CC BY
14Укра'Тни, репожв Молдови i Росп; Mix господарчими справами, численними вiдрядженнями, мюцевими перемiщеннями у службовiй машинi вщ вул. Ленiна до ВДНГ, вокзалiв, УСГА. i цього було досить, щоб зрозум^и проблему, навiть виршити TT, попередити наступи й отримати черговi завдання.
УДК 633. 1: 631. 526.32 (092)
ВАСИЛЬ МИКОЛАЙОВИЧ РЕМЕСЛО I ЙОГО СПАДЩИНА В СУЧАСНИХ СОРТАХ ПШЕНИЦ
(до 100^ччя з дня народження)
Л.М. Голик, науковий cniepo6imHUK,
О.В. Петренко, зав'дувач науковою бiблiотекою MupoHiecbKuü
нститут пшениц ¡м. В. М. Ремесла УААН
Василь Миколайович Ремесло родився 10 лютого 1907 року в с. Теплiвка, Пирятинського району, Полтавсько'Т областк Любов до природи, земл^ стьсько'Т прац зародилась у Василя Миколайовича ще в дитинствк Коли прийшов час вибирати профеаю, роздумiв не було - пшов учитися в Лубенську профеайну стьсько-господарську школу, а по^м у Маслiвський Ыститут селекцiТ i насiнництва, який юнував у 20-х роках в КиТ'всьш областi.
Студенту другого курсу, Василев1 Миколайовичу, була доступна для вивчення колек^я злакiв i3 6000 зразюв. Вона стала йому абеткою в Узнаны наукових дослiджень. Першим наставником у Узнаны qie'T абетки був професор Дмитро Костянтинович Ларюнов. Безпосередне спiлкування з вiдомими вченими, професорами А.С. Молостовим, 1.В. Сремеевим, Л.М. Делоне в багатьох випадках
визначили його подальший життевий шлях.
Пюля закiнчення iнституту агроном-селекцiонер, Василь Миколайович Ремесло, працюе на Поволжi в Ново-Уренсьюй (нинi Ульянiвськiй) селекцiйно-дослiднiй станци', де пiд керiвництвом вiдомого селекцiонера академiка ВАСГН1Л П.Н. ^ Костантинова пройшов першi кроки тяжко!' прац селекцiонера. Йому довелось працювати з корифеями стьськогосподарськоТ науки - академками ВАСГН1Л М.1. Вавиловим, В.Я. Юр'евим, А.О. Сапегiним, кожна зустрiч з якими збагачувала його новими знаннями в селекцмно-генетичнм науцi.
^зжше В.М.Ремесло працюе на Дербентському опорному пункт В1Р, Пiвнiчно-Донецькiй селекцiйнiй станци. Працюючи в цих мiсцях Василь Миколайович не залишав думок створити новий сорт, який за урожайнютю перевершив би вщому Украшку 0246 ( площа виробництва близько 7 млн гектарiв).
Велика В^чизняна вмна надовго вiдсунула здiйснення задуманих плаыв. В роки вiйни Василь Миколайович переню всi п тяготи, пройшовши шлях вiд Сталiнграда до БерлЫа.
У 1948 роцi, в шинелi демобiлiзованого полiтрука, Василь Миколайович приТ'здить у рiднi мiсця, на Мирошвську селекцмно-дослiдну станцiю, де став працювати заступником директора з науковоТ' роботи i завiдувачем вiддiлу селекцп озимоТ пшеницi. Так було покладено початок створення мироывських сортiв озимо!' пшеницк
Як вiдомо, бiльше тридцяти роюв пiсля створення УкраТ'нки 0246 селекцюнери станци' не могли створити новi продуктивнiшi сорти. Виробництво вимагало вщ селекцiонерiв урожайнiших сортiв стьськогосподарських культур, якi б вiдповiдали рiвню культури землеробства, який постiйно зростав.
Перед Василем Миколайовичем стояла дуже важлива задача-мати одержати високоврожайний сорт озимоТ пшеницi високу урожайнють з пiдвищеною морозо- зимостiйкiстю, хорошими технолопчними якостями зерна. Подiбних сортв, якi б мали в собi цi властивостi в той перюд не було.
На Миронiвськiй доспщжй станци' основними методами створення сортв спочатку були добори з мюцевих популяцiй i гiбридизацiя. При цьому майже у вах схрещуваннях брав участь сорт УкраТ'нка 0246. Не дивлячись на те, що в селекцмному процес використовували рiзноманiтний матерiал з колекцiï, створити сорт, який перевищував би УкраТнку 0246 по врожайност i зимостмкост не вдавалось.
Створення нового продуктивншого сорту вимагало вихщний
матерiал, який би був багатий морфолопчно i фiзiологiчно i добре пристосований до мюцевих умов. Вивчивши причини невдач в селекцп озимоТ пшеницi в Миронiвцi, з 1949 р. стали на шлях створення озимоТ пшениц з яроТ. Методика одержання вихщного матерiалу цим методом була детально розроблена В.М. Ремеслом.
У результат багаторiчних дослiджень В.М. Ремесло встановив, що методом направленоТ змЫи ярих форм в озимi можна одержати в сорт такi важливi ознаки, як високу продуктивнiсть, морозо-зимостiйкiсть та добру якiсть зерна. Свм перший сорт озимоТ пшениц - Миронiвська 264, отриманий цим методом, Василь Миколайович передае в 1957 р. Мироывська 264, як урожайнший (на 6 ц/га) в порiвняннi з Бiлоцеркiвською 198, швидко був впроваджений i в 1963 р. районований в 12 областях УкраТни, в Ростовсьюй областi i Молдовi. Через два роки площi його посiвiв в СРСР становили 1,9 млн га, в тому чи^ в УкраТнi - 1,7 млн га. Дякуючи впровадженню сорту Мироывська 264, колгоспи i радгоспи ЛюостеповоТ зони i Полiсся за 1960-1961 рр. пiдвищили врожайнiсть озимоТ пшениц на 4,6-5,2 ц/га.
У цей же час заюнчуеться робота зi створення сорту Миронiвська 808, який згодом стае шедевром св^овоТ селекцп. В ньому добре поеднуються висока врожайнють, зимостiйкiсть i якють зерна. Сорт мав високу пластичнють, а тому широко поширився на полях бтьшосл областей УкраТни, Росп, Бiлорусi, Молдови, ЛатвiТ, Литви й Естонп. Його почали вирощувати в таких районах, як Приамур'я, Захщний Сибiр i Казахстан, тобто в тих районах, де ранше озиму пшеницю не висiвали. За порiвняно короткий час Миронiвська 808 стала одним iз провiдних сортiв озимоТ пшениц в краМ В 1967 р. поавы площi ТТ сягали 6,3 млн гектарiв, у 1971 р. - 9,5 млн гектарiв, або 48,1% посiвiв озимоТ пшениц в краТш.
Швидкий i широкий вихщ МиронiвськоТ 808 на колгоспн i радгоспнi поля стало можливим завдяки високiй урожайностi, яка досягала на державних сортовипробуваннях 70-80 ц/га5 в умовах виробництва 4050 i бiльше ц/га. Впровадження цього сорту значно пiдвищило врожайнiсть зернових в УкраТш, Центрально-Чорноземних областях, Нечорноземнм зонi Росп, Бiлорусi i рядi iнших районiв краТни. В роки дев'ятоТ п'ятирiчки лише деякi област УкраТни збирали по 35-36 ц/га зерна. На Московському опорному пункт урожайнють МиронiвськоТ 808 становила 65-72 ц/га, а радгосп "Зоря комуызму" Домодедовського району МосковськоТ областi на великих площах отримав по 50 i бтьше ц/га зерна цього сорту.
Сорт Мироывська 808 вийшов за межi нашоТ Вiтчизни вирощувався в краТнах соцiалiстичноТ спiвдружностi: Угорщиш, ГДР,
Чехи, Польщi й Ыших державах на площi понад 2 млн га. В кооперативi Липово (район Новий Замок) з площi 8 га отримали по 109 ц/га - це говорить про велик потенции можливост даного сорту.
Створенням i впровадженням сорту Миронiвська 808 В.М. Ремесло довiв землеробам i вченим, що озима пшениця - культура не лише чорноземних фунтв. Мирошвську 808 вирощують на рiзних фунтах i в рiзних клiматичних зонах. До того ж вона добре вщзиваеться на добрива, може виаватися на полях, де не росли iншi стьськогосподарсью культури, переносити дуже сильш морози (до 19,5 градуса), стмка до шкiдникiв i хвороб. Все це разом взяте дало можлив^ь вщнести Миронiвську 808 до сортв нового типу, необхiдних для сучасного землеробства.
Великим науковим досягненням Мирошвського Ыституту е виведення сортв Миронiвська ювiлейна й lллiчiвка. На багатьох сортодтьницях Миронiвська ювiлейна перевищила по урожайност районованi сорти на 4,8-10,6 ц/га. На Пржевальсьюй сортодтьниц КиргизькоТ РСР при зрошеннi в 1971 р. був отриманий урожай цього сорту 100,3 ц/га. Сорт Мироывська ювтейна мае достатньо високу стмюсть до вилягання, що сприяе формуванню високих урожаТв з хорошою якiстю зерна. Безлiч колгоспiв i радгоств УкраТни, Росiï при вирощуванн сорту Миронiвська ювiлейна отримали по 50-60 ц/га високоякюного зерна на великих площах. Прикладом може бути колгосп "Свтанок" Михайлiвського району ВолгоградськоТ областi, де сорт сформував середшй урожай на площi 1900 гектарiв по 60 ц, а з 100 га по 80,3 ц.
За роки державного сортовипробування сорту iллiчiвка було виявлено ряд кращих ознак порiвняно з районованими сортами. На сортодтьницях КиТвськоТ, ЧеркаськоТ, ХмельницькоТ i ряду Ыших областей урожайнють сягала 49-72 ц/га i перевищувала районован сорти на 5,2-12,2 ц/га.
У виробничих умовах урожайнють сорту становила 60-85 ц/га. Так, у колгосп iменi Леына Чемеровецького району ХмельницькоТ област в 1976 р. середня урожайнють lллiчiвки становила 71,9 ц/га на площi 993 гектара. На Московському опорному пункт в 1975 р. зiбрали по 87,5 ц/га зерна на вах поавах. Рекордна урожайнiсть lллiчiвки - 105,2 ц/га. була досягнута в 1973 р. на Пржевальсьюй сортодiльницi. Сорт швидко поширився у виробництво.
Давно вщомо, що хороший сорт пшениц неможливо створити без знань закоыв генетики про змiни й успадкування. Тому в останнм час В.М. Ремесло працював над вивченням генетичних основ внутршньосортовоТ' гiбридизацiï, удосконаленням методiв пiдбору
батьювських пар i системи внутрiшньовидових схрещувань.
Робота над проблемами пщвищення якост зерна створених сортiв озимоТ пшениц, зимостмкост, стiйкостi проти хвороб отримали широке визнання. Вс створенi i районованi сорти озимоТ пшеницi МироывськоТ селекцп вiдносяться до сильних i цiнних, мають високу зимостiйкiсть i стiйкiсть проти хвороб.
В.М. Ремесло постiйно говорив, що створення нав^ь дуже високоврожайного сорту не виршуе проблеми селекцiТ. Потрiбно разом iз сортом передати землеробам знання основних особливостей його вирощування.
За безпосередньоТ участi Василя Миколайовича в провщних науково-дослiдних установах краТни були створенi вiддiли сортовоТ агротехнiки, якi проводили широкi дослщження по вивченню особливостей вирощування новостворених сортв.
У Миронiвському iнститутi пшениц дотримуються твердого i рiшучого правила - починати роботу сортовоТ агротехшки одночасно з передаванням сорту на державне випробування i давати рекомендацю виробництву разом з районуванням сорту .
Розроблена пщ керiвництвом В.М. Ремесла й отримала високу оцнку колгоств i радгоспiв система наанництва зернових i зернобобових культур, яка передбачала щорiчне забезпечення всiх господарств наанням елiти на дiлянки розмноження. Ця система дае можпив^ь скоротити випроваджування нових сортв до 2-3 роюв.
Всiх вражала виключна працездатнють В.М.Ремесла. Усе його життя - це велика праця, яка завжди слугували прикладом для оточуючих людей. Вщомо, що не тiльки талант виршуе долю тiеТ чи ЫшоТ важливоТ роботи, але й умЫня повнiстю вiддати себе любимiй справк Василь Миколайович мав усi ц якостi. Вони характеризують його не лише як великого вченого, але i як людину великоТ громадськоТ долi.
Багато рокiв академiк Ремесло поеднував дослщницьку працю з результативною науково-оргаызаторською дiяльнiстю. Протягом 37 роюв вiн був завiдувачем вiддiлу селекцп i 22 роки - директором Мироывського науково-дослiдного iнституту селекцiТ i насiнництва пшеницi.
Завдяки його великим оргаызаторському таланту, енергiТ i невтомнм працi iнститут за короткий перюд часу став провiдним науково-дослiдним закладом краТни.
Необхщно вiдмiтити велику роботу, проведену В.М. Ремеслом з науковоТ ствдружност iз зарубiжними краТнами, а саме: ГДР, Чехiею, Словаччиною, Польщею, Болгарiею. В знак вдячностi
братерських народiв за т тисячi тонн високоякюного мирошвського зерна Центральний Ком^ет КомунiстичноT партiT ЧехословакiT нагородив Мирошвський iнститут пшеницi Орденом Працi Чехословакп.
Академiк В.М. Ремесло - видатний сусптьний дiяч. Вiн був членом ЦК компартп УкраТни, депутатом XXII, XXIII i XXV з'Tздiв партп. Василь Миколайович автор понад 230 наукових праць з питань селекцп i насiнництва, сортовоТ агротехнiки, зокрема ряду монографм.
За плiдну науково-дослщну працю i великi заслуги перед краТною Василевi Миколайовичу Ремеслу двiчi присвоено звання Героя СоцiалiстичноT Працк Нагороджений вiн трьома орденами Лешна, ЖовтневоТ революцiT, Трудового Червоного Прапора, В^чизняно!' вiйни II ступеня i багатьма медалями СРСР i ВДНГ СРСР i УРСР, 13-тю орденами i медалями закордонних держав.
В.М. Ремесло перебував дмсним членом АН СРСР, Всесоюзное академiT стьськогосподарських наук iменi Ленiна, членом-кореспондентом СiльськогосподарськоT академп ГДР. Йому присвоен Ленiнська i Державна премп, почесш звання "Заслужений дiяч науки УРСР", медалi iменi В.Я. Юр'ева АН УРСР.
Помер В.М. Ремесло 4 вересня 1983 року. Похований на Байковому цвинтарi м^а Киева.
Творча спадщина В.М. Ремесла живе в сучасних сортах пшениц Мирошвського Ыституту.
Його учш i соратники успiшно використовують i творчо доповнюють наукову спадщину Василя Миколайовича. Мирошвський Ыститут носить його iм'я. Досить сказати, що на 2002 рк в Реестр сортв рослин краTн СНД було внесено 52 сорти мирошвсько1 селекцп, зокрема в Державний реестр сортв рослин, придатних для поширення в Украшу - 37 сортв. За 2000-2003 роки до Державного реестру сортв занесено 16 сортв миронiвськоT селекцiT - 10 сортв озимоT м'якоT пшеницi (Миронiвська 65, Мирошвська 66, Мирхад, КиTвська 8, Крижинка, Мирошвська 67, Мирошвська ранньостигла, Веста, Колумбiя, Подолянка), сорт ярое м'якоT пшеницi Колективна З, два сорти озимого тритикале (АДМ 11 i Тандем), сорт ярого ячменю Аскольд i сорти конюшини (Мирошвська 5 i Мрiя).
У 2006 р. цифра занесених до Державного реестр сортв озимое пшеницi мирошвсько1 селекцiT зросла до 27 сортв. Успiшно проходять державне випробування новi сорти зернових культур, якi характеризуются високою урожайнiстю, полiпшеними якостями зерна i високою стiйкiстю до несприятливих погодних умов. У Миронiвському Ыституп пшеницi розроблена i рекомендована для
запровадження технолопя виробництва наання нових районованих i перспективних сортiв озимоТ пшениц, яка забезпечуе пщвищення врожайностi на 3-5 ц/га, вихщ кондицiйного наання на 5-10% Тхых урожайних властивостей у наступних ам'ях на 2-3 ц/га.
Життя Василя Миколайовича Ремесла - невтомний цтеспрямований подвиг на благо людей. ВЫ був одним iз самих щасливих людей в свт, тому що на його хтбах, виросли i селяни, i робiтники, i вченi, i маршали. Його х^б годуе мiльйони людей, його "мироывки" ще й до тепер сють в УкраТнi i краТнах СНД. Вони й понинi е донорами для сортiв як в^чизняноТ, так i закордонноТ селекцп.
Селекцiонери багатьох краТн, працiвники Ыституту пам'ятають i високо цiнують працю великого вченого. Творча спадщина В.М. Ремесла буде ще довго використовуватися в сучасних i майбутых дослщженнях iз селекцiТ пшеницi на благо нашого народу.
