CC BY
13
Теорiя i практика правознавства. — 2017. - Вип. 1 (11) УДК 346.9
ISSN 2225-6555
ОСОБЛИВОСТ1 ПРАКТИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ЗАРАХУВАННЯ ЗУСТР1ЧНИХ ОДНОР1ДНИХ ВИМОГ У Л1КВЩАЦШНШ ПРОЦЕДУР1
Чубар Тетяна Миколагвна,
здобувач Кигвського утверситету права НАН Украгни, суддя Черкаського окружного адмШстративного суду, Украгна, м. Черкаси e-mail: tn chubar@ukr.net ORCID 0000-0002-3793-8559
Розкрито змгст л1кв1дац1йно1 процедури банкрутства. Проанал1зовано особливост1 практичного застосування зарахування зустр1чних одноргдних вимог у л1кв1дац1йн1й процедур1.
Ключов1 слова: зарахування зус^чних однорщних вимог; банкрутство; банкрут; кредитор; черговють задоволення вимог кредиторiв; лшвщацшна процедура.
/ц
Постановка проблеми. Зарахування зустр1чних однорщних вимог все частше застосовуеться в умовах фшансово! кризи. Бшьшють розрахунюв за
придбаш товари (послуги) можуть бути «проведет» саме завдяки погашенню
^Ь» V \ 1 , ' : \ \\ \ ' /// Г I
взаемно! заборгованост1, що становить предмет взаемних зобов'язань. При
цьому даний вид припинення зобов'язань дозволяе також зменшити фшансове
навантаження взаемно зобов'язаних сторш за рахунок економн як витрат на
здшснення розрахунюв, так 1 витрат, пов'язаних з виконанням зобов'язань.
На жаль, незмшним супутником фшансових трудношдв господарюючих
Г/1П ^ПГ ПН 1»
суб'еклв е й вщносини неспроможност (банкрутства), в яких одна 1з сторш угоди неспроможна виконати сво! фшансов1 зобов'язання не шакше, як через застосування процедури банкрутства.
Водночас особливост вщновлення платоспроможност боржника через застосування процедури банкрутства накладають свш вщбиток як на можливост проведення зарахування зустр1чних однорщних вимог взагал1, так 1 на умовах його застосування.
Актуальшсть теми дослщження. Положення Закону Украши «Про
Теорiя i практика правознавства. — 2017. - Вип. 1 (11) ISSN 2225-6555
вщновлення платоспроможност боржника або визнання його банкрутом» [1] (дай - Закон про банкрутство) на предмет можливост проведення зарахування зустрiчних однорiдних вимог (далi - Залж) у процедурi банкрутства виписанi без достатньо!' деталiзацii елементiв його правозастосування, що зумовлюе необхiднiсть проведення комплексного дослщження питання застосування зарахування зустрiчних однорiдних вимог у вiдносинах неспроможност (банкрутства) та в лiквiдацiйнiй процедурi зокрема.
Аналiз останшх досл1джень i публiкацiй. Окремi аспекти правового регулювання зарахування зустрiчних однорiдних вимог у вщносинах неспроможностi (банкрутства) висвiтлено у роботах таких украшських науковцiв, як А. А. Бутирський, В. В. Джунь, Б. М. Поляков, М. Г. Тимченко. Серед шоземних дослщниюв даноi проблематики слiд вiдзначити Н. Ларшу, В. В. Радзивiлюк, С. Ращевського, С. Сарбаш i М. В. Телюкшу. Проте спецiальних праць, безпосередньо присвячених правовому регулюванню й практичному застосуванню зарахування зустрiчних однорщних вимог в окремих процедурах банкрутства та в лшвщацшнш процедурi зокрема, не
I / N I I , \ \ \ ЯП \ \ л\\
здiйснювалося.
^Ь» V \ 1 , ' : \ \\ \ I /// ' f' I ¿/"ч
Метою статп е дослiдження особливостей практичного застосування зарахування зустрiчних однорiдних вимог у лiквiдацiйнiй процедурi банкрутства з урахуванням ii специфiки та мети.
Виклад основного матерiалу. Банкрутство - це визнана господарським
судом неспроможнють боржника вiдновити свою платоспроможшсть за
^/7/П{7ПГ1
допомогою процедур санацп та мировоi угоди й погасити встановлеш в порядку, визначеному Законом про банкрутство [1], грошовi вимоги кредиторiв не iнакше як через застосування лiквiдацiйноi процедури.
Боржник визнаеться банкрутом та вводиться лшвщацшна процедура господарським судом за наявност визначених Законом про банкрутство тдстав [1], зокрема:
- у тдсумковому засщанш суду в процедурi розпорядження майном боржника - за вщповщним клопотанням зборiв кредиторiв, а також у разi
Теорiя i практика правознавства. — 2017. — Вип. 1 (11) ISSN 2225-6555
закшчення процедури розпорядження майном боржника та водночас вщсутност волевиявлення комитету кредиторiв щодо введення процедури санацп й затвердження плану санацп чи укладення мирово!' угоди;
- у процедурi санацп - у разi невиконання умов плану санацп та/або у разi невиконання поточних зобов'язань боржника; за вщповщним клопотанням ком^ету кредиторiв на стадп схвалення плану санацп' або на стадп затвердження звiту керуючого санацiею; у разi вiдсутностi плану санацп протягом шести мюящв з дня винесення ухвали про санацiю; якщо комитетом кредиторiв не прийнято жодного з ршень: припинення процедури санацп' у зв'язку з виконанням плану санацп i вщновленням платоспроможностi боржника, припинення процедури санацп та визнання боржника банкрутом i вiдкриття лiквiдацiйноi процедури, припинення або продовження процедури санацп та укладення мирово1' угоди тощо.
Як зазначае В. В. Радзившюк, змютом процедури лiквiдацii е сукупшсть дiй (заходiв), спрямованих на виявлення та повернення майна банкрута, наприклад, здшснення заходiв щодо повернення дебгторсько1' заборгованостi,
7 г- I I, Д \\ /ШЯ \ \л\\
управлшня та збереження цього майна, його швентаризацш та оцiнку,
\ \\ \ \ /! \ \\ 6f /t/1 ' I / /
виявлення вимог кредиторiв, що належать задоволенню iз кошпв, отриманих
вiд продажу майна банкрута тощо. Ключовими е д^', спрямоваш на формування
лiквiдацiйноi маси та розпорядження майном банкрута з метою перетворення
майна банкрута у кошти, а також пропорцшний та розмiрний розподiл коштiв,
отриманих вiд продажу цього майна мiж кредиторами [2, с. 89].
^/7/П{7ПГ1
Так, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом i вщкриття лiквiдацiйноi процедури:
- господарська дiяльнiсть банкрута завершуеться закшченням технологiчного циклу з виготовлення продукцп у разi можливостi ii продажу за виключенням укладення та виконання договорiв, що мають на меп захист майна банкрута або забезпечення його збереження (шдтримання) в належному станi, договорiв оренди майна, яке тимчасово не використовуеться, на перюд до його продажу в процедурi лжвщацп тощо;
Теopiя i практика npавoзнавсmва. — 2017. - Bun. 1 (11) ISSN 2225-6555
- стрoк ви^тання всix грoшoвиx зoбoв'язaнь бaнкрyтa ввaжaeться тaким, щo нaстaв;
- у бaнкрyтa не виникae жoдниx дoдaткoвиx зoбoв'язaнь (у тoмy числi зi craara пoдaткiв i збoрiв (oбoв'язкoвиx плaтежiв)), крiм витрaт, безпoсередньo пoв'язaниx iз здiйcненням лiквiдaцiйнoï прoцедyри;
- припиняеться нaрaxyвaння неycтoйки (штрaфy, пенi), прoцентiв тa iншиx екoнoмiчниx caнкцiй зa вciмa видaми зaбoргoвaнocтi бaнкрyтa;
- прoдaж мaйнa бaнкрyтa дoпycкaeтьcя в мрядку, передбaченoмy Зaкoнoм прo бaнкрyтcтвo;
- вимoги зa зoбoв'язaннями бoржникa, визнaнoгo бaнкрyтoм, щo виникли тд чac прoведення прoцедyр бaнкрyтcтвa, мoжyть пред'являтися тiльки в межax лiквiдaцiйнoï прoцедyри прoтягoм двox мicяцiв з дня oфiцiйнoгo oприлюднення пoвiдoмлення ^o визнaння бoржникa бaнкрyтoм i вщкриття лiквiдaцiйнoï прoцедyри. Зaзнaчений cтрoк е грaничним i пoнoвленню не тдлягае. Kредитoри, вимoги якиx зaявленi тсля зaкiнчення cтрoкy, вcтaнoвленoгo для ïx пoдaння, aбo не зaявленi взaгaлi, не е кoнкyрcними, a ïx
/ ri / i/X \\ W' гJpffiSy /iЯ\\ \ \\\
вимoги пoгaшaютьcя в шocтy чергу в лiквiдaцiйнiй прoцедyрi;
1\ \ I \ \\ ( JJ i // —tí, i f I
- викoнaння зoбoв'язaнь бoржникa, визнaнoгo бaнкрyтoм, здiйcнюeтьcя у випaдкax i пoрядкy, передбaчениx Рoздiлoм III «Лiквiдaцiйнa прoцедyрa» Зaкoнy прo бaнкрyтcтвo.
З метою виявлення кредитoрiв з вимoгaми зa зoбoв'язaннями бoржникa,
визнaнoгo бaнкрyтoм, щo виникли пiд чac прoведення прoцедyр бaнкрyтcтвa,
^/7/П{7ПГ1 lui*
здiйcнюeтьcя oфiцiйне oприлюднення пoвiдoмлення прo визнaння бoржникa бaнкрyтoм i вiдкриття лiквiдaцiйнoï прoцедyри нa oфiцiйнoмy веб-caйтi Вищoгo гocпoдaрcькoгo суду Укрaïни в мережi !нтернет.
yci види мaйнoвиx aктивiв (мaйнo тa мaйнoвi прaвa) бaнкрyтa, як нaлежaть йoмy нa прaвi влacнocтi aбo гocпoдaрcькoгo вiдaння нa дaтy вiдкриття лiквiдaцiйнoï прoцедyри тa виявлеш в xoдi лiквiдaцiйнoï прoцедyри, включaютьcя дo cклaдy лiквiдaцiйнoï мacи.
^шти, oдержaнi вiд прoдaжy мaйнa бaнкрyтa, cпрямoвyютьcя нa
Теорiя i практика правознавства. — 2017. - Вип. 1 (11) ISSN 2225-6555
задоволення вимог кредиторiв у порядку, встановленому ст. 45 Закону про банкрутство. При цьому:
1) в першу чергу задовольняються: вимоги щодо виплати заборгованост i3 заробггно1 плати та вихщно1' допомоги, вимоги кредиторiв за договорами страхування; витрати, пов'язаш з провадженням у справi про банкрутство в господарському судi та роботою лжвщацшно1 комiсiï;
2) у другу чергу задовольняються: вимоги iз зобов'язань, що виникли внаслщок заподiяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом каштамзаци у лшшдацшнш процедурi вiдповiдних платежiв;
3) у третю чергу задовольняються: вимоги щодо сплати податюв i зборiв (обов'язкових платежiв); вимоги центрального органу виконавчоï влади, що здшснюе управлiння державним резервом;
4) в четверту чергу задовольняються: вимоги кредиторiв, не забезпечеш
/ /^У 111 / \ / \ II \У \ v» V
заставою, у тому числi i вимоги кредиторiв, що виникли iз зобов'язань у процедурi розпорядження майном боржника чи в процедурi санацп боржника;
5) у п'яту чергу задовольняються: вимоги щодо повернення внесюв
/ Г / )/ А \\ //Д I \л\\
члешв трудового колективу до статутного катталу тдприемства;
i\ \ 1 ft ' \\\ \ ' /// '' I
вимоги щодо виплати додатковоï грошовоï винагороди керуючому
санащею або лiквiдатору;
6) у шосту чергу задовольняються iншi вимоги.
Вимоги кожно!' наступно!' черги задовольняються в мiру надходження на
рахунок кошпв вiд продажу майна банкрута тсля повного задоволення вимог
^/7/П{7ПГ1 lui* попередньо1' черги, крiм випадкiв, установлених цим Законом.
У разi недостатност коштiв, одержаних вiд продажу майна банкрута, для
повного задоволення вшх вимог одше1' черги вимоги задовольняються
пропорцшно сумi вимог, що належить кожному кредиторовi одше1' черги.
Вимоги, не задоволеш за недостатнiстю майна, вважаються погашеними.
Черговiсть задоволення вимог кредиторiв, на думку В. В. Джуня, втшюе
принцип справедливостi в конкурсному процеш, адже соцiальна значимють або
iнакше цiннiсть вимоги для суспшьства зумовлюе встановлення вiдповiдних
Теорiя i практика правознавства. — 2017. - Вип. 1 (11) ISSN 2225-6555
юридичних преференцш у порядку и задоволення [3, с. 169].
Шсля завершення Bcix розрахунюв з кредиторами лшвщатор подае до
господарського суду схвалений комiтетом кредиторiв звгг та лiквiдацiйний
баланс, за результатами розгляду яких господарський суд постановляе ухвалу
про затвердження звiтy лжвщатора та лiквiдацiйного балансу.
Якщо за результатами лшшдацшно! процедури пiсля задоволення вимог
кредиторiв не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про
лшвщацш юридично! особи - банкрута.
Якщо майна банкрута вистачило для задоволення вимог кредиторiв у
повному обсяз^ вiн вважаеться таким, що не мае боргiв i може продовжувати
свою пiдприемницькy дiяльнiсть.
Отже, лшвщащя е заключною процедурою у справi про банкрутство та
вийти з не! можна тiльки одним шляхом - укладення мирово! угоди [4, с. 131].
Ii \ Ii \ja v» \
Погашення вимог кредиторiв в лiквiдацiйнiй процедyрi вщбуваеться, як
правило, шляхом задоволення, тобто виконання, вимог кредиторiв за рахунок
реаизацп лiквiдацiйно!' маси банкрута.
7 г- I I, Д \\ /ШЯ \ \л\\
У той же час пiд погашеними вимогами кредиторiв у процедyрi
\ \\ \ I ft" ' \\\ ^Л /г/^^' »/I fit/ bi>\ /
банкрутства згiдно зi ст. 1 Закону про банкрутство [1] розyмiються як
задоволенi вимоги кредиторiв, так i вимоги, щодо яких досягнуто згоди про
припинення, в тому чи^ замiнy зобов'язання або припинення зобов'язання в
¡нший споаб, а також iншi вимоги, як вщповщно до цього Закону вважаються
погашеними. Наприклад, вимоги, не задоволеш за недостатнiстю майна.
•'/DPfirilu»
Одним iз таких способiв припинення зобов'язання, в шший нiж виконання спошб, i е Залiк зyстрiчних однорщних вимог, що, як наслiдок, тягне погашення зyстрiчних вимог.
Загалом, в лгквгдацгйнгй процедурi питання щодо погашення вимог Залжом може стосуватися лише тих зобов'язань конкурсного кредитора перед боржником, строк виконання яких настав тсля порушення провадження у справi про банкрутство, адже вимоги конкурсного кредитора та боржника, яю виникли до порушення провадження у справi про банкрутство, тдлягали
Теорiя i практика правознавства. — 2017. — Вип. 1 (11) ISSN 2225-6555
Залшу в процедурi розпорядження майном на стадп формування реестру вимог кредиторiв з огляду на ретроактившсть Залшу, а вс iншi зобов'язання погашалися в загальному порядку, в тому чи^ шляхом Залшу, протягом вше1' процедури банкрутства аж до визнання боржника банкрутом, оскшьки виникли пiд час процедури банкрутства (поточна заборговашсть).
Погашения вимог кредиторгв в лгквгдацгйнгй процедурi шляхом Залщ зггдно з ч. 8 ст. 45 Закону про банкрутство проводиться лише за згодою кредитора (кредиторiв) у випадках, якщо це не порушуе майновi права Ыших кредиторiв.
Спещальна регламентащя Залшу в лшшдацшнш процедурi обумовлена загрозою завдання збитюв шшим кредиторам.
Обмеження щодо застосування Залшу в лжвщацшнш процедурi В. А. Белов пояснюе тим, що шсля визнання боржника банкрутом загальш правила Цившьного кодексу про способи припинення зобов'язань не застосовуються, адже в силу спещальних норм Закону про банкрутство вс
зобов'язання банкрута можуть бути припинеш лише одним способом -
Г/г / i< л\\ //Д I \ а\\
виконанням, причому лише з коштiв, отриманих шд час конкурсного
\ \ Y\ //i II / С/^ч /
провадження [5, с. 236].
М. В. Телюкша, у свою чергу, також зазначае, що «на етат конкурсного провадження не допускаються iншi, шж виконання, способи припинення зобов'язань боржника. Таким чином, застосування залшу тсля вiдкриття
конкурсного провадження можна розглядати як розподш конкурсно1' маси з
■i» ®» I О V Г1 С" а 11 » »
порушенням порядку, передбаченого Законом про неспроможшсть» [6, с. 38].
Дшсно, лiквiдацiйна процедура це тдсумок не лише процедури банкрутства, а вше1' господарсько1' дiяльностi банкрута. З уведенням лшвщацшно1' процедури «вступае у гру» класична модель вщносин неспроможностi (банкрутства), суть яко1' полягае в тому, щоб за рахунок кошпв, отриманих вщ реалiзацiï лшшдацшно1" маси банкрута, в тому чи^ коштiв «залiкових» кредиторiв, погасити вс його зобов'язання. Недостатнiсть лiквiдацiйноï маси для задоволення вимог кредиторiв тягне лжвщащю
Теорiя i практика правознавства. — 2017. - Вип. 1 (11) ISSN 2225-6555
юридично! особи - банкрута. Наявний конкурс кредиторiв вимагае справедливого повного задоволення вимог кредиторiв на пiдставi !х процесуально! рiвностi та виключення пiльг для окремих кредиторiв. У зв'язку з чим питання спiвмiрного задоволення вимог кредиторiв з огляду на ймовiрну недостатнiсть лжвщацшно! маси для повного задоволення вшх наявних у банкрута кредиторiв «диктуе» сво! правила.
Всi вимоги кредиторiв концентруються в межах лшвщацшно! процедури та шдлягають виконанню виключно шляхом задоволення за рахунок лшвщацшно! маси банкрута з дотриманням черговосп, встановлено! статтею 45 Закону про банкрутство. Жоден iз кредиторiв не може отримати задоволення сво!х вимог поза межами лшвщацшно! процедури або з порушенням вищезазначено! черговостi. При цьому вимоги кожно! наступно! черги задовольняються пiсля повного задоволення вимог попередньо! черги.
IT v* \
Недостатшсть коштiв для повного задоволення вшх вимог одше! черги тягне пропорцшне задоволення вимог в межах одше! черги. Вимоги, не задоволенi за недостатнютю майна, вважаються погашеними.
/ 1/ \ \\ V ■ "-j^jy /#/Г\1 \
Таким чином, погашения вимог кредиторгв шляхом Залгку в лжв1дацтнШ
^Ь» V \ 1 : \ \\ \ ' /// Г i
процедурi можливе лише за умови:
- надання вiдповiдноi згоди кредитора (кредиторiв);
- якщо це не порушуе майновi права тших кредиторiв.
На жаль, Закон про банкрутство [1] ] зе визначае, що саме розумiеться тд
наданням згоди кредитором (кредиторами) \v /
Суддьпрактики тд наданням згоди кредитором (кредиторами) розумшть конструкцiю, за яко1 у разi, коли в лжвщацшнш процедурi включенi до реестру вимог кредитори одше1 черги не заперечують проти проведення розрахункiв з одним або декшькома кредиторами шляхом Залшу [7, с. 374].
Тобто Залш можливий лише у раз^ якщо «настала черга» зустрiчноi вимоги й iншi кредитори, включенi до цiеi ж черги, не заперечують проти и погашення шляхом Залшу.
Визначення майнових прав, у свою чергу, знаходимо в ст. 3 Закону
Теорiя i практика правознавства. — 2017. - Вип. 1 (11) ISSN 2225-6555
Украши «Про ощнку майна, майнових прав та професшну ощночну дiяльнiсть в Укра1'ш» [8], вщповщно до яко1 майновими правами, як можуть оцiнюватися, визнаються будь-якi права, пов'язаш з майном, вiдмiннi вщ права власностi, в тому чи^ права, якi е складовими частинами права власност (права володiння, розпорядження, користування), а також iншi специфiчнi права (права на провадження дiяльностi, використання природних ресурсiв тощо) та права вимоги.
У процедурi банкрутства об'ектом правового регулювання виступають грошовi вимоги кредиторiв до боржника.
Отже, порушенням майнових прав кредиторiв буде вчинення боржником дш, спрямованих на зменшення лiквiдацiйноi маси банкрута та, як наслщок, не
повне задоволення грошових вимог окремого кредитора.
М. В. Телюкша пiшла далi, зазначивши, що Закон про банкрутство не вказуе, що саме слщ розумiти шд порушенням черговостi. Варiантiв два: по-перше, якщо залiкоспроможним виявляеться вимога нижчоi черги за наявностi вимог вишщ черги; по-друге, черговiсть порушуеться також якщо
7 г- ( )/ \ \\ ///Т I \ л\\
залiкоспроможним виявляеться вимога будь-якоi черги за наявностi шших
^Ь» V \ 1 , ' : \ \\ \ I /// ' f' I ¿/'s
вимог цiеi ж черги. На жаль, Закон про банкрутство мiстить конструкцш, яка дозволяе шляхом тлумачення дати прямо протилежш вiдповiдi на поставлен питання. Вочевидь, тлумачення буде залежати вiд спрямованостi конкурсного законодавства [9]. При цьому тдтримала науковець прокредиторську
спрямованють законодавства, за якоi Залш можливий за вiдсутностi вимог
^/7/П{7ПГ1
вищо!' черги, незалежно вiд того, що штереси кредиторiв тiеi ж черги будуть дещо обмежеш.
Фактично Залш у лiквiдацiйнiй процедурi - явище чи не найсумшвшше. Адже такий варiант, щоб кредитори одше!' черги дали згоду на погашення вимог одного з них шляхом Залжу, розумiючи ймовiрнiсть погашення власних вимог лише частково, навряд чи можливий. Бшьше того, навпъ за наявност згоди iнших кредиторiв погашення вимог шляхом Залшу у будь-якому разi призведе до неповного погашення вимог шших кредиторiв.
Теopiя i практика npавoзнавсmва. — 2017. — Buп. 1 (11) ISSN 2225-6555
Бшьше того, 3anrn тaкoж не мoже бути фoрмoю рoзрaxyнкiв при прoдaжy мaйнa бoржникa (бaнкрyтa), aдже пoгaшення вимoг, включениx дo реecтрy вимoг кредитoрiв, вiдбyвaeтьcя зa рaxyнoк кoштiв, oдержaниx вщ прoдaжy мaйнa бaнкрyтa, тoмy викoриcтaння тaкoï фoрми прoведення рoзрaxyнкiв зa придбaне мaйнo бoржникa як e тaким, щo не вiдпoвiдae бyквi Зaкoнy прo бaнкрyтcтвo.
У той же чac ст. 44 прo бaнкрyтcтвo передбaчae oднieю з фoрм
реaлiзaцiï aктивiв бaнкрyтa - безпocереднiй прoдaж мaйнa бaнкрyтa юридичнiй aбo фiзичнiй oco6í у рaзi, якщo кoнкретне мaйнo не бyлo реaлiзoвaне нa ayкцioнi.
Ta^ у силу cтaтей 65 i 66 прo бaнкрyтcтвo, якш^ мaйнo бaнкрyтa
не бyлo прoдaнo нa ayкцioнi три рaзи (шсля першoгo тa двox пoвтoрниx), то
тaке мaйнo мoже бути реaлiзoвaнo кoнкретнoмy пoкyпцю. При цьoмy щта
к
мaйнa, виcтaвленoгo нa прoдaж, не мoже бути нижче другого пoвтoрнoгo ayкцioнy. Ha жaль, Зaкoн прo бaнкрyтcтвo не визнaчae, як бути якш^ вiдcyтнiй
пoкyпець та нереaлiзoвaне мaйнo бaнкрyтa. Ha ташу думку, це як рaз той
7г / )/ X\\ //я , \ а\\
випaдoк, кoли кoнкyрcний кредитор мoже oтримaти нереaлiзoвaнy
^Ь» V \ 1 : \ \\ \ ' /// Г i
вишезaзнaченим cпocoбoм чacтинy мaйнa бaнкрyтa в рaxyнoк пoгaшення cвoïx
грoшoвиx вимoг. Фaктичнo буде мaти мюце прoведення Зaлiкy зycтрiчниx
oднoрiдниx вимoг, шo сприятиме зменшенню кредитoрcькoï зaбoргoвaнocтi зa
рaxyнoк нелiквiднoï «лiквiдaцiйнoï мacи».
Бисновки. Taким чинoм, xoчa зaкoнoдaвчo i зaкрiпленo мoжливicть
^/7/П{7ПГ1 lui*
шгашення вимoг кредитoрiв шляxoм Зaлiкy в лiквiдaцiйнiй прoцедyрi зa yмoви нaдaння вiдпoвiднoï згoди кредитoрa (кредитoрiв) тa якшo це не пoрyшye мaйнoвi прaвa iншиx кредитoрiв, нa прaктицi дaний iнcтитyт беззaперечнo мoже бути зacтocoвaнo в лiквiдaцiйнiй прoцедyрi лише у рaзi пoвнoгo зaдoвoлення вcix вимoг кoнкyрcниx кредитoрiв згiднo з черговютю зaдoвoлення вимoг кредитoрiв, a тaкoж у рaзi «реaлiзaцiï» нелквадш!' лiквiдaцiйнoï мacи «зycтрiчнoмy» кредитoрy.
Теорiя i практика правознавства. — 2017. — Вип. 1 (11)
ISSN 2225-6555
Список лггератури:
1. Про вщновлення платоспроможносп боржника або визнання його банкрутом: Закон Украши вщ 14.05.1992 р. № 2343-XII. В1домост1 Верховног Ради Украгни. 1992. № 31. Ст. 440.
2. Радзившюк В. В. Поняття та характеры ознаки лшвщацп як судово" процедури банкрутства. Санацгя та банкрутство. 2005. № 2. С. 89.
3. Джунь В. В. 1нститут неспроможносп: св^овий досвщ розвитку i особливостi становлення в Укрш'ш: монографiя. Вид. 2-е, випр. i допов. Кшв: Юрид. практика, 2006. C. 169.
4. Поляков Б. М. Законодавство Украши про банкрутство: теорiя та практика його застосування. Кшв: ТОВ «Вид-во «Юрид. думка», 2004. C. 131.
5. Белов В. А. Денежные обязательства. Москва: АО «Центр ЮрИнфоР», 2001. C. 236.
6. Телюкина М. В. Применение зачета встречных однородных требований в отдельных видах обязательств. Право и экономика. 2001. № 6. С. 38.
7. Поляков Б. М. Закон Украины «О восстановлении платежеспособности должника или признании его банкротом»: научно-практический комментарий: в 2 т. Кшв: Логос, 2014. C. 374.
8. Про ощнку майна, майнових прав та професшну оцшочну дiяльнiсть в Укрш'ш: Закон Украши вщ 12.07.2001 р. № 2658-III. В1домост1 Верховног Ради Украгни. 2001. № 47. Ст. 251.
9. Телюкина М. В. Основы конкурсного права. Москва: Волтерс Клувер, 2004. C. 317318.
/й'дУ Г /\ /\ 1/\л\£Л
References:
1. Pro vidnovlennia platospromozhnosti borzhnyka abo vyznannia yoho bankrutom: Zakon Ukrainy vid 14.05.1992 r. № 2343-XII. (1992). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 31, art. 440.
2. Radziviluk V.V. (2005). Ponyatta ta harakterni oznaky likvidasii yak sudovoi prosedury bankrutstva. Sanasia ta bankrutstvo, 2, 89 [in Ukrainian].
3. Dzhun V.V. (2006). Institut nespromozhnosti: svitovuy dosvid rozvytku i osobluvosti stanovlennya v Ukraini. Kyiv: Yuridicheskaya praktika [in Ukrainian].
4. Polakov B.M. (2004). Zakonodavstvo Ukrainu pro bankrutstvo: teoria ta praktuka yogo zastosvannya. Kyiv: TOV «Vudavnutstvo «Yuruduchna dumka» [in Ukrainian].
5. Belov V.A. (2001). Denezhnue obazatelstva. Moscow: AO «Sentr UrInfoR» [in Russian].
6. Telukina M.V. (2001). Priminenie zacheta vstrechnuh odnorodnuh trebovaniy v otdelnuh vidah obasatelstv. Pravo i ekonomika, 6, 38 [in Russian].
7. Polakov B.M. (2014). Zakon Ukrainu «O vosstanovlenii platezhesposobnosti dolzhnika ili priznanii ego bankrotom»: Nauchno-prakticheskiy kommentariy. (Vols. 1-2). Kiev: Logos [in Russian].
8. Pro otsinku maina, mainovykh prav ta profesiinu otsinochnu diialnist v Ukraini: Zakon Ukrainy vid 12.07.2001 r. № 2658-III. (2001). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 47, art. 251.
9. Telukina M.V. (2004). Osnovu konkursnogo prava. Moscow: Volters Kluver [in Russian].
Чубарь Т. Н. Особенности практического применения зачета встречных однородных требований в ликвидационной процедуре.
Раскрыто содержание ликвидационной процедуры банкротства. Проанализированы особенности практического применения зачета встречных однородных требований в ликвидационной процедуре.
Ключевые слова: зачет встречных однородных требований; банкротство; банкрот; кредитор; очередность удовлетворения требований кредиторов; ликвидационная процедура.
Chubar T. N. Peculiarities of practical application of offset of counter homogeneous requirements in the liquidation procedure.
Теорiя i практика правознавства. — 2017. - Вип. 1 (11) ISSN 2225-6555
The content of the bankruptcy liquidation procedure is disclosed. The peculiarities of practical application of offset of counter homogeneous requirements in the liquidation procedure are analyzed.
Keywords: counterclaims of homogeneous claims; bankruptcy; bankrupt; creditor; priority of satisfaction of creditors' claims; liquidation procedure.
Надгйшла доредколегн 04.04.2017р.
