Научная статья на тему 'Особенности церебральной гемодинамики и сосудистой ауторегуляции при хронической ишемии мозга'

Особенности церебральной гемодинамики и сосудистой ауторегуляции при хронической ишемии мозга Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
109
14
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ЦЕРЕБРОВАСКУЛЯРНі ЗАХВОРЮВАННЯ / CEREBROVASCULAR DISEASES / ЕНДОТЕЛіАЛЬНА ДИСФУНКЦіЯ / ENDOTHELIAL DYSFUNCTION / ЦЕРЕБРАЛЬНА ГЕМОДИНАМіКА / CEREBRAL HEMODYNAMICS / ЦЕРЕБРОВАСКУЛЯРНА РЕАКТИВНіСТЬ / CEREBROVASCULAR REACTIVITY / L-АРГіНіН / ЦЕРЕБРОВАСКУЛЯРНЫЕ ЗАБОЛЕВАНИЯ / ЭНДОТЕЛИАЛЬНАЯ ДИСФУНКЦИЯ / ЦЕРЕБРАЛЬНАЯ ГЕМОДИНАМИКА / ЦЕРЕБРОВАСКУЛЯРНАЯ РЕАКТИВНОСТЬ / L-АРГИНИН / L-ARGININE

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Козелкин А. А., Яркова С. В.

Обследованы 84 пациента, из них 62 больных дисциркуляторной энцефалопатией II стадии, которые были распределены на 2 группы, отличавшиеся методами лечения. А именно с применением L-аргинина в основной группе и без его применения в контрольной. У пациентов исследовалась церебральная гемодинамика путем проведения дуплексного сканированя экстраи интракраниальных артерий. Полученные данные свидетельствуют, что у больных дисциркуляторной энцефалопатией ІІ стадии после лечения L-аргинином отмечается достоверное улучшение показателей гемодинамики.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы — Козелкин А. А., Яркова С. В.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Peculiarities of Cerebral Hemodynamics and Vascular Autoregulation in Chronic Brain Ischemia

Eighty patients were examined. Sixty one of them had dyscirculatory encephalopathy II stage. They were divided into two groups differed by treatment mode. Namely, the patients of the first group got L-arginine and the patients from the control did not use it. The cerebral hemodynamics in the patients was examined through the duplex scanning of extraand intracranial arteries. According to the results there were found significantly improved hemodynamic parameters in the patients with dyscirculatory encephalopathy II stage treated with L-arginine.

Текст научной работы на тему «Особенности церебральной гемодинамики и сосудистой ауторегуляции при хронической ишемии мозга»

КОЗЬОЛК1Н O.A., ЯРКОВА C.B. Запор'зький державний медичний ун/верситет

ОСОБЛИВОСП ЦЕРЕБРАЛЬНО! ГЕМОДИНАМ^И ТА СУДИННОТ АВТОРЕГУЛЯЦй' ПРИ ХРОЫЧНМ ¡ШЕМй' МОЗКУ

Резюме. Обстежено 84 пащенти, з них 62 хворi на дисциркуляторну енцефалопатю II стади, як були розподлеш на 2 групи, що вiдрiзнялися методами лкування. А саме 1з застосуванням £-аргтту в основнш груш та без його застосування у контрольнш. У nацiентiв доЫджувалася церебральна гемодинамка шляхом проведення дуплексного сканування екстра-та ттракрашальних артерш. Отримаш дат свiдчать, що у хворих на дисциркуляторну енцефалопатю II стади тсля лкування L-аргiншом вiдзначаеться вiрогiдне покращення показни^в гемодинамжи.

Ключовг слова: цереброваскулярт захворювання, ендотелiальна дисфункщя, церебральна гемодинамжа, цереброваскулярнареактившсть, L-аргiнш.

ш

М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОПОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ

INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |

МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ /ORIGINAL RESEARCHES/

УДК 616.831-005-092-07:616.831-005.1-005.4

Цереброваскулярн захворювання (ЦВЗ) в Украш та свт е одшею з актуальних проблем сучасно! ктшчно'Г медицини через значну частоту Гх розвитку, великий вщсоток швалщизаци та смертност [6].

Тривалий час чимала ильюсть робгг була присвячена гострим формам судинних захворювань головного моз-ку, але Гх хрошчним проявам не придiлялося достатньо! уваги, в той час як у структурi ЦВЗ в Укрш'ш великий вiдсоток (до 90 %) належить хронiчним порушенням мозкового кровооб^у. Також важливо, що майже половина вшх випадкiв хронiчних порушень мозкового кровообiгу рееструеться в ошб працездатного вiку.

Цi аспекти визначають актуальнiсть та прюри-тетнiсть вивчення проблеми судинних захворювань головного мозку. Найактуальшшими з них е питання рiзноманiтних механiзмiв, що призводять до розвитку хрошчно'Г iшемii мозку — дисциркуляторно! енцефало-пати (ДЕ), а також шляхiв Г! корекци.

Важливою вважаеться роль порушень церебрально! гемодинамiки у формуваннi хрошчно'Г iшемii головного мозку [3, 4]. Адекватна регулящя мозкового кровооб^у

робить визначальний внесок у забезпечення стабтьносл перфузiйно-метаболiчних потреб мозку [3, 4]. Для кль шчно'Г практики важливим е визначення поширеност процесу атеросклеротичного ураження судин, форму-вання Гх деформацiй, швидысних порушень кровообiгу, визначення цереброваскулярного резерву, оцшка прогнозу захворювання i монiторинг результатiв проведено-го л^вання [3, 4]. Багато з поставлених питань сьогодш успiшно вирiшуються iз застосуванням ультразвуковоГ

Адреса для листування з авторами:

Козьолин Олександр Анатолшович

69035, м. Запор1жжя, пр-т Маяковського, 26

Запор1зький державний медичний ушверситет

Яркова Свплана Володимир1вна

69063, м. Запор1жжя, вул. Кирова, 83

Утверситетська клшжа Запор1зького державного

медичного утверситету

Тел.(061) 764-19-22

Е-таЦ:утрау@гатЪ1ег.ги.

© Козьолин О.А., Яркова С.В., 2013 © «Мiжнародний невролог1чний журнал», 2013 © Заславський О.Ю., 2013

дiагностики (за допомогою сучасних дуплексних та триплексних сканерiв), що е нешвазивним, простим i вiдносно недорогим способом виявлення структурних та гемодинамiчних уражень цереброваскулярного русла.

В останнi роки великого значення у розвитку судинно! патолог!! набувають порушення з боку ендотелю, так звана ендотелiальна дисфункц!я (ЕД) [2, 5, 7]. Судинний ендотелш е найбтьш функцюнально активним компонентом судинно! стiнки. У зв'язку з цим ЕД е прогностичним фактором i асоцшеться з високим ризиком серцево-судинних подай у майбутньому [2, 5, 7]. За нормою, у вщповщь на стимуляцш ендотелiй синтезуе вазодилатуючi речовини [2, 7, 11]. Найзначущою з них е оксид азоту (N0) [2, 6].

До важливих ефекпв N0 можна зарахувати вазоди-латащю, зниження клггинно! пролiферацií; зменшення активаци i адгези лейкоцитiв та тромбоципв, зниження синтезу ендотелiну [2, 5, 7, 10].

Субстратом для синтезу N0 е арпнш. Ь-арпнш — умовно незамiнна амiнокислота [1, 8, 9]. При застосуванш L-аргiнiну полшшуеться ендотелiйзалежна вазодила-тацiя, знижуеться агрегацгя тромбоцитiв i зменшуеться ендотелiальна ада^я моноцитiв [7, 10]. Високий рiвень L-аргiнiну в плазмi кровi приводить до неспецифiчноí вазодилатаци внаслщок осмотичного рН-ефекту [1, 9].

Таким чином, застосування L-аргiнiну е перспектив-ним при патолопчних станах, що асощюються з дис-функцiею ендотелiю, а саме з патолопею церебральних судин, хрошчною iшемiею головного мозку.

Мета дослщження — удосконалення дiагностичних та л^вальних заходiв у хворих на ДЕ II стади шляхом вивчення клiнiко-гемодинамiчних особливостей та застосування L-аргiнiну у комплекснiй терапи.

Матер1али та методи досл1дження

Обстежено 84 пащенти, з них 62 хворих на ДЕ II стадй на тлi церебрального атеросклерозу (ЦА), артерiальноí гiпертензi! або !х поеднання вшом вiд 44 до 71 роив, з яких чоловшв було 26, жшок — 36, а також 22 пащенти вщповщного вiку без клшчних ознак цереброваскуляр-но! патологи (група контролю). Хворi на ДЕ II стади за-лежно вщ лiкування були розподiленi на двi групи: група хворих, якi отримували терапiю L-аргiнiном (20 осiб), та група контролю л^вання (18 хворих), де застосовували терапiю згiдно з клИчним протоколом, але без прийому вищезазначеного препарату (табл. 1).

Патентам проведенi TaKi дослiдження: клшшэ-не-вролопчне, нейропсихологiчнi тести (Монреальська шкала, MOCA), Headache Impact Test (HIT-6TM). Досль дження церебрально! гемодинaмiки здiйснювaлося за допомогою дуплексно-триплексного сканера LOGIQ C-5 Premium. Ехолокащя екстрaкрaнiaльних aртерiй проводилася лiнiйним датчиком з частотою 10 МГц, вiзуaлiзaцiя iнтрaкрaнiaльних судин здшснювалася за допомогою транскрашально! локацй' фазованим датчиком з частотою 2,5 МГц. Пащентам iз видтених груп проводилось дуплексне сканування у перший день до початку лшування, на десятий день (тсля зак1нчення курсу шфузшно! терапй'), а також через мюяць (пiсля курсу перорального прийому розчину L-арпншу).

Статистичне оброблення даних проводили за допомогою пакета програм Statistka 6.0. Iмовiрнiсть рiзницi мiж групами пaцiентiв i в динамщ у кожнiй групi за низкою показниюв визначали на пiдстaвi t-критерiю Стьюдента. Результати aнaлiзу вважалися статистично значущими при знaченнi р < 0,05.

Результати досл1джень та IX обговорення

Кпiнiчнa картина основно! групи та групи контролю лкування була представлена такими синдромами: цефа-лiчним (88,71 %), вестибулярним (74,19 %), астетчним (58,06 %), синдромами легких (30,65 %) та помiрних (69,35 %) когттивних порушень. Анaлiз скарг засвщчив, що нaйчaстiше зус^чалися скарги на головний бiль (88,71 %), запаморочення (74,19 %), ослаблення пам'ят на поточнi подй' (54,84 %), стомлювашсть (40,32 %), невмоти-вовану тривожнiсть (43,55 %). Шсля прийому L-aргiнiну у пaцiентiв значно знизилася частота та iнтенсивнiсть головного болю (у 65,00 %), запаморочення (у 80,00 %), стомлюваносл (у 75,00 %). Уш хворi вщзначали покращен-ня загального самопочуття, зменшення астетчних проявiв.

При проведеннi дуплексного сканування судин тсля лшування в основнш групi рееструвалося пiдвищення швидюсних показник1в кровообiгу та зниження шдекшв резистивностi та пульсaтивностi. У табл. 2 вщображеш показники гемодинaмiки основно! i контрольно! груп до та тсля л^вання.

При aнaлiзi показниыв гемодинaмiки в основнiй групi тсля лiкувaння вщзначаеться статистично вiрогiдне тдвищення лiнiйно! швидкостi кровотоку (ЛШК) у вшх

Таблиця 1. Кл1н1чна характеристика хворих на ^ ДЕ II стади

Показники Основна група, n = 20 Група порiвняння, n = 18

Bík, роки 56,35 57,28

Чоловки, % 30 22,22

ЖЫки, % 70 77,78

Палшня, % 10 5,56

Надмфна вага, % 20 50

Поеднання АГ Í3 ЦА, % 65 72,22

Шкала МОСА, бали 23,40 23,33

басейнах, бтьш виражене по екстракран1альних артершх. Сл1д зазначити, що п1сля л1кування в1рогщне пщвищення ЛШК у основнш rpyni рееструвалося пор1вняно з вщпо-в1дними показниками до л1кування, а також пор1вняно з групою контролю. У груш контролю також вщзначалося покращення швидтсних показнитв, але воно не е вь рог1дним.

В ушх пац1ент1в дослщжувалася цереброваскулярна реактившсть (ЦВР), що е штегральним показником

Таблиця 2. Стан мозково/ гемодинамки}

адаптац1йних можливостей цереброваскулярного русла, а також показником здатност судин мозку реагувати на м1нлив1 умови функц1онування й оптим1зувати крово-об1г в1дпов1дно до цих умов.

Для оцшювання цереброваскулярно! реактивност1 проводилися ппер- та г1покапн1чн1 проби; 1ндекс церебрально! вазомоторно! реактивност1 (1ЦВР) обчислю-вався за формулою:

1ЦВР (%) = (МСО2 - МО)/М • 100 %,

ворих на ДЕII стадПдо та псля ткування

Показники До л^ування Пiсля лiкування

Основна група Контрольна група Основна група Контрольна група

Права Лiва Права Лiва Права Лiва Права Лiва

ЗСА

Vps, см/с 72,49 ± 12,31 72,49 ± 12,71 72,21 ± 12,35 73,15 ± 13,99 89,40 ± 15,31 88,99 ± 14,05 71,9 ± 13,22 75,35 ± 13,71

TAMAX, см/с 37,69 ± 8,17 39,26 ± 8,11 37,27 ± 6,80 38,18 ± 7,95 46,81 ± 10,3 49,33 ± 8,17 38,57 ± 9,60 41,06 ± 10,01

PI 1,35 ± 0,25 1,28 ± 0,24 1,41 ± 0,26 1,35 ± 0,25 1,32 ± 0,21 1,23 ± 0,20 1,29 ± 0,19 1,28 ± 0,23

RI 0,68 ± 0,06 0,67 ± 0,06 0,69 ± 0,06 0,69 ± 0,06 0,68 ± 0,05 0,65 ± 0,05 0,69 ± 0,05 0,67 ± 0,05

ВСА

Vps, см/с 58,338 ± 13,520 62,112 ± 12,140 61,15 ± 10,50 60,33 ± 9,60 74,48 ± 15,13 73,66 ± 11,92 61,85 ± 10,50 60,62 ± 16,07

TAMAX, см/с 37,18 ± 11,02 39,23 ± 9,18 38,29 ± 8,50 37,62 ± 6,02 48,46 ± 11,2 46,63 ± 9,32 38,29 ± 11,18 41,40 ± 5,60

PI 1,00 ± 0,18 0,96 ± 0,18 0,98 ± 0,19 0,98 ± 0,14 0,93 ± 0,12 0,96 ± 0,15 0,95 ± 0,17 0,95 ± 0,13

RI 0,61 ± 0,06 0,55 ± 0,06 0,59 ± 0,07 0,61 ± 0,05 0,60 ± 0,05 0,59 ± 0,05 0,60 ± 0,05 0,60 ± 0,05

СМА

Vps, см/с 91,47 ± 14,95 89,30 ± 13,02 89,04 ± 14,27 89,64 ± 12,30 105,98 ± 11,34 105,74 ± 10,25 94,58 ± 10,07 94,28 ± 11,23

TAMAX, см/с 59,40 ± 9,85 60,13 ± 8,91 58,29 ± 8,49 57,81 ± 8,98 71,00 ± 8,72 69,55 ± 7,55 62,14 ± 7,10 63,06 ± 9,36

PI 0,87 ± 0,10 0,84 ± 0,10 0,87 ± 0,11 0,89 ± 0,12 0,82 ± 0,08 0,85 ± 0,08 0,88 ± 0,06 0,85 ± 0,08

RI 0,56 ± 0,04 0,54 ± 0,05 0,57 ± 0,05 0,57 ± 0,05 0,54 ± 0,05 0,54 ± 0,04 0,56 ± 0,04 0,56 ± 0,04

ЗМА

Vps, см/с 60,86 ± 10,57 61,04 ± 8,62 59,46 ± 9,41 61,14 ± 8,41 72,86 ± 6,44 71,32 ± 5,59 60,69 ± 8,65 61,61 ± 7,53

TAMAX, см/с 39,60 ± 10,89 41,297 ± 6,04 40,31 ± 7,73 41,49 ± 6,85 49,70 ± 5,27 48,88 ± 4,83 41,12 ± 7,56 39,63 ± 10,65

PI 0,82 ± 0,10 0,83 ± 0,09 0,84 ± 0,11 0,85 ± 0,16 0,82 ± 0,06 0,80 ± 0,05 0,86 ± 0,11 0,82 ± 0,11

RI 0,54 ± 0,04 0,55 ± 0,04 0,56 ± 0,04 0,56 ± 0,07 0,54 ± 0,03 0,53 ± 0,03 0,57 ± 0,04 0,55 ± 0,05

ПА V4

Vps, см/с 51,85 ± 12,95 54,07 ± 11,45 41,03 ± 13,60 50,73 ± 15,65 61,57 ± 17,29 64,75 ± 10,73 54,36 ± 11,46 56,60 ± 14,60

TAMAX, см/с 35,72 ± 9,28 37,15 ± 8,5 33,09 ± 9,73 34,47 ± 11,02 44,50 ± 8,81 44,95 ± 7,66 36,94 ± 8,22 37,76 ± 10,31

PI 0,84 ± 0,13 0,81 ± 0,13 0,78 ± 0,11 0,82 ± 0,14 0,77 ± 0,11 0,79 ± 0,09 0,83 ± 0,13 0,83 ± 0,10

RI 0,562 ± 0,060 0,55 ± 0,06 0,53 ± 0,05 0,54 ± 0,07 0,53 ± 0,05 0,53 ± 0,05 0,55 ± 0,06 0,55 ± 0,05

Примтка: р < 0,05.

Таблиця 3. Стан цереброваскулярного резерву у хворих на ДЕ II стадП до та псля ткування

Показники До л1кування Пюля л1кування

Основна група Контрольна група Основна група Контрольна група

РСО2 1,08 1,11 1,21 1,11

РО2 0,35 0,37 0,40 0,36

1ЦВР 42,70 47,19 56,53 46,56

Примтка: р < 0,05.

де М — середня швидюсть по СМА у спокоГ, МСО2 — середня швидюсть по СМА при проведенш гшеркап-нiчноi' проби, МО2 — середня швидкiсть по СМА при проведенш гшокапшчно! проби. Динамша показникiв, що вiдображають стан цереброваскулярного резерву, наведена у табл. 3.

Ан&тзуючи даш показники, слiд зазначити вiро-гiдне розширення цереброваскулярного резерву шсля лiкування в основнiй груш порiвняно з вiдповiдними показниками ще'Г групи до лiкування, а також порiвняно з групою контролю. У груш контролю показники ЦВР залишилися незмшними.

Таким чином, у результат комплексного клшшэ-ш-струментального аналiзу курсового прийому Ь-арпншу у хворих на ДЕ II стади вщзначалося суб'ективне та об'ективне покращення у виглядi зменшення скарг на головний бть, запаморочення, стомлюванiсть, полш-шення загального самопочуття, а також пiдвищення швидюсних показникiв кровообiгу, адаптивних мож-ливостей цереброваскулярного русла.

Висновки

Результати проведених дослщжень свщчать про ефек-тивнють застосування L-аргiнiну в лiкуваннi хрошчно'Г цереброваскулярно! патологи. На тлi прийому L-аргiнiну рееструвалося покращення загального самопочуття, змен-шення проявiв головного болю, запаморочення. Також вщзначалося покращення показниюв гемодинамiки, що обумовлено впливом цього препарату на синтез ендотелш-релаксуючого фактора. Враховуючи багатопланову терапев-тичну дю L-аргiнiну, препарат доцтьно рекомендувати для застосування у комплекснiй терапй хворих на ДЕ II стад!.

Список л1тератури

1. Бабушкина А.В. L-аргинин с точки зрения доказательной медицины / А.В. Бабушкина // Укр. мед. часопис. — 2009. — № 6(74). — С. 43-48.

2. Волошин П.В. Эндотелиальная дисфункция при цереброваскулярной патологии/П.В. Волошин, В.А. Малахов, В.А. Завгородняя. — Харьков, 2006. — 92 с.

3. Гусев Е.И. Ишемия головного мозга / Е.И. Гусев,

B.И. Скворцова. — М.: Медицина, 2001. — 328 с.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

4. Лелюк В.Г. Ультразвуковая ангиология / В.Г. Лелюк,

C.Э. Лелюк. — М.: Реальное Время, 2003. — 322 с.

5. Малая Л.Т. Эндотелиальная дисфункция при патологии сердечно-сосудистой системы / Л.Т. Малая, А.Н. Корж, Л.Б. Балковая. — Харьков: Форсинг, 2000. — 432 с.

6. Мищенко Т.С. Достижения в области сосудистых заболеваний головного мозга за последние 2 года / Т.С. Мищенко//Здоров'я Украти. — 2010. — №5. — С. 12-13.

7. Alves Pereira I., Ferreira Borba E. The role of inflammation, humoral and cell mediated autoimmunity in the pathogenesis of atherosclerosis//Swiss. Med. Wkly. — 2008. — Vol. 138(37-38). — P. 534-539.

8. Bai Y., Sun L., Yang T. et al. Increase in fasting vascular endothelial function after short-term oral L-arginine is effective when baseline flow-mediated dilation is low: a meta-analysis of randomized controlled trials // Am. J. Clin. Nutr. — 2009. — Vol. 89(1). — Р. 77-84.

9. Boger R.H. The pharmacodynamics of L-arginine // J. Nutr. — 2007. — Vol. 137. — Р. 1650-1655.

10. Michael T., Gewaltig M., Kojda G. Vasoprotection by nitric oxide: mechanisms and therapeutic potential// Cardiovascular research. — 2002. — Vol. 55. — P. 205-260.

11. Vanhoutte P.M. Endothelial dysfunction: the first step toward coronary arteriosclerosis//Circ. J. — 2009. — Vol. 73(4). — P. 595-601.

Отримано 06.09.13 □

Козелкин А.А., Яркова C.B.

Запорожский государственный медицинский университет ОСОБЕННОСТИ ЦЕРЕБРАЛЬНОЙ ГЕМОДИНАМИКИ И СОСУДИСТОЙ АУТОРЕГУЛЯЦИИ ПРИ ХРОНИЧЕСКОЙ ИШЕМИИ МОЗГА

Резюме. Обследованы 84 пациента, из них 62 больных дис-циркуляторной энцефалопатией II стадии, которые были распределены на 2 группы, отличавшиеся методами лечения. А именно с применением L-аргинина в основной группе и без его применения в контрольной. У пациентов исследовалась церебральная гемодинамика путем проведения дуплексного сканированя экстра- и интракраниальных артерий. Полученные данные свидетельствуют, что у больных дисциркуляторной энцефалопатией II стадии после лечения L-аргинином отмечается достоверное улучшение показателей гемодинамики.

Ключевые слова: цереброваскулярные заболевания, эндотелиальная дисфункция, церебральная гемодинамика, цереброваскулярная реактивность, L-аргинин.

Kozyolkin A.A., Yarkova S.V.

Zaporizhya State Medical University, Ukraine

PECULIARITIES OF CEREBRAL HEMODYNAMICS AND VASCULAR AUTOREGULATION IN CHRONIC BRAIN ISCHEMIA Summary. Eighty patients were examined. Sixty one of them had dyscirculatory encephalopathy II stage. They were divided into two groups differed by treatment mode. Namely, the patients of the first group got L-arginine and the patients from the control did not use it. The cerebral hemodynamics in the patients was examined through the duplex scanning of extra- and intracranial arteries. According to the results there were found significantly improved hemodynamic parameters in the patients with dyscirculatory encephalopathy II stage treated with L-arginine.

Key words: cerebrovascular diseases, endothelial dysfunction, cerebral hemodynamics, cerebrovascular reactivity, L-arginine.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.