CC BY
77
■ Орипнальы досл1дження_|ТпЯРМЯ
Original Researches I pdbMd
УДК 616.717.5-001.5-089 DOI: 10.22141/1608-1706.2.18.2017.102553
Рушай А.К., Климовицький В.Г., Климовицький Ф.В., Л1сунов С.В., Богданова Л.В.
Науково-дослдний 'нститут травматологи та ортопедн Донецького нацюнального медичного унверситету, м. Лиман, Укра/на
Реабштащя хворих з переломами дистального
■ ■ ■ ■■ ■
метаеп1ф1за променево! юстки
Резюме. Переломи дистального метаепфза променево! кстки (ПДМЕПК, переломи променя в типовому м1сцi) зустр'чаються досить часто, особливо у людей похилого вку. Незадовльн результати лкування у пацентв вком понад 70 рокв вдм'чаються у 44 % випадкв. Робота присвячена полпшенню результатв лкування хворих ¡з переломами дистального метаепфза променево! кстки. Реаблтацйне лкування включало мультимодальне знеболювання, диференцйовано i обфунтовано застосовану медикамен-тозну терапю, щадну репозицю ¡з застосуванням запропонованого пристрою, ранню кнезитерапю, масаж i ф'зютерап'ю. Функцюнальнi результати реаблггацн хворих ¡з переломами ДМЕПК за шкалою DASH свдчили про !! високу ефективнсть.
Ключовi слова: перелом дистального метаепфза променево! кстки; реаблтаця
Вступ
Переломи дистального метаепiфiза променево! ыстки (ПДМЕПК, переломи променя в типовому мющ) зус^чаються досить часто, особливо у людей похилого вшу [1, 2, 4, 11], жшок у постменопаузаль-ному перюд^ зi зниженою мшеральною щтьшстю исток [8, 9, 12, 16]. Серед ушх переломiв ПДМЕПК становлять до 30 % [6, 7, 17]. Незадовшьш результати лшування у пащенпв вшом понад 70 роыв вiдмiча-ються у 44 % випадыв [3, 6, 8, 13].
Надзвичайно важливим для отримання добрих ре-зультатав при лшуванш хворих iз переломами дистального метаепiфiза променево! истки е ранне реабшта-цшне лiкування. Вщдаючи належне безболюнш i точнiй репозици вiдламкiв, медикаментознш i фiзiотерапi!, дуже важливим при профтактищ ускладнень у цих хворих (контрактур i нейродистрофiчного синдрому (НДС) [1, 14, 15]) вважаеться проведення кшезитерапи, маса-жу, починаючи вже з мобiлiзацiйного перiоду.
Метою роботи е полiпшення результатiв лшування хворих з переломами дистального метаепiфiза променево! кiстки на основi запропонованого раннього комплексного iндивiдуального реабштацшного лiку-вання.
Завдання
1. Сформулювати принципи реабштацшного лiкування в рiзних групах при надходженш та на ранньому амбулаторному еташ у постраждалих iз ПДМЕПК.
2. Уточнити прiоритетнi завдання кшезитерапи на рiзних етапах лiкування (в iммобiлiзацiйному, поспм-мобiлiзацiйному i виновному перiодах).
3. Визначити ефективнiсть профтактичного реабь лiтацiйного лiкування у хворих iз переломами ДМЕПК на ранньому амбулаторному еташ.
Матер1али та методи
Пiд нашим спостереженням перебувало 97 постраждалих з переломами ДМЕПК зi змщенням. Вони лшу-валися консервативним методом. Переважали жiнки — 67 спостережень (69,1 %), вшом понад 50 роив — 64 (66 %). При консервативному лшуванш у 28 хворих iз позасуглобовими стабтьними ПДМЕПК використо-вувалася щадна технiка одномоментного вправлення, при якш при фiксованому лiктьовому суглобi проводилась тракщя за довжиною i згинання в бiк наявного зсуву. Одночасно лшар усував змiщення за шириною натисканням пальщв на дистальний фрагмент, пiсля
© «Травма», 2017 © Trauma, 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп: Климовицький Володимир Гаррiйович, доктор медичних наук, професор, Науково-дослщний iнститут травматологи та ортопедн Донецького нацюнального медичного уыверситету, вул. Гасi€ва, 36-а, м. Лиман, Донецька обл., 84404, Украша; e-mail: [email protected] For correspondence: Volodymyr Klymovytskyy, MD, PhD, Professor, Scientific and Research Institute of Traumatology and Orthopedics of Donetsk National Medical University, Hasieva st., 36-a, Lyman, Donetsk region, 84404, Ukraine; e-mail: [email protected]
чого проводилась корекцiя кутового змiщення долоне-вим згинанням.
У 69 постраждалих зi скалковими та нестабтьни-ми переломами репозищя здiйснювалася вiдповiдно до запропонованого нами способу апаратного лейко-пластирного витяжшня. Пiсля зiставлення вiдламки фшсувалися гiпсовою або пластиковою пов'язкою в положенш легкого розтягання i невеликого згинання або розгинання кисп, невелико! сушнаци.
Запропонований спосiб е ефективним, про що говорить незначний вщсоток (3 випадки — 3,1 %) повторно! корекци, досить щадним для пацiентiв, осюльки тракщя не викликала хворобливих вiдчуттiв, що ощ-нювалося хворими у 3,80 ± 0,09 бала за вiзуально-ана-логовою шкалою (бiль легко переноситься).
Шсля завершення корекци за показаннями призна-чалися заходи щодо профилактики нейродистрофiч-ного синдрому залежно вщ iмовiрностi його розвитку (за даними градiента температури (Т) пальцiв юнщвок (рис. 1, табл. 1).
Для подальшо! iммобiлiзацi! найбiльш часто засто-совували гiпсовi пов'язки. Однак вони, хоча i мають ряд переваг i найбiльш широко застосовуються в по-всякденнiй практицi, не позбавлеш недолiкiв: мало гiгiенiчнi, недостатньо жорстко фшсують вправленi вiдламки. Тому нами в 32 випадках використовувалися сучасш пластиковi пов'язки зi скотчкаста (рис. 2).
Шсля зютавлення вiдламкiв перелом фшсувався пов'язками з можливiстю втьних, у повному обсязi, рухiв пальщв. У першi 2 доби починали спочатку
Рисунок 1. Проведення термометры термометром Неасо ОТ-ББОбБ
Рисунок 2. Уламки ф!ксован1 пластиковою пов'язкою зi скотчкаста
Таблиця 1. Обсяг профлактичного л/кування з урахуванням градента температур
lмовiрнiсть розвитку НДС за градieнтом Т Обсяг медикаментозной терапГГ
0,40 ± 0,09 °С — мала ймовiрнiсть Знеболююча терапiя: декскетопрофен (дексалпн), вiтамiни групи В i С, Са i вiт. й3, полiпептиди (келтикан)
1,3 ± 0,1 °С — середня ймовiрнiсть Знеболююча терапiя: декскетопрофен (дексалпн), в^амши групи В i С, Са i вiт. й3, полiпептиди (келтикан), мiорелаксанти (мiдокалм), антиоксиданти, альфа-лтоева кислота, солкосерил, актовегiн
1,9 ± 0,1 °С — висока ймовiрнiсть Знеболююча тератя: декскетопрофен (дексалгiн), вiтамiни групи В i С, Са i вiт. й3, полiпептиди (келтикан), мюрелаксанти (мiдокалм), антиоксиданти, альфа-лiпоeва кислота (берлтон), солкосерил, актовегiн, антиконвульсанти (габапентин — 300 мг на ыч або прегабалш (лiрика) — 150 мг/добу), протинабряковi (троксева-зин — 900 мг/добу i мазь лiотон 1000)
2,2 ± 0,5 °С — неминуче виникнення Знеболююча тератя: декскетопрофен (дексалгiн), в^амши групи В i С, Са i вiт. й3, полiпептиди (келтикан), мюрелаксанти (мщокалм), антиоксиданти, альфа-лiпоeва кислота (берлтон), солкосерил, актовепн, антиконвульсанти (габапентин — 300 мг на ыч або прегабалш ^рика) — 150 мг/добу), протинабряковi (троксева-зин — 900 мг/добу i мазь лютон 1000)
незначн1, а пот1м наростаюч1 гойдальш рухи пальщв (рис. 3).
Завдання лшувально! ф1зично1 культури (ЛФК) в першому 1ммоб1л1зац1йному пер1од1: загальнозмщню-юча i психоемоц1йна тон1зуюча д1я на оргашзм; полш-шення кровообiгу i трофжи тканин; запобiгання атро-фи' м'язiв i контрактурам суглобiв.
Для виршення цих завдань використовувалися пев-нi комплекси лiкувальноï фiзичноï культури. Питома вага вправ була наступною. Близько 75 % становили вправи для шших сегментiв опорно-рухового апарату, рухи у втьних вiд iммобiлiзацiï суглобах пошкоджено! кiнцiвки, дихальнi вправи. Шдключалися вправи з са-мообслуговування здоровою рукою.
Вправи для пошкоджено! руки становили близько 25 %, спочатку в iзометричному i фiзiологiчному режим^ починали пасивнi, а поим активнi вправи для пальцiв кисть Окремо проводилася лiкувальна фiзкультура для 1-го пальця — вiдведення його одночасно з розгинан-ням 1-4-го пальцiв, згинання в п'ястковофаланговому i мiжфалангових суглобах. Зверталася увага на стан фшсуючо! пов'язки в цш дiлянцi — отвiр був достат-нiм для вiльних рухiв, кра! не травмували шк1ру. Поява значних больових вщчутв i вираженого набряку свщ-чила про надмiрне навантаження; терпимий бть i невеликий набряк — про оптимальне навантаження. На рис. 4 наведена схема комплексу вправ, запропонова-ного J.H. Dobyns (1975), модифтэваного i широко за-стосовуваного iншими авторами (Страфун С.С., 2015; Тимошенко С.В., 2010; Винник О.В., 2016; Науменко Л.Ю., 2012) при переломах ДМЕПК з раншх етатв.
Згинали прямi 2-4-й пальцi в п'ястковофалангових суглобах, одночасно приводили до них розинутий 1-й палець. Надалi при розiгнутих п'ястковофалангових суглобах виконували сгинально-розгинальнi рухи в мiжфалангових суглобах, закшчували вправу стис-канням пальщв кисп пошкоджено!' кiнцiвки в кулак. Виконання вправ чергували з доданням юнщвщ шд-несеного положення — розинуту руку пiднiмали вертикально вгору лежачи чи стоячи. При згинанш паль-
щв як протидш використовували м'який гумовий м'яч або поролонову губку.
Шсля зняття фшсуючо! пов'язки кiнезитерапiю проводили за другим (постаммобшзацшним) перiодом. Особливостями його була змша питомо! ваги загально-змiцнюючих вправ до 25 %, 75 % становили спещальш вправи для пошкоджено! руки. Завдання лшувально! фiзично! культури на цьому етат: вiдновлення функ-ц!! пошкоджено! руки, рухливост у суглобах; усунення атроф!! м'язiв.
Для цього призначалися наступш засоби юнезитера-пй. Загальнорозвиваючi i дихальнi вправи проводились iндивiдуально, з! спортивними снарядами i без них. У перш! дш шсля зняття !ммобшзуючо! пов'язки використовували ! пасивш, ! пасивно-активш рухи для пошкоджено! руки; активш — для вах суглоб!в !з поступовим збтьшенням амплиуди руху ! дозуванням кожно! вправи.
Рисунок 3. Рухи пальщв у пов'язц! на 2-гу добу псля травми
Рисунок 4
Вщразу пiсля закiнчення iммобiлiзацi! проводили пмнастику для променевозап'ясткового, лштьо-вого i плечового суглобiв. Гiмнастика для променевозап'ясткового суглоба включала наступш впра-ви: активне згинання, розгинання, променеву i лш-тьову девiацiю кистi, а також ротацiйнi рухи киста та передплiччя. Починали вправи з розтягнення — зближення з^нутих i розiгнутих кистей iз наростан-ням зусиль. Надалi починали виконувати вправи з протвддею здоровiй руш або руцi методиста, вправи з опором (використання еластичного гумового бинта або еспандера), вправи на розтягнення. Прове-дення вправи у молодих постраждалих з обтяжен-ням або з апаратами давало хорошi функцюнальш результати.
Шсля зняття фiксуючо! пов'язки вправи для розроб-ки променевозап'ясткового суглоба i суглобiв пальцiв киста пошкоджено! руки проводили у водi температурою до 36—37 °С. Фiзичнi вправи проводили у формi навчальних занять з методистом, а потам — самостш-них шдивщуальних занять з обов'язковими перюдич-ними контрольними оглядами. Тривалють !х становила 30 хвилин.
Дуже важливим була участь травмовано! руки в по-сильних побутових навантаженнях: спочатку — тд-тримка предметiв, а потам i виконання утримування, перекладання i обробка дрiбних, легких предметiв. Тоню, точш рухи доповнювалися силовими нароста-ючими навантаженнями. З раннiх етатв хворi намага-лися використовувати постраждалу кисть при чищеннi зубiв, вставлянш ключа в замкову щiлину, триманш чашки, ложки, виделки та ш Навантаження поступово збiльшували.
Пiсля дозрiвання кiстково! мозолi, при повному рентгенолопчному вiдновленнi кiстки, лiкувальна фiзична культура проводилася за третам, вiдновним, перюдом.
Завдання кiнезитерапi! в цьому перiодi — повне вiдновлення порушено! функци руки. Проводилася побутова i трудова реабштащя. Зростала питома вага елементав трудотерапi!. Призначалися i виконувалися вправи, iмiтуючи дi! в побутi та процеш трудово! дiяль-ностi (включення свiтла, забивання цвяхiв молотком, вщкривання дверей, шнурування, перебирання дрiб-них предметав, чищення зубiв та ш).
Використовувалися iгри, що вiдновлювали силу м'язiв, рухи в суглобах, координацш.
При ПДМЕПК масаж призначали з 2-3-го дня тс-ля травми, пiсля стихання гострих запальних процешв. У перiод iммобiлiзацi! передплiччя гшсовою чи плас-тиковою пов'язкою застосовували масаж верхньогру-динних рефлекторно-сегментарних дтянок, а також вiдсмоктуючий масаж пошкоджено! верхньо! кiнцiвки (плеча i ыста) — погладжування, розтирання i розми-нання пiднято! догори руки; масаж уше! здорово! симе-трично! кшшвки з використанням усiх масажних при-йомiв. Масаж проводили до кшезитераш!.
У другому i третьому перюдах продовжували про-водити масаж паравертебрально! зони i пошкоджено! кiнцiвки. Спочатку масажували сегменти вище перелому — надптччя, плече, потiм пошкоджену дiлян-ку — передплiччя i дистальний вiддiл — кисть. Масаж передптччя проводився наступним чином. Спочатку робили погладжування i розтирання м'яких тканин, потам поздовжне, поперекове розминання м'язiв, роз-тягування i стискання в швидкому темт. Усi прийоми
Рисунок 5. Схема ЛФК у постраждалих ¡з переломами дистального метаепфза променево/ к!стки
I кл!н1чний приклад виконання вправ
iнтенсивного масажу на мiсцi перелому чергувалися з погладжуванням. Заюнчували масаж загальними по-гладжуваннями пошкоджено! кiнцiвки й активними рухами.
У першому rop^i у хворих ПДМЕПК застосовува-ли ультрафюлетове опpомiнення, пайлеp-теpапiю при-ладом «Бюптрон», поздовжнiй електрофорез кальцш, ультрависокочастотну терашю, магнiтотеpапiю.
У другому, постаммобшзацшному, пеpiодi домага-лися вiдновлення повного обсягу pухiв у суглобах, вщ-новлення сили i витривалост м'язiв руки. Розширили комплекс фiзiотеpапевтичних засобiв. Фiзiотеpaпев-тичне лiкування направлено i на створення фону, що полегшуе проведення кiнезитеpапi!. Для лiквiдацi! за-лишкових тpофiчних порушень застосовували мкро-хвильову теpапiю, магнiтотеpапiю, дapсонвaлiзaцiю, лазеротератю, пайлеp-теpапiю. Використовували фонофорез — ультразвук у дозуванш 0,6—0,8 ват/см2 з фастум гелем i лiотоном 1000.
У випадках стшкого порушення функци руки при-значалися повтоpнi курси з використанням лкуваль-них грязей i водолiкування — pадоновi або шрководне-вi ванни; призначали санаторно-курортне лiкування.
Результати та обговорення
Проведет дослщження pезультaтiв реабштацшно-го л^вання хворих iз переломами ДМЕПК доводять наступне. Мультимодальне знеболювання, диферен-цшовано i обГрунтовано застосована медикаментозна терашя, щадна pепозицiя iз застосуванням запропо-нованого пристрою, рання кiнезитеpaпiя дозволили усунути больовий синдром вже до 7-! доби у переваж-но! бтьшосп постраждалих. Реaбiлiтaцiйне лiкувaння включало безболюну коpекцiю змiщених улaмкiв, ра-щональш фiксуючи пов'язки, ранню кшезитерашю, масаж i фiзiотеpaпiю.
Функцiонaльнi результати лшування хворих iз переломами ДМЕПК за шкалою DASH свщчать про наступне. Добpi та зaдовiльнi результати отри-мaнi в 97,8 % при 2,2 % випадшв незадовшьних. Це свiдчить про високу ефектившсть застосування комплексно! pеaбiлiтaцi! (paцiонaльно! малотравматично! корекцп та фiксaцi! уламшв; шдившуаль-но! медикаментозно! терапп, визначено! з використанням методу прогнозування iмовipностi розвитку посттравматичного НДС (гpaдiентa Т); проведення ранньо! кiнезитеpaпi!, масажу та фiзiотеpaпi! з ура-хуванням перюду лiкувaння та iндивiдуaльних осо-бливостей).
Висновки
Реaбiлiтaцiйне лiкувaння при нaдходженнi i на ранньому амбулаторному еташ у постраждалих iз ПДМЕПК було комплексним, iндивiдуaльним, з ура-хуванням пеpiодiв хвороби.
Коpекцiя улaмкiв була безболюна, малотравматична, використовувалися рацюнальш фiксуючи пов'язки.
Обсяг медикаментозно! терапи визначався за зна-ченням гpaдiентa температури.
Обсяги кiнезитерапiï, масажу i фiзiолiкування ви-значалися перiодами хвороби (дммобшзацшний, пост-iммобiлiзацiйний i вшновний).
Функцiональнi результати реабiлiтацiï хворих i3 переломами ДМЕПК за шкалою DASH свщчили про високу ефективнiсть — добрi i задовiльнi результати отримаш у 97,8 % випадкiв при незадовшьних 2,2 %.
Конфлжт штересш. Автори заявляють про вщсут-нiсть конфлiкту iнтересiв при пiдготовцi дано! статп.
Список л1тератури
1. Акимова Т.Н. Средние сроки временной нетрудоспособности у больных с переломами длинных костей /Акимова Т.Н., Савченко В.В., Гладкова Е.В., КолмыковаА.С., Чибри-ковА.Г.//Травма,. — 2009. — Т. 10, № 1. — С. 44-47.
2. Ангарская Е.Т. Переломы лучевой кости в типичном месте // Сибирский медицинский журнал. — 2005. — № 1. — С. 106-109.
3. Баховудинов А.Х. Прогнозирование формировния синдрома Зудека при дистальных переломах лучевой кости: Ав-тореф. дис... канд. мед. наук. — Новосибирск, 2011. — 27с.
4. Бурьянов A.A. Посттравматическая дистрофия конечностей (синдром Зудека). Вопросы патогенеза, диагностики и лечения: Автореф. дис... канд. мед. наук. — Харьков, 1990. — 33 с.
5. Гаркави А.В. Обезболивающая и противовоспалительная терапия при консервативном лечении острого периода травмы конечностей /Гаркави А.В., Силин Л.Л., Терновой К.С. //Международный медицинский журнал. — 2004. — № 12. — С. 94-97.
6. Голубев В.Л. Туннельные синдромы руки / Голубев В.Л., Данилов А.Б., Меркулова Д.М., Орлова О.Р. // Русский медицинский журнал. — 2009. — Т. 17, № 10 (Специальный выпуск. Болевой синдром). — С. 22-26.
7. Данилов А.Б. Диагностические шкалы для оценки нейропатической боли / Данилов А.Б., Давыдов О.С. // Боль,. — 2007. — № 3(16). — С. 11-15.
8. Епанов В.В. Клинико-эпидемиологическая характеристика переломов дистального отдела лучевой кости на почве остеопороза в условиях Крайнего Севера (на примере города Якутска): Автореф. дис... канд. мед. наук. — Якутск, 2006. — 22 с.
9. За.щний 1.М. Клтчш тарентгенологiчнiсистеми оцтки результатiв лкування переломв дистального метаетф1зу променево1 шстки (огляд лтератури) / За.щний 1.М., Василенко А.В. // Всник ортопедн, травматологи та протезу-вання. — 2013. — № 1. — С. 62-65.
10. Корж Н.А. Патогенез посттравматических болевых синдромов конечностей / Корж Н.А.., Котуль-ский И. В. // Международный медицинский журнал. — 2002. — № 1-2. — С. 134-137.
11. Мотовилов Д.Л. Научное обоснование организации специализированной помощи при переломах дистального метаэпифиза лучевой кости: Автореф. дис. канд. мед. наук. — СПб, 2010. — 26 с.
12. Ролк О.В. Шслятравматичний нейродистрофiчний синдром при переломах дистального метаетфйа шсток передплiччя / Ролк О.В., Ганич Т.С., Колсник Г.1., Мар-
ченковаН.О., ТугаровЮ.Р.//Ортопедия, травматология и протезирование. — 2004. — № 1. — С. 127-132.
13. Страфун С.С. Переломы дистального метаэпифи-за лучевой кости / Страфун С.С., Тимошенко С.В. — К., 2015. — 308 с.
14. Harden R.N. Complex regional pain syndrome: practical diagnostic and treatment guidelines / Harden R.N., Oaklan-der A.L., Burton A.W., Perez R.S., Richardson K., Swan M. // Pain Med. — 2013. — № 14. — P. 180-229.
15. Palshin G.A. Neurodystrophic syndrome in the presence of distal part radial fracture, treatment and prophylaxis / Palshin G.A., Yepanov V.V. //The XII International Symposium of the Japan-Russia Medical Exchange. — Krasnoyarsk, 2005. — p. 144-145.
16. Parkitny L. Inflammation in complex regional pain syndrome: a systematic review and meta nauAepanalysis / Parkitny L., McAuley J.H., Di Pietro F., Stanton T.R., O'ConnellN.E, Marinus J. //Neurology. — 2013. — № 80. — P. 106-117.
17. Taha R. Update on the pathogenesis of complex regional pain syndrome: role of oxidative stress/ Taha R.., Blaise G.A. // Can. J. Anaesth. — 2012. — № 59. — P. 875-881.
18. Zhongguo Gu Shang. Quantitative evaluation of Colles' fracture by Multislice CT multiplanner reconstruction: a feasibility study // China journal of orthopedic an traumatology. — 2016 Jan. — № 29(1). — P. 13-7.
OmpuMaHO 02.03.2017 ■
Рушай А.К., Климовицкий В.Г., Климовицкий Ф.В., Лисунов С.В., БогдановаЛ.В.
Научно-исследовательский институт травматологии и ортопедии Донецкого национального медицинского университета, г. Лиман, Украина
Реабилитация больных с переломами дистального метаэпифиза лучевой кости
Резюме. Переломы дистального метаэпифиза лучевой кости (ПДМЭЛК, переломы луча в типичном месте) встречаются довольно часто, особенно у пожилых людей. Неудовлетворительные результаты лечения у пациентов старше 70 лет отмечаются в 44 % случаев. Работа посвящена улучшению результатов лечения больных с переломами дистально-го метаэпифиза лучевой кости. Реабилитационное лечение включало мультимодальное обезболивание, дифференциро-
ванно и обоснованно примененную медикаментозную терапию, щадящую репозицию с использованием предлагаемого устройства, раннюю кинезитерапию, массаж и физиотерапию. Функциональные результаты реабилитации больных с переломами ДМЭЛК по шкале DASH свидетельствовали о ее высокой эффективности.
Ключевые слова: перелом дистального метаэпифиза лучевой кости; реабилитация
A.K. Rushay, V.G. Klymovytskyy, F.V. Klymovytskyy, S.V. Lisunov, L.V. Bogdanova
Scientific and Research Institute of Traumatology and Orthopedics of Donetsk National Medical University, Lyman, Ukraine
Rehabilitation of the patients with the radius distal epiphysis fractures
Abstract. Background. Fractures of the radius distal epiphysis (FRDE) occur quite often, especially in elderly people. Unsatisfactory results of the treatment in the patients older than 70 years are found in 44 % cases. The purpose of the work was to improve the results of treatment of patients with fractures of radius distal epiphysis based on the proposed early complex individual rehabilitation treatment. Materials and methods. 97 patients with FRDE with displacement were investigated. They were treated conservatively. Women predominated: 67 people (69.1 %), over 50 years — 64 (66 %). Among 28 patients with FRDE treated conservatively, the non-traumatic technique of one-step correction was used, in which traction along the length and bending towards the existing displacement was carried out at a fixed elbow joint. Simultaneously, the doctor eliminated the displacement along the width by pressing the fingers on the distal fragment, after which the correction of the angular displacement by palmar flexion was performed. In 69 patients reposition was carried out in accordance with the proposed method of adhesive plaster traction. After the comparison, the fragments were fixed with a gypsum or plastic dressing in the position of a light stretch and a slight flexion or extension of the hand, within a slight supination. Drug therapy followed the correction, depending on the potential neurostrophic syndrome assessed by temperature difference in fingers. The objectives of the therapeutic physical training in the first immobilization period were:
general restorative and psycho-emotional tonic effect on the body; improvement of blood circulation and tissue trophism; prevention of muscle atrophy and joint contracture. The post-immobilization period was characterized by the change in the proportion of restorative exercises up to 25 %; special exercises for the injured hand were 75 %. The objectives of therapeutic physical training were: restoration of damaged hands function, joint mobility; elimination of muscle atrophy. After complete recovery X-ray bone therapeutic physical training was carried out during the third recovery period. Massage was initiated in 2—3 days after the injury, after acute inflammatory process relief and continued within the period of illness. From the first period physiotherapy — phonophoresis, Payler therapy by Bioptron device, longitudinal calcium electrophoresis, and magnetic therapy were applied. Results. Functional results of the patients with fractures of the radius distal epiphysis by the DASH scale showed good and satisfactory results in 97.8 % cases, and unsatisfactory ones in 2.2 %. Conclusions. There was demonstrated the high efficiency of the complex rehabilitation (rational low-impact correction and fixation of the fragments, individual drug therapy, the method of predicting the possible post-traumatic neurodystrophic syndrome (temperature difference) and early ki-nesitherapy, massage and physical therapy depending on the treatment period and individual features). Keywords: distal radius epiphysis fracture; rehabilitation
