CC BY
43
M.G. Яроцький, Л.В. Дем'яненко
НОВ1 П1ДХОДИ ДО Д1АГНОСТИКИ ДОБРОЯК1СНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ МАТКИ У Ж1НОК РЕПРОДУКТИВНОГО В1КУ З МЕТАБОЛ1ЧНИМ СИНДРОМОМ
Украгнський науково-практичний центр ендокринног xipypeii, трансплантацп ендокринних оргатв i тканин МОЗ Украгни, Кигв
ВСТУП
Збереження репродуктивной функцп у жiнок фертильного вiку наразi е однieю з основних задач гшекологп. У структурi гшеколопчноТ патологи доброякiснi захворювання матки посщають одне з провiдних мiсць. Зокрема, частота лейомюми матки складае 35-45% серед жшок вiком понад 35 ромв, внутрiшнього ендометрiозу - 8-10%, пперпластичних станiв ендометрiю - 10% [1, 3, 7].
Основними патогенетичними ланками розвит-ку доброяккних захворювань матки е порушення балансу у гiпоталамо-гiпофiзарно-яечниковiй сис-темi, включаючи ФСГ, ЛГ, пролактин, прогестерон, естрогени та андрогени, а також особливост рецепторного апарату до стероТдних гормошв i формування локальних автономних механiзмiв пщтримки росту (локальна продукцiя естрогенiв з андрогешв) [5, 9].
Досить частою ендокринолопчною проблемою е метаболiчний синдром. Частота мета-болiчного синдрому серед жшок е вдвiчi бтьшою, нiж серед чоловiкiв, а його розповсюджешсть серед населення розвинутих краТн становить 25% [4, 6]. Ниш пщ метаболiчним синдромом розу-м^ть поеднання цтоТ низки патологiчних сташв, до яких належать насамперед порушення толе-рантностi до вуглеводiв або цукровий дiабет 2-го типу, дислiпiдемiя, артерiальна гiпертензiя та ожирiння абдомшального типу. Бiльшiсть дослщ-никiв вважають, що в основi патогенезу мета-болiчного синдрому лежить шсулшорезис-тентнкть. Слiд зазначити, що однiею з причин пперестрогенемп - одного з патогенетичних чиннимв розвитку доброякiсних захворювань матки, е також шсулшорезистентшсть [2, 8, 10].
Мета дослщження - вдосконалення методiв дiагностики та л^ування доброякiсних захворювань матки у жшок репродуктивного в^у з метаболiчним синдромом.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ
Комплексне загально-клiнiчне обстеження жiнок проводили i3 застосуванням клЫко-лабораторних та ультразвукових методiв на 6a3i Укра'нського науково-практичного центру ендо-кринно''' хГрургГ'', трансплантацп ендокринних оргашв i тканин МОЗ Укра'ни, а також у гше-кологiчному вiддiленнi Ки'всько''' мкько''' клшГчно''' лiкарнi № 18.
Обстежено 120 жшок, яких розподтили на 3 групи: I - жшки репродуктивного вГку з метаболГч-ним синдромом (МС) i доброякiсними захворю-ваннями матки (50 оаб), II - жшки репродуктивного вГку з доброяккними захворюваннями матки без МС (50 оаб). Контрольну групу (III) склали 20 практично здорових жшок. Дослщш групи, у свою чергу, роздтили залежно вщ вГку пацieнтiв на пiдгрупи: Ia, 11а - жiнки вiком до 35 рокГв, Ib, IIb - особи вГком понад 35 рокiв.
Вивчали скарги, анамнез захворювання (час виникнення, перебГг, лГкування та його ефектив-нiсть), анамнез життя, спадковiсть, умови працГ, алергiчнi реакцГ'', екстрагенiтальну патолопю. Оцiнювали менструальну ФункцГю - встановлення менархе, характер менструальних кровотеч, порушення менструально''' функцГ'', а також з'ясовували ктьккть пологГв, абортiв, '''х перебiг та усклад-нення, наявнiсть неплiдностi тощо.
Проводили загальних огляд, пщ час якого оцiнювали характер статури, наявнкть ожирГння, ступГнь розвитку молочних залоз, стан серцево-судинно''' системи, особливу увагу придГляли вив-ченню артерiального тиску (АТ), стану оргашв дихання, шлунково-кишкового тракту, нервово' системи та оцшювали психоемоцшний стан пацieнток, ФункцГю сечовидтьно''' системи. Арте-рiальну гГпертензГю дГагностували у разГ систо-лГчного артерГального тиску (САТ), що дорГвнював або перевищував 140 мм рт. ст., i/або дГастолГч-ного артерГального тиску (ДАТ), що дорГвнював або перевищував 90 мм рт. ст. (рис. 1).
Рис. 1. Р>вень артерiального тиску в обстежених.
Ступiнь ожиршня оцiнювали за iндексом маси тта (1МТ) - вiдношення маси тта до квадрату зросту та ствв^ношенням окружностi тали до окружност стегон (ОТ/ОС). У нормi 1МТ становить вiд 18,5 кг/м2 до 24,9 кг/м2. Критерiями дiагностики надмiрноT маси тiла або ожирiння е значення 1МТ 25,0-29,9 i понад 30 кг/м2 вщпо-вiдно [3]. Абдомшальне ожирiння у жiнок дiагностують у разi ОТ/ОС понад 0,85 (рис. 2).
Загальне лабораторне обстеження включало: загальний аналiз кров^ загальний аналiз сечi,
визначення бiохiмiчних параметрiв кровi (загаль-ного бiлка, К, №, бiлiрубiну, АлТ, АсТ, сечовини), коагулограму, лтщограму (холестерин, ЛПВЩ, ЛПНЩ, триглiцериди), рiвнiв глюкози та гл^ованого гемоглобiну в кровi.
Стан riпоталамо-гmофiзарно-яечниковоT систе-ми вивчали шляхом визначення рiвня гонадо-тропних гормонiв: фолкулостимулюючого (ФСГ), люте'Тызуючого (ЛГ), пролактину (Пр) i статевих стероТдних гормонiв: естрадюлу (Е), прогестерону (П), тестостерону загального (Тс.з.), дегщроетанд-
Иа Мб 1а 16 контроль
Рис. 2. СЫвв'дношення окружност'1 тали до окружност'1 стегон в обстежених.
ростерону сульфату (ДГЕА-С) пiд час обстеження на 5-7-й день менструального циклу та прогестерону на 19-21-й день менструального циклу. Визначення даних гормоыв проводили радЫмунним методом за допомогою стандартних наборiв на базi лабора-торГ'' Укра'шського науково-практичного центру ендокринноТ хГрургГ'', трансплантацГ'' ендокринних оргаыв i тканин МОЗ Укра'ни.
Оперативне лiкування з приводу доброяккних захворювань матки проводили методами лапа-ротомГ'' та ендоскопГ'' з подальшим морфологiчним та ¡мунопстохГмГчним дослщженням видаленого матерГалу.
Вс анамнестичш, клЫчт, лабораторш та ¡нструментальн дан ретельно аналвували. Отри-маш цифровГ результати обробляли методом вар1ацшно'|' статистики з використанням приклад-них статистичних програм Microsoft Excel 7.0, а також спещальних програм. Для визначення вфопдносл ртищ величин застосовували критерш Стьюдента (t). ВГрогщною вважали рГзни-цю середых величин за р<0,05. Для визначення оцшки рГзниц часток (вщсотюв) використовували метод кутового перетворення Фшера.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
За результатами аналГзу клшко-параклштних даних про жшок ¡з доброяккними захворювання-ми матки у поеднанн з МС або без нього, а також
практично здорових жшок можна зазначити, що за професшною зайнят1стю ж1нки значно не р1знились I належали в основному до службовфв, що пов'язано з високим психоемоцшним наван-таженням I постшним стресовим станом, який маже бути тлом для виникнення гормонального дисбалансу в ппоталамо-ппоф1зарнш систем!. В уах групах ж1нок 1з доброяккними захворювання-ми матки виявлено обтяжену пнеколопчну спад-ков1сть, тобто наявнкть доброяк1сних захворювань матки у матер1в I сестер пац1енток. Звертае на себе увагу несприятливе преморбщне тло у хво-рих групи I - 1з доброяк1сними захворюваннями матки та МС. Проведений анал1з дозволив вияви-ти, що у багатьох хворих вже на ранн1х стад1ях менструальной функцп мали мкце т1 або 1нш1 в1дхилення, надто у жшок 1з метабол1чним синдромом: ранш або п1зн1 менархе, пперменструаль-ний синдром, ацикл1чн1 кровотеч1 тощо.
Результати досл1дження репродуктивной сис-теми св1дчать про обтяжений акушерсько-г1неколог1чний анамнез. Так, серед жшок 1з доброяк1сними захворюваннями матки та МС 15 (30,0%) мали первинну та 12 (24,0%) вторинну непл1дн1сть, у 10 (20,0%) були мимовтьш викидш. Вщзначено також високу пнеколопчну захворюванкть в анамнез! обстежених: запальш захворювання мали 66 (55,0%) жшок, патолопю шийки матки - 71 (59,2%), дисгормональш захво-
116 1а 16 контроль
Рис. 3. Бiохiмiчнi маркери метабол'чного синдрому в обстежених.
рювання (СПКЯ, ДФКМ) - 51 (42,5%), хiрургiчнi В аналiзi соматичного статусу пацiенток особ-втручання перенесли 21 (17,5%). ливу увагу звертали на маркери МС ^вень
116 !а 16 контроль
Рис. 4. Р'1вн'1 гонадотропнихгормонiв в обстежених.
116 1а 16 контроль
Рис. 5. Р'1вн'1 стероднихгормонiв в обстежених.
артерГального тиску, спГввГдношення ОТ/ОС, 1МТ, лГпГдний спектр кровГ та глГкемГя). Для артерГального тиску виявлено превалювання пГдвищених його рГвнГв саме у жГнок Гз доброяккними захво-рюваннями матки та МС (шакше це не був би МС -без пщвищення АТ). За спГввщношенням ОТ/ОС виявлено абдомшальне ожирГння у 45 (90,0%) жшок Гз доброяккними захворюваннями матки та МС та у 5 (10,0%) жшок Гз доброяккними захворюваннями матки без МС.
За результатами аналГзу бюхГмГчних маркерГв МС виявлено пперхолестеринемГю, зсуви у лтщ-ному спектрГ та порушення толерантностГ до глюкози у жГнок Гз доброяккними захворюваннями матки та МС, тодГ як у грут жшок Гз доброяккними захворюваннями матки без МС та у контрольнш грут цих змш не виявлено (рис. 3).
Щодо гонадотропно''' функцГ'' виявлено, що у жшок Гз доброяккними захворюваннями матки та МС показники ФСГ i ЛГ були бтьшими за там у жшок Гз доброяккними захворюваннями матки без МС i оаб контрольно'' групи. РГвень пролактину був нормальним в уах трупах (рис. 4).
РГвнГ стеро'дних гормонГв у хворих Гз доброяккними захворюваннями матки засвщчили пперестрогенну функцГю яечникГв i прогестеро-нову недостатнкть, якГ були найбГльш вираже-ними у жГнок Гз МС. КрГм того, звертае на себе увагу пщвищення рГвня андрогенГв у жшок Гз доброяккними захворюваннями матки та МС порГвняно з показниками пацкнлв шших груп пацГентГв (рис. 5).
За результатами морфолопчного та Гмуно-гГстохГмГчного дослГджень виявлено, що наяв-нГсть МС у хворих Гз лейомюмами тГла матки супроводжуеться розвитком пперпластичних процесГв в ендометрГ'', якГ проявляються ппер-плазГею як залозистого, так i стромального компоненлв та утворенням полГпозних структур. Лейомюми тГла матки експресують рецеп-тори стеро'дних гормонГв, надто прогестерону. За наявност МС у клГтинах лейомГоми, зокрема гладеньком'язових клГтинах стшок судин, спо-стерГгали позитивну реакцГю на андрогеновГ рецептори. У цтому чутливГсть до стеро'дних гормонГв була бтьш вираженою в клГтинних i субмукозних лейомГомах, дГлянках пролГферацГ'' пухлини та знижувалася у зонах фГброзу та палшозу.
ВИСНОВКИ
1. У жшок репродуктивного вГку з доброяккними захворюваннями матки та метаболГчним синдромом, на вщмшу вщ жГнок без метаболГчного синдрому, вГдбуваються порушення у синтезГ як естрогенГв i прогестерону, так i андрогенГв.
2. Виявлення андрогенових рецепторГв у тканинах мюматозних вузлГв та ендометрГ' дае можливкть застосовувати антиандрогени та ГнгГбГтори ароматаз у лкуванш жГнок Гз цкю патологГею з метою збереження репродуктивной' функцГ''.
Л1ТЕРАТУРА
1. Глухов Н.В. Заболевания, ассоциированные с синдромом поликистозных яичников и метаболическим синдромом / Н.В. Глухов, С.Ю. Чубриева, Н.А. Беляков // Эфферентная терапия. - 2007. -№ 1. - C. 17-19.
2. Miller W.R. Aromatase inhibitors: prediction of response and nature of resistance / W.R. Miller // Expert Opin. Pharmacother. - 2010. - Vol. 11, № 11.
- P. 1873-1887.
3. Ожирение и репродуктивная система женщины: пособ. для врачей / под ред. Э.К. Айламазяна. - СПб.: Изд-во Н-Л, 2010. - 66 с.
4. Прилепская В.Н. Ожирение: клиника, диагностика, лечение: руководство для акушера-гинеколога /
B.Н. Прилепская, Е.В. Цаллагова. - М.: МЕДпресс-информ, 2007. - 61 с.
5. Состояние гормонов энергетического баланса у больных пролиферативными процессами эндометрия на фоне метаболического синдрома / Е.Б. Кравец, А.Л. Чернышева, Л.А. Коломиец, А.А. Буланова // Сиб. онкол. журнал. - 2007. - № 1. -
C. 139-140.
6. Чернуха Г.Е. Ожирение как фактор риска нарушений репродуктивной системы у женщин // Consilium Medicum. - 2007. - № 6. - С. 115-118.
7. Uterine leiomyoma / E. Csatlos, J.Jr. Rigo, I. Szabo [et al.] // Orv. Hetil. - 2010. - Vol. 151, № 42. - P. 1734-1741.
8. Shozu M. Aromatase and leiomyoma of the uterus / M. Shozu, K. Murakami, M. Inoue // Semin. Reprod. Med. - 2004. - Vol. 22, № 1. - P. 51-60.
9. Walker C.L. Role of hormonal and reproductive factors in the etiology and treatment of uterine leiomyoma / C.L. Walker // Recent. Prog. Horm. Res. - 2002. - Vol. 57.
- P. 277-294.
10. Zhao Y. The expression of estrogen receptor isoforms alpha, beta and insulin-like growth factor-I in uterine leiomyoma / Y. Zhao, W. Zhang, S. Wang // Gynecol. Endocrinol. - 2008. - Vol. 24, № 10. - P. 549-554.
РЕЗЮМЕ
Новi пiдходи до дiагностики доброякiсних захворювань матки у жiнок репродуктивного вiку з метаболiчним синдромом М.€. Яроцький, Л.В. Дем'яненко
Мета дослщження - встановлення особливо-стей переб1гу доброяк1сних захворювань матки у жшок репродуктивного в1ку з метабол1чним синдромом (МС).
Матерiали та методи. Обстежено 120 жшок, як1 розпод1лили на три групи: I - жшки репродуктивного в1ку з МС I доброяккними захворю-ваннями матки (50 оаб), II - ж1нки репродуктивного в1ку з доброяк1сними захворюваннями матки без МС (50 ос1б), III - практично здоров1 ж1нки (20 ос1б). Стан г1поталамо-г1поф1зарно-яечниково''' системи вивчали шляхом визначення р1вня гонадотропних I статевих стеро'дних гормон1в радМмунним методом за допомогою стандартних набор1в. Оперативне л1кування з приводу доброяккних захворювань матки проводили методами лапаротомп та ендоскопп з подальшим морфолог1чним та 1муног1стох1м1чним досл1дженням видаленого матер1алу.
Результати та обговорення. Виявлено, що у ж1нок 1з доброяк1сними захворюваннями матки та МС показники ФСГ I ЛГ е вищими, н1ж у жшок 1з доброяк1сними захворюваннями матки без МС та оаб контрольно''' групи, р1вень пролактину був нормальним в уах групах. Показники естрадюлу св1дчать про г1перестрогенну функц1ю яечник1в I прогестеронову недостатн1сть, як1 були найб1льш вираженими у жшок 1з МС. Кр1м того, звертае на себе увагу пщвищення р1вня андроген1в у ж1нок 1з доброяккними захворюваннями матки та МС пор1вняно з показниками шших груп. За результатами 1муног1стох1м1чних досл1джень виявлено андрогенов1 рецептори у тканинах мюм та ендометр1ю у ж1нок I групи, у жшок II групи експре-сП' андрогенових рецептор1в не виявлено.
Висновки. Визначен особливост1 дають мож-лив1сть застосовувати антиандрогени та шпб1тори ароматаз у л1куванн1 доброяккних захворювань матки у жшок 1з метабол1чним синдромом.
Ключовi слова: доброяккш захворювання матки, метабол1чний синдром, репродуктивний в1к.
РЕЗЮМЕ Новые подходы к диагностике доброкачественных заболеваний матки у женщин репродуктивного возраста с метаболическим синдромом Н.Е. Яроцкий, Л.В. Демьяненко
Цель исследования - определение особенностей течения доброкачественных заболеваний матки у женщин репродуктивного возраста с метаболическим синдромом (МС).
Материалы и методы. Обследованы 120 женщин, распределённых по группам: I - женщины репродуктивного возраста с доброкачественными заболеваниями матки и МС (50 пациенток), II - женщины репродуктивного возраста с доброкачественными заболеваниями матки без МС (50 пациенток), III - практически здоровые женщины репродуктивного возраста (20 пациенток). Состояние гипоталамо-гипофизарно-яичниковой системы изучали путем определения уровней гонадотроп-ных и половых стероидных гормонов радиоиммунным методом при помощи стандартных наборов. Оперативное лечение по поводу доброкачественных заболеваний матки проводили методами лапа-ротомии и эндоскопии с дальнейшим морфологическим и иммуногистохимическим изучением удаленного материала.
Результаты и обсуждение. Выявлено, что у женщин с доброкачественными заболеваниями матки и МС показатели ФСГ и ЛГ выше по сравнению с такими у женщин с доброкачественными заболеваниями матки без МС и лиц контрольной группы. Уровень пролактина был нормальным во всех группах. Показатели эстрадиола свидетельствуют о гиперэстрогенной функции и прогестеро-новой недостаточности, более выражены эти нарушения у женщин с метаболическим синдромом. Также обращает на себя внимание повышение уровня андрогенов у женщин с доброкачественными заболеваниями матки в сравнении с другими группами. Кроме этого, при проведении иммуноги-стохимических исследований выявлено наличие андрогеновых рецепторов в тканях лейоматозных узлов и эндометрии женщин I группы, у женщин II группы экспрессии андрогеновых рецепторов не выявлено.
Выводы. Выявленные особенности дают возможность использовать антиандрогены и ингибиторы ароматаз в лечении доброкачественных заболеваний матки у женщин репродуктивного возраста с метаболическим синдромом.
Ключевые слова: доброкачественные заболевания матки, метаболический синдром, репродуктивный возраст.
SUMMARY
New approaches to diagnosis of benign uterine disease in women of childbearing age with metabolic syndrome N. Yarotskiy, L. Demyanenko
The aim of the research was to identify the peculiarities of the course of benign uterine disease in women of childbearing age with metabolic syndrome.
Materials and methods. 120 women were examined, divided into three groups: I group women of childbearing age with metabolic syndrome and benign uterine disease (50 women), II group women of childbearing age with benign uterine disease without metabolic syndrome (50 women), III group apparently healthy women (20). The state of hypothalamic-pituitary-ovarian axis was studied by radioimmuno-assay to determine the level of gonadotropic hormones and sex steroid hormones using the standard kits. Surgical treatment of benign uterine diseases was performed by laparotomy and endoscopy methods with later morphological and immunohistochemical study of the material resected.
Results and discussion. Studying the gonadotrophs function it was detected that women with benign uterine disease and metabolic syndrome have higher levels of FSH and LH compared to women with benign uterine disease without metabolic syndrome and those of control group. The level of prolactin was equally normal in all groups. Analyzing the levels of steroid hormones in patients with benign uterine disease, the indices of estradiol indicate hyper-estrogenism of ovaries and progesterone deficiency, these disorders are best marked in women with metabolic syndrome. Besides, the increase of the level of androgens in women with benign uterine disease and with metabolic syndrome compared to the other groups is notable. While conducting immuno-histochemical assey the presence of androgen receptors was detected in myoma and endometrium tissues in women of the I group, in women of group II no androgen receptor expression was detected.
Conclusions. Detected peculiarities allow to use antiandrogens and aromatase inhibitors for the treatment of benign uterine disease in women with metabolic syndrome.
Key words: benign uterine disease, metabolic syndrome, childbearing age.
Дата надходження до редакцп 25.12.2014 р. КлшГчна ендокринолопя та ендокринна хГрурпя 2 (50) 2015
