CC BY
14
Клштна nefliaipifl
УДК 616.342-002-076.5-053.2 СОКОЛЬНИК C.B.
Буковинський державний медичний ун'терситет, м. Черн'вц
Я я __■ ■ W
ОСОБЛИВОСТ1 ЦИТОК1НОВОГО ПРОФ1ЛЮ В Д1ТЕИ ¡3 ВИРАЗКОВОЮ ХВОРОБОЮ ДВАНАДЦЯТИПАЛО'' КИШКИ ЗАЛЕЖНО ВiД ЕНДОСКОПЧНИХ ТА МОРФОМЕТРИЧНИХ ПОКА3НИКiВ
Резюме. Проведено анал1з вмсту ттерлейктв у дтей 1з р1зними po3MipaMU виразкового дефекту, сту-пенем запального процесу та токсигеншстю штамiв Helicobacter pylori. Виявлено позитивний асоща-тивний зв'язок мiж дiаметром виразки, характером запальних змт, цитотоксичшстю Helicobacter pylori тарiвнем як прозапальних, так i протизапальних ттерлейктв. Ключовi слова: дти, виразкова хвороба дванадцятипалог кишки, штерлейкши.
Вступ
Одшею з важливих проблем сучасно! гастроенте-рологп е виразкова хвороба дванадцятипало! кишки (ВХДПК), що, за даними свггово! статистики, тра-пляеться у 5—15 % населення [3]. Незважаючи на широке коло рiзноманiтних дослiджень iз вивчення механiзмiв розвитку захворювання та багатогран-нiсть запропонованих схем лжування, усе частiше спостертають омолодження ВХДПК, тривалий та рецидивуючий перебiг, розвиток ускладнень [1]. Аргументоваш докази iнфекцiйного генезу ВХДПК призвели до виникнення концепцп iмуноульце-рогенезу, згщно з якою Helicobacter pylori (НР) па-тологiчно дiе на слизову оболонку, викликаючи розвиток виразкового дефекту, лише в оаб iз пору-шенням iмунного статусу [4]. НР негативно впли-вае на регенераторш процеси, що призводить до втрати захисних властивостей слизово1 оболонки. Цей процес зумовлений стимулящею накопичен-ня в нiй фагоцитiв та шдвищенням продукци прозапальних штерлейюшв, що призводить до виникнення глибоких та множинних дефектiв [2]. Рядом учених доведено, що розвиток виразки вщбуваеться лише в результата комплексного впливу патогенного агента та агресивних факторiв мiсцевого запален-ня (надмiрна експресiя цитокiнiв та 1х генiв) [5—7]. Тому вивчення вмюту цитокiнiв (iнтерлейкiнiв) у дггей iз рiзними варiантами ендоскотчно-морфо-метричних змiн при ВХДПК дозволить визначити
прогностичш критерп! розвитку захворювання, пщ-брати адекватну тактику лiкування для досягнення стшко! ремюи.
Мета — дослщити iнтерлейкiновий профшь у да-тей i3 виразковою хворобою дванадцятипало! кишки залежно вiд розмiрiв виразкового дефекту та сту-пеня запального процесу.
MorepiaA i методи досодження
Обстеженi 102 дитини iз ВХДПК вiком 6—18 роюв, якi знаходились на л^ванш в гастроенте-рологiчних вщдшеннях ОДКЛ та МДКЛ м. Чершв-щв пiсля пiдписання шформовано! згоди на участь у дослщженнях. Середнiй вж дiтей — 12,4 ± 2,3 року. За клжчно-ендоскошчною картиною дгги розподiленi на три групи: перша (33 особи) — iз вираженими ознаками запалення, друга (51 особа) — iз помiрно вираженими ознаками запалення, третя (18 оаб) — iз помiрними або незначними ознаками запалення. Критерп включення дiтей у дослiдження: мiсце проживання (м. Чершвщ, Чер-нiвецька область); ВХДПК у стадп загострення; вж 6—18 рокiв; iнформована згода на дослщження. Критерп виключення: антибактерiальна терапiя впродовж трьох останнiх мiсяцiв; шкiдливi звички. Клiнiчно-параклiнiчнi дослiдження проводилися за загальноприйнятими методиками, результати яких заносились у спещально розробленi анкети. 1нструментальш методи дослiдження включали
езофагогастродуоденоскотю за допомогою фiбро-гастродуоденоскопа Pentax FG-24P для верифжа-цп дiагнозу та визначення ендоскопiчних критерь 1в наявностi НР. Iнфiкування НР тдтверджували iмуноферментним методом шляхом якiсного визначення IgG-антитгл до НР у сироватш кровi (Ubi Mayiwell™, США). Для вивчення стану сум1жних оргашв системи травлення хворим проводилось ультразвукове дослвдження черевно'1 порожнини. Визначення вмюту iнтерлейкiнiв-1ß, -4, -8 (Ш-lß, 1Л-4, 1Л-8) та рецепторного антагонiсту штерлей-кiну-1 (1Л-1Ра) у сироватцi кровi дiтей проводили шляхом iмуноферментного аналiзу iз застосуван-ням дiагностичних тест-систем ЗАТ «Вектор-Бест» (м. Новосибiрськ, Ро^) за допомогою iмунофер-ментного аналiзатора Stat-Fax-303 (США). Ста-тистична обробка отриманих даних проводила-ся за допомогою пакета комп'ютерних програм Statistica 6.0.
Результати досл1дження та ix обговорення
Клiнiчно-ендоскопiчнa картина ВХДПК у дь тей першо1 групи характеризувалася вираженим больовим синдромом (бiль мав постшний характер, локaлiзувaвся в ешгастральнш та пглородуо-денaльнiй дглянках), що супроводжувався не менш вираженими диспептичним та штоксикацшним синдромами; наявшстю глибокого виразкового дефекту слизово'1 оболонки або множинними ура-женнями, дно яких вкрите фiбрином, iз вираже-ним запальним валом, набряком та riперемieю, позитивними ендоскопiчними критерiями НР. Ус дiти НР-позитивнi, у 72,7 % дiaгностовaно CagA-штами.
Другу групи становили дiти з помiрно вираже-ним больовим (бiль мав перюдичний характер, ви-никав переважно до вживання rrn, у нiчний час, локaлiзувaвся в епiгaстрaльнiй та тлородуоденаль-нiй дiлянкaх), диспептичним та штоксикацшним синдромами. Ендоскотчна картина характеризу-валася нaявнiстю одиничного виразкового дефекту слизово'1 оболонки середньо'1 глибини, вкритого фiбрином, iз помiрно вираженим запальним валом, набряком та гшеремieю. НР дiaгностовaно у 84,3 % дггей, iз них 60,5 % CagA-позитивш.
У третьо'1 групи дiтей больовий синдром про-являвся помiрно або незначно вираженим непо-стiйним болем, що ввдсутнш у нiчний час та супроводжувався проявами диспепсп з незначними або ввдсутшми ознаками шгоксикацп; ендоско-
пiчно — виразковий дефект неглибокий, без на-шарування фiбрину, iз незначно вираженими запальним валом, набряком та riперемieю. НР дiагностовано у 61,6 % дггей, iз них 54,5 % Са§Л-позитивнi.
У дiтей iз вираженими проявами запального процесу вщзначено вiрогiдне переважання рiвнiв усiх iнтерлейкiнiв порiвняно з дiтьми з помiр-но та незначно вираженими ознаками (х2 = 9,42, р < 0,01); у дггей другог групи щодо дiтей третьог групи (х2 = 7,23, р < 0,01). Коливання сумарного рiвня штерлейюшв у д^ей першог групи було в межах 520—3000 пг/мл, у дггей другог групи — 84— 497 пг/мл, у дггей третьог групи — 11—96 пг/мл. Така ж тенденшя спостерпаеться в шдиввдуаль-них коливаннях умгсту штерлейюшв. Так, у д^ей iз вираженим запальним процесом шдиввдуаль-нi коливання рiвня iнтерлейкiнiв вiрогiдно вищi за вiдповiднi показники в д^ей iз помiрно та незначно вираженими ступенями запалення, а в оаб iз помiрно вираженим запальним процесом щодо пащенлв iз незначними проявами запалення (1Л-1|3: 148,0 ± 56,3 пг/мл, 92,0 ± 32,6 пг/мл та 48,0 ± 21,4 пг/мл вiдповiдно, р < 0,05; 1Л-8: 158,0 ± 47,2 пг/мл, 106,0 ± 34,8 пг/мл та 79,0 ± 24,2 пг/мл ввдповщно, р < 0,05; 1Л-1Ра: 512,0 ± 102,6 пг/мл, 386,0 ± 87,3 пг/мл та 126,0 ± 34,7 пг/мл ввдповщно, р < 0,05; 1Л-4: 185,0 ± 76,8 пг/мл, 123,0 ± 54,2 пг/мл та 85,0 ± 22,1 пг/мл вiдповiдно, р < 0,05, рис. 1).
Установлено, що найвищi шдивщуальш показники рiвня iнтерлейкiнiв вiрогiдно частiше спосте-рпалися в дiтей iз НР-асоцiйованою ВХДПК, не-залежно вщ характеру запального процесу (перша група: х2 = 11,52, р < 0,001; друга група: х2 = 9,21, р < 0,01; третя група: х2 = 7,84, р < 0,01).
Виявлено, що вмют iнтерлейкiнiв у кровi дiтей iз ВХДПК залежить вiд генетичног гетерогеннос-тi штамiв НР. Так, бгльш високi показники рiвня iнтерлейкiнiв вiрогiдно частiше вщ^чали в дiтей iз цитотоксичними штамами НР (перша група: X2 = 15,96, р < 0,001; друга група: х2 = 13,29, р < 0,001; третя група: х2 = 9,72, р < 0,01, табл. 1).
Проведено аналiз умюту штерлейюшв у перифе-ричнiй кровi дiтей iз ВХДПК залежно вщ розмiрiв виразкового дефекту (рис. 2).
Так, при розмiрах виразкового дефекту до 0,5 см середнш показник 1Л-1Р становив 97,4 ± 21,8 пг/мл; при дiаметрi виразки 0,5—1,0 см — 126,0 ± 3,8 пг/мл; за наявносп виразкового дефекту бгльше н1ж 1,0 см — 184,0 ± 45,2 пг/мл.
Таблиця 1. Умст ¡нтерлейк1н1в удтей ¡з виразковою хворобою дванадцятипало/ кишки залежно
вд цитотоксичност НР
Штами НР 1нтерлейкши, пг/мл
m-1ß 1Л-8 1Л-1Ра 1Л-4
НР (tox+) 158,0 ± 56,2* 164,0 ± 47,1* 531,0 ± 98,3* 169,0 ± 46,8*
НР (tox-) 78,0 ± 28,7 96,0 ± 32,1 236,0 ± 61,1 84,0 ± 35,8
Примтка: * — в1рогщно щодо осб ¡з нетоксигенними штамами НР, р < 0,05.
8(43) • 2012
Клтт'чна пед!атр!я
Рисунок 1. Умст ¡нтерлейк1н1в у периферичнй кров! дтей ¡з виразковою хворобою дванадця-типалоi кишки залежно вд ступеня запального процесу
Примтки: * — р'зниця в1рогщна щодо показниюв р1вня ¡нтерлейк1н1в у дтей II та Ill груп (р < 0,01); ** — р'зниця в1рогщна щодо показниюв рiвня iн-терлейк1н1в у дтей Ill групи (р < 0,05).
Середш значення рiвня 1Л-8 у дггей iз малими розмiрами виразки становили 89,0 ± 23,9 пг/мл, iз середшми розмiрами виразки — 146,9 ± 42,8 пг/мл; iз великими розмiрами виразками — 196,0 ± ± 56,2 пг/мл.
Умют 1Л-1Ра у хворих iз розмiрами виразково-го дефекту до 0,5 см становив 212,0 ± 87,2 пг/мл; в оаб iз розмiром виразкового дефекту 0,5—1,0 см — 404,0 ± 103,6 пг/мл; у дггей iз розмiром виразкового дефекту бшьше нгж 1,0 см — 589,0 ± 111,9 пг/мл.
Кшьюсть 1Л-4 у дiтей iз виразками розмiром до 0,5 см становила 96,0 ± 67,2 пг/мл; у хворих iз виразковими дефектами середшх розмiрiв — 164,0 ± 69,7 пг/мл; у пащенпв iз виразками понад 1,0 см — 202,0 ± 87,6 пг/мл.
Як видно з рис. 2, концентрацiя штерлейюшв у периферичнш кровi дiтей iз ВХДПК збшьшува-лася прямо пропорцшно розмiру виразкового дефекту.
Аналiз отриманих даних дозволив встановити позитивнi кореляцшш зв'язки мгж рiвнем як проза-пальних, так i протизапальних штерлейюшв та роз-мiром виразкового дефекту (1Л-ф: r = 0,67, р < 0,01; 1Л-8: r =0,74, р < 0,01; 1Л-4: r = 0,61, р < 0,01; 1Л-1Ра: r = 0,57, р < 0,05 вщповщно); мiж рiвнем штерлейкь нiв та ступенем запального процесу (1Л-ф: r = 0,59, р < 0,05; 1Л-8: r = 0,76, р < 0,01; 1Л-4: r = 0,62, р < 0,01; 1Л-1Ра: r = 0,54, р < 0,05 вщповщно).
Аналiз середнiх показникiв умiсту штерлейкшв у дiтей залежно вiд варiанту перебiгу захворювання показав, що в дггей iз вперше виявленою ВХДПК спостерк'аеться вГропдно вищий 1х рiвень на вщмшу вщ дiтей ¡з часто рецидивуючою ВХДПК та ВХДПК ¡з р^кими рецидивами (вщповщно х2 = 9,28, р < 0,01, та х2 = 11,21, р < 0,001). Проте максимальш шдивщу-альш значення вiдмiчались майже з однаковою частотою серед дией ¡з вперше виявленою ВХДПК та
Рисунок 2. Ум'1ст iнтерлейкiнiв у периферичнй кровi дтей iз виразковою хворобою дванадцятипалоi кишки залежно в 'щ розмiрiв виразкового дефекту Примтки: * — р'зниця вiрогiдна щодо показниюв рiвня ¡нтерлейк1н1в у дтей iз д1аметром дефекту до 0,5 см та 0,5-1,0 см (р < 0,05); ** — р'зниця ei-рогщна щодо показниюв рiвня iнтерлейкiнiв у д'1-тей iз д'аметром дефекту до 0,5 см (р < 0,05).
часто рецидивуючою ВХДПК ¡з частотою рецидивiв 1—2 рази на рж та тривалютю захворювання до 5 ро-юв (х2 = 2,34, р > 0,05).
У частини д1гей (2 — у першш, 4 — у другш та 5 — у третш груш) виявляли не шдвищений рiвень штерлейкшв, а, навпаки, знижений. Це були дати НР-негативш, ¡з часто рецидивуючою ВХДПК, у яких спостерк'алися часп (2—3 рази на рж) рециди-ви захворювання впродовж 5—10 роюв, що можна пояснити виснаженням ¡мунних компенсаторних механiзмiв.
Висновок
Виразкова хвороба дванадцятипало1 кишки в дiтей у переважнiй 6гльшосп супроводжуеться пщ-вищенням рГвня iнтерелейкiнiв у периферичнш кровь Показники iнтерлейкiнового профшю мо-жуть слугувати прогностичними критсрГями характеру перебiгу захворювання, частоти рецидивiв, вираженостi ендоскотчно'1 картини та морфоме-тричних змш.
Перспектива подальш их дослщжень. Необхiдно вивчити вплив експресп генiв iнтерлейкiнiв на 1х вмют у периферичнiй кровГ дiтей, хворих на вираз-кову хворобу дванадцятипало! кишки.
Список л1тератури
1. Жукова Е.А. Эндоскопические и иммунологические аспекты пролонгированного рубцевания язвенных дефектов двенадцатиперстной кишки у детей / Е.А. Жукова // НМЖ. — 2008. — № 4. — 11-15.
2. Кононов А.В. Генетическая регуляция и фенотип воспаления при Helicobacter pylori-инфекции / А.В. Кононов // Арх. пат. — 2009. — 71(5). — С. 57-63.
3. Маев И.В. Язвенная болезнь двенадцатиперстной кишки: диагностика и лечение/И.В. Маев, Т.С. Оганесян, Ю.А. Кучерявый // Consilium Medicum. — 2010. — Т. 12. — № 8.
4. Сорокман Т.В. Сучаст погляди на етопатогенез виразковог хвороби в дтей / Т.В. Сорокман, С.В. Сокольник, Д.Р. Андршчук [та ш.] // Здоровье ребенка. — 2009. — № 2(17). — С. 85-88.
5. Степанченко А.А. Уровень про- и противовоспалительных цитокинов, фенотип окислительного метаболизма у больных язвенной болезнью, ассоциированной с различными штаммами Helicobacter pylori / А.А. Степанченко, Н.Г. Филиппенко,
Н.Н. Прибылова [и др.]//Курск. науч.-практ. вест. «Человек и здоровье». — 2010. — № 3. — С. 134-139.
6. Штыгашева О.В. Роль иммунорегуляторных цитокинов в патогенезе хронического гастрита и язвенной болезни, поиск предикторов заболеваний / О.В. Штыгашева, Е.С. Агеева, В.М. Иптышев // Сибирский медицинский журнал. — 2011. — № 1. — С. 88-90.
7. Cytokine expression in pediatric Helicobacter pylori infection / A.I. Lopes, M. Quiding-Jarbrink, A. Palha [et al.] // Clin. Diagn. Lab. Immunol. — 2005. — Vol. 12. — P. 994-1002.
Отримано 22.10.12 □
Сокольник C.B.
Буковинский государственный медицинский университет, г. Черновцы
ОСОБЕННОСТИ ЦИТОКИНОВОГО ПРОФИЛЯ У ДЕТЕЙ С ЯЗВЕННОЙ БОЛЕЗНЬЮ ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНОЙ КИШКИ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ЭНДОСКОПИЧЕСКИХ И МОРФОМЕТРИЧЕСКИХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ
Резюме. Проведен анализ содержания интерлейкинов у детей в зависимости от размеров язвенного дефекта, степени выраженности воспалительного процесса, токсиген-ности штаммов Helicobacter pylori. Установлена положительная ассоциативная связь между диаметром язвы, характером воспалительных изменений, цитотоксичностью Helicobacter pylori и уровнем как провоспалительных, так и противовоспалительных интерлейкинов.
Ключевые слова: дети, язвенная болезнь двенадцатиперстной кишки, интерлейкины.
Sokolnyk S.V.
Bukovinian State Medical University, Chernivtsi, Ukraine
CYTOKINE PROFILE FEATURES IN CHILDREN WITH DUODENAL ULCER DEPENDING ON ENDOSCOPIC AND MORPHOMETRIC PARAMETERS
Summary. The analysis of interleukins content in children depending on the size of ulcerous defect, severity of inflammation, toxigenicity of Helicobacter pylori strains was carried out. The positive correlation between diameter of ulcer, the nature of inflammatory changes, cytotoxicity of Helicobacter pylori and the level of both proinflammatory and antiinflammatory interleukins was noted. Key words: children, duodenal ulcer, interleukins.
