CC BY
15
О.О. Литвак, Б.В. Хабрат, Б.М. Лисенко, А.В. Шдаев*, Т.Ю. Юзвенко*
ОСОБЛИВОСТ1 ПОРУШЕННЯ МЕНСТРУАЛЬНО1 ФУНКЦ11 У Ж1НОК 13 ДИФУЗНИМ НЕТОКСИЧНИМ ЗОБОМ
ДНО "Науково-практичний центр профшактичног та клШчног медицини"ДУС *Украгнсъкий науково-практичний центр ендокринног хгрурги, трансплантаци ендокринних оргашв i тканин МОЗ Украгни, Кигв
ВСТУП
BiflOMO, що репродуктивна система е одыею з найбтьш чутливих до рiзноманiтниx чинниюв довкiлля [1-3], серед яких надто актуальним для Укра'ши е йододефщит, що спричинюе розви-ток дифузного зоба, який супроводжуеться серйозними порушеннями репродуктивного здо-ров'я. Hаслiдками такого впливу на жЫочм ор-гаызм е порушення статевого дозрiвання та менструальное функцií, зниження фертильностi, зростання частоти пнеколопчноС патологií, збть-шення ризику ускладнених перебiгу вагiтностi та полопв [1, 3, 4].
Багато аспектiв взаeмозв,язкiв цих захворю-вань наразi не можна вважати остаточно з'ясо-ваними. Так, майже не дослщжено особливостi порушення менструальноí функцп у жiнок iз ди-фузним еутирео'щним зобом, iз субклiнiчними формами ппофункцп щитоподiбноí залози (ЩЗ), не встановлено залежност мiж тяжкiстю тирео'щноС патологií та вираженiстю порушень менструальное функцií.
Cлiд зазначити, що у лтератур^ присвяче-нiй ендемiчному зобу, зазвичай розглядають-ся функцiональнi взаемини щитоподiбноí залози та репродуктивное системи, але практично вiдсутнi дан про супутнi структурнi змiни у яеч-никах, матцi та молочних залозах. Бракуе вщо-мостей також про особливост гонадотропноС функцií гiпофiза та гормональноí активностi яeчникiв на ™i ендемiчного зоба. Kрiм того, ми не знайшли наукових праць з обфунтуван-ням принципiв ранньо'( дiагностики порушень менструальноí функцií, що розвиваються на ^i дифузного зоба.
Метою дано'( роботи було вивчення особли-востей менструальноí функцií у жнок фертиль-ного вiку з дифузними формами зоба.
МАТЕР1АЛ I МЕТОДИ
Обстежено 106 жiнок iз дифузними формами зоба, яю мешкають у м. Kиeвi та Кшвсьюй областi, що належать до йододефщитних регiо-нiв (основна група). Половина (53 особи) жнок були у вковм групi 18-25 роюв, половина - у групi 26-45 роюв, середнiй вiк хворих основно'( групи склав 27,1±0,7 року. ^м тиреоíдноí па-тологií, xронiчнi соматичы захворювання в анам-незi виявлено у 78,0% випадюв. Piзну кшьюсть вагiтностей мали 50,0% обстежених; жнок, якi народжували, було 40,0%. Пнеколопчы захворювання (ерозiя шийки матки, хроычний саль-пiнгоофорит, функцiональнi юсти та полiкiстоз яeчникiв, неплiднiсть 1-11, лейомiома матки, гi-перплазiя ендометрю тощо) мали в анамнезi 53,0% жнок основноí групи.
Контрольну групу склали 46 жнок аналогiч-ного вкового складу, у яких не виявлено аы в анамнезi, аы клiнiчно жодних порушень функцй' та структури ЩЗ.
До комплексу дiагностичниx заxодiв входили загальноклiнiчнi, лабораторы та гiнекологiч-нi обстеження, тести функцюнально'( дiагности-ки, ультразвукове обстеження ЩЗ, молочних залоз, оргаыв малого таза. Гормональы дослiд-ження включали визначення вмюту у сироватцi кровi гормонiв гiпофiза (ТТГ, ФСГ, ЛГ, пролак-тин), тиреоíдниx (тироксин, трийодтирошн) i статевих (естрадiол, прогестерон) гормоыв.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
Ми проаналiзували вiдомостi про методи дiагностики, що (х ранiше застосовували у жи нок для виявлення зоба. У 39,0% випадюв пато-логiю ЩЗ виявили за допомогою ультразвукового сканування, але лише у 27,0% випадюв
визначали концентрацп тиреоТдних i тиреотроп-ного ropMOHiB у cироватцi кровк У 34,0% ви-падмв дiагнoз зоба було встановлено на niäCTaBi pезультaтiв лише суб'ективного паль-паторного методу. 3 метою верифкацп дiaгнo-зу дифузного нетоксичного зоба (ДН3) уciм обстеженим нами проведено ультразвукове до-слщження Щ3 i визначення вмicту тиретропно-го гормону, тироксину (Т4) i тpийoдтиpoнiну (Т3).
3бiльшенa Щ3 у жiнoк основноТ групи мала в основному однорщну ехоструктуру. Eхoгеннicть залози була нормальною у 57,0% випадюв, дещо пiдвищенoю - у 35,0%, i у 8,0% спостережень було виявлено дифузы ппоехогены дiлянки без чiтких меж.
Piвнi ТТГ, Т3 i Т4 у жЫок основноТ групи скла-дали 6,8±2,3 мМО/л, 2,5±0,8 пмоль/л i 0,7± ±0,2 нг/дл вiдпoвiднo проти 2,6±0,7 мМО/л, 4,8±1,6 пмоль/л i 1,8±0,6 нг/дл вiдпoвiднo у кон-тpoлi (р<0,05). Тобто вмicт у сироватц кpoвi ТТГ у жнок iз дифузним нетоксичним зобом був ви poгiднo бiльшим, а Т3 i Т4 - вipoгiднo меншим, нiж у кoнтpoльнiй гpупi.
У половини (53 особи) хворих iз ДН3 виявлено таю порушення менструального циклу: не-pегуляpнi менструацп - 24 (22,6%) випадки, оп-соменорея - 19 (17,9%), метрорагп - 3 (2,8%), гiпеpпoлiменopея - 3 (2,8%), первинна дисме-норея - 2 (1,9%), менорагп - 1 (0,9%), вторин-на аменорея - 1 (0,9%). Отже, найчастше у жи нок iз ДН3 виявляли нерегуляры менструацп та опсоменорею.
Aнaлiз зaлежнocтi менструальноТ функцп вiд функцюнального стану Щ3 показав, що на ™i cубклiнiчнoгo гiпoтиpеoзу менструальна функ-цiя потерпае чacтiше, нiж за еутиреозу: 11 iз 20 жнок (55,0%) i 42 з 86 (48,8%) вщповщно. У першому випадку ТТ порушення були такими: опсоменорея - 9 (45,5%) спостережень, нерегуляры менструацп - 1 (5,0%), вторинна аменорея - 1 (5,0%). У жнок з еутиреозом нерегуляры менструацп виявлено у 23 о^б (26,7%), опсоменорею - у 10 (11,6%), метрорагп - у 3 (2,8%), гiпеpпoлiменopею - у 3 (2,8%), пер-винну дисменорею - у 2 (1,9%) i менорапю - в 1 (0,9%) па^ентки. Тобто на ™i зниженоТ про-дукцп тиреоТдних гормоыв частота порушення менструальноТ функцiТ була бшьшою.
У 80 хворих iз ДН3 (75,5%) був зоб I ступе-ня. Серед цих жнок 44 (55,0%) мали клiнiчнo незмшену менструальну функцiю. У решти 36 (45,0%) па^енток виявлено тaкi ТТ порушення: нерегуляры менструацп - 16 (20,0% вщ юль-кост обстежених iз зобом I ступеня), опсоменорея - 13 (16,3%), метрорагп - 3 (3,8%), п-пеpпoлiменopея - 2 (2,5%), менорагп - 1 (1,3%), первинна дисменорея - 1 (1,3%).
3об II ступеня дiaгнocтoвaнo у 24 жЫок основноТ групи (22,6%), у 8 з них (33,3%) менструальна функ^я не мала явних к^ычних по-рушень. Решта 16 (66,7%) обстежених мали таю порушення: нерегуляры менструацп - 8 (33,2%), опсоменорея - 5 (20,8%), первинна дисменорея - 1 (4,2%), гiпеpпoлiменopея - 1 (4,2%), вторинна аменорея - 1 (4,2%).
3 двох пащенток iз зобом III ступеня в одыеТ' менструальна функ^я не мала вщхилень вщ норми, в одыеТ вщзначено опсоменорею.
Отже, ми виявили певну залежысть частоти порушення менструальноТ функцп вщ poзмipiв Щ3. У жiнoк iз зобом I ступеня менструальна функ^я мала вщхилення вiд норми нaйpiдше -у 45,0% спостережень. 3начно частое (p<0,05) порушення менструальноТ функцiТ реестрували у хворих iз зобом II ступеня - 66,7% випадюв. 3 огляду на те, що серед обстежених зоб III ступеня мали лише 2 жнки, висновок для ^е'Т пщ-групи зробити не можна.
висновки
Результати проведених дослщжень показали, що на ^i дифузного нетоксичного зоба, як правило, потерпае i менструальна функ^я, при-чому чacтiше - у жЫок зi зниженням функцiТ Щ3. Нaйбiльш розповсюдженими з цих порушень виявилися неpегуляpнi менcтpуaцiТ, якi частое рееструвалися на тлi еутиреозу, та опсоменорея, що була бшьш характерною для жнок iз субк^ычним гiпoтиpеoзoм. 3атримку становлен-ня менструальноТ функцп також частое виявляли у жЫок iз пaтoлoгieю Щ3.
Л1ТЕРАТУРА
1. Богатырева Р.В. Состояние акушерско-гинеко-логической помощи в Украине и пути ее улучшения // Медико-социальные проблемы семьи. - 1997. - Т.2, №1. - С.3-6.
2. Йена C.C.K., Джаффе Р.Б. Репродуктивная эндокринология. Т.2: Пер. с англ. - М.: Медицина, 1998. - 432 с.
3. Петров В.Н., Петрова C.B., Пятибратова Е.В. Состояние репродуктивной системы у женщин с гиперплазией щитовидной железы // Новые горизонты гинекологической эндокринологии. -М. - 2002.- С. 52-56.
4. Measure progress. World health day safe motherhood. - Geneva: WHO, 2004. - P.33-36.
РЕЗЮМЕ
Особенности нарушения менструальной функции у женщин с диффузным нетоксическим зобом О.О. Литвак, Б.В. Хабрат, Б.М. Лысенко, A.B. Пидаев, Т.Ю. Юзвенко
При диффузных формах зоба, как правило, страдает и менструальная функция.С возрастанием степени тяжести тиреоидной патологии увеличивается частота нарушений менструальной функции. Наиболее распространенными из них оказались нерегулярные менструации, которые чаще встречаются на
фоне эутиреоза, и опсоменорея, более характерная для женщин с субклиническим гипотиреозом. Задержка становления менструальной функции также чаще отмечается у женщин с патологией щитовидной железы.
Ключевые слова: тиреоидная патология, нарушения менструальной функции.
SUMMARY
Peculiarities of menstrual dysfunction in women with diffuse nontoxic goiter O. Litvak, B. Habrat, B. Lysenko, A. Pidaev, T. Yusvenko
Menstrual function usually suffers in diffuse forms of goiter. With increasing of severity of thyroid disease increases the frequency of menstrual dysfunction. The most common of these were irregular menstruation, which are more common in the background of euthyro-idism and opsomenorrhea, especially in women with subclinical hypothyroidism. Delay in formation of menstrual function is also more common in women with thyroid pathology.
Key words: thyroid pathology, menstrual dysfunction.
Дата надходження до редакцИ' 03.09.2012 р.
