CC BY
6
■ Орипнальы досл1дження
Original Researches
КРИЖАНОВСЬКИЙ Я.Й., професор, ГАНЖА В.М., КОЛЕСНИКОВ О.Л. Нацюнальний медичний ун/верситет ¡м. О.О. Богомольца, м. Ки!в Ки!вський м'/ський центр пластично! м/кроюрурп! та х/рурп! кист/
PEiHHEPBAUiß ПРИ ПОЛЩИЗАЦП ЧАСТИНОЮ УШКОДЖЕНОГО
4-ГО ПРОМЕНЯ КИСТ
Резюме. Мета роботи — досягти вдновлення як/сних та юльюсних показник/в чутливостi при полцизацИ ча-стиною ушкодженого 4-го променя кист/ (збереженихпроксимально!, середньо! фаланг / проксимального м/жфалангового суглоба), покращення функц/ональних / косметичнихрезультат/в.
Матер1али i методи. За пер/од з 2007 по 2010 р/к у Ки!вському м/ському центр/ пластично! мкрох/рурп! та х/рург/! кист/ прооперовано 26 пац/ент/в в/ком вд 16 до 69 рок/в з формуванням 1-го пальця кист/. До досл/джувано! групи ув/йшло 9 пац/енш яким проведено операцю з прямою невротизац/ею при пол/цизацИ частиною ушкодженого 4-го променя кист/ (еп/невральн/ шви м/ж куксами пальцьових нерв/в 4-го променя / власнихнерв/в 1-го пальця) пд оптичним зб/льшенням (х 5) за допомогою мкрох/рурпчно! техн/ки. Пац/ентам проведено медикаментозне л/кування за схемою: препарат Цибор 3500 МО/добу пдшюрно протягом 14 дн/в; препарат Берлтон 600 мг/добу у 250 мл /зотон/чного розчину натрю хлориду протягом 5 дн/в з переходом на 600 мг/добу в капсульн/й форм/ протягом 3 м/сяц/в.
У контрольн/й груп/ (17 пац/ент/в) операц/ю було проведено за традиц/йною методикою: фаланпзац/я 1-! п'ясно! к/стки, пол/цизац/я неушкоджених 3-го / 4-го пальц/в кист/ без прямо! невротизац/! комплексу тканин. Пац/ент/в л/кували за стандартною схемою з використанням '/нших препарат/в. Ступ/нь вдновлення кровооб/гу в транспонованому комплекс/ тканин вивчали за допомогою безконтактно! термометрИ — цифровим /нфрачервоним п/рометром Mini-flesh, точн/сть приладу — ± 1,5 °С, оптичне зб/льшення 1 : 1. Ефективн/сть проведеного л/кування оц/нювали за вдновленням як/сних та юльюсних показник/в чутливост'/.
Результати та обговорення. Анал/з результат/в х/рурпчного л/кування (дослдження чутливост/ комплекс/в тканин) пац/ент/в обох груп проводили на 3-тю, 9,14-ту, 21-шу добу / 1,2, 3,6,12-й м/сяць п/сляоперац/йного реаб/л/тац/йного пер/оду. Для розрахунку показник/в чутливост/ використовували 5-бальну шкалу за H. Millesi, що включае дослдження больово!, тактильно!, дискрим/нац/йно! чутливост/.
У груп/ пац/ент, прооперованих за нашою методикою, були отриман/ так/ результати: вдновлення тактильно! чутливост/ — 10-12-й тиждень, больово! чутливост/ — 9-14-й тиждень, температурно! (холодово!) — 13-18-й тиждень, температурно! (теплово!) — 12-20-й тиждень, дискримнац/йно! чутливост/ — 19-32-й тиждень, вдновлення — до 8-10 мм. У пор/внянн/ з контрольною групою пер/од вдновлення больово! / тактильно! чутливост/ п/сля оперативного втручання становив у середньому р/к / б/льше, в деяких випадках дискрим/нац/йна чутлив/сть не вдновилась.
За даним методом оц/нки реннервацн комплексу тканин стан пац/ент/в дослджувано! групи оц/нили у 4 бали (80 % чутливост/); стан пац/ент контрольно! групи — у 2 бали (40 % чутливост/). Швидке вдновлення чутливост/ добре васкуляризованого комплексу вдбулося за рахунокпрямо!невротизацИ.
Висновки. Ре/ннервац/я шляхом прямо! невротизаци при пол/цизацн частиною ушкодженого 4-го променя кист/ забезпечуе адекватне вдновлення як/сних та юльюсних показник/в чутливост'/, пол/пшуе функц/онально-косметичн/ результати. Використання в робот/ /нструментального методу безконтактно! термометри — апарата Mini-flesh дозволило нам контролювати ступ/нь вдновлення кровооб/гу в транспонованому комплекс/ тканин. Включення в схему медикаментозного л/кування антикоагулянта прямо! д/! препарату Цибор 3500 МО/добу пдшюрно протягом 14 дн/в дало нам можливють уникнути тромбозу судинних анастомоз/в / некрозу комплексу. Застосування препарату Берлтон 600 мг/добу протягом 3 м/сяц/в впливае на процеси швидко! регрес/! порушення нервово! провдност/ нервових кл/тин та прискорюе вдновлення чутливост'/.
Ключов1 слова: пол/цизац/я, тканинний комплекс, безконтактна термометр/я, невротизац/я.
Вступ
До найбiльш частих наслiдкiв тяжких пошко-джень кистi вiдносять втрату пальщв, значнi пошко-дження анатомiчних структур. Лiкування хворих iз тяжкими травмами кисп, що супроводжуються дефектами, е тривалим i багатоетапним [2]. Практика хГрургГ! кистi потребуе науково обГрунтованих комплексних пiдходiв до обсягу, характеру та послГдовностГ хiрургiчних втручань. Велика кiлькiсть iснуючих методiв реконструкцГ! кистi з викори-станням тканин травмованих кшщвок, варiантiв невшьно! пластики, вiдсутнiсть чiтких показань для !х застосування, багатоетапнiсть операцiй i не-значний функцiональний та косметичний дефекти створюють необхiднiсть подальшого удосконалення способiв вiдновлення травмовано! кистi [3, 5].
З метою вГдновлення втрачено! внаслiдок трав-ми тактильно! зони кист ми застосовували пересадку на дефект васкуляризованих комплекив тканин iз невротизацiею, коли нерв-донор з'еднували з нервом-рецишентом безпосередньо [4].
Незважаючи на значнi успiхи сучасно! хГрургГ! кистi, численнi публГкацГ!, що присвячеш вГдновлен-ню чутливостi, залишаеться недостатньо вивченою цiла низка питань як тактичного, так i техшчного плану при вiдновленнi чутливостi в результат створення першого пальця кист з використанням мжрохГрурпчно! технiки.
Мета роботи — досягти вГдновлення яюсних та кiлькiсних показникiв чутливостi при полщизацГ! частиною ушкодженого 4-го променя кист (при збе-реженнi проксимально!, середньо! фаланг та проксимального мiжфалангового суглоба), покращення функцiональних та косметичних результапв.
Матер1али та методи досл1дження
Упродовж 2007—2010 рокiв на кафедрi загально! хiрургi! № 2 Нащонального медичного унiверситету iменi О.О. Богомольця, у Ки!вському мiському центрГ пластично! мiкрохiрургi! та хiрургi! кист було проведено клiнiчнi спостереження у двох групах пацiентiв вь ком вiд 16 до 69 роив. Дослiджувану групу становили 9 пащентав, якi були прооперованi за нашою методикою з прямою невротизащею при полiцизацi! частиною ушкодженого 4-го променя кист (епiневральнi шви мiж куксами пальцьових нервiв 4-го променя та кукса-ми власних нервiв 1-го пальця пiд оптичним збшьшен-ням (х 5) за допомогою мiкрохiрургiчноl технiки).
У пiсляоперацiйному реабшггацшному перiодi в комплексному лiкуваннi пащентам призначали ан-тикоагулянти прямо! дГ! — Цибор 3500 МО шдшюрно один раз на добу протягом чотирнадцяти дшв, препарат антиоксидантно! дГ! — a-лiпоеву (тiоктова, вь тамiн N) кислоту (Берлiтiон). Контрольну групу становили 17 пащенпв, яким виконувались оперативш втручання традицшними методами при створеннi 1-го пальця кисп, такими як фалангiзацiя 1-! п'ясно! истки, полiцизацiя неушкоджених 3-го, 4-го пальщв кист без прямо! невротизацГ! комплексiв тканин.
Спочатку проводили загальне знеболення пащ-ента. Виконували розмГтку рГвня видiлення (згГдно з рентгешвськими знiмками пальцiв) кукси 4-го пальця. Шд джгутом проводили обробку рецишентно! зони (обробляли истку, мобiлiзували пальцьовi не-рви, лезом обновлювали !х кшщ, двГ вени по тильнш поверхнi кисп). Виконували дугоподГбний розрГз по долоннш поверхш кист вГд пальце-долонно! складки кист до рГвня поверхнево! долонно! дуги (середня третина довжини п'ясткових исток). Шд оптичним збшьшенням (х 5) за допомогою мжрохГрурпчно-го шструментарш видшяли власнi судинно-нерво-вГ шжки комплексу до рГвня поверхнево! долонно! дуги, лГгували вс анастомози з глибокою долонною дугою та дистальшше бГфуркацГ!. ШальцьовГ нерви пересжали на 1,5 см проксимальшше рГвня розмп"-ки комплексу на шюрних покривах. По тильнш поверхш кист виконували дугоподГбний доступ, мобь лГзували та включали в комплекс двГ пальцьовГ вени. Мобшзували сухожилля згинача та розгинача, включали до складу комплексу. Виконували видшення комплексу залежно вГд рГвня кукси 1-го пальця, по-шарово закривали донорську рану.
На другому еташ виконували транспозицш комплексу кукси 4-го променя в позицш 1-го пальця з подальшим остеосинтезом спицями, шви сухо-жиль (полГамГд 3/0) шсля транспозицГ! поверхне-вого згинача 2-го пальця та довго! голГвки проме-невого розгинача. ДалГ зшмали джгут, обережно робили бшолярний гемостаз, перевГряли кровообГг у комплексь Шд оптичним збшьшенням (х 5) за допомогою мжрохГрурпчного шструментарш виконували мжрохГрурпчш шви пальцьових вен комплексу з власними тильними венами кист за загальнопри-йнятими правилами за типом «кшець в кшець» (нейлон 10/0) на колючш атравматичнш голцГ
На третьому еташ шд оптичним збшьшенням (х 5) за допомогою мжрохГрурпчного шструментарш виконували епшевральш шви кукси пальцьових нервГв 4-го променя з власними нервами 1-го пальця (нейлон 9/0) на колючш атравматичнш голцГ На-кладали рГдю шви на шюру (нейлон 4/0). Гемостаз за ходом операцГ!, асептична пов'язка. Шви зшмали на 16-ту добу шсля операцГ!.
У шсляоперацшному перюдГ призначали низь-комолекулярш гепарини (Цибор 3500 МО — 0,2 мл шдшюрно один раз на добу) залежно вГд ваги пащ-ента, антибютикотерапш (тулГзид 1000 мг два рази на добу, внутршньом'язово), знеболюючу терапш (дексалгш 2,0 мл внутршньом'язово), венотошки (детралекс по 2 капсули три рази на добу), проти-набрякову терапш (Ь-лГзину есцинат 5 мл на 100 мл Гзотошчного розчину натрш хлориду внутрГшньо-венно краплинно 1 раз на добу), Берлтон 600 мг в 250 мл Гзотошчного розчину натрш хлориду упродовж 5 дшв, а поим 600 мг один раз на добу протягом 3 мшящв. Дозоваш рухи в суглобах розпочина-ли залежно вГд цМсносп сухожильно-зв'язкового апарату.
Результати та обговорення
Аналiз результатiв xipypri4Horo лiкування (до-слiдження чутливостi клаптав) контрольно! та до-слiджуваноi груп пащентав здiйснювали на 3-тю, 9, 14-ту, 21-шу добу та в 1, 2, 3, 6, 12-й мюящ шсляопе-рацiйного реабiлiтацiйного перюду. Для розрахункiв показникiв чутливостi застосовували 5-бальну шкалу за H. Millesi [6], що включае вимiр больово!, тактильно! чутливостi, дискримшацшно! чутливостi:
0 балiв, 0 % чутливост — анестезiя; 1 бал, 20 % чутливост — глибока больова чутливють; 2 бали, 40 % чутливост — больова i тактильна чутливiсть; 3 бали, 60 % чутливост — дискримiнацiя 11—15 мм, 4 бали, 80 % чутливост — дискримшащя 7—11 мм, 5 балiв, 100 % чутливост — дискримiнацiя 6 мм i менше.
Больову чутливiсть дослiджували за методикою кшьюсно! оцiнки мШмально! сили механiчноi ди на нервовi рецептори. Визначали чутливiсть у вщсотках порГвняно з нормою, прийнятою за 100 %, за допомогою подразнення больових рецепторiв шири iн'екцiйною голкою. Порп* тактильно! чутливост визначали за допомогою модифжовано! методики кшьюсно! ощнки мiнiмальноi сили механiчного впливу на тактильш рецептори [1]. Розрахунок порушень так-тилогнозу проводили за тестом на збирання предметав (модифiкований тест Моберга), що виконуеться Гз закритими очима. Враховуеться кшькють зГбраних i розшзнаних предметав, час, затрачений на виконан-ня тесту порГвняно Гз непошкодженими пальцями. Дискримшацшну чутливють визначали у двох точках при обстеженш двоголковим циркулем Вебера.
Стушнь вщновлення кровообГгу в транспоно-ваному комплекс тканин вивчали за допомогою безконтактно! термометрГ! — цифровим шфра-червоним шрометром Mini-flesh (точшсть при-ладу ± 1,5 °С). Час вимГрювання — 0,5 с. Оптичне збшьшення 1 : 1. Отримаш результати термометрГ! порГвнювали з неушкодженою симетричною дь лянкою кисть Повне вщновлення температурних показниюв пересадженого комплексу шсля реш-нервацГ! наставало в межах одного року i збГгалося з вГдновленням тактильно!, температурно!, больово! й дискримшацшно! чутливостГ
Було отримано порГвняльну характеристику середшх показниюв вщновлення яюсних та кшь-юсних параметрГв шляхом прямо! невротизацп при полщизацп частиною пошкодженого 4-го променя кисть У груш пащенпв, прооперованих за нашою методикою, були отримаш таю результати: вГднов-лення тактильно! чутливостГ — 10-12-й тиждень, больово! чутливост — 9-14-й тиждень, температурно! (холодово!) — 13-18-й тижш, температурно! (теп-лово!) — 12-20-й тиждень, дискримшацшно! чут-ливост — 19-32-й тижш — вщновлення до рГвня 8-10 мм. У контрольнш груш вщновлення больово!
1 тактильно! чутливостГ вГдбувалося в середньому через рж i бшьше шсля оперативного втручання, а в деяких випадках дискримшацшна чутливють взагалГ не вГдновилася.
За даним методом оцшки решнервацп комплексу тканин дослщжувану групу оцшили на 4 бали, 80 % чутливоста, контрольну групу — на 2 бали, 40 % чутливость Ранне вщновлення чутливостi добре ва-скуляризованого комплексу тканин вiдбулось за ра-хунок прямо! невротизацп — епшевральних швiв мiж куксами пальцьових нервiв 4-го променя та куксами власних нервiв 1-го пальця. Приживлення комплексу спостертали в у«х випадках. Рухових порушень пальщв кистi не вiдзначали. Проведенi медика-ментозне та фiзiотерапевтичне лiкування, дозована ЛФК-терашя.
Висновки
1. Спосiб прямо! невротизацп шляхом сучасного способу полщизацп частиною пошкодженого 4-го променя киста забезпечуе адекватне вщновлення яюсних та кiлькiсних показникiв чутливостi, дае добрi функщо-нально-косметичнi результати.
2. Використання в робота шструментального методу безконтактно! термометри — апарата Mini-flesh дозволило нам контролювати стушнь вщновлення кровообпу в транспонованому комплекс тканин.
3. Включення в схему медикаментозного лiкування антикоагулянта прямо! ди Цибор 3500 МО пiдшкiрно один раз на добу упродовж чотирнадцяти дшв дало нам можливiсть уникнути тромбозу судинних анастомозiв та некрозу комплексу, а препарату Берлтон у добовш дозi 600 мг — вплинути на процеси швидко! регреси по-рушення нервово! провiдностi регенераци нервових кль тин, прискорюючи вщновлення чутливость
Список л1тератури
1. Богомолов М.С. Микрохирургические реплантации фрагментов кисти//М.С. Богомолов. — СПб.: Элби-СПб, 2003. — С. 80-81.
2. Золотое А.С. Особенности и результаты лечения различных вариантов дистальных повреждений пальцев кисти, приводящих к молоткообразной деформации / А.С. Золотов, В.Н. Зеленин // Вестн. травматол, ортопед им. Н.Н. Пирогова. — 2006. — №2. — С. 81-84.
3. Науменко Л.Ю. Напряженно-деформированное состояние костной ткани после реконструктивно-восстановительных операций на суставах пальцев кисти/Л.Ю. Науменко, A.A. Маметьев, Ю.В. Кулаков, И.Д. Павленко // Ортопедия, травматол. и протези-ров. — 2007. — № 3. — С. 117-120.
4. Дольницкий О. В. Атлас микрохирургических операций на периферических нервах / О. В. Дольницкий, Ю.О. Дольницкий. — К.: Высшая школа, 1991. — С. 83.
5. Millesi H. Peripheral nerve injures. Nerve sutures and nerve grafting / H. Millesi // Scand. J. Plast. Reconstr. Surg. Suppl. — 1982. — Vol. 19. — P. 25-37.
6. Millesi H. Nerven wiederherschtellung nachtraumatischen losionen / Herausgegeben von: Buck-Gramcko D, Nigst H. — Stuttgart: Hippoccrates Verlag Gmb H, 1985. — P. 49-65.
Отримано 13.10.11 □
Крижановский Я.И., профессор, Ганжа В.Н., Колесников А.Л. Национальный медицинский университет им. А.А. Богомольца, г. Киев
Киевский городской центр пластической микрохирургии и хирургии кисти
РЕИННЕРВАЦИЯ ПРИ ПОЛЛИЦИЗАЦИИ ЧАСТЬЮ ПОВРЕЖДЕННОГО 4-ГО ЛУЧА КИСТИ
Резюме. Цель работы — достичь восстановления качественных и количественных показателей чувствительности при поллицизации частью поврежденного 4-го луча кисти (сохраненных проксимальной, средней фаланг и проксимального межфалангового сустава), улучшение функциональных и косметических результатов.
Материалы и методы. За период с 2007 по 2010 год в Киевском городском центре пластической микрохирургии и хирургии кисти прооперированы 26 пациентов в возрасте от 16 до 69 лет с формированием 1-го пальца кисти. В исследуемую группу вошли 9 пациентов, которым проведена операция с прямой невротизацией при поллицизации частью поврежденного 4-го луча кисти (эпиневраль-ные швы между культями пальцевых нервов 4-го луча и собственных нервов 1-го пальца) под оптическим увеличением (х 5) с помощью микрохирургической техники. Пациентам проведено медикаментозное лечение по схеме: препарат Цибор 3500 МЕ/сут подкожно на протяжении 14 дней; препарат Берлитион 600 мг/сут в 250 мл изотонического раствора натрия хлорида на протяжении 5 дней с переходом на 600 мг/сут в капсульной форме в течение 3 месяцев.
В контрольной группе (17 пациентов) операция была проведена по традиционной методике: фалангизация 1-й пястной кости, пол-лицизация неповрежденных 3-го и 4-го пальцев кисти без прямой невротизации комплекса ткани. Пациентов лечили по стандартным схемам с использованием других препаратов. Степень восстановления кровообращения в транспонированном комплексе тканей изучали с помощью бесконтактной термометрии — цифровым инфракрасным пирометром Mini-flesh, точность прибора — ± 1,5 °С, оптическое увеличение 1 : 1. Эффективность проведенного лечения оценивали по восстановлению качественных и количественных показателей чувствительности.
Результаты и обсуждение. Анализ результатов хирургического лечения (исследование чувствительности комплексов тканей) пациентов обеих групп проводили на 3-и, 9, 14, 21-е сутки и 1, 2, 3, 6, 12-й месяц послеоперационного реабилитационного периода. Для расчета показателей чувствительности использовали 5-балльную шкалу по H. Millesi, которая включает исследование болевой, тактильной, дискриминационной чувствительности.
В группе пациентов, прооперированных по нашей методике, были получены следующие результаты: восстановление тактильной чувствительности — 10-12-я неделя, болевой чувствительности — 9-14-я неделя, температурной (холодовой) — 13-18-я неделя, температурной (тепловой) — 12-20-я неделя, дискриминационой чувствительности — 19-32-я неделя; восстановление — до 8—10 мм. В сравнении с контрольной группой период восстановления болевой и тактильной чувствительности после оперативного вмешательства составил в среднем год и больше, в некоторых случаях дискриминационная чувствительность не восстановилась.
По данному методу оценки реиннервации комплекса тканей состояние пациентов исследуемой группы оценили в 4 балла (80 % чувствительности), состояние пациентов контрольной группы — в 2 балла (40 % чувствительности). Быстрое восстановление чувствительности хорошо васкуляризированного комплекса произошло за счет прямой невротизации.
Выводы. Реиннервация путем прямой невротизации при полли-цизации частью поврежденного 4-го луча кисти обеспечивает адекватное восстановление качественных и количественных показателей чувствительности, улучшает функционально-косметические результаты. Использование в работе инструментального метода бесконтактной термометрии — аппарата Mini-flesh позволило нам контролировать степень восстановления кровообращения в транспонированном комплексе тканей. Включение в схему медикаментозного лечения антикоагулянта прямого действия препарата Цибор 3500 МЕ/сут подкожно на протяжении 14 дней дало нам возможность избежать тромбоза сосудистых анастомозов и некроза комплекса. Применение препарата Берлитион 600 мг/сут на протяжении 3 месяцев повлияло на процессы быстрой регрессии нарушения нервной проводимости нервных клеток и ускорило восстановление чувствительности.
Ключевые слова: поллицизация, тканевой комплекс, бесконтактная термометрия, невротизация.
Kryzhanovsky Ya.Y., professor, Ganzha V.M., Kolesnikov O.L. National Medical University named after O.O. Bogomolets, Kyiv
Kyiv Municipal Center of Plastic Microsurgery and Bone Surgery, Kyiv, Ukraine
REINNERVATION AT THE PROCESS OF POLLICIZATION OF DAMAGED 4th RADIAL BONE OF THE HAND
Summary. Work objective — to reach the restoration of qualitative and quantitative sensitivity indices at the process of pollicization of 4th radial bone of the hand (saved proximal, middle phalanx and proximal interphalangeal joint), improvement of functional and cosmetic results.
Materials and Methods. In 2007—2010 in Kyiv municipal center of plastic microsurgery and bone surgery there were operated 26 patients with formation of 1st finger of hand aged from 16 to 69 years. Observation group included 9 patients operated with direct neurotization at pollicization with part of 4th radial bone of the hand (epineural sutures between stumps of finger nerves of 4th radial bone and own nerves of 1st finger) under optical magnification (x 5) using microsurgical technique. Patients were treated with the following scheme: Zibor 3500 IU/d subcutaneous during 14 days; Berlithion 600 mg/d in 250 ml of isotonic sodium chloride solution within 5 days switching to 600 mg/d in capsules during 3 months.
In control group (17 patients) the surgery was carried out with traditional method: phalangisation of 1st metacarpal, pollicization of intact 3rd, 4th fingers without direct neurotization of tissue complex. Patients were treated with standards regimens using other drugs. The degree of restoration of circulation management in transplanted tissue complex was studied using contactless thermometry — digital infrared Mini-flesh (instrument accuracy — ± 1.5 °C, optical magnification — 1 : 1). Efficiency ofsuch treatment were assessed on restoration of qualitative and quantity indices of sensitivity.
Results and Discussion. The analysis of surgical treatment results (study of tissue complex sensitivity) of both groups of patients were carried out on 3rd, 9th, 14th, 21st days and on 1st, 2nd, 3rd, 6th, 12th months of the postoperative rehabilitation period. For calculation of sensitivity indices there was used 5-score scale of H. Millesi that includes the study of pain, tactile sensitivity, two-point discrimination.
In group of patients operated by our methodology the following results were obtained: restoration oftactile sensitivity — 10—12thweek, pain sensitivity — 9—14th week, temperature (cold) — 13— 18th week, temperature (thermal) — 12—20th week, two-point discrimination — 19—32nd week; restoration to 8—10 mm. In comparison with control group the period of pain and tactile sensitivity restoration after surgical intervention was at the average year, in some cases two-point discrimination wasn't restored.
According to this method of assessment of complex tissue reinnervation the state of the patients was estimated with 4 points (80 % of sensitivity). Control group — 2 points (40 % of sensitivity). The fast return of sensation of good vascularized happened at the expense of direct neurotization.
Conclusion. Reinnervation by direct neurotization in the process of pollicization of 4th radial bone of the hand provides adequate restoration of qualitative and quantity indices of sensitivity, improves functional and cosmetic results. Use in work of instrumental method of contactless thermometry — Mini-flesh device — enabled us to control the degree of circulation management in transplanted tissue complex. Including in treatment regimen of direct anticoagulant — Zibor 3500 IU/d subcutaneous during 14 days — gave us possibility to avoid vascular anastomosis thrombosis and necrosis of the complex. Use of Berlithion 600 mg/d during 3 months influenced on the processes of fast regression of nerve conduction disorders of nerve cells and fastened the sensitivity recovery.
Key words: pollicization, tissue complex, contactless thermomet-ry, neurotization.
