CC BY
48
УДОСКОНАЛЕННЯ ПОДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х ВЧИТЕЛ1В ТЕХНОЛОГ1Й _ТА ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ_
вибору мети, вмшня брати вщповщальшсть за особистий B^ip та його наслщки, проектування персонально! траектори навчально! дiяльностi, ефективнiсть li реатзацл з врахуванням особистiсних потенцiйних можливостей та об'ективно! оцiнки власних досягнень, коpекцiя i регулювання свое! шзнавально! дiяльностi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Богачевська-Хомяк М. Глобальш питання; регюнальш цшносп? / М. Богачевська-Хомяк // В1сник № 9. Випуск присвячений 10-р1ччю Програми iM. Фулбрайта в Украшг - 2003. - С. 8-10.
2. Бодр1яр Ж. Симулякри i симулящя / Ж. Бодр1яр - Харк1в: Основи, 2004. - 230 с.
3. Бондаренко В. I. Теоретичш i методичш засади формування 1м1джу майбутнього вчителя технологш у систем1 виховно! роботи педагопчного ушверситету: дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.07 / В. I. Бондаренко. - К., 2016. - 489 с.
4. Фуллан М. Сили змш. Вим1рювання глибини освггшх реформ; пер. з англ. Галина i Роман Шиян / М. Фуллан. - Льв1в: Лиопис, 2000. - 269 с.
5. Handbook of primary education in Europe / A. Blyth and M. Galton (eds.) - London, 1989. - Р. 421.
REFERENCES
1. Bohachevs'ka-Khomyak Marta. Hlobal'ni pytannya; rehional'ni tsinnosti? [Global Issues; Regional values?], Visnyk, Vol. 9. Vypusk prysvyachenyy 10-richchyu Prohramy im. Fulbrayta v Ukrayini, 2003, pp. 8-10.
2. Bodriyar Zh. Symulyakry i symulyatsiya [Simulacra and Simulation], Kharkiv, Osnovy, 2004. 230 p.
3. Bondarenko V.I. Teoretychni i metodychni zasady formuvannya imidzhu maybutn'oho vchytelya tekhnolohiy u systemi vykhovnoyi roboty pedahohichnoho universytetu [Theoretical and methodological principles of image formation of the future teacher of technology in the system of educational work Pedagogical University], dys. d-ra ped. nauk, 13.00.07, Kyiv, 2016. 489 p.
4. Fullan M. Syly zmin. Vymiryuvannya hlybyny osvitnikh reform [The forces of change. Measuring the depth educational reform], L'viv, Litopys, 2000. 269 p.
5. Handbook of primary education in Europe, A. Blyth and M. Galton (eds.), London, 1989. 421 p.
УДК 378.147.091.33-027«195»
В. Б. СОП1ГА
ТЕХНОЛОГ1ЧН1 ТА ПЕДАГОГ1ЧН1 ПРАКТИКИ ЯК КОМПОНЕНТ П1ДГОТОВКИ ВЧИТЕЛ1В ТЕХНОЛОГ1Й У ДРУГ1Й ПОЛОВИН1
1950-Х РОК1В
Проаналiзовано ретросnективнi аспекти проведения технологiчнuх та педагогiчних студентських практик. Окреслено особливостi проходження технологiчноi i педагогiчноi практики студентами педагогiчних iнститутiв Украши в \950-mi роки. Висвiтлено зм^т технологiчноi практики на заводах, де студенти здiйснювали ремонт технiки чи виготовляли матерiальнi блага. Наведено окремi органiзацiйно-методичнi компоненти технологiчноi та педагогiчноi практик майбутнiми учителями технологiй (трудового навчання, технiки, основ виробництва, машинознавства, фiзики) на прикладi педагогiчних iнститутiв: Киева, Харкова, Одеси, Вiнницi та Кременця. Запропоновано, у контекстi вдосконалення технологiчноi та педагогiчноi практики сьогоднi, брати до уваги окремi органiзацiйно-методичнi аспекти з досвiду дослiджуваного перiоду.
Ключовi слова: педагогiчна практика, технологiчна практика, виробнича практика, учитель технологш, педагогiчний iнститут.
УДОСКОНАЛЕННЯ ПОДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х ВЧИТЕЛ1В ТЕХНОЛОГ1Й _ТА ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ_
В. Б СОПИГА
ТЕХНОЛОГИЧЕСКИЕ И ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ ПРАКТИКИ КАК КОМПОНЕНТ ПОДГОТОВКИ УЧИТЕЛЕЙ ТЕХНОЛОГИЙ ВО ВТОРОЙ
ПОЛОВИНЕ 1950-Х ГОДОВ
Проанализированы ретроспективные аспекты проведения технологических и педагогических студенческих практик. Определены особенности прохождения технологической и педагогической практики студентами педагогических институтов Украины в 1950-е годы. Освещено содержание технологической практики на заводах, в которых осуществляли ремонт техники или изготавливали материальные блага. Приведены отдельные организационно-методические компоненты технологической и педагогической практик будущими учителями технологий (трудового обучения, техники, основ производства, машиноведения, физики) на примере педагогических институтов Киева, Харькова, Одессы, Винницы и Кременца. Предложено, в котексте совершенствования технологической и педагогической практик в современных условиях, принимать во внимание отдельные организационно-методические аспекты из опыта исследуемого периода.
Ключевые слова: педагогическая практика, технологическая практика, производственная практика, учитель технологий, педагогический институт.
V. SOPIHA
TECHNOLOGICAL AND PEDAGOGICAL PRACTICES AS A COMPONENT OF PREPARING THE TEACHERS OF TECHNOLOGIES IN THE SECOND HALF OF 1950-S
The article deals with the retrospective aspects of technological and pedagogical student practices. The peculiarities of passing the technological and pedagogical practice of students of educational institutions of Ukraine in 1950-s have been outlined. The content of technological practice at the factories where the students work as machine repair technicians has been analyzed. Some organizational and methodological components of technological and pedagogical practices of future teachers of technology (labor training, technics, production bases, Engineering, Physics) at the example of pedagogical institutions of Kyiv, Kharkiv, Odesa, Vinnytsia and Kremenet have been investigated. The necessity of some organizational and methodological aspects of the experience of the investigated period in the context of improving modern technological and pedagogical practice has been provided.
Keywords: pedagogical practice, technological practice, manufacturing practice, technology teacher, pedagogical Institute.
Вдосконалення практично^ прикладно1 тдготовки майбутшх фахiвцiв у ВНЗ е одним i3 актуальних завдань реформування украшсько1 вищо1 освгги. Важливо вибрати оптимальш форми проходження студентами рiзних видiв практик. Виробничi практики дозволяють майбутшм фахiвцям навчитися застосувати знання та вмшня у максимально наближених умовах до ïx професшно1 дiяльностi.
Одним iз способiв пошуку оптимальних шляxiв вдосконалення педагогiчноï практики студенев е ретроспективний аналiз досвщу минулих роюв. Рiзнi види практик у педагопчних шститутах впроваджували у 1950-т роки. Вважаемо за доцшьне дослщити цей перюд.
Зауважимо, що у дослщжуваний перюд поняття «учитель технологш» не було. Однак у зв'язку з тим, що в сучасних умовах здшснюються тдготовка учителя технологш, ми використовуемо цю дефшщю як синошм до таких вживаних назв у 1950-т роки: «учитель трудового навчання», «учитель пращ», «учитель виробничого навчання», «учитель загальнотехшчних дисциплш» тощо. Водночас, як синошми до поняття «технолопчна практика», вживалися «виробнича практика» та «навчально-виробнича практика».
Окремi аспекти студентських практик у процес тдготовки майбутшх учителiв вивчали ряд науковщв. Так, I. Шиманович проаналiзувала полтехшчш аспекти впровадження практики для майбутшх учителiв технологш у 1950-1960-х роках, В. Гаргш з'ясовував деяю проблеми виробничих практик у процес тдготовки вчителiв трудового навчання у цей перюд,
УДОСКОНАЛЕННЯ ПОДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х ВЧИТЕЛ1В ТЕХНОЛОГ1Й
_ТА ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ_
А. Федорович, Б. Струганець та М. Чепшь ан^зували студентсью виробничi практики як один з компоненпв юторико-педагопчно! проблеми пiдготовки вчителiв працi.
Мета статп - дослiдити проходження технолопчних та педагогiчних практик майбутнiми учителями технологш, яю навчалися у педагопчних шститутах Украши у 1950-тi роки.
У середиш ХХ ст. в ушх ВНЗ, у т. ч. педагопчних, перед науковцями-педагогами стояло питання виршення таких проблем: напрям виробничо! практики; принципи залучення студентiв до практики; форма, тривалють i характер практики; керiвництво практикою, бази практики; звггнють студентiв за практику [12, с. 24].
Було розроблено проект програми виробничо! практики, який надюлало ректорам педагопчних шститупв мiнiстерство освiти УРСР. У першi роки, пiсля запровадження ще! практики, ВНЗ керувалися цим проектом, причому викладачi, методисти, адмшстращя iнститутiв вносили сво! корективи та надсилали зауваження i висновки в мшстерство щодо його реалiзацi! [5].
У зазначеному проект передбачався такий алгоритм проведення практики [7]:
1. Виробнича практика студенев III курсу тривала три тижнi i проводилась у шостому семестрi. Орieнтовний розподш часу практики: ознайомлення з шдприемством - 2 днi; практична робота на робочому мiсцi - 14 дшв; оформлення звiту - 2 дш; 1 день резерву.
2. Виробнича практика студеипв V курсу оргашзовувалася в десятому семестрi i тривала чотири тижнi. Практика проводилася спочатку на стацюнарних силових установках протягом 9 днiв, а поим на авторемонтному пiдприeмствi, машинно-тракторнiй станцп (МТС) чи авторемонтному заводi.
Технолопчну практику студенти проходили на рiзних заводах, фабриках, сiльськогосподарських й шших пiдприeмствам. Для цього iнститути сшвпрацювали з вiдповiдними суб'ектами господарювання. Цшним був досвiд, коли у процес практики студенти працювали з найсучасшшою технiкою. Також сприяло пiдготовцi майбутшх учителiв технологiй проходження практики на автомобшьних заводах, авторемонтних станцiях та в аналопчних органiзацiях, якi безпосередньо були пов'язаш з обслуговуванням автомобшьно! технiки та запчастин до не!. Тому проаналiзуeмо досвiд педагогiчних шституив, студенти яких проходили практику в таких установах.
Перед проведенням практики методисти кафедри чи уповноваженш представники шституту ознайомлювалися з особливостями роботи заводiв або пiдприeмств, потiм спшьно з керiвництвом узгоджували органiзацiйнi питання та методику, яку потрiбно застосовувати, складали план роботи та черговють робiт у цехах й уточняли види робiт, якi повиннi були виконувати студенти.
У Ки!вському педагогiчному iнститутi базою для технолопчно! практики були: Дарницький i Ки!вський вагоноремонтнi заводи, авторемонтш заводи [13]. Пiд час практики студенти ознайомлювалися з основними моделями металорiзальних та деревообробних верстатiв та особливютю !х експлуатаци. Ознайомлювалися з роботою вантажопiдйомних машин i механiзмiв, ремонтом електричних машин i приладiв.
На Ки!вському вагоноремонтному заводi практика проходила в ремонтно-слюсарному та шструментальному цехах. Студенти працювали на металообробних верстатах, виготовляли деталi та шструменти. Крiм цього, вони отримували вщомосп про механiчне обладнання цехiв заводу: ковальського, механiчного, цеху для лиття деталей. У кiнцi практики студенти мали можливiсть скласти iспити для присвоення професil столяра або слюсаря (1-2 розряду).
Студентiв Ки1вського педагопчного iнституту, якi проходили виробничу практику на авторемонтних заводах, подшяли на групи вщповщно до робочих мюць для безпосереднього виконання ремонту вузлiв автомобiлiв. Досвiд роботи цього шституту показав, що таку практику доцшьно проводити на IV курш, шсля вивчення студентами вiдповiдних технiчних дисциплш. У процесi практики, студенти поглиблювали сво! знання з автотракторно! справи, що суттево допомагало !м отримати посвiдчення водiя, вдосконалити загальновиробничi знання та навички, якi необхiднi вчителю трудового навчання, виробничого навчання, автосправи тощо.
Також виробничу практику було оргашзовано для студентiв фiзичного вщдшення Харкiвського педагогiчного iнституту у 1956-1957 н. р. Там виробничим майданчиком для
УДOCKOHAЛЕHHЯ ПIДГOTOBKИ MAЙБУTHIХ BЧИTЕЛIB TЕХHOЛOПЙ _TA TPУДOBOГO HABЧAHHЯ_
cтyдeнтiв III кypcy 6ули мaшинoбyдiвнi зaвoди, а caмe: тpaктopний, eлeктpoмeхaнiчний, тypбiнний, «Cepп i мoлoт». Cтyдeнти IV ^pcy цьoгo iнcтитyтy пpoхoдили пpaктикy на aвтopeмoнтних зaвoдaх № 1 i № 4 [11, apк. 2].
Kpeмeнeцький пeдaгoгiчний iнcтитyт, щoб надати cтyдeнтaм мoжливicть пpoхoдити виpoбничy пpaктикy, уклав yгoди з такими пiдпpиeмcтвaми: зaвoдaми iнcтpyмeнтaльним i «Ольмаш» y Львoвi, Дpoгoбицьким нaфтoпepepoбним зaвoдoм, Kaлycьким кaмiнним кoмбiнaтoм, мacлoзaвoдoм i пивзaвoдoм y Kpeмeнцi [10, ap^ 24].
У Biнницькoмy пeдaгoгiчнoмy шститут виpoбничy пpaктикy poзпoчaли пpoвoдити на prn paнiшe, нiж в iнших BH3 (1955-1956 н. p.). Для ^oro пpaктикa cтyдeнтiв II Rypcy в пioнepcьких тaбopaх була замшт на пpaктикy в MTC для вивчeння ciльcькoгocпoдapcьких машин [S, ap^ 24].
Cтyдeнти пeдaгoгiчних iнcтитyтiв шд чac тeхнoлoгiчнoï пpaктики, як пpaвилo, пpaцювaли cпoчaткy кiлькa днiв дyблepaми, а пoтiм caмocтiйнo. Boни витонували тaкi ж oпepaцiï, як ^ащвники пiдпpиeмcтвa, aлe мeншoï cклaднocтi та вiдпoвiдaльнocтi.
Пicля пpoхoджeння пpaктики пpoвoдилacя пiдcyмкoвa кoнфepeнцiя в iнcтитyтi. У нш бpaли yчacть члeни вщговщних кaфeдp, дeкaн a6o зacтyпник дeкaнa фaкyльтeтy, пpeдcтaвники aдмiнicтpaцiï iнcтитyтy та пiдпpиeмcтвa, в якoмy cтyдeнти пpoхoдили пpaктикy. Cтyдeнти гoтyвaли пиcьмoвi зв^и та ycнo дoпoвiдaли кepiвникy ^актит.
Oтжe, cтyдeнти пiд чac тeхнoлoгiчнoï пpaктики на зaвoдaх та пiдпpиeмcтвaх мали змoгy пoглибити cвoï знання з мaтepiaлoзнaвcтвa, тeхнoлoгiï вигoтoвлeння та peмoнтy тeхнiки aвтocпpaви, oзнaйoмитиcя з ocoбливocтями poбoти на виpoбництвi тoщo.
Baжливo бyлo, щoб мaйбyтнi вчитeлi тeхнoлoгiй мали нe тiльки тeхнoлoгiчнy пiдгoтoвкy, а й нaвчилиcя викopиcтoвyвaти пeдaгoгiчнi знання та вмiння шд чac навчання в iнcтитyтi. Для ^oro y BH3 opгaнiзoвyвaли шдагопчну пpaктикy. Boнa давала мoжливicть cтyдeнтaм «випpoбyвaти» ce6e в poлi вчш^ля, а викладачам пpoaнaлiзyвaти нeдoлiки мeтoдичнoï пiдгoтoвки мaйбyтнiх пeдaгoгiв, зpoбити вжвдвки та внecти вiдпoвiднi кopeктиви y змют навчання мeтoдики викладання пpoфiльних пpeдмeтiв.
BH3 зaздaлeгiдь cклaдaли дoгoвopи зi шкoлaми пpo пpoвeдeння в них пeдaгoгiчнoï пpaктики. B шститутах пepeд ïï пpoвeдeнням пpoвoдилиcя нapaди зi cтyдeнтaми-пpaктикaнтaми, на яких майбутшх yчитeлiв oзнaйoмлювaли з пpoгpaмoю та фopмaми opгaнiзaцiï пpaктики [3, ap^ 32-35].
Пeдaгoгiчнa пpaктикa пpoхoдилa на IV i V кypcaх ^и п'ятиpiчнoмy нaвчaннi, а пpи чoтиpиpiчнoмy - на III i IV ^pcax y мicьких i ^ль^ких шкoлaх. Maйбyтнiх yчитeлiв фiзики та ocнoв виpoбництвa нaпpaвляли для пpoхoджeння пpaктики, як пpaвилo, y штоли з виpoбничим навчанням. Boни викладали eлeктpoтeхнiкy, мaшинoзнaвcтвo, aвтocпpaвy, здiйcнювaли кepiвництвo пpaктикoю шкoляpiв на зaвoдaх a6o iнших пiдпpиeмcтвaх.
Пeдaгoгiчнa пpaктикa cтyдeнтiв V кypcy пpoвoдилиcя, зазвичай, y cтapших клacaх зaгaльнoocвiтнiх шкiл. Щд чac нeï cтyдeнти викoнyвaли oбoв'язки вчитeля cвoeï cпeцiaльнocтi та raa^ora кepiвникa в клaci, за яким були зaкpiплeннi. У пepioд, толи в шкoлaх icнyвaлo oбoв'язкoвe виpoбничe навчання (195S-1965 pp.), пpaктикyвaлocя надавати cтyдeнтaм oбoв'язки завуча з виpoбничoгo навчання.
Пicля зaкiнчeння пeдaгoгiчнoï ^актит вci cтyдeнти здавали пeвнi дoкyмeнти: кoнcпeкти ypoкiв i вихoвних зaхoдiв, щoдeнники, peцeнзiï, пpoтoкoли oбгoвopeння ypo^ i звiти [3, apк. 36-41].
У pядi BH3 пeдaгoгiчнy ^а^ику пpoвoдили в тpи eтaпи [4].
Ознайомлювальна педагогiчна практика. Born здiйcнювaлacя бeз вiдpивy вiд навчальних занять, cтyдeнти oзнaйoмлювaлиcя з пioнepcькoю poбoтoю в шкoлaх, дiяльнicтю yчнiвcьких гypткiв тoщo.
Активна практика. Cтyдeнти тд кepiвництвoм мeтoдиcтiв пpoвoдили зaлiкoвi ypom, викoнyвaли oбoв'язки клacних кepiвникiв i кepiвникiв пpeдмeтних гypткiв.
Стажерська практика. Born poзпoчинaлacя в ocтaннiй дeкaдi cepпня i зaкiнчyвaлacь y кшщ вepecня a6o на пoчaткy жoвтня. Cтyдeнти бpaли yчacть y вчитeльcьких cepпнeвих кoнфepeнцiях, cклaдaннi кaлeндapних плашв тoщo. Пiд кepiвництвoм дocвiдчeних yчитeлiв шкoли cтyдeнт-cтaжиcт вiв ycю нaвчaльнo-вихoвнy poбoтy в зaкpiплeнoмy за ним клаш.
УДOCKOHAЛЕHHЯ ПIДГOTOBKИ MAЙБУTHIХ BЧИTЕЛIB TЕХHOЛOПЙ _TA TPУДOBOГO HABЧAHHЯ_
З точки зopy cьoгoдeння пepший зaзнaчeний eтaп нe мoжнa назвати пeдaгoгiчнoю пpaктикoю. Цe бyлo фaктичнo oзнaйoмлeння cтyдeнтiв з poбoтoю дитячих oздopoвчих зaклaдiв. Opгaнiзaцiю poбoти дpyгoгo i ^e^oro eтaпy дoцiльнo взяти дo уваги пpи плaнyвaннi пeдaгoгiчнoï ^а^ики в cyчacних yмoвaх.
У BH3 пiд чac пpaктики cтyдeнти виготовляли та yдocкoнaлювaли нaoчнi пociбники i T3H. Haпpиклaд, cтyдeнти-фiзики Oдecькoгo дepжaвнoгo yнiвepcитeтy iм. I. I. Meчнiкoвa для кoжнoï шкoли, в якш пpoхoдили пeдaгoгiчнy пpaктикy, вигoтoвляли го S-10 нaoчних пociбникiв [2, c. S1]. Taкий пiдхiд cтимyлювaв cтyдeнтiв i пpaцiвникiв шкiл дo плщго! cпiвпpaцi.
Пiдгoтoвкa cтyдeнтiв дo викладання aвтocпpaви на фiзикo-мaтeмaтичних фaкyльтeтaх годагопчних iнcтитyтiв здiйcнювaлacя впpoдoвж вcьoгo пepioдy навчання, дe пpocтeжyвaлиcя тaкi пoeтaпнi eлeмeнти:
Ha I-II кypcaх cтyдeнти зacвoювaли знання пpo фiзичнi затони poбoти aвтoмoбiлiв y пpoцeci лeкцiй i лaбopaтopнo-пpaктичних занять.
Ha III-V кypcaх пiдгoтoвкa cтyдeнтiв дo викладання aвтocпpaви здiйcнювaлacя так:
• пpoхoджeння пpaктики на aвтoзaвoдaх чи aвтoпiдпpиeмcтвaх;
• викoнaння кypcoвих i лaбopaтopних poбiт з мaшинoзнaвcтвa a6o aвтoтpaктopнoгo
пpaктикyмy;
• вивчeння кypcy мeтoдики викладання ocнoв виpoбництвa a6o машигознавства;
• пeдaгoгiчнa пpaктикa в зaгaльнoocвiтнiй шкoлi.
Ocoбливocтi пpoвeдeння пeдaгoгiчнoï ^актит дeтaльнiшe poзглянeмo на пpиклaдi фiзикo-мaтeмaтичнoгo фaкyльтeтy Kиïвcькoгo пeдaгoгiчнoгo iнcтитyтy в 1956-1957 навчальгому poцi [9, ap^ 14-16]. Зocepeджyeмocь на цьoмy навчальгому poцi, ocкiльки caмe тoдi для майбутшх yчитeлiв тeхнoлoгiй зaпpoвaджyвaлacя тeхнoлoгiчнa пpaктикa, яку ми poзглядaeмo y цш cтaттi.
У 1956-1957 н. p. шдагопчна пpaктикa пpoхoдилa ^иблизго y 50 шкoлaх м. ^ева i мaйжe 10 y ^ль^кт мicцeвocтi [9, apк. 14-16]. ^жний cтyдeнт пoвинeн був пpoйти ^акти^ пpoтягoм вocьми тижнiв y cepeднiй шкoлi на poбoчoмy мicцi вчш^ля. B oбoв'язки пpaктикaнтa вхoдилo в^ тe, щo викoнyе вчитeль як годагог i як клacний кepiвник.
Koжeн cтyдeнт III кypcy мав пpoвecти yпpoдoвж шecти тижнiв 4-6 пpoбних ypoкiв з нacтyпним ix aнaлiзoм i пpoтoкoлoм i пicля зaкiнчeння пpaктики зpoбити звiт ^o cвoю poбoтy на пeдaгoгiчнiй paдi шкoли.
Щoдo opгaнiзaцiя пpaктики, то пepeд ïï пoчaткoм на тожгому фaкyльтeтi були пpoвeдeннi кypcoвi вступш кoнфepeнцiï та iнcтpyктивнi нapaди гpyпoвoдaми-мeтoдиcтaми. Пicля зaкiнчeння пpaктики на фaкyльтeтax пpoxoдили тeмaтичнi зaключнi кoнфepeнцiï.
Bиклaдaчi iнcтитyтiв вимагали вiд cтyдeнтiв oбoв'язкoвoгo викopиcтaння нaoчниx пociбникiв i пpилaдiв. Для yнiфiкaцiï вcьoгo пpoцecy ^актит вci пpaктикaнти oтpимyвaли iнcтpyкцiï з таких питань: 1) як власти кoнcпeкт ypoкy; 2) як aнaлiзyвaти ypoк; 3) як oцiнювaти ypo^ 4) як пpoтoкoлювaти ypoк; 5) як отладата iндивiдyaльний poбoчий план cвoеï пpaктики.
Koнтpoль за пpoxoджeнням пpaктики здiйcнювaвcя зaвiдyвaчeм пpaктики та зaгaльнoiнcтитyтcьким кepiвникoм пpaктики.
Щoб зpoзyмiти, як пpoxoдилa пeдaгoгiчнa пpaктикa в дocлiджyвaний пepioд y peгioнaльниx BH3, вiзьмeмo для пpиклaдy Kpeмeнeцький годагопчний iнcтитyт. Пeдaгoгiчнa пpaктикa y 1956-1957 н. p. тpивaлa в ньoмy вiciм тижнiв y cьoмoмy ceмecтpi, пepeвaжнo y VIII-X клacax мicькиx та ciльcькиx шкiл з 25.0S.1956 p пo 29.10.1956 p. За даними apxiвниx джepeл [10], вoнa пpoxoдилa нe тiльки y штолах Kpeмeнця, а й y cyc^mx мicтax та ceлищax мытого типу: Збapaжi, Tepнoпoлi, Bишнiвцi, ^чаев^ Шyмcькy.
У кiнцi cepпня пepeд пoчaткoм пpaктики кaфeдpи пpoвeли кoлoквiyми з мeтoю пepeвipки, як cтyдeнти oзнaйoмлeнi з шкiльними пiдpyчникaми, пpoгpaмaми та пpoгpaмoвaними мaтepiaлaми. Koжeн cтyдeнт пpoвiв пo 20-35 ypoкiв шд чac cтaжepcькoï пpaктики, вiдвiдaв го 20-30 ypo^ вчитeлiв, якi викладали пpeдмeти вiдпoвiднoï cпeцiaльнocтi.
Пiд чac cтaжepcькoï пpaктики cтyдeнти були y poлi вчитeлiв та клacниx кepiвникiв. Boни пpoвoдили ypoки згiднo з poзклaдaм y тих клacax, дo яких були пpикpiплeнi як пoмiчники
Hayкoвi зaпиеки. Cepiя: пeдaгoгiкa. - 2016. - № 2.
99
УДОСКОНАЛЕННЯ ПОДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х ВЧИТЕЛ1В ТЕХНОЛОГ1Й _ТА ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ_
класного KepiBH^a. Bei уроки i виховш заходи студенти готували без допомоги вчигслГв i методистiв.
Проведене дослщження дозволяе зробити певш висновки:
1. Технолопчна (виробнича) практика передбачала роботу студенев педагогiчних iнститутiв на шдприемствах, якi виготовляли матерiальнi блага. Основними базами практики були потужш мiсцевi заводи. Студенти ознайомлювалися та вчилися користуватися тогочасними шструментами й обладнанням, працювали дублерами бiля досвiдчених пращвниюв або самостiйно виконували нескладнi виробничi завдання. У процесi практики студенти вели щоденник, на основi запишв в якому звiтували у кшщ проходження практики на пiдсумковiй конференций
Педагогiчна практика проходила у звичайних середнiх школах або в школах з виробничим навчанням. Практиканти здшснювали навчання учнiв середнiх та старших клашв. Майбутнi вчителi фiзики, основ виробництва або трудового навчання (технологш) навчали старшокласникiв фiзики, технiки, електротехшки, машинознавства, автосправи чи шшо! техшки на основах виробництва.
В сучасних умовах, здшснюючи пошук шляхiв вдосконалення проведення технологiчних i педагогiчних практик для майбутшх учителiв технологiй, варто взяти до уваги досвщ проведення таких практик у 1950-т роки. Доцшьно, зокрема, звернути увагу на таке: проходження технолопчно! практики не тшьки в мiсцевих пiдприемствах, айв шших населених пунктах з метою забезпечення умов, максимально наближених до майбутньо! професшно! дiяльностi; надання можливост студентам пiд час технолопчно! практики отримати розряди робггничих професiй; виготовлення наочних посiбникiв у процесi проходження педагопчно! практики; органiзацiя частини практики в останнш декадi серпня з метою надання студентам можливост брати участь у вчительських серпневих конференщях або методичних об'еднаннях чи нарадах, складаннi календарних планiв тощо.
У подальших наукових пошуках варто здшснити ретроспективне дослiдження методичних аспектiв проведення технолопчних та педагогiчних практик у школах з виробничим навчання. Доцшьно шукати шляхи вдосконалення проведення технолопчних практик на сучасних шдприемствах та педагопчних практик у школах з технолопчним профшем навчання.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гарпн В. Становления системи подготовки вчител1в трудового навчання в Укра!ш (друга половина ХХ столитя 50-60 роки) / В. Гарпн // Технолопчна освгта: досвщ перспективи, проблеми. - 2010. - № 6. - С. 10-17.
2. Грановська В. I. З досввду оргашзаци педагопчно! практики / В. I. Грановська // Пращ i матер1али науково-методично! ради; ред. Г. Т. Антоша. - К., 1961. - Вип. VIII: Виробнича i педагопчна практики. - С. 81-82.
3. Зведений р1чний звгт про педагопчну роботу вуз1в за 1949-1950 рр. Центральний державний арх1в вищих оргашв влади Укра!ни (дал1 - ЦДАВО Укра!ни). Ф. 166, оп. 15, спр. 822, арк. 91.
4. Крицький О. £. Орган1зац1я та проведення педагопчно! практики / О. £. Крицький // Пращ i матер1али науково-методично! ради; ред. Г. Т. Антоша. - К., 1961. - Вип. VIII: Виробнича i педагопчна практики. - С. 83-84.
5. Лист Мшютерства освгш УРСР в!д 21.01.1957. ЦДАВО Укра!ни. Ф. 166, оп. 15, спр. 2082, арк. 7.
6. Про тдготовку педагопчних кадр1в у педагопчних навчальних закладах захвдних, 1зма!льсько!, Черн1вецько! та Закарпатсько! областей УРСР: постанова Ради Мшютр1в УРСР № 1546 ввд 22.05.1950 р. ЦДАВО Укра!ни. Ф. 166, оп. 15, спр. 764, арк. 150-154.
7. Проект програми виробничо! практики студенпв ф1зико-математичного факультету, педагопчних шститупв, спец1альн1сть ф1зика, основи виробництва, креслення. ЦДАВО Укра!ни. Ф. 166, оп. 15, спр. 2082, арк. 8-21.
8. Р1чний звгт про роботу Вшницького педагог1чного шституту за 1956-1957 навчальний р1к. ЦДАВО Укра!ни. Ф. 166, оп. 15, спр. 2085, арк. 1-57.
9. Р1чний звгт про роботу Ки!вського педагог1чного 1нституту за 1956-1957 навчальний р1к. ЦДАВО Укра!ни. Ф. 166, оп. 15, спр. 2088, арк. 1-69.
10. Р1чний звгт про роботу Кременецького педагопчного 1нституту за 1956-1957 навчальний р1к. ЦДАВО Укра!ни. Ф. 166, оп. 15, спр. 2094, арк. 1-71
УДОСКОНАЛЕННЯ ПОДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х ВЧИТЕЛ1В ТЕХНОЛОГ1Й _ТА ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ_
11. Р!чний зв!т про роботу Харшвського педагог!чного !нституту за 1956-1957 навчальний р!к. ЦДАВО Укра!ни. Ф. 166, оп. 15, спр. 2102, арк. 1-103.
12. Русаков М. Г. Про заходи полшшення практично! подготовки студент!в, як! навчаються без в!дриву в1д виробництва / М. Г. Русаков // Пращ i матер1али наук.-метод. ради; ред. Г. Т. Антоша. - К., 1961. - Вип. VIII: Виробнича i педагог!чна практики. - С. 24-29.
13. Степенко В. П. Роль производственной практики в подготовке учителя физики и труда / В. П. Степенко // О подготовки учителей общетехнических и производственных дисциплин для средней общеобразовательной школы: сб. статей; под ред. К. А. Ивановича; сост. сб. Н. П. Суворов. - М.: Изд-во Акад. пед. наук РСФСР, 1962. - С. 141-145.
14. Струганець Б. В. Подготовка учител1в трудового навчання у вищих навчальних закладах Укра!ни (1958-1994 рр.): дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / Б. В. Струганець. - Терноп!ль, 1995. - 161 с.
15. Чеп!ль М. М. Подготовка вчителя трудового навчання: 1стор1я, реал!! та перспективи: монограф1я / М. М. Чепшь, А. В. Федорович. - Дрогобич: ДДПУ 1м. I. Франка, 2008. - 240 с.
16. Шиманович I. О. Практика в систем! пол!техн!чно! тдготовки майбутн!х учител!в (50-т! - початок 60-х рок!в ХХ ст.) / I. О. Шиманович // Педагог!чний альманах: зб. наук. праць / П!вденноукр. pег!он. !н-т п!слядиплом. осв!ти пед. кадp!в. - Херсон, 2011. - Вип. 10. - С. 305-309.
REFERENCES
1. Gargin V. V. Stanovlennya sy'stemy' pidgotovky' vchy'teliv trudovogo navchannya v Ukrayini (druga polovy'na XX stolittya 50-60 roky') [Becoming of system of preparation of teachers of labour studies is in Ukraine (second half of ХХ age 50-60 years)]. Texnologichna osvita: dosvid, perspekty'vy', problemy', Pereyaslav-Xmel'ny'cz'ky'j, 2010, Vol. 6, pp. 10-17.
2. Granovs'ka V. I. Z dosvidu organizaciyi pedagogichnoyi prakty'ky' [The experience of teaching practice]. Praci i materialy' naukovo-metody'chnoyi rady', red. G. T. Antosha, Min-vo vy'shhoyi i seredn'oyi osvity' URSR, Ky'yiv. derzh. un-t im. T. G. Shevchenka, Ky'yiv, 1961, Vol. VIII. Vy'robny'cha i pedagogichna prakty'ky', pp. 81-82.
3. Zvedeny'j richny'j zvit pro pedagogichnu robotu vuziv za 1949-1950 rr. [The consolidated annual report on the teaching work of universities for the 1949-1950 year]. Central'ny'j derzhavny'j arxiv vy'shhy'x organiv vlady' Ukrayiny' (dali [under] - CzDAVO Ukrayiny'). F. 166, op. 15, spr. 822, ark. 91.
4. Kry'cz'ky'j O. Ye. Organizaciya ta provedennya pedagogichnoyi prakty'ky' [Organization of teaching practice]. Praci i materialy' naukovo-metody'chnoyi rady', red. G. T. Antosha, Min-vo vy'shhoyi i seredn'oyi osvity' URSR, Ky'yiv. derzh. un-t im. T. G. Shevchenka, Kyiv, 1961, Vol. VIII. Vy'robny'cha i pedagogichna prakty'ky', pp. 83-84.
5. Ly'st Ministerstva osvity' URSR vid 21.01.1957 [Letter of the Ministry of Education USSR from 01.21.1957]. CzDAVO Ukrayiny', F. 166, op. 15, spr. 2082, ark. 7.
6. Pro pidgotovku pedagogichny'x kadriv u pedagogichny'x navchal'ny'x zakladax zaxidny'x, Izmayil's'koyi, Chernivecz'koyi ta Zakarpats'koyi oblastej URSR : postanova Rady' Ministriv URSR № 1546 vid 22.05.1950 r. [On training of teaching staff in educational institutions western Ismail, Chernivtsi, and Zakarpattia regions of the USSR: USSR Council of Ministers Decree number 1546 of 22.05.1950]. CzDAVO Ukrayiny'. F. 166, op. 15, spr. 764, ark. 150-154.
7. Proekt programy' vy'robny'choyi prakty'ky' studentiv fizy'ko-matematy'chnogo fakul'tetu, pedagogichny'x insty'tutiv, special'nist' fizy'ka, osnovy' vy'robny'cztva, kreslennya [The draft program of students' practical training of physics and mathematics faculty, educational institutions, specialty physics, fundamentals of production drawings]. CzDAVO Ukrayiny'. F. 166, op. 15, spr. 2082, ark. 8-21.
8. Richny'j zvit pro robotu Vinny'cz'kogo pedagogichnogo insty'tutu za 1956-1957 navchal'ny'j rik [The annual report of the Vinnytsia Pedagogical Institute 1956-1957 academic year]. CzDAVO Ukrayiny'. F. 166, op. 15, spr. 2085, ark. 1-57.
9. Richny'j zvit pro robotu Ky'yivs'kogo pedagogichnogo insty'tutu za 1956-1957 navchal'ny'j rik [The annual report of the Kiev Pedagogical Institute for the 1956-1957 academic year]. CzDAVO Ukrayiny'. F. 166, op. 15, spr. 2088, ark. 1-69.
10. Richny'j zvit pro robotu Kremenecz'kogo pedagogichnogo insty'tutu za 1956-1957 navchal'ny'j rik [The annual report of the Kremenets Pedagogical Institute 1956-1957 academic year]. CzDAVO Ukrayiny'. F. 166, op. 15, spr. 2094, ark. 1-71
11. Richny'j zvit pro robotu Xarkivs'kogo pedagogichnogo insty'tutu za 1956-1957 navchal'ny'j rik [The annual report on the activities of the Kharkov Pedagogical Institute 1956-1957 academic year]. CzDAVO Ukrayiny'. F. 166, op. 15, spr. 2102, ark. 1-103.
12. Rusakov M. G. Pro zaxody' polipshennya prakty'chnoyi pidgotovky' studentiv, yaki navchayut'sya bez vidry'vu vid vy'robny'cztva [On measures to improve the practical training of students studying on the job]. Praci i materialy' nauk.-metod. rady', red. G. T. Antosha, Min-vo vy'shhoyi i sered. osvity' URSR,
УДОСКОНАЛЕННЯ ПОДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х ВЧИТЕЛ1В ТЕХНОЛОГ1Й _ТА ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ_
Ky'yiv. derzh. un-t im. T. G. Shevchenka, Ky'yiv, 1961, Vol. VIII. Vy'robny'cha i pedagogichna prakty'ky', pp. 24-29.
13. Stepenko V. P. Rol' proizvodstvennoj praktiki v podgotovke uchitelja fiziki i truda [The role of the practical training in the preparation of the teacher of physics and labor]. O podgotovki uchitelej obshhetehnicheskih i proizvodstvennyh disciplin dlja srednej obshheobrazovatel'noj shkoly. sb. statej, pod red. K. A. Ivanovicha. sost. sb. N. P. Suvorov, Moscow, Izd-vo Akad. ped. nauk RSSSR, 1962, pp. 141-145.
14. Struganecz' B. V. Pidgotovka uchy'teliv trudovogo navchannya u vyshhyx navchalnyx zakladax Ukrayiny' (1958-1994). Dys, kand. ped nauk [Training of teachers of labor studies at higher educational institutions of Ukraine (1958-1994). Dr. ped. sci. diss], Ternopil, 1995, 161 p.
15. ChepiF M. M, Fedorovy'ch A. V. Pidgotovka vchy'telya trudovogo navchannya: istoriya, realiyi ta perspekty'vy' [Training of teachers of labor studies: history, realities and prospects]. Monografiya, za red. M. M. ChepiF, Drogoby ch, DDPU im. Ivana Franka, 2008, 240 p.
16. Shy manovy ch I. O. Praktyka v sy stemi politexnichnoyi pidgotovky' majbutnix uchy teliv (50-ti -pochatok 60-x rokiv XX st.) [Practice in the sysem of polytechnic training of future teachers (50's - early 60-th of XX century)]. Pedagogichnyj al'manax, zb. nauk. pr., Pivdennoukr. region. in-t pislyadyplom. osvity' ped. kadriv, Xerson, 2011, Vol. 10, pp. 305-309.
УДК 371.13:37.035.3
I. В. КОТИК
СТРУКТУРНО-ЗМ1СТОВА МОДЕЛЬ ПРОЦЕСУ ФАХОВО1 П1ДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х ВЧИТЕЛ1В ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ
Виявлено та обтрунтовано структурно-змiстовi компоненти моделi процесу фахово' пiдготовки майбутнiх вчителiв трудового навчання, складовими яко' е розкриття змiсту понять «трудове навчання» та «технологiя», визначення теоретико-методологiчноi основи процесу фахово' пiдготовки, основнi принципи та пiдходи, на яких вона заснована, мета i завдання, шляхи i засоби досягнення, форми i домiнуючi методи, суб 'екти взаемодП та виховного впливу, критери пiдготовленостi (компетенттсть). Заключним компонентом структурно-змiстовоi моделi пiдготовки вчителя трудового навчання визначено вимоги щодо його професшно'' компетентностi, що е критерiем фахово' пiдготовленостi. Орiентацiя на квалiфiкацiйнi характеристики вчителя трудового навчання дасть можливiсть в подальшому розвинути особистiснi якостi вчителя та пiдвищити його педагогiчну майстернiсть.
Ключовi слова: вчитель, трудове навчання, фахова пiдготовка, структурно-змiстова модель.
И. В. КОТИК
СТРУКТУРНО-СОДЕРЖАТЕЛЬНАЯ МОДЕЛЬ ПРОЦЕССА СПЕЦИАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКИ БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ ТРУДОВОГО ОБУЧЕНИЯ
Выявлены и обоснованы структурно-содержательные компоненты модели процесса профессиональной подготовки будущих учителей трудового обучения, составляющими которой является раскрытие содержания понятий «трудовое обучение» и «технология», определение теоретико-методологической основы процесса профессиональной подготовки, основные принципы и подходы, на которых она основана, цели и задачи, пути и средства достижения, формы и доминирующие методы, субъекты взаимодействия и воспитательного воздействия, критерии подготовленности (компетентность). Заключительным компонентом структурно-содержательной модели подготовки учителя трудового обучения определены требования к его профессиональной компетентности, которая является критерием профессиональной подготовленности. Ориентация на квалификационные характеристики учителя трудового обучения позволит в дальнейшем развить личностные качества учителя и повысить его педагогическое мастерство.
