CC BY
11УДК 633.14»324»: 631.523:631.527:631.524.5
ГЕНЕТИКО-СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛ1З КОРОТКОСТЕБЛОВИХ ЕРЕКТО1ДНИХ ЗРАЗК1В ЖИТА ОЗИМОГО (SECALE CEREALE L.)
В. В. Скорик, доктор стьськогосподарських наук, Н. В. Симоненко, молодший науковий cniepo6imHUK, О. О. Бутунець, лаборант, Носвська селекцшна досл'дна станця Т. А. Ковальчук, науковий спiвробiтник Укранський нститут експертизи сорт'в рослин
Вступ. Джерелом оргаычного вуглецю й енергп для росту рослин е фотосинтез, тому розумЫня генетичного контролю цього процесу мае ютотне значення в регулюванн врожайнютю. Можливост збтьшення врожайностi за рахунок ефективнiшого функцюнування фотосинтетичного апарату жита озимого поки що не використовуються. Розмiр листковоТ поверхнi i характер розмщення листкiв вiдноситься до числа головних чинниюв, якi лiмiтують величину фотосинтезу [1]. Особливост архiтектонiки рослин жита зумовлюють доступ до лист-кiв прямого i розсiяного сонячного св^ла. Збiльшення продуктивностi фотосинтезу досягаеться кращим розмщенням у просторi асимтюючо'Т поверхнi листкiв. За даними Tanner et al. вертикальне розташування листюв у пшеницi i вiвса сприяло пщвищенню врожайностi i почало використовуватися як критерм селекцiТ [2]). Аналопчы результати отриманi на кукурудзi i ячменi (Peasse et al.) [2, 3]. Узагальнюючи багаторiчний досвiд селекцп рису, Tanaka et al. пщкреслюють, що пiдвищення врожай-ностi супроводжувалося починаючи з 1905 р. поступовими змЫами морфологiТ рослин у напрямку зменшення ТхньоТ ви-соти, утворення бтьшого числа стебел, вертикального розмщення листкiв [4]. Гострий кут листа забезпечував ефек-тивнiше використання сонячноТ радiацiТ, пiдкреслював Рубiн, але це вщбувалося
лише за умови достатньо Ытенсивно!' iнсоляцiT, а за недостатнього осв^лення фотосинтетично активна радiацiя вико-ристовувала ефективнiше у рослин з розеточним розташуванням листкiв [5]. Нагрiвання листка пшеницi сонячними променями залежить не лише вщ площi, але i вiд кута, пiд яким листкова пластинка вiдходить вщ стебла - пiд гострим чи тупшим [6]. ЕректоTднiсть розмiщення листюв вiдносно стебла у жита озимого -один з резервiв пщвищення врожайностi.
У процесi селекцiT видтеы кон-стантнi форми жита з еректоТдною будо-вою листка. Кут вщходження його вiд стебла донора еректощност становить 5-70, а у звичайного жита - бтьше 300. Спадкування еректоTдностi контролю-еться одним алелем гена е1 (егесШт leafe) у рецесивному станi. Форми зi звисаючою листковою пластинкою, ви-значаються домiнантним алелем е1 у гомозиготному або гетерозиготному станк
ВщмЫнють за альтернативною морфологiчною ознакою „звисаюча ерек-тоТдна" листкова пластинка у жита озимого (фото) фенотитчно помина у фазi утворення другого справжнього листка. Схрещування зразюв з альтер-нативними ознаками представляе генети-ко-селекцiйний iнтерес для поеднання в одному генотип генiв домiнантноT супер-короткостеблостi i рецесивних еректощ-ност з метою одночасноT селекцiT на стмкють до вилягання i пщвищення
фотосинтетичного потен^алу. Залучення нового донора з алелем гена е1 у гомозиготному стан сприятиме селекцп на пщвищення ефективностi фотосинтезу жита озимого.
Методика проведення дослщ-жень. У попереднi роки проведенi кон-вергентн схрещування гомозиготного по домiнантному алелелю гена супер-короткостеблостi донора Н1-3, вiдомого як Гном 3, з гомозиготною формою еректоТдносД яка зумовлена рецесивним геном е1 у гомозиготному стан [7]. За досягнення гомозиготност (Р12) по двох маркерних генах (Н!-3Н!-3е!е!) новий зра-зок залучено до схрещування iз сортом В'ятка 2, у якого висота рослин зумовлена рецесивним геном високорослост NN i домiнантним геном звичайноТ звисаючоТ листковоТ пластинки Е!Е! у гомозиготному станк Реципрокнi спрямо-ван схрещування проводилися iзоля-цieю рослин без проведення кастрацп. Запилення вщбувалося пiдведенням пiд iзолятор колосiв батьювського компо-нентта. В Р1 при колоаны рослини визначалися за фенотитчними маркер-ними ознаками суперкороткостеблостi i вiдсутностi еректоТдностi. Решта рослин виривалася з коренем i виносилася з дтянки перед квiтуванням.
Схрещування зразюв з альтер-нативним проявом ознак „суперкорот-костеблють-високостеблють" i „звисаюча еректоТдна" листкова пластинка проведено з метою аналiзу розщеплення рослин в Р2 за дигiбридною схемою розширення прояву генетичноТ мЫли-востi, вдосконалення концепцп селекцiТ на одночасне зниження висоти стебла i збiльшення фотосинтетичного потенцн алу, залучення нових генетичних макерiв жита озимого. Проведено аналiз Ге-нетико-статистичних параметрiв селек-цмних ознак гiбридiв першого поколiння [8, 9].
Результати дослщжень. За
морфолопчними ознаками всi рослини в першому поколiннi виявилися Корот-костебловими зi звичайною „звисаючою" листковою пластинкою, тобто одному-нiтними.
У таблиц 1 наведено генетико-статистичнi параметри десяти селек-
цiйних ознак вихщних батькiвських форм i реципрокних гiбридiв першого поколiння. Висота рослин вихщноТ бать-кiвськоТ форми Н!-3Н!-3е!е!, створеноТ схрещуванням донора суперкоротко-стеблостi Гном 3 (Н!-3Н!-3) з лiнieю, яка мала еректоТдну листкову пластинку (е!е!), виявилася у чотири рази нижчою вщ батькiвського високорослого (И!И!) зi звисаючою листковою пластинкою (Е!Е!) компонента В'ятка 2 (Р < 0,001). Розмах варювання домЫантно коротко-стеблового з еректоТдною будовою листка компонента схрещування Н!-3Н!-3е!е! коливався вiд 27 до 73 см, а високорослого В'ятка 2 - 134-289 см. Диверген^я - рiзниця мiж найвищою рос-линою у Н!-3Н!-3е!е! (73 см) i найнижчою у В'ятц 2 (134 см) становила 61 см, тобто трансгресп за висотою рослин мiж варiацiйними рядами вихщних батьювських форм не спостерiгалося. Розподт частоти варiантiв за висотою рослин у обох компонен^в перед схрещуванням виявився близьким до нормальноТ кривоТ.
За абсолютним значенням мЫли-вост (3±з5) високорослий компонент схрещування ютотно (Р < 0,001) переви-щував короткостебловий еректоТдний зразок, але коефщент варiацiТ (У±э„) у короткостеблового зразка виявився бiльшим (Р < 0,05), що свщчить про значну потенцмну можливiсть добору за висотою рослин у зразка Н!-3Н!-3е!е!.
Реципрокн гiбриди першого поко-лЫня виявилися iстотно нижчими вiд високорослоТ i вищими вiд короткостеб-ловоТ батькiвськоТ форми (Р <0,001), при цьому середня висота рослин ухилялася до останнього. За результатами аналiзу реципрокних схрещувань в Р1 встанов-лено ефект домЫування короткостеблос-тк
Таблиця 1
Генетико-статистичш параметри селекцiйних ознак морфологiчно вiдмiнних за висотою i еректощнютю зразкiв
та гiбридiв Р1 жита озимого (8еоа!е оегеа!е Ь.) (2009 р.)
р1 ЫЫЕ! Е! / Н1-3Н !-3е!е! Р1 Н!-3Н!-3е!е! / И! И!Е!Е! Н!-3Н!3е!е! Р 1 И!И!Е!Е!
Ознаки Х±эх !1т Х±эх !1т Х±эх !1т Х±эу !1т
Висота 91,72± 11,13± 74 - 221,68± 10,49± 134 - 106,00± 10,87± 63 - 54,56± 14,90± 27 -
рослин, см 1,51 1,22 110 3,64 1,16 289 1,49 0,99 128 1,69 1,69 73
Продуктивна 13,54± 37,94± 6 - 25 8,15± 37,64± 4 - 17 13,00± 37,21± 63 - 13,51± 51,29± 4 - 34
кущистють, шт 0,83 4,01 0,49 4,21 0,64 3,49 128 1,11 5,81
Довжина 13,63± 12,41± 11 - 14,15± 16,90± 9 - 19 12,92± 14,76± 7 - 17 10,77± 19,50± 7 - 16
колоса, см 0,22 1,33 17 0,38 1,89 0,25 1,35 0,34 2,21
Число квтек 78,32± 13,01± 64 - 86,00± 12,15± 68 - 76,27± 13,16± 44 - 63,00± 15,36± 44 -
у колоа, шт 1,51 1,44 100 1,65 1,36 104 1,30 1,20 92 1,55 1,34 80
Число зерен 67,44± 20,20± 29 - 62,75± 22,41± 21 - 53,17± 24,20± 19 - 55,46± 21,71± 20 -
у колоа, шт 2,04 2,14 94 2,22 2,51 87 1,66 2,21 79 1,93 2,46 75
Озерненють 85,72± 13,41± 38 - 73,00± 19,25± 31 - 69,81± 20,80± 23 - 88,10± 14,42± 25 -
колоса, % 1,73 1,42 97 2,22 2,15 91 1,87 1,90 97 2,03 1,63 97
Щтьнють 2,90± 9,63± 2,4 - 3,09± 13,40± 2,3 - 2,98± 11,89± 2,2 - 2,96± 11,82± 2,3-
колоса 0,01 1,03 3,6 0,07 1,50 3,2 0,05 1,09 4,2 0,47 1,34 3,6
Маса зерна 2,61± 24,64± 0,60- 2,00± 25,94± 1,11- 1,85± 30,07± 0,50- 1,30± 33,08± 0,50-
з колоса, г 0,14 2,62 4,00 0,08 2,90 3,03 0,07 2,74 3,25 0,07 3,75 2,60
Маса зерна з 34,53± 42,22± 10,0- 15,86± 40,68± 5,3- 23,67± 45,86± 4,2 - 16,75± 56,78± 6,4 -
рослини,г 2,13 4,41 74,2 1,02 4,55 44,2 1,40 4,19 52,1 1,52 6,43 41,0
Маса 100 3,34± 13,24± 2,7- 2,72± 22,99± 1,7 - 3,52± 13,02± 2,1 - 2,68± 17,16± 2,0-
зерен з 0,12 1,40 4,8 0,10 2,57 4,3 0,06 1,19 4,4 0,43 1,94 3,6
рослини, г
Середня висота рослин реципрок-них пбрифв icTOTHO рiзнилася Mix собою (Р < 0,001). Причому короткостеблють виявилася бтьш вираженою у гiбрида F1 hlhlElEl / Hl-3Hl-3elel (91,71±1,50 см), ыж у Fi Hl-3Hl-3elel / hlhlElEl (106,00±1,49 см) (P < 0,001). У генетико-селекцмних до-слщженнях часто говорять про материн-ський ефект при спадкуванн ознак [9]. Здебтьшого пояснюють материнський ефект впливом цитоплазми, на яюй роз-вивалося пбридне наciння. Але у даному випадку як батьювську використано короткостеблову форму, а середня висо-та рослин виявилася ютотно нижчою, коли цей же зразок взято як материнську форму. Параметри варювання в або-лютному i вiдноcному значеннях у реци-прокних гiбридiв F1 були однаковими, але амплiтуда варювання у гiбрида F1 hlhlElEl / Hl-3Hl-3elel виявилася значно бiльшою, lim = 63-128 см. У пбриднм популяцп, коли як материнську форму використано короткостебловий еректо'дний зразок, добори на зменшення висоти рослин передбачали ефективншими. Доцiльно проводити cпрямованi добори за висотою рослин жита озимого починаючи з першого поколiння. Перевага надавалася рослинам, як поеднували у cобi бажану короткоcтеблicть i еректо'днють з основ-ними ознаками продуктивност рослини.
Висота рослин з ктькюними ознаками морфологiчно рiзних батьюв-ських форм - В'ятка 2 i нового донора домЫантно' суперкороткостеблост з еректо'дною листковою пластинкою вiдрiзнялиcя за сво'ми коефiцiентами кореляцп'. Висота рослин В'ятка 2 не проявляла жодно' ютотно'' кореляцп' з iншими ктькюними ознаками, як ви-значалися в дослд Донор домЫантно' cуперкороткоcтеблоcтi з рецесивною еректо'днютю проявив icтотну кореляцю з продуктивною кущиcтicтю (r = 0,36*), довжиною колоса (r = 0,73***), числом квн ток (r = 0,40**) i зерен у колос (r = 0,59***), озерненютю (r = 0,60***) i щтьнютю колоса (r = -0,58***), масою зерна з колоса (r = 0,36*) i рослини (0,62***).
У пбридних рослин F1 hlhlElEl / Hl-3Hl-3elel не встановлено жодно'' ймо-вiрноï кореляцп' з рештою cелекцiйних ознак, виявлених у батьювсько' форми. В F1 Hl-3Hl-3elel / hlhlElEl незначн icтотнi
позитивнi кореляцп висоти рослин встановлено лише за довжиною колоса (r = 0,26*) i масою 100 зерен з рослини (r = 0,28*). Це свщчить про незалежнють прояву висоти рослин вщ бтьшост селекцмних ознак.
Середня величина продуктивно'' кущистост вихщно' батьювсько' форми В'ятка 2 (hlhlElEl) виявилася ютотно (P < 0,001) меншою ыж у нового донора короткостеблост i еректоïдноcтi (Hl-3Hl-3elel), ïхнi параметри абсолютно' (P < 0,001) i вщносно' (Р < 0,05) мЫливост також були вщповщно нижчими. Особливо це пом^но за показником амплiтуди варiювання продуктивно' кущистост ви-хiдних батькiвcьких форм. Окремi росли-ни короткостеблового зразка утворювали 34 продуктивнi стебла. Розподт продуктивно' кущиcтоcтi батьювських форм набував вигляду наближеного до криво' з негативною аcиметрiею, коли частота змщувалася у напрямi бтьшо' кущистос-тi. Така оcобливicть розподту частот по-яснюеться генетично зумовленою схиль-нicтю короткостеблових донорiв до бтьшо'' продуктивно' кущистостк
Середнi показники реципрокних гiбридiв F1 вказують на повне домн нування високо' кущиcтоcтi, а ïхнi пара-метричнi показники мiж собою виявилися однаковими. При схрещуванн високо-рослого зразка, у якого звисаюча домн нантно зумовлена листкова пластинка, зi зразком, що зумовлюе домЫантну Короткостеблють i рецесивну еректо'днють листка, проявилося повне домЫування високо' продуктивно' кущистост у першо-му поколЫы гiбридiв. Короткоcтеблicть супроводжувалася генетичною зумовлю-нicтю з високою продуктивною кущистю-тю рослин жита.
У високорослого зi звичайною листковою пластинкою жита В'ятка 2 середня довжина колоса на 3 см була бтьшою вiд донора короткоcтеблоcтi i еректо'дност листка (P < 0,001). За параметричними ознаками довжини колоса рiзницi не встановлено. Розмах мЫ-ливост довжини колоса високоросло'' форми коливався вщ 9 до 19 см. Сорт В'ятка 2 у проведених схрещуваннях використовувався як донор „довгого" колоса. Роздтення частоти варiантiв
довжини колоса у батьювських форм не виходило за межi нормального розподту.
Перше поколЫня реципрокних гiбридiв ютотно (Р <0,001) перевищувало за довжиною колоса вихiдну коротко-стеблову еректоТдну форму. Встанов-лено реципрокний ефект (Р < 0,05) за ^ею ознакою, коли як материнський компонент використано високорослий довгоколосий сорт В'ятка 2, пбриды рос-лини в середньому утворювали довший колос, ыж за використання як батьювську форму. У батькiвських зразюв i Р1 розпо-дiл частот у варiацiйному ряду близький до нормального.
Число квтек у колосi жита - важ-лива селекцiйна ознака. За нею В'ятка 2 ютотно перевищувала зразок Н!-3Н!-3е!е! (Р < 0,001). Окремi рослини високорослого зразка здатн утворювати понад 100 повноцiнних квтек у колосi. Частота варiантiв батьювських форм вщ-повiдала кривiй з нормальним розподн лом.
Мiж батькiвськими зразками по середньому числу зерен у колоа вста-новлена ютотна (Р < 0,05) вщмЫнють. Рiзниця за ^ею ознакою мiж реципрок-ними пбридами першого поколiння стано-вила 14,26 шт. (Р <0,001). У Р1 И!И!Е!Е! / Н!-3Н!-3е!е! проявлялося змщення ам-плiтуди мiнливостi числа квтек у колосi в напрямi материнськоТ форми. Розподiл частот реципрокних гiбридiв вiдбувався за типом позитивно!' асиметрiТ, у якого мода мютилася лiвiше середньоТ ари-фметичноТ (Х > Мо), а видовжена хвос-това частина знаходилася у правм поло-винi кривоТ. Для визначення того, випад-кове чи генетично зумовлене таке вщхи-лення числа зерен у колоа вщ нормального розподту, можна буде з'ясувати у другому поколЫы реципрокних гiбридiв.
Надзвичайно мiнлива ознака озер-неност колоса у жита озимого. Вона залежить вщ умов оточуючого середо-вища протягом онтогенезу рослин -починаючи вiд сходiв до повноТ стиглостi зерна. Незважаючи на це, селекцюнер намагаеться вичленити генетичнi особи-востi прояву виповненостi колоса. Зроби-ти це надзвичайно складно, осктьки Ге-нотипнi фактори дуже сильно перекри-ваються впливом середовищних чин-никiв.
Батькiвськi вихiднi форми проявили ютотну вiдмiннiсть за ознакою озер-неностi колоса. Високорослий зразок В'ятка 2 (ЫЫЕ!Е!) у середньому проявляв озерненють на 73%, а форма Н!-3Н!-3е!е! - 88% (Р < 0,001). Статистичн параметри у батьювських форм не сягали досто-вiрних вiдмiнностей. Розподiл частот озерненост проявив негативну асимет-рiю з видовженим шлейфом у лiвiй частин кривоТ.
Реципрокнi гiбриднi популяцiТ Р1 за озерненiстю виявилися вiдмiнними мiж собою (Р < 0,001). Всупереч тому, що вихщний зразок В'ятка 2 мав найнижчу озерненють колоса Р1, у якому вЫ використаний материнським компонент-то м , показав найвищу у досл^д озерненють колоса (Х = 85,70±1,71%). Ампулн туда мЫливост в цього гiбрида вияви-лася наближеною до кривоТ з нормальним розподтом. За озерненютю колоса в гiбридiв першого поколiння проявився материнський ефект (Р < 0,001).
Щтьнють колоса жита озимого не вщноситься до елемен^в структури вро-жаю, але на iншi ознаки вона мае опосе-редкований вплив. За щтьнютю колоса батькiвськi форми i гiбриди першого по-колЫня не мали iстотних вiдмiнностей мiж собою.
Одним з головних елемен^в структури продуктивностi i врожайностi жита озимого вважаеться маса зерна з колоса. Вплив середовищних чинниюв на прояв ^еТ ознаки високий, але генотипы фактори ч^ко вираховуються. ВщмЫ-нють мiж батькiвськими компонентами за масою зерна з колоса становила 0,7 г (Р < 0,001) на користь високостеблостк Згщно iз законами спадкування ктькюних ознак у гiбридiв першого поколiння ця ознака мае бути на рiвнi 1,65 г. У Р1, коли за материнську форму використано В'ятку 2 (Р1 И!И!Е!Е!), проявився ефект гетерозису iз середньою величиною маси зерна з колосу 2,62±0,12 г, що становить 31% вщ кращоТ батьювськоТ форми. Середня величина маси зерна з колоса реципрокноТ комбiнацiТ схрещування становила 1,85±0,07 г i проявила 7,55% депресiТ вiд кращоТ батькiвськоТ форми за цiею ознакою. Розподт частот мав негативну асиметрю з витягнутою лiво-спрямованою хвостовою частиною.
Детально особливост прояву маси зерна з колоса визначатимуться за пбридоло-пчного аналiзу рослин в F2.
Продуктивнють рослини жита озимого - надзвичайно мЫлива cелекцiйна ознака, яка залежить вщ генетичних особливостей i рiзноманiтних умов зовнi-нього середовища. Компоненти схрещу-вання (hlhlElEl i Hl-3Hl-3elel) мiж собою не показали ютотних вiдмiнноcтей за масою зерна з рослини. Параметри мЫливост (S±ss i V±sv) у короткостеблого еректо'дного компонента hlhlElEl були дещо вищими (P < 0,05). Ампл^уда мЫливост маси зерна з рослини батьювських компонентiв мала широкий розмах, а крива розподту частот проявила негативний ексцес з приплюснутою вершиною. Крайн частоти високо' продуктивно' кущистост батьювських форм не виходили за межi трьох стандартних вщхилень.
Середня маса зерна з рослини у першому поколiннi реципрокних гiбридiв мiж собою проявляла ютотно бiльшi абcолютнi величини вiдноcно батьюв-ських форм (P < 0,001). У комбЫацп F1 hlhlElEl / Hl-3Hl-3elel середня продук-тивнicть рослини дорiвнювала 34,51±2,10г, що порiвняно з кращою батьювською формою становило 106,03%. Реципрокна комбЫа^я Hl-3Hl-3elel / hlhlElEl за абсолютним значенням середньо' маси зерна з рослини станови-ла 23,67 г, що вщносно кращого батьюв-ського зразка дорiвнювало 41,31%. Можна констатувати - у реципрокних схрещуваннях альтернативних за двома генами зразках жита проявився ефект гетерозису за середньою продуктивнютю рослини. ^м того, отримано уыкально цЫний вихщний матерiал для cелекцiï жита озимого з вираженою суперкорот-коcтеблicтю й еректо'дно спрямованою листковою пластинкою.
Крупнicть зерна в жита озимого -надзвичайно складна в селекцмному вщ-ношенн ознака. Зародок утворюеться в результат злиття материнсько' яйцеклн тини з батьювським cпермiем при подвй ному заплщнены i мicтить подвiйний набiр числа хромосом (2n). Ендосперм утворюеться в результат злиття двох полярних ядер материнсько'' квiтки зi cпермiем батькiвcького компонента. При
цьому кл^ини ендосперму мicтять трипло'дне число (3n) хромосом, оcкiльки вci три ядра гапло'днк Починаючи з моменту утворення зиготи до повного фор-мування зародка ендосперм виконуе функцп основного i единого джерела його живлення, тому нав^ь найменше пору-шення в розвитку ендосперму несприят-ливо впливае на розвиток i життедiяль-нють зародка. Через це колос жита бувае погано озерненим, що особливо пом^но в роки з пщвищеною вологютю пщ час кв^ування. Зернiвка жита мютить у cобi два поколiння, зародок - майбутню рос-лину й ендосперм - минуле поколЫня, як забезпечують паросток необхiдними по-живними речовинам до переходу його на автотрофне живлення. Ефективний добiр на крупнють зерывки потребуе змiни числа поколЫь, щоб закрiпити унiкальнi сполучення хромосом, як вiдбуваютьcя при кросинговерк
Крупнicть зерна визначаеться масою 1000 зерен. З метою економп часу, прац i коштiв ми визначаемо крупнють зерна за масою 100 зерен. Для цього виготовлено спе^альний покажчик на 100 зерен, а 'хня маса визначаеться на електричних вагах ВЛКТ-500.
Батьювсью форми, залучен до схрещування за масою 100 зерен з рослини, ютотно'' рiзницi мiж собою не проявили. Статистичн параметри обох батьювських форм також не мали ютотних вщмЫностей. Розподт частот крупност зерна батькiвcьких форм наближений до нормального.
1стотно бiльшу, порiвняно з батьювськими формами, середню масу 100 зерен з рослини утворював F1 Hl-3Hl-3elel / hlhlElEl (P < 0,01). Статистичн параметри (S) i (V%) у реципрокних гiбридiв першого поколЫня виявилися однаковими. Амплiтуда мiнливоcтi (lim = 2,7 - 4,8 г) виявилася бтьшою в F1, коли як материнський компонент використано високорослий зразок зi звичайною (звисаючою) листковою пластинкою. Це свщчить про бтьшу вiрогiднicть доборiв рослин з високою масою 100 зерен з ^е' комбЫацп схрещування. Розподiл частот маси 100 зерен з рослини у батьювських форм i 'хых реципрокних гiбридiв були близькими до нормальних кривих.
Висновки. Реципрокн схрещу-вання нового донора суперкоротко-стеблостi i еректощност Hl-3Hl-3elel з високорослим зразком 3i звичайною (зви-саючою) листковою пластинкою hlhlElEl у першому гiбридному поколiннi утворило короткостебловi рослини 3i звисаючою листковою пластинкою, тобто, як i очку-валося, гетерозиготн по двох алелях. Пбриднють рослин, завдяки прояву домн нантних маркерних генiв, сумнiвiв не викликае.
Проведено генетико-статистичний аналiз P^ P2 i |'хых реципрокних гiбридiв Fi за десятьома кiлькiсними ознаками. Встановлено материнський ефект при домЫуваны короткостеблост за висотою рослин, повне домЫування високо!' продуктивно!' кущистост, яка, очевидно, по-в'язана з проявом гена домЫантно!' короткостеблостi.
При домЫуваны довгоколосостi, пiдвищеного числа квтек i числа зерен у колоа встановлено материнський ефект. Озерненють колоса проявляла промiжне спадкування з реципрокним ефектом. Спадкування щтьносл колосу не встановлено, осктьки батьквськ форми мiж собою не в^^знялися. За масою зерна з колоса в Fi встановлено ефект гетерозису 31%, коли за материнську форму взято високорослий зi звисаючою листковою пластинкою донор; при реципрок-ному схрещуванн проявився ефект депресп 7,55% вiдносно кращо!' батькв-сько!' форми. За середньою продуктивною у рослин першого поколЫня проявився ефект гетерозису на 106,03%, а в реципрокних - 41,31%. Маса 100 зерен з рослини у реципрокних схрещу-ваннях становила 22,79 i 29,41% гетерозису вщносно кращо!' батьювсько!' форми. Ефективнють добору на поеднання високо!' маси 100 зерен з короткостеб-лютю до 70 см, вiрогiднiша у комбЫацп' схрещування, коли як материнська форма використовуеться суперкороткостеб-лова форма жита.
Отримано селекцйний матерiал з домЫантною короткостеблiстю й ерек-тощною формою листково!' пластинки.
Використана лiтература:
1. Loomis R.S., Williams W.A. / Crop Science. - 1963, 3. - Р. 67 - 72.
2. Жученко, А. А. Экологическая генетика культурных растений (адаптация, рекомбиногенез, агробиоценоз). /
A. А. Жученко. - Кишинев: «Штиинца», 1980. - 558 с.
3. Pendleton J.M. et al. / Agronjmy Journal. - 1968. - Vol. 60. - Р. 422 - 424.
4. Tanaka M., Icikawa S. -Australian Genetic, - 1968. - 60. - 229 р.
5. Рубин, Б. А. Проблемы физиологии в современном растениеводстве. / Б. А. Рубин. - М., 1979.
6. Скорик, В. В., Генетико-статис-тична характеристика нових рiзновисоких донорiв короткостеблост озимого жита. /
B. В. Скорик, Н. В. Скорик. // Цитологя i генетика. - 2003. - Т. 37, № 5. - С. 9-20.
7. Шелепов, В. В. Пшеница: история, морфология, биология, селекция. / В. В. Шелепов, Н. П. Чебаков, В. А. Вер-гунов [та Ыш^. - 2009 - 543 с.
8. Рокицкий, П. Ф. Биологическая статистика: изд. 3-е, испр. / П. Ф. Рокицкий. - Минск: Высшейшая школа, 1973,
- 320 с.
9. Рокицкий, П. Ф. Введение в статистическую генетику. / П. Ф. Рокицкий. - Минск: Высшейшая школа, 1974.
- 448 с.
УДК 633.14 «324»: 631.523:631.527:631.524.5 Скорик В. В., Симоненко Н. В., Буту-нець О. О., Ковальчук Т. А. Генетико-статистичний аналiз короткостеблових еректоТ'дних зразкв жита озимого (Secale cereale L.). // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин: науково-практичний журнал. / М-во аграрноТ пол^ики УкраТ'ни, Державна служба з охорони прав на сорти рослин, УкраТ'нський Ыститут експертизи сортв рослин; голов. ред. Хаджиматов В. А. [та 1н.]. - К., 2009. - № 2 (10).
Наведено результати реципрокних схрещувань нового житнього донора суперкороткостеблост еректоТ'дност Hl-3Hl-3elel з високорослим сортом жита Вятка 2. У першому поколЫы гбриди виявилися короткостебловими зi звичайною листковою пластинкою. У другому поколЫы встановлено материнський ефект домЫування короткостеблост, повне домЫування високо' кущистост, довгоколосост. Пщвищено!' ктькосл зерен у колос. Маса 100 зерен у колос
становила 22,79 i 29,41% гетерозису вщносно кращоТ батьювськоТ форми. За результатами аналiзу генетично-статис-тичних параметрiв селекцмних ознак у F2 вiдiбрано рослини з еректоТдною формою листковоТ пластинки.
Ключовi слова: донори коротко-стеблосД реципрокнi схрещування, ерек-тоТдна форма листковоТ пластинки, генетично-статистичний аналiз, спадко-вiсть селекцiйних ознак. УДК 633.14 «324»: 631.523:631.527:631.524.5 Скорык В. В., Симоненко Н. В., Буту-нець О. О., Ковальчук Т. А. Генетико-статистический анализ короткостебель-ных эректоидных образцов ржи озимой (secale cereale l.). // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин: науково-практичний журнал. / М-во аграрноТ пол^ики УкраТни, Державна служба з охорони прав на сорти рослин, УкраТн-ський Ыститут експертизи сортiв рослин; голов. ред. Хаджиматов В. А. [та 1н.]. - К., 2009. - № 2 (10).
Приведены результаты реципрок-ных скрещиваний нового ржаного донора суперкороткостебельности и эректоид-ности Hl-3Hl-3elel с высокорослым сортом Вятка 2. В первом поколении гибриды оказались короткостебельными с обыкновенной листовой пластинкой. Во втором поколении обнаружено материнский эффект доминирования короткосте-бельности, полное доминирование высокой кустистости, длинноколосости, повышенного количества зерен в колосе.
Масса 100 зерен с растения становила 22,79 i 29, 41% гетерозиса относительно лучшего родителя. По результатам генетико-статистического анализа селекционных признаков, отобраны в F2 низкорослые растения с эректоидной формой пластинки листьев. УДК 633.14 «324»: 631.523:631.527:631.524.5 V. Skoryk, N. Symonenko, O. Butunets, T Kovalchuk. Genetic and Statistical Research of the Short Stem Erectoid Winter Rye Samples (Secale cereale l.). // Сорто-вивчення та охорона прав на сорти рос-лин: науково-практичний журнал. / М-во аграрноТ пол^ики УкраТни, Державна служба з охорони прав на сорти рослин, УкраТнський Ыститут експертизи сор^в рослин; голов. ред. Хаджиматов В. А. [та т.]. - К., 2009. - № 2 (10).
Outcomes of reciprocal crossings new Rye donor of super-short stem with electroidness Hl-3Hl-3elel and tall Rye Variety Viatka 2 are provided. The firs generation hybrids appeared to have a short stem with regular leaf blade. In the second generation the female parent effect of short stem domination was established, as well as complete domination of tall bushiness, long-spiked plants, increased number or grains in the ear. Weight of 100 grains in the ear made 22,79 i 29, 41% of the heterosis relative to the best parent. According to the results of the research of genetic and statistical parameters of F2 breeding characteristics plants with electoid leaf blade shape were selected.
