CC BY
20
К^Ш /ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.33+616.342]-036.12-018.25-053.6:616-056.3:613.2 DOI: 10.22141/2224-0551.13.8.2018.154150
Березенко B.C.1-4, Кротевич М.С.2, Богданова Т.А.1, Замула В.В.3, Козинкевич Г.Е.1 1Нацюнальний медичний унверситетмен О.О. Богомольця, м. Ки/в, Укра'/на 2Нацональний ¡нститут раку МОЗ Укра/ни, м. Ки/в, Укра'/на 3Ки1вська дитяча клнчна ллкарня № 9, м. Ки/в, Укра'/на
4ДУ «1нститутпедютрИ, акушерства i пнекологИ ¡мен1 академика О.М. Лук'яново! НАМН Укра/ни», м. Ки/в, Укра'/на
Особливост цитопротекцп слизовоТ оболонки шлунка та дванадцятипалоТ кишки у п1дл1тюв з хроычним гастродуодентом на фон харчовоТ пперчутливосп
For cite: Zdorov'e rebenka. 2018;13(8):717-722. doi: 10.22141/2224-0551.13.8.2018.154150
Резюме. Акшуальшсшь. В наш час залишаються недостатньо вивченими цитопротективт властивос-mi шлунково-кишкового тракту у дтей з хротчним гастродуодентом на фот харчовоi гтерчутливост1. Метою нашого до^дження стало оцтити стан цитопротективного потенщалу слизових оболонок (СО) шлунка та дванадцятипало'1' кишки у тдлтшв з хротчним гастродуодентом на фот харчово'i гтерчут-ливосmi шляхом визначення рiвня трефо'ыового фактора 1 (TFF-1) у слизовш оболонц шлунка i TFF-2 слизово'1' оболонки шлунка та дванадцятипало'1' кишки iмуногiсmохiмiчним методом. Машерiали та мешоди. До^дження проведено 50 тдлткам (вком вiд 12 до 17ротв), з якиху Iгрут було 64 % (n = 32) з хротчним гастродуодентом, поеднаним з харчовою гтерчутливстю, у II грут — 36 % (n = 18) дтей з хротчним гастродуодентом без харчово'1' гiперчуmливосmi. Вам дтям виконано морфологiчне та iмуногiсmохiмiчне до^дження бюптату з визначенням TFF-1 та TFF-2. Оцтка експресп TFF-1 та TFF-2 пепmидiв проводилась за бальною шкалою за клькстю забарвлених клтин еттелт залоз антрального вiддiлу та келихо-подiбних клтин у полi зору при збльшент в 40разiв: 0 балiв — вiдсуmне забарвлення, 1 бал — 30 % забарвлених клтин, 2 бали — 30—70 % забарвлених клтин, 3бали — 70—100 % забарвлених клтин. Резульшаши. Виражена експреая TFF-1 (3 бали) у слизовш шлунка мала мсце у тдлтшв обох груп. За результатами проведеного до^дження, у 62,5 % (n = 20) дтей Iгрупи та у 22 % (n = 4) тдлтшв IIгрупи в СО дванадцятипало'1' кишки було вiдсуmне забарвлення келихоподiбних клтин (0 балiв) (х2 = 7,5;p = 0,008). Слабка експреая (1 бал) мала мсце у 34,5 % (n = 11) дтей I групи та у 67 % (n = 12) дтей II групи (х2 = 4,84; p = 0,03). За результатами статистичного аналiзу група дтей з харчовою гшерчутливктю мае в 17разiв вищi шанси на виникнення аmрофiчних змти слизово'1' дванадцятипало'1' кишки. Висновки. У дтей з харчовою гперчутливстю знижет цитопротективт власmивосmi слизово'1' оболонки дванадцятипало'1' кишки, про що свiдчиmь вiдсуmнiсmь експресп TFF-2 пептиду. Також вiрогiдно частше виникають мжроерозп, зменшення кiлькосmi крипт та бруннерових залоз в СО дванадцятипало'1' кишки у груш дтей з харчовою гшерчутливктю при вiдсуmнш або слабкш експресп TFF-2 пептиду (р < 0,05).
Ключовi слова: тдлтки;хротчна гастродуоденальна паmологiя; трефо'ыовий фактор;харчова гтерчут-ливсть; келихоподiбнi клтини
Вступ
В 0CH0Bi патогенезу хрошчного гастродуодениу лежить дисбаланс мж мюцевими факторами агреси з порушенням слизово! оболонки (СО) та факторами захисту. Поверхневому еттелш належить про-вщна роль в системi захисного слизового бар'ера
шлунка та дванадцятипало! кишки (ДПК). Захисна система шлунка та ДПК подшяеться на преештель альний, епи^альний та постепи^альний бар'ери. До преепи^ального бар'ера вщносяться слиз, 6i-карбонати, вода, юни водню, секреторний IgA. Ет-телiальний бар'ер складають безпосередньо клггини
© «Здоров'я дитини» / «Здоровье ребенка» / «Child's Health» («¿dorov'e rebenka»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Богданова Тетяна Анатоливна, Нацюнальний медичний ушверситет ¡мен О.О. Богомольця, бул. Т. Шевченка, 13, м. КиТв, 02000, УкраТна; e-mail: bgdtanja@i.ua; контактний тел.: +38 (066) 356-11-51.
For correspondence: Tetiana Bogdanova, Bogomolets National Medical University, T. Shevchenko boulevard, 13, Kyiv, 02000, Ukraine; e-mail: bgdtanja@i.ua; tel.: +38 (066) 356-11-51.
слизово! оболонки. Постепiтелiальний захист здш-снюеться за рахунок власно! пластинки слизово! оболонки, яка мае унiкальну мюцеву iмунну систему [1]. Важливу роль у цитопротекц!! СО шлунка та дванадцятипало! кишки вiдiграе хороша здатнють клiтин до репарацГ!, задовГльний стан мжроцир-куляторного русла та достатня секрецiя хiмiчних медiаторiв захисту: простагландини, дефензини, гастрокш-2, епщермальний фактор росту (EGF), трансформуючий фактор росту альфа (TGF-a), тре-фо!ловий фактор (TFF), фактор каппа-В та ш. [2, 3].
За даними лГтератури, амейство трефо!лових бiлкiв е невеликими, компактними пептидами, що мiстять одну або двi трефо!лов1 дiлянки, як1 склада-ються з 42—43 амшокислотних залишкiв i утворюють три- та дисульфщт зв'язки з шiстьма залишками цисте!ну, створюючи тим самим характерну структуру у виглядi трьох аркушiв. За рахунок тако! струк-тури TFF стшю до теплового та ферментативного розщеплення. Це група пептид1в, що синтезуються з муцинами, клГтинами мукозального епiтелiю [5, 10]. Взаемодшчи з муцинами, вони формують так званий захисний мукозальний бар'ер, стабшзують його i сприяють процесу реституцГ! шляхом поси-лення мГграцГ! клГтин з сусiднiх дГлянок, пол1мери-зацГ! муцин1в. Процес вiдновлення починаеться у перш! хвилини пошкодження. При цьому початков! фази репарацГ! не вимагають прол1ферацГ! кл1тин або бiосинтезу быка. У сво!й статтi W. Hoffmann зазначае, що реституцiя — це багатостутнчатий процес раннього вiдновлення слизового ештелш, який характеризуеться зменшенням клГтинних контактiв у вигляд1 еттел1ально-мезенх1мально! мГграцГ!, реполяризацiею та утворенням щГльних спо-лучень (морфологiчна реституцiя) i вiдновленням бар'ерно! функцГ! (функцiональна реституцiя) [4, 9, 11]. У людини iдентифiковано три трефо!лових фактори: TFF-1 (полшептид шлунка), TFF-2 (спаз-молГтичний полiпептид SP шлунка та тонкого кишечника) i TFF-3 (переважно полiпептид товстого кишечника). TFF-1 синтезуеться, головним чином, в шлункових ямках антрального та фундального вщдшв шлунка, де вщкриваються протоки розга-лужених трубчастих залоз, в той час як TFF-2 видь ляеться слизовою оболонкою фундальних залоз та базальних кл1тин антральних i п1лоричних залоз, та-кож залозами дванадцятипало! кишки — клГтинами Бруннера, келихоподiбними клiтинами епiтелiю. За даними лГтератури, рiвень трефо!лових пептвддв пiдвищуеться при дефектах епГтел1ально! пластинки (ерозш та виразок) та при хрошчних запальних захворюваннях шлунково-кишкового тракту [6, 7].
Дослщження експресГ! TFF-2 та муцин1в (Muc2) в слизовш о6олонц1 дiтей з хворобою Крона (ХК) та виразковим колГтом (ВК) показали, що у дГтей з за-гостренням ХК !х вм1ст був нижчим в зразках слизово! оболонки дванадцятипало! кишки та термшаль-ного вщдГлу клубово! кишки пор1вняно з1 здоровими та вищим у хворих без загострення ХК. Такi ж ре-зультати автори отримали й у груш дГтей з ВК [8, 12].
Метою нашого дослщження було ощнити стан цитопротективного потенцiалу слизових оболонок шлунка та дванадцятипало! кишки у пщлитав з хро-н1чним гастродуоденГтом на фон1 харчово! гшерчут-ливосп шляхом визначення р1вня TFF-1 у слизовш оболонщ шлунка i TFF-2 СО шлунка та дванадцятипало! кишки Гмунопстох1мГчним методом.
Матер1али та методи
Морфологiчне дослiдження та вивчення стану захисного слизового бар'ера проведено 50 пщлГткам 12—17 рок1в, яю перебували на стацiонарному л1ку-ванш в гастроентерологiчному вщдГлент ДКЛ № 9 мюта Киева. Середнiй вж дiтей становив 14,30 ± 0,23 року. ДГти були роздiленi на дв1 групи: I група — це пащенти з хрон1чною гастродуоденальною патоло-гiею, поеднаною з харчовою гшерчутливютю (64 %, n = 32), i II група — пащенти з хрошчною гастродуоденальною патолопею без харчово! гшерчутли-восп (36 %, n = 18). Для верифжацп дiагнозу вс1м пщлГткам проводили ф1броезофагогастродуодено-скоп1ю верхнiх вщдшв травного каналу з бюпаею СО антрального вщдГлу шлунка i низхщно! частини дванадцятипало! кишки ф16роскопом Gif-РЗ фГр-ми OLYMPUS. Бiоптати фжсували в 10% розчин1 нейтрального забуференого формалшу i обробляли за загальноприйнятою г1столог1чною методикою Гз забарвленням зр1з1в гематоксилiн-еозином за ван Пзоном. 1муног1стох1м1чне досл1дження проводили в бюптатах СО шлунка та дванадцятипало! кишки на зр1зах товщиною 4 цм, оц1нка здшсне-на м1кроскопом (Olympus СХ30) Гз комп'ютерною приставкою та фотодокументуванням. Як первинш антит1ла використовували кроляч1 пол1клональн1 антит1ла TFF-1 та TFF-2 (Thermo Fisher Scientific, США), а також систему в1зуал1зацп TL-015-QHD (Thermo Scientific, США). Експресш трефо!лового фактора Гдентиф1кували за коричневим забарвленням клГтин еп1тел1ю залоз антрального вщдГлу та келихопод1бних кл1тин. Оцшка експресГ! TFF-1 та TFF-2 пептид1в проводилась за бальною шкалою за кГльюстю забарвлених кл1тин у пол1 зору при зб1льшенн1 в 40 раз1в: 0 бал1в — вГдсутне забарв-лення, 1 бал — 30 % забарвлених кл1тин, 2 бали — 30—70 % забарвлених кл1тин, 3 бали — 70—100 % забарвлених кл1тин. Б1опс1ю виконали вщповщно до загально! декларацГ! з бюетики та прав людини, прийнято! Генеральною конференц1ею ЮНЕСКО 19 жовтня 2005 року. Протокол дослщження ухва-лений локальним етичним комГтетом вс1х зазна-чених у робот! установ. На проведення досл1джень було отримано по1нформовану згоду батьк1в д1тей (або !х оп1кун1в).
Статистична обробка отриманих результат1в проводилася з використанням програми SPSS 23,0 (IBM SPSS Statistics 23, USA) та MS Excel 2010. РГз-ниця показниюв була розрахована за оцшкою кри-тер1ю х2 Шрсона i вважалася в1рог1дною при зна-ченн1 р < 0,05. В1рогщшсть значення виб1рки при значенш менше 5 визначалась завдяки двосторон-
ньому точному критерiю Фiшера. Визначення лшш-но-лiнiйного зв'язку (Linear-by-Linear Association) мгж дослiджуваними факторами проводилось за та-блицями спряженостi, зв'язок вважався значимим при р < 0,05. Для ощнки ризиюв використовували показник OR (вщношення шансiв) та його 95% до-вiрчий iнтервал i значения p.
Резудьтати
Особливостi експресИ TFF-1 та TFF-2 в СО шлунка у дослщжуваних групах наведено у табл. 1.
Наведет в табл. 1 дат свщчать, що у переважно! бiльшостi обстежених пацieнтiв обох груп: 84,4 % (n = 27) пщлггюв першо! групи та 94,4 % (n = 17) — друго! (х2 = 5,9; p = 0,1) — мала мюце виражена екс-пресiя TFF-1 (3 бали) у слизовш оболонщ шлунка (рис. 1). Це може свщчити про пiдвищения цито-протективного потенщалу слизово! оболонки ан-трального вщщлу шлунка у вiдповiдь на хронiчне запалення. Також, за даними лггератури, в нормi рiвень TFF-1 в шлунку завжди високий, його екс-пресiя знижуеться лише при деяких онкологiчних захворюваннях шлунка [14].
Дослщження експресИ TFF-2 у СО шлунка (рис. 2) показало, що у бтьшосп дггей обох груп: у 84,3 % (n = 27) дггей першо! групи та 66,6 % (n = 12) — друго! (р > 0,05) — експре^ цього пептиду е вщсутньою (0 балiв) та слабкою (1 бал), що може свщчити про ФГзюлопчно низький синтез цього пептиду в СО антрального вщщлу шлунка та бшьш активний його синтез у фундальному [15]. Також за шшими дослiджениями зазначаеться, що TFF-2 краще асоцiюеться з муцинами i вiрогiднiше вказуе на зниження цитопротективних властивостей сли-зового бар'ера антрального вщдшу шлунка [5].
Враховуючи той факт, що цитопротективний по-тенщал в тонкому кишечнику забезпечуеться пере-важно TFF-2 пептидами, в дослщжуваних групах
дггей ми оцiнювали лише експресш цього фактора (табл. 2).
За результатами проведеного дослщження у 62,5 % (п = 20) дггей I групи та у 22 % (п = 4) шдлгг-юв II групи в СО дванадцятипало! кишки було вщ-сутне забарвлення келихоподiбних клiтин (0 балiв) (х2 = 7,5; р = 0,006). Слабка експрес1я (1 бал) мала мюце у 34,5 % (п = 11) дггей I групи та у 67 % (п = 12) дггей II групи (х2 = 4,84; р = 0,03). Помiрна експреся (2 бали) (рис. 3) спостерк'алась лише у двох пiдлiткiв обох груп: 3 % (п = 1) у першш та 5,6 % (п = 1) — у II груш.
Ми встановили лшшно-лшшну асощащю м1ж експресiею TFF-2 та частотою алерги (р = 0,008) в обстежених пащенпв: вщсутшсть експреси TFF-2 характерна для дггей з харчовою гiперчутливiстю. Пiд час ощнки ризиюв бачимо, що пщлггки I групи мають у 5,8 раза вищi шанси вщсутносп експре-сИ TFF-2 у СО дванадцятипало! кишки (OR = 5,83 (1,56-21,9)).
Рисунок 1. Мкрофото б'юптату слизовоï оболонки шлунка. Експреся з пол1клональними антит'шами до TFF-1 у 3 бали в келихоподбних клтинах: 10 х 40
Таблиця 1. Особливост експреси TFF-1 та TFF-2 пептид1в (у балах) в СО шлунка у пщлтюв I та II груп
Групи спостереження TFF-1 TFF-2
0 балiв 1 бал 2 бали 3 бали 0 балiв 1 бал 2 бали 3 бали
1 (n = 32) Абс. 1 2 2 27 8 19 3 2
% 3 6,3 6,3 84,4 25 59,3 9,4 6,3
Il (n = 18) Абс. 1 0 0 17 6 6 6 0
% 5,6 0 0 94,4 33,3 33,3 33,3 0
Групи спостереження TFF-2
0 балiв 1 бал 2 бали 3 бали
I (n = 32) Абс. 20 11 1 0
% 62,5* 34,5 3 0
Il (n = 18) Абс. 4 12 1 1
% 22,2 66,6* 5,6 5,6
Примтка: * — вщм1нн1сть в1рогщна (p < 0,05).
Примтка: * — вщм1нн1сть в1рогщна (p < 0,05).
Таблиця 2. Особливост експреси TFF-2 пептиду (в балах) у слизовй оболонЦ дванадцятипалоï кишки
п^тюв I та II групи спостереження
Рисунок 2. Мкрофото бюптату слизово)' оболонки Рисунок 3. Мiкрофото б'юптату слизово/
шлунка. В'щсутшсть експресп TFF-2 (0 балв) дванадцятипалоï кишки. Помiрна експре&я TFF-2 в келихопод1бних клтинах: 10 х 40 (2 бали) у келихопод1бних клтинах: 10 х 40
Нами був визначений асощативний зв'язок мгж експреаею TFF-2 в СО ДПК та наявнютю кишко-вих крипт (p = 0,004). Варто зазначити, що в rpyni дiтей без харчово! гiперчyтливостi (94,4 %, n = 17) частота виявлення крипт в СО дванадцятипало! кишки була вiрогiдно вищою, нгж у I грyпi пацieнтiв (68,8 %, n = 22) (p = 0,037).
Мжроерозп слизово! оболонки ДПК, за результатами пстолопчного дослщження, виявленi лише у дггей з харчовою гiперчyтливiстю (22 %, n = 7), у дггей II групи вони були вщсутш Характерно, що у 9,4 % (n = 3) хворих першо! групи вiдмiчали вщ-сyтнiсть TFF-2 (0 балiв), а у 12,5 % (n = 4) експре^ цього пептиду була слабкою (1 бал). За результатами пстолопчного дослщження атрофiчнi змши СО ДПК вiрогiдно частiше зyстрiчалися у дггей першо! групи (50 %, n = 16) на вiдмiнy вщ дiтей (6 %, n = 1) друго! групи спостереження (х2 = 10,14; p = 0,002). Ми не встановили взаемозв'язку експресп TFF-2 з атрофiчними змiнами в СО дванадцятипало! кишки. За результатами статистичного аналiзy, група дь тей з харчовою гiперчyтливiстю мае в 17 разiв вищi шанси на виникнення атрофiчних змiн слизово! дванадцятипало! кишки (OR = 17 (2,015—143,41)).
Встановлено лшшно-лшшну асощацго мгж кiлькiстю бруннерових залоз та рiвнем експрес!! TFF-2: чим нижчий рiвень TFF-2, тим менша кгль-юсть нормальних бруннерових залоз у слизовш ДПК (p = 0,009). За нашими даними, вiзyалiзацiя нормальних залоз Бруннера у шдлитав друго! групи (66,6 %, n = 12) зус^чаеться частiше, нгж у дггей (34,5 %, n = 11) першо! групи (х2 = 4,8; p = 0,028).
Обговорення
У науковш лiтератyрi ми не знайшли публжа-цiй, присвячених iмyногiстохiмiчномy дослщжен-ню рiвня експрес!! TFF-1 та TFF-2 у СО шлунка та дванадцятипало! кишки у дггей. Ощнка стану цито-протекщ! СО у дггей з хрошчним гастродyоденiтом з використанням трефо!лових пептидiв, за даними
лггератури, проводилася шляхом визначення концентраций TFF-1 та TFF-2 у сироватш кровi та слинi дггей з хрошчним гастродуодештом методом гмуно-ферментного аналiзу [13]. Це опосередковано вщо-бражае стан захисного бар'ера у цих хворих, оскгль-ки на концентрацго TFF-1 та TFF-2 пептвддв у сироватцi кровi можуть впливати багато iнших фак-торiв: гормональний, iмунний та iн. Рiвень експре-сИ TFF-1 та TFF-2 в СО шлунка та дванадцятипало! кишки, за даними шоземних видань, визначався за-звичай при онколопчних захворюваннях у дорослих [4, 5, 14].
Отримаш нами результати свщчать, що визначення TFF-1 та TFF-2 у СО шлунка та ДПК е показовим i бгльш точним методом оцшки цитопротективних властивостей слизово! оболонки гастродуоденаль-но! зони. Пщ час iмуногiстохiмiчного дослщження TFF-1 та TFF-2 бачимо вщмшносп експрес!! в СО шлунка та дванадцятипало! кишки у пщлигав обох груп та р1зницю показникiв ргвня експресГ! TFF-1 та TFF-2 у пашенпв з хрошчним гастродуоденiтом на фон! харчово! гшерчутливосп та у дггей з хрошчним гастродуодештом без харчово! гшерчутливостг
Висновки
1. Виражена експресГя TFF-1 в СО шлунка дггей з гастродуоденальною патолопею свщчить про шд-вищене у них муциноутворення у вщповщь на хро-нчне запалення слизово! шлунка.
2. У дгтей з харчовою гшерчутливютю знижеш цитопротективн! властивосп СО дванадцятипало! кишки, про що свщчить вщсутшсть експрес!! TFF-2 пептиду.
3. У груп! дгтей з харчовою гшерчутливютю при вщсутнш або слабкiй експресп TFF-2 пептиду вь рогщно частiше виникали мжроерозИ, зменшення юлькост! крипт та бруннерових залоз в СО дванадцятипало! кишки.
4. Паддики з харчовою гшерчутливютю мають в 17 разiв вищ! шанси мати атрофiчнi змши слизо-
во! дванадцятипало! кишки на вiдмiну вщ дiтей без алергп.
Конфлiкт штересш. Автори заявляють про вщ-сутшсть конфлiкгу iнтересiв при пiдготовцi дано! статп.
References
1. Bobrova VI. Zakhvoryuvannya orhaniv hastroduodenal'noyi zony u ditey [Diseases of organs of the gastroduodenal zone in children]. Kharkiv: Zoloti Storinki; 2015. 160 р. (in Ukrainian).
2. Kjellev S. The trefoil factor family - small peptides with multiple functionalities. Cell Mol Life Sci. 2009 Apr;66(8):1350-69. doi: 10.1007/s00018-008-8646-5.
3. Kim YS, Ho SB. Intestinal goblet cells and mucins in health and disease: recent insights and progress. Curr Gastroenterol Rep. 2010 0ct;12(5):319-30. doi: 10.1007/s11894-010-0131-2.
4. Hoffmann W. TFF2, a MUC6-binding lectin stabilizing the gastric mucus barrier and more (Review). Int J Oncol. 2015 Sep;47(3):806-16. doi: 10.3892/ijo.2015.3090.
5. Kouznetsova I, Laubinger W, Kalbacher H, et al. Biosynthesis of Gastrokine-2 in the Human Gastric Mucosa: Restricted Spatial Expression along the Antral Gland Axis and Differential Interaction with TFF1, TFF2 and Mucins. Cell Physiol Biochem. 2007;20(6):899-908. doi: 10.1159/000110450.
6. Aihara E, Engevik KA, Montrose MH. Trefoil factor peptides and gastrointestinal function. Annu Rev Physiol. 2017 Feb 10;79:357-380. doi: 10.1146/annurev-physiol-021115-105447.
7. Xiao P, Ling H, Lan G, Liu J, Hu H, Yang R. Trefoil factors: Gastrointestinal-specific proteins associated with gastric cancer. Clin Chim Acta. 2015 Oct 23;450:127-34. doi: 10.1016/j.cca.2015.08.004.
8. Aamann L, Vestergaard EM, Gmnbwk H. Trefoil factors in inflammatory bowel disease. World J Gastroenterol. 2014 Mar 28;20(12):3223-30. doi: 10.3748/wjg.v20.i12.3223.
9. Du TY, Zhang Y Zhang Y. Trefoil factor: from laboratory to clinic. Dongwuxue Yanjiu. 2010Feb;31(1):17-26.
10. Lebherz-Eichinger D, Tudor B, Ankersmit HJ, et al. Trefoil Factor 1 Excretion Is Increased in Early Stages of Chronic Kidney Disease. PLoS One. 2015 Sep 21;10(9):e0138312. doi: 10.1371/journal. pone.0138312.
11. Busch M, Dunker N. Trefoil factor family peptides--friends or foes. Biomol Concepts. 2015Dec;6(5-6):343-59. doi: 10.1515/bmc-2015-0020.
12. Hensel KO, Boland V, Postberg J, et al. Differential expression of mucosal trefoil factors and mucins in pediatric inflammatory bowel diseases. Sci Rep. 2014 Dec 5;4:7343. doi: 10.1038/srep07343.
13. Shestopalov A.V., Trofimenko O.V., Shestopalova M.A. Level trefoil peptides (tff-1 and tff-2) in children with chronic gastroduodenitis. Fundamental research. 2012;(10Pt2):363-366. (inRussian).
14. Im S, Yoo C, Jung JH, Choi HJ, Yoo J, Kang CS. Reduced expression of TFF1 and increased expression of TFF3 in gastric cancer: correlation with clinicopathological parameters and prognosis. Int J Med Sci. 2013;10(2):133-40. doi: 10.7150/ijms.5500.
15. Esposito R, Morello S, Vllahu M, Eletto D, Porta A, Tosco A. Gastric TFF1 Expression from Acute to Chronic Helicobacter Infection. Front Cell Infect Microbiol. 2017 Oct 9; 7:434. doi: 10.3389/ fcimb.2017.00434.
OTpuMaHO 23.11.2018 ■
Березенко B.C.1,4, Кротевич M.C.2, Богданова Т.А.1, Замула B.B.3, Козинкевич Г.Э.1
1Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, г. Киев, Украина
2Национальный институт рака МЗ Украины, г. Киев, Украина
3Киевская детская клиническая больница № 9, г. Киев, Украина
4ГУ «Институт педиатрии, акушерства и гинекологии имени академика А.Н. Лукьяновой НАМН Украины», г. Киев, Украина
Особенности цитопротекции слизистой оболочки желудка и двенадцатиперстной кишки у подростков с хроническим гастродуоденитом на фоне пищевой гиперчувствительности
Резюме. Актуальность. В наше время остаются недостаточно изученными цитопротективные свойства желудочно-кишечного тракта у детей с хроническим гастродуоденитом на фоне пищевой гиперчувствительности. Целью нашего исследования стало оценить состояние цитопротективного потенциала слизистых оболочек (СО) желудка и двенадцатиперстной кишки у подростков с хроническим гастродуоденитом на фоне пищевой гиперчувствительности путем определения уровня трефоилового фактора 1 (TFF-1) в слизистой оболочке желудка и TFF-2 слизистой оболочки желудка и двенадцатиперстной кишки иммуногистохимическим методом. Материалы и методы. Исследование проведено 50 подросткам (от 12 до 17 лет), из которых в I группе было 64 % (n = 32) с хроническим гастродуоденитом на фоне пищевой гиперчувствительности, во II группе — 36 % (n = 18) детей с хроническим гастродуоденитом без пищевой гиперчувствительности. Всем детям выполнено морфологическое и иммуногистохимическое исследование биоптатов с определением TFF-1 и TFF-2. Оценка экспрессии TFF-1 и TFF-2 пептидов проводилась по балльной шкале по количеству окрашенных клеток эпителия желез антрального отдела и бокаловидных клеток в поле зрения при увеличении в 40 раз: 0 баллов — отсутствует окрас, 1 балл — 30 % окрашенных клеток, 2 бал-
ла — 30-70 % окрашенных клеток, 3 балла — 70-100 % окрашенных клеток. Результаты. Выраженная экспрессия ТРБ-1 (3 балла) в слизистой желудка имела место у подростков обеих групп. По результатам проведенного исследования, у 62,5 % (п = 20) детей первой группы и у 22 % (п = 4) подростков II группы в СО двенадцатиперстной кишки отсутствовала окраска бокаловидных клеток (0 баллов) (х2 = 7,5; р = 0,008). Слабая экспрессия (1 балл) имела место у 34,5 % (п = 11) детей I группы и у 67 % (п = 12) детей II группы (х2 = 4,84; р = 0,03). По результатам статистического анализа группа детей с пищевой гиперчувствительностью имеет в 17 раз выше шансы на возникновение атрофических изменений слизистой двенадцатиперстной кишки. Выводы. У детей с пищевой гиперчувствительностью снижены цитопротективные свойства слизистой оболочки двенадцатиперстной кишки, о чем свидетельствует отсутствие экспрессии ТРБ-2 пептида. Также достоверно чаще возникают микроэрозии, уменьшение количества крипт и бруннеровых желез в СО двенадцатиперстной кишки в группе детей с пищевой гиперчувствительностью при отсутствии или слабой экспрессии ТРБ-2 пептида (р < 0,05). Ключевые слова: подростки; хронический гастродуоде-нит; трефоиловый фактор; пищевая гиперчувствительность; бокаловидные клетки
V.S. Berezenko14, M.S. Krotevich2, T.A. Bogdanova1, V.V. Zamula3, H.E. Kozynkevych1
1Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine
2National Cancer Institute, Kyiv, Ukraine
3Kyiv Children's Clinical Hospital 9, Kyiv, Ukraine
4SI "Academician O.M. Lukyanova Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology of the NAMS of Ukraine", Kyiv, Ukrain
Features of the cytoprotection of gastric and duodenal mucosa in adolescents with chronic gastroduodenitis on the background of food hypersensitivity
Abstract. Background. The cytoprotective properties of the gastrointestinal tract in children with chronic gastroduodenitis on the background of food hypersensitivity remain understudied. The purpose is to assess the state of the cytoprotective potential of gastric and duodenal mucosa in adolescents with chronic gastroduodenitis on the background of food hypersensitivity by determining the level of trefoil factor (TFF) 1 in gastric mucosa and TFF-2 — in gastric and duodenal mucosa by immunohistochemistry method. Materials and methods. Fifty adolescents (aged 12 to 17 years) were observed and divided into two groups. The first group consisted of 64 % (n = 32) of patients with chronic gastroduodenitis and food hypersensitiv-ity; the second group included 36 % (n = 18) of children with chronic gastroduodenitis without food hypersensitivity. All children underwent morphological and immunohistochemical studies of biopsy specimens with the determination of TFF-1 and TFF-2. Evaluation of TFF-1 and TFF-2 expression was carried out on a point-scale according to the number of stained epithelial cells of the glands of the antrum and goblet cells in the field of view with a 40-fold magnification: 0 points — no color, 1 point — 30 % of stained cells, 2 points — 30—70 % of
stained cells, 3 points — 70—100 % of stained cells. Results. A significant expression of TFF-1 (3 points) in the gastric mucosa occurred in adolescents of both groups. According to the results of the study, 62.5 % (n = 20) of children in the first group and 22 % (n = 4) of adolescents in the second group did not have staining of goblet cells (0 points) in duodenal mucosa, (x2 = 7.5; p = 0.008). Weak expression (1 point) occurred in 34.5 % (n = 11) of children in the first group and in the majority of children (67 % (n = 12)) in the second group (x2 = 4.84; p = 0.03). According to the results of statistical analysis, a group of children with food hypersensitivity has 17 times higher risk of atrophic changes in the duodenal mucosa. Conclusions. In children with food hypersensitivity, the cytoprotective properties of the duodenal mucosa are reduced, as evidenced by the absence of TFF-2 expression. In addition, microerosions, a decrease in the number of crypts and Brunner's glands in the duodenal mucosa are significantly more frequent in the group of children with food hypersensitivity in the absence or weak expression of TFF-2 (p < 0.05).
Keywords: adolescents; chronic gastroduodenitis; trefoil factor; food hypersensitivity; goblet cells
