CC BY
9УДК 631.5
ОСОБЛИВОСТ1 ДОБОРУ ПРИ СТВОРЕНН1 СОРТ1В ПШЕНИЦ1 ОЗИМО1 (Triticum aestivum L.)HA ЗИМОСТ1ЙК1СТЬ
М. П. Чебаков, кандидат сльськогосподарських наук MupoHiecbKuü нститут пшениц ¡мен В. М. Ремесла УААН
Вступ. Штучна пбридиза^я в межах роду Triticum Ытенсивно застосо-вуеться бiльше столiття i дала багато корисного для ызнання мiнливостi й еволюцiT пшеницi, а також стала цЫним методом селекцп 3i створення нових сортiв [1].
Внутршньовидова i мiжвидова гiбридизацiT з метою створення нових високозимостмких сор^в пшеницi проводились багатьма дослщниками i зараз е основними методами практично в уах науково-дослiдних установах, як ведуть селекцiю qieT культури. Цими методами створен вiдомi не ттьки в УкраTнi, але й за TT межами зимостмю сорти пшеницк Краснодарська 39, Нiка Кубани Батько, Крошка (Краснодарський НД1СГ iм. П. П. Лук'яненка); Миронiвська 808, Мироыв-ська ювiлейна, lллiчiвка, Мироывська 27, Крижинка, Миронiвська 61, Мироывська 65, Миронiвська 67, Снiжана, Веста, (Ми-ронiвський iнститут пшеницi iм. В. М. Ремесла); Одеська 16, Одеська 51, Альбатрос одеський, Украшка одеська (Се-лекцмно-генетичний iнститут); Донська остиста, Ростовчанка, Донська натвкар-ликова, Дон 93, Срмак, Зерноградка 9, Зерноградка 11 (Всеросмський науково-дослiдний iнститут зернових культур iм. I. Г. Калиненка); Северодонецька, Тараавська 29, Тарасiвська 87 (^вычно-Донецька с.-г. дослiдна станцiя) та багато Ыших [2].
Гiбридним комбЫа^ям F1, отрима-ним вiд рiзноманiтних типiв схрещувань, створюються кращi умови для вирощу-вання, якi максимально характеризують потенцiйну здатнiсть гiбридiв. Вс рос-лини, що одержали в спадок негативы ознаки вщ батьювських форм, бракують-ся до збирання врожаю. Така методика
ранiше застосовувалась академком П. П. Лук'яненком: "Браковать все растения с пороками, брать только лучшие, и если скрещивать, то только лучшие с лучшими", принесла нам сьогоды, бажа-ний устх у селекцмнм робот [3].
У работах М. I. Вавилова [4] в^^чено, що складною пбридиза^ею за цтенаправленого добору можна отри-мати поеднання будь-яких ознак. Тому при створены нових зимостмких сортв для умов Лiсостепу й Полюся, складнi схрещування у нашiй робот набули бiльш широкого використання. За перюд вiд 1981 до 2009 рр. у цьому напрямку проведено близько 4,5 тис. комбЫацм схрещування, приблизно 65% з них склады i 35 простi. Оскiльки сорти пше-ницi неоднаково передають у спадковють кiлькiснi та якiснi ознаки (Р1 - Р2), тому для виршення одного i того ж завдання доводилось проводити дектька рiзних типiв схрещування: циклiчнi (топкроси), зворотн (бекроси), конвергентнi та iн. Складнють розщеплення складних пбри-дiв у наступних поколЫнях, якi поеднують велику ктькють господарсько-цiнних ознак, змушують робити збiльшенi об'еми схрещувань у межах одыеТ комбiнацiT Р1.
Методика та умови дослщжень. Для пбридизацп на зимостiйкiсть у лабо-раторп екологiчноT селекцiT Мироывсь-кого Ыституту пшеницi iменi В. М. Ремесла НААНУ (М1П) пiдбiр батьювських форм для схрещування проводили за визначеними ознаками, у першу чергу, за зимостмкютю, урожайнiстю, стiйкiстю проти хвороб та якютю зерна. Вобран сортозразки висiвалися в робочiй ко-лекцiT, де додатково оцiнювалися на комплекс позитивних ознак у поеднанн з високою зимостiйкiстю. Форми з негатив-
ними ознаками бракувалися. Для схре-щування залишались сорти, як задо-вольняли потреби селекцюнера. У пбри-дизацп використовували Твел-метод.
Сiвбу гiбридiв проводили разом з батьювськими формами в три строки (1015.09); (15-25.09); (25.09-01.10). Протягом вегетацiйного перiоду проводили фено-логiчнi спостереження, пiдрахунки рослин до i пiсля перезимiвлi, виявляли розпов-сюдження хвороб та облк урожаю.
Результати дослiджень. Для створення зимостмкого та рiзномaнiтнi-шого стосовно успадкування пластич-ностi i пристосованост до умов Лiсостепу й Полюся гiбридного матерiалу пшеницi озимоТ в М1П щорiчно проводилось до 500 складних та простих комбЫацм схрещування у межах виду Т.аеэНуит 1_.
Велику роль у реалiзацiТ програ-ми схрещування на зимостiйкiсть вщн грають умови зовнiшнього середовища пщ час вивчення гiбридiв Р1.
Багаторiчнi спостереження та спецiальнi дослiди показали, що заплщ-нення i зав'язування наання значно вищого рiвня за внутршньовидових схре-щувань одного типу розвитку рослин, ыж рiзного. Так, у середньому за 10 роюв (1999-2009) у комбЫа^ях схрещування: озима м'яка / озима м'яка зав'язалось 46,8% наання з коливанням по роках вщ 18,7 до 61,8%; озима м'яка / яра м'яка - в середньому зав'язування становило 24,6% з коливанням по роках вщ 9,2 до 40,1%. У складних внутршньовидових схрещуваннях зав'язування наання збтьшувалось на 8-9% порiвняно з простими комбЫа^ями схрещування. ^м видових та сортових особливостей великий вплив на заплщнення мала волопсть пов^ря в перюд гiбридизацiТ i
Вплив материнсько! форми на усп
(1999-
особливо пщ час запилення материнських рослин. Так, у жарку й посушливу погоду запилення батьюв-ських рослин на другий день пюля кастрацп пiдвищувало зав'язування на-сiння на 5-7% порiвняно з комбiнацiями, де батьювсью рослини запилювались на третм-четвертий день. У вологу погоду найбтьший вiдсоток зав'язування наан-ня вщбувався при запиленнi батькiвських рослин на третм-четвертий день. Запилення батьювських рослин пiзнiше цих строкiв призводило до рiзкого зниження зав'язування наання ( на 12-22%).
При схрещуванн озимоТ м'якоТ пшеницi з ярою зав'язування наання в основному було низьким, що поясню-еться труднютю пiдбору пар з однаковим перюдом цвi-тiння i рiзновiковим пилком. У комбЫа^ях схрещування, де за материнську форму брали яру пшеницю, а за батьювську - озиму, був бтьший вiдсоток зав'язування насiння, ыж у зворотнiх комбiнацiях. Аналогiчнi дан отриманi А. В. Абакуме-ком, В. В. Шелеповим та iншими [5, 6].
Аналiзуючи данi щорiчноТ перези-мiвлi рослин першого поколiння внутрш-ньовидових гiбридiв, ми прийшли до висновку, що чим вища зимостмкють материнськоТ форми, тим зимостiйкiшi отримуються нащадки. Наприклад, вес-нянi пщрахунки в 1999-2009 рр. показали, що в комбЫа^ях схрещування, де як материнська форма були зимостмкш сорти мироывськоТ селекцiТ (Миронiвська 808, lллiчiвка, Миронiвська 61, Мироыв-ська ювтейна тощо), а батькiвська -сорти з Ымеччини, у середньому перези-мувало 85,3% рослин; у зворотых комбн нацiях схрещування зимостiйкiсть була значно нижчою (табл.1).
Таблиця 1 ування гiбридами Р1 зимостiйкостi
9 рр.)
КомбЫа^я схрещування Кiлькiсть Зимостмкють, %
комбiнaцiй 2 в
Зимостiйкi сорти з Мироывки / сорти Нiмеччини 257 86,1 51,7 85,3
Сорти Ымеччини / 161 50,4 84,3 68,1
зимостiйкi сорти з Мироывки
Зимостiйкiсть та виживання пб- залежали не тiльки вiд спадкових особ-ридних рослин в оанньо-зимовий перiод ливостей бaтькiвських сортiв, залучених
до схрещування, але й ocîhhîx умов, як складалися в той чи Ыший piK та строюв авби.
Так, за pаннiх CTpoKiB авби (до 15 вересня в умовах Мироывки), про що свiдчать результати наших дослав, у гiбpидiв та !'хых батькiвських форм усiх пбридних комбiнацiй схрещування, вщбу-валося piзке збiльшення загибелi рослин взимку. Оптимальн строки сiвби (15-25 вересня) сприяли кращому збереженню рослин в оанньо-зимовий пеpiод. При пiзнiх строках авби (пюля 25 вересня) рослини гiбpидiв F1 менше гинули, нiж за раных стpокiв, що очевидно пов'язано з коротшим пеpiодом Тхньо!' вегетацп восе-ни, меншим переростанням i пошкод-женням piзними видами шкщниюв.
Тому для добору зимостiйкiших рослин в F1 висiвати Тх потpiбно в оп-тимальнi для репону строки.
На перших етапах свого розвитку (поява сходiв, кущiння) пбриды рослини F1 мало вiдpiзнялися вщ батькiвських форм. З початком весняно!' вегетацп' бiльшiсть гiбpидiв F1, як були отpиманi вiд схрещування двох або трьох зимос-тiйких сортв, мали наявне запiзнення з вщростанням на 3-5 дiб поpiвняно з батьювськими формами, iншi займали пpомiжне положення. 1нколи, у гiбpидних комбЫацм, коли материнською формою був тзньостиглий сорт, також в^^ча-лась тенден^я до запiзнення з вщрос-танням на 2-3 доби поpiвняно з бать-кiвськими формами, що неповнютю характеризувала |'хню високу зимостй кють. У подальшому розвитку рослин гiбpидiв фенологiчнi фази за час Тх настання займали пpомiжне положення поpiвняно з батькiвськими формами дея-кою тенденцieю вiдхилення вбiк кращоТ' материнсько!' форми стосовно зимостй костi.
Висновки. Вiзуальна комплексна оцiнка гiбpидiв пшениц озимо!' на зимо-стiйкiсть, з урахуванням генетичного по-тенцiалу батьювських форм, стpокiв сiвби гiбpидiв i Т'хньоТ' оцiнки щодо швидкостi весняного вщростання надае можливiсть селекцiонеpам, починаючи з гiбpидiв F1, видiлити найстмкш генотипи за цiею ознакою.
Використана л^ература:
1. Кириченко, Ф. Г. Результаты селекции озимой мягкой пшеницы. / Ф. Г. Кириченко. // Науч. тр. Всесоюз. селек.-генет. ин-та. - Одесса, 1962. - С. 19-35.
2. Чебаков, М. П. Особливост вихщного матерiалу захщноевропей-ського екотипу i створення на його основi сортiв озимоT пшеницi для умов Люо-степу i Полiсся Украши: автореф. дис. канд. с-х. наук: 06.01.05. / М. П. Чебаков.
- Харюв: IP iм. В. Я. Ю'рева, 2005. - 19 с.
3. Лукьяненко, П. П. Выведение но-вых сортов озимой пшеницы интенсивного типа. / П. П. Лукьяненко. // Вестник. с.-х. науки. - М., 1970. - № 4. -С. 54-61.
4. Вавилов, Н. И. Научные основы селекции. / Н. И. Вавилов. - М.; Л., 1935.
- 246 с.
5. Абакуменко, А. В. Роль материнской наследственности при межвидовой гибридизации озимых пшениц. / А.В. Абакуменко. // Науч.-техн. бюл. Всес. селек.-генет. ин-та. - Одесса, 1969. -Вып. 10. - С. 6-9.
6. Шелепов, В. В. Селекция интенсивных сортов озимой пшеницы, особенности их семеноводства и сортовой агротехники в условиях Степи Украины: Автореф. дис. ... докт. с.-х. наук: 06.01.05. / В. В. Шелепов. - Л.,ВИР, 1982. - 48 с.
УДК 631.5
Чебаков М. П. Особливост добору при створены сортв пшениц озимо!' (Triticum aestivum L.) на зимостмкють. // Сорто-вивчення та охорона прав на сорти рослин: науково-практичний журнал. / М-во аграрно1 пол^ики Украши, Державна служба з охорони прав на сорти рослин, Украшський шститут експертизи сор-тв рослин; голов. ред. Хаджиматов В. А. [та ш.]. - К., 2009. - № 2 (10).
Враховуючи основы елементи ком-плексно1 оцшки гiбридiв пшениц озимо1 при проведены добору рослин на зимо-стмкють, з урахуванням генетичного по-тенцалу батьювських форм, строюв авби гiбридiв i !хньо! оцшки за швидкютю весняного вiдростання, можна з усыхом для селекцiT видтяти найстiйкiшi генотипи за цею ознакою, починаючи з гiбридiв F1.
Ключовi слова: сорти i гiбриди пшениц озимоТ, зимостiйкiсть, добiр, гiбриднi комбЫацп, бaтькiвськi форми, спaдковiсть. УДК 631.5
Чебаков Н.П. Особенности отбора при создании сортов пшеницы озимой (ТгШеит аеэНуит 1_.) на зимостойкость. // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин: науково-практичний журнал. / М-во аграрноТ пол^ики УкраТни, Державна служба з охорони прав на сорти рослин, УкраТнський Ыститут експертизи сор-тiв рослин; голов. ред. Хаджиматов В. А. [та Ы.]. - К., 2009. - № 2 (10).
Учитывая основные элементы комплексной оценки гибридов пшеницы озимой при проведении отбора растений на зимостойкость с учетом генетического потенциала родительских форм, сроков посева гибридов и ихней оценки по скорости весеннего отрастания, можно с успехом для селекции выделять наибо-
лее устойчивые генотипы по этому признаку, начиная из гибридов F1 УДК 631.5
M. Chebakov. Frost-Resistant Plants Selection Peculiarities at Winter Wheat (Triticum aestivum L.) Varieties Breeding // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин: науково-практичний журнал. / М-во аграрноТ пол^ики УкраТни, Державна служба з охорони прав на сорти рослин, УкраТнський Ыститут експертизи сортв рослин; голов. ред. Хаджиматов В. А. [та 1н.]. - К., 2009. -№ 2 (10).
Giving regard to the main elements of Winter Wheat varieties assessment when selecting frost resistant plants and taking into account genetic potential of the parents, date of hybrids sowing and their assessment by the speed of spring vegetation, it is possible in the sense of successful breeding to derive the most steady genotypes by the specified characteristics starting from F1. hybrids.
