CC BY
51
ОБГОВОРЮеМО ПРОБЛЕМУ
УДК 351.851:352:37.01'013/014(477.42)
О. В. ПАСТОВЕНСЬКИЙ
ОСОБЛИВОСТ1 УПРАВЛ1НСЬКОГО ЦИКЛУ В УМОВАХ РОЗВИТКУ
ГРОМАДСЬКО-ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛ1ННЯ ЗАГАЛЬНОЮ СЕРЕДНЬОЮ
ОСВ1ТОЮ
np0aHanÍ30eaH0 oco6nueocmi управлтського циклу в умовах зростання впливу громадських чинниюв на управлтня освттми системами. Встановлено, що упрaвлiнський цикл в умовах розвитку громадського-державного управлтня загальною середньою освтою мае здшснюватися не лттно, а розгалужено, з урахуванням i максимальним узгодженням ттереЫв вЫх защкавлених сторт у виршенш проблем, ят виникають перед освттми системами.
Ключовi слова: управлтський цикл, громадсько-державне управлтня загальною середньою освтою, громадсьм чинники, розгалужена структура.
А. В. ПАСТОВЕНСКИЙ
ОСОБЕННОСТИ УПРАВЛЕНЧЕСКОГО ЦИКЛА В УСЛОВИЯХ РАЗВИТИЯ
ОБЩЕСТВЕННО-ГОСУДАРСТВЕННОГО УПРАВЛЕНИЯ ОБЩИМ СРЕДНИМ ОБРАЗОВАНИЕМ
Проанализированы особенности управленческого цикла в условиях роста влияния общественных факторов на управление образовательными системами. Установлено, что управленческий цикл в условиях развития общественно-государственного управления общим средним образованием должен осуществляться не линейно, а разветвлено, с учетом и максимальным согласованием интересов всех сторон в решении проблем, которые возникают перед образовательными системами.
Ключевые слова: управленческий цикл, общественно-государственное управление общим средним образованием, общественные факторы, разветвленная структура.
O. V. PASTOVENSKY
THE PECULIARITIES OF CONTROL CYCLE IN THE CONDITIONS OF THE
DEVELOPMENT OF PUBLIC AND STATE SECONDARY EDUCATION
MANAGEMENT
The peculiarities of control cycle in the conditions of the increasing influence of public factors on secondary education management are analyzed in the article. The conclusion is made, that control cycle in the conditions of the development of public and state secondary education management must have not linear, but ramified structure, being oriented at maximal concordance of the interests of all parties in resolving the problems arising in educational systems.
Keywords: control cycle, public and state secondary education management, public factors, ramified structure.
Демократичш змши в cycnrnbCTBÍ спричиняють пошук нових моделей прийняття управлшських ршень в OTCTeMÍ загально! середньо! осв^и, в яких оргашчно би поеднувалися засоби громадського i державного впливу.
До^дженню процеив учасп громадськосп в управлшш освиою присвячеш роботи таких авторiв, як Дж. Ст. Мшль, Дж. Дью!, Д. Конант, Р. Вестбрук, Е. Гутман, Е. Ешшстл, Т. Найт, А. Нейл, М. Барбер, В. Грабовський, I. Довбиш, Г. Сльникова, О. Зайченко, Ю. Кавун, Л. Калшша, М. Комарницький, С. Королюк, Г. Костюк, В. Князев, О. Марчак та ш. Це свдаить
про те, що проблема залучення громадськостi до управлiння освиою е актуальною як в Укршш, так i в iнших державах свггу.
Проблема прийняття управлiнського ршення широко розробляеться представниками фшософсько1, соцюлопчно1, психолопчно1, педагопчно1 та економiчноl наук. Над нею працювали Б. Андрушшв, В. Андрущенко, Л. Даниленко, М. Лукашенко, О. Мармиза, Л. Орбан-Лембрик, С. Пальчевський, М. Туленков, К. Шендеровський та ш. Разом з тим дотепер недостатньо до^джено специф^ реалiзащl управлiнського циклу в умовах зростання впливу громадських чинник1в.
Метою статп е проаналiзувати особливостi управлшського циклу в умовах розвитку громадсько-державного управлiння загальною середньою освiтою.
У сучаснш науцi пiд управлiнським циклом розумшть логiчну послiдовнiсть дiй, згрупованих в окремi фази, стадп чи блоки, що спрямоваш на виршення управлiнського завдання. е. Миронов розробив узагальнену модель управлiнського циклу, що складаеться з таких етапiв: тдготовка (уточнения проблеми; постановка цiлей; збiр шформаци); рiшення (прийняття рiшения, планування); реалiзацiя (виконання плану); оцiнка (аналiз) [1].
Ю. Красовський описуе управлшський цикл керiвника як систему таких послвдовних дiй: iнформацiйна пiдготовка ршення; ухвалення управлiнського рiшения; запуск ршення; органiзацiя виконання; контроль за виконанням; оцiнка к1нцевих результатiв [2].
Аналопчну модель управлiнського циклу запропонували А. Мардас i О. Мардас, зпдно з якою процес управлiння розбито на 5 стадш: аналiз ситуацп; визначення цiлей, напрацювання i прийняття ршень; планування дiй; кершництво заходами; контроль за виконанням прийнятих ршень i реалiзацiею планiв [3].
М. Маскон, М. Альберт i Ф. Хедоурi пропонують управлiнський цикл з 4 етатв, що становлять послвдовну реалiзацiю основних функцiй управлiння: планування; оргатзацш; мотивацiю; контроль [4].
М. Марков [5] вважае, що управлшський цикл складаеться з наступних етатв: мета; проблемна ситуащя; управлшське ршення; вишукуваний стан.
На думку Я. Зеленевського, управлшський (за твердженням автора - оргатзацшний) цикл складаеться з визначення мети, планування процесу дiяльностi, вишукування ресурсiв i створення необхвдно! оргашзацшно-техшчно1 бази, реамзаци, контролю [6].
За вие! рiзноманiтностi згаданих моделей характерними 1'х особливостями е лшштсть, тобто поступове i чiтке виконання керiвником (вiдзначимо, саме керiвником, менеджером, управлшцем тощо) дiй, спрямованих на виршення управлiнського завдання. Члени колективу у рiзних моделях на певних етапах (фазах) так чи шакше мiрi залучаються до вирiшения проблеми, але головнi рiшення приймае керiвник, зважаючи на свое розумiния проблемное' ситуацп i того факту, що оптимальне ршення iснуе i його потрiбно знайти.
Так1 управлiнськi цикли можна вважати лшшними. Зокрема, модель Я. Зеленевського графiчно можна зобразити так (рис. 1).
Рис. 1. Схема лМйного управлшського циклу
Як показуе аналiз, подабт управлшсьш ршення приймаються на основi традицiйного (жорсткого) системного тдходу. Тому управлiнськi цикли в розглянутих вище моделях мають чиш аналоги з методиками жорсткого системного тдходу, що також е лшшними.
Наприклад, С. Оптнер пропонуе методику вирiшения проблемних ситуацiй в системах, що складаеться з таких етатв: щентифшащя симптомш; визначення актуальност проблеми; визначення цiлi; розкриття структури системи та И дефектних елеменпв; визначення структури можливостей; знаходження, оцшка та вибiр альтернатив; знаходження ршень i забезпечення 1'х визнання колективом виконавцiв i керiвництвом; запуск процесу реалiзацil рiшень та управлiния цим процесом; оцiнка наслiдкiв рiшень [7]. Його методика, а також Е. Квейда, Е. Голубкова та шших науковцiв багато уваги придшяе розробленню та аналiзу альтернатив прийняття ршень [8].
У методищ Ю. Чеpнякa бiльше yвaги пpидiляетьcя cтpyктypизaцiï цiлей. Згiднo зaпpoпoнoвaнoï ним методики для виpiшення ^облемнж cитyaцiй мaють 6ути здiйcненi тaкi кpoки: aнaлiз пpoблеми; визнaчення етстеми; aнaлiз cтpyктypи cиcтеми; фopмyвaння зaгaльнoï цiлi i ocнoвнoгo кpитеpiю; декомпозищя цiлi, виявлення пoтpеби в pеcypcax, пpoцеcax; виявлення pеcypciв i ^оцеив, кoмпoзицiя цiлi; пpoгнoз i aнaлiз мaйбyтнix умов; oцiнкa цiлей i зacoбiв; вiдбip вapiaнтy; дiaгнoз юнуючо1' cиcтеми; пoбyдoвa кoмплекcнoï пpoгpaми poзвиткy; пpoектyвaння opгaнiзaцiï для дocягнення цшей [9].
С. Янгa огабливу yвaгy пpидiлив пpoцеcy pеaлiзaцiï пpийнятoгo piшення. Його метoдикa включaе в ^бе тaкi дiï: визнaчення цшей opгaнiзaцiï; виявлення ïï пpoблем; до^дження пpoблем i вcтaнoвлення дiaгнoзy; пошук piшень; oцiнкa вcix aльтеpнaтив i вибip нaйкpaщoï; погодження piшень в opгaнiзaцiï тa його зaтвеpдження; пiдгoтoвкa до впpoвaдження piшення; yпpaвлiння ^оцегам його впpoвaдженням; пеpевipкa ефективнocтi piшення [10].
Пoпpи певнi вiдмiннocтi, poзглянyтi методики тpaдицiйнoгo cиcтемнoгo пiдxoдy пoдiбнi в головному (як i пpoaнaлiзoвaнi yпpaвлiнcькi цикли): дocлiджyвaнi cиcтеми тут poзглядaютьcя як yнiтapнi, що xapaктеpизyютьcя виcoкoю мipoю еднocтi щодо цшей, цшностей тa ycтaнoвoк. У межax тaкoгo пiдxoдy зycилля cпpямoвyютьcя пеpевaжнo нa oптимiзaцiю фyнкцioнyвaння cиcтем 3a чико pеглaментoвaними yмoвaми тa етaпaми ïï здiйcнення, що детaльнo пpoaнaлiзoвaнo Ю. Бaбaнcьким для педaгoгiчниx отстем [11].
Однaк для cклaдниx coцiaльниx cиcтем, до якиx нaлежaть i ocвiтнi, жopcткий cиcтемний пiдxiд i poзpoбленi нa його ocнoвi yпpaвлiнcькi цикли не зaвжди дaють можливють пpиймaти неoбxiднi для ефективного poзвиткy циx cиcтем yпpaвлiнcькi piшення. Тpaдицiйний пiдxiд не може бути кopектнo зacтocoвaний пpи вивченнi гpoмaдcькиx явищ. Кpiм того, y бaгaтьox випaдкax cиcтемнi обмеження можуть icтoтнo cпoтвopити pеaльнy cитyaцiю. Адже coцiaльнi ет^еми як aктивнi елементи включaють шдиввдв i гpyпи, як1 мaють влacнi цiлi, погляди, ycтaнoвки, що визнaчaють вибip piшень i дiй, чия iндивiдyaльнa i кoлективнa пoведiнкa вpештi-pешт визнaчaе icтoтнi acпекти поведшки cиcтеми зaгaлoм.
Амеpикaнcький дocлiдник У. Чеpчмен одним з пеpшиx звеpнyв yвaгy нa можливу плюpaлicтичнicть кapтин cвiтy yчacникiв coцiaльниx cиcтем. Тому, да його пеpекoнaння (з чим ми повнютю пoгoджyемocя), poзpoблення ^оекту poзвиткy coцiaльнoï cиcтеми вимaгaе гapaнтoвaнoï yчacтi в ньому пpедcтaвникiв ycix зaцiкaвлениx cтopiн. Узгодження ïx iнтеpеciв -cклaдний пpoцеc, який тколи не зaкiнчyетьcя, aле caме тaкий пiдxiд дозволяе пpийняти вipне piшення.
Учений cтвеpджyе, що до ycmxy пpoектy веде pетельне дoтpимaння нacтyпниx пpинципiв: oпoнyвaння (в cлaбocтpyктypoвaниx пpoблемax мoжнa poзiбpaтиcя, якщо poзглядaти ïx з piзниx точок зopy); yчacть (в пpoцеci yxвaлення piшень повинш бpaти yчacть пpедcтaвники ycix зaцiкaвлениx cтopiн); iнтегpaтивнicть (в пpoцеci oбгoвopення piзнi точки зopy пoвиннi cинтезyвaтиcя нa бiльш виcoкoмy piвнi, що ^изводить до виpoблення зaгaльнoгo raa^ дiй); нaвчaння (в pезyльтaтi yчacники пpoцеcy cиcтемнoгo aнaлiзy пoчинaють кpaще poзyмiти cвoю opгaнiзaцiю тa ïï ^облеми) [12].
П. Чекленд [12] i Р. Акофф [13] вгазують, що для уоттного фyнкцioнyвaння i poзвиткy opгaнiзaцiя нacaмпеpед пoвиннa CTarn демoкpaтичнoю, a в пpoцеci yxвaлення piшень, ocoбливo в питaнняx плaнyвaння poбoти, пoвиннi бpaти yчacть yci зaцiкaвленi ocoби. Зayвaжимo, що да cyчacнoмy етaпi iдеï демoкpaтичнoгo (пapтиcипaтивнoгo) yпpaвлiння знaxoдять нa Зaxoдi в^ бiльше пpибiчникiв i вcе ш^ше впpoвaджyютьcя в пpaктикy.
Зaпoчaткoвaнa в 70-x poкax ХХ cт. П. Чеклендом метoдoлoгiя, яку нaзивaють методолопею «м^кж» cиcтем (ММС), якpaз i poзpoблятьcя для виявлення piзниx точок зopy i пocтyпoвoгo дocягнення взaемopoзyмiння мiж iндивiдaми i гpyпaми cиcтеми. Сaме в цьому пoлягaе ïï пpинципoвa вiдмiннicть вiд тpaдицiйнoгo жopcткoгo пiдxoдy.
Звaжaючи нa нaведене вище, для зaбезпечення cтaбiльнoгo фyнкцioнyвaння i poзвиткy тaкoï cклaднoï coцiaльнoï' отщеми, як зaгaльнa cеpедня ocвiтa, неoбxiднo зaбезпечити yчacть в yпpaвлiннi нею вж зaцiкaвлениx cтopiн, зoкpемa деpжaвниx (мiнicтеpcтвa, yпpaвлiння, iнcпекцiï тощо), caмoвpядниx (paди, виконкоми, кoмiciï тощо) ocвiтнix (педpaди, метoдичнi oб'еднaння, acoцiaцiï лiдеpiв ocвiти, кеpiвникiв шкiл тощо), a тaкoж гpoмaдcькocтi (opгaни yчнiвcькoгo тa бaтькiвcькoгo caмoвpядyвaння, acoцiaцiï, клуби, об'еддання poбoтoдaвцiв, твopчi cпiлки, нayкoвi ycтaнoви, блaгoдiйнi фонди, центpи ocвiтнix теxнoлoгiй, pеcypcнi центpи, фонди тощо).
Водночас, на нашу думку, безпосередня участь численних громадських структур в управлшш навчальними закладами може ускладнити управлшський процес. Тому доцiльнiше, аби пропозицп освггян, батьк1в, учшв, громадських оргашзацш узагальнювалися ввдповвдно педагогiчними, батьк1вськими, учшвськими, пiклувальними радами, а попм надавалися до громадських управлшських структур (рад навчальних закладАв або загальних зборАв, рад освггшх окрупв), яким на законодавчому рАвш мають бути делеговаш ввдповвдт управлшсьш функци на виршення найважливших питань розвитку освАтшх систем, зокрема, щодо вибору навчальних програм, затвердження навчальних плашв, кошториав, штатних розпиав, стимулювання пращ педагопв та ш.
В умовах розвитку громадсько-державного управлшня загальною середньою освггою одним з головних завдань мае стати виршення питання оптимального розподАлу повноважень мАж державними, самоврядними А громадськими структурами.
Схему впливу згаданих структур на систему управлшня загальною середньою освиою можна зобразити так (рис. 2).
Рис. 2. Схема впливу на систему управлшня загальною середньою зацкавлених в и розвитку структур
Установимо певну ¡ерархш щодо структур, як можуть брати участь в управлшш загальною середньою освтою. Будемо вважати первинш об'еднання освиян, батьшв, учшв, громадськосп, як беруть участь в процеа вдосконалення А розвитку освггшх систем, управлшськими структурами третього рАвня, педагопчш, учшвсьш, батьшвсьш, шклувальш ради, що певним чином координують дАяльшсть первинних структур у питаниях освии, -управлшськими структурами другого рАвня, ради навчальних закладАв, освггшх окрупв, яю прийматимуть найважлившА ршення щодо розвитку освггшх систем, - управлшськими структурами першого рАвня.
Зазначимо, що в умовах переважаючого впливу громадських чиннишв на прийняття ршень в освггнш галузА до управлшських структур другого рАвня з певними обмеженнями можна вАдносити А державт та самоврядт структури, як1 визначають для освггшх систем 1'х нормативно-правовА умови функцюнування А розвитку, але можуть не брати безпосередньо! учасп в управлшш конкретними освпшми системами.
Тому для того, щоб будь-який етап (фаза, стадАя, блок) управлшського циклу мАг бути усшшно реалАзований в умовах громадсько-державного управлшня загальною середньою освиою, зпдно з м'яким системним тдходом, управлшськш структурА першого рАвня (рада школи, освАтнього округу) необхвдно отримати ввдповвдт пропозицп ввд управлшських структур другого рАвня (яким, ввдповвдно, потрАбно отримати аналопчну шформацш ввд управлшських структур третього рАвня), опрацювати надану шформацш, синтезувати 11 на бАльш високому рАвнА А отриману аналАтику знову надати вАдповАдно управлАнським структурам другого А третього рАвшв для узгодження А надання на цш основА нових пропозицш. Шсля ще1 фази мае реалАзовуватися наступний етап (фаза, стадАя) управлшського циклу тощо.
Отже, управлшський цикл в освишх системах в умовах громадсько-державного управлшня ними повинен мати розгалужену структуру, що можна зобразити наступним чином
(рис. 3), де 8'" - управлшсьш структури третього рiвня, - управлшсьш структури другого рiвня, 8' - управлшсьш структури першого рiвня.
ситуаци, формування мети
вання процесу
н1зац1я виконання
роль, корекщя
результат1в, формування мети
Рис. 3. Схема розгалуженого управлтсъкого циклу в умовах розвитку громадсъко-державного управлтня загалъною середнъою освтою.
Розглянемо особливосп управлшського циклу в умовах розвитку громадсько-державного управлшня загальною середньою освиою детальнiше. Для виршення певно! проблеми управлiнськi структури першого рiвня (методичнi об'еднання, органи учншського та батьк1вського самоврядування, об'еднання роботодавщв, творчi спiлки, благодiйнi фонди тощо) надають iнформацiю з аналiзом ситуацп та варiанти шляхiв виршення юнуючо! проблеми, враховуючи сво! корпоративш можливосл, цiнностi та установки, до управлшських структур другого рiвня. Педагопчш, батькiвськi, учнiвськi, пiклувальнi ради зпдно з напрямами опрацьовують отриману шформащю, узгоджують iнтереси рiзних структур третього рiвня i надають вiдповiдну аналиику управлiнським структурам першого рiвня. Ради закладш (освiтнiх округiв) синтезують отриману шформащю щодо юнуючо! ситуаци на бшьш високому рiвнi з урахуванням позицiй державних i самоврядних структур, узгоджують можливi розбiжностi, виробляють комплексш завдання щодо вирiшення проблеми i передають iнтегрованi напрацювання назад до структур другого рiвня, а п - структурам третього рiвня для остаточного узгодження i використання в робоп.
Пiсля цього реалiзуеться наступний етап управлiнського циклу - планування процесу дiяльностi, що знову здшснюеться за розгалуженим алгоритмом вiд структур нижчого ршня до вищих i навпаки: надання пропозицiй, !х узгодження, синтез i вироблення iнтегрального плану дш
Аналогiчно чином органiзуеться виконання ршень, контроль, корекцiя, аналiз результапв формування мети i нових завдань на основi постiйного обмiну шформащею та узгодження позицiй управлiнських структур рiзних рiвнiв, !х активно! участ в усiх фазах управлiнського циклу.
В управлшському циклi можуть бути передбачеш iншi етапи, стади чи фази, але головний принцип тут залишаеться незмiнним: управлiнський процес здшснюеться не лшшно, а розгалужено, з урахуванням i максимальним узгодженням штереив, установок i цiнностей управлiнських структур, груп та шдиввдв, активно! учасп всiх зацiкавлених сторiн у виршенш проблем, що виникають перед осв^шми системами.
Л1ТЕРАТУРА
1. Миронов Е. А. Управленческий цикл как технология сотрудничества. [Электронный ресурс] -Режим доступа : http://www.coverdale.ru/pdf/article2.pdf
2. Красовский Ю. Д. Организационное поведение: учеб. пособие для вузов. - 2-е изд., перераб. и доп. / Ю. Д. Красовский. - М.: ЮНИТА-ДАНА, 2003. - 511 с.
3. Мардас А. Н. Организационный менеджмент / А. Н. Мардас, О. А. Мардас. - СПб: Питер, 2003. -336 с.
4. Мескон М. Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента; пер. с англ. / М. Х. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоури. - М.: Дело, 1995. - 704 с.
5. Марков М. Технология и эффективность социального управления; пер. с болг. / М. Марков. - М.: Прогресс, 1982. - 267 с.
6. Зеленевский Я. Организация трудовых коллективов / Я. Зеленевский. - М.: Прогресс, 1976. - 280 с.
7. Оптнер С. Л. Системный анализ для решения деловых и промышленных проблем; пер. с англ. / С. Л. Оптнер. - М.: Советское радио, 1969. - 216 с.
8. Склер I. С. Побудова алгоритму анал1зу складних екожмчних систем структурного типу на основ1 системного тдходу / I. С. Скутер, А. Г. Гребшник // Чертпвський наук. часопис ЧД1ЕУ. Сер1я 1, Економжа i управлшня: зб1рник наукових праць. - Чертпв: ЧД1ЕУ, 2011. - № 1. - С. 13-20.
9. Черняк Ю. И. Системный анализ в управлении экономикой / Ю. И. Черняк. - М.: Экономика, 1975.
- 191 с.
10. Янг С. Системное управление организацией; пер. с англ. / С. Янг. - М.: Советское радио, 1972. -456 с.
11. Бабанский Ю. К. Проблемы повышения эффективности педагогических исследований: (дидактический аспект) / Ю. К. Бабанский. - М.: Педагогика, 1982. - 192 с.
12. Плотинский Ю. М. Модели социальных процессов: учеб. пособие для высших учебных заведений.
- Изд. 2-е, перераб. и доп. / Ю. М. Плотинский. - M.: Логос, 2001. - 296 с.
13. Акофф Р. Планирование будущего корпорации; Пер. с англ. / Р. Акофф. - M.: Прогресс, 1985. -328 с.
УДК 37:93/94-057.875
П. В. ВЕРБИЦЬКА
1СТОРИКО-ПЕДАГОГ1ЧНИЙ АНАЛ1З ПРОБЛЕМИ ГРОМАДЯНСЬКОГО
ВИХОВАННЯ ОСОБИСТОСТ1
Обгрунтовано важливiсть c^ianbHO-nedaaoaiHHoi проблеми формування oco6ucmocmi як члена громадянського сустльства в контекстi кторичного досвiду та соцiально-полiтuчнuх i педагогiчнuх традицш. Встановлено, що впродовж XX ст. Ц idei втрачали провiднi позици у полтичнш думщ. Лише наприктц 80-х роюв XX ст. кардинальш полтичш змти в Схiдноi та Центральнш Сврот повернули iдeю громадянського сустльства у сферу теоретичних мiркувань та громадського життя. Для захiдноeвропeйськuх дeмократiй ця проблема набула особливог актуальностi згодом в умовах об'eднаноi Свропи.
Ключовi слова: особисткть, громадянське виховання, громадянське сустльство.
П. В. ВЕРБИЦКАЯ
ИСТОРИКО-ПЕДАГОГЫЧЕСКИЙ АНАЛИЗ ПРОБЛЕМЫ ГРАЖДАНСКОГО
ВОСПИТАНИЯ ЛИЧНОСТИ
Обоснована важность социально-педагогической проблемы формирования личности как члена гражданского общества в контексте исторического опыта и социально-политических и педагогических традиций. Установлено, что на протяжении ХХ в. эти идеи теряли передовые позиции в политической мысли. Только в конце 80-х годов ХХ в. кардинальные политические изменения в Восточной и Центральной Европе вернули идею гражданского общества в сферу теоретических мыслей и гражданской жизни. Для западноевропейских демократий эта проблема стала особенно актуальной со временем в условиях объединенной Европы.
Ключевые слова: личность, гражданское воспитание, гражданское общество.
P. V. VERBYTSKA
HISTORICO-PEDAGOGICAL ANALYSIS OF THE PROBLEM OF CIVIL EDUCATION OF PERSONALITY
The important socio-pedagogical problem of the formation of a personality as a civic society member based on the historical roots, socio-political and pedagogical traditions have been substantiated. It has been defined that during the XX century these ideas were losing their leading positions in political thought. Only at the end of the 80-s of the XX century critical political changes in Eastern and Central Europe brought back the idea of civil society in the sphere of theoretical thought and civil life. For western European democracies this problem has become especially topical under the conditions of united Europe.
Keywords: personality, civil education, civil society.
