CC BY
30
2. Бондаренко О. О. Оргашзацшно-педагопчш засади дiяльностi утверситетських осередюв культури в Польщi: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / О. О. Бондаренко. - Суми, 2012. -20 с.
3. Василюк А. В. Тенденцп реформування шкшьно! освгга Польщi (ХХ - початок XIX ст.): дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.01 / А. В. Василюк. - К., 2011. - 462 с.
4. Майборода В. С. Розвиток ушверситетсько! освгги та науки в польщг (юнець ХХ - початок ХХ1 столптя): автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / В. С. Майборода. - К., 2011. - 24 с.
5. Морпз Я. Система професшно! тдготовки вчителя i шляхи !! оптишзаци в умовах розвитку сучасно! освiти Польщi: автореф. дис. ... д-ра пед. наук: спец. 13.00.04 / Я. Морпз. - К., 2004. - 43 с.
6. Нестеренко I. Б. Модершзащя змкту вищо! педагопчно! освгга в Польпц за умов европейсько! штеграцп: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / I. Б. Нестеренко. - Суми, 2014. - 20 с.
7. Словник шшомовних слгв. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.jnsm.com.ua/ures/book/index.shtml
8. Сухомлинська О. В. 1сторико-педагопчний процес: тдходи до загальних проблем / О. В. Сухомлинська. - К.: А.П.Н., 2003. - 68 с.
9. Шемпрух I. Тенденцп розвитку педагопчно! освгга вчш^в у Польщi (1918-1999 рр.): автореф. дис. .д-ра пед. наук: 13.00.04 / I. Шемпрух. - К., 2001. - 43 с.
10. Draus J. Historia wyshowania. Wiek XIX i XX. T. 2 / Jan Draus, Ryszard Terlecki. - Krakow: Wydawnictwo WAM, WSFP „Ignatianum", 2005. - 333 s.
11. Nowak M. Teorie i koncepcje wychowania / Marian Nowak. - Warszawa: Wydawnictwo Akademickie i Profesjonalne, 2008. - 580 c.
12. P^cherski M. Organizacja oswiaty w Polsce w latach 1917-1969. Podstawowe akty prawne / M. P^cherski, M. Swi^tek. - Warszawa, 1978. - 411 s.
13. Rozporz^dzenie Ministra Nauki i Szkolnictwa Wyzszego z dnia 17 stycznia 2012 r. w sprawie standardów ksztalcenia przygotowuj^cego do wykonywania zawodu nauczyciela / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU20120000131.
УДК 378.011.3 - 051(44) (043.3)
Т. Г. ХАРЧЕНКО
РОЗВИТОК П1СЛЯДИПЛОМНО1 ПЕДАГОГ1ЧНО1 ОСВ1ТИ У ФРАНЦЫ В ДРУГ1Й ПОЛОВИН1 ХХ СТОЛ1ТТЯ
np0aHanÍ30eaH0 oco6nueocmi розвитку тслядипломноi педагогiчноi oceimu у Францп в другш половит ХХ ст. Виявлено основш етапи цього процесу: eid появи перших короткострокових i довгострокових стажувань для вчumелiв-прaкmuкiв до оргатзацп таких форм прoфеciйнoi тдготовки, як утверситетсью конференцй, нацюнальт семтари, лтт утверситети тощо.
Ключовi слова: Франтя, тслядипломна педaгoгiчнa освта, етапи розвитку, вчитель, утверситет, утверситетський тститут з прoфеciйнoi тдготовки вчumелiв.
Т. Г. ХАРЧЕНКО
РАЗВИТИЕ ПОСЛЕДИПЛОМНОГО ПЕДАГОГИЧЕСКОГО ОБРАЗОВАНИЯ ВО ФРАНЦИИ ВО ВТОРОЙ ПОЛОВИНЕ ХХ СТОЛЕТИЯ
Проанализированы особенности развития последипломного педагогического образования во Франции во второй половине ХХ века. Выявлены основные этапы этого процеса: от появления первых краткосрочных и долгосрочных стажировок для учителей-практиков до организации таких форм профессиональной подготовки, как университетские конференции, национальные семинары, летние университеты и др.
Ключевые слова: Франция, последипломное педагогическое образование, этапы развития, учитель, университетский институт по профессиональной подготовке учителей, университет.
T. G. KHARCHENKO
THE DEVELOPMENT OF POST-DIPLOMA PEDAGOGICAL EDUCATION IN FRANCE IN THE SECOND PART OF THE TWENTIETH CENTURY
There has been realized peculiarities' analysis of post-diploma pedagogical education development in France in the second part of the twentieth century in the article. There have been determined essential stages of its development: from passing first short-term and long-term practical training for teachers-practicians to organizing such forms of professional training as university conferences, national seminars, summer universities, etc.
Keywords: France, post-diploma education, stages of development. teacher, UIPU, university.
Утворення загального европейського простору вищо! осв1ти - актуальне завдання у сучасному мшливому свт з його швидкоплинними процесами, новими орiентирами, переоцшкою традицшних суспшьних, полпичних i культурних засад. У зв'язку з цим, для нашо! кра!ни е дуже важливим досвiд шших кра!н свiту, що досягли позитивних результалв у розробцi загальноевропейських принцитв оргашзаци вищо! освiти, педагопчно! зокрема. Особливий iнтерес для укра!нсько! педагопчно! освiти становить досвiд професшно-педагопчно! пiдготовки викладачiв у Франци. Протягом останшх десятилiть вищi навчальнi заклади (ВНЗ) ще! кра!ни працювали над пошуком удосконалено! моделi !х функцюнування.
Увагу багатьох вiтчизняних учених привертають педагогiчнi досягнення Франци. Окремi аспекти оргашзаци навчально-виховного процесу у французьких середнiх i вищих навчальних закладах висвилено в дисертацiях О. Алексеево!, О. Бажановсько!, О. Бочарово!, М. Зверево!, О. Маленко, В. Полтавець, Л. Шаповалово!. Проблемам профеайно! тдготовки фахiвцiв у Франци присвячено науковi розввдки О. Авксентьево! (лiнгвiстична тдготовка iноземних фанвщв) i Г. Лещук (пiдготовка фахiвцiв сощально! сфери). Теоретичт засади розвитку й саморозвитку особистосп в осв1тн1й системi ще! кра!ни розглянуто в дисертацiйнiй ро6от1 Л. Зязюн. Становлення й розвиток ушверситетсько! осв1ти Франци в XIX-XX ст. до^джував А. Максименко. Деяк аспекти розвитку французько! системи профеайно! подготовки майбутнiх учител^в висвiтленi в дисертащях О. Голотюк, В. Лащимно!, О. Романенко.
Проте попередне вивчення в!тчизняних наукових порiвняльно-педагогiчних праць показало, що проблема розвитку педагопчно! осв1ти у Франци в 1сторичному аспектi ще не була предметом спещального наукового до^дження.
Мета статт - виявити етапи та осо6ливост1 розвитку французько! тслядипломно! педагогiчно! осв1ти в другш половин1 ХХ ст.
Пiслядипломна педагопчна освiта у Франци е складовою системи професшно! п1дготовки вчителiв. Розумшня особливостей !! функдiонування дае змогу глибше усввдомити тенденци розвитку сучасно! теорп та практики процесу навчання шк1льних педагогiв у ц1й кра!ш. Аналiз науково-педагогiчних джерел 1з проблеми дослiдження дозволяе зробити висновок, що в результат! державно! полпики уряду Французько! Республши система тслядипломно! педагопчно! освпи в цш кра!нi у своему розвитку пройшла кiлька етатв.
Зауважимо, що закон в1д 16 липня 1971 р. додав лептимносп системi п1слядипломно! осв1ти в кра!ш. Уперше принципи органiзацi! осв1ти протягом життя (La formation continue) для вчителiв було викладено в циркуляр! мшстерства нацiонально! осв1ти Франци № 72-240 в1д 20 червня 1972 р. Текст документа був адресований ректорам, шспекторам академш (навчальний округ у Франци), директорам нормальних шил (педагопчний навчальний заклад до 1989 р.) i департаментським iнспекторам державно! осв1ти. У ньому зазначалося, що впровадження цих принципов мае дозволити гнучко i в строк оргашзувати систему п1слядипломно! осв1ти вчителiв. Учителям пропонувалися диференцiйованi п1дходи в оргашзаци стажувань i термiнiв перепiдготовки. У перспективi iнспектори академiй повинн1 були розробити й погоджувати з департаментскими iнспекторами, директорами, викладачами нормальних шил i представниками в1д учителiв у паритетному оргаш план тдвищення квалiфiкацi! педагогiчних кядр1в для кожного департаменту [1].
Спочатку реформатори педагопчно! освпи у Франци вир1шили, що в перехiдний перiод поетапного запуску Нацюнального плану п1слядипломного навчання вчителiв треба враховувати дв1 основн1 необхiднi умови: по-перше, забезпечити в 6-р1чний термш тдвищення
квалiфiкацiï защкавлених штатних y4m^ib (KpiM тих, хто закiнчив нормальш школи менше 5 рок1в потому, а також викладачiв старше 50 рошв); по-друге, тдготувати й проконтролювати поетапний розвиток системи пiдвищення квалiфiкацiï вчителiв з урахуванням регiональних i мiсцевих умов розвитку й потреб.
З початку 1972/73 навчального року два види пiслядипломноï тдготовки були запропоноваш вчителям: довгострокове стажування (Les opérations de longue durée) i короткостроковi шеститижневi (Les opérations d'une durée moyenne) курси. Довгострокове стажування ввдповщае триместру, пiд час якого вчителш замiнюють у класах студенти-практиканти другого року професiйного навчання, як1 стажуються таким чином в умовах, максимально наближених до реальноï' дiйсностi. На короткострокових курсах замша вчителiв у ïхнiх класах здшснюеться заступниками вчителiв школи. Шеститижневi курси були оргашзоваш по всiй краш впродовж усього навчального року у вигляд неперервних стажувань.
1нспекторам академш було доручено скласти до шнця 1972/73 навчального року програми стажувань, звертаючи особливу увагу на два основш принципи: по-перше, кожен стаж щодо тдвищення квалiфiкацiï вчителiв повинен бути пов'язаний з аналiзом ïхнiх освiтнiх потреб (вiн мае включати механiзми, як1 дозволяють сформулювати й дагностувати потреби вчителя); по-друге, цш й програми пiдготовки повиннi бути узгоджеш мiж методистами та вчителями, котрi навчаються. Якою б не була тривалють стажування, воно мае оргашзовуватися на основi чергування теори й практики на педагогiчномy майданчику.
Для забезпечення практично!' реалiзацiï вказаних принципiв i певно1' системностi мшстерство нацiональноï освiти Францiï запропонувало там схеми проведения курив тдвищення квалiфiкацiï.
Триместрове довгострокове стажування починаеться з попереднього етапу.
Попереднiй етап: уведення на посаду вчителя-стажиста в клас учителя; координащя дiй; встановлення спшьно плану роботи (тривалiсть - тиждень).
Етап № 1. Залежно ввд кiлькостi вчителiв, якi стажуються, створюеться одна або кiлька груп. Максимальна шльшсть стажистiв у кожнiй з груп не повинна перевищувати 10 оиб. Група перебувае пiд ввдповщальшстю департаментського iнспектора округу. Викладачi нормальних шк1л братимуть участь в робот цих груп. Цей етап мае за мету виробити yсвiдомлення потреб yчителiв-стажистiв й навчити 1х формулювати висловлювання. У ходi навчання оргашзуються рiзнi види дiяльностi: вiзити до навчальних закладiв, аналiзи освiтнiх досягнень у школi або поза нею, збори й дебати, складання й редагування звiтiв (тривалiсть -один тиждень).
Етап № 2. Навчання в нормальнш школi в сyпроводi ïï викладачiв та окружного департаментського шспектора. Пiсля першого етапу, присвяченого штерпретацп вчителями сво1х потреб у професшнш пiдготовцi, цей перiод присвячено переважно вивченню цiлей i методiв педагогiчноï пiдготовки та ïï рiзним аспектам: методи й змiст освии, взаемини вчитель - учень, безперервне спостереження, шкiльне життя, стосунки з батьками тощо (тривалiсть -чотири тижнi).
Етап № 3. Повернення в округ, групи, iдентичнi тим, що були на першому етат, и1д вiдповiдальнiсть департаментського iнспектора й викладач1в нормальноï школи. Мета цього перiодy - дозволити стажистам усввдомити й зробити висновок, наск1льки новi поняття й досвiд, набyтi протягом попереднього етапу, вiдкривають новi перспективу в 1хнш професiï. Третiй етап може включати дп й прийоми, подiбнi до тих, що були в першому етат, але вже бшьш чико орiентованi на аналiз досвiдy безпосередньоï особистоï yчастi. Кожен стажист може виступити перед членами своеï групи. У цей час учитель-стажист забезпечуе безперервнiсть навчального процесу в класi (тривалiсть - один тиждень).
Етап № 4. Навчання в нормальнш школ^ здшснюване ïï викладачами за участю департаментського шспектора. Цей етап продовжуе i розвиваеформи тдготовки другого етапу, але вже у свiтлi спостережень i експерименпв, зроблених протягом попереднього перiодy. Подiбна групова робота дозволить поглиблення в тому або шшому напрямку, з урахуванням особистих потреб, виражених стажистами (тривалють - чотири тижнi).
Етап № 5. Стажування проходить у нормальнш школi та OKpy3i, у присутностг департаментського шспектора й викладачiв цieï школи. Етап мае подвшну мету: 1) тдвести перший пiдсумок процесу тдвищення квалiфiкацiï; 2) органiзувати необхiдну дiяльнiсть для продовження навчання i введения змш у професiйну практику (тривалiсть - один тиждень).
У всiх етапах довгострокового стажу вчителi зайнятi повний робочий день [1].
Розглянемо особливосп оргашзацп шеститижневих курсiв пiдвищения кватфшаци вчителiв. Вiдмiннiсть у ïx тривалосп зумовлюе iншу структуру. Теоретики й практики педагогiчноï освiти, розробляючи концепщю пiслядипломноï пiдготовки вчителiв, вiдзначали, що короткостроковi курси не повиннi трактуватися як просте скорочення стажування вдмч^ а повиннi зробити ставку на принципово новi iдеï.
Етап № 1. Шсля прийому вчителя в класах для замiни викладача-стажиста цей перюд збiгатиметься з першим етапом триместрового стажу. Вш повинен включати один день спiльного обговорення вчителями й викладачами нормальних шк1л цшей i програми пiдготовки (тривалiсть - один тиждень).
Етап № 2. Шдготовка в нормальнш школi в супроводi ïï викладачiв i департаментського шспектора народно1' освiти. Не нехтуючи вивченням загальних аспектiв педагогiчноï дiяльностi, кожне органiзоване стажування зможе ввддати прiоритет особливому напрямку, присвяченому чи то змюту, чи то методищ, чи то, у разi потреби, рiвню викладання. У зв'язку з потребами мюцевого регiону цi стажування зможуть також торкнутися особливих аспекпв, зокрема, викладання дiтям-iноземцям, тощо (тривалють - п'ять тижнiв).
Протягом останнього тижня органiзовувалися численнi збори, в яких беруть участь стажисти, методисти нормальних шил, шспектори. Мета засвдань - тдвести тдсумок стажування й продумати форми роботи з використанням його результатiв пiсля повернення вчителiв у сво1' класи. На кожному етат учителi зайнят! повний робочий день.
Пращвники мiнiстерства нацiональноï освпи Францiï припустили, що навчальний рш дае можливiсть органiзувати шiсть стажувань по шiсть тижиiв кожне. При цьому допускаеться, що рiзнi труднощi практичного характеру (канiкули, як1 розбивають на частини шк1льний рiк, завантажешсть кшця навчального року тощо) можуть бути перешкодою цiй програмi. У раз^ якщо перешкоди неможливо подолати, необхвдш змiни до плану тдвищення квалiфiкацiï вчителiв мали внести шспектори академп.
У межах плану тдготовки вчителiв, установленого для кожного департаменту, призначення вчителiв, покликаних пройти стаж у системi пiслядипломноï педагогiчноï освпи, здiйснюеться у вiдповiдниx паритетних шстанщях.
Виклик кандидатур супроводжуеться програмою оргашзованих стажувань протягом наступного навчального року; ця програма мiстила дати, тривалють i теми, пропонованi для кожного стажування. Департаментсьш iнспектори й директори нормальних шкiл покликанi найповнiше прошформувати вчителiв про можливостi, що надаються 1'м, а також дати рекомендаций щоб стимулювати кандидаттв повiдомляти про справжш сво1' потреби. Вони повинш поклопотатися також, щоб план тслядипломно1' освiти вчителiв здiйснювався в найсприятливших умовах.
Щодо призначення стажистiв, то пращвники мшстерства нацiональноï освiти Францп вважали, що повиннi бути взял до уваги пропонованi орiентовно таю критери: географiчнi чинники, рiзниця у вщ та практичному досвiдi в групах, типи виражено1' мотивацiï тощо [1].
Наступним етапом у розвитку системи пiслядипломноï педагогiчноï освiти у Франци можна розглядати започаткування в 1982 р. в кожнш академп мережi нових закладiв у системi неперервно1' освiти вчителiв - закладiв пiдготовки кадрiв для нацiональноï системи освпи (Les Missions Académiques de Formation des personnels de l'Education Nationale - MAFPEN). Першочерговим завданням цих закладiв був аналiз потреб у тдготовщ, перепiдготовцi та тдвищенш квалiфiкацiï педагогiчниx кадрiв через поглиблене вивчення ресурсiв i можливостей кожно1' академiï. Поступово MAFPEN перейшли ввд надання послуг у пiдвищеннi квалiфiкацiï окремих учителiв до участi в тдвищенш якосп роботи всього педагопчного колективу школи. На нарадi керiвникiв MAFPEN у Лiонi (1990 р.) було зроблено висновок про гнучшсть та адаптившсть новостворено1' структури тслядипломно1' пiдготовки педагогiчниx кадрiв у крашг Вiдзначалась ïï здатнiсть задовольняти потреби окремих учителiв та цiлиx
колективiв, швидко реагувати на недолiки освинього процесу й вимоги мюцевих оргашв влади, виконуючи при цьому постанови державних оргашв та розпорядження мiнiстеpствa нaцioнaльнoï oсвiти [2, с. 109-115]. «Новоствореш iнституцiï е здатними до самооновлення i трансформацп opгaнiзaцiйнoï системи залежно вiд змши ситуaцiï в суспшьствЬ» [3, с. 27].
Зауважимо, що вчителi початково1' й середньо1' школи у Франци належать до категорп державних службовщв. Оск1льки замовником пpoфесiйнoï пpaцi вчителя е громадянська держава, то на вчителiв поширюються всi зaгaльнi вимоги до державних службовщв, включаючи конкурсне обрання на посаду, пpoфесiйне вдосконалення й розвиток тощо [3, с. 105]. У декрет № 85-607 ввд 14 червня 1985 р. про профеайну пiдгoтoвку державних службовщв йдеться, що 1'хня пiслядиплoмнa професшна пiдгoтoвкa мае за мету дозволити защкавленим особам виконувати сво1' службoвi обов'язки в умовах найкращо1' ефективносп. Iï завдання повинно полягати в тому, щоб сприяти розвитку мобшьносп чиновников i створювати умови ефективно1' piвнoстi в дoступi до piзних чинiв й посад i чоловтв, i ж1нок.
Пiслядиплoмнa пpoфесiйнa тдготовка повинна бути спрямована на те, щоб полегшити доступ до першо1' або ново1' посади; допомогти виконувати сво1' функцioнaльнi обов'язки на належному фаховому piвнi; пiдгoтувaти до адмшютративних кoнкуpсiв; скоротити ризик непристосованост чиновнишв до евoлюцiï пpoфесiйних метoдiв i техшк; дозволити дiстaти доступ до посад, що вимагають ново1' квaлiфiкaцiï; сприяти набуттю, пiдтpимцi й удосконаленню знань, як1 вiдкpивaють перед чиновниками можливосп особистого та пpoфесiйнoгo вибору. У декрет! вщзначено, що вс вкaзaнi форми пiдгoтoвки мають здшснюватися на дистaнцiйних курсах, стажуваннях, оргашзованих поза робочим часом i курсах, як пoвнiстю або частково проходять у робочий час.
Згiднo зi статтею 12 декрету про професшну пiдгoтoвку державних службoвцiв чиновники мають право на тимчасове вивiльнення ввд посади для здiйснення навчання або до^джень, що мають характер державно1' вaжливoстi, а також на ввдпустку для тдвищення квaлiфiкaцiï. При цьому ввдзначено що, вiдпусткa не може перевищувати трьох poкiв протягом уаа кар'ери [4].
Започаткування меpежi MAFPEN у пiслядиплoмнiй педaгoгiчнiй пiдгoтoвки (19821992 pp.) i вихiд у сви декрету про пpoфесiйну тдготовщ державних службoвцiв (1985 р.) були результативними заходами у стaнoвленнi системи тслядипломно1' педaгoгiчнoï oсвiти у Францп. Проте, згiднo з oцiнкaми французьких та iнших загальноевропейських дoслiджень, присвячених проблемам пiдгoтoвки вчителiв, принципи й структура ще1' oсвiти не зазнали кардинальних змш [5].
Новий етап у розвитку тслядипломно1' педaгoгiчнoï осв^и у Фpaнцiï пов'язаний з прийняттям у 1989 р. закону про загальш принципи opгaнiзaцiï системи освии [6]. Кpiм того, що закон визначив oснoвнi нaцioнaльнi пpiopитети в гaлузi oсвiти на нaйближчi десятилитя, його важливим пунктом е заснування Унiвеpситетськoгo iнституту з пpoфесiйнoï тдготовки вчителiв (У1ППВ). Кpiм пpoфесiйнo-педaгoгiчнoï тдготовки майбутшх учителiв початково1' та середньо1' шк1л, у завдання У1ППВ входить оргашзащя стажувань з пiдвищення квaлiфiкaцiï виклaдaчiв у межах системи тслядипломно1' oсвiти.
Пiсля 1989 р. пргоритети Нaцioнaльнoгo плану пiдгoтoвки вчителiв встановлюються мiнiстеpствoм нaцioнaльнoï oсвiти Фpaнцiï зпдно з декретом «Про нoвi обов'язки шкш» (1994 р.). Вiдтoдi opгaнiзaцiя й змiст пiдгoтoвки вчителiв у межах системи тслядипломно1' педaгoгiчнoï осв^и залежить вiд змiн, як1 ввдбуваються в шкiльнiй системi й навколишньому сеpедoвищi. Мiнiстеpствo зосереджуе свою увагу на розвитку piзнoмaнiтних функцiй учителя та структурно-змютових змiнaх у дiяльнoстi школи [2, с. 115].
Так, у додатку до службово1' записки № 94-271 ввд 8 грудня 1994 р. oпублiкoвaнo пеpелiк компетенцш i здiбнoстей, якими повинен володии вчитель материнсько1' та початково1' школи [7]. Циркуляр № 97-123 ввд 23 травня 1997 р. мютить опис мiсiï викладача колежу, лщею загального й технoлoгiчнoгo навчання та професшного лiцею [8].
В обидвох документах особливо вiдзнaченo, що ви пеpеpaхoвaнi кoмпетенцiï, якими мае володии вчитель, не можуть бути засвоеш в повному oбсязi за час навчання в системi педагопчно1' oсвiти, а тому oвoлoдiння професшними кoмпетенцiями повинно вiдбувaтися поступово завдяки пpaктицi викладання та пiдвищення квaлiфiкaцiï вчителя в системi
пiслядиплoмнoï oсвiти. При цьoмy вчитель несе вiдпoвiдaльнiсть зa неoбxiднiсть пiдвищyвaти ршень пpoфесiйнoï кoмпетенцiï впpoдoвж yсieï свoeï кap'epи, дoпoвнювaти тa aктyaлiзyвaти свoï знaния, пoкpaщyвaти метoди нaвчaния й yдoскoнaлювaти кoмпетенцiï. Одним iз зaвдaнь педaгoгiчнoï oсвiти виклaдaчa e прищепити йoмy бaжaния дo poзвиткy здaтнoстi пiдвищyвaти ршень свoeï oсвiти пpoтягoм yсьoгo життя. Ця неoбxiднiсть зyмoвленa тим, ввaжaють фpaнцyзькi yченi, щoб дoзвoлити вчителевi вiдпoвiдaти oднoчaснo евoлюцiï системи oсвiти тa piвню poзвиткy йoгo пpедметa й aдaптyвaти свoю пpoфесiйнy дiяльнiсть дo дyже неoднopiднoгo кoнтингентy yчнiв, якi 6УДУТЬ шму дoвipенi пpoтягoм yсieï йoгo гар^ри [7; 8].
Осoбливе знaчения для пoдaльшoгo стaнoвления системи пiслядиплoмнoï шдготовки вчителiв у Фpaнцiï мaв лист мiнiстpa нaцioнaльнoï oсвiти «Рoзвитoк пiслядиплoмнoï пiдгoтoвки вчителiв пoчaткoвoï тa сеpедньoï лaнки й paдникiв з виxoвaння». Дoкyмент пiдписaний 12 березия 1998 р. й aдpесoвaний pектopaм тa iнспектopaм aкaдемiй, pектopaм У1ППВ i депapтaментським iнспектopaм системи нaцioнaльнoï oсвiти. В листi вкaзaнo, щo педaгoгiчнa oсвiтa й системa пiслядиплoмнoï шдготовки вчителiв мaють бути бiльш псш пoв'язaнi, знaчyщiсть У1ППВ пiдвищенa. Для pеaлiзaцiï цieï мети здiйснення пiслядиплoмнoï педaгoгiчнoï пiдгoтoвки дopyченo цим yнiвеpситетaм. Лист yтoчнюe цiлi й зaвдaння pефopми тa певну вiдпoвiдaльнiсть pектopiв aкaдемiй тa У1ППВ нoвiй opгaнiзaцiï системи пiслядиплoмнoï педaгoгiчнoï пiдгoтoвки.
Зпдш з дoкyментoм сyчaсний poзвитoк пiслядиплoмнoï педaгoгiчнoï oсвiти пoвинен вiдпoвiдaти певним щлям i зaвдaниям. no-перше, пoeднyвaти систему педaгoгiчнoï oсвiти й пiслядиплoмнoï тaк, щoб зaбезпечити спaдкoвiсть мiж yнiвеpситетськoю пiдгoтoвкoю й пpoцесoм пpoфесioнaлiзaцiï. no-друге, пiдвищити знaчyщiсть yнiвеpситетiв у пpoфесiйнiй пiслядиплoмнiй пiдгoтoвцi вчителiв; ця пoтpебa зyмoвленa неoбxiднiстю нaвчити вчителiв бpaти дo yвaги aктyaлiзaцiю зшнь, oстaннi нayкoвi дoслiджения в гaлyзi дисциплiн, щo виклaдaються, i педaгoгiки. Пo-тpетe, нaблизити пiдгoтoвкy вчителiв пoчaткoвoï й сеpедньoï лaнки, вpaxoвyючи взaeмoдoпoвненiсть i тpaнсвеpсaльнiсть деякиx кoмпетенцiй. no-четверте, збaгaтити змiст пiдгoтoвки вчителiв пpoтягoм життя piзними й взaeмoдoпoвнювaними фopмaми нaвчaния, якi пpoвoдять piзнi суб^кти педaгoгiчнoгo пpoцесy: виклaдaчi-дoслiдники, виклaдaчi пoчaткoвoï тa сеpедньoï шкoли. no-п'яте, в^дов^дата пoтpебaм виклaдaчiв, шил тa шшж нaвчaльниx зaклaдiв, yмiлo пoeднyвaти фopми пiдгoтoвки й пpoфесiйнy пpaктикy. Пo-шoсте, нaдaвaти в межax У1ППВ учителям пpoтягoм yсieï ïxньoï кap'epи мoжливiсть звеpтaтися дo нayкoвиx, педaгoгiчниx i культурна pесypсiв. Вкaзaнi зaвдaния зaпpoпoнoвaнi для pеaлiзaцiï, щoб oб'eднaти зaгaльними цiлями виклaдaчiв-дoслiдникiв, виклaдaчiв системи пoчaткoвoï й сеpедньoï oсвiти, iншиx yчaсникiв педaгoгiчнoгo пpoцесy, a тaкoж суб^кив, як дo ньoгo не нaлежaть. З цieю метoю неoбxiднo нaдaти в ïx poзпopяджения нaвчaльнi теxнoлoгiï, педaгoгiчнi зaсoби тa неoбxiднy дoкyментaцiю.
У листi мiнiстp зoбoв'язye У1ППВ pеaлiзyвaти цi цiлi. Вiн poбить aкцент нa тoмy, щo ввдтепер yнiвеpситети пoвиннi зaбезпечyвaти здiйснения пiслядиплoмнoï пiдгoтoвки вчителiв тaк, як це вготачеш в зaкoнi npo opiem^TO oсвiти вiд 10 липия 1989 р.
У зв'язку з цieю вимoгoю вiд 1998/98 нaвчaльнoгo po^ нa pектopiв aкaдемiй й У1ППВ пoклaденo певну вiдпoвiдaльнiсть. Ректop aкaдемiï мae пpaвo припиияти плaн poзвиткy пiслядиплoмнoï пiдгoтoвки вчителiв pегioнy. Для ^oro вiн пpoвoдить aнaлiз штреб педaгoгiчнoгo пеpсoнaлy, визнaчae нaпpями пiслядиплoмнoï пiдгoтoвки, фiксye пpiopитетнi цiлi й зaвдaння, якиx пoтpiбнo дoсягти, типи зaлyченoгo в пpoцес пiдгoтoвки кoнтингентy тa ритм pеaлiзaцiï плaнy, a тaкoж yпpoвaджye пpoцедypи oцiнювaния pеaлiзaцiï плaнy. Зв'язнiсть i цiлiснiсть мiж кoнцепцieю aкaдемiчнoгo плaнy пiслядиплoмнoï oсвiти тa йoгo здшсненням зaбезпечyeться зa дoпoмoгoю зaлyчения У1ППВ дo piзниx етaпiв пiдгoтoвки. Ректop вiдпoвiдaльний зa сyкyпнiсть aдмiнiстpaтивниx дiй стoсoвнo педaгoгiчниx пpaцiвникiв, щoдo якиx вiн e пpaцедaвцем. Вiн стежить, щoб opгaнiзaцiя пiслядиплoмнoï педaгoгiчнoï oсвiти не пoстaвилa пiд зaгpoзy нaлaгoджений нaвчaльний npo^a У1ППВ зaбезпечye здiйснения плaнy. У спiвпpaцi з pектopoм вiн визнaчae стpaтегiю, poзвитoк i фopми тдготовки щoдo зaвдaнь i пpiopитетiв, зaтвеpджениx нa aкaдемiчнoмy piвнi, дoбиpae методиспв, щoб пpoвoдити piзнi фopми шдготовки, й yклaдae, зa неoбxiднoстi угоди з пoтpiбними yстaнoвaми aбo ^м^теншими opгaнiзaцiями (yнiвеpситетaми, iншими ВHЗ, нayкoвo-дoслiдницькими
лaбopaтopiями тощо). У зв'язку з цим псш зв'язки У1ППВ у системi педaгoгiчнoï oсвiти з унiвеpситетaми й aкaдемiями, становлять oсoбливi пpивiлейoвaнi ресурси, як пoвиннi бути мoбiлiзoвaнi для ефективно1' pеaлiзaцiï пiслядиплoмнoï педaгoгiчнoï освии [9].
У 2000 р. мшстерство нaцioнaльнoï oсвiти Французько1' Республши oпублiкувaлo лист-кеpiвництвo про новий етап у розвитку тслядипломно1' освии вчителiв початкових i сеpеднiх шил i раднишв з пpoфopiентaцiï та виховно1' роботи на 2000-01 навчальний piк [10]. У ньому йдеться, що в контексп стpiмкoгo розвитку завдань i реформ на piзних piвнях системи oсвiти (Школа XXI столитя, Колеж 2000 року, Лщей XXI стoлiття, европейська гapмoнiзaцiя дипломов вищо1' oсвiти), пiслядиплoмнa педaгoгiчнa освта е стpaтегiчнoю метою важелем змш у розвитку успiшнoстi всiх учтв та студентiв. Вiдзнaчaеться, що тслядипломна пiдгoтoвкa вчителiв повинна дозволяти вс1м пpaцiвникaм поглибити сво1' знания, покращити власну пpoфесiйну кoмпетенцiю й дютати мoжливiсть внутpiшньoгo просування по служба Сукупнiсть державних дiй щодо цього напрямку прописана в Нaцioнaльнiй пpoгpaмi регулювання упpaвлiния системою пiслядиплoмнoï тдготовки педагопчних кaдpiв (2000 р.). Зпдно з листом -кеpiвництвoм вiдтепеp тслядипломна освиа вчителiв набувала таких форм: ушверситетсьш кoнфеpенцiï, нaцioнaльнi семiнapи, лит утверситети.
Унiвеpситетськi кoнфеpенцiï зoсеpедженi на aктуaлiзaцiï знань з навчального предмета й супpoвoдi реформ, що проводяться. Вони можуть набувати форми циктв, а також якомога чaстiше проходити в pежимi дистaнцiйнoгo навчання, ввдеоконференцш з показом учасник1в, поширення вщеокасет. Усi зaзнaченi форми пiдгoтoвки передбачеш, щоб охопити якомога бiльше людей.
Нацюнальш семiнapи мають за мету роз'яснити особливосп розвитку oсвiтньoï полиики в кpaïнi, уточнити ïï цш та умови здiйснення. 1х програмування спираеться на спiвпpaцю мiж ушверситетами, У1ППВ i фaхiвцями з цих питань. Ректор академп призначае учаснишв семiнapу залежно вiд тем, яю розглядаються, i з урахуванням певних критерпв.
Навчання у лiтнiх ушверситетах е сприятливим часом для найбшьш перспективних poздумiв, поглиблення й формування перспективних плaнiв. Вони залучають до свoеï роботи мiжнapoдних експеpтiв. Щороку opгaнiзaцiя лiтнiх унiвеpситетiв здiйснюеться за допомогою запиту певних пpoпoзицiй, спрямованих викладачами унiвеpситету й учителями-методистами. За потреби програма цих зaклaдiв доповнюеться вiдпoвiднo до розвитку певних ушверситетських кoмпетенцiй. Вiдкpитi широкому колу учаснишв (в1д 150 до 200), вони проходять пiд час шкiльних кашкул влiтку й восени i працюють над трансверсальними темами або темами з навчального предмета, дозволяють перетинатися думкам виклaдaчiв уах piвнiв, фaхiвцiв та експеpтiв з oсвiтнiх питань.
Отже, в своему розвитку система пiслядиплoмнoï освии вчителiв у Франци в другш пoлoвинi ХХ ст. пройшла калька етaпiв. У 1972 р. вона вперше була представлена триместровими довгостроковими стажуваннями та шеститижневими короткостроковими курсами. Кожен стаж з тдвищення квaлiфiкaцiï' вчителiв грунтувався на aнaлiзi потреб учителя i включав мехатзми, якi дозволяють сформувати й дiaгнoстувaти його потреби. Оpгaнiзaцiя пiслядиплoмнoï тдготовки вчителiв вiдбувaеться на oснoвi чергування теopiï' та практики.
Упродовж 1982-1992 pp. у кpaïнi в кожнш aкaдемiï в межах навчання «протягом життя» були зaпoчaткoвaнi MAFPEN. Кpiм opгaнiзaцiï' короткострокових куpсiв довгострокових стажувань, першочерговим завданням цих зaклaдiв був aнaлiз потреб у тдготовщ, перетдротовш та тдвищент квaлiфiкaцiï вчителiв.
Декрет № 85-607 вiд 14 червня 1985 р. вводить дистанцшну форму пiдгoтoвки вчител1в-пpaктикiв i положення про те, що ввдпустка, надана вчителю, який е державним службовцем, не повинна перевищувати трьох рок1в протягом усiеï його кар'ери.
Принципи й структура пiслядиплoмнoï' тдготовки вчител1в кардинально змiниться пiсля прийняття закону про зaгaльнi принципи оргатзацп системи oсвiти у Фpaнцiï' (1989 р.), який заснував новий спецiaлiзoвaний педaгoгiчиий навчальний заклад - У1ППВ. Його завданням, кpiм зд1йснення пеpвiснoï' пiдгoтoвки мaйбутнiх учител1в, е оргашзашя стажувань з пiдгoтoвки, пеpепiдгoтoвки й тдвищення квaлiфiкaцiï' вчител1в-практик1в у межах системи неперервжй oсвiти.
З 2000 р. тслядипломна тдготовка педагопчних кадрш у Францiï становить стратепчну мету й важшь 3mîh у розвитку yспiшностi учнш i студенпв та набувае форм - yнiвеpситетських конференцш, нацiональних семiнаpiв i лiтнiх ушверситетгв.
Перспективи подальшого наукового дослiдження вбачаемо у вивченш змiстy професшно-педагогiчноï пiдготовки викладачiв-пpактикiв у межах пiслядипломноï педагогiчноï освiти.
Л1ТЕРАТУРА
1. Mise en œuvre de la formation continue des instituteurs. Circulaire №72-240 du 20 juin 1972. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http : eduscol. Education. Fr/D0031/FXNREF04.htm
2. Синенко С. I. Розвиток пiслядипломноï педагопчжи освгги в кpаïнах Захiдноï Свропи (Англiя, Фpанцiя Нiмеччина): дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / С. I. Синенко. - К., 2002. - 183 с.
3. Huit années d'expériences des MAFPEN. Séminaire des Chefs de MAFPEN. - Lyon: CRDP, Janvier 1990. - 84 p.
4. Formation professionnelle des fonctionnaires de l'Etat. Décret № 85 - 607 du 14 juin 1985. paru au Jo du 19 juin 1985. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:eduscol.еducation.Fr/D0031/FXNREF04.htm
5. In-Service Training of Teachers in the European Union and the EFTA/EEA Countries. EURIDICE. 1995 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://eacea.ec.europa.eu/education/eurydice/index_en.php
6. Loi d'orientation du 10.07.1989. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.siwadam.сom/hmm/ enf3. htm
7. Référentiel de compétences et capacités caractéristiques d'un professeur des écoles. Annexe à la note de service № 94-271. BO № 45 du 8 décembre 1994. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:eduscol. education. fr/D0031/FXNREF07.htm
8. Missions du professeur exerçant en collège, en lycée d'enseignement général et technologique ou en lycée professionnel. Circulaire № 97-123 du 23.05.1997. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: eduscol. education. fr/D0031/FXNREF08.htm
9. Evolution du dispositif de formation continue des enseignants du 1er et du 2nd degrés et des conseillers principaux d'éducation [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:eduscol.education.fr/D0031/FXNREF03.htm
10. Lettre du cadrage relative au nouveau dispositif de formation continue des personnels enseignants du premier et du second degré, des personnels d'éducation et d'orientation. [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http: eduscol. education. fr/D0031/FXNREF02.htm
