудзь O.G. Сучaснi Ыформацмно-комункацм-нi теxнологi! в упрaвлiннi пщприемств // Держав-ний унiверситет телекомункацм / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.dut.edu.ua/ uploads/p_1010_70172914.pdf
3. Gгоров 1.Ю. lмплементaцiя високиx теxнологiй в економiку Укра!ни: наукова доповщь // за ред. д-ра екон. наук, проф. 1.Ю. Gгоровal д-ра екон. наук I.B. Од-отюка, д-ра екон. наук О.Б. Сaлixово! ; НАН Укра!ни, ДУ «1нститут екон. та прогнозув. НАН Укра!ни». - К., 2016. - 166 с.
4. Казарян К. Цифровое предпринимательство в России // журнал «1нтернет в цифрax». - М.: №1 (31) июнь-август 2018. - с.4-13
5. Куценко B.I. Со^альний вектор розвитку укра-!нського села: стан, проблеми та шляxи !x подолан-ня // Економiкa Укра!ни. - 2014. - № 3. - С. 83-93
6. Маркова В.Д. Бизнес-модели компаний на базе платформ / журнал «Вопросы экономики». 2018. №10, М. - с.127-135
7. Редзюк G.B. Посилення глобально! нестабтьнос-т в мiжнaроднiй економщ та !! вплив на Укра!ну // Укра!нський журнал «Економют» // рубрика: Стaттi| Точка зору / №8. - К. 2018. - С.19-22
8. Редзюк G.B. Трансформа^я фЫансово-еконо-мiчниx вiдносин у свт в перiод нестaбiльностi // Те-ори мiкро-мaкроекономiки. - 2010. - Bипуск 35, К. - с. 35-40
9. Терещенко BX. Формування системи забезпе-чення сталого розвитку альсью/^ територiй [Текст] : моногрaфiя / Bсеукрa!нськa aсоцiaцiя сiльськиx та селищниx рад, Нaцiонaльний уыверситет бiоресурсiв i природокористування Укра!ни ; За ред. B. К. Терещен-ка. - К. ; Нжин : ПП Лисенко М.М., 2013. - 316 с.
10. Ткачук B.A. Регулювання соцiaльно-економiч-ного розвитку сiльськиx територiй/ Автореферат дис. докт. екон. наук / спец. 08.00.03 - економка та управлЫня нацюнальним господарством / Ки!вський нaцiонaльний торговельно-економiчний унiверситет. Ки!в. 2017. - 44 с.
11. WMopryH FIT. MeHeflXMeHT opraHiçaiôié: Ha-BnanbHèé nociôHèK / ça peg. fl.r. l±lMopryH. - K.: 3Ha-hhh, 2010. - 452 c.
12. Post G.V. Management information Systems: Solving Business Problems with information Technology. [Electronic resource]. - Access mode: http://www. jerrypost.com/Books/MiSSummary/MiSGlossary.pdf
References
1. Boiko V.l. Riven ta efektivnist rozvitku sotsialno-kulturnoi sferi silskikh teritorii // rubrika «Ekonomika» / Naukovo-virobnichii zhurnal «Biznes Navigator» / №3 (32). - 2013. - S.11-15
2. Gudz O.Y. Suchasni informatsiino-komunikatsiini tekhnologiï v upravlinni pidpriemstv // Derzhavnii universitet telekomunikatsii / [Elektronnii resurs]. - Rezhim dostupu: http://www.dut.edu.ua/uploads/p_1010_70172914.pdf
3. Jegorov l.Y. Implementatsiya visokikh tekhnologii v ekonomiku Ukraïnl: naukova dopovid' // za red. d-ra ekon. nauk, prof. l.Y. Jegorova, d-ra ekon. nauk l.V. Odotyuka, dra ekon. nauk O.B. Salikhovoi; NAN Ukraini, DU «Institut ekon. ta prognozuv. NAN Ukraini». - K., 2016. - 166 S.
4. Kazaryan K. Tsifrovoe predprinimatelstvo v Rossii // zhurnal «Internet v tsifrakh». - M.: №1 (31) iyun-avgust 2018. - S.4-13
5. Kutsenko V.l. Sotsial'nii vektor rozvitku ukraïns'kogo selA: staN, problemi ta shlyakhi ïkh podolannya // Ekonomika Ukraïnl. - 2014. - № 3. - S. 83-93
6. Markova V.D. Biznes-modeli kompanii na baze platform / zhurnal «Voprosy ehkonomiki». 2018. №10, M. - S.127-135
7. Redzyuk Y.V. Posilennya globalnoi nestabilnosti v mizhnarodnii ekonomitsi ta ii vpliv na Ukrainu // Ukrainskii zhurnal «Ekonomist» // rubrika: Statti, Tochka zoru / №8. - K. 2018. - S.19-22
8. Redzyuk Y.V. Transformatsiya finansovo-ekonomichnikh vidnosin u sviti v period nestabilnosti // Teorii mikro-makroekonomiki. - 2010. - Vipusk 35, K. - S. 35-40
9. Tereshchenko V.K. Formuvannya sistemi zabezpechennya stalogo rozvitku silskikh teritorii [Tekst] : monografiya / Vseukrainska asotsiatsiya silskikh ta selishchnikh rad, Natsionalnii universitet bioresursiv i prirodokoristuvannya Ukraini ; Za red. V.K. Tereshchenka. - K. ; Nizhin: PP Lisenko M.M., 2013. - 316 S.
10. Tkachuk V.A. Regulyuvannya sotsialno-ekonomichnogo rozvitku silskikh teritorii/ Avtoreferat dis. dokt. ekon. nauk / spets. 08.00.03 - ekonomika ta upravlinnya natsionalnim gospodarstvom / Kiïvs'kii natsional'nii torgovel'no-ekonomichnii universitet. Kiyv. 2017. - 44 S.
11. Shmorgun L.G. Menedzhment organizatsiI: Navchalnii posibnik / za red. L.G. Shmorguna. - K.: Znannya, 2010. - 452 S.
12. Post G.V. Management Information Systems: Solving Business Problems with Information Technology. [Electronic resource]. - Access mode: http://www. jerrypost.com/Books/MISSummary/MISGlossary.pdf
Даш про автора
Aтaмaнюк Oлeксaндp Oлeксaндpoвич,
aспipaнт Haцiонaльноï aкaдeмiï кepiвниx кaдpiв куль-тypи i мистeцтв, Miнстepство освiти i нayки Укpaí'ни
e-mail: [email protected]
Данные об авторе
Атаманюк Александр Александрович,
аспирант Национальной академии руководящих кадров культуры и искусств, Министерство образования и науки Украины e-mail: [email protected]
Information about the author Olexander Atamanyuk,
Postgraduate Student, National Academy of Culture and Arts, Ministry of Education and Science of Ukraine e-mail: [email protected]
УДК 331.5.024.54 D01:10.5281/zenodo.3378372
ПИЛИПЕНКО О.В.
Соцiально-трудовi аспекти державного регулювання вщтворення людського кашталу будiвельноi галузi
Предметом до^дження е ключовi напрями державного регулювання вдтворення людського капталу буд^вельно/ галуз'1 в УкраМ.
Метою до^дження е обгрунтування напрямiв удосконалення державного регулювання в'щ-творення людського капталу з урахуванням галузевих особливостей буд'1вельно/ галуз'1.
Методи до^дження. В робот використан'1 метод пор'1вняння, анал'зу, синтезу, структурно-функц'юнальний метод, графчний, метод узагальнення даних.
Результати роботи. У статт'1 вид'тен'1 основн'1 перспектива напрями державного регулювання вдтворення людського капталу буд'1вельно/ галуз '1 та окреслено основн'1 державн /нструменти, засоби, як впливають на в'щтворення людського капталу, /х стан та '¡снуюч'1 проблеми, основн'1 напрями /х виршення.
Висновки. Результатами проведеного дослдження стали наступн висновки: структуровано прям'1 i непрямi методи державного регулювання вдтворення людського капталу буд/вельно/ галуз'1: адмЫстративно-орган'зацйш, економiчнi, нормативно-правовi методи; визначен головн iнструменти, що стосуються питань регулювання ринку пра^, оплати пра^, зовншньо/ трудово/ мiграцií, забезпечення доступност освти, як необхдно формувати системно, що в подальшому дозволить реал'1зовувати визначен iнструменти з синергетичним ефектом.
Ключов-! слова: людський каптал, вдтворення людського капталу буд^вельно/ галуз'1, держав-не регулювання соц'1ально-трудових вдносин.
ПИЛИПЕНКО А.В.
Социально-трудовые аспекты государственного регулирования воспроизводства человеческого капитала
строительной отрасли
Предметом исследования являются ключевые направления государственного регулирования воспроизводства человеческого капитала строительной отрасли в Украине.
Целью исследования является обоснование направлений совершенствования государственного регулирования воспроизводства человеческого капитала с учетом отраслевых особенностей строительной отрасли.
Методы исследования. В работе использованы метод сравнения, анализа, синтеза, струк-
