CC BY
11
УДК 336.1:338.2
Г.М. ШВОРОБ, О.В. ЛЕПЬОХША
Херсонський нацюнальний техшчний ушверситет
Ф1НАНСОВ1 АСПЕКТИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ПРОДУКЦП С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО МАШИНОБУДУВАННЯ
Стаття присвячена питанням державного регулювання i державних фтанав у забезпеченнi розвитку ринку продукцИ альськогосподарського машинобудування, яке в нашш кра'ш мае винятково важливе значення для забезпечення вiтчизняноi агропромислово'1' сфери. Тому на сучасному етапi економiчного розвитку краши дуже важливим е проведення комплексно'1' державно'1' полтики та впровадження спшьно'1' системи заходiв для стимулювання розвитку ринку продукцП альськогосподарського машинобудування та аграрно'1' сфери. У статтi розглянуто стан i проблеми розвитку альськогосподарського машинобудування. До^джено фiнансовi аспекти державних заходiв щодо стимулювання розвитку вiтчизняних виробниюв сшьськогосподарсько'1' технки. Пропонуються шляхи для подолання кризових явищ в галузi. Визначено основнi фiнансовi аспекти сприяння розвитку ринку продукцП альськогосподарського машинобудування Украши на рiвнi держави.
Ключовi слова: ринок, державы фтанси, альськогосподарське машинобудування, державне регулювання.
G.M. SHVOROB, O.V. LEPEKHINA
Kherson National Technical University
FINANCIAL ASPECTS OF GOVERNMENT REGULATION MARKET OF AGRICULTURAL MACHINERY
Abstract
This article is devoted to issues ofpublic regulation and public finance to the development of the market of agricultural machinery. Ukraine Agricultural engineering is crucial for domestic agricultural sector. Therefore, at the present stage of economic development is very important for a comprehensive government policy and the implementation of a joint action plan to stimulate market development of agricultural machinery and agricultural sectors. The article discusses the status and problems of agricultural machinery. Investigated financial aspects of government measures to stimulate the development of domestic manufacturers of agricultural machinery. The ways to overcome the crisis in the industry and identifies the key financial aspects ofpromoting the development of the market of agricultural engineering of Ukraine on the state level.
Keywords: market, public finance, agricultural machinery, and regulation.
Постановка проблеми
Розвиток ринку продукцП промислового та аграрного сектор1в е динам1чним процесом, який кожен день ставить нов1 завдання та вимагае нових шлях1в 1х виршення не тшьки перед вичизняними виробниками, а й перед державою в цшому. Основш свгтов1 виробники альськогосподарського машинобудування намагаються захистити свш ринок, створити умови для виробництва та реал1зацл продукцП. На жаль, за роки незалежносп Украша втратила значну частину досить потужно! галуз1 машинобудування для АПК, яка забезпечувала потреби вичизняного Альського господарства в техшчних засобах. Для Укра!ни, як кра!ни з великим потенщалом Альськогосподарського виробництва, вщродження i розвиток ринку продукцП Альськогосподарського машинобудування мае стати нагальним завданням, в реалiзацil якого велику роль мае вщгравати державне регулювання.
Аналiз останшх дослщжень i публшацш
Дана тема привертала увагу немало! кiлькостi науковцiв, серед яких Н. Бiлецька, Н. Бондарук, Д. Богиня, В. Данкевич, Н. Срмшчук, В. Зiновчук, С. Майовець, О. Могильний, Т. Сабецька, В. Юрчишин. Проблеми розвитку вiтчизняного ринку продукцп сiльськогосподарського машинобудування перiодично дослiджуються Радою з вивчення продуктивних сил НАН Украши. Варто вiдзначити також роботи таких авторiв, як В. Басша, О. Бондар, С. Бородiна, В. Довбш, М. Ссепчук, I. Калшченко, Г. Климик, В. Кравчук, С. Петрик, В. Пивовар, В. Романенко, Н. Тарасово! та ш., яш у сво1х дослвдженнях торкаються певних аспекпв ситуаци в галузi та ii основних проблем. Недостатня розробка питань державного регулювання i державних фшанАв у забезпеченнi розвитку ринку Альськогосподарського машинобудування Украши зумовили вибiр теми статтi, визначили ii мету, завдання та структуру.
Формулювання мети дослщження
Основна мета дослщження полягае у визначенш фiнансових аспектiв державних заходiв щодо щдтримки i розвитку вичизияного ринку продукци сiлькогосподарського машинобудування та Гх ефективностi для виходу галузi iз кризового стану.
Викладення основного матер1алу дослiдження
Внутрiшнiй ринок продукци сiльського господарства завжди вiдiгравав важливу роль в економiцi кожиоГ краГни. Вiн, у першу чергу, забезпечуе продовольчу безпеку держави, а iнодi й визначае 11 статус на мгжнародному ринку. Щорiчно к1льк1сть населения земно! кулi зростатиме, а юльшсть оброблюваних земель практично залишаеться незмшною, тому слiд очАкувати пiдвищения рентабельносп сiльського господарства, а, вiдповiдно, i збiльшення фiнаисування цiеí галузi. У свою чергу, розвиток сшьського господарства практично неможливий без забезпечення його високояшсною сiльськогосподарською технiкою власного виробництва.
На пiдставi проведеного iсторичного огляду розвитку галузi Т. Сабецька стверджуе, що сiльськогосподарське машинобудуваиия завжди було прюритетною галуззю вiтчизияноí економiки, потенщал якоГ створювався силами к1лькох поколшь науковцiв та дослiдникiв, технологiв та конструкторiв, спецiалiстiв та фах1вщв робггничих професiй. Проте, сучасний стан машинобудування для АПК значно вщстае вщ рiвия радянського перiоду. Бiльшiсть тдприемств галузi (за вииятком к1лькох прогресивних, як1 успiшно працюють на внутршньому ринку i навiть експортують свою продукцш за кордон) не здатш остаточно пристосуватися до ринкових умов, налагодити виробництво яшсноГ та надшноГ технiки i повернути свого щльового споживача. Окремi пiдприемства були закрип, деяк1 частково або й повшстю перепрофiлювалися на виробництво зовсiм шшоГ, не пов'язаиоГ iз сiльським господарством продукци. У зв'язку з тим, що б№шють сiльгоспмашинобудiвних заводiв не можуть налагодити беззбиткове серiйне виробництво продукци, втрачаеться найважливiше - Гх виробничий потенцiал. Ранiше прогресивна та процвггаюча галузь економiки УкраГни тепер стала депресивною та потребуе державно! щдтримки. Остаиия ж, у свою чергу, носить переважио декларативний характер, осшльки iз дев'яти розроблених та прийиятих за часiв незалежиостi УкраГни програм розвитку галузi реально профшансовано було всього 14 % [12].
У роки юнувания Радянського Союзу в УкраГш була створена досить потужиа галузь машинобудування для АПК, яка забезпечувала потреби вiтчизияного альського господарства в технiчних засобах. Про це сввдчить хоча б той факт, що у 1990 р. середньорiчиi виробничi потужиосл по виготовленню тракторiв становили 140,1 тис. шт., кормозбиральних комбайнiв - 15,3 тис. шт., а варпсть основних виробничих фондiв галузi (без тракторного виробництва) становила майже 10 % ввд загальноГ вартостi основних виробничих фондiв машинобудування [13, с. 10].
Як великий аграрний виробник, до 1990 року УкраГна щорiчно купувала близько 52 тисяч тракторiв, 12 тисяч зернозбиральних комбайнiв, 2,5 тисячi буряко- та кукурудзозбиральних комбайнiв. У 1990 рощ, коли було зiбрано близько 50 мАльйошв тон зерна, парк сшьськогосподарських машин налiчував рекордне число одиниць - 495 тисяч тракторiв. Цiновi перетворения 1992-1995 рр. Обумовили стрАмкий рiст цiн, зокрема, на альськогосподарську технiку. При цьому рют об'емiв виробництва значно вiдставав ввд темпiв росту цiн. Це призвело до значного погiршения фiнансового положения аграрних тдприемств. Одночасно скоротився i парк сiльськогосподарських машин УкраГни. Практично списана техшка ввдпрацювала бiльше 2 строив, передбачених техшчними нормами експлуатаци. Надлишковий, зношений i фiзично, i морально виробничий апарат украГнських тдприемств потребуе модершзащГ та структуризацií. Значш борги пвдприемств та вiдсутнiсть ефективних схем продажу техшки споживачам не дають заводам подолати кризу. Вщсутшсть достатнього бюджетного фiнансувания також впливае на спад виробництва, i в зв'язку з цим - сiльгоспмашинобудiвнi заводи вимушеш шукати експортнi ринки. 1ноземш виробники сiльгосптехнiкж проявляють значне защкавлення украГнським ринком. Для мiнiмiзацií ризик1в основною формою спiвробiтництва таких компанш поки залишаеться iмпорт техшки в Украшу i створения спшьних пiдприемств з вiтчизияними виробниками зi складания машин з наступною комплектащею техиiки вузлами та деталями украшського виробництва.
Для краГни з таким великим потенщалом сiльськогосподарського виробництва, УкраГна мае непропорцшно низьку к1льк1сть сiльгосптехнiки на гектар орноГ землi. Усi краГни, що являються основними свiтовими виробниками альськогосподарських машин, намагаються захистити свш ринок, створити умови для виробництва та реалiзацií своеГ продукиА! - i тiльки УкраГна розкрила уа дверi i впустила на свш ринок вах виробник1в. О.Кривоконь а М.Малакей вважають, що ще не ва свАтовА виробники зрозумАли який це ринок - УкраГна. Боротьба за цей ринок ще попереду. У майбутньому основнА гравцА-виробники зажадають будувати та вАдкривати своГ заводи в УкраГш, А хто прийде сюди першим та приведе з собою яшсне гараитАйне обслуговувания та сервю, той А стаие монополютом на цьому ринку, а також на ринках Молдави та швдня РосАГ. Причиною цього е те, що саме на територи СхщноГ Свропи УкраГна була та е законодавцем «моди» в агропромисловому комплека [4].
У галузi Альськогосподарського машинобудування icHye ряд проблем, як îctotho стримують процес створення i виробництва сучасно! TexHÎKH. Однieю з основних e брак iнвеcтицiй та висока вартють довготермiнових кредитних ресурАв, що, у свою чергу, e перешкодою для здшснення модернiзацiï та реконструкци технiко-технологiчноï бази вiтчизняних ciльгоcпмашинобyдiвних пiдприeмcтв. Так, оcновнi фонди пвдприемств галyзi мають cтyпiнь спрацювання 79 %, а рiвень зношення ïx активноï частини - машин та обладнання - сягае 92 %. У галyзi експлуатуеться близько 36 % металорiзальниx верcтатiв i майже 55 % ковальсько-пресового устаткування з термшом понад 20 рок1в. Це сввдчить про втрату теxнiко-теxнологiчного потенщалу ciльcькогоcподарcького машинобудування Украïни. Модернiзyвати ж тдприемства за кредити пiд 19 - 22 % рiчниx, яш пропонують yкраïнcькi банки, економiчно неможливо. Для порiвняння: у бiльшоcтi краш £вропи рiчнi ставки за кредитами на техшчне переоснащення з термшом запозичення ввд 3 до 10 рошв становлять ввд 1,5 до 3,5 % [3, с. 24]. Використання застаршого обладнання, енергоемних та низькопродуктивних теxнологiй при виготовленнi Альгосптехшки зумовлюе низьку як1сть продукцй, неввдповщшсть мiжнародним стандартам та висок1 витрати виробництва, як1 негативно позначаються на cобiвартоcтi. А це призводить до втрати конкyрентоcпроможноcтi вiтчизняноï продукцП' Альгоспмашинобудування та знижуе ïï привабливicть для нацюнальних та iноземниx cпоживачiв. I якщо для вiтчизняниx покyпцiв юнуе можливicть придбати теxнiкy iз 30 % компенсащею ïï вартоcтi, то для шоземних cпоживачiв вона стае неконкурентоздатною [12].
Аналiз фiнанcyвання галузей агропромислового комплексу, зокрема, галyзi машинобудування, сввдчить, що з 2000 року iмпорт ciльгоcптеxнiки зрic у 17,6 разiв, а продаж влаcноï' - лише у 3,6 рази. Причина росту iмпортy пов'язана також i з диспаритетом щн. Покупцю на 1 гривню товарноï продyкцiï за статтями придбання теxнiки та продажу наукових розробок iз загального фонду Держбюджету видiляють 8,17 коп., а продавцю на розробку новоï техшки i органiзацiю ïï виробництва - 0.04 коп., тобто у 205 разiв менше. Тож щд час загальноï кризи, коли загострюеться конкурентна боротьба, наявшсть такого диспаритету дозволяе покупцю розширити можливоcтi з придбання товару, що значно звужуе ринок слабкому конкуренту, у якоcтi якого виступае вiтчизняне машинобудування для АПК [7].
Машинно-техшчний парк вiтчизняниx агровиробнишв потребуе негайного оновлення. Як стверджують експерти, для вiдтворення машинно-теxнiчного парку вггчизняних агровиробник1в до рiвня теxнологiчноï потреби виробництва прогнозованих обcягiв агропродукцп необxiднi щорiчнi iнвеcтицiï' в cyмi близько 22 млрд. гривень. Проте, рiчна платоcпроможнicть ciльгоcппiдприeмcтв для кyпiвлi теxнiки е дуже низькою i коливаеться щорiчно в межах 3-7 млрд. грн. Таким чином, Альськогосподарсьш п1дприемства не мають змоги придбати достатню кiлькicть ciльгоcптеxнiки через ïï високу вартють, а виробники Альгоспмашин не можуть знизити цiнy у зв'язку iз неможливicтю налагодити сершне виробництво та досягнути ефекту масштабу (економп на yмовно-поcтiйниx витратах). За умови комплексного розв'язання icнyючиx проблем паралельно в аграрному cекторi та у Альськогосподарському машинобyдyваннi краши i вcебiчного сприяння держави можливо усунути дану cитyацiю.
За оcтаннi калька рок1в прийнято ряд державних нормативних акпв, направлених на розвиток вичизняного ринку ciльгоcптеxнiки. Для стимулювання вичизняного ринку ciльcькогоcподарcькоï' теxнiки держава частково компенсуе ставки по кредитам та вартосп Альгосптехшки, а також надае виробникам та споживачам продyкцiï' ряд податкових та митних пшьг. У цшому, державна програма пвдтримки техшчного забезпечення аграрного сектору економiки не достатньо ефективна. Всупереч статп 14 Закону Украши «Про стимулювання розвитку вичизняного машинобудування для агропромислового комплексу», який передбачае закушвлю з використанням державних преференцш лише вiтчизняноï техшки, значна частина кошпв, що видiляютьcя з Державного бюджету за програмами фiнанcовоï пiдтримки ciльгоcпвиробникiв, використовуються для закyпiвлi iмпортноï теxнiки. У результат^ за минулий рiк з використанням кошпв, як1 видiляютьcя селянам iз Державного бюджету на компенсацш кредитних ставок банков, придбано теxнiки на 1827 млн. грн., iз них вiтчизняноï' - на 197 млн. грн., що складае лише 10,7 % ввд загальноï суми.
Зпдно Закону Украïни «Про стимулювання розвитку вичизняного машинобудування для агропромислового комплексу», державш кошти на фшансовий л1зинг, i, особливо, на компенcацiю вартосп повиннi використовуватися на закyпiвлю cкладноï' теxнiки. Проте, у 2008 рощ, в межах програми 30 % компенсацп вартоcтi i фiнанcового л1зингу 38,3 % коштiв використано на придбання дешево^ не cкладноï техшки.
Таким чином, пвдприемства машинобудування для агропромислового комплексу лише за ргк могли додатково реалiзyвати cвоeï продукцй в межах программ державноï пвдтримки ciльгоcптоваровиробника майже на 2,0 млрд. грн. i втратили понад 200 млн. грн. прибутшв, яш можна було направити на розвиток виробництва. Необхвдш новi меxанiзми, як1 будуть враховувати як оcобливоcтi ciльcькогоcподарcькиx виробнишв, так i iнтереcи пiдприeмcтв машинобудування. Ниш
галузь складаеться i3 б№ш шж 120 заводiв, яю можуть виробляти близько 70 % техшки, необхвдно! для Укра!ни. На даний момент в галузi дшть бiльше 40 ввдносно великих тдприемств, потужностi бiльшостi з яких завантажеш на 15-20 % через нестачу обiгових коштiв [4].
Кабiнет Мiнiстрiв на законодавчому рiвнi мае нашр врегулювати механiзм та умови надання державних гарантiй пiдприемствам недержавного сектора економши для виконання Державно! програми активiзацi! розвитку економiки на 2013-2014 роки в частиш реалiзацi! швестицшних проектiв з розвитку машинобудування для АПК. Реалiзацiя проекту потребуе фшансування в сумi 223,8 млн. грн. Станом на сiчень 2014 року профшансовано 73,8 млн. грн.
Ввдповвдальш мшютерства повиннi и1дготувати урядове ршення про встановлення ступеня локалiзацi! виробництва зернозбиральних комбайнiв «Сшф-Тукано - 440» на Херсонському машинобудiвному заводi. Це сприятиме розвитку вiтчизняного комбайнобудування i забезпечить ефективне виробництво товарного зерна за рахунок оновлення технiчного парку зернозбиральними комбайнами «Сшф-Тукано - 440» i «Сшф», продуктивнiстю 9-12 кг/сек. Реалiзацiя проекту потребуе фiнансування в сумi 223 800 тис. грн. Всього до 2018 року заплановано випустити 7688 зернозбиральних комбайшв. У серпш 2013 р. в урядi заявляли про можливiсть надання держгарантш единому в Украíнi виробнику складно! альськогосподарсько! технiки - Херсонському машинобудiвному заводу, який спiльно з шмецькою компанiею CLAAS почав випуск сучасних комбайшв.
У 2013 рощ «Украгролiзинг» поставив аграрiям технiки та обладнання майже на 87 млн грн., що на 20 млн грн. б№ше, тж у 2012 рощ. У цшому в 2013 рощ парк альгосптехшки в Украíнi оновився на 14 тис. альгоспмашин. Зокрема, майже на 4 тис. тракторiв, бшьше 1 тис. зернозбиральних комбайшв, бшьш на 2 тис. одиниць грунтообробно! та 1,4 тис. поавно! технiки.
Намiтилася тенденцiя зменшення присутност впчизняно! сiльгосптехнiки на внутрiшньому ринку, з одночасним рiзким збiльшенням ввозу аналопчно! технiки iноземного виробництва. Об'ем iмпорту сiльгосптехнiки, за даними Держмитслужби, наприклад, тiльки за 2008-й рщ, збiльшився майже в
2 рази, а у порiвняннi з 2000-м роком - у 17,6 рази. На жаль, в Укрш'ш закутвля iмпортно! технiки ввдбуваеться за рахунок державних преференцш i дотацiй. Державш дотацй' сiльгосптоваровиробникам
3 2000 по 2008 ргк зросли у 16,6 разiв i склали майже 3,7 млрд. грн., що, у першу чергу, вплинуло на зростання iмпорту. Крiм того, значне зростання iмпорту за останнi роки вiдбулось внаслщок зменшення до 0 % ставок ввiзного мита. Таким чином, у 2008 рощ шоземш виробники сшьгосптехшки проiнвестованi, в тому числi i за рахунок державного бюджету Укра!ни, майже на 250 млн. дол. США. Тобто, за щ кошти можна було викупити всю укра!нську технiку, яка залишалася на складах тдприемств [4].
Також причиною падшня попиту на вичизняну технiку е: недостатня увага до якостi та продуктивносп виготовлено! технiки, фiзичне та моральне старiння техшко-технолопчно! бази машинобудiвних заводiв; низький рiвень науково-технiчних дослщжень в галузi та, вiдповiдно, недостатне використання результатiв НДДКР у виробничш практицi. Так, вченi Нацiонального аграрного ушверситету наводять такий приклад: шмецька фiрма "Френдт", яка виготовляе трактори, щороку витрачае близько 26 млн. евро (2600 евро на один трактор) на науковi дослщження. Зрозумшо, що за таких умов яшсть та технiчний рiвень технiки шоземного виробництва будуть в дек1лька раз вищими, нж рiвень вiтчизняних машин. У шнцевому результатi це позначаеться на конкурентоспроможносп готово1 продукцй', зумовлюе низький рiвень завантаження виробничих потужностей сiльгоспмашинобудiвних пiдприемств та низьку продуктившсть працi в галузi, спричиняе вщпк квалiфiкованих iнженерних i робiтничих ка^в внаслiдок втрати престижностi професй' та зниження рiвня фiнансового стимулювання.
Водночас, перех1д аграрного сектору на шновацшш енерго- i ресурсозберiгаючi технолог^' виробництва конкурентоспроможно! продукцй рослинництва та тваринництва, l! зберiгання i переробки потребуе системного переоснащення. Перш за все, машинно-тракторного парку сучасною високоефективною техшкою i обладнанням вiтчизняного виробництва. Необхвдно розробити та впровадити пiльгову програму впровадження передових агротехнологiй i частково! компенсац^ (в розмiрi 30-40 %) вартосп придбано! технiки вiтчизняного виробництва на використання и згiдно розробленим рекомендащям для конкретного регiону i господарства. Дуже важливо запровадити державну п1дтримку банк1в, як1 здiйснюють довгострокове кредитування пiдприемств, що впроваджують енерго- i ресурсозберiгаючi технолог^ з урахуванням специфiки та клiматично-географiчних особливостей регюну, механiзмом компенсування 50 % облжово! ставки кредитування. Потрiбно реанiмувати програму частково! 30 % державно! компенсацп вартосп вггчизняно! технiки i обладнання для агросектора, що поставляеться сшьгоспвиробникам, i довести !! до 40 %. Оплату вартосп витрат, спрямованих на науково-дослiднi, проектно-конструкторськ1 роботи, виготовлення дослiдних зразк1в ново! технiки, розробку i подготовку серiйного виробництва ново! техшки i обладнання необхiдно розглядати як валовi витрати виробництва. Потрiбно створити i затвердити перелiк номенклатури
техшки, яка необхщна аграрiям i яка не виробляеться в Укрш'ш, та надати податковi пiльги тим п1дприемствам, якi взялися за ïï розробку для впровадження у виробництво в po3pi3i зменшення податку на додану вартiсть до 10 % та податку на прибуток до 15 % термшом на 3 роки [7].
Особливо гостро постае питания неплатоспроможносп вичизняних покупщв сiльськогосподарськоï технiки. Враховуючи те, що рiвень рентабельностi економiчноï дiяльностi в окремих галузях сiльського господарства залишаеться низьким, не варто розраховувати на можливють придбати технiку за рахунок прибутку. А у зв'язку iз кризою банк1вського сектору краши використання кредитних ресурсiв для купiвлi сiльгосптехнiки стае ще бiльш проблематичним. Досi важливим iнструментом стимулювання попиту на сiльськогосподарську технiку вiтчизняного виробництва були державш програми шдтримки придбання Альгосптехшки, проте в умовах економiчноï кризи, iмовiрно, обсяг державного фшансування не тiльки не зросте, а й швидше за все скоротиться.
Для подолання кризових явищ в галузi сiльськогосподарського машинобудування Украïни Кривоконь О. i Малакей М. пропонують наступш шляхи вирiшення:
1) Мшютерству аграрноï' i промисловоï полiтики на пiдставi перспективних шлях1в розвитку аграрного сектору економiки в найближчий час визначитись з перелжом необх1дних до впровадження машин, обладнання та техшчних умов на них;
2) розглянути можливють середньо- та довгострокового кредитування шдприемств сiльгоспмашинобудування;
3) Мiнiстерство фшанАв мае забезпечити у повному обсязi фiнансування по роках «Державноï програми розвитку вичизняного машинобудування для агропромислового комплексу» в частиш фiнансування заходiв iз розробки нових зразк1в Альськогосподарсь^' технiки i компенсацiï кредитiв, отриманих на технiчне переоснащення пiдприемств.
4) при внесенш змiн до Закону Украши «Про Державний бюджет» передбачити збшьшення видатшв на проведення лiзингових операцiй iз технiкою для АПК та включити видатки на часткову компенсацш вартосл дiйсно складноï вiтчизняноï' технiки.
5) для вдосконалення порядку закупiвлi технiки для агропромислового комплексу за бюджетш кошти та шдвищення ефективностi роботи Мiжвiдомчоï експертноï ради (МЕР):
- МЕР дшсно визначити прюритетш напрямки розробок та виготовлення технiки для АПК;
- у вщповщносл до ст. 14 Закону Украши «Про стимулювання розвитку вичизняного машинобудування для агропромислового комплексу» за бюджетш кошти здшснювати закушвлю лише вiтчизняноï техшки для агропромислового комплексу, яка визначаеться зпдно п. 3, ст. 1 зазначеного закону. Ввдповщнють техшки даним нормативним вимогам мае бути пвдтверджена актом перевiрки мiжвiдомчоï комюи, яку призначае МЕР, використання при виготовленш данного виробу не менше 50 % вичизняних матерiалiв та комплектуючих виробiв;
- обласним державним адмiнiстрацiям надати можливiсть запровадження пiльговоï ставки вiдсотка на землю для шдприемств сiльгоспмашинобудування.
Переорiентацiя вичизняних шдприемств на випуск високояк1сних сучасних техшчних засобiв для сiльського господарства, яш вiдповiдають свiтовим стандартам та можуть конкурувати iз закордонними аналогами, - надзвичайно складне фiнансово-, науко- та трудомютке завдання, проте й дуже важливе, оск1льки його невиконання неминуче призведе не тiльки до закриття м1жнародних ринков для вiтчизняноï' продукцй, а й до втрати нацiонального споживача, який може повнютю перейти на досконалiшу та продуктившшу технiку iноземного виробництва.
Аналiз стану вичизняного Альськогосподарського машинобудування, проведений Сабецькою Т., вказуе на те, що галузь залишаеться техшчно недосконалою, а недостатнш розвиток внутршнього ринку в майбутньому може стати вагомим чинником зниження темпiв зростання промислового виробництва. Значна шльшсть продукцiï виготовляеться iз застосуванням застарiлих технологiй, високим е рiвень енергоемностi виробництва, а окремi види виготовленоï технiки ще на "виходГ' iз шдприемства, порiвняно iз зарубiжними аналогами, е морально застарiлими. Перспективний розвиток галузi пов'язаний iз проведенням модернiзацiï виробничих процесiв з метою зниження собiвартостi товарiв, з орiентацiею виробничоï стратегiï на маркетинг, стабшзащею фiнансового стану та шдвищенням ефективностi роботи пiдприемств. Оск1льки Украша мае значний потенцiал розвитку Альського господарства, обсяг ринку машинобудування для АПК був i залишаеться досить значним, i в перспективi буде пльки зростати. А це е важливою передумовою розвитку вiтчизняного сiльськогосподарського машинобудування, яке у свою чергу за сприяння держави зможе повнiстю ввдродити та примножити свiй виробничий потенцiал i повнютю забезпечити потреби нашоï держави у високоефективнш сiльськогосподарськiй технiцi та навиъ вийти на високий свгговий рiвень [12].
Щодо фiнансових аспекпв сприяння розвитку ринку продукцiï Альськогосподарського машинобудування Украши на рiвнi держави, на нашу думку, необхвдно:
- брати участь у створент сприятливих умов для господарювання на селА та припливу швестищй, що може дати значний прирют попиту на сшьськогосподарську техтку, що, у свою чергу, сприятиме розвитку вичизняного сшьгоспмашинобудування;
- здшснювати контроль за Ампортними процесами, зокрема звернути увагу на створения чигсоГ системи ведения облшу ввезеноГ альгосптехшки та контролювати ГГ техшчний рАвень, а також створити систему квот на ввезення пеГ техшки шоземного виробництва, можливосп виробництва якоГ е в УкраГш;
- спростити мехатзми та процедури продажу альгосптехшки за державними програмами фшансового лАзингу, частковоГ компенсащГ вартосп та тльгового кредитування, а також збшьшити державне фшансування вищезазначених програм;
- сприяти шновацшному розвитку тдприемств галузц
- сприяти зростанню завантажения виробничих потужиостей хоча б найважливших тдприемств альгоспмашинобудАвноГ галузА шляхом прозороГ системи державних замовлень на виготовления найважливших видАв альськогосподарськоГ техшки для подальшого продажу ГГ альгоспвиробникам на тльгових умовах;
- в умовах дефщиту кредитних ресурав сприяти збАльшенню розмАрАв та термшв довгострокових кредитив для техтчного переоснащения сшьгоспмашинобудАвних тдприемств, завдяки чому провести оновлення матерАально-техтчноГ бази тдприемств за рахунок полегшення доступу до фшансових засобАв.
Вищевказан заходи державного регулювання ринку продукци сшьськогосподарського машинобудування УкраГни повинш враховувати як особливосп альськогосподарських виробник1в, так А штереси тдприемств сшьгоспмашинобудування, являючись першочерговим комплексом заходАв для подальшого розвитку та розширення галузА альськогосподарського машинобудування УкраГни.
Висновки
Важливо зазначити, що покращення стану сшьськогосподарського машинобудування УкраГни можливе за умови проведения комплексно! державно! политики та впровадження спшьноГ системи заходАв для стимулювання розвитку ринку продукци сшьськогосподарського машинобудування та аграрноГ сфери, бо пльки спшьне та комплексне виршення юнуючих проблем е едино правильним ршенням в данш ситуащГ. Для ефективного державного регулювання необхвдно чгтко розмежовувати фшансовА ресурси залежно вщ загальнонащональних програм та штересш, а також вщповщно до специфши галузА та товаровиробнишв. Нишшня економАчна А фшансова криза засвщчила, що лише державне регулювання здатне виправити катастрофАчну ситуацш, що склалася. Варто сконцентрувати увагу на таких фшансових аспектах державних шститупв: потрАбно здшснити техтчне переозброення тдприемств вичизняного сшьськогосподарського машинобудування, впровадження новишх технологш проектування та виготовления техшки й обладнання, забезпечення сшьгоспвиробнишв вичизняною продукщею сшьгоспмашинобудування шляхом прозороГ системи державних замовлень на виготовления найважливших видАв сшьськогосподарськоГ техшки для подальшого продажу ГГ сшьгоспвиробникам на тльгових умовах та за рахунок довгострокового кредитування тд гарантп держави.
Список використаноТ л1тератури
1. Закон УкраГни «Про стимулювання розвитку вичизняного машинобудування для агропромислового комплексу». [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.zakon.rada..gov.ua
2. Збарський В.К. Конкурентоспроможтсть високотоварних альськогосподарських тдприемств: МонографАя / В.К. Збарський, М.А. Мсевич. - К.: ННЦ 1АЕ, 2009. - С. 310.
3. Кравчук В. Техшчна полиика АПК в контексп вступу УкраГни до СОТ // Техшка АПК - 2008. -№5. - С. 9-11.
4. Кривоконь О.Г., Малакей М.А. Стан тракторобудування в УкраГш Проблемн питания подальшого розвитку галузА та шляхи Гх регулювання. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.kpi.kharkov.ua/archive/. ../1/001.pdf.
5. Машинобудування в УкраГ'ш: тенденци, проблеми, перспективи / Н. В. Тарасова, 1.С. Калшченко, В. А. Романенко та ш.; Б. М. Данилишин (ред.); НАН УкраГни, Рада по вивченню продуктивних сил УкраГни. - Шжин: Аспект-ПолАграф, 2007. - 307 с.
6. Мельник Ю. Головш прюритети розвитку аграрного комплексу УкраГни // Техшка АПК. - 2008.-№ 2. - С. 8-13.
7. Олшник О. Ольгоспмашинобудування як стратепчна основа держави. [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://a7d.com.ua/machines/1676-silgospmashinobuduvannva-vak-strategichna-osnova.html.
8. Постанова Верховно! Ради Украши вш 11 травня 2004 року № 1698-ГУ «Про шформащю Кабшету Мшст^в Укра!ни «Про дотримання вимог законодавства щодо шдтримки агропромислового виробництва та прюритетносп сощального розвитку села в Украíнi у 2004 рощ та формування ефективних механiзмiв !х розвитку на перспективу» Украши [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1698-iv
9. Постанова Кабшету Мiнiстрiв вш 11.03.2009 р. № 264 „Про розширення внутрiшнього ринку для вичизняних щдприемств машинобудування для агропромислового комплексу". [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.kmu.gov.ua
10. Постанова Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни № 191 вш 12.03.2009 р. „Про затвердження Порядку використання коштiв, передбачених у Державному бюджет для державно! шдтримки вичизняного машинобудування для державно! шдтримки вичизняного машинобудування для АПК, в тому числ через мехашзм здешевлення кредитш". [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.kmu.gov.ua
11. Рижков О. Конфлжт чи спiльнiсть iнтересiв // Пропозищя. - 2008. - № 3. - С. 23-25.
12. Сабецька Т.1. Аналiз сучасного стану та особливосп розвитку галузi сшьськогосподарського машинобудування Укра!ни. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: journals.khnu.km.ua/vestnik/.. ./064-071.pdf.
13. Тарасова Н.В. Проблеми розвитку вичизняного сшьськогосподарського машинобудування / В.М. Довбня // Агросви. - 2007. - № 12. - С. 10-15.
