CC BY
32
УДК 618.14-006.03-092+616-008.9-06
ОСОБЛИВОСТ1 ПЕРЕБ1ГУ ДОБРОЯК1СНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ МАТКИ У Ж1НОК РЕПРОДУКТИВНОГО В1КУ З МЕТАБОЛ1ЧНИМ СИНДРОМОМ
М.С. Яроцький1, Л.В. Дем'яненко1, О.П. Дорогая2
1 Украгнський науково-практичний центр ендокринног х1рургп, трансплантацп ендокринних оргамв 7 тканин МОЗ Украгни, м. Кигв
2Державна наукова установа «Науково-практичний центр практичног та клШчног медицини» Державного управлгння справами, м. Кигв
Яроцький Микола Свгенович
д.мед.н., професор,
завгдувач вгддглу ендокринног гтекологп УНПЦЕХ,ТЕОТ
01021, м. Кигв, Кловський узвгз, 13-А Тел.: (044) 253-66-26 E-mail: ir-nik@ukr. net
Дем'яненко Леся Володимирiвна
Лжар ггнеколог
01021, м. Кигв, Кловський узвгз, 13-А
Тел.: (044) 254-54-62
E-mail: demyanenko.lesia@yandex.ru
ВСТУП
Для сучасноТ епщемюлопчноТ ситуацп характерна висока поширенкть метаболiчного синдрому (МС) серед населення в уах краТнах св^у, частота його коливаеться вщ 10,6% у КитаТ до 24% у США. При цьому у жшок вш спостер^аеться в 2,4 раза часпше [1, 2]. Частота даноТ патологи складае близько 3035% у структурi порушень репродуктивноТ функцп, а частота невиношування ваптносп зростае до 40-45% [3]. Вщомо, що жирова тканина е активним ендокринним органом, а ожиршня i надмiрна маса тiла належать до числа патолопчних станiв, що спричиняють порушення нейроендокринноТ регуляцп багатьох функцм органiзму, зокрема репродуктивноТ. При МС спостер^аються так1 гормональнi змiни: пщвищення рiвнiв кортизолу в кровi, естрогеыв, тестостерону та андростендiону, зниження рiвнiв прогестерону, гормону росту та 1ФР-1, пiдвищення рiвнiв iнсулiну та норадреналшу [4, 5].
На сьогоднi встановлено, що наявнкть у жiнок метаболiчних порушень е суттевим фактором ризику розвитку пперпластичних процеав в ендометрп. Головне мкце в пaтогенезi гiперпластичних процесiв в ендометрп належить пперестрогени (вiдноснiй або абсолютнш) на тлi недостатнього впливу прогестерону [6].
Ще одне захворювання, пов'язане з МС, що заслуговуе на увагу, це лейомюма - пухлина, що походить з мюметрю i е нaйбiльш поширеним
новоутворенням матки. Симптомы мюми матки дiaгностуються приблизно у 35-45% жiнок пкля 35 рокiв i е основною причиною пстеректомш [7].
До фaкторiв ризику розвитку мiоми матки вщносяться: порушення менструальноТфункцГТ, пiзнiй початок перших менструацш, дисфункцiонaльнi мaтковi кровотечi, запальн процеси внутрiшнiх статевих оргaнiв, ендокринне безплщдя та iн. У науковш лiтерaтурi е повiдомлення, що нaдмiрнa маса тiлa у поеднaннi з низькою фiзичною aктивнiстю й високою частотою стреав належить до фaкторiв, що спричиняють розвиток даного захворювання. Також вщомо, що мюма досить часто поеднуеться iз захворюваннями серцево-судинноТ системи, ожирiнням, порушенням шлунково-кишково-печшкового комплексу [8]. Мiомa матки е захворюванням оргаызму загалом iз залученням у пaтологiчний процес систем гiпотaлaмус-гiпофiз-яечники-мiсцевa та гiпотaлaмус-гiпофiз-корa надниркових залоз-мкцева регуляцГТ. Порушення в системi мкцевоТ регуляцп визначаються чутливiстю клiтин мюметр^ до гормонiв, особливостями Тх шнервацп, трофiки, кровопостачання, вмiстом гормонiв у локальному кровотоц [9].
Одне з найпоширеыших гiнекологiчних захворювань в репродуктивному вщ - ендометрiоз, який дiaгностують у 12-50% жiнок. Однiею з форм ендометрюТдноТ хвороби е аденомюз (АМ), який характеризуеться прогресивним швазивним ростом залоз ендометрiю та Тх строми в порожнину матки,
що супроводжуеться гладком'язовою riперплазiею i змiнами локального iмунiтету. Особливе мкце в патогенезi ендометрiозу вщводять змiнам нейроендокринноТ ланки регуляцп репродуктивноТ системи гiпоталамус-гiпофiз-яечники.
Мета роботи - виявити особливосп перебiгу доброякiсних захворювань матки (ДЗМ) у жiнок репродуктивного вку з МС для оптимiзацiТ дiагностики, лiкування та профiлактики вказаноТ патолопТ в майбутньому.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ
На першому етапi ретроспективним аналiзом було охоплено 382 па^ентки репродуктивного вiку з ДЗМ. Надалi проспективним обстеженням було охоплено 130 жшок з ДЗМ i МС та без МС, до контрольно!' групи ввмшли 50 соматично здорових жшок з нормальною менструальною та репродуктивною функщями.
Метаболiчний синдром встановлювали за наступними «зведеними» критерiями: крилями ВООЗ (1999) (порушення толерантностi до глюкози) i критерiями IDF (2009) з урахуванням вкових рiвнiв лт^в i артерiального тиску (АТ). МС дiагностували за наявностi абдомiнального ожиршня (для жiнок европеоТдноТ раси обвщ талй' >80 см) i ще двома з чотирьох критерпв:
1. Пщвищення рiвня триглiцеридiв >1,7 ммоль/л.
2. Зниження рiвня лтопроте^в низькоТ щiльностi (ЛПНЩ) <1,29 ммоль/л для жшок.
3. Артерiальна гiпертензiя: сиа^чний АТ (САТ) >130 мм рт.ст. або дiастолiчний АТ (ДАТ) >85 мм рт.ст.
4. Пiдвищення рiвня глюкози >5,6 ммоль/л або цукровий дiабет 2 типу.
Проаналiзовано анамнез, характер перенесених запальних захворювань геыталш, перенесен! оперативн втручання на органах черевноТ порожнини, тривалiсть перiоду безплщдя. Розроблена анкета обстеження пацieнток. При обстеженн хворих нами ретельно вивчалися дан1 соцiально-економiчного статусу, соматичного, гшеколопчного та акушерського анамнезу. Для вивчення передменструального синдрому (ПМС) використовували Менструальний дистрес-опитувальник Рудольфа Муса (Menstrual distress Questionnaire (MDQ) Rudolf H. Moos, 1969).
Уам жшкам проведене повне клшко-лабораторне обстеження. З метою оцшки екстрагенiтальноï патологи всi па^ентки були проконсультованi терапевтом i ендокринологом, а за потреби й шшими спецiалiстами. Оцiнювали загальний стан внутршых органiв. Особливу увагу звертали на попередн оперативнi втручання з приводу гшеколопчноТ патологи.
Пiд час вивчення акушерсько-гшеколопчного анамнезу враховували вГк менархе, особливосп становлення менструальной функци, тривалТсть циклу й менструацiй, регулярнiсть циклу та його особливосп, ктьккть менструальних циклТв за останнiй рГк, наявнкть больового синдрому та об'ем менструальной кровотечi, методи контрацепци, кГлькГсть i наслщок вагiтностей, тривалiсть безплiддя. Стан зовышых i внутрГшнГх статевих оргаыв оцiнювали при дослiдженнi шийки матки
Рис. 1. Розподл обстежуваних жнок за групами.
в дзеркалах i гшеколопчному бiмануальному дослiдженнi.
Антропометричн дослiдження було виконано у Bcix обстежуваних (вимГрювання зросту, ваги, обводу талитастегон). Для оцшки маситiла був використаний шдекс маси тiла (1МТ) = вага (кг)/(ркт (м))2. Згiдно з крилями ВООЗ у жiнок репродуктивного вГку при 1МТ 25-30 кг/м2 дiагностували передожирiння, при 1МТ 30-35 кг/м2 - ожирiння I ступеня, при 1МТ 35-40 кг/м2 - ожиршня II ступеня, а при 1МТ бiльше 40 кг/ м2 - ожиршня III ступеня.
Для визначення типу розподту жировоТ тканини було використано вiдношення об'ему талГТ до об'ему стегон (ОТ/ОС). За критерiями IDF (2005) рекомендуеться вважати показником абдомшального ожирГння о6вГд тали бтьше 80 см у
Як видно з табл. 1, пацГентки вах груп були порГвнянними за вГком: середнiй вГк пацiенток (медiана, квартилО основно'Т групи, групи порГвняння та контрольно''' групи склав вщповщно 82-45,6% (18-35 рокГв) i 98-54,6% (36-45 рокГв). Мiнiмальний вГк - 18 рокГв, максимальний - 45 рокГв. Таким чином, всГ дослГдженГ пацГентки перебували в репродуктивному перГодГ.
Щодо соцГально''' зайнятостГ жГнок, слГд зазначити, що у групах обстежених вона була майже однотипною. Серед обстежених жшок основно''' групи службовцГ становили 38,5±4,4%, домогосподарки - 40,7±3,8%, робГтницГ - 11,5±2,9%, студентки - 9,2±2,6%. У контрольнГй групГ службовцГ
жшок европейського походження.
Вимiрювання АТ. PiBHi САТ i ДАТ вимiрювали за стандартною методикою. Були використан1 рекомендаци щодо дiагностики, лiкування та профтактики артерiальноí ппертензи (АГ) за крилями ВООЗ (2010), IDF (2011).
Вщповщно до мети роботи Bci па^ентки були розподiленi на групи (рис. 1).
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
Середнш вк пацiенток складав 30,5±0,83 року (CI; 28,8-32,2 року). Статистично значущих вщмшностей вiку пацiенток в основнш та контрольнiй групах репродуктивного вку отримано не було (р<0,05).
За вшом жiнки були розподiленi наступним чином (табл. 1).
склали 50,0±7,1%, домогосподарки - 28,0±6,4%, робiтницi - 12,0±4,5%, студентки - 10,0±4,3%.
Незважаючи на молодий BiK пацieнток (медiана 33 роки), екстрагенiтальну патологiю мали 76,7, 62,2 i 54,7% хворих I, II та III групи вщповщно, при цьому характер екстрагенп"альноТ' патологи доа^рно не вiдрiзнявся в дослщжуваних групах. Так, серед екстрагенп"альних захворювань найчастiше спостерiгалися хвороби серця: основна група -33,3%, порiвняння - 24,3%, контрольна - 24,5%. Захворювання шлунково-кишкового тракту (гастрит, язва, холецистит, панкреатит, колп") мали 23,3, 13,5 i 20,8% жiнок (табл. 2).
Таблиця 1
Вшовий склад обстежених жшок
Групи жшок КтькГсть ВГковГ групи
18-35 рокГв 36-45 рокГв
абс. % абс. %
Основна група 60 30 50,0 30 50,0
Група порГвняння 70 30 42,8 40 57,1
Контрольна група 50 22 44,0 28 56,0
Таблиця 2
Частота i спектр екстрагештальноТ патологи
Спектр основноТ екстрагештальноУ Основна група Контрольна ПОРГВНЯННЯ
патологи абс. % абс. % абс. %
Серцево-судиннi Гiпертензiя i ппертошчна хвороба 1нсульт ГГПОТОНГЯ Варикоз вен нижшх кГнцГвок МГо- й ендокардит Кардюсклероз 18 5 3 2 2 0 0 30,0 8,3 5,0 3,3 3,3 0 0 9 4 3 1 1 1 0 18,0 8,0 6,0 2,0 2,0 2,0 0 13 8 1 1 6 0 3 18,5 11,4 1,4 1.4 8.5 0 4,3
Хвороби ШКТ Гастрит та гастродуоденiт Холецистит КОЛГТ 9 4 4 15,0 6,7 6,7 5 5 1 10,0 10,0 2,0 11 9 3 15.7 12.8 4,2
Захво- рювання нирок Пiелонефрит Гломерулонефрит Сечокам'яна хвороба Цистит 11 6 1 0 18,3 10,0 1,7 0 4 1 1 2 8,0 2,0 2,0 4,0 2 2 0 0 2,8 2,8 0 0
Захворю-вання ен-докринноТ системи Дифузний зоб i еутиреоз Ппертиреоз Гiпотиреоз ОжирГння 1-3 ступеня 3 1 1 3 5,0 1,7 1,7 5,0 1 1 0 0 2,0 2,0 0 0 5 2 1 2 7,4 2,8 1,4 2,8
Захво-рювання дихальноТ системи Хрошчний бронх^ Бронхiальна астма 1 1 1,7 1,7 4 0 8,0 0 0 0 0 0
ЛОР-захворювання (хрошчний тонзилiт, гайморит) 3 5,0 7 14,0 7 10,0
Мастопати 1 3,3 3 6,0 1 1,4
Всього екстрагештальноУ патологГ'' 79 73,3 54 65,0 76 71,9
30
26 §Ü
¿г 1 20
10
ша г^Ш я
На 116 1э 15 контроль
fg< 1 40/90 мм.р.ст. EJ ^ 140/90 мм рт.ст I
Рис. 2. Показники артер'юльного тиску в обстежених жнок р'вних груп.
Проводився загальний огляд, пщ час якого оцшювали характер статури, наявнкть ожиршня, ступшь розвитку молочних залоз, стан серцево-судинно''' системи, особлива увага придтялася вивченню АТ. АГ виявлялась при САТ >140 мм рт.ст. i/ або ДАТ >90 мм рт.ст. (рис. 2).
Ступшь ожиршня оцшювали шляхом розрахунку 1МТ та ОТ/ОС. У нормi 1МТ становить 18,5-24,9. Крилями дiагнозу надмiрноТ маси тта та ожирiння е значення 1МТ 25,0-29,9 i >30. При абдомшальному ожирiннi - ОТ/ОС >0,9 для чолов^в та бiльше 0,85 для жшок (рис. 3).
Рис. 3. Сп 'вв 'дношення об'ему тали до об'ему стегон в обстежених жнок
Як свщчать даы, наведен в табл. 3, в анамнез! у жiнок основноТ групи доа^рно чaстiше спостерiгaлись запалення придаттв матки.
Середнiй вiк початку менструацш в основнiй груп1 склав 12,7±0,04 та 13,1±0,04 року в груп порiвняння, а в контрольнiй - 12,6±0,06 року (р>0,05).
Анaлiзуючи даы, нaведенi в табл. 4, слщ зазначити, що у жiнок основноТ групи суттево переважала ктьккть абор^в у цiлому, особливо одного аборту. Значно меншою (в 3,2 раза) була ктьккть пологiв у жшок основноТ групи в порiвняннi з контрольною (р<0,05).
Таблиця 3
Пнеколопчш захворювання в обстежених жiнок (М±т)
Групи жшок К1льк1сть Нозолопчш форми
захворювання шийки матки* запалення п1хви** запалення придатк1в матки***
абс. % абс. % абс. %
Основна 60 15 25,0±3,0 16 36,7±3,1 17 28,3±3,2
Контрольна 50 9 18,0±5,4 7 14,0±4,9 12 24,0±6,0
Пор1вняння 70 14 20.0±3,0 16 22,8±3,1 18 25,7±3,2
Р <0,05 <0,05 >0,05
Прим1тка: * - ерозiя, ектропюн, дисплаз'я шийки матки; ** - вульвовагтти специф'мно)'та неспециф'чно)'ет'юло-гИ'; *** - гостр'1 та хронiчнi аднексити.
Таблиця 4
Акушерський анамнез у обстежених жшок, абс. ч. (%)
Група ж1нок п К1льк1сть аборт1в К1льк1сть полог1в
1 2 >2 1 2 >2
Контрольна 50 23 (46,0±7,0) 16 (32,0±6,6) 7 (14,0±4,9) 42 (84,0±5,2) 31 (62,0±6,7) 6 (12,0±4,6)
Основна 130 51 42,5±3,5 24 20,0±3,1 13 10,8±2,5 15 12,5±2,0 16 13,3±1,8 24,0±6,0
Р >0,05 >0,05 >0,05 <0,05 <0,05 0 0
Прим1тка: р - коеф'ц'кнт достовiрностi з показником контрольно)' групи.
Отже, aнaлiзуючи вищенaведенi дaнi щодо кл^чноТ характеристики обстежених жшок, слщ зробити висновок, що па^ентки основноТ групи в цiлому не вiдрiзнялись вiд жiнок контрольноТ. Тому нaдaлi ми обстежували жiнок як основноТ, так
довготривалих стреав та нерегулярного статевого життя, вказуе також переважання неспроможносп власноТ реaлiзaцiТ в ам'Т чи на роботi (53,3%, 35,7% порiвняно з 12,0% контрольноТ групи) (табл. 5). Питома вага жшок, як задоволен власною
Анaлiз поширеностi несприятливих екологiчних умов у обстежених жшок (табл. 7) показав, що третина
i контрольноТ групи спещальними лабораторними та iнструментaльними методами, враховуючи репрезентативнкть даних груп.
На розвиток хроычного стресу як чинника порушення менструальноТ функцГТ, крiм наявносп
сaмореaлiзaцiею, була достовiрно нижчою (13,3%, 17,1% проти 54,0% у груп контролю).
Анaлiз поширеностi курiння (табл. 6) виявив переважання жшок, як курять (40,3 i 39,7% проти 18,0%).
Тх проживае в зонах еколопчного забруднення (38,3 та 44,3% проти 16,0% у груп здорових жшок, р<0,05).
Таблиця 5
Розподш жiнок за суб'ективною оцiнкою самореал*зацп, абс. ч. (%)
Група жшок п Суб'ективна оцшка
добра задов1льна незадов1льна
1 60 8 (13,3±1,04)* 20 (33,3±1,16) 32 (53,3±1,02)*
II 70 12 (17,1±1,02)* 33 (47,1±1,08)* 25 (35,7±1,08)*
Контрольна 50 27 (54,0±1,02) 17 (34,0±1,02) 6 (12,0±1,06)
Прим1тка: * - достовiрна р'вниця з показником контрольно)групи (р<0,05).
Таблиця 6
Розподш жшок обстежених груп залежно вщ куршня, абс. ч. (%)
Група ж1нок п Кур1ння
так н1
Основна 60 29 (48,3±1,04)* 31 (51,7±1,04)*
Пор1вняння 70 31 (44,3±1,06)* 39 (55,7±1,06)*
Контрольна 50 9 (18,0±1,08) 41 (82,0±1,02)
Прим1тка: * - достовiрна р 'вниця з показником контрольно)групи (р<0,05).
Таблиця 7
Розподш жшок залежно вiд наявностi несприятливих екологiчних умов проживання, абс. ч. (%)
Група жшок п Несприятлив1 еколопчш умови
Наявн1 В1дсутн1
I 60 23 (38,3±2,02)* 37 (61,7±1,82)
II 70 31 (44,3±1,64)* 39 (55,7±3,64)
Контрольна 50 8 (16,0±1,02) 42 (84,0±1,02)
Прим1тка: * - достовiрна рЗниця з показником контрольно)'групи (р<0,05).
Середнш вiк початку менструацiй в основнш груп1 склав 13,9±0,5 року, а в контрольнш - 12,8±0,6 року (р>0,05). На момент обстеження у жшок основноТ групи менструальний цикл був нерегулярним, а середня ктьмсть ци^в за останнiй рк становила: 10,2±0,6 в I груп та 11,2±0,8 у II груп (в контрольнiй групi - 12,3±0,5; р<0,05). У жiнок I групи тривалiсть менструального циклу була в 1,3 раза довшою, нiж у контрольнш (38,1 ±2,4 i 28,5±2,3 дня вщповщно; р>0,05), а затримка менструальних кровотеч спостер^алася в середньому на 6,8±2,7 дня.
В обох групах дослщжуваних жiнок спостерiгалось вагоме статистично доо^рне превалювання жiнок з ПМС (81,6% у I групi, 78,6% у II грут, порiвняно з 4,0% у груп контролю, р<0,05).
Аналiз перенесених оперативних втручань виявив, що обстеженi жiнки основноТ групи доа^рно чaстiше мали в анамнезi операцГТ на яечниках. Так, у жшок I групи цей показник становив 18,3%, II групи - 14,3%.
За даними aнaлiзу структури дисгормональних захворювань молочних залоз Тх виявлено у кожно'Т третьоТ па^ентки I групи 21 (35,0%) та II групи -(35,7%), рiзниця також доа^рна щодо покaзникiв контрольно'!' групи (6,0%, р<0,05).
Крiм того, нами виявлен певнi зaкономiрностi середньоТ довжини менструального циклу залежно вщ вiку. Так, менструальний цикл був переважно незначно скороченим у жшок II групи (26,2±1,8 дня) та переважно подовженим у жшок I групи (38,1±2,4 дня).
Щодо aнaлiзу тривалосп менструацП', то у па^енток I групи вона мала затяжний характер - 7,1±0,5 дня вщповщно (рис. 4).
Отриман дaнi статистично доа^рно перевищували цей показник у па^енток контрольно' групи - 4,1 ±1,2 дня (р<0,05). У пaцiенток II групи тривaлiсть менструацГТ достовiрно не вiдрiзнялaсь вiд покaзникiв практично здорових жшок групи контролю вщповщного вку (4,7±1,2 проти 4,1 ±1,2 дня).
При дослщжены також виявленi дaнi щодо об'ему менструальних крововтрат у жшок з ДЗМ при МС: якщо у жшок II групи об'ем крововтрат практично не в^^знявся вщ показнитв групи здорових жiнок (103,7±8,9 мл), то у па^енток I групи дiaгностовaно збiльшення об'ему менструальних крововтрат порiвняно з групою контролю (125,4±9,4 проти 98,4±9,1) (рис. 5).
Таким чином, гiперполiменорея е одним з кл^чних проявiв ДЗМ у жшок з МС.
I г руг а
II трупе
контрольна
Рис. 4. Тривалсть менструацИ у жшок обстежених груп (дн)
Рис. 5. Об'ем менструальных крововтрат у жнок обстежених груп (мл).
Слщ зазначити, що при детальному опитуванн та обстеженнi у вах пaцieнток основно''' групи нами виявлен тi чи iншi кл^чы прояви естрогенно''' домiнантностi, що описано в лп"ературк До вищезазначених проявiв належали наступнi: емоцiйна нестабiльнiсть (нетерпимкть, роздратованiсть), наявнiсть ПМС, втомлюванiсть, нездатнкть до концентраций набряки рук та ыг (неспроможнiсть одягти каблучку або звичне взуття), мастодиыя та масталпя, судоми в м'язах, безсоння, смаковi залежностi (бажання з'''сти шоколад, випити каву). У частини жшок спостер^ались алергiчнi прояви (вазомоторний ринiт, астма, кропив'янка), загострення автоiмунних захворювань (синдром Рейно, склеродермiя). До симптомiв естрогенно''' домiнантостi належать також ендометрiоз, мюма матки.
Отриманi нами данi виявили, що у па^енток основно''' групи превалювали клiнiчнi ознаки естрогенно''' домiнантностi. Так, для переважно''' бiльшостi пацiенток характерними були так1 симптоми, як головний бть (29 (40,3%) та 43 (55,1%) вщповщно у I та II групах проти 3 (6,0%) у здорових жшок вщповщного вку, (р<0,05)), частi змiни настрою (70,8%, 76,9% вщповщно у I та II групах проти 4,0% у здорових жшок, р<0,05), втомлюваысть (73,6%, 70,5%, та 8,0% у здорових жшок, р<0,05).
При аналiзi кл^чних проявiв ДЗМ виявлено, що у 58 (96,7%) па^енток I групи та у 61 (87,1%) па^ентки II групи спостер^ались симптоми, притаманнi ПМС, як були вiдсутнi у здорових жшок.
ВИСНОВКИ
1. У жшок з доброяксними захворюваннями матки та МС доо^рно чaстiше спостерiгались запалення придаткв матки, суттево переважала кiлькiсть абор^в у цiлому, особливо одного аборту, значно меншою (в 3,2 раза) була кльксть пологiв порiвняно з контрольною групою.
2. Незважаючи на молодий BiK пацieнток (медiана 33 роки), екстрагеНтальну патологiю мали бтьше половини жiнок контрольно!' групи та 76,7% жшок i3 ДЗМ i МС, при цьому характер екстрагенп"ально''' патологГ'' достовiрно не вiдрiзнявся в обох групах.
3. Питома вага жшок, як задоволен власною самореалТзафею, була достовГрно нижчою при ДЗМ та МС.
4. АналТз поширеностi несприятливих еколопчних умов показав, що третина обстежених жшок мешкають у зонах еколопчного забруднення.
5. Для жГнок з ДЗМ та МС характерне подовження менструального циклу та тривалосп кров'яних видтень при нормальному об'ем1 крововтрат.
6. Уам жiнкaм з ДЗМ притаманн1 симптоми вщносно''' естрогенно''' домiнaнтностi, найпоширеышими з яких е мaстодинiя та масталпя, а також кл^чы прояви передменструальних розлaдiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Аншина М.Б. Принципы гормональной диагностики в лечении бесплодия: показания, интерпретация результатов, ошибки [текст] (клиническая лекция) / М.Б. Аншина // Пробл. репродукции. - 2004. - № 2. - C. 6-14.
2. Безнощенко Г.Б. Неоперативная гинекология: Руководство для врачей [текст] / Г.Б. Безнощенко.
- М. : Медицинская книга, 2001. - 392 с.
3. Fatemi H.M. Addition of estradiol to progesterone for luteal supplementation in patients stimulated with GnRH antagonist/rFSG for IVF:a randomized controlled trial.[текст] / H.M. Fatemi, Kolibianas, M. Camus [et al.] // Hum. Reprod. - 2006. - Vol. 21 (10).
- P. 2628-2632.
4. Феськов О.М. Дiaгностикa та лкування ендокринно''' неплщносп у жшок в залежносп вщ стану ендометр^: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора мед. наук: 14.01.01 - акушерство та гшеколопя [текст] / О.М. Феськов. - К., 2002. -33 с.
5. Buletti C. Dysfunctional uterine bleeding (DUB) [текст] / C. Buletti, C. Flamigni, R.A. Prefetto [et al.] // ANN. N.Y. Acad. Sci. - 2000. - Vol. 734. - P. 80-90.
6. Цечоева Т.С. Современные методы лечения маточных кровотечений у пациенток репродуктивного возраста: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: 14.01.01 -акушерство та гшеколопя [текст] / Т.С. Цечоева.
- М., 2007. - 24 с.
7. Kilbourn C.L. Abnormal uterine bleeding: diagnostic considerations, management options [текст] / C.L. Kilbourn, C.S. Richards // Postgraduate medicine. -2002. - Vol. 109, № 1. - P. 25-37.
8. Kouides P.A. Hemostasis and menstruation: appropriate investigation for underlying disorders of hemostasis in women with excessive menstrual bleeding [текст] / P.A. Kouides, J. Conard, F. Peyvandi [et al.] // Fertil Steril. - 2005. - Vol. 84. - P. 1345-1351.
9. MoenM.H. Menometrorrhagia in the perimenopause is associated with increased serum estradiol [текст] // M.H. Moen, H. Kahn, K.S. Bjerve, C. Halvorsen // Maturitas. - 2004. - Vol. 47. - P. 151-155.
РЕЗЮМЕ
Особливосп перебку доброяккних захворювань матки у жшок репродуктивного BiKy з метаболiчним синдромом М.€. Яроцький, Л.В. Дем'яненко, О.П. Дорогая
Мета роботи - виявити особливосп nepe6iry доброяккних захворювань матки (ДЗМ) у жшок репродуктивного вку з метаболiчним синдромом (МС) для оптимiзaцiТ дiагностики, лкування та профтактики вказаноТ патологи в майбутньому.
Матерiали та методи. На першому етап1 ретроспективним аналiзом було охоплено 382 па^ентки репродуктивного вку з ДЗМ. Надалi проспективним обстеженням були охоплен 130 жшок з ДЗМ i МС та без МС, до контрольно!' групи увшшли 50 соматично здорових жшок з нормальною менструальною та репродуктивною функ^ями. Вивчено анамнез, характер перенесених запальних захворювань генп"алш, тривалкть безплщного перюду, ретельно вивчалися дан сощально-економiчного статусу, соматичного, гшеколопчного, акушерського, iнфектологiчного анамнезу. Уам жiнкaм проведено повне клшко-лабораторне обстеження. Особливу увагу звертали на попередн оперaтивнi втручання. Антропометричнi дослщження було виконано в yсiх обстежуваних (вимiрювaння зросту, маси тiлa, обводу тали та стегон). Для оцшки маси тта був використаний шдекс маси тiлa (1МТ), вимiрювaвся aртерiaльний тиск (АТ). Метaболiчний синдром встановлювали за «зведеними» критерiями ВООЗ (1999) i IDF (2009) з урахуванням вiкових рiвнiв лiпiдiв i АТ.
Результати та обговорення. Анaлiзyючи дан щодо кл^чноТ характеристики обстежених жшок, слщ зазначити, що пaцiентки основноТ групи в
цiлому не вiдрiзнялись вiд жiнок контрольно'''. Тому нaдaлi ми обстежували жiнок як основно'', так i контрольно''' груп спе^альними лабораторними та iнструментaльними методами, враховуючи репрезентaтивнiсть даних груп. Анaлiз поширеносп курiння виявив переважання жiнок, як курять (40,3 i 39,7% проти 18,0%). Висока питома частка жшок, як1 курять, серед жшок з порушенням менструально' функцГ'' та лейомюмою матки може свiдчити про негативний вплив куршня на синтез гормоыв яечниками. Анaлiз поширеностi несприятливих еколопчних умов у обстежених жiнок показав, що третина з них проживають в зонах еколопчного забруднення. Отриман нами дaнi виявили, що у па^енток основно''' групи превалювали кл^чы ознаки естрогенно''' домiнaнтностi. Так, для переважно''' бiльшостi пaцiенток характерними були так симптоми, як головний бть (29 (40,3%), 43 (55,1%) вщповщно у I та II групах проти 3 (6,0%) у здорових жшок вщповщного вку, р <0,05), част змiни настрою (70,8%, 76,9% вщповщно у I та II групах проти 4,0% у здорових жшок, р<0,05), втомлюваысть (73,6%, 70,5%, та 8,0% у здорових жшок, р<0,05).
Висновки. У жшок з ДЗМ i МС доа^рно часпше спостеркались запалення придaткiв матки, суттево переважала ктьккть aбортiв у цтому, особливо одного аборту, значно меншою (в 3,2 раза) була ктьксть пологiв порiвняно з контрольною групою. Незважаючи на молодий вк па^енток (медiaнa 33 роки), екстрaгенiтaльну патолопю мали бiльше половини жiнок контрольно''' групи та 76,7% жшок з ДЗМ i МС, при цьому характер екстрaгенiтaльно! патологП' достовiрно не вiдрiзнявся в дослiджувaних групах. Питома вага жшок, як зaдоволенi власною сaмореaлiзaцiею, була достовiрно нижче при ДЗМ та МС. Анaлiз поширеносп несприятливих еколопчних умов показав, що третина обстежених жшок проживають у зонах еколопчного забруднення. Для жшок з ДЗМ та МС характерне подовження менструального циклу та тривалосл кров'яних видтень при нормальному об'емi крововтрат. Уам жшкам з ДЗМ притаманн симптоми вщносно''' естрогенно''' домшантносп, найпоширеышими з яких е мастодиыя та масталпя, а також кл^чы прояви передменструальних розлaдiв.
Ключов1 слова: доброяксы захворювання матки, метaболiчний синдром, репродуктивний вк.
РЕЗЮМЕ
Особенности течения доброкачественных заболеваний матки у женщин репродуктивного возраста с метаболическим синдромом Н.Е. Яроцкий, Л.В. Демьяненко, Е.П. Дорогая
Цель работы - выявить особенности течения доброкачественных заболеваний матки (ДЗМ) у женщин репродуктивного возраста с метаболическим синдромом (МС) для оптимизации диагностики, лечения и профилактики в будущем.
Материалы и методы. На первом этапе ретроспективным анализом охвачены 382 пациентки репродуктивного возраста с ДЗМ. В дальнейшем проспективными обследованиями охвачены 130 женщин с ДЗМ и МС, а также без МС, в контрольную группу вошли 50 соматически здоровых женщин с нормальной менструальной и репродуктивной функциями. Изучен анамнез, характер перенесенных воспалительных заболеваний гениталий, продолжительность бесплодного периода, тщательно изучались данные социально-економического статуса, соматического, гинекологического, акушерского, инфектологического анамнеза. Всем женщинам проведено полное клинико-лабораторное обследование. Особое внимание обращали на предыдущие оперативные вмешательства. Антропометрические исследования были проведены у всех обследуемых (измерение роста, массы тела, окружности талии и бедер). Для оценки массы тела был использован индекс массы тела (ИМТ), проводились измерения артериального давления (АТ). Метаболический синдром диагностировали по «сведенным» критериям ВОЗ (1999) и IDF (2009) с учетом возрастных уровней липидов и АД.
Результаты и обсуждение. Анализируя данные о клинической характеристике обследованных женщин, следует отметить, что пациентки основной группы в целом не отличались от женщин контрольной. Поэтому в дальнейшем мы обследовали женщин как основной, так и контрольной группы специальными лабораторными и инструментальными методами, учитывая репрезентативность групп. Анализ распространенности курения выявил преобладание женщин, которые курят (40,3 i 39,7% против 18,0%). Высокий удельный вес женщин, которые курят, среди
женщин с нарушением менструальной функции и лейомиомой матки может свидетельствовать о негативном влиянии курения на синтез гормонов яичников. Анализ распространенности неблагоприятных экологических условий у обследуемых женщин показал, что треть из них проживают в зонах экологического загрязнения. Полученные нами данные выявили, что у пациенток основной группы превалировали клинические признаки эстрогенной доминантности. Так, для преобладающего большинства пациенток характерными были такие симптомы, как головная боль (29 (40,3%) и 43 (55,1%) соответственно в I и II группах против 3 (6,0%) у здоровых женщин соответствующего возраста, р<0,05), частые перемены настроения (70,8, 76,9% соответственно в I и II группах против 4,0% у здоровых женщин, р<0,05), утомляемость (73,6, 70,5 и 8,0% у здоровых женщин, р<0,05).
Выводы. У женщин с ДЗМ и МС достоверно чаще наблюдались воспаления придатков матки, существенно преобладало количество абортов в целом, особенно одного аборта, значительно меньшим (в 3,2 раза) было количество родов в сравнении с контрольной группой. Несмотря на молодой возраст пациенток (медиана 33 года), экстрагенитальную патологию имели больше половины женщин контрольной группы и 76,7% женщин с МС и ДЗМ, при этом характер этой патологии достоверно не отличался. Удельный вес женщин, удовлетворенных собственной самореализацией, был достоверно ниже у женщин с ДЗМ и МС. Анализ распространенности неблагоприятных экологических условий показал, что треть обследованных женщин проживает в зонах экологического загрязнения. Для женщин с ДЗМ и МС характерно увеличение продолжительности менструального цикла и кровянистых выделений при нормальном объеме кровопотери. Всем женщинам с ДЗМ присущи симптомы относительного эстрогенового доминирования, наиболее распространенные из которых -мастодиния и масталгия, а также клинические проявления предменструальных расстройств.
Ключевые слова: доброкачественные заболевания матки, метаболический синдром, репродуктивный возраст.
SUMMARY
Peculiarities of the course of benign uterine disease in women of childbearing age with metabolic syndrome.
Iarotskii M.E., Demyanenko L.V., Dorogaia O.P.
The aim of the research: to identify the peculiarities of the course of benign uterine disease in women of childbearing age with metabolic syndrome for further improvement in diagnostics, treatment and prevention of the medical condition mentioned above.
Materials and methods. In the first stage a retrospective chart review was conducted for 382 patients with benign uterine disease. 130 women with benign uterine disease with metabolic syndrome and without metabolic syndrome were studied prospectively, 50 somatically healthy women with normal menstrual and reproductive function were included in the control group. Anamnesis, character of the past inflammatory diseases of the reproductive organs, abdominal surgeries, duration of the infertility period were studied, data of socioeconomic status, somatic, gynecologic, obstetric, infection history were studied thoroughly. All women underwent full clinical and laboratory check-up. Special attention was paid to past surgeries. All examined women underwent anthropometric measuring (body height, body weight, waist circumference, hip circumference), BMI (body mass index) was used to evaluate body weight, blood pressure. Metabolic syndrome (MS) was determined by the following "combined" criteria - criteria of WHO 1999 (impaired glucose tolerance) and criteria IDF (2009) taking into account the age-related levels of lipids and arterial blood pressure (AP) according to the results of the population study.
Results and discussion. Analyzing the data of the clinical characteristics of the women examined it's necessary to draw a conclusion, that the patients of the main group in whole didn't differ from the women in the control group. Therefore, further we examined the women of both main and control groups using special laboratory and instrumental methods and taking into consideration the representativeness of these groups. The analysis of smoking habit (table 6) revealed the prevalence of the smoking women (40.3% and 39.7 % compared to 18.0 %). High figure of smoking women
among those with impaired menstrual function and uterine leiomyoma can be indicative of negative influence of smoking on synthesis of hormones by ovaries. Analysis of incidence of unfavorable ecological conditions among the examined women showed that one third of the them lived in areas of environmental pollution. The collected data revealed clinical evidence of estrogen dominance prevailing in patients of the main group. Thus, for the great majority of the patients symptoms such as headache 29 (40.3%) and 43 (55.1%) compared to 3 (6.0%) in healthy women of the corresponding age, (p < 0.05), frequent mood swings (70.8%, 76.9% in the 1st and 2nd groups correspondingly compared to 4.0% in healthy women, p < 0.05), fatigue (73.6%, 70.5% and 8.0% in healthy women, p < 0.05).
Conclusions. Having analyzed the anamnestic data, it was revealed that in women of the main group, inflammation of fallopian tubes and ovaries was observed more frequently, abortions in anamnesis was more prevalent, especially one abortion, the number of delivered pregnancies was far lower (3.2 times) in women of the main group compared to those of the control group, which is understandable as the main group consisted of women with infertility, for a part of whom this infertility was secondary. Despite the young age of the patients (median age 33), extragenital pathology was prevalent in more than half of the women in the control group, in 76.7% of women with metabolic syndrome and benign uterine disease. The nature of extragenital pathology did not differ significantly. The proportion of women who were satisfied with their self-realization was significantly lower in women with metabolic syndrome and benign uterine disease. Analysis of the incidence of adverse environmental conditions showed that a third of the women surveyed lived in areas of environmental pollution. Women with the metabolic syndrome and benign uterine disease the duration of menstrual cycle is longer, with normal volume of blood loss. All women with symptoms of benign uterine disease generally have relative estrogen dominance, which is commonly characterized with mammalgia and mastalgia.
Key words: benign uterine diseases, metabolic syndrome, childbearing age.
flama HadxodxeHHa do pedaKuii 10.05.2016 p.
