CC BY
26
УДК 616.833-031.38-06:616.379-008.64]-036-07-085.217 DOI: 10.22141/2224-0721.15.3.2019.172109
Пашковська Н.В., Пашковський В.М., Зорiй I.A.
Вищий державний навчальний заклад Укра'ни «Буковинський державний медичний ун1верситет», м. Черн1вц1, Укра!на
Ефективнють застосування Нейром^ину® в комплексному лкуванш Aia6e^4HoT дистальноТ симетричноТ полiнeйропaтiT
For cite: Miznarodnij endokrinologicnij zurnal. 2019;15(3):230-235. doi: 10.22141/2224-0721.15.3.2019.172109
Резюме. Мета: встановлення ефективност й безпеки застосування препарату 1п'1дакрину (НейромдиН®) у хворих на цукровий диабет, ускладнений дистальною симетричною полнейропашю (ДСПН). Матер'/али та методи. Обстежено 110 хворих на ДСПН. Вдбран'! паценти були подлен на дв'1 групи: I група (24 хво-р1) — особи, як отримували базисну терап':ю; II група (50 хворих) — паценти, як на mi базисного лкуван-ня отримували препарат Нейромдин® у виглядi внутрШньоМязових. Мекцй по 5 мг двiчi на добу протягом 10 дню, полм перорально по 20 мг тричi на добу впродовж 20 дн':в. Проводилося невролопчне обстеження за шкалами нейропатичного симптоматичного пдрахунку, модифкованого нейропатичного дисфункцонально-го пдрахунку, електронейром'юграф'ине (ЕНМГ) тестування периферичних нерв 'в нижн'х. юн^вок. З метою встановлення особливостей когнтивних функ^й використовували тест Mini-Mental State Examination. Також оцнювали показники тривожност й депресп в динамц лкування. Результати. У груп оаб, як на mi базисной терапп отримували Нейромдин®, вдзначалося в'1ропдне покращення показникв суб'ективно)' й об'ективно)' симптоматики. Прояви аксонопатП й м'ел'топатп за результатами ЕНМГ-тестування периферичних нерв'в в '1ропдно зменшувались у груп па^енлв, як приймали на mi базисно)' терапп Нейром дий®. Також на mi при-йому Нейромдину® встановлено статистично значуще покращання когнтивних функцй, зменшення прояв'в тривоги й депресП. Висновки. Застосування Нейромдину® на mi базисно)' терапп у хворих на ДСПН по-кращуе процеси регенерацп й ре'тнервацп периферичних нерв'в нижн'х. юнщвок i, покращуючи проведення збудження моторними волокнами за даними ЕНМГ-параметрiв, позитивно впливае на клЫчнй перебг за-хворювання, а також дозволяе покращити когштивн функцп, зменшити прояви тривоги й депресп. Ключовi слова: цукровий диабет; дистальна симетрична пол'1нейропат'1я; електронейромiографiя; Нейром1дин®
Практикуючому ендокринологу
/To Practicing Endocrinologists/
Вступ
Дистальна симетрична полшейропат1я (ДСПН) — одне з найчастших шзнгх ускладнень у пащенпв i3 цукровим дiабетом (ЦД) обох титв. iMOBipmdb ви-явлення ДСПН при традицшному невролопчному обстеженш становить близько 30 %, а при проведенш електронейромюграфй (ЕНМГ) — понад 80 % [1].
Розвиток ДСПН значно знижуе якють життя хворого, створюе передумови розвитку нейропатич-но! форми синдрому дiабетичноl стопи, нейроостео-артропатп (суглоб Шарко), а також е причиною 55—75 % уах ампутацш при ЦД [2]. Незважаючи на численш дослщження, присвячеш розробщ заходiв
л^вання ДСПН, в основi бшьшосп з них лежать симптоматичш пщходи, на той час як запропонова-ш методи патогенетично! корекцп виявляють слаб-ку ефективнють.
На сьогодш ДСПН розглядають як результат дй комплексу чинниюв, що спричиняють метаболiч-ш й судинш порушення й призводять до розвитку морфофункщональних змш i нейpофiзiологiчних вщхилень iз пpигнiченням провщносп в демiелiнi-зованих нервових волокнах (моторних, сенсорних i вегетативних) [3]. Тому покращання синаптично! пеpедачi в комплекснш терапГ! дiабетичноI нейропа-ти е одним з найважливiших напpямкiв в лiкуваннi
© <Мжнародний ендокринолопчний журнал» / «Международный эндокринологический журнал» / «International Journal of Endocrinology» («Miznarodnij endokrinologicnij zurnal»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Для кореспонденци: Пашковська Наталiя Вiкторiвна, доктор медичних наук, професор, Вищий державний навчальний заклад УкраТни «Буковинський державний медичний ушверситет», пл. Театральна, 2, м. Чершвц, 58002, УкраТна; е-mail: [email protected]
For correspondence: N.V. Pashkovska, MD, PhD, Professor, Bukovinian State Medical University, Teatralna sq., 2, Chernivtsi, 58002, Ukraine; е-mail: [email protected]
ще! категорГi хворих. Також вiдомо, що в пацieнтiв iз больовою формою дiaбетично! нейропати часто ви-никають тривожно-депресивнi розлади, а зростан-ня тривалостi ДСПН супроводжуеться когнiтивною дисфункцiею внаслщок паралельного розвитку й прогресування дiабетичних церебральних порушень.
З огляду на вищевказане на особливу увагу заслу-говують препарати, здатш вiдновлювати рiвень аце-тилхолшу — провщного нейромедiатора, зв'язування якого з ацетилхолшовим рецептором на волокнах по-смугованих м'язiв вщкривае канали в мембранi. 1они натрiю заходять до саркоплазми волокна, викликаю-чи появу потенщалу ди й стимулюючи м'язове скоро-чення. До того ж ацетилхолш е збудливим медiатором у головному мозку, вщновлення якого призводить до покращання когнiтивних функцш.
До антихолiнестеразних засобiв, що е найбшьш перспективними в лiкуваннi ДСПН, належить шь дакрин (Нейромiдин®) — полiметиленове похiдне 4-амiнопiридину, що мае як периферичний, так i центральний ефекти [4, 5]. Нейромщину® прита-манна унiкальна подвiйна д1я, що забезпечуе бiльш ефективне посилення синаптично! передачi. З одного боку, вш блокуе потенцiалзалежнi К+-канали пресинаптично! частини, подовжуе стан збуджен-ня в пресинапсi, що сприяе бшьшому вившьненню ацетилхолiну. З iншого боку, препарат обернено пригшчуе ацетилхолiнестеразу постсинаптично! мембрани, перешкоджаючи руйнуванню ацетилхо-лiну, що покращуе передачу нервових iмпульсiв через холiнергiчнi синапси [6].
Мета дослщження: вивчити ефектившсть i без-пеку застосування препарату Нейромщин® у хворих на цукровий дiабет, ускладнений дистальною симе-тричною полiнейропатiею.
Матерiали та методи
В обстежеш взяли участь 74 хворi на ЦД типу 1 i 2, ускладнений ДСПН (середнiй вж 56,6 ± 6,7 року), яю перебували на лiкуваннi в ОКУ «Чершвецький обласний ендокринологiчний центр», i 20 практично здорових оаб, якi становили контрольну групу. Серед хворих було 41 жшка i 33 чоловiки.
Базисна терап1я хворих на ЦД, ускладнений ДСПН, включала низьковуглеводну дiету, цукро-знижувальну тератю в адекватних дозах, що про-водилася вiдповiдно до чинних настанов [7], i препарати а-лшоево! кислоти.
Методом просто! рaндомiзaцli пащенпв було подiлено на двi групи: I група (п = 24) — особи, яю отримували базисну тератю; II група (п = 50) — пащенти, якi на ™ базисного лiкувaння отримували препарат Нейромщин® (виробник «Олайн-фарм», Лaтвiя). Препарат призначали у виглад внутрiшньом'язових iн'екцiй по 5 мг двiчi на добу протягом 10 дшв, потiм перорально по 20 мг тричi на добу впродовж 20 дшв.
До л^вання й тсля завершення курсу терапи уам хворим проводилося клiнiчно-нейрофiзiоло-гiчне обстеження.
Уам пацieнтам здiйснювалося невролопч-не обстеження: для характеристики суб'ективних симптом!в ДСПН використовували шкалу нейро-патичного симптоматичного розрахунку (NSS), об'ективне дослщження периферичних нервiв ощ-нювали за шкалою нейропатичного дисфункщо-нального розрахунку (NDS). Уам mацieнтам проводилося електронейромiографiчне обстеження. При цьому вивчали: амплггуду mотенцiалiв максимально! рухово! вiдmовiдi (М-вiдmовiдь), швидкiсть проведення збудження (ШПЗ) (м/с), резидуальну латентнiсть (мс) при тестуванш малогомiлкового й великогомшкового нервiв. Для оцiнки mараметрiв F-хвилi великогомiлкових нервiв визначали мшь мальну латенцiю (мс), середню амmлiтуду (мкВ), се-редню ШПЗ (м/с) i хронодисmерсiю (мс). З метою встановлення особливостей когнiтивних функцiй використовували тест MMSE (Mini Mental State Examination — мшьтест ощнки mсихiчного статусу). Для ощнки особистюно! й реактивно! тривожносп використовували шкалу Ч.Д. Сп!лбергера, адапто-вану Ю.Л. Ханiним, для визначення ступеня депре-сивних розладiв — шкалу А.Т. Бека.
Статистичний аналiз результатiв дослщження здiйснювався за спещальними програмами iз засто-суванням параметричних (t-критерiй Стьюдента) i непараметричних (ранговий критерiй Манна — У!т-нi, парний Т-критерiй Вiлкоксона) методiв вар!а-цшно! статистики, що mорiвнювалися з адекватни-ми групами контролю.
Результати
При ощнщ суб'ективних mроявiв ДСПН найбшьш поширеними скаргами в обстежених хворих до лжування були вiдчуття печшня (67,5 %), па-рестез!! (60,0 %), поколювання (62,3 %), ошмшня (65,7 %) i 6!ль (77,4 %) у нижшх кiнцiвках, дещо рщ-ше траплялися судоми (52,3 %) i н!чний 6!ль у ногах (47,4 %).
При огляд! нижн!х кшщвок сух!сть шк!ри вияв-лялася в 95 % хворих, гшеркератоз — у 65 %. При до-слщженш невролог!чного статусу в 72,5 % випадюв рееструвалося зниження сухожильних рефлекс!в. П!дошовний рефлекс був вщсутнш у 36,2 % пащен-т!в. Пропр!оцепц!я, тактильна, больова, темпера-турна чутливють була знижена в 70,1 % хворих, вщ-сутн!сть чутливосп спостер!гали в 25,3 % пащенкв.
Сума бал!в за шкалою NSS у пащенкв !з суб'ективними проявами ДСПН становила в!д 3 до 11. За даними ощнки невролопчних розлад!в за шкалою NDS, у 19 хворих (25,7 %) встановлено по-чатковий ступшь тяжкост! ДСПН, у 29 (39,2 %) — пом!рний, у 26 (35,1 %) — виражений ступшь тяжкост! ДСПН.
Пащенти обох груп вщзначали позитивну дина-м!ку п!сля курсу л!кування, зокрема зменшення або зниження болю в ногах у шчний час i покращання загального стану. Вплив л!кування на суб'ективну симптоматику ДСПН у хворих I i II груп подано в табл. 1.
Як видно з даних табл. 1, тсля лiкування у хво-рих першо! й друго! груп штенсивтсть частоти зазначених скарг вiрогiдно зменшувалася: у паць eнтiв першо! групи — на 18,6 % (5,78 ± 0,49 бала; р = 0,048), друго! групи — на 36,5 % (4,66 ± 0,63 бала; р = 0,0019) за шкалою NSS порiвняно з показника-ми до л^вання. Слщ зазначити, що в групi оаб, якi на тлi базисно! терапп отримували Нейромь дин®, вщсоток покращення показника суб'ективно! симптоматики був значно вищим пiсля лiкування. Окрiм того, нами вщзначалося повне зникнення скарг у 20,5 % пащенпв друго! групи тсля терат! (у контролi — тiльки у 8,5 %), що на нашу думку, за-безпечуеться впливом Нейромiдину® на потенщал-залежнi Na+-канали з блокуванням i забезпеченням аналгетичного ефекту, що досягаеться за рахунок гальмування ектопiчних розрядiв та ефаптично! пе-редачi збудження в ушкодженому нервi, регенерую-чих аксональних розгалуженнях у результатi колате-рального спраутингу, а також зниження збудливостi центральних нейронiв.
Оцiнка показниюв NDS (табл. 1) у динамщ ль кування показала, що в другш групi спостерiгався вiрогiдно бшьший вiдсоток зниження об'ективно! симптоматики (26,2 %; середнш бал: 6,87 ± 0,61; р = 0,049) порiвняно з показниками першо! групи (19,5 %; середнш бал: 7,20 ± 1,02; р = 0,210).
При аналiзi ЕНМГ-параметрiв периферичних нервiв у пашенпв iз ДСПН на тлi ЦД 2-го типу (табл. 2) до лжування спостерiгали вiрогiднi пору-шення вiдповiдно до нормальних значень: зниження швидкост проведення збудження моторними волокнами при тестуванш малогомшкового й вели-когомшкового нервiв, зниження амплиуди й збшь-шення площi моторно! вiдповiдi м'язiв флексорiв та екстензорiв стопи й пальцiв, збшьшення резидуаль-но! латентностi й латентност F-хвилi.
Дослiдження функцп рухових нервiв нижнiх кiнцiвок (малогомiлкового й великогомшкового) (табл. 2) дало змогу встановити низку характерних особливостей на тлi запропонованого л^вання. Вiрогiднi змiни показникiв аксонопатп вщзначали-
Таблиця 1. Динамка показниюв клЫчних шкал у хворих на дiабетичну дистальну симетричну
полнейропатю
Показник Група 1 (n = 24) Група II (n = 50)
До лшування Пюля лшування До лкування Пюля лiкування
NSS, бали 7,10 ± 0,44 5,78 ± 0,49 р, < 0,05 7,34 ± 0,58 4,66 ± 0,63 р1 < 0,05
NDS, бали 8,95 ± 0,85 7,20 ± 1,02 9,31 ± 1,05 6,87 ± 0,61 р1 < 0 ,05
Примтки: n — кльксть хворих; р1 — в 'рог'щна р 'зниця з показниками до лкування.
Таблиця 2. Динамка електорнейром'юграф'!чних параметр 'в у хворих на дiабетичну дистальну
симетричну полнейропатю
Показники ПЗО (n = 20) Група I (n = 24) Група II (n = 50)
До лшування Пюля лiкування До лшування Пiсля лiкування
Амплтуда моторно)' М-вщповißt, мВ
N. peroneus 5,83 ± 1,01 2,96 ± 0,58 р1 < 0,05 3,11 ± 0,76 р1 < 0,05 3,15 ± 0,74 р1 < 0,05 3,77 ± 0,63
N. tibialis 9,54 ± 0,89 6,54 ± 0,95 р1 < 0,05 6,65 ± 0,98 р1 < 0,05 5,65 ± 0,67 р1 < 0,05 7,58 ± 0,61 р1 < 0,05, р2 < 0,05
Резидуальна латентнсть, мс
N. peroneus 2,30 ± 0,30 3,90 ± 0,54 р1 < 0,05 3,81 ± 0,56 р1 < 0,05 3,78 ± 0,57 р1 < 0,05 3,24 ± 0,52
N. tibialis 3,52 ± 0,38 6,16 ± 0,63 р1 < 0,05 5,90 ± 0,58 р1 < 0,05 6,89 ± 0,71 р1 < 0,05 5,98 ± 0,51 р1 < 0,05
Швидксть проведення iмпульсу по моторному волокну, м/с
N. peroneus 48,5 ± 4,06 39,50 ± 2,25 р1 < 0,05 39,90 ± 3,10 р1 < 0,05 35,23 ± 1,14 р1 < 0,05 38,70 ± 1,25 р1 < 0,05; р2 < 0,05
N. tibialis 49,8 ± 3,20 37,9 ± 4,3 р1 < 0,05 38,28 ± 4,70 р1 < 0,05 33,73 ± 1,74 р1 < 0,05 37,90 ± 1,22 р1 < 0,05; р2 < 0,05
Латентнсть F-хвилi, мс
N. tibialis 45,38 ± 2,78 56,29 ± 2,30 р1 < 0,05 52,02 ± 1,78 р1 < 0,05 59,47 ± 2,03 р1 < 0,05 50,40 ± 2,14 р1 < 0,05; р2 < 0,05
Примтки: п — кЛьксть хворих; р1 — в'рог'щна р'зниця пор'1вняно '¡з практично здоровими особами; р2 — в'рог'щна р'зниця з показниками до лкування.
ся в другiй груш при тестувант великогомiлкових нервiв: тдвищення амплiтуд на 13,2 % порiвняно з показниками до лiкування проти 4,2 % у груш по-рiвняння, що вказуе на достатню регенерацiю осьо-вого цилiндра ШД дieю препарату. Вiрогiднi покра-щення показникiв мiелiнопатil спостерiгали в груш пащенпв, якi приймали на ™ базисно1 терапп Не-йромщин®: збшьшення ШПЗ на 9,9 проти 2,0 % в оаб, якi приймали виключно базисну терапiю, вь рогщне вкорочення латентностi F-хвилi на 15,1 проти 7,5 % вщповщно.
Отже, застосування Нейромщину® на тлi базис-но! терапп у хворих iз ДСПН покращуе процеси ре-генераци й реiннервацГi периферичних нервiв ниж-нiх кiнцiвок, стимулюе нервово-м'язову передачу, покращуючи проведения збудження периферични-ми нервами, унаслщок цього пiдвищуеться скорот-лива здатнiсть розгиначiв i згиначiв стопи й пальцiв.
Обговорення
Сприятливий вплив Нейромщину® на перебiг ДСПН пов'язаний, з одного боку, з блокадою калiевоl проникносп мембрани, з шшого — зi зворотним шп-буванням холiнестерази. При цьому виршальну роль вiдiграе блокада калiевоl проникносп мембрани, що спричиняе подовження фази реполяризаци потенщ-алу дГi мембрани й пщвищення активностi пресинап-тичного аксона. Це супроводжуеться збшьшенням входу ютв кальцiю до пресинаптично! терминалi i, внаслщок цього, посиленням викиду медiатора до синаптично1 щiлини в уах синапсах. Пщвищення
концентрацГi медiатора в синаптичнiй щiлинi спри-яе посиленню стимуляцп постсинаптично1 клiтини внаслщок медiатор-рецепторноl взаемоди. У хо-лшерпчних синапсах iнгiбувания холiнестерази спричиняе подальше накопичення нейромедiатора в синаптичнiй щшит й посилення функцюнальнох активностi постсинаптично1 клiтини. Отже, Нейро-мiдин® потужно дiе на всi ланки в ланцюгу процесiв, якi забезпечують проведення збудження.
Наступний етап нашого дослщження полягав у вивченнi ефективностi Нейромщину® в лiкуваннi iнтелектуально-мнестичних розладiв хворих на ЦД.
У бшьшоста пащеш1в iз ЦД обох груп до лжуван-ня вiдмiчалися змiни на рiвнi помiрних когнiтивних порушень. Вщомо, що мнестичнi розлади при ЦД пов'язаш з центральним холiнергiчним дефщитом. При цьому порушуються як пресинаптичний, так i постсинаптичний компоненти центральних холшер-гiчних синапсiв, розташованих у корi великих пiвкуль i ппокамт, у результатi чого зменшуеться вившьнен-ня ацетилхолiну й знижуеться чутливють до нього.
Динамiка показникiв когштивних функцiй у хворих на ЦД за даними MMSE на тлi призначеного лiкувания наведена в табл. 3.
Як видно з наведених даних, у хворих обох груп зростав загальний бал тесту MMSE, водночас статис-тично значуще в пащенпв, яким додатково призна-чався Нейромщин® (на 8,7 %, р < 0,05), що, очевидно, пов'язано з активiзацiею холшерпчно1 системи. Найбшьш суттевi позитивнi змiни встановлеш за субтестами дослщження уваги, пам'яп й перцептив-
Таблиця 3. Динамка показниюв когштивних функцй у хворих на д'шбетичну дистальну симетричну полнейропатю за даними MMSE (бали)
Групи Група 1 (п = 24) Група II (п = 50)
Бали, Ме Вiрогiднiсть змш, W/р Бали, Ме Вiрогiднiсть змш, W/р
Загальний бал
До лкування 26,22 > 0,05 26,07 < 0,05
Пюля лкування 27,45 28,33
Субтести
Ор'1ентац!я
До лкування 9,91 > 0,05 9,90 > 0,05
Пюля лкування 9,93 10,00
Сприйняття
До лкування 2,96 > 0,05 2,99 > 0,05
Пюля лкування 2,99 3,00
Увага
До лкування 2,94 > 0,05 2,99 < 0,05
Пюля лкування 3,43 3,55
Пам'ять
До лкування 2,45 > 0,05 2,49 < 0,05
Пюля лкування 2,66 2,77
Мовлення, читання, письмо
До лкування 7,96 < 0,05 7,81 < 0,01
Пюля лкування 8,14 8,99
Примтки: п — кЛьксть хворих у грут; Ме — мед/ана; W/р — вiрогiднiсть щодо показникв до лкування — парний критерй Влкоксона).
Таблиця 4. Динамка показниюв тривожност й депресп у хворих на д'шбетичну дистальну
симетричну полнейропатю
Показники Група 1 (n = 24) Група 1 (n = 50)
Бали, Me BiporiAHÏCTb змш, W/р Бали, Me BiporiAHÏCTb змш, W/р
Тривожнсть, бали
Особистсна
До лкування 47,82 > 0,05 48,26 > 0,05
Пюля лкування 46,55 45,95
Реактивна
До лкування 42,28 < 0,05 43,09 < 0,01
Пюля лкування 39,15 37,23
Депреая, бали
До лкування 18,17 < 0,05 17,98 < 0,001
Пюля лкування 17,03 15,95
Примтки: n — кльксть хворих у грут; Me — мед/ана; W/р — вiрогiднiсть щодо показникв до лкування (W — парний критерй Влкоксона).
HO-raocrmHoï сфери 3i збшьшенням дослщжуваних показниюв на 24,6 i 12,0 % вщповщно, на той час як у rpyni порiвняння спостерпалися тшьки невiрогiднi тенденцïï до ïx зростання. Показник перцептивно-гностичноï сфери пiсля базисноï терапïï незначно (на 6,4 %), але вiрогiдно збiльшувався. Застосування на тлi загальноприйиятоï терапïï Нейромщину® сприя-ло помггному його зростанню (на 15,1 %).
Позитивний вплив Нейромщину® на когштивш функцïï й емоцiйно-особистiснi реакцïï у хворих на ДСПН, очевидно, досягаеться за рахунок ушкально-го мехашзму дïï препарату, а саме покращання проведения збудження в центральнш нервовiй системi шляхом стимуляцïï пресинаптичного нервового волокна, збiльшения викиду головного нейромедiато-ра ацетилxолiну в синаптичну щшину, зменшення його руйнування ферментом, а також пiдвищения активност постсинаптичноï клiтини прямим мемб-ранним i опосередкованим медiаторним впливом iз прискоренням процесiв нейропластичностi. До того ж, як показали попередш дослщження, застосування Нейромiдину® дозволяе покращити показники церебральноï гемодинамiки в пащенпв iз ЦД, що сприяе покращанню когнiтивниx функцiй [8].
Дослщження динам^ показникiв емоцшно-особистiсниx реакцiй встановило статистично зна-чуще зниження параметрiв реактивноï тривожиостi в пацiентiв обох груп, проте суттевiшим воно було в оаб, як1 додатково отримували Нейромщин® (на 13,6 % проти зменшення на 7,4 % у груш порiвиян-ня, р < 0,05) без вiрогiдниx змiн показниюв осо-бистiсноï тривожиостi. Показник депресН вiрогiдно знижувався на 11,3 % (р < 0,05) тшьки в груш пащен-тiв, якi додатково отримували в комплексному л^-ванш Нейромiдин®. На нашу думку, це пов'язано, з одного боку, зi зменшенням проявiв ДСПН, зокре-ма больового синдрому, з шшого — з покращанням церебрального метаболiзму.
Слщ зазначити, що препарат переносився патентами добре, побiчниx реакцiй на rai його лкуван-ня зафжсовано не було.
Отже, Нейромщин®, що дiе на всi ланки в ланцю-гу процесiв, якi забезпечують проведення збудження, сприяе вщновленню аксонального транспорту в пащ-ентiв iз ДСПН iз покращанням сенсорних i моторних показник1в, прискорюе процеси нейропластичносп, а також чинить надзвичайно важливу для щй категорïï хворих аналгетичну дiю. Препарат мае високий рiвень безпеки й добру переносимiсть. До того ж застосування Нейромщину® дозволяе покращити когштивш функцН, зменшити прояви тривожносп й депресïï i, вщповщно, покращити як1сть життя пацiентiв.
Висновки
1. Використання Нейромщину® в комплексному лкуванш хворих на дiабетичну дистальну симетричну полiнейропатiю сприяе ефективному покращен-ню клiнiчного перебяу захворювання iз зменшенням нейропатичних скарг та об'ективних проявiв.
2. Нейромщин® позитивно впливае на функцю-нальний стан периферичних нервiв нижиix кшщвок за даними електронейромiографïï з вiрогiдним пщ-вищенням амплiтуди моторноï вщповщ, збшьшен-ням швидкостi проведення збудження моторними волокнами периферичних нервiв.
3. Застосування в комплексному лiкуваннi хворих на дiабетичну дистальну симетричну по-лiнейропатiю Нейромiдину® сприяе ефективному покращанню когнггивних функцiй iз статистично значущим зростанням показника MMSE-тесту (Mini Mental State Examination) на 8,7 %, а також ефективно зменшуе прояви тривоги й депресИ.
Конфлжт штереав. Не заявлений.
References
1. Lomova-Williams L, Mallipedhi A, MacIver C, et al. Research letter in relation to paper by Bongaerts et al., a clinical screening score for diabetic polyneuropathy : KORA F4 and AusDiab studies. J Diabetes Complications. 2015Mar;29(2):318-9. doi: 10.1016/j.jdia-comp.2014.11.016.
2. Tesfaye S. Diabetic neuropathies: update on definitions, diagnostic criteria, estimation of .severity, and treatments. Diabetes Care. 2010 Oct;33(10):2285-93. doi: 10.2337/dc10-1303.
3. Volmer-Thole M, Lobmann R. Neuropathy and diabetic foot syndrome. Int JMol Sci. 2016 Jun 10;17(6). pii: E917. doi: 10.3390/ ijms17060917.
4. Mishchenko TS, Derevetska VG. Ipidakrine (Ipigriks) in the treatment of diseases of the nervous system. Ukrains'kyi Visnyk Psyk-honevrolohii. 2014;2(80):29-32. (inRussian).
5. Oros MM, Smolanka VI, Yathynyn RYu, Savytska NO. Paresis in neuropathy and radiculopathy: treatment tactics. International neurological journal. 2017;(94):53-55. doi: 10.22141/22240713.8.94.2017.120701. (in Ukrainian).
6. Damulin IV, Zhivolupov SA, Zaitsev OS, et al. Neiromidin v klinicheskoi praktike [Neuromidin in clinical practice]. 2nd ed. Moscow: MIA; 2016. 60 p. (in Russian).
7. Introduction: Standards of Medical Care in Diabetes - 2019. Diabetes Care. 2019 Jan;42(Suppl 1):S1-S2. doi: 10.2337/dc19-Sint01.
8. Pashkovska NV, Pashkovsky VM. Dynamics of indicators of cognitive functions and emotional and personal reactions in patients with diabetic encephalopathy under the influence of treatment with neuromidin. Ukrainian Neurological Journal. 2012;(24):67-72. (in Ukrainian).
OTpuMaHO 12.04.2019 ■
Пашковская Н.В., Пашковский В.М., Зорий И.А.
Высшее государственное учебное заведение Украины «Буковинский государственный медицинский университет», г. Черновцы, Украина
Эффективность применения Нейромидина® в комплексном лечении диабетической дистальной симметричной полинейропатии
Резюме. Цель: определение эффективности и безопасности применения препарата ипидакрина (Нейромидин®) у больных сахарным диабетом, осложненным дистальной симметричной полинейропатией (ДСПН). Материалы и методы. Обследовано 110 больных с ДСПН. Отобранные пациенты были разделены на две группы: I группа (24 больных) — пациенты, которые получали базисную терапию; II группа (50 больных) — пациенты, которые на фоне базисного лечения получали препарат Нейроми-дин® в виде внутримышечных инъекций по 5 мг 2 раза в сутки в течение 10 дней, затем перорально по 20 мг 3 раза в сутки в течение 20 дней. Проводились неврологическое обследование по шкалам нейропатического симптоматического подсчета, модифицированного нейропатического дисфункционального подсчета, электронейромиографи-ческое (ЭНМГ) тестирование периферических нервов нижних конечностей. С целью установления особенностей когнитивных функций использовали тест MiniMental State Examination. Также оценивали показатели тревожности и депрессии в динамике лечения. Результа-
ты. В группе лиц, которые на фоне базисной терапии получали Нейромидин®, отмечалось достоверное улучшение показателей субъективной и объективной симптоматики. Проявления аксонопатии и миелинопатии по результатам ЭНМГ-тестирования периферических нервов достоверно уменьшались в группе пациентов, принимавших на фоне базисной терапии Нейромидин®. Также установлены статистически значимое улучшение когнитивных функций, уменьшение проявлений тревоги и депрессии. Выводы. Применение Нейромидина® на фоне базисной терапии у больных с ДСПН улучшает процессы регенерации и реин-нервации периферических нервов нижних конечностей и улучшает проведения возбуждения моторными волокнами по данным ЭНМГ-параметров, оказывает позитивное влияние на клиническое течение заболевания, а также позволяет улучшить когнитивные функции, уменьшить проявления тревоги и депрессии.
Ключевые слова: сахарный диабет; дистальная симметричная полинейропатия; электронейромиография; Ней-ромидин®
N.V. Pashkovska, V.M. Pashkovsky, IА. Zoriy Bukovinian State Medical University, Chernivtsi, Ukraine
The efficiency of Neuromidin in the comprehensive treatment of diabetic distal symmetric polyneuropathy
Abstract. Background. The purpose of the study is to establish the efficiency and safety of the use of ipidacrine (Neuromidin) in patients with type 2 diabetes mellitus complicated by distal symmetric polyneuropathy. Materials and methods. One hundred ten patients with distal symmetric polyneuropathy were examined. Selected patients were divided into 2 groups: group I (n = 24) — persons receiving basic treatment; group II (n = 50) — patients who received Neuromidin, in the form of intramuscular injections of 5 mg 2 times a day for 10 days, then orally 20 mg 3 times a day for 20 days. All patients underwent neurological examination using Neuropathy Symptom Score, Neuropathy Disability Score, electroneuromyographic (ENMG) testing of the peripheral nerves of the lower extremities. In order to establish the peculiarities of cognitive functions, Mini-Mental State Examination was used. Also, the rates of anxiety and depression in the dynamics of treatment were assessed. Results. In the group of people who received Neuromidin on the background of basic treatment, there
was a significant improvement in the subjective and objective symptoms. The manifestations of axonopathy and myelinopathy according to the results of ENMG testing of peripheral nerves were believed to decrease in the group of patients taking Neuro-midin against the background of basic treatment. Also, a statistically significant improvement of cognitive functions, reduction of anxiety and depression manifestations was established with the administration of Neuromidin. Conclusions. The application of Neuromidin on the background of basic therapy in patients with distal symmetric polyneuropathy improves the processes of regeneration and reinnervation of the peripheral nerves of the lower extremities and improves motor fibers conduction according to the ENMG parameters, has a positive effect on the clinical course of the disease, as well as improves cognitive function, reduces manifestations of anxiety and depression. Keywords: type 2 diabetes mellitus; distal symmetric polyneu-ropathy; electroneuromyography; Neuromidin
