CC BY
21
Bei iншi групи вимог, з огляду на те, що вони стосуються Bcix видiв ППЗ i мають загальний характер, не потребують диференцiацiï за видами 3aœ6iB навчання. Створення нормативно-правового акта, який би враховував ва зазначенi групи вимог до кожного з видiв ППЗ, е складним завданням. Зауважимо, що методичш З1НП створюються, як правило, з метою забезпечення педагопчно обгрунтованого застосування в навчальному процес електронно-програмних З1НП, але разом з тим вони можуть стосуватися комплексного використання к1лькох видiв З1НП (електронно-програмних, телекомунiкацiйних, технiчних), що зумовлюеться необхвдшстю одночасного врахування в педагопчнш дiяльностi особливостей кожного окремого виду З1НП, як1 входять до певного 1'х комплексу.
Прикладом такого комплексного використання електронно-програмних, телекомунiкацiйних i технiчних З1НП може бути органiзацiя викладачем навчальноï роботи студенпв в умовах навчального комп'ютерного комплексу з використанням комп'ютерноï мереж1 та технологiï керування роботою студенпв з робочого мюця викладача. За таких умов методичш рекомендаций до електронно-програмних ППЗ повинт, на нашу думку, обов'язково враховувати педагопчний ефект використання комп'ютерно1' мереж1 (телекомунiкацiйних З1НП).
Таким чином, до^дження системи електронно-програмних З1НП та нормативно-правовоï основи 1'х впровадження в освиню дiяльнiсть дозволяе стверджувати, що вдосконалення правового регулювання вiдповiдних суспшьних вiдносин, а також розвиток сучасних шформацшних технологiй вимагае формувати загальш норми та вимоги з урахуванням тдвищення якостi освiти.
Л1ТЕРАТУРА
1. Про затвердження Порядку надання навчальнш лiтературi, засобам навчання i навчальному обладнанню грифiв та свiдоцтв Мшстерства освiти i науки Украши: Наказ Мшстерства освiти i науки Украши № 973 вiд 23 грудня 2004 р. .
2. Про затвердження вимог до специфжацп навчальних комп'ютерних комплексiв для оснащення кабшетав iнформатики та iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй навчальних заклад1в системи загально1 середньо1 освгга: Наказ Мiнiстерства освiти i науки Украши №363 ввд 11 травня 2006 р.
3. Про вищу освiту: Закон Украши вiд 17 Ычня 2002 р. // Вадомост Верховно1 Ради Украши. - 2002. - № 20.
4. Щодо звернення особливо1 уваги на яюсть рукопис1в що надходять до Мшстерства для надання вiдповiдних грифiв: Лист Мшстерства освгга i науки Украши № 1/9-189 ввд 29 березня 2006 р. [Електронний ресурс]. Режим доступу: www.mon.gov.u / laws/ list. 1.9.189.1. doc
5. Про затвердження 1нструкцп про порядок оргашзацп розробки, виробництва та доставки друкованих навчально-наочних посiбникiв до закладiв освiти та Iнструкцiï про порядок оргашзацп розробки, виробництва та доставки демонстрацшних приладiв та навчального обладнання до закладiв освiти: Наказ Мшстерства i освгга Укра1ни № 75 ввд 27 лютого 1998 р. // Офщшний вiсник Укра1ни. - 1998. - № 20.
6. Про затвердження Тимчасових вимог до педагопчних програмних засобiв: Наказ Мшстерства осв^и i науки Укра1ни №369 вГд 15 травня 2006 р. - [Електоронний ресурс]. Режим доступу: www.mon.gov.u / laws/ MON 369.dok
УДК 378.371.13
Т. В. ТКАЧЕНКО
ОСОБЛИВОСТ1 СПОРТИВНОГО НАВАНТАЖЕННЯ СТУДЕНТ1В-
МУЗИКАНТ1В
Розглянуто проблему впливу фiзичного навантаження на cmydeHmie музично-педагогiчних факультетiв. Показано специфiку викладання фiзичноï культури на музично-педагогiчних факультетах, яка забезпечить iндивiдуальний nidxid з урахуванням особливостей навчального процесу. Звернено увагу на необxiднiсть впровадження вокалотерапп та музикотерапп у навчальну дiяльнiсть педагогiчниx вузiв.
Ключовi слова: фiзична культура, фiзичне навантаження, аеробна продуктивтсть, mdueidyanbHm nidxid, гiгieна та охорона голосу.
Т. В. ТКАЧЕНКО
ОСОБЕННОСТИ СПОРТИВНОЙ НАГРУЗКИ СТУДЕНТОВ-МУЗЫКАНТОВ
Рассмотрена определена проблема влияния физической нагрузки на студентов музыкально-педагогических факультетов. Показана специфика преподавания физической культуры на музыкально-педагогических факультетах, которая обеспечит индивидуальный поход с учетом особенностей учебного процесса. Обращено внимание на необходимость использования воккалотерапии и музыкотерапии в учебной деятельности педагогических вузов.
Ключевые слова: физическая культура, физическая нагрузка, учитель музыки, аэробная производительность, индивидуальный подход, гигиена и охрана голоса.
Т. V. TKACHENKO
THE PECULIARITIES OF SPORTING LOADING OF STUDENTS-MUSICIANS
The problem of influence of the physical loading on the state of students of musik-pedagogica faculties is analyzed in the article. The teaching of physical education in music faculties, which will provide individual approach, taking into account the pradiority of educational process is outlined in the article.
Key words: physical education, physical loading, music master, aerobic productivity, individual approach, hygiene and guard of voice.
Викладання музики в педагопчних вузах покликане, KpiM шшого, сприяти постановщ голосу, що е важливим у майбутнш фаховш дiяльностi B4rn^iB. В зв'язку з цим постае проблема рацюнального визначення фiзичного навантаження студенпв з метою ппени та охорони голосу. Сучасний стан музично-педагопчно! освии характеризуеться значними змшами, як спрямоваш на творчий розвиток особистосп. Музика як складова мистецтва найефектившше впливае на розвиток креативних якостей особистостi, активiзуе прояви штущд до пошук1в iнiцiативи тощо.
Питаниями викладання у вузах фiзичноl культури та li впливу на ппену й охорону голосу займалися О. Коробков, М. Горин, е. Вшчковський, А. Менабеш, К. Купер, I. Верблюдов, Т. Лоза, I. Тарханова та iншi вчеш. Водночас огляд стану до^джувано! проблеми свiдчить, що специфiка викладання фiзичноl культури на музично-педагопчному факультет е маловивченою.
Мета статп полягае у розкритп, особливостей фiзичного навантаження студентiв музично-педагогiчних факультепв вузiв з урахуванням 1хнього професшного навантаження, специфiки занять фiзичною культурою майбутшх вчителiв музики.
Загальному укршленню органiзму сприяють заняття спортом, але вони, враховуючи специфшу навчального плану музично-педагопчних факультетiв, де викладаються спещальш предмети, пов'язанi зi спiвом, тобто з голосовим навантаженням, вимагають корекцп фiзичного виховання. Студенти спiвають у хор^ займаються у класах хорового диригування, сольфеджио. Iлюстрацiя вокального ряду також пов'язана з вокалом, тдготовка домашшх завдань теж вимагае ству. Тому дуже важливо викладачам турбуватися, щоб голос студента не перевтомлювався.
Розклад занять потрiбно складати з урахуванням вiдпочинку пiсля голосових навантажень. Доречно на таких факультетах розглянути й удосконалити фiзичне навантаження загальних предмелв. На музично-педагогiчних факультетах фiзкультура повинна враховувати режим i гiгiену майбутшх вчителiв. До занять необхiдно тдходити суто iндивiдуально.
А. Менабенi, ведома викладач та методист, вказуе: «Не ва види спорту рекомендованi ствакам. Бiг, бокс, футбол, важка атлетика ствакам протипоказанi, оскiльки що щ види спорту
вимагають велико! затрати енергп. Вокалiстам корисно займатися плаванням, тенiсом, греблею, художньою гiмнастикою, фехтуванням. Але розклад занять фiзичними вправами потрiбно ретельно складати, щоб перевтомою не зашкодити голосу. Адже це може призвести до професiйних захворювань: «вузликовЬ» утворення на голосових складках, незiмкнення складок, сиплий призвук та ш.» [1, с. 91].
Крiм того, студенти мають рiзний фiзичний стан (потенщал). У статтi № 6 Закону Украши «Про фiзичну культуру i спорт» вказуеться рiвень здоров'я i фiзичного розвитку рiзних верств населення. Нинi майже 90% дией, учнiв, студентiв у нашiй кра!шмають рiзнi вiдхилення в станi здоров'я. [2, с. 8-10.]. У зв'язку з цим О. Коробков, М. Горин, е. Вшчковський вважають неприпустимим навантаження на молодь.
З точки зору бюлогп органiзм - це грандюзна «хiмiчна фабрика», яка забезпечуе життя за рахунок взаемодп рiзних хiмiчних процесiв. Основу становлять гени: у них спадковють, керування потоковою життедояльшстю. Органiзм людини пристосовуеться до будь-яких умов. Механiзмом пристосування е тренування та детренування. Функцп кттин визначаються генами та тренуванням. У бшьшосл людей генний механiзм функцюнуе задовiльно. Змiннiсть характеристик клiтин пов'язана насамперед з тренуванням. У результата фiзичних вправ клiтини тренуються, в них збшьшуеться маса функцiонуючого бшка.
Життя - це обмiн речовин, постшний розпад та створення нових молекул, у т. ч. бшкових. Розпад вде безперервно, а ввдновлення - тiльки при спецiальному запиту ввд тих клiтин, як1 працюють, виконуючи безпосередню функцiю (скорочення серця, видiлення гормону у кров та ш..) [3, с. 44].
Таким чином, обмш речовин, спiввiдношення розпаду та синтезу не е автоматичним процесом. У нього включена функщя. Якщо функцiя без напруги, структурна одиниця клiтини працюе незадовiльно. Запилв у «центр» мало, розпад перевищуе швидк1сть синтезу i кiлькiсть бшка зменшуеться. Так iде процес атрофи. Але якщо клiтина починае напружено працювати, то кшьшсть запитiв у «центр» на бшок зростатиме. В такому разi синтез буде випереджати розпад. Маса бiлка збiльшиться i вiдносно збiльшиться функцiя. Тренування та детренування - це ушверсальш процеси у будь-яких клiтинах: м'язових, нервових, залозних. Отже, кiлькiсть здоров'я (або ризик захворювання) можна вимiряти дiапазонами навантажень, тобто тренуванням. Тренуванням досягаються «резервш потужностi» для нормального функцюнування всiх систем органiзму.
З щею метою була зроблена спроба створити оптимальнi iндивiдуальнi тренувальнi програми (1ТП) для студентiв педагогiчного вузу [4, с. 21].
1ТП - це щоденш заходи, як1 сприяють гармошзаци та вдосконаленню психофiзичних процесiв оргашзму людини й охоплюють широкий спектр заходiв: руховий режим, регулювання ваги тша, складання рацiонального харчового рацюну, загартування, очиснi заходи, психорегуляцiю тощо.
У науковiй лiтературi наводяться рiзнi визначення здоров'я. Але найбiльш вдалою для активного ставлення до проблеми здоров'я подаеться концепцiя, за яко! одним iз показник1в здоров'я людини е И аеробна продуктивнiсть: максимальна кшьюсть кисню, який вона здатна вжити за одну хвилину. Аеробна продуктившсть тим бiльша, чим краще тренованi кисневопоглинаючi функцп органiзму. Найкращш спосiб 1х тренування - це дозоване виконання роботи аеробного напряму.
I. Верблюдов i Т. Лоза [4, с. 35] запропонували при виконанш комплексу 1ТП в експериментальнш групi студентiв програму з тдвищення аеробно! продуктивностi. Вона складалася з чотирьох етапiв i була розрахована на рш. У контрольнш групi ця програма не вводилася при виконанш вих iнших позицш 1ТП.
Перший етап - це прискорена ходьба. Вона починаеться, керуючись самопочуттям, з 300500 та бiльше метрiв. При цьому пришвидшення пульсу не повинно перевищувати 50 % ввд початкового (до ходьби). Через деякий промiжок часу, залежно вiд самопочуття та ступеня зниження пульсово! реакци, дистанцiя подовжувалась на 250-500 м. Тижневий цикл включав чотири тренувальш заняття. В приведенiй табл. 1 показано повне дозування навантаження на кожному етат.
Повне або 75 % ввдновлення пульсу до вихвдних даних повинно наступати через 15-20 хвилин пiсля завершення тренування.
Дослщження виявило, що в експериментальнш групi, в як1й впроваджувалась запропонована методика, спостерiгалося пiдвищення аеробно! продуктивностi.
Таблиця 1
Дозування навантаження у тижневому ци^
Етап Тривалють етапу Дистанцiя та характер Швидк1сть Пульс
пересування хв/км уд/хв
I 2 тижнi 2000 м прискорена ходьба 10 64 - 90
II 8 тижиiв вiд 600 ходьба до 400 бн вiд 700 ходьба до 800 бн вiд 9.30 до 8.0 90 - 102
III 13 тижшв вiд 2000 до 5000 бн вщ 8 до 6 102 - 114
IV 6 мiсяцiв вiд 5500 до 10000 бн вiд 5.50 до 5 114 - 132
Шдвищення ввдзначалося вiд «дуже погано» до «добре» за шкалою К. Купера. В контрольнш груш показник залишився на рiвнi «дуже погано». Крiм того, в експериментальнiй групi змшились у позитивний бiк побiчнi показники, вiдзначалось зменшення ваги тiла до норми. При опитуванш 38 (98,4%) студенток експериментально! групи вiдзначили рiзке зменшення респiраторних захворювань у перюд проведення експерименту, полiпшення загального самопочуття та працездатностi.
Таким чином:
• в шдив^альних тренувальних програмах (як частковий фактор - студенпв педагопчних вузiв) повиннi бути включенi вправи, як1 пiдвищують аеробну продуктивнiсть;
• ощнка аеробно! продуктивностi конкретно! особи при проведенш спецiальноi тренувально! роботи може бути використана для побiчноi' ощнки стану здоров'я;
• запропонована методика може бути використана як одна з найпростших для застосування в цьому напрямi.
Вищенаведенi матерiали не можуть бути впровадженi для студенпв музично-педагогiчного факультету, бо фiзичнi вправи (бiг, стрибки, гра в футбол) «збивають» дихання ^ як наслiдок, стають на завадi професiйним заняттям. Наш експеримент доводить, що вокалотератя та музикотерапiя набагато ефективнiшi й аеробна продуктивнiсть тсля занять вокалом мае набагато кращi результати. Вiдомий французький музико- та вокалотерапевт, композитор i спiвак Фшпп Барраке в сво!х дослiдженнях доводить, що музика i вокал мають оздоровлюючу, лiкувальну дiю на рiзнi системи органiзму: ендокриннi залози, серцево-судинну систему, шлунково-кишковий тракт, укрiплюють iмунну систему [5, с. 27]. При цьому автор розглядае оновлеш стани сввдомосп, що спричиненi звуком i реструктуруючою дiею голосу на кттини головного мозку, ендокриннi залози, функщю серцево-судинно! системи i енергетичнi центри людського органiзму.
Першi спроби наукового пояснения феномена музичного мистецтва з'явились у XVII ст., а в наступному столип в роботах В. Бехтерева, I. Догеля, I. Тарханова та шших вчених висвилюються даш про сприятливий вплив музико- та вокалотерапп на центральну нервову систему, дихання, кровообн тощо.
В Укра!ш визначаеться тенденцiя розширення музикотерапii в педагопчну дiяльнiсть. Апробовуються певнi форми й методи тдготовки педагогiв до використання музикотерапii в професiйнiй дiяльностi. Так, у Полтавському державному педагопчному унiверситетi iм. В. Короленка в процес професiйноi пiдготовки майбутнiх сощальних педагогiв, педагопв-дефектологiв та вихователiв дошкiльних закладiв введенi спецкурси та курси «Естетотерапiя» (з 2002 р.) i «Психолого-педагогiчна терапiя» (з 2004 р.), де музикотератя вивчаеться в рамках самостшного тематичного роздiлу (О. Федш). В Запорiзькому нацiональному ушверситет для студентiв педагогiчних спецiальностей створений сучасний курс «Соцiально-психологiчна реабiлiтацiя засобами музики (музикотерапiя)» (Г. Локарева). Проводяться науково-практичнi конференцii з музикотерапи як соцiально-психологiчноi реабiлiтацii (м. Запорiжжя) та навчально-методичш семiнари з музично1' психологи та музикотерапи для вчителiв музики i практичних психологiв загальноосвiтнiх закладiв (Б. Грицишин, 1вано-Франк1вський, обласний шститут пiслядипломноi педагогiчноi освiти). Запроваджений мiжнародний проект гармонiйного розвитку людини в процеи пiзнания нею свiту та його закошв через
музикотерапевтичну медико-педагопчну технологiю «Гармонiя iнтелекту i здоров'я «ПiснеЗнайка»» (м. Кив, 2002 р.).
Доречно звернути увагу при фiзичних навантаженнях на гiгiену та охорону голосу майбутнiх вчителiв як основного шструменту гхньо! професшно! дiяльностi. Необхiдно дотримуватись певних правил:
- встановити вiрну дагностику голосу, теситуру вокалiста;
- не зловживати високими нотами чи низькими;
- не форсувати голос;
- вiрно органiзованi заняття, враховуючи вш, iндивiдуальнiсть, освiту;
- координувати на I курсi iндивiдуальнi заняття з ввдпочинком (5-10 хв. ству i вiдпочинок);
- слiдкувати за втомою голосу: поступово збiльшувати час шдив^альних занять - 30-40 хв. з 2-3 перервами;
- створювати доброзичливий, благотворний мшроктмат, бо емоцшний настрiй дiе на тонус оргашзму, впливае на нервову систему, на шнцевий результат занять;
- дотримуватися режиму дня. Сон - обов'язково 7-9 годин, ствати пiсля сну рекомендувати не ранiше, нiж тсля 1,5 години;
- на звучання голосу великий вплив мае режим харчування. Забороняеться вживати гострi спецп, приправи. Не iснуе для вокалюлв i морозива та холодних i дуже гарячих напо1в, бо вони травмують слизисту гортанi, що не допустимо для сшвашв;
- категорично забороняеться курити та вживати алкогольт напо!, як1 обпiкають та пересушують слизисту оболонку горла, i, як наслвдок, можлива хрипота, що переходить в хротчний сип. Також алкоголь i сигарети руйнують нервову систему, а вокалют-виконавець повинен володiти собою, особливо тд час виступу. При нервовш перевтомi у вокалюпв-початшвщв часто трапляеться функцiональне захворювання - фонастетя, що може спричинити до появи на м'язах голосових «вузлишв»;
- категорично забороняеться ствати дiвчатам тд час менструального циклу. Не бажано ствати в цей перюд, якщо i почуваеш себе непогано. Кровоност судини в цей час дуже ламк i напруга може привести до травмування судин у голосових м' язах;
- не бажано ствати i пiд час лактацп (годування дитини груддю);
- не рекомендуеться спiвати в хворому стат, оск1льки це ускладнюватиме фiзичне видужання органiзму;
- примiщення, де проходять навчання з вокалу, мають вiдповiдати певним саттарно-гiгiенiчним вимогам: площа - не менше 15 кв. м., достатня вентиляцiя, шумоiзоляцiя, певна температура та вологiсть пов^я, що вiдповiдають цим вимогам.
Вс гiгiенiчнi вимоги повиннi ретельно виконуватися студентами. Це забезпечить професiйне зростання майбутнього вчителя, його ораторський хист, сцетчну майстернiсть, голосову витривалiсть, як е першочерговими у педагогiчнiй дiяльностi.
Ми констатуемо, що студентам музично-педагопчного факультету для пiдвищення аеробно! продуктивной набагато доречнiше, оскiльки це в жодному разi не зашкоджуе здоров'ю i на 100% корисно вим без винятку (навiть вагiтним) займатися вокально-звуковою дiяльнiстю.
Зусиллями сучасних педагопв, музикознавцiв, психотерапевтiв створюються умови для широкого втшення вокалотерапп в систему осв^и педвузiв - не лише на музично-педагопчних факультетах, незалежно ввд наявностi музично! освiти та вокально-звукових уподобань. Постановка голосу як складова вокально-звуково! культури мае посiсти важливе мiсце серед iнших професiйно необхвдних дисциплiн i И доцiльно викладати на вах факультетах педагогiчних вузiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Менабени А. Методика обучения сольному пению / А. Менабени. - М.: Просвещение, 1987.
2. Закон Укра!ни «Про фiзичну культуру i спорт» // Голос Укра!ни. - 1994. - 20 ичня.
3. Лоза Т. Вправи аеробного напряму в шдивщуальних тренованих програмах студентiв педагогiчних вузiв / Т. Лоза, I. Верблюдов // Педагопка, психологiя та медико-бюлопчш проблеми фiзичного виховання та спорту: зб. наук. праць. - Харюв, - 2002. - № 3. - С. 42-45
_ОБГОВОРЮСМО ПРОБЛЕМУ_
4. Лоза Т. Умови реалiзацп шдиввдуальних тренувальних програм для студенпв педагогiчних By3iB:
соцiальний аспект / Т. Лоза I. Верблюдов // Актуальш проблеми оздоровчо! культури фiзичноl
реабшггацп та валеологп в сучасних умовах: зб. статей. - Юровоград, 1999. - C. 20-25.
5. Барраке Ф. Самоисцеление голосом / Ф. Барраке. - М.: Столица-Принт, 2008.
УДК 37.047 (438)+331.5
М. ФРЕЙМАН
ЧИННИКИ ПРОФЕС1ЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ МОЛОД1 ПОНАДГ1МНАЗ1ЙНИХ ШК1Л ПОЛЬЩ1 У КОНТЕКСТ1 БЕЗРОБ1ТТЯ
Обгрунтовано проблему профестного майбутнього випускниюв понадгiмназiйних шюл у Польщi в сучаснихринковихумовах. Урезультатi комплексного до^дження встановлено чинники, ят впливають на позицж учтвськоi молодi вказаних шкт щодо майбутньог профестног дiяльностi i вибору свого мiсця як фахiвця на ринку пращ.
Ключовi слова: молодь, освта, техшкум, профе^я, безробття, ринок пращ.
М. ФРЕЙМАН
ФАКТОРЫ ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО САМООПРЕДЕЛЕНИЯ МОЛОДЕЖИ ПОСЛЕГИМНАЗИЧЕСКИХ ШКОЛ ПОЛЬШИ В КОНТЕКСТЕ
БЕЗРАБОТИЦЫ
Обосновано проблему профессионального будущего выпускников послегимназических школ в Польше в современных рыночных условиях. В результате комплексного исследования установлены факторы, влияющие на позицию учащейся молодёжи указанных школ относительно будущей профессиональной деятельности и выбора своего места как специалиста на рынке труда.
Ключевые слова: молодёжь, образование, техникум, профессия, рынок труда, безработица.
M. FREYMAN
FACTORS OF PROFESSIONAL SELF IDENTIFICATION OF YOUTH SCHOOLS POLAND IN THE CONTEXT OF UNEMPLOYMENT
The problem of the professional future of school leavers in modern market conditions is outlined. The factors that influence the position of the pupils of the above mentioned schools towards the future professional activity and the choice of one's own place as an expert at labour market as a result of complex investigation are identified.
Key words: youth, education, technical college, profession, unemployment, labour market.
Постшною структурною рисою безробитя у Польщi е велика частка серед безроб^них молодих людей, - значною мiрою випускниюв понадпмназшних шил. Цей факт може зменшувати надп та збшьшувати побоювання молодi за свое професшне майбутне. Тому видаеться корисним, тзнавально й сустльно, вивчити споаб мислення школьно! молодi щодо свого професшного майбутнього в контексп ситуаци на ринку пращ.
До^дження, результати яких представлеш у стати, були проведет у випадково обраних останшх класах середшх професшних шил рiзного типу (економiчний техшкум, техшкум харчування i домашнього господарства). 1х основною метою було знайти ввдповвдь на питания: Як учш понадпмназшних шил сприймають нову ринкову дшсшсть. Як в цьому контексп вони
