CC BY
13
УДК 330.34:621+631.37
О.В. ЛЕПЬОХША
Херсонський нащональний техтчний ушверситет
ОСОБЛИВОСТ1 РОЗВИТКУ С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО МАШИНОБУДУВАННЯ В УМОВАХ ГЛОБАЛ1ЗАЦ11
Розглянуто стан сшьськогосподарського машинобудування та oco6nueocmi його розвитку. Запропоновано шляхи переходу до випуску сучасноi альгосптехтки, що вiдповiдаe сучасним техтчним та технологiчним вимогам.
Ключовi слова: розвиток, техтка, сыьськогосподарське машинобудування, Причорноморський регiон.
O.V. LEPOHINA
Kherson National Technical University, Kherson, Ukraine
FEATURES OF DEVELOPMENT OF AGRICULTURAL MECHANICAL ENGINEERING IN CONDITIONS OF GLOBALIZATION
Abstract
The article considers the state of agricultural machinery and peculiarities of its development. The ways of transition to modern agricultural production, that meets modern technical and technological requirements.
Keywords: development, engineering, agricultural engineering, the Black Sea region.
Вступ
У процес ан^зу поточного стану сшьськогосподарського машинобудування у свт, необхщно звернути увагу на особливосп розвитку сшьськогосподарського машинобудування в умовах глобалiзацil.
Постановка завдання
Дослщження розвитку сшьськогосподарського машинобудування на сучасному еташ проводили провщт впчизнят фахiвцi. Але у 1хшх працях не повшстю розкрито особливосп розвитку альськогосподарського машинобудування в умовах глобалiзацil. Тому за мету статт ставиться формування цих особливостей.
Результати
Незважаючи на свгтову фшансову кризу (i зниження обсяпв збуту продукцп у ряду зарубiжних компанiй до 25 %) у 2010 рощ, свгтовий ринок сшьськогосподарсько! технiки перевищив 103 млрд. доларiв. З 2004 р. по 2010 р. вш стабiльно рю з рiчним темпом у 5 %. Позитивна динашка, на думку галузевих експертiв, збережеться до 2014 року, коли ринок досягне позначки 123 млрд. доларiв США. За останш 20 рок1в у £врош, в результатi злиття або поглинання, перестали iснувати багато пiдприeмств альгоспмашинобудування. Наприклад, компанiя Kverneland придбала 8 тдприемств сiльгоспмашинобудування. Новими учасниками ринку стали новоствореш шдприемства, так1 як AGCO i Case New-Holland (CNH). Можливо, у найближчому майбутньому вшбудуться черговi злиття або поглинання компанш на свiтовому ринку сiльгосптехнiки. Наприклад, американський виробник альськогосподарсько1 технiки AGCO защкавлений у купiвлi активiв компанп CNH Global, як1 входять до складу гталшсько! промислово! групи Fiat Industrial. Структура свгтового ринку сьогодш представлена чотирма великими компанiями, на яш i припадае основний обсяг випуску продукцп (40 %). Найб№шу частку (18 %) займае американський виробник John Deere. У Case New-Holland - 11 %, у AGCO - 7 % i у Claas - 4 %. Разом з тим, у галузi багато «шшевих» представнишв. Наприклад, на виробницга кормозбиральних машин спецiалiзуються Fella (Шмеччина), Krone (Шмеччина), Welger (Нiмеччина), на грунтообробнш та кормозбиральнiй технiцi - Kverneland (Норвепя), Kuhn (Францiя), Pottinger (Авс^я) та iншi. Основними кра1нами-виробниками сшьгосптехшки е США, Нiмеччина, Францiя та Iталiя. У табл. 1 i 2 представлеш основнi виробники сiльськогосподарського товарного асортименту з кодифшованими позначеннями окремих клаав сiльськогосподарськоl технiки.
На сьогоднiшнiй день впчизняний ринок е вiдкритим для закордонних виробнишв машин та обладнання для АПК. Найбiльш захищенi ринки у Бразилл та США (члешв СОТ). Вони повнiстю забезпечують себе тракторами та шшою сiльськогосподарською техшкою за рахунок розвитку власного виробництва i активно перешкоджають проникненню iмпорту на внутрiшнiй ринок.
Аналiзуючи поточний стан та тенденци вiтчизняного альськогосподарського машинобудування у Причорноморському регiонi, необхщно вiдмiтити, що машинобудування е базовою складовою розвитку агропромислового комплексу кра!ни. Виробництво вiтчизняних сiльгоспмашин зосереджено в 10 ключових сегментах, у яких вичизняш компанil зберегли суттевi компетенци:
1. Трактори сiльськогосподарськi.
2. Машини для обробки грунту (плуги, борони, культиватори, комбiнованi агрегати).
3. Машини для поаву (авалки, поавт комплекси та машини посадки).
4. Машини для внесения добрив i поливу (машини для внесения оргашчних i мiнеральних, рвдких i твердих добрив, iригацiйнi системи).
5. Машини для захисту рослин (обприскувачi самохiднi, причшш i навiснi).
6. Машини для збирання зернових i зернобобових культур.
7. Машини для збирання коренеклубнеплодiв.
8. Машини та обладнання для шслязбирально! обробки i зберiгання врожаю.
9. Обладнання для тваринництва i птахiвництва.
10. Машини для заготiвлi кормiв.
Таблиця 1
Циф )|)<Ж1 коди та класи альськогосподарсько1 техн1ки
Код Клас технiки
1 Трактори
2 Комбайни
3 Самохiднi польовi подрiбнювачi
4 Грунтообробш агрегати
5 Сiялки
6 Машини для внесення добрив
7 Машини для захисту рослин
8 Машини для збору соломи
9 Машини для збирання трави на силос
Тaблиця 2
Товарний асортимент виробиикчв сшьськогосподарсько'1 технiки та обладнання_
Прогрaмa товaрного aсортиментy Мюце розтaшyвaння центрaльного офку
AGCO 1 - 2 - 3 - 4 - 5 - 6 - 7 - 8 - 9 США
John Deere 1 - 2 - 3 - 4 - 5 - 6 - 7 - 8 - 9 США
CLAAS 1 - 2 - 3 - 8 - 9 Шмеччига
CNH 1 - 2 - 3 - 4 - 5 - 6 - 7 - 8 - 9 Iтaлiя
SDF 1 - 2 Iтaлiя
Сiльгоспмашинобудування у Причорноморському perioHi Укра1ни в основному представлене щдприемствами великого та середнього бiзнесу, тодi як у кра1нах з розвиненим сiльгоспмашинобудуванням явно переважають (за к1льк1стю) пiдприeмства малого бiзнесу. Це пов'язано, у першу чергу, 3i спадщиною економiки, високим рiвнем конкурентного виробництва однорiдних запчастин i комплектуючих, наданням послуг та ш. Рiвень розвитку цих вiтчизняних тдприемств вкрай низький, що пiдтверджуeться вщсутшстю офщшно! статистики. З точки зору концентрацп виробництва, вiтчизняне сiльгоспмашинобудування мае схожу структуру iз захвдними кранами. Так, на американських виробникiв альгосптехшки John Deere та AGCO припадае 68 % внутрiшнього виробництва США. Що стосуеться конкурентоспроможносп, то головною перевагою вичизняно! сiльгосптехнiки залишаеться низька варпсть володiння. З ростом технолопчносп, розвитком модельного ряду у деяких сегментах цiна наближаеться до рiвня закордонних конкурентiв, поступаючись при цьому за споживчими характеристиками, зважаючи на недостатнш рiвень iнвестицiй в модершзацш виробництва, НДР, подготовку кадрiв та ш.
Ключовi тенденцп у сучасному сiльгоспмашинобудуваннi - це створення конструкцш машин, що дозволяють застосовувати високоефективш iнтенсивнi технологи, значно збiльшувати продуктивнють працi, створювати сприятливi умови для рослинництва, шдвищувати врожайнiсть сiльськогосподарських культур i продуктивнiсть тварин, скорочувати втрати при посiвi, внесеннi добрив, збиранш врожаю, забезпечувати екологiчну безпеку i безпечнi умови працi. У тракторобудуванш велика увага придiляеться використанню електрошки та пдравл1ки. Широке практичне впровадження отримали електроннi системи управлiння подачею палива, положення кол1с з незалежною пiдвiскою, гасiння коливань сидiнь, вирiвнювання кабiни на схил1, перемикання передач тд навантаженням, регулювання навюно! системи. Коротка перiоди збирання зернових культур i постiйно ускладненi умови проведения
польових робгт, а також непередбачуван погодн умови вимагають вiд виробник1в сiльгосптехнiки створення потужних, надiйних i високопродуктивних комбайшв. Як1сть врожаю стопъ на першому мiсцi. Тому тенденцiя у комбайнобудуванн спрямована у 6iK автоматизацй' для постшного контролю якостi збирання врожаю. Комбайни з роторними сепараторами характеризуются б№ш високою пропускною здатшстю. Переважаючий в даний час тренд у комбайнобудуванш спрямований здеб1лыного на:
- досягнення б1лын внсоко! продуктивное^ при компактних габаритах;
- наявшеть автоматизованих систем виконання та контролю функцш машини;
- пол1пшення комфортабельностi роботи водiя.
У рослинництвi затребуванi машини з високою продуктивною i можливютю агрегатування з рiзним навiсним i причiпним обладнанням. Використання таких систем, як Glonas та GPS, шдвищуе точнiсть виконання робiт в середньому на 7 %. Це, у свою чергу, веде до скорочення витрат працi, витрат палива, мiндобрив та засобiв захисту.
На сьогодшшнш день в Украiнi загострилася проблема мехашзацп шслязбирально! обробки i зберпання зерна. Особливо актуальним е питання пiдготовки насiння. Некондицiйного насiння виавають 10,5-35 %. В областi машин для тваринництва переважають тенденцп до створення високопродуктивних технологш у причшних або самох1дних косарках з великою шириною захвату. Новi поколiння прес-пiдбирачiв для рулонiв i тюшв з подрiбнювачами i високим ступенем ущiльнення забезпечують високу як1сть заготованих кормiв. Електроннi системи управлiння допомагають водiевi, забезпечуючи оптимальну подачу маси в машину. Переход до випуску сучасно! сiльгосптехнiки, з необхiдними техшчними та технологiчними вимогами, можливий у калька етапiв:
1. Стабшзащя та збiльшення рiвня виробництва техшки на вiтчизняних пiдприемствах.
2. Початок впровадження програми локалiзацii виробництва техшки, вузл1в i агрегатiв. Подальше зб№шення виробництва технiки, початок модершзацп виробництв технiки.
3. Розширення програм НДР з розробки та впровадження нових зразшв i моделей технiки в АПК. Розширення виробництва техшки, що ввдповвдае рекомендованим вимогам.
4. Впровадження нових техшчних регламентiв з техшки.
5. Збшьшення iнвестицiй у виробництво технiки, подальше розширення виробництва i впровадження технiки, що ввдповвдае рекомендованим вимогам.
6. Розширення впровадження техшки, що вщповщае рекомендованим вимогам.
Лидером серед шдприемств Укра!ни е «Харювський тракторний завод» (локалiзацiя не бшьше 10 %). Найбiльшу групу представляють глобальнi зарубiжнi виробники сiльгосптехнiки. У !х числ1 John Deere, CNH, Claas, AGCO, SDF. Так, Укра!на в 2008 роцi стала членом СОТ i знизила ввiзнi мита на цiлий ряд продукци альгоспмашинобудування, у зв'язку з чим зрю iмпорт на внутрiшнiй ринок кра!ни уживано! сiльгосптехнiки iз захвдно! Свропи. У Причорноморському регiонi зниження експорту було пов'язане iз змiнами у зовшшнш полiтицi керiвництва (домовленостями про постачання технiки John Deere).
Якщо за рiвнями iндексiв обсягу продукцп розподiлити основнi галузi промисловостi Причорноморського регiону на групи, то машинобудiвна галузь увiйде до 3-i групи - галузi, у як1й обсяг виробництва за перюд, що розглядаеться, скоротився на 30-50 %. Розрахунок показник1в та анал1з дiяльностi шдприемств машинобудiвноl галузi Причорноморського регiону наведено в табл. 3. [3].
Таблиця 3
Аналiз можливостей та загроз машинобудiвних шдприемств_
Чинники впливу внутршн. середов. галузi Концерн «Херсонськ. електро-машинобуд завод» ВАТ «Херсон електромех завод» ВАТ «Херсон. машино-будшний завод» ВАТ «Берислав-ський машино-буд. завод» ВАТ «Судно-будiв. завод» ХДЗ «Палада» ТОВ ХАЗ «АнтоРус» Середня по галузi
1 2 3 4 5 6 7 8 9
1.1. Змши в економiчном} становищi споживачiв 0,30 0,15 0,22 0,25 0,12 0,50 0,26
1.2. Шдйом екон. регiону 0,42 0,50 0,25 0,40 0,50 0,10 1,00 0,45
1.3. Змши у податковому законодавствi 0,55 0,50 0,20 0,60 0,80 0,35 0,90 0,56
Продовження таблищ 3
1 2 3 4 5 6 7 8 9
1.4. Викор. можлив. кооперованих та комбш. зв'язкв галузей регiону 0,45 0,60 0,45 0,45 1,05 0,30 0,75 0,58
1.5. Вихвд на новi сегменти ринку 0,70 0,40 0,40 0,50 0,50 0,50 0,60 0,51
1.6. Змши у митному законод. 0,28 0,30 0,15 0,60 0,30 0,18 0,15 0,28
1.7. Держ. регул. (вшьш зони та ш.) 0,45 0,10 0,20 0,80 0,85 0,50 0,48
1.8. Технолог. змши 0,90 0,15 0,52 0,60 0,60 1,28 1,20 0,75
1.9. Структ. змiни у господ. 0,32 0,10 0,35 1,40 0,30 0,90 0,50 0,55
1.10. Змши мiжнар. кон'юнктури 0,60 0,70 0,50 0,50 0,80 0,85 0,80 0,68
2.1. Реакцш з боку потенц. споживачiв 0,54 0,56 0,18 1,70 0,42 0,53 0,49 0,63
2.2. Низью ц1ни проникн. на ринок 0,80 0,80 0,30 0,50 0,50 0,35 0,60 0,55
2.3. Можливють появи нових конкур. 0,54 1,20 0,75 0,75 0,75 0,83 1,05 0,84
2.4. Змiна валютн. курсу 0,21 0,24 0,09 0,64 0,21 0,13 0,09 0,23
2.5. Еколог. катастр. 0,27 0,80 0,20 0,20 0,30 0,55 0,50 0,40
2.6. Прир. умови 0,25 0,40 1,00 0,20 0,30 0,70 0,50 0,48
2.7. Заходи з регулювання соц. процесш 0,90 0,45 0,52 0,30 0,60 0,30 0,90 0,57
2.8. Млращя населення 0,30 0,90 0,45 0,45 0,90 0,30 0,45 0,54
2.9. Нж технологи 0,90 0,45 0,38 0,45 0,60 1,43 1,20 0,77
Разом: Новi можливостi (м) 4,97 3,50 3,24 5,05 5,90 5,43 6,90 4,99
Загрози галузi (з) 4,71 5,80 3,87 4,74 4,58 5,12 5,78 4,94
Другий напрям характерний для кра!н, у яких нацiональнi виробники мають низьку конкурентоспроможнiсть. Ринок характеризуеться високою вiдкритiстю до iмпорту, низькою (або неефективною) пiдтримкою держави i орiентованiстю вiтчизняних виробник1в виключно на внутршнш ринок. Так сьогоднi можна охарактеризувати вiтчизняне сiльгоспмашинобудування.
Третiй напрям - це вщкритий внутрiшнiй ринок i орiентованiсть нацiонального виробництва на експорт. Для цього напряму характерна поява глобальних компанш, що реал1зують свою продукцш на всiх зарубiжних ринках. Однак, для цього необхвдний високий рiвень конкурентоспроможностi, iнвестицiй у НДР i модернiзацiю.
Четвертий напрям - це внутршнш ринок i експортно-орiентоване нацiональне виробництво. Вибiр оптимального напряму розвитку сшьськогосподарського машинобудування Причорноморського регiону повинен враховувати основнi групи iнтересiв споживачiв. Перша група представлена споживачами сiльгосптехнiки. Очевидно, що !х очiкування ввд реал1зацп стратегй' пов'язаш з можливiстю придбання всiх видiв сшьськогосподарсько! технiки, яка вiдповiдае мiжнародним вимогам по продуктивностi, економiчностi та еколопчносп. Друга група - це сам виробники сiльгосптехнiки. 1х штереси знаходяться у площинi отримання максимального прибутку шляхом виробництва та реалiзацil на внутрiшньому i зовнiшнiх ринках конкурентоспроможно! технiки в умовах стаб№ного розвитку.
Третя група iнтересiв представляе державу i очiкування, пов'язанi iз забезпеченням нацюнально! безпеки шляхом реал1зацп продовольчо! безпеки та реалiзацiею максимального податкового потенщалу галузi. У якосп критерпв оцiнки необхiдно використати наступш показники:
1. Реалiзованiсть обраного шляху: можливють досягнення поставлених цшей.
2. Економiчна привабливiсть та вшповвдшсть iнтересам основних груп.
Розглядаючи стан парку сiльгосптехнiки, необхвдно вщмтити, що даний критерiй характеризуеться величиною парку основних видiв технiки i коефщентом оновлення. При цьому враховуються iнтереси першо1' групи - споживачiв сiльгосптехнiки, але це веде до втрати вiтчизняного сiльгоспмашинобудування i переходу на споживання iмпорту.
Аналiз об'ему податкових надходжень в бюджетну систему репону безпосередньо ввдображае iнтереси держави. При цьому, орiентацiя збiльшення виробництва повинна бути направлена на внутршнш ринок та зменшення iмпорту. Як наслвдок - вiдбудеться зниження стимулу до тдвищення конкурентоспроможностi та розвитку модельного ряду впчизняно1 продукцiï. Для забезпечення потреб сiльгоспвиробникiв необхiднi значш державнi та приватнi iнвестицiï у створення i розвиток вiтчизняних виробництв в сегментах, де на сьогодтшнш день вони вiдсутнi. Так, виробники техшки, незважаючи на пряму вигоду, опиняться в залежностi вiд коливань на вну^шньому ринку, що негативно вщб'еться на стiйкостi бiзнесу. Частка машин впчизняного виробництва на ринку зросте, що позитивно позначиться на реал1зацп, а податковi надходження зростуть. При цьому е ризик зниження якосп та технiчного рiвня продукцп через вiдсутнiсть конкуренцiï, що негативно позначиться на штересах сiльгоспвиробникiв та процесах модернiзацiï АПК.
Збiльшення частки машин вiтчизняного виробництва на ринку сшьгосптехшки вiдповiдае iнтересам виробник1в сшьгосптехшки, а також держави. Цей напрям характеризуеться захистом внутршнього ринку, але i масштабною державною тдтримкою експорту вичизняно1 продукцiï.
Оцiнюючи величину експорту, необхвдно враховувати iнтереси всiх груп: виробнишв сiльгосптехнiки - збiльшуються обсяги продаж1в; держави - зростае зовшшньоторговельний баланс, пол1пшуеться iмiдж, змiцнюються мiжнароднi зв'язки; споживачiв сiльгосптехнiки - зростае техшчний рiвень та споживчi якосп вичизняно1' продукцiï (конкуренцiя на зовшшшх ринках стимулюе пiдвищення надiйностi, якосп, зростання НДР i iнновацiй). Розвиток галузi призведе до створення нових робочих мюць. Зросте чисельнiсть пращвнишв та заробiтна плата, при цьому враховуються штереси держави i суспшьства в цшому.
Висиовки
Особливостi розвитку сшьськогосподарського машинобудування Причорноморського регiону Украши в умовах глобал1зацй' вказують на необхвдшсть врахувати наступнi стратегiчнi цш:
1) Перша стратегiчна мета - зниження залежносп ввд iмпорту товарiв за рахунок задоволення внутрiшнього попиту високояк1сною продукцiею власного виробництва.
2) Друга стратепчна мета - розвиток експортного потенщалу пвдприемств галузi, максимальне розширення поставок сiльгосптехнiки i устаткування для АПК у краши ближнього i далекого заруб1жжя.
Лiтература
1. Офщшний сайт Державного комiтету статистики [Електронний ресурс] / Режим доступу до сайту : http:// www.ukrstat.gov.ua/
2. Репональна полтшка Украши: шституцшне правове забезпечення. Збiрник офiцiйних докуменпв / За ред. З. Варналiя. - К.: Н1СД, 2004. 521 с.
3. Статистичний щорiчник Херсонсько1' областi. 2011. - Головне управлшня статистики у Херсонськ1й областi. - Херсон, 2012. - 523 с.
4. Стратепя економiчного та сощального розвитку Херсонсько1' областi др. 2015 року. Управлшня процесами розвитку репону до 2020 року. - Херсон: Видавництво ТОВ «ТФ» Тимекс», 2007. - 232 с.
References
1. Ofitsiynyy sayt Derzhavnoho komitetu statystyky [Elektronnyy resurs] / Rezhym dostupu do saytu: http:// www.ukrstat.gov.ua/
2. Rehional' na UkraiDny: instytutsiyne ^^^^^^^^nnya. Zbirnyk ofitsiyDnykh dokumentiv / Za red. Z. Varnaliya. - K.: NISD, 2004. 521 s.
3. Statystychnyy shchorichnyk Khersons' koi oblasti. 2011. - Holovne upravlinnya statystyky u Khersons' kiy oblasti. -Kherson, 2012. - 523 s.
4. Stratehiya ekonomichnoho ta sotsial' noho rozvytku Khersons' koi oblasti dr. 2015 roku. Upravlinnya protsesamy rozvytku rehionu do 2020 roku. - Kherson: Vydavnytstvo TOV «TF» Tymeks», 2007. - 232 s.
