CC BY
18
19. Maly Komeniusz. Na vzör obrazkowego po Polsku, po Francusku, po Niemiesku. - Lwow: K. B. Pfaff,
1826. - 47 s.
20. Orosz L. Comenius' school reforms at Sarospatak / L. Orosz // Comenius and Hungary. Essays. -
Budapest: Akad. Kiado, 1973. - P. 101-110.
21. Zbior naypotrzebnieyszych nazwisk pod zmysly podpadaiacych rzeczy na wzor obrazkowego swiata
Komeniusza. - Krakow: Drucarnia Gröblowskiey, 1817. - 128 s.
УДК 378(09)(4770)
Л. С. БАРНА
ОСОБЛИВОСТ1 ПОДГОТОВКИ ВЧИТЕЛ1В БIОЛОГIÏ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ УКРАШИ (1944-1946 РР.)
np0aHani30eaH0 стан тдготовки euumenie бiологü в вищих навчальних закладах (ВНЗ) Украти в 1944—1946 рр. Встановлено мережу ВНЗ, що здтснювали тдготовку вчителiв бiологiï, po3Kpumi особливостi формування професорсько-викладацького персоналу, вiдновлення мaтерiaльноï бази, оргатзацй навчально-виховного процесу. Визначено цтт моменти iсторичного досвiду, зокрема, щодо оргатзацй та проведення педaгогiчноï практики в окремих ВНЗ Украти, ят можна використовувати в сучасних умовах.
Ключовi слова: педaгогiчнa освта, утверситет, педaгогiчний тститут, учительський тститут, вчитель бiологiï.
Л. С. БАРНА
ОСОБЕННОСТИ ПОДГОТОВКИ УЧИТЕЛЕЙ БИОЛОГИИ В ВЫСШИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЯХ УКРАИНЫ (1944-1946 ГГ.)
Проанализировано состояние подготовки учителей биологии в высших учебных заведениях Украины в 1944-1946 гг. Установлена сеть вузов, осуществлявших подготовку учителей биологии, раскрыты особенности формирования профессорско-преподавательского состава, восстановления материальной базы, организации учебно-воспитательного процесса. Определены ценные моменты исторического опыта, в частности, в вопросах организации и проведения педагогической практики, которые целесообразно использовать в современных условиях.
Ключевые слова: педагогическое образование, университет, педагогический институт, учительский институт, учитель биологии.
L. S. BARNA
THE PECULIARITIES OF THE BIOLOGY TEACHERS TRAINING IN THE HIGHER EDUCATIONAL ESTABLISHMENTS OF UKRAINE (1944-1946)
The article analyses the state of Biology teachers training of the higher educational establishments of Ukraine (1944—1946). The system of higher educational establishments that were training teachers is determined, the peculiarities of forming the academic staff, renovation of resource base, organization of educational process are disclosed. The author defines important moments of historical experience in particular those concerning the organization and conducting pedagogical practice in certain higher educational establishments of Ukraine which can be used in modern conditions.
Keywords: pedagogical education, university, pedagogical institute, teacher-training institute, Biology teacher.
Процеси, що ниш ввдбуваються у вичизнянш OTCTeMi осв^и, характеризуються пошуком нових тдходш i шляхш виршення назрших проблем. При цьому джерелом аналiзу е переважно европейський та свтовий осв^нш проспр. Недостатньо уваги вчених придметься вивченню вичизняного юторичного досвiду з метою виявлення щнних моменттв, як можуть використовуватися в сучасних умовах.
Проблемам юторп розвитку освии та тдготовки вчителя присвячеш науковi роботи М. Авдiенка, А. Боднара, А. Булди, М. Грищенка, Н. Дем'яненко, М. Свтуха, В. Майбороди,
48
Науков1 записки. Серiя: Педагогша. - 20012. - № 4.
Ф.Паначина, М. Ярмаченка, Г. Ясницького. Проблема едносп теоретично! i практично! пiдготовки вчителiв вiдображена у працях О. Абдуллiно!, А. Бойко, С. Золотухша, В. Лозово!, Л. Коваль, Н. Ничкало, О. Савченко. Проблемi практично! професiйно-педагогiчно! пiдготовки вчителя у вищих закладах освiти Укра!ни (1917-1928 рр.) присвяченi дослiдження О. Лавршенка. Становления педагогiчно! освiти в Схвднш Галичинi розкриваються в роботах М. Барни. Психолого-педагопчш засади тдготовки майбутнiх вчителiв бiологi! розкрито в до^дженнях Г. Бiленько!, О. Богданово!, Е. Флешар, О. Ярошенко.
Анатз наукових праць та дисертацiйних до^джень з iсторi! педагогiки дае тдстави стверджувати, що за наявностi багатьох до^джень стосовно становлення та розвитку системи вищо! педагогiчно! освiти у рiзнi перiоди вiтчизняно! iсторi!' недостатньо вивченою е проблема пiдготовки вчителiв бiологi! в Укра!ш.
Мета статп - з'ясування стану вищо! педагопчно! освiти в Укра!нi у 1944-1946 рр., зокрема, встановлення особливостей функцюнування вiтчизняних ВНЗ Укра!ни, що здшснювали пiдготовку вчителiв бiологi!, та вивчення можливостей трансформацi! цiнних iдей !х досвiду у практику роботи сучасно! вищо! школи нашо! держави.
Сустльно-голттичш чинники, як1 зумовлювали стан вищо! педагопчно! освии у 1944-1946 р., полягали в тому, що перюд завершення Друго! свiтово!' вiйни та перш повоент роки в сена виживання виявилися не менш складними, тж час вiйни. Цей перюд характеризувався жорсткою соцiально-економiчною полiтикою держави, змшненням вертикалi влади, продовженням полиичних репресiй. Незважаючи на втрати i складноси, суспiльство продемонструвало великi мобшзацшт можливосп, життездатнiсть, поступово вiдбудовуючи зруйновану економiку, народне господарство, крок за кроком вiдновлюючи систему освiти i культури.
Стосовно освiти 1944-1945 навчальний рiк значимий тим, що в Укра!'т майже завершилось вiдновлення утверситепв i педагогiчних iнститутiв. Не були вiдновленi лише 4 педагогiчних та 6 учительських iнститутiв, матерiальну базу яких нiмецькi окупанти знищили тд час вiйни. В зах1дних областях Укра!ни довоенна мережа навчальних заклад1в була вiдновлена повнiстю.
Необхiднiсть ввдновлення вищо! педагогiчно! освiти обумовлювалась гострою потребою в учительських кадрах. У березш 1944 р. шоста сеая Верховно! Ради УРСР у зв'язку iз складною ситуацiею з кадрами для народно! освпи поставила завдання забезпечити пiдготовку вчителiв у педагопчних навчальних закладах республiки, а також розгорнути мережу короткотермiнових курсiв i семiнарiв, як1 би забезпечували перетдготовку та пiдвищення квалiфiкацi! вчител1в. Школи Укра!ни додатково потребували 45296 вчителiв, тод як у педагогiчних навчальних закладах було лише 17500 студенпв. Особливо гострою була потреба в педагопчних кадрах у захвдних областях Укра!ни. Тут необхвдно було 17600 вчителiв, у т. ч. у Тернопшьсьшй обл. - 2216 [3, с. 96]. Такий стан справ дозволяв компенсувати лише третину потреби у вчителях i загалом не сприяв якiснiй реалiзацi! поставлених владою завдань.
Архiвнi матерiали мiстять наступш данi про вузи i контингент студенпв у них 40-i роки XX ст. (табл. 1).
Таблиця 1
Мережа ВНЗ УРСР i контингент студентiв у них у 40-х роках ХХ ст. [2, арк. 1]
№ 1940-41 навч. рiк 1943-44 навч. рш 1944-45 навч. рш
п/п Вузи Кшьшсть Кiлькiсть Кшьшсть Кшьшсть Кшьшсть Кшьшсть
вузiв студентiв вузiв студенпв вузiв студенпв
1. Ушверситети 6 12036 4 2383 6 7472
2. Педiнститути 24 14343 11 3660 20 9057
3. Учительсьш. iнститути:
самостiйнi 23 7303 7 1647 17 4326
в1дд1ли при 19* 7015 8* 1408 17* 4987
педшститутах
ВСЬОГО: 53 40697 22 9098 43 25842
* Учительськ шститути, що функцюнували як вщдши при ушверситетах та педагопчних шститутах, не включеш до загально! кшькосп вуз1в.
Науковi записки. Серiя: Педагопка. - 2012. - № 4. 49
Проведений аналiз архiвних матерiалiв [4], зокрема звiтiв ВНЗ, дозволив нам визначити в рамках до^джуваного перюду мережу украшських вузiв, яю забезпечували пiдготовку вчителiв бюлоги (табл. 2).
Як видно з таблиц 2, у 1945-46 навчальному рощ бюлопчш факультети функцiонували в 6 ушверситетах, а також всi iснуючi тодi так1 ВНЗ республiки готували бiологiв. Значна частина останнiх шсля зак1нчення навчання працювала вчителями бюлоги в школах, училищах, технiкумах. Студенти бiологiчних факультетiв становили приблизно 15% загально! кiлькостi студенпв унiверситетiв. Найбшьший контингент студентiв мали бiологiчнi факультети Харшвського (304 особи), Днiпропетровського (228), Одеського (219) та Кшвського (215) ушверситепв.
Пiдготовка бiологiв в ушверситетах тривала 5 рок1в. Найменше студенпв навчалося на V курсi бюлопчних факультетiв унiверситетiв - 94. Це були студенти, як вступали на навчання у 1941 рощ. З кожним роком чисельшсть студенпв зростала. У 1945-46 навчальному рощ на I курс ушверситепв зарахували 400 оаб.
Мережа унiверситетiв охоплювала вс регiони Украши: Центр - Кишський; Схiд -Днiпропетровський та Харшвський; Захiд - Львшський i Чершвецький; Пiвдень - Одеський унiверситети.
У 1945-46 навчальному рощ в 9 педагопчних шститутах функцiонували природничi факультети, на яких навчалися 1228 студенпв. Найчисельнiшi такi факультети функцiонували в 4 педагопчних шститутах: Н1жинському (194 студенти), Полтавському (162), Черкаському (133) та Запорiзькому (118). Шдготовка вчителiв бюлоги в цих ВНЗ тривала 4 роки.
При ушверситетах i бшьшосл педагогiчних iнститутiв функцюнували учительськ1 iнститути, якi впродовж двох рошв забезпечувати пiдготовку вчителш для шил. У 1945-46 навчальному рощ дiяли 7 учительських iнститутiв, на природничо-географiчних факультетах яких навчалися 548 студенпв. Окрiм того, iснували 3 самостшш учительськ1 iнститути: Бердичiвський, Кременецький та Уманський.
Однieю з важливих проблем вищо! педагопчно1 освiти в республщ дослiджуваного перiоду було комплектування вузш професорсько-викладацькими кадрами. У 1944-1946 рр. простежувалася чiтка тенденцiя до зростання шлькосп викладацьких кадрiв. На 1 травня 1944 р. в педагопчних навчальних закладах УРСР працювали 900 викладачiв, через три мюящ -1434, а в другому семестрi 1944-45 навчального року - 2250 [2, арк. 3].
Характерною особливютю кадрового забезпечення тогочасних вузiв було зниження його якосл через поповнення викладачами без наукових ступешв i вчених звань. Найбiльш висококвалiфiкованi кадри працювали в унiверситетах, а найменше викладачiв з науковими ступенями i вченими званнями - в учительських шститутах. В ушверситетах навчально-виховний процес забезпечували 145 професорiв i 232 доценти. Значно слабшим був викладацький персонал в педагопчних шститутах: 30 професорiв i 196 доценпв. Найменше квалiфiкованих кадри працювали в самостшних учительських iнститутах - там не було жодного професора i лише 16 доценпв.
У 1944-45 навчальному рощ значно змщнилась навчально-матерiальна база педагогiчних вузiв. Так, в Одеському педiнститутi створено 11 кабшепв, у т. ч. бюлопчний, в Херсонському - 14 кабшелв i лабораторiй (зоологИ, ботанiки, неоргашчно! хiмil тощо). В Уманському та Бердичiвському учительських iнститутах органiзовано илька нових кабшепв i виготовлено чимало наочних поибнишв [2, арк. 18].
Важливим показником навчально-матерiальноl бази вузiв е наявнiсть i стан книжкового фонду бiблiотек. Однак пiд час вшни бiблiотеки збереглися не у вих iнститутах. Лише бiблiотеки Ки1вського та Нiжинського педiнститутiв мали книжковий фонд понад 200 тис. примiрникiв. У 5 педiнститутах функцiонували бiблiотеки з книжковим фондом вiд 50 до 100 тис. примiрникiв, у 9 - ввд 20 до 50 тис., в 4 ввд 10 до 20 тис. примiрникiв. Кременецький та Уманський учительсью шститути мали бiблiотеки з книжковим фондом ввд 30 до 50 тис. примiрникiв [2, арк. 20].
50
Науков1 записки. Серiя: Педагог1ка. - 20012. - № 4.
Таблиця 2
Вищi навчальш заклади УРСР, що здшснювали тдготовку вчителiв бюлогп у 1945-46 _навчальному роц_
Назва навчального закладу Факультет Навчаються на курсах Всього
I II III IV V
Ушверситети
Кшвський бюлопчний 72 52 31 36 24 215
Харкiвський бiологiчний 80 119 46 30 29 304
Днiпропетровський бiологiчний 76 62 46 21 23 228
Одеський бюлопчний 93 36 37 38 15 219
Чершвецький бюлопчний 40 28 16 6 90
Львiвський бюлопчний 39 30 18 7 3 97
Всього 400 327 194 138 94 1153
Педiнститути
Черкаський природничий 50 55 13 15 133
Полтавський природничий 32 34 60 36 162
Ворошиловградський природничий 26 19 26 6 77
Миколашський природничий 13 26 7 8 54
Херсонський природничий 20 40 14 16 90
Запорiзький природничий 31 62 13 12 118
Криворiзький природничий 20 30 23 15 88
Нiжинський природничий 61 55 59 19 194
Львiвський природничий 36 15 6 - 57
Всього по педагопчних[ природничий 289 336 221 127 973
iнститутах
Учительськi iнститути
Ки!вський природничо-географiчний 36 70 106
Харювський природничо-географiчний 36 78 114
Ворошиловградський природничо-географiчний 23 33 56
Кiровоградський природничо-географiчний 53 74 127
Криворiзький природничо-географiчний 18 40 58
Херсонський природничо-географiчний - 34 34
Миколашський природничо-географiчний 24 29 53
Всього по учительських 190 358 548
шститутах
Самостшш учительськi
iнститути
Уманський природничо-географiчний 62 108 170
Бердич1вський природничо-географiчний 60 159 219
Кременецький природничо-географiчний 31 45 76
Всього по самостiйних 153 312 465
учительських шститутах
Всього по вах 343 670 1013
учительських шститутах
Незважаючи на складш умови, навчальна робота у ВНЗ велася безперебшно, школи у дв змши. Недостатня кшьшсть шдручнишв i навчальних посiбникiв змушувала студенпв ретельно
Науковi записки. Серiя: Педагогша. - 2012. - № 4.
51
кoнcпектyвaти змicт лекцiй. У деякж вyзax y зв'язку з пpoблемaми мaтеpiaльнo-теxнiчнoгo зaбезпечення пpaктичнi зaняття зaмiнювaлиcя лекцiями a6o мaли iлюcтpaтивний xapaктеp. Тaкi Умови зaкoнoмipнo пеpетвopювaли виклaдaчa нa ocнoвнoгo нociя зшнь для cтyдентiв, a нaвчaльний ^o^c був iнфopмaцiйнo-пoвiдoмляючoгo xapaктеpy.
З метою пoкpaщення пpaктичнoï пiдгoтoвки мaйбyтнix вчителiв бioлoгiï до вcix yнiвеpcитетiв, педaгoгiчниx тa yчительcькиx iнcтитyтiв були ^и^тлет cеpеднi школи для пpoведення педaгoгiчнoï пpaктики. Влacниx бaзoвиx шк1л педвузи не мaли.
Зacлyгoвye нa yвaгy дocвiд opгaнiзaцiï тa пpoведення педaгoгiчнoï пpaктики у Львiвcькoмy педaгoгiчнoмy шсгатуп. Пpoведенню педпpaктики в цьому вyзi пеpедyвaлa знaчнa пiдгoтoвчa poбoтa. ^оводило^ cпiльне зaciдaння кaфедpи педaгoгiки тa cпецiaльниx кaфедp зa yчacтi диpектopiв тa вчителiв шкiл, нa якому poзглядaлиcь питaння щодо зaвдaнь педпpaктики, ïï opгaнiзaцiï тa змicтy, зaтвеpджyвaвcя гpaфiк пpoведення пpaктики. Вci cтyденти oтpимyвaли вiддpyкoвaнi зaвдaння нa кожний тиждень педпpaктики, a тaкoж ви фopми неoбxiднoï дoкyментaцiï.
У кшщ кожного тижня вiдбyвaлиcь кoнфеpенцiï, да якиx зacлyxoвyвaлиcя звiти кеpiвникiв тa чacтини cтyдентiв пpo poбoтy, виявлялдоь icнyючi пpoблеми тa вкaзyвaлиcя шляxи ïx ycyнення. Haлежнa теopетичнa, пcиxoлoгo-педaгoгiчнa тa метoдичнa пiдгoтoвкa cтyдентiв цього шституту дoзвoлялa 1'м Гpyнтoвнo aнaлiзyвaти пpoведенi тa вiдвiдaнi ypoRH, apгyментyвaти cвoe позитивне чи негaтивне cтaвлення до метoдичниx пpийoмiв побудови ypoRy, до pеaлiзaцiï виxoвниx i пcиxoлoгiчниx мoментiв ypoRy тощо [2, ap^ 44-49].
Ha жaль, у бшьшоот вyзiв cитyaцiя з opгaнiзaцieю i доведениям педaгoгiчнoï пpaктики бyлa дaлекo не дocкoнaлoю. Оcнoвнoю пpoблемoю був фopмaлiзм в oцiнювaннi педпpaктики. Бшьштсть cтyдентiв мaли вiдмiннi тa дoбpi oцiнки зa ypoRH. Hезaдoвiльниx оцшок пpaктичнo не було. Пpoте ^a^raHm poбoтa бiльшocтi випycкникiв нa poбoчиx мicцяx пoкaзyвaлa ïx методичну тa opгaнiзaцiйнy безпopaднicть. Вapтo зaзнaчити, що пpoблемa фopмaлiзмy в oцiнювaннi педaгoгiчнoï пpaктики e aктyaльнoю i в cyчacнiй вищiй шкoлi.
Aнaлiз opгaнiзaцiï i пpoведення педaгoгiчнoï пpaктики у Львiвcькoмy педaгoгiчнoмy iнcтитyтi пoкaзaв, що та yвaгy i впpoвaдження в cyчacниx yмoвax зacлyгoвye видaчa cтyдентaм нaпеpедoднi пpaктики вiддpyкoвaниx зaвдaнь, a тaкoж вcix фopм дoкyментaцiï. Чпю зaвдaння педaгoгiчнoï пpaктики, вимоги до oфopмлення звiтнoï дoкyментaцiï, кpитеpiï oцiнювaння, як1 oтpимye cтyдент в дpyкoвaнoмy виглядi, cпpияють ycпiшнoмy пpoведенню ^A^a^ra^. Цей елемент icтopичнoгo дocвiдy втшений нинi у пpaктикy poбoти xiмiкo-бioлoгiчнoгo фaкyльтетy Теpнoпiльcькoгo нaцioнaльнoгo педaгoгiчнoгo yнiвеpcитетy iменi Вoлoдимиpa Гнaтюкa: мaйбyтнi бюлоги тa xiмiки пеpед пpoпедевтичнoю, нaвчaльнoю тa виpoбничoю пpaктикaми oтpимyють щоденник пpaктики, в якому, кpiм мети, зaвдaнь пpaктики, пеpелiкy i зpaзкiв oфopмлення звiтнoï дoкyментaцiï, мicтятьcя деяк дoпoмiжнi мaтеpiaли.
Aнaлiз нayкoвиx джеpел тa apxiвниx мaтеpiaлiв, що cтocyютьcя дocлiджyвaнoгo пеpioдy, дae змогу визшчити ocнoвнi пpoблеми, як1 були aктyaльними для ВHЗ Укpaïни в 1944-1946 pp. i пoтpебyвaли пеpшoчеpгoвoгo в^шення:
- неoбxiднicть вiднoвлення нaвчaльниx i житловж пpимiщень;
- нaлaгoдження виpoбництвa в pеcпyблiцi нaвчaльнo-лaбopaтopнoгo oблaднaння, пpилaдiв тa pеaктивiв з метою ocнaщення нaвчaльниx кaбiнетiв i лaбopaтopiй;
- поповнення бiблioтек нaвчaльнoю, методичною i тауковою лiтеpaтypoю;
- вдocкoнaлення нaвчaльниx плaнiв з метою ycyнення бaгaтoпpедметнocтi i пеpевaнтaження cтyдентiв;
- зaбезпечення глибокого вивчення cтyдентaми тиx джциплш, як1 будуть виклaдaтиcя ними в школц
- вдocкoнaлення пcиxoлoгo-педaгoгiчнoï тa методично!' пiдгoтoвки мaйбyтнix вчителiв.
Отже, 1944-1946 pp. були cклaдним пеpioдoм для вищoï педaгoгiчнoï ocвiти Укpaïни. Вci
ВHЗ вiднoвили cвoю poбoтy, фopмyвaвcя пpoфеcopcькo-виклaдaцький пеpcoнaл, змiцнювaлacя мaтеpiaльнo-теxнiчнa бaзa, вдocкoнaлювaлacя cиcтемa нaвчaння мaйбyтнix вчителiв. В opгaнiзaцiï нaвчaльнo-виxoвнoгo ^o^cy були певнi пoзитивнi моменти, як можуть ycпiшнo впpoвaджyвaтиcя в ^ara^Ey poбoти cyчacниx ВHЗ. Зacлyгoвye ш yвaгy, зoкpемa, дocвiд пiдгoтoвки cтyдентiв до пpoведення педaгoгiчнoï пpaктики.
52
Hayкoвi зaпиcки. Сеpiя: Педaгoгiкa. - 20012. - № 4.
Л1ТЕРАТУРА:
1. Вища педагопчна освгга i наука Украши: ГсторГя, сьогодення та перспективи розвитку: Тернопшьська обл. / ред. рада. вид.: В. Г. Кремень (гол.) та ш.; редкол. тому В. П. Кравець (гол.) та ш.. - К.: Знання Украши, 2011. - 279 с.
2. Зведений рiчний звгг про роботу педагопчних шститулв за 1944-1945 н. р. // Центральний державний архiв вищих оргашв влади та управлiння Укра1ни. Ф. 166: Народний комiсарiат освiти УРСР. Управлшня вищих i середнiх педагопчних навчальних закладiв, оп. 15, од. зб. 89, арк. 1-70.
3. Майборода В. К. Вища педагопчна освгга в Украш: ^торт, досввд, уроки (1917-1985 рр.). / В. К. Майборода - К.: Либвдь, 1992. - 196 с.
4. Отчет на начало 1945-46 учебного года высших учебных заведений подготовки специалистов Наркомпроса УССР. // Центральний державний архiв вищих оргашв влади та управлшня Украши. Ф. 166: Мшстерство освгга УРСР. Статистичний вщдш. Форма 79-к. Звгт вищих навчальних закладiв на початок 1945-1946 навч. року, оп. 15, спр. 65, арк. 1-3.
УДК 378.1.011.31
О. М. КОБР1Й
ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ ЗМ1СТУ ПЕДАГОПЧНИХ ДИСЦИПЛ1Н У
ВИЩ1Й ШКОЛ1 В ДРУГ1Й ПОЛОВИН1 ХХ - НА ПОЧАТКУ ХХ1 СТОЛ1ТТЯ
Обгрунтовано використання закономiрностей навчально! дiяльностi cmydeHmie i eidnoeidHux псиxолого-педагогiчниx умов формування 3Micmy педагогiчниx дисциплiн у другш половит ХХ — на початку ХХ1 ст. Враховано ix вiдповiднiсть соцiальному замовленню та кнуючш оргатзаци навчання i виховання. Визначено ефективтсть орieнтацii на мету освти, структурноi побудови змiсту педагогiчниx дисциплт, статусу суб'екта для кожногоучасника педагогiчного процесу.
Ключовi слова: псиxолого-педагогiчнi умови, змiст педагогiчниx дисциплт, суб'ект.
О. Н. КОБРИЙ
ОСОБЕННОСТИ ФОРМИРОВАНИЯ СОДЕРЖАНИЯ ПЕДАГОГИЧЕСКИХ ДИСЦИПЛИН В ВЫСШЕЙ ШКОЛЕ ВО ВТОРОЙ ПОЛОВИНЕ ХХ - В
НАЧАЛЕ ХХ1 ВЕКА
Обосновано использование закономерностей учебной деятельности студентов и соответственныx псиxолого-педагогическиx условий формирования содержания педагогические дисциплин во второй половине ХХ в начале ХХ1 в. Учтено ux соответствие социальному заказу и существующей организации обучения и воспитания. Определено эффективность ориентации на цель образования, структурного построения содержания педагогическт дисциплин, статуса субъекта для каждого участника педагогического процесса.
Ключевые слова: псик:олого-педагогические условия, содержание педагогическт дисциплин, субъект.
O. М. KOBRIY
THE PECULIARITIES OF THE CONTENT FORMATION OF PEDAGOGICAL DISCIPLINES AT THE HIGH SCHOOL IN THE LATE 20th -EARLY 21st
CENTURIES
The article gives grounds for the use of patterns of learning activities for students and relevant psychological and educational conditions for the content ofpedagogical disciplines during the second half of the 20th century. The author takes into account their compliance with social order and democratic organization of education, defines the effectiveness of the orientation towards the aim of education, the effectiveness of the structural construction of the content of pedagogical disciplines, the status of each member as a subject of the pedagogical process.
Keywords: psychological and pedagogical conditions, the content of pedagogical disciplines, a subject of a pedagogical process.
Науков! записки. Серiя: Педагопка. - 2012. - № 4.
53
