CC BY
21
I
Орипнальы дозддження
Original Researches
Травма
УДК 617.577.616.74-018.38-089 DOI: 10.22141/1608-1706.2.21.2020.202233
Науменко Л.Ю.1, Костриця К.Ю.2, Маметьев А.О.1
1ДЗ «AHinponerpoBCbKa медична аl<адемiя МОЗ Укра!ни», м. AHinpo, Украина
2КП «Новомосковська центральна районналкарня» Днпропетровсько! обласно!ради»,
м. Новомосковськ, Укра!на
Особливост консервативного лкування хворих з пгслятравматичними контрактурами мiжфалангових суглобiв пальцiв кистi
Резюме. Актуальнсть. У структур/ ускладнень псля травми пальщв контрактури м1жфалангових суглобв (МФС) займають ключове мсце / становлять в1д 25 до 38 %. Мета роботи: покращити результати ликування хворихз п/'слятравматичними контрактурами МФС пальщв кист шляхом оптимзацИранньо/ функционально/ моб1л1зацИ. Матерали та методи. Проведено аналз результат консервативного л1кування пслятравма-тичних фксацйних контрактур МФС пальщв кист 60 пац1ент1в. Хвор були розподлен на дв1 кл1н1чн1 групи: до першоI групи (29 пац1ент1в) ув1йшли хвор з ¡зольованими контрактурами МФС пальця, до друго/ (31 особа) — з множинними контрактурами суглобв пальщв кист'1. Динамчне спостереження за хворими проводилось на 5-ту — 7-мудобу, через 3 мюящ та 1 р1кпсля л1кування ¡з застосуванням бально/ системи ощнки функционального стану кист та шкали QuickDASH. Результати. Запропонован два види кянко-реаб^та-ц1йних програм консервативного лкування. Згдно з першою програмою, реаб1л1тац1йн1 заходи грунтува-лись на ранньому проведенн дозовано/ функционально/ моб^зацИ подоланн набряку з використанням медикаментозно/ терапИ та тейпування, мнмального обсягу ф1зютерапевтичного л1кування протягом 10-14 дб. Друга програма передбачала ¡нтенсивне вдновне л1кування з використанням динамчнихшин, заходв консервативно/ моб^зацИ капсульно-зв'язкового апарату, як включали ¡н'екцИхондропротекторнихпрепарат апаратно/ ф1з1отерапИ, тепловодол1кування, юнезитерапИ та психологично! корекцИ Згдно з1 шкалами бально/ ощнки / QuickDASH, вже на 5-ту — 7-му добу псля початку л1кування починае зменшуватися функщональний дефцит у вахобстежених, а через 3 мс. показникзменшуеться бльше н1ж удвч (р < 0,001) у всх групах \ пдгрупахдосл1д>кення. Пор1внюючи результати лнкування через 1 рк у I / II групах, можна кон-статувати бльшу кльксть позитивних результат у груп ¡зольованих контрактур — 52,4 % легких порушень проти 29,2 % в груп множинних (р = 0,113). Висновки. Статистично суттево кращ1 темпи вдновлення функщо-нального стану кист (р < 0,05) як за шкалою бально/ системи ощнки (зменшення дефициту функцИ на 77,5 % через 1 рк для ¡зольованих та на 68,4 % для множинних контрактур), так / за шкалою QuickDASH (зменшення дефициту функцц на 75,1 % через 1 рк для ¡зольованих та на 50,0 % для множинних контрактур) при застосу-ванн пропонованих методик реабШацИ вказують на ефективнсть нашого пдходу до реабШацИ Ключовi слова: пслятравматична контрактура; м1жфалангов1 суглоби пальц1в кися; динам1чн1 шини
Вступ
Пошкодження cyrao6iB пальщв киста становлять близько 32 % вщ ycix травм киста, а питома вага поми-лок при 1х лкуванш коливаеться вщ 30 до 80 % [1]. У ^py^^i ускладнень тсля травми пальщв контрактури мiжфалангових сyглобiв (МФС) займають ключове мюце i становлять вщ 25 до 38 % [2]. Висока частота не-
задовтьних результатав спонукае до пошуку нових ль кувальних пiдходiв. Одним з перспективних напрямюв наукового пошуку е розробка технологш раншх руив за допомогою зовшшшх ортезiв [3—8]. Значне защ-кавлення викликае введення лшарських препаратав у тканини ураженого суглоба, що дозволяе ютотно об-межити небажаний системний ефект i рiзко збтьшити
© «Травма» / «Травма» / «Trauma» («Travma»), 2020
© Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2020
Для кореспонденци: Науменко Леонщ Юрмович, доктор медичних наук, професор, проректор з науково-педагопчноТ та м1жнародноТ роботи, ДЗ «Днтропетровська медична академ1я МОЗ УкраТни», вул. Вернадського, 9, м. Днтро, 49044, УкраТна; e-mail: dsma@dsma.dp.ua
For correspondence: Leonid Naumenko, MD, Professor, vice rector for scientific-pedagogical work. State Institution "Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health of Ukraine'; Vernadsky st., 9, Dnipro, 49044, Ukraine; e-mail: dsma@dsma.dp.ua
штенсившсть впливу безпосередньо на вогнище ура-ження [9].
Мета роботи: покращити результати лiкування хво-рих з нестшкими пiслятраматичними контрактурами МФС пальщв кистi шляхом оптимiзацii ранньо! функ-щонально! мобiлiзацii.
Матерiали та методи
На пiдставi отримано! iнформованоi' згоди проведено анатз результатiв консервативного лшування пiслятравматичних контрактур МФС пальщв киста 60 пащентав, яю проходили реабштащю у вiддiленнi травматологи УкрдержНД1МСП1 та КП «Новомосков-ська центральна районна лшарня» Днiпропетровськоi' обласно! ради» за перюд 2010—2017 рр. i мали I—II стутнь контрактури згiдно з класифiкацiею American Society for Surgery of Hand.
Критерiями виключення з дослiдження були: ура-ження I пальця киста, вщсутшсть травми пальцiв в анамнез^ травма сухожилка.
Серед обстежених було 47 (78,3 %) чоловшв i 13 (21,7 %) жiнок вшом вiд 18 до 74 роив, найбтьш активного у сощальному та професiйному вiдношеннi середнього вшу — 37,5 року (95% довiрчий iнтервал 33,6-41,3).
Хворi з фшсацшними контрактурами були розподь ленi на двi клiнiчнi групи (табл. 1): до першо! кшшчно! групи (29 пащентав — 23 чоловiки та 6 жшок, вiдповiдно 79,3 та 20,7 %) увшшли хворi з iзольованими контрактурами МФС пальця, до друго! (31 особа — 24 чоловши та 7 жшок, вщповщно 77,4 та 22,6 %) — iз множинними контрактурами суглобiв пальцiв кистi. Кожну клiнiчну групу роздiлили на двi пiдгрупи: основну (а) i порiвнян-ня (б). В основну шдгрупу (а) входили пащенти, яким
проводилось лiкування i3 застосуванням оригiнальних методик реабiлiтацii, у шдгрупу ropiBMHM (б) — i3 за-стосовуванням загальноприйнятих методик. Групи та шдгрупи спостереження були однорщними (р > 0,05) за статтю, вiком, давнiстю травми, ступенем вираже-ностi функцiональних порушень кистi до лшування, що дозволило надалi порiвняти результати реабiлiтацii. Усього дослiджувалось 100 трифалангових пальцiв на правiй та лiвiй кистях, у I груш вщповщно до кiлькостi обстежених — 29, у II — 71 (р < 0,001).
Для л^вання iзольованих пошкоджень МФС нами запропонована i впроваджена шина для мiжфалангових суглобiв пальцiв кистi (патент № 128957 вщ 14.05.2018). При лшуванш множинних контрактур пальцiв кистi використана орипнальна шина для вiдновлення руив пальцiв кистi (патент № 100442 вщ 27.07.2015).
Обсяг активних i пасивних рухiв у суглобах киста вимiрювали за допомогою гонюметра. Для оцш-ки функцiональних результатав до та пiсля лiкування ушкоджень структур пальцiв кистi застосували модифь ковану шкалу QuickDASH (Disabilities of Arm, Shoulder and Hand) та бальну ощночну шкалу [10, 11].
Статистичний аналiз, що включав методи опи-совоi' та аналiтичноi' статистики, здшснювався за допомогою Statistica 6.1 (StatSoft Inc., сершний № AGAR909E415822FA). Розподт усiх кiлькiсних змiнних, що оцшювався за критерieм Шапiро — Улка, не вiдповiдав нормальному закону, отже, для описан-ня центрально! тенденци кiлькiсних даних використо-вувалася медiана з iнтерквартильним розмахом — Ме (25%; 75%).
До л^вання функцюнальш порушення за бальною шкалою клшшо-функцюнального стану кистi визна-чались у дiапазонi вiд 34,5 до 59,5 бала (в середньому
Таблиця 1. Характеристика пац1ент1в 1з фксацйними контрактурами МФС залежно вд виду
й характеру пошкоджень
Показник yci обстежеш Група1 Група II Р
1а 1б Усього IIa II6 Усього
Ктькють хворих, n (%) 60 (100) 13 (21,65) 16 (26,65) 29 (48,3) 16 (26,7) 15 (25,0) 31 (51,7) -
Стать, n (%) ЖЫки Чоловки 13 (21,7) 47 (78,3) 10 (76,9) 3 (23,1) 13 (81,25) 3 (18,75) 23 (79,3) 6 (20,7) 12 (75,0) 4 (25,0) 12 (80,0) 3 (20,0) 24 (77,4) 7 (22,6) р = 0,859 рП = 0,974
no6yroBi травми, n (%) 57 (95,0) 13 (100,0) 14 (87,5) 27 (93,1) 16 (100,0) 14 (93,3) 30 (96,8) р = 0,086 р = 0,320 ■п '
Серед-нш BiK, Ме (25%; 75%) 33,5 (24,0; 48,0) 29,0 (24,0; 37,0) 30,5 (25,0; 47,0) 30,0 (24,0; 38,0) 36,5 (23,5; 57,0) 36,0 (28,0; 62,0) 36,0 (26,0; 58,0) р = 0,069 рГ = 0,222
Ктькють ушкоджених пальщв, Ме (25%; 75%) 2,0 (1,0; 2,0) 1,0 (1,0; 1,0) 1,0 (1,0; 1,0) 1,0 (1,0; 1,0) 2,0 (2,0; 2,5) 2,0 (2,0; 2,0) 2,0 (2,0; 2,0) р < 0,001 рпг < 0,001
Примтки: р — розб1жност1 мж групами (р) та п'щгрупами (рп); для яюсних ознак — за критер1ем X2 П1рсона; для кльксних — за критер1ем Краскела — УоллСа (для п'щгруп), за критер1ем Манна — У/тн (для груп).
43,5 (39,5; 48,5) бала), за шкалою QuickDASH у вшх пацieнтiв показники в балах коливались в дiапазонi вiд 31,8 до 77,3, залежно вiд тривалостi iммобiлiзацii та характеру травмування анатомiчних структур (в серед-ньому 40,9 (36,4; 56,8) бала).
Результати та обговорення
Зважаючи на рiзноманiтнiсть контрактур за причинами, ступенем вираженост i реабiлiтацiйним прогнозом, нами запропоноваш два види клштэ-реабшта-цiйних програм консервативного лшування.
До першо1 клшшо-реабштацшнох програми ввш-шли пацieнти з фiксацiйними контрактурами шсля забот та пошкоджень покровних тканин, уражень стороншми предметами, переломiв фаланг без змь щень та пошкоджень зв'язкового апарату суглобiв. Щ хворi (44 пацieнти) мали коротка термiни непра-цездатностi. Функцiональну реабштащю розпоча-то вiдразу пiсля iммобiлiзацii, хворi не потребували встановлення стшко1 втрати працездатностi. Ступiнь функцiональних порушень був незначний. Реабшта-цiйнi заходи Грунтувались на ранньому проведеннi до-зованоi' функцiональноi' мобiлiзацii, подоланнi набряку з використанням медикаментозно! терапи та тейпуван-ня, мiнiмального обсягу фiзiотерапевтичного лшуван-ня протягом 10—14 дiб.
До друго1 клшшо-реабштацшнох програми ввшшли хворi з наслiдками вивихiв у мiжфаланговому суглобi, дiафiзарними i вшутршньосуглобовими переломами пiсля оперативного лiкування, яи потребували трива-ло! iммобiлiзацii i реабiлiтацiйних заходiв в значному обсязг Кiлькiсть таких хворих в загальнш групi — 16 осiб, виражеш функцiональнi порушення вiдмiчались у вшх випадках. Такi пацieнти потребували шгенсивно-го вiдновного лiкування з використанням динамiчних шин, заходiв консервативно1 мобшзаци капсульно-зв'язкового апарату, як! включали ш'екци хондропро-текторних препаратiв, апаратно1 фiзiотерапii, теплово-долiкування, кiнезитерапii та психолопчно1 корекци. Протягом тривалого перюду iснувала потреба спосте-реження лшаря ортопеда-травматолога.
Згiдно iз пропонованою першою клшшо-реабь лiтацiйною програмою, при лшуванш контрактур першочерговим завданням було подолання болю та набряку. Восьми хворим (27,6 %) основних шдгруп обох клШчних груп iз запальними несептичними артритами проксимального мiжфалангового суглоба (ПМФС) i вираженим больовим синдромом (за вiзу-альною аналоговою шкалою (ВАШ) бшьше 6 балiв) лiкувальний комплекс включав введення 1,0 мл лщо-ка'шу та 0,2 мл дипроспану параартикулярно. У 3 випадках процедуру виконували повторно з штервалом 1 тиждень.
Для боротьби з набряком у 18 ошб (62,1 %) основних шдгруп з iзольованими та множинними контрактурами ми застосували кшезотейпування. Тейпування виконували двох видiв — лiмфодренажне i розвантажувальне. При першому зменшуеться набряк, другий допомагав стабшзувати суглоб i сприяв мобiлiзацii пальця.
При вираженому набряковому синдромi в 6 (10,0 %) хворих обох груп ми використали кшезотейпування в два етапи та комбшаци тейтв. Тейпування формуе пози пальця для досягнення конкретно1 позици i по-ступово доводить до м'якого тривалого розтягування, а також сприяе лiмфодренажу. Ще в 12 (20,0 %) хворих обох груп застосоваш традицiйнi програми лшувально1 фiзкультури (ЛФК) з тепловодол^ванням.
Другу клiнiко-реабiлiтацiйну програму було застосо-вано у 16 (26,7 %) хворих обох груп. З них у 10 (62,5 %) пащенпв з наслщками внутршньосуглобових перело-мiв та артрозними змiнами в МФС виконаш iн'eкцii 1% палуроново1 кислоти внутршньосуглобово в дозi 0,2 мл — 2—3 ш'екци з штервалом 1 тиждень. Для за-безпечення пролонгованого знеболюючого ефекту у 3 хворих ш'екци кислоти комбшували з ш'екщями глю-кокортикощв.
Хворi, яи лшувались за обома клшшэ-реабштацш-ними програмами, отримували фiзiотерапевтичнi про-цедури, тепловi ванночки та масаж.
Шина для МФС пальщв кистi використовувалася у 13 хворих основно1 пiдгрупи першо1 групи з iзольова-ними травмами МФС. У пащентав пiдгрупи порiвнян-ня (16 хворих) консервативнi методи були використаш традицiйнi — ЛФК II перюд.
Прикладом консервативного лшування контрак-тури ПМФС з використанням орипнально1 шини е таке клшчне спостереження. Пацieнт П., 43 роки, дiа-гноз «шслятравматична згинально-розгинальна контрактура ПМФС V пальця право1 кисп». Згiдно з доводкою з полiклiнiки за мiсцем проживання, л^вався консервативно за допомогою гшсово1 лонгети. При надходженнi до клшши: дефiцит згинання V пальця 1 см, обмеження розгинання пальця в дистальному мiжфаланговому суглобi (ДМФС) — до 30°, у ПМФС — до 90°, у п'яснофаланговому суглобi (ПФС) — до 10°. Зниження сили кистьового захвату до 20 % вщ конт-ралатерально1 кистi, рентгенологiчно МФС без патологи. За даними капшяроскопи блiдо-рожевий фон, незначне зменшення кшькосп функцiонуючих капшя-рiв, реовазографiчний iндекс (Р1) 1,21, виражений бшь при виконаннi захватiв у ПМФС V пальця. З першого дня розпочав курс функщонального л^вання на ди-намiчнiй шинi. Пацieнт, активно згинаючи палець, па-сивно за допомогою одше1 гумово1 тяги розгинав його в ПМФС протягом перших 3 дiб, з 4-1 доби тяга змь нена на бшьш жорстку для збiльшення навантаження на суглоб. За ВАШ п!д час тренувань показник був не бшьше 3—4 балiв. Вправи виконувались в чотири пдхо-ди по 15—30 хвилин кожен. Додатково отримував кур-си тепловодол^вання та нестеро'шш протизапальш засоби. Протягом 3 тижнiв тренувань пащент вiдновив обсяг руив в ПМФС (рис. 1).
Бшьш складною проблемою було лшування мно-жинних контрактур МФС пальщв. При множин-них пошкодженнях найчастшим поеднанням були травми Ш—ГУ пальцiв (21,7 %). Як в основнш шд-груш, так i в пiдгрупi порiвняння найбiльшу частку у структурi множинних контрактур займало поеднан-
ня ушкоджень III—IV пальцiв (37,5 та 46,7 % вщпо-вiдно, р = 0,901).
При консервативному лжувант множинних контрактур пальщв кист! для забезпечення одночасного вщновлення рух1в у Bcix ушкоджених суглобах в 13 хворих (40 пальщв) основно! щдгрупи друго! клiнiчноí групи використана оригшальна шина для вiдновлення рухiв пальщв кист! (патент № 100442 вщ 27.07.2015). У 16 оаб (31 палець) щдгрупи спостереження застосова-ний традицшний пiдхiд для розробки рух1в — ЛФК II перiод в комбшацп з фiзiолiкуванням.
Алгоритм лжування множинних контрактур паль-цiв киста шюструе такий клiнiчний випадок. Пащ-ент В., 1968 р.н., робггник, дiагноз «тслятравматична контрактура МФС П—Ш—IV—V пальцiв право! киста». З анамнезу: травма побутова. Згiдно з виписним ет-кризом з лiкарнi за мюцем проживання, отримав перелом головки проксимально! фаланги II пальця право! кист та 4-5-! п'ясткових кiсток 2 мюящ тому. Лжу-вався консервативно в гшсовш лонгетi 5 тижшв. Пiсля зняття пов'язки сформувалася виражена контрактура пальщв. Локально при надходженш до кштки: дефь цит згинання II-V пальцiв 2-3 см, обмеження роз-гинання пальця в ДМФС до 30°, у ПМФС — до 60°, у ПФС — до 60°. Зниження сили кистьового захвату до
80 % вщ контралатерально! киста, також визначаються незначна блщсть шкiрних покривiв i термоасиметрiя, помiрний набряк II-III пальщв, рентгенолопчно артроз 1-го ст. МФС III-IV пальщв, 2-го ст. — ПМФС. За даними катляроскот! блщо-рожевий фон, зменшен-ня кшькоста функцiонуючих капiлярiв, PI 1,23. Вико-нуе тiльки шаровий i цилшдричний захвати, помiрний бiль у споко! та виражений при виконаннi захватав.
Зпдно з другою клiнiко-реабiлiтацiйною програ-мою, у першу добу проведено лiмфатейпування. Через 3 днi тейп змшено на розвантажувальний ще на 5 дiб. Весь час хворий отримував сеанси ЛФК на орипналь-нiй шинi для вiдновлення рух1в в пальцях кистi. Шина накладалась вдень для пасивного розгинання пальщв, дозування навантаження досягалося за допомогою змши кожних 3 днi положення гумових тяг, поступово збiльшуючи силу вщ 2 до 10 Н для подолання пружних характеристик уражених суглобiв. Вночi шина знь малась. Враховуючи виражений характер контракту-ри ПМФС II пальця, на 10-ту добу виконана ш'екщя 1% палуроново! кислоти внутрiшньосуглобово в дозi 0,2 мл. Надалi хворий отримував тепловодолжування i магнiтотерапiю. При виписцi зi стацiонару на 14-ту добу набряк не визначався, дефщит згинання II-V пальцiв до 1 см, обмеження розгинання пальця в ДМФС до 5°,
Рисунок 1. Застосування функцюнальноi шини при згинальних контрактурах ПМФС: а — згинальна установка пальця до л'1кування, фотовщбитки рентгенограми V пальця; б — етап виведення в положення розгинання; в — в'1ддален'1 результати
у ПМФС — до 10°, у ПФС — до 0°. Зниження сили кистьового захвату — до 20 %. За даними капшяроско-Ш1 рожевий фон, нормотошчний тип мкроциркуляцП, Р1 1,0. Вщновлеш вс види захват1в. На контрольному огляд1 через 3 м1сяц1 обсяг рух1в повшстю вщновився, функц1я кист1 повна. Через 55 дшв хворий приступив до роботи. Результат розцшений як вщмтний (рис. 2).
Динам1чне спостереження в ус1х 60 хворих проводилось за схемою: до початку лкування, на 5-ту — 7-му добу та через 3 м1сящ з застосуванням бально!" системи ощнки функцюнального стану кист1 (табл. 2, рис. 3) та шкали QuickDASH (рис. 4, 5). Через 1 р1к з'явилися на контрольний огляд тсля виконання вс1х етатв л1ку-вання 45 пащенлв.
Як до, так 1 тсля лкування на р1зних етапах обсте-ження мш I та II групами дослщження розб1жностей не було виявлено (р > 0,05), тод1 як м1ж п1дгрупами груп 1зольованих та множинних контрактур визначаються розб1жност1 до початку лкування (р < 0,05) з бшьши-ми бальними значеннями у тдгрупах 1з застосуванням оригшальних методик реабштацП пор1вняно з пщгру-пами 1з застосовуванням загальноприйнятих методик. Незважаючи на б1льш виражений дефщит функцП кисл у 1а та 11а пщгрупах до початку лкування, через 3 м1сящ тсля початку реабштацП, в основних пщгру-
пах визначаються нижч бальш оцшки функцюналь-них порушень пор1вняно з п1дгрупами пор1вняння, у I груп1 — без статистично значущих розб1жностей (р > 0,05), у II — з1 статистично значущими розб1жнос-тями (р = 0,041). Под1бна картина простежуеться 1 через 1 р1к тсля л1кування (рис. 3).
Як видно з рис. 3, вже на 5-ту — 7-му добу тсля початку л1кування починае зменшуватись функцюналь-ний дефщит у всгх обстежених, а через 3 м1сяц1 показ-ник зменшуеться бшьше н1ж удв1ч1 (р < 0,001) у вс1х групах 1 пщгрупах дослщження.
Найбшьш1 темпи зниження спостер1гаються в Iа та На пщгрупах — р1зниця м1ж початковим станом дефь циту функцП кисл та показниками через 3 м1сяц1 ста-новить вщповщно 41,5 (38,5; 44,5) та 40,5 (33,5; 44,8) бала, що статистично суттево (р < 0,001) бшьше пор1в-няно з Ш та Пб пщгрупами пор1вняння — вщповщно 28,5 (25,0; 31,5) та 25,5 (20,5; 27,5) бала.
На контрольному огляд1 через 3 м1сяц1 згщно з1 шкалою бально"! оцшки отримат позитивш результати в 23 (79,3%) 1 27 (87,1%) хворих I та II груп вщповщно (табл. 2).
Пор1внюючи результати л1кування через 1 р1к у I та II клшчних групах, можна констатувати крашд результати в грут 1зольованих контрактур — 52,4 % легких
Рисунок 2. Фото кистг. а — до л1кування; б — етап л1кування — використання орипнально)' шини;
в — вщдален/ результати
порушень проти 29,2 % в груш множинних (р = 0,113). Причому в основнш шдгруш першо! групи вiдмiнних та добрих результатiв бтьше, нiж в пiдгрупi порiвнян-ня, — частка легких порушень 66,7 та 33,3 % вщповщно (р = 0,130), а в тдгрупах друго! групи — 58,3 та 0 % вщ-повiдно (р = 0,002).
Також були ощнеш функцюнальш результати в основнiй mдгрупi та пiдгрупi спостереження двох кль нiчних груп за шкалою QuickDASH (рис. 4).
Аналiз графiкiв на рис. 5 свщчить, що в обох кль нiчних групах тсля заюнчення лiкування (через 3 мюящ) отриманi вiдмiннi (< 25 балiв) i добрi (26—50 балiв) результати, але в основнiй пiдгрупi першо! кль
нiчно! групи середнiй показник становив 6,8 (4,5; 11,4) бала проти 18,2 (14,8; 27,3) бала пщгрупи порiвняння (р = 0,020) вщповщно 5,65 (0; 18,2) проти 29,5 (18,2; 34,1) в другш клшчшй групi (р < 0,001). Це свщчить про ефективнiсть пропонованих заходiв в реабiлiтацi! дано! категори хворих.
Рiзницю показникiв шкали QuickDASH можна роз-цiнювати як показник якост лiкування або ефекту вщ лiкування хворих основно! пiдгрупи обох клшчних груп.
Найбiльше зниження балiв ощнки функщонально-го стану кистi за шкалою QuickDASH через 3 мюящ тсля л^вання спостерiгаeться у 1а та 11а пщгрупах —
С Я
ю
<и
3 £
о
л с л
а1
£
I
>
е
До л1кування На 5-ту — 7-му добу Через 3 мю.
Перюд
Через 1 р1к
Групи ПщгрупИ^^—^^ Оцшка результат 1 група, iзольованi (абс./вщн.) II група, множинш (абс./вщн.) Усього (абс./вщн.)
Основна(п = 29) Добрi 10 (16,7) 8 (13,3) 18 (30)
Задовiльнi 2(3,3) 7 (11,7) 9 (15)
Незадовiльнi 1 (1,6) 1 (1,6) 2(3,3)
Порiвняння (п = 31) Добрi 8 (13,3) 2(3,3) 10 (16,6)
Задовiльнi 3 (5) 10 (16,6) 13 (21,6)
Незадовiльнi 5(8,3) 3 (5) 8 (13,3)
Усього 29 (48,3) 31 (51,7) 60 (100)
Рисунок 3. Динам!ка вдновлення функцИ кист при ¡зольованих I множинних контрактурах за шкалою бальноI оцшки у пДгрупах дослДження (мед!ана, нтерквартильний розмах, м!н!мальне
та максимальне значення)
Таблиця 2. Результати л'!кування через 3 м!сяц! за шкалою бальноI о^нки
1
Через 3 мюяц1 II трупа
Через 3 мюяц11 трупа
До л1кування II трупа
До л1кування I трупа
64,5 38,5
75,9 24,1
80,6 12,9 6,5
62,1 37,9
10
20
30
40
50
60
70
80
90 100 %
■ BiflMiHHi результата (£ 25 бал1в) ■ floöpi результати (26-50 бал1в) □ Задовтьш результати (51-74 бали) □ Незадовтьж результати (75-100 бал ¡в)
Рисунок 4. Динамка вдновлення функцИ через 3 м!сяц! за шкалою QuickDASH
у групах дослдження
-т---^-'0
V
X
До лкування На 5-ту — 7-му добу Через 3 мю.
Перюд
Через 1 piK
Ш 1а □ 16 Шт
@Иа
Рисунок 5. Динамка вдновлення функцИ за шкалою QuickDASH в пдгрупах дослдження (мед!ана, ¡нтеркваргильний розмах, м!н!мальне та максимальне значення)
вщповщно на 41,3 (36,4; 50,0) та 33,0 (27,3; 36,4) бала, що суттево перевищуе (р < 0,05) вщповщш показники у 1б та 11б пщгрупах (22,7 (15,9; 36,4) та 15,5 (4,6; 27,3) бала).
Прирют функцй' кистi в основних пщгрупах статис-тично вiдрiзняеться вщ приросту функцй' кистi пiдгруп порiвняння (р < 0,05), тобто ефективнють лiкування хворих в основних пщгрупах вища.
Висновки
Система вiдновного лшування фiксацiйних контрактур мiжфалангових суглобiв пальцiв кистi, що Грунтуеться на застосуванш клiнiко-реабiлiтацiйних програм залежно вщ ступеня вираженостi порушень, дозволяе згщно 3i шкалою бально! оцiнки в 23 (79,3 %) i 27 (87,1 %) пащентав i згщно зi шк^ою QuickDASH в 22 (75,9 %) i 20 (64,5 %) вщповщно з iзольованими та з множинними ураженнями вiдновити функцш та по-кращити якють життя постраждалих.
Статистично суттево кращi темпи вщновлення функцiонального стану кистi (р < 0,05) як за шкалою бально! системи оцшки (вщповщно зменшення дефь циту функцй' на 77,5 % через 1 рш для iзольованих та на 68,4 % для множинних контрактур), так i за шкалою QuickDASH (вщповщно зменшення дефщиту функцй' на 75,1 % через 1 рш для iзольованих та на 50,0 % для множинних контрактур) при застосуванш пропонова-них методик реабштаци порiвняно iз застосовуванням загальноприйнятих методик вказують на ефективнють запропонованого пiдходу до реабштаци.
Перспективи подальших наукових дослвджень. Ви-вчення механiзмiв вiдновлення рухомостi в суглобах кистi при пiслятравматичних контрактурах, пошук можливостей !'х ефективного лшування залишаються в числi задач, як! потребують подальшого вирiшення
Конфл1кт штересш. Автори заявляють про вщсут-нють конфлiкту iнтересiв та власно! фшансово! заць кавленостi при пiдготовцi дано! статть
Список лiтератури
1. SYMPOSIUM № 89. Available from: http://www.mi/-ua. com/education/symposium/ushkodzhennya-kist-mikrohirur-gya-v-travmatolog-ta-ortopedii. Accessed: 01.01.2020.
2. Kurinnyy I.M. Surgical treatment of contractures of the joints of the fingers in patients with consequences of poly-structural injuries. Chronicle of traumatology and orthopedics. Litopys travmatolohiyi ta ortopediyi. 2011. 1—2. 55-60 (In Ukrainian).
3. Wood K.S., Daluiski A. Management of Joint Contractures in the Spastic Upper Extremity. Hand Clin. 2018 Nov. 34(4). 517-528.
4. Meireles S.M., Jones A, Natour J. Orthosis for rhizar-throsis: A systematic review and meta-analysis. Semin. Arthritis Rheum. 2019 Apr. 48(5). 778-790.
5. Rongieres M. Management of posttraumatic finger contractures in adults. Hand Surg. Rehabil. 2018 Oct. 37(5). 275-280.
6. Freiberg A. Management of proximal interphalangeal joint injuries. The Canadian journal of plastic surgery. Journal canadien de chirurgie plastique. 2007. 15(4). 199-203. doi: 10.1177/229255030701500407.
7. Kamnerdnakta S, Huetteman H.E., Chung K.C. Complications of Proximal Interphalangeal Joint Injuries: Prevention and Treatment. Hand Clin. 2018. 34(2). 267-288. doi: 10.1016/j.hcl.2017.12.014.
8. The Acute Management of Unstable Intra-Articular Fractures of the Base of the Middle Phalanx: A Systematic Review Laura Clare Hamilton (Brighton and Sussex Medical School, University of Brighton, London, UK). The Journal of Hand Surgery (Asian-Pacific Volume). 2018. 23(04). 441-449.
9. Bohov A.A., Mullin R.I., Fasakhov RPP-therapy and hyaluronic acid in the treatment of patients with osteoarthrosis of the joints of the hand accompanied by contractures. Practical medicine. 2019. 17(6—2). 17-19 (In Russian).
10. Smith-Forbes E.V, Howell D.M, Willoughby J, Pitts D.G., Uhl T.L. Specificity of the minimal clinically important difference of the quick Disabilities of the Arm Shoulder and Hand (QDASH) for distal upper extremity conditions. J. Hand Ther. 2016. 49(1). 81-88.
11. Bondaruk D.O. Surgical treatment of patients with deformities of the fingers due to lesions of the extensor tendons: abstract. diss. Cand. honey. Sciences: 14.01.21. Donets'k, 2014. 35 s. (In Ukrainian).
OmpuMaHo/Received 09.02.2020 Peu,eH30BaH0/Revised 16.02.2020 npuuHamo do dpyny/Accepted 22.02.2020 ■
Науменко Л.Ю.1, Кострица К.Ю.2, Маметьев А.А.1
1ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», г. Днепр, Украина
2КП «Новомосковская центральная районная больница» Днепропетровского областного совета»,
г. Новомосковск, Украина
Особенности консервативного лечения больных с посттравматическими контрактурами
межфаланговых суставов пальцев кисти
Резюме. Актуальность. В структуре осложнений после травмы пальцев контрактуры межфаланговых суставов (МФС) занимают ключевое место и составляют от 25 до 38 %. Цель работы: улучшить результаты лечения больных с посттравматическими контрактурами МФС пальцев кисти путем оптимизации ранней функциональной мобилизации. Материалы и методы. Проанализированы результаты консервативного лечения посттравматических фиксационных контрактур
МФС пальцев кисти 60 пациентов. Больные были разделены на две клинические группы: в первую группу (29 пациентов) вошли больные с изолированными контрактурами МФС пальца, во вторую (31 человек) — с множественными контрактурами пальцев кисти. Динамическое наблюдение за больными проводилось на 5-7-е сутки, через 3 месяца и 1 год после лечения с применением балльной системы оценки функционального состояния кисти и шкалы ршскБА8Н. Результаты. Пред-
ложено два вида клинико-реабилитационных программ консервативного лечения. Согласно первой программе, реабилитационные мероприятия основывались на раннем проведении дозированной функциональной мобилизации, преодолении отека с использованием медикаментозной терапии и тейпиро-вания, минимального объема физиотерапевтического лечения в течение 10—14 суток. Вторая программа предусматривала интенсивное восстановительное лечение с использованием динамических шин, мероприятий консервативной мобилизации капсульно-связочного аппарата, которые включали инъекции хондропротекторных препаратов, аппаратной физиотерапии, тепловодолечения, кинезотерапии и психологической коррекции. Согласно шкал бальной оценки и QuickDASH, уже на 5-7-е сутки после начала лечения начинает уменьшаться функциональный дефицит во всех обследованных, а через 3 мес. показатель уменьшается более чем вдвое (р < 0,001) во всех
группах и подгруппах исследования. Сравнивая результаты лечения через 1 год в I и II группах, можно констатировать большее количество положительных результатов в группе изолированных контрактур — 52,4 % легких нарушений против 29,2 % в группе множественных (р = 0,113). Выводы. Статистически существенно лучшие темпы восстановления функционального состояния кисти (р < 0,05) как по шкале балльной системы оценки (уменьшение дефицита функции на 77,5 % через 1 год для изолированных и на 68,4 % для множественных контрактур), так и по шкале QuickDASH (уменьшение дефицита функции на 75,1 % через 1 год для изолированных и на 50,0 % для множественных контрактур) при применении предлагаемых методик реабилитации указывают на эффективность нашего подхода к реабилитации.
Ключевые слова: посттравматическая контрактура; межфа-ланговые суставы пальцев кисти; динамические шины
L.Yu. Naumenko1, K.Yu. Kostrytsia2, A.O. Mametiev1
1SI "Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health of Ukraine", Dnipro, Ukraine
2UE "Novomoskovsk Central District Hospital of Dnipropetrovsk Regional Council", Novomoskovsk, Ukraine
Features of conservative treatment of patients with post-traumatic stiff interphalangeal joints
Abstract. Background. In the structure of complications after a finger injury, contractures of the interphalangeal joints occupy a key place and range from 25 to 38 %. Purpose: to improve the results of treatment of patients with post-traumatic contractures of the interphalangeal joints by optimizing early functional mobilization. Materials and methods. The results of conservative treatment of post-traumatic interphalangeal joints contractures of 60 fingers are analyzed. Patients are divided into two clinical groups: the first group (29 patients) consisted of patients with isolated contractures of the interphalangeal joints of the finger, the second group involved 31 people with multiple contractures of the fingers. Patients are dynamically observed on days 5—7, in 3 months and 1 year after treatment using a point system for assessing the functional state of the hand and the QuickDASH score. Results. Two types of clinical rehabilitation programs of conservative treatment are offered. According to the first, rehabilitation measures are based on the early conduct of dosed functional mobilization, overcoming edema with the use of drug therapy and taping, the minimum amount of physiotherapy treatment for 10—14 days. The second program provides for intensive rehabilitation treatment using dynamic splint, measures for conservative mobilization of the capsule-ligamentous
apparatus, which included injections of chondroprotective drugs, physiotherapy, heat therapy, kinesiotherapy, and psychological correction. According to the scoring scale and QuickDASH, on the 5—7th day after the start of treatment, the functional deficit begins to decrease in all examined patients, and after 3 months the indicator decreases by more than half (p < 0.001) in all groups and subgroups of the observation. Comparing the results of treatment after 1 year in groups I and II, we can state a greater number of positive results in the group of isolated contractures — 52.4 % of mild disorders versus 29.2 % in the group of multiple contractures (p = 0.113). Conclusions. Statistically significantly better rates of restoration of the functional state of the hand (p < 0.05), both on a scale of a score system of assessment (reduction of function deficit by 77.5 % after 1 year for isolated and by 68.4 % for multiple contractures) and according to the QuickDASH scale (reduction of function deficit by 75.1 % after 1 year for isolated contractures and by 50.0 % for multiple contractures), when applying the proposed rehabilitation methods, indicate the effectiveness of our approach to rehabilitation.
Keywords: post-traumatic contractures; interphalangeal joints of the fingers; dynamic splints
