CC BY
35УДК 633.11:632.111.5:631.527.
СЕЛЕКЦ1Я ПШЕНИЦ1 М'ЯКОТ ОЗИМО1 (ТпИоит аеэИуит Ь.) З ВИКОРИСТАННЯМ ГЕНОФОНДУ ЯРИХ СОРТ1В В УМОВАХ
Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ
Кочмарський В. С., кандидат сльськогосподарських наук; Колом'!ець Л. А., кандидат сльськогосподарських наук; Кириленко В. В., кандидат сльськогосподарських наук; Кавунець В. П., кандидат сльськогосподарських наук; Маринка С. М., науковий спiвробiтник
Миронiвський нститут пшениц ¡мен'1 В.М. Ремесла НААН Украни
Вступ. Досвщ в^чизняноТ та свн товоТ селекцп свщчить - при створены нових сучасних сор^в пшениц озимоТ велике, а в багатьох випадках виршаль-не, значення мае використання у селек-цмних програмах вихщного матерiалу з колекцiТ вiддалених еколого географiчних зон, що е обов'язковим етапом селекцй них робiт i найважливiшим роздiлом ада-птивноТ селекцiТ [1, 2]. Для ефективного ведення селекцп пшениц озимоТ на ада-птивнiсть запасу генетичного матерiалу даноТ культури сьогоднi недостатньо широкого розповсюдження близькоспорщ-нених сортiв, що обмежуе i збiднюе його рiзноманiття [3]. Про необхiднiсть i ефек-тивнiсть розширення генетичноТ мЫливо-ст пшеницi озимоТ м'якоТ за рахунок нових ефективних джерел селекцмних ознак з генофонду ТТ природних культур-них видiв, зокрема й пшениц м'якоТ яроТ, свiдчать науковi дослiдження багатьох авторiв [4, 5]. За даними цих авторiв, використання ярих сор^в у селекцп озимоТ пшениц сприяе збагаченню резерву генетичноТ мЫливост вихiдного матерiалу та добору практично цiнних рекомбЫан-тiв за рахунок iнтенсифiкацiТ формотвор-чого процесу.
Напрям створення генотипноТ мЫ-ливостi у селекцiТ пшениц озимоТ при ви-користаннi ярих сор^в з наступним добором морфотитв, що поеднують комплекс адаптивних ознак, вважаеться перспек-тивним i актуальним.
Мета дослiджень полягала у створеннi нового вихiдного матерiалу
пшениц м'якоТ озимоТ з використанням сор^в пшеницi яроТ.
Умови та методика проведення дослщжень. Дослiдження проводилися упродовж 1995-2009 рр. на полях селек-цйноТ сiвозмiни Миронiвського iнституту пшениц iменi В.М. Ремесла. За роки до-слiджень гiдротермiчнi умови були до-сить рiзними. Так, диференцаця за зи-мостiйкiстю вiдмiчалася в 1996/1997 рр. (температура на глибин залягання вузла кущЫня пшеницi сягала мЫус 15,2 оС), а 2002/2003 рр. (довготривала (72 ды) притерта крижана юрка). Часткова загибель селекцйного матерiалу спостерiгалася в 1998/1999 рр. i 1999/2001 рр. через ви-прiвання. Посушливими виявилися вес-няно-лiтнi умови 1999 р. та 2007 р., воло-гими - 1998, 2002, 2005 i 2009 рр. Таю умови по^зному впливали на форму-вання ознак, властивостей i ефективнiсть доборiв серед гiбридiв рiзних поколiнь. Методика дослiджень - загальноприйня-та в селекцiТ озимоТ пшениц [6].
Результати дослiджень. П^^р компонентiв для схрещування проводив-ся за еколого-географiчним принципом у межах виду ТгШеит аеэНуит 1_. Типи схрещувань використовували як простi (озимий / ярий, ярий / озимий), так i склады ((озимий / ярий) / озимий; (ярий / озимий) / озимий; (озимий / ярий) / (ярий озимий). Щорiчно частка комбЫацй схрещувань за участю ярих сор^в стано-вила 9 - 16% вщ загальноТ Тх кiлькостi. У першi роки (1995-1999 рр.) перевага на-
що проявляли високий бюлопчний поте-н^ал продуктивностi в мiсцевих умовах (табл. 1). При виборi ярих сор^в за осно-внi критерiT враховували висоту рослин, стмкють проти хвороб та якють зерна.
Таблиця 1
Сорти пшениц рiзних типiв розвитку, що використовувалися у селекцп пшениц озимо! м'яко!, як джерела селекцiйних ознак
давалась парним схрещуванням, у на-ступнi - складним.
З озимих форм для пбридизацп використовували сорти i лiнiT мироывсь-кот селекцiT та iнших селекцiйних установ,
Компоненти схрещувань
Пшениця озима Пшениця яра
Мироывська 61, Мироывська 28, Миро-нiвська 33, Мироывська 29, Крижинка, Деметра, Лютесценс 25138, Лютесценс 26562, Еритроспермум 27615, Нкоыя, Одеська 162, Альбатрос одеський, Пе-рлина люостепу, Феругiнеум 26214, Донецька 39, Донецька 48 (УкраТна), Донська натвкарликова, Козачка, Донська Ытенсивна, Донська ювiлейна, Дн алог (Роая), Argon, Lives (Австрiя). Колективна 3, Мироывська рання, Лютесценс 95-25, Лютесценс 95-24, Дыпрянка, Надра, Харювська 16, Рання 93 (УкраТна), Комсомольська 18, Оренбурзька 10, Омська 9 (Роая), Купаленька, Фестивальна (Бто-русь), Arina, Besso (Швейцарiя), W W 172-72, Sonett (Шве^я), Н]а 22139 (Фiнляндiя), Ohaparra! (США), РТ - 344 (Канада), Склады пбриди з Мексики (К-53716, К-48921) i Сирп (10247, 12167), Чжунзо 8131 (Китай.), BT-2288 (Тунiс)
Велике генетичне рiзноманiття за-лучене в пбридизацю, забезпечило широкий формотворний процес у генерацiях пбрифв. При цьому особливого значення надавалося детально проробцi матерiа-лу в початкових ланках селекцмного процесу, осктьки, як указуе В. Г. Криво-бочек, тiльки рекомбiнацiйна мiнливiсть в F2-F4 забезпечуе новi адаптивнi i транс-гресивнi за господарсько-цiнними озна-ками форми рослин [7].
За схрещування ярих сор^в з озимими дещо занижуеться рiвень зимiв-лi гiбридних потомкiв, але, враховуючи широкий спектр формотворення у роз-щеплюючих поколiннях, доводиться виб-раковувати морфотипи з низьким рiвнем перезимiвлi, а добiр за продуктивнiстю проводити серед форм з позитивними трансгресiями за даною ознакою.
Аналiз рiзних поколЫь за вщсот-ком перезимiвлi у польових умовах ви-явив, що у простих гiбридiв F1 здебтьшо-го домiнуе ярий тип розвитку, що вiзуа-льно рiзниться вщ чисто озимих гiбридiв за темпами росту i розвитку в оаннм пе-рiод та ранньовесняного вщростання. Це було характерним для комбЫацм Дып-рянка / Лютесценс 25138, Комсомольська 18 / Argon, Hja 22139 / Лютесценс 26562, Chaparral / Донська Ытенсивна, та Ы. У послщуючих поколiннях (F2-F4) рiвень пе-
резимiвлi парних гiбридiв залежав здебн льшого вiд зимостiйкостi озимого компонента схрещувань.
Дослщженнями встановлено, що пбриди за участю ярих сортiв вщ простих схрещувань виявилися менш результа-тивними в отриманнi зимостiйких форм порiвняно зi складними. У роки iз задовн льними умовами зимiвлi гiбриди рiзних поколiнь з участю ярих сор^в перезимо-вували на 60-90%, тобто на рiвнi чисто озимих гiбридiв. При наявностi диферен-цiючих умов спостерiгалася значна Тхня вiдмiннiсть. Так, у складних умовах зимн влi 1996/1997 рр. прост гiбриди з участю ярих сортв загинули на 90-98%. Пооди-нок рослини, що залишилися у деяких комбЫа^ях, практичноТ цiнностi не представляли через низький рiвень ТхньоТ продуктивностi. У складних гiбридiв рн вень перезимiвлi в умовах даного року був у межах вщ 8,9 до 23,1%. Серед складних гiбридiв Мироывська 61 / Chaparral / Мироывська 61, Argon / Комсомольська 18 / Мироывська 28, Миро-нiвська 61 / WW 172-72 / Донська Ытен-сивна та Ышк В цих же умовах виявилася можливють в^фбрати зимостiйкi продук-тивнi морфотипи, як у подальшому пщ-твердили свою практичну цЫнють.
Перевагу гiбридiв складних схрещувань з участю ярих сортв над прости-
ми в^^чено i в умовах зимiвлi 20022003 рр. Так, i3 45 гiбридiв F1 pi3HOi скла-дностi схрещувань з участю ярих coptíb тiльки у шести (13,3%) перезимували по-одинокi рослини (табл. 2), тодi як росли-ни пбрифв F1 вiд простих схрещувань за-гинули повнiстю.
Подальший цтеспрямований пе-ресiв рослин гiбридiв F2- F4 у польових умовах сформував генотипи, якi у пода-льшому не поступались за рiвнем пере-
Перезимiвля гiбридiв F1 з участю яр|
зимiвлi стандартним сортам за рахунок частковоТ елiмiнацiТ низько зимостмких форм. Проте вiдселектувати серед пбри-дiв вiд складних схрещувань т ознаки ярих сортiв, iз-за яких Тх використовували в схрещуваннi, у бтьшосл випадкiв не дало позитивних результатiв, оскiльки ознаки озимих форм (низькорослють, якiсть зерна) домiнували над позитивни-ми ознаками ярих сор^в.
Крiм того, бiльшiсть парних пбри-
Таблиця 2 сортiв в умовах зимiвлi 2002-2003 рр.
Пбриды комбЫацп Юлькють рослин, шт. % живих рослин пю-ля перези-мiвлi
восени навесы
(Миронiвська 61 / Чжунзо 8131) / (Крижинка / Дып-рянка) 70 2 2,9
(Мироывська 61/ Днiпрянка) / Еритроспермум 33055 136 3 2,2
(Мироывська 61 / Надра) / Еритроспермум 31354 169 3 1,8
(Еритроспермум 788/96 / Харювська 16) / Реме^вна 69 1 1,5
(Деметра / Лютесценс 95-5) / Крижинка 112 2 1,8
(Деметра / Лютесценс 95-4) / Реме^вна 137 2 1,5
дiв з участю ярих сортiв селекцiйноT цн-ностi не представляли внаслiдок домЫу-вання у багатьох з них до F4 - F5 високо-рослостi (Комсомольська 18 / Argon, Оре-нбурзька 10 / Ферупнеум 26214, Мироыв-ська 61 / Chaparral), низькопродуктивного колоса (Дыпрянка / Лютесценс 25138, Миронiвська 29 / Фестивальна, Мироыв-ська 33 / Харювська 16), ураженостi бо-рошнистою росою та бурою iржею (Коза-чка / Днiпрянка, Комсомольська 18 / Argon, Ыуеэ / Комсомольська 18). До цьо-го слщ додати, що за показником седи-ментацiT (ознака, за якою прогнозуеться якiсть зерна у подальшому) дана серiя гiбридiв поступалася стандартному сорту Мироывська 61 на 9-23 пункти. Полт-шення адаптивних ознак гiбридiв з учас-
тю ярих сор^в проводилось шляхом складних насичуючих схрещувань проду-ктивними, високоякiсними, низькоросли-ми сортами пшениц озимоТ. Це в значый
мiрi ускладнювало (продовжувало) селе-кцiйний процес, проте вiрогiднiсть про-явлення практичноцiнних рекомбiнантiв збiльшилася. Умови зимiвлi 1996/1997 та 2002/2003 рр. пщтверджують необхщ-нiсть таких схрещувань.
У результат постiйного контролю зимостмких форм за рiвнем продуктив-ност та якостi зерна (показник седимен-тацiТ) вiдбиралися в Р4 константы лн' за морфотипом (враховували: висоту рослин, продуктивнють колоса, ураженють хворобами). При подальшому дослн дженн значна частина Тх не вщповщала селекцiйним вимогам за рiвнем адаптивних ознак, а тому вибраковувалася якщо не в контрольному розсаднику (вщсоток вибракуваних лУй становив 76,6), то в конкурсному (48,4%) чи попередньому (39,7%) сортовипробуваннк
Окремi лЫп адаптувалися за пока-зниками якост зерна (седиментацiя - 6271 мл, умют клейковини - 27,3-29,5%, сила борошна - 244-288 о.а., об'ем ^ба - 680-720 см3), проте за рiвнем продукти-вност поступалися стандартним сортам Миронiвська 65 та Подолянка. До таких
лУй вщносяться: Лютесценс 32958 за походженням (Мироывська 29 / ОИарагго!) / (Мироывська 29 / WW 17272), Еритроспермум 33581 - (Мироывсь-ка 28 / Рання 93) / Еритроспермум 27615), Еритроспермум 34725 - (Миро-ывська 33 / Ьуа 22139) / Одеська 162 то-що.
Незначна частина лУй (до 3%) за участю ярих сортв поеднувала в собi комплекс адаптивних ознак i властивос-тей. Серед них лУя Лютесценс 32954, отримана вщ схрещування високоякюно-го ярого сорту И]а 22139 (Фiнляндiя) з високопродуктивною, стiйкою до виля-
Таблиця 3
Характеристика лшп Лютесценс 32954 (синошм Пам'ятi Ремесла) при передачi на державне сортовипробування ( 2004-2005 рр., конкурсне сортовипробування)
гання мюцевою лiнiею конкурсного сортовипробування, Лютесценс 26562 (добiр озимих форм з яроТ пшеницi ВТ-2288 (Туню), висiяноТ пiд зиму та низькоросло-го з високими показниками якост зерна сорту Донська напiвкарликова (Роая). Лiнiя при вивченнi у вихщних ланках се-лекцiйного процесу (конкурсне сортовипробування 2004-2005 рр.) проявила перевагу за комплексом адаптивних ознак над стандартом Мироывська 65 (табл. 3), що послужило основою для передачi ТТ у 2006 р. на державне сортовипробування як сорт Пам'ят Ремесла.
ГО г с ед Показники якост Стмкють проти хвороб, бал
Сорт н ,ь й о р У х и лс о р го т о с и Ой п ,) йя р! ецагт кл еег до т 3 ат И и д е с вмют клейко-вини, % сила борош-на, о.а. ,а ю ь мс е' 'б о борошниста роса бура iржа з о 'а о н п е с
Миронiвська 65 - ст. 7,13 119 246 50 24,9 171 645 5 6 6
Пам'ят Ремесла 8,00 92 244 69 26,6 289 710 8 7 6
± до стандарту +0, 87 - 27 - 2 + 19 + 1,7 + 118 + 65 + 3 + 1 0
Н1Р05 = 0,42 т/га
На пiдставi рекомендацп Експерт-ноТ ради ДержавноТ служби з охорони прав на сорти рослин прийнято ршення про виникнення майнового права Ытеле-ктуальноТ власност на поширення даного сорту i внесено до Державного реестру сортiв рослин, придатних для поширення в УкраТн у 2010 роцi.
Сорт Пам'ят'1 Ремесла вщносить-ся до рiзновидностi 1_и1е81еп8 1_. низько-рослого типу (висота рослин 85-92 см), стмкий до вилягання за рахунок мщного стеблостою. Наприклад, коли у друпй де-кадi червня 2007 р. випало 62 мм опадiв (60% мюячноТ норми), в демонстрацмних дослiдах М1П спостерiгалося значне вилягання бтьшосл сортiв пшеницi озимоТ,
проте сорт Пам'ятi Ремесла проявив най-вищу стiйкiсть проти вилягання (фото. 1). Бюлопчною особливiстю сорту е його до-вжина колеоптилю, яка за роки дослн джень становила 4-4,5 см при 6,4 см у середньорослих сортв. Юлькють зарод-кових корiнцiв у сорту - 3,4-3,6 при 3,03,2 у МироывськоТ 65. За зимопосухо-стiйкiстю сорт не поступався стандартам Подолянка i Миронiвська 65. За тривалю-тю вегетацiйного перiоду (до дати коло-сiння) - вщноситься до групи середньо-раннiх. Перюд пiслязбирального дозрн вання сорту дещо тривалший, нiж у Ми-роывськоТ 65. За показниками якостi зерна вщповщае вимогам сильноТ пшеницк
Фото 1. Сорт Пам'ят Ремесла у дослщах пшеницi м'яко'Г озимо!'.
Апробацшш ознаки сорту. Колос бiлий, безостий, середньоТ довжини та щiльностi, з восковим нальотом, ырамн дальний, зубц на верхiвцi колоса дуже короткк Плече нижньоТ колосковоТ луски широке, пряме, зубець дуже короткий, форма нижньоТ колосковоТ луски яйцепо-дiбна. Зерывка червона, середнiх розмн рiв за довжиною та шириною. При забар-вленнi фенолом - темна.
Сорт високопродуктивного типу. Максимальна урожайнють (9,7 т/га) отри-мана у 2009 р. на ВЫницькому ДЦеСр. На Волинському опорному пунктi М1П iм. В. М. Ремесла у 2008 р. урожайнють сорту становила 9,08 т/га. Про високий рiвень продуктивност його свщчить при-рют вiд 0,56 до 1,7 т/га у 2009 р. над ста-ндартними сортами на шести сортодть-ницях зони Люостепу. У 2009 р. на Зака-рпатському ДЦЕСР прирют урожайностi над стандартом Подолянка становив 1,47 т/га за урожайност останнього 5,21 т/га. На Юровоградсьюй ДСС урожайнють сорту в 2009 р. становила 7,94 т/га, що на 0,42 т/га перевищила стандартний сорт.
Висновки. При використанн ярих сор^в у схрещуваннях з озимими вщмн чено, що пары схрещування виявилися менш ефективними порiвняно з рiзним типом складних через домЫування у них зниженого рiвня перезимiвлi. Формотвор-
чии процес складних схрещувань сприяв добору морфотитв, як володiли як окремими адаптивними ознаками та вла-стивостями, так i Т'хым поеднанням. Но-виИ сорт пшениц озимо!' Пам'ят Ремесла, створений на генетичый основi ярого сорту Hja 22139 з ФЫляндп, е тому пщ-твердження.
Використана л^ература:
1. Вавилов, Н. И. Научные основы селекций пшеницы. / Н. И. Вавилов; - М.: Сельхозгиз, 1935. - 244 с.
2. Животков, Л. О. Завдання, ме-тоди i результати селекцп' Ытенсивних сор^в озимо!' пшеницi. / Л. О. Животков, В. В. Шелепов, Л. А. Коломiець. // Генетика i селекця в УкраТ'ы на межi тисячолiть. - К.: Логос, 2001. - Т. 2. - С. 394-397.
3. Мережко, А. Ф. Роль генетических ресурсов в современной селекции растений. / А. Ф. Мережко. // Генетические ресурсы культурных растений: проблемы мобилизации, инвентаризации, сохранение и изучение генофонда важнейших с.-х. культур для решения приоритетных задач селекции. - СПб.: ВИР, 2001. - С. 353-355.
4. Ремесло, В. Н. Создание сортов озимой пшеницы способом направленного изменения яровых форм в озимые. /
B. Н. Ремесло. // Селекция и семеноводство. - 1963. - № 2. - С. 5 - 8.
5. Гриб, С. И. Генофонд и его использование в селекции мягкой пшеницы (Triticum aestivum L.) в Белоруси. /
C. И. Гриб, И. К. Коптик. // Труды по прикладной ботанике, генетике и селекции. -Санкт - Петербург, 2009. - Т. 166. - С. 65
- 72.
6. Кривобочек, В. Г. Компоненты изменчивости и наследуемости некоторых количественных признаков у гибридов, полученных от скрещивания озимой пшеницы с яровой. Биологические основы повышения продуктивности зерновых культур. / В. Г. Кривобочек. // Сборник научных трудов МИП им. В. Н. Ремесло.
- М., 1985. - С.16 -19.
УДК 633. 11: 632. 111. 5: 631. 527. Кочмарський В. С., Коломieць Л. А., Кириленко В. В., Кавунець В. П., Маринка С. М. Селек^я пшениц м'якоТ озимоТ (Triticum aestivum L.) з використанням генофонду ярих сортв в умовах Люостепу УкраТни. // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин: науково-практичний журнал. / М-во аграрноТ по-л^ики УкраТни, Державна служба з охо-рони прав на сорти рослин, УкраТнський Ыститут експертизи сортв рослин; голов. ред. Хаджиматов В. А. [та 1н.]. - К., 2010.
- № 1 (11).
Дослщжено ефективнють викорис-тання ярих сортв у схрещуваннях з ози-мими в межах виду Tr. aestivum L. Новий сорт пшениц озимоТ м'якоТ Пам'ят Ремесла, створений з участю ярого сорту Hja 22139 (Фiнляндiя), запропонований для внесення до Реестру сортв рослин, при-датних для поширення в УкраТн на 2010рк
Ключовi слова: пшениця озима i яра, сортозразки, пбриди, продуктив-нють, зимостмкють, якють зерна, формо-творчий процес.
УДК 633. 11: 632. 111. 5: 631. 527. Кочмарский В. С., Коломиец Л. А., Кириленко В. В., Кавунец В. П., Маринка
С. Н. Селекция пшеницы озимой мягкой (Triticum aestivum L.) с использованием генофонда яровых сортов в условиях Лесостепи Украины. // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин: науково-
практичний журнал. / М-во аграрноТ полн тики УкраТни, Державна служба з охорони прав на сорти рослин, УкраТнський Ысти-тут експертизи сортв рослин; голов. ред. Хаджиматов В. А. [та 1н.]. - К., 2010. -№ 1 (11).
Исследованиями установлено, что скрещивания пшеницы различных типов развития между собой обусловливает увеличение формообразовательного процесса в гибридном потомстве, что способствует отбору практически ценных рекомбинантов. В процессе селекции отобраны генотипы за фенотипической стабильностью, которые по комплексу адаптивных признаков и свойств представляют практическую ценность. Новый сорт пшеницы озимой мягкой Памяти Ремесло, выведенный с участием ярового сорта Hja 22139 (Финляндия), предложен для внесения его в Реестр сортов растений, пригодных для использования в Степи, Лесостепи и Полесье Украины с 2010 года.
УДК 633. 11: 632. 111. 5: 631. 527. Kochmarskyi, V., Kolomiyets', L., Kyrylenko, V., Kavunets', V., Marynka, S.
Bread winter wheat breeding (Triticum aestivum L.) using spring varieties genepool in forest-steppe Environments of Ukraine. // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин: науково-практичний журнал. / М-во аграрноТ полiтики УкраТни, Державна служба з охорони прав на сорти рослин, УкраТнський Ыститут експертизи со-ртв рослин; голов. ред. Хаджиматов В. А. [та 1н.]. - К., 2010. - № 1 (11).
It is concluded by investigations that wheat crossing of various development types between themselves cause increase of formbuilding process in hybrid progeny, promoting the selection of practically valuable recombinats. The genotypes which present the practical valuable by complex of adaptive traits and properties have been selected by phenotype stability in the breeding process. The new bread winter wheat variety Pamyati Remesla developed with participation of spring wheat variety Hja 22139 (Finland) has been proposed for including it into the Register of Plant varieties of Ukraine adapted for use in Steppe, Forest-Steppe and Woodland of Ukraine since 2010.
