CC BY
11
DOI 10.31718/2077-1096.19.1.119
УДК 616.428:611.91/93-002-03-018-021.388-053.2
Ткаченко П.1., Блоконь С.О., Лохматова Н.М., Коротич Н.М., Лобач Ю.Б. ОСОБЛИВОСТ1 ЗМ1Н ЛШФО1ДНО1 СУБСТАНЦП ПРИ Р1ЗНИХ ФОРМАХ
Л1МФАДЕН1Т1В ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВО1 Д1ЛЯНКИ У Д1ТЕЙ
УкраТнська медична стоматологiчна академiя, м. Полтава
В представлен/'й статт/ наведено огляд даних науково) лтератури, що присвячена висв1тленню питань реактивних зм/'н в л1'мфо'Удних структурах при гострих та хрон1чних формах л'мфаденШв щелепно-лицево) локал'зацИ як неодонтогенного, так / одонтогенного походження. За останн де-сятир1ччя поширенсть л'шфаденШв значно збльшилась внасл'док впливу несприятливих факто-р'т екзогенного та ендогенного походження. Незважаючи на вагом/ здобутки сучасно)' медицини у формуванн1 методолог1чних напрямк'т профлактичних заход/'в, клькють хворих з враженнями лм-фатичних вузл'т невпинно зростае, а частота )х в щелепно-лицев/'й длянц сягае 23%. Л1мфоУдна субстанц1я являеться важливим органом ¡мунно'У системи, якй належить активна роль у п1дтри-манн гомеостазу орган'зму дитини з ¡н1цюванням стимуляцИ неспециф'чних / специф1чних механ-зм'т захисту на мсцевому та системному р1внях. Вона являеться також першим ¡мунним бар'ером на шляху в(дтоку л'мфи в 'д тканин порожнини рота / його порушення зумовлюе поширення ¡нфек-ц1йно-запального процесу на прилегл1 анатом'чн'! структури. Встановлення ступеня вираженост!' !мунокомпетентност/ слизово'У оболонки порожнини рота / УУл1мфо'Удно'У субстанц 'УУ в 'дкривае значн перспективи до застосування у ц'е'У категор'УУ хворих патогенетично обфунтовано'У ¡мунокорегую-чо'У терап'УУ.
Ключов1 слова: д1ти, л1мфаден1т, щелепно-лицева дтянка, 1мунокомпетентнють.
Дана робота е фрагментом НДР кафедри дитячо)'х1рург1чно)' стоматологи з пропедевтикою х1рург1чно)' стоматолог!)', Укра-ТнськоТ медично)' стоматолог^чноТ академп «1нтегративно-диференц1йоване обфунтування вибору оптимальних методик оперативних втручань та обсягу лкувальних заходов при х1рург1чнЮ патолог!)' щелепно-лицево)' длянки, державний реест-рацЮний» № 011би003821.
Негативний вплив багаточисельних несприятливих ендогенних i екзогенних чинниш на лiм-фатичну систему призводить до змши лiмфоTд-ноТ субстанцп, а якщо мова йде про лiмфатичнi вузли, то Тх характер безпосередньо залежить вщ нозолопчно'Т форми лiмфаденiту, що може бути використано з дiагностичною метою [6,11].
Однак не завжди пстолопчна та iмуногiстохi-мiчна арх^ектошка тканин дозволяе уточнити кл^чний дiагноз, зате дае вичерпну шформацш про морфолопчы змши безпосередньо в лiмфо-Т'днш тканиш, в окремих випадках дозволяе об'еднати Тх в окремi групи. Особливо це стосу-еться хрошчних форм лiмфаденiтiв, адже при одонтогенному походженн вони досить часто мають схожють з системним ураженням лiмфа-тичних вузлiв, доброякюними пухлинами i метастазами злоякюних новоутворень в лiмфатичнi вузли [14,32].
За умов персистенци вiрусноT шфекци в лн мфовузлi його структура часто залишаеться збереженою, але не виключаеться можливють ТТ змш за рахунок вираженоТ паракортикальноТ п-перплазп, що зумовлена переважно змшано-клiтинною iнфiльтрацiею парафолiкулярних зон за рахунок лiмфоцитiв, гiстiоцитiв i плазматич-них клiтин. При цьому фолкулярна гiперплазiя характеризуеться наявнiстю великоТ кшькосп фолiкулярних елементiв з реактивними центрами в яких прослщковуеться багато макрофапв та клiтин з мтозом. Вiдмiчаеться значна кiлькiсть iмунобластiв, зус^чаються в полi зору крупнi двоядерн клiтини, що нагадують клiтини Рщ-Штернберга, оточенi пролiферуючими iмунобла-стами [4,14,25].
Видоспецифiчнi ознаки, що притаманн пев-ним рiзновидам вiрусноT шфекци вщсуты, чим можливо пояснити розмаТття Тх груп, але вщно-сно часто при цьому прослщковуеться реак^я мiкроциркуляторного русла, що обов'язково ви-ражаеться пролiферацiею судин дрiбного калiб-ру та розширенням синусiв з однозначною ппер-плазiею ендотелiальноT вистилки [8,28].
На початковш фазi впливу банальноТ мiкро-бноТ iнвазiT структура лiмфатичного вузла збе-рiгаеться переважно у вах випадках. Частковi змши арх^ектошки лiмфоTдноT субстанцiT обумо-влюються некротичними осередками, утворен-ням дрiбних епiтелiоTдно-клiтинних гранульом та склерозом безпосередньо в тканинах самого лн мфатичного вузла. Виражена фолкулярна п-перплазiя, яка паралельно супроводжуе перебiг захворювання, характеризуеться наявнютю лiм-фоТдних фолiкулiв з гермiнативними реактивни-ми центрами [23,28,30].
Паракортикальна гiперплазiя носить характер змiшано-клiтинного типу i виявляеться в незнач-нiй кшькосп спостережень. Особливiсть морфо-лопчноТ картини в цш групi полягае в частому виявленн гнiйно-некротичних змiн, вираженш iнфiльтрацiT тканини лiмфатичного вузла нейт-рофiлами як деструйованими, так i зi збереженою формою. При цьому визначаються мiкроаб-сцеси, фокальн некрози i масивнi некротичнi змши, часто зус^чаються епiтелiоTдно-клiтиннi гранульоми i дрiбнi скупчення гiстiоцитiв [15,24].
У хронiчнiй стадп лiмфаденiт характеризуеться також значною гiперплазiею лiмфоTдних еле-ментiв, якi згодом замiщуються сполучною чи жировою тканиною. Затяжний хрошчний процес
чи перенесене гншне запалення супроводжу-ються потовщенням капсули, розростанням фiб-рознот тканини, облiтерацieю периферичного синуса, а сам лiмфатичний вузол зморщуеться й перетворюеться у фiброзний тяж, значно змен-шуеться кiлькiсть стромальних кттин [14,24,26].
Таким чином, домiнуючою ознакою в цiй групi хворих е гншно-некротичш змiни, фолiкулярна гiперплазiя, значна плазмокл^инна iнфiльтрацiя паракортикальних зон, фокальн некрози, наяв-нiсть еттелютндо^тинних гранульом, шфшьт-рацiя тканин лiмфатичних вузлiв нейтрофiлами та формування мiкроабсцесiв [3,14].
При шфкуваны лiмфатичних вузлiв мкобак-терiями туберкульозу в них виявляються типовi туберкульознi гранульоми, представленi некро-тичним центром, оточеним валом епiтелiальних клiтин, клiтин ^рогова-Лангханса i лiмфоцитiв. Коли розвиваеться козеозно- дегенеративний процес, то виникае можливють масивного казео-зного некрозу лiмфатичного вузла [28].
За наявност саркоiдозу характерними мор-фологiчними ознаками в лiмфатичних вузлах е наявнють видоспецифiчних гранульом, половина з яких вражена некрозом. Присутн також ти-повi ттьця Шаумана, фолiкулярна гiперплазiя i дрiбнi гранульоми [14,28].
Морфологiчнi змiни в лiмфатичних вузлах при аутоiмунних i алергiчних захворюваннях майже однотипнi. Переважаючою ознакою е фо-лiкулярна реак^я, яка носить характер прогре-суючоТ пперплазп, спостерiгаеться паракортика-льна реакцiя, що обумовлена плазмоклiтинною iнфiльтрацiею. Спостер^аеться реакцiя i з боку судин, що виявляеться пролiферацiею дрiбних артерюл та венул, потовщенням Т'х стшок, роз-ширенням синусiв, гiперплазiею ендотелю Мае мiсце виражений лiпоматоз i склероз тканини лн мфатичного вузла, що ймовiрно обумовлено тривалим прийомом глюкокортикотдних препа-ратiв, якi приймали па^енти при цих патологiч-них станах [28].
При захворюваннях шфи виникае реактив-ний дерматопатичний лiмфаденiт i морфолопч-н змiни мають мiсце переважно в паракортика-льнiй зонi, яка розширена та мае свiтлiший ко-лiр. При великому збiльшеннi виявляються скуп-чення гiстiоцитiв iз значним об'емом цитоплазми, дендритн клiтини, клiтини Лангерганса. В пстю-цитах та макрофагах з овощними ядрами i ео-зинофiльною цитоплазмою виявляеться наявнють меланiну, мiсцями визначаються осередки вщкладення лiпiдiв. Клiтинний склад паракортикальних зон представлений скупченням лiмфо-ци^в, плазматичних клiтин, еозинофiлiв, спосте-р^аеться гiперплазiя фолiкулiв, пролiферацiя i палшоз судин [14,28].
Таким чином, на пiдставi узагальнення даних, наведених у фундаментальних та перюдичних виданнях, можна видтити ведучi патоморфоло-гiчнi змши в лiмфоТднiй субстанци, якi при впли-вi на нет зовы виявляються у виглядк
- фолкулярнот гiперплазiТ;
- гранулематозного лiмфаденiту;
- синусного гютюцитозу, як провiдна озна-ка;
- паракортикальнот гiперплазiТ;
- артрофiчних змiн;
- гнiйно-некротичного гранулематозного та гншного лiмфаденiту;
- некрозу вузла;
- дерматопатичного лiмфаденiту.
Крiм того, морфологiчна структура може ха-рактеризуватися ознаками, властивими в тш або iншiй мiрi основному захворюванню (склероз при лiмфогранулематозi, пролiферацiя судин при Т-клiтинних лiмфомах), ознаками що показують реакцiю компартмента лiмфатичного вузла на дисемiнацiю пухлини (синусний гiстiоцитоз), ознаками iмунноТ вщповд на пухлину (паракор-тикальна реак^я), ознаками початкового осере-дкового ураження безпосередньо тканин лiмфа-тичного вузла [28,30, 31].
В л^ературних джерелах видтяють поняття «Паранеопластична лiмфаденопатiя», i таке йо-го викоремлення мае як теоретичне, так i кл^ч-не значення. Встановлення характеру морфоло-гiчних i iмуногiстохiмiчних змiн реактивно збть-шених, але ще не уражених пухлиною лiмфати-чних вузлiв, дозволяе краще зрозумiти сам ме-ханiзм метастазування. Аргументоване розумш-ня певних варiантiв варiабельностi паранеопла-стичних змш значно покращуе дiагностичну ш-формативнiсть i стосуеться це, в першу чергу, показань до проведення розширенот бюпси [29].
У хворих на лiмфогранулематоз i лiмфоми рiзного походження не ураженi пухлиною лiм-фатичнi вузли можуть досягати великих розмiрiв i всi змiни в ньому спричинен бiологiчними осо-бливостями самот злоякiсноТ пухлини в кожному конкретному випадку. Лише цим i може поясню-ватися тривалий та безсимптомний переб^ лiм-фаденопатп при наявност виражених змiн в ль мфатичних вузлах. При ураженнi одного лiмфа-тичного вузла його видаляють i дане втручання являеться не лише дiагностичним, а i лкуваль-ним [5,28].
За наявностi гншного процесу, шсля розтину абсцесу рекомендують проводити для уточнен-ня дiагнозу у всiх сумнiвних випадках шцизшну бiопсiю iз забором через рановий канал елемен-тiв тканин прилеглих до вогнища для морфоло-пчного вивчення Т'х структурних елементiв [7,9,19].
Слщ зазначити, що не дивлячись на наявнють значнот ктькосп наукових робiт з приводу вивчення арх^ектошки лiмфоТдноТ субстанци при рiзних незоологiчних формах гострих та хроычних лiмфаденiтiв не досить ретельно ви-вченi питання iмуногiстохiмiчних змiн безпосередньо в стромальних компонентах, кортикаль-нш i паракортикальнiй зонах [28].
1муытет на мiсцевому рiвнi представляе собою складний комплекс захисних реакцш рiзноТ
модальностi, що сформувалися в процеа ево-люцшного розвитку i спрямований вiн на за-хист бiологiчних покривiв оргашзму. Слизова оболонка порожнини рота також являе собою граничну тканинну структуру, яка безпосередньо контактуе iз багаточисельними факторами зов-нiшнього i внутршнього середовищ, виконуючи при цьому захисну функцш, перешкоджаючи масивному надходженню в оргашзм агентiв, що несуть ознаки чужерщносп [1,10,13,16,28].
При цьому, в першу чергу, на протидш антигенному навантаженню активуються фактори неспецифiчного iмунiтету, до яких належать еш-телiальний шар, протимiкробнi гуморальнi фактори, як продукуються епiтелiем i секретуються великими та малими слинними залозами, а також кл^инш фагоцитарн реакци, що забезпечу-ються нейтрофтами, лiмфоцитами, моноцитами, макрофагами [2,16,28].
Що стосуеться кл^инних реакцш неспецифiч-ного захисту безпосередньо в порожнин рота, то вони здшснюються полiнуклеарними нейтро-фiлами та тканинними макрофагами. Макрофаги представлен у слизовш оболонцi порожнини рота дендритними кл^инами Лангерганса, наяв-нiсть яких особливо добре помина при прева-люваннi гуморального типу iмунноТ вщпов^д [20,28].
Гранулоцити являються мобiльними мiкро-фагоцитами, як у значнiй кiлькостi виявляються в ясеневш борознi, але вони володшть бiльш низькою фагоцитарною активнютю, в порiвняннi з нейтрофiлами перифершнот кровi. Вважаеть-ся, що зниження потенуалу стимулюючого впливу лiмфоцитiв i iнертнiсть нейтрофiлiв до iмунорегуляторних компонентiв цитокiнового ряду супроводжуеться падшням рiвня фагоцитар-нот активностi нейтроф^в та вiдчутних змiн в системi неспецифiчного захисту дiтей не ттьки на мiсцевому, а i на загальному рiвнях [28].
Специфiчний ланцюг iмунiтету реалiзуеться за рахунок активаци лiмфоцитiв i складаеться iз двох складових: гуморальний, який чиниться В-лiмфоцитами та рiзними видами iмуноглобулiнiв, котрi вони синтезують i клiтинний, що реалiзу-еться за рахунок популяци Т-лiмфоцитiв. Його особливостi полягають у присутност в клiтинах Т- i В-лiмфоцитiв спецiальних сприймаючих ре-цепторiв, за допомогою яких вiдбуваеться про-цес диференцiйованого розпiзнавання антигену. За необхщносп чи при недостачi того чи шшого пулу запускаються мехашзми продукци iмуно-глобулiнiв В-лiмфоцитами або Т^мфоци^в-кiлерiв, якi володiють вираженою специфiчною чутливiстю стосовно антигенiв, що скомпроме-тували тх утворення [22,28].
На сучасному етап розвитку вчення про мю-цевий iмунiтет, науковц придiляють значну увагу системi дендритних антигенпрезентуючих клн тин, що знаходяться в ештели та власнiй пластину слизовот оболонки. Оскiльки саме вони вь дiграють провiдну участь у формуванн феноме-
ну сприйняття антигенного навантаження, за-безпечуючи у вщповщь формування специфiч-них iмунних реакцiй. Загалом, дiя дендритних кл^ин слизово'Г оболонки може бути представлена наступним чином: захоплення дендритними кл^инами антигену у перифершних дтянках, транспортування його у вторинн лiмфоïднi стру-ктури, представлення антигену антиген-специфiчним Т- лiмфоцитам з наступною Тх сен-сибiлiзацieю [12,18,21].
Вивчення дендритних антигенпрезентуючих кл^ин при рiзних стоматологiчних захворюваннях дозволило встановити вираженють експреси поверхневих маркерiв (HLA-DR-молекули) та Тх кiлькiснi змши, втрату мембранних маркерiв i по-рушення структури за рiзних патолопчних станiв. Дослiдження Тх представництва методом iмуно-гiстохiмiï встановило нерiвномiрний перерозпо-дiл в ештели слизово'Г оболонки кл^ин Лангерганса, але вщомосп стосовно кiлькiсних змiни даних кл^инних елементiв в ньому при запаль-них процесах суперечливi, адже прослщковуеть-ся як Тх збiльшення, так i зменшення. Тому це питання потребуе подальшого детального вивчення [13,28].
Популяци Т- та В^мфоци^в i плазмоцити також представляють собою клп~инш елементи специфiчного iмунiтету слизово'Г оболонки. Kni-тини, що беруть участь в специфiчнiй iмуннiй вщповщь являють собою неоднорiдну колонiю, яка рiзниться за генетичними i функцюнальними ознаками. Для Гхньо'Г систематизаци запропоно-вана класифiкацiя, що базуеться на кластерах диференцшвання. Основними диференцiйними маркерами Т-кл^ин е: CD1, що експресуеться на тимоцитах - попередниках зртих Т-кттин; CD3, що е основним маркером популяци зртих Т-лiмфоцитiв; CD4 - антиген Т-кл^ин хелпе-рiв/iндукторiв, який бере участь у розшзнаванш антигенiв гiстосумiсностi (HLA) II класу; CD8 -маркер цитотоксичних/супресорних кттин, який бере участь у розтзнаванш антигенiв пстосумю-ност I класу [24,27].
Для В^мфоци^в притаманна експресiя поверхневих молекул CD19, CD20, CD21 i CD22, що визначаються на рiзних стадiях Тх диферен-цiювання. Kрiм того, важливими для процесiв iмунорегуляцiï е поверхневi антигени CD16, cD56 та cD57 (маркери природних кiлерiв), CD25 i HLA-DR (активацшш маркери) i ряд молекул адгези. В розумшы сучасного сприйняття постулатiв вщносно основних принципiв iмуно-логи склалась аргументована точка зору про те, що у нормi адекватна iмунна вiдповiдь реалiзу-еться за умов ч^ко визначеного спiввiдношення даних кл^инних субпопуляцiй [17,25].
Таким чином, аналiзуючи вищевикладене, можна дiйти висновку про недостатню прошфо-рмованiсть стосовно ролi структурних елементiв лiмфоïдноï системи та порушення цiлiсностi бар'еру на рiвнi слизово'Г оболонки порожнини рота. Вона являеться граничною структурою за-
вдяки як1и оргашзм сприимае значне антигенне навантаження, що безпосередньо надходить i3 зовшшнього середовища. Тому встановлення ступеня вираженосп iмунокомпетентностi ТТ окремих дтянок i iмуногiстохiмiчних ознак, що засвщчують характер клп~инноТ та гуморальноТ реакцп на пошкоджуючиИ фактор, являеться до-сить важливим чинником у розумшы етюлогп i патогенезу рiзних реактивних стаыв лiмфатич-них вузлiв щелепно-лицьовоТ дiлянки у дiтеИ.
Перспективи подальших дослiджень
Проведення наукових дослiджень в даному напрямку дозволить в подальшому розробити дiевi лiкувально-профiлактичнi заходи для рiзних нозологiчних форм лiмфаденiтiв щелепно-лицевоТ локалiзацiТ.
Лiтература
1. Belkaid Y. Mucosal immunity. Frederiksberg C: Wiley; 2014. 260 P.
2. Fagarasan S, Cerutti A. Mucosal Immunity. London: Academic; 2010. 290 p.
3. Kato H, Kanematsu M, Kato Z. Necrotic cervical nodes: usefulness of diffusion-weighted MR imaging in the differentiation of suppurative lymphadenitis from malignancy. European journal of radiology. 2013;82(1):28-35.
4. Konotoptseva AN. Opyit ultrazvukovogo issledovaniya limfaticheskoy sistemyi u detey [Ultrasound of the lymphatic system in children]. Byulleten Vostochno-Sibirskogo nauchnogo tsentra SO RAMN. 2013;5(93):33-38. (Russian)
5. Kryvchenia DYu, Benzar IM. Miniinvazyvnyi sposib likuvannia limfatychnykh malformatsii u ditei [Minivasive way to treat lymphatic malformations in children]. Khirurhiia dytiachoho viku. 2012;4:14-18. (Ukrainian)
6. Kucherenko AG. Tsitokinyi pri hronicheskoy vospalitelnoy patologii limfoidnoy tkani glotki u detey [Cytokines in chronic inflammatory diseases of lymphoid tissue of the pharynx in children]. Rossiyskiy pediatricheskiy zhurnal. 2010;4:7-11. (Russian)
7. Lobach YuB. Sostoyanie kletochnogo immuniteta perefericheskoy krovi u detey s ostryim gnoynyim i hronicheskim giperplasticheskim podnizhnechelyusnyim limfadenitom [The state of cellular immunity of peripheral blood in children with acute purulent and chronic hyperplastic submandibular lymphadenitis]. Stomatologyicheskiy zhurnal. 2014;1(15):43-47. (Russian)
8. Lobach YuB. Stomatolohichnyi status, klinichna kharakterystyka hostroho hniinoho pidnyzhnoshchelepnoho limfadenitu u ditei ta imunohistokhimichni zminy v strukturi yasenevoho kraiu [Dental status, clinical characteristics of acute purulent submandibular lymphadenitis in children and immunohistochemical changes in the structure of the ascetic margin]. Svit medytsyny ta biolohii. 2013;4(41):45-49. (Ukrainian)
9. Lysenko DA. Dyferentsiinyi diahnoz pry limfadenopatii: minimalna prohrama obstezhennia khvoroho [Differential diagnosis of lymphadenopathy: the minimum program of patient examination]. Therapia. Ukrainskyi medychnyi visnyk. 2010;11:37-39. (Ukrainian)
10. Mashchenko IS, Samoilenko VA, Pyndus TO. Diahnostychna ta prohnostychna znachushchist pokaznykiv biotsenozu ta lokalnoho imunitetu pry khronichnomu heneralizovanomu kataralnomu hinhiviti v yunakiv [Diagnostic and prognostic significance of indicators of biocenosis and local immunity in chronic generalized catarrhal gingivitis in juveniles]. Sovremennaia stomatolohyia. 2012;3:54-57. (Ukrainian)
11. McClay JE, Garcia C. Management of cervicofacial nontuberculous lymphadenitis in children. Current opinion in otolaryngology & head and neck surgery. 2013;21(6):581-587.
12. Monaco SE, Khalbuss WE, Pantanowitz L. Benign non-infectious causes of lymphadenopathy: A review of cytomorphology and differential diagnosis. Diagnostic cytopathology. 2012;40(10):925-938.
13. Ostapenko VP. Rol retseptoriv vrodzhenoho imunitetu v rozvytku khronichnykh zapalnykh protsesiv u ditei [The role of congenital immune receptors in the development of chronic inflammatory processes in children]. Aktualni problemy suchasnoi medytsyny. Visn. Ukr. med. stomat. akad. 2011;11(3):128-132. (Ukrainian)
14. Paukov VS, Gostischev VK, Ermakova NG, Shkrob LO, Schalchkova LP. Immunopatologiya i morfologiya hronicheskogo
vospaleniya [Immunopathology and morphology of chronic inflammation]. Arhiv patologii. 1996;58(1):28-33.
15. Perdikogianni C, Galanakis E. Non-tuberculous mycobacterial cervical lymphadenitis in the immunocompetent child: diagnostic and treatment approach. Expert Review of Anti-infective Therapy. 2014;12(8):959-965.
16. Rabinovich OF, Rabinovich IM, Ostrovsky AD, Abramova ES, Arshinova SS. Otsenka mukozalnogo immuniteta u patsientov s disbakteriozom slizistoy obolochki rta do i posle primeneniya kompleksnogo lecheniya [Assessment of mucosal immunity in patients with dysbacteriosis of the oral mucosa before and after the use of complex treatment]. Immunologiya. 2013;2:91-94. (Russian)
17. Romanenko EG. Rol tsitologicheskih pokazateley v otsenke barernyih svoystv slizistoy obolochki desen u detey [The role of cytological indicators in the assessment of the barrier properties of the mucous membrane of the gums in children]. Zdorovie rebenka. 2012;8:44-46. (Russian)
18. Sarkisyan VM, Zayratyants OV, Panin AM. Morfologicheskie osobennosti desnyi raznyih biotipov [Morphological features of the gums of different biotypes]. Parodontologiya. 2012;1:26-29. (Russian)
19. See Young Park, Bum Jo Jung, Young Seung Ko, Chang Ho Seong. An Unusual Case of Luetic Lymphadenitis as a Solitary Submandibular Mass. Korean Journal of Otorhinolaryngology-Head and Neck Surgery. 2009;52(10):849.
20. Seshan H, Shwetha M. Gingival inflammation assessment: Image analysis. Journal of Indian Society of Periodontology. 2012;16 (2):231-234.
21. Smith PD, MacDonald TT, Blumberg RS. Principles of mucosal immunology. London, New York: Garland Science; 2013. 529 p.
22. Smoliar NI, Nerepakha OT. Vikovi osoblyvosti mistsevoho imunitetu porozhnyny rota u ditei z dytiachykh budynkiv ta shkil-internativ [Age characteristics of local immunity of the oral cavity in children from orphanages and boarding schools]. Visnyk problem biolohii i medytsyny. 2014;3(4):338-340. (Ukrainian)
23. Stutchfield CJ, Tyrrell J. Evaluation of lymphadenopathy in children. Paediatrics and Child Health. 2012;22(3):98-102.
24. Tereschenko SYu. Perifericheskaya limfadenopatiya u detey: differentsialnaya diagnostika chast 1: obschie svedeniya. Lokalnaya limfadenopatiya [Peripheral lymphadenopathy in children: differential diagnosis part 1: general information. Local lymphadenopathy]. Pediatriya. Prilozhenie k zhurnalu Consilium Medicum. 2011;3:91-98. (Russian)
25. Tkachenko PI, Lobach YuB., Shatrova KM. Stomatolohichnyi status ta kliniko-morfolohichna kharakterystyka khronichnoho hiperplastychnoho pid nyzhnoshchelepnoho limfadenitu i yasenevoho kraiu u ditei [Dental status and clinical and morphological characteristics of chronic hiperplastichnoho submandibular lymphadenitis and gum edge in children]. Svit medytsyny ta biolohii. 2013;4(41):45-49. (Ukrainian)
26. Tkachenko PI, Lobach YuB. Kliniko-imunohistokhimichna kharakterystyka khronichnoho hiperplastychnoho pid nyzhnoshchelepnoho limfadenitu i yasenevoho kraiu u ditei [Clinico-immunohistochemical characteristic of chronic hyperplasticity under nashnoschelepnoko lymphadenitis and gum edge in children]. Ukrainskyi stomatolohichnyi almanakh. 2013;3:42-45. (Ukrainian)
27. Tkachenko PI, Lokhmatova NM., Shynkevych VI. Imunolohichnyi aparat slyzovoi obolonky porozhnyny rota: suchasnyi stan pytannia [Immunological apparatus of the mucous membrane of the oral cavity: the present state of the issue]. Visnyk stomatolohii. 2002;4:130-134. (Ukrainian)
28. Tkachenko PI, Starchenko II, Bilokon SO. Nespetsyfichni limfadenity shchelepno-lytsevoi dilianky u ditei (kliniko-morfolohichni aspekty) [Nonspecific lymphadenitis of the maxillofacial area in children (clinical and morphological aspects)]. Poltava: TOV «ASMI»; 2018. 120 p. (Ukrainian)
29. Tkachenko PI, Vesnina LE, Dobroskok VO, Mykytiuk MV. Rol rehuliatsii rivnia interleikiniv u realizatsii perebihu hostroho hniinoho pidnyzhnoshchelepnoho limfadenitu u ditei [The role of regulation of the level of interleukins in acute purulent submandibular lymphadenitis in children]. Svit medytsyny ta biolohii. 2014;1(43):80-84. (Ukrainian)
30. Tuerlinckx D, Fauville-Dufaux M, Bodart E., Bogaerts P, Bernadette D, Glupczynski Yo. Submandibular lymphadenitis caused by Mycobacterium interjectum: contribution of new diagnostic tools. European Journal of Pediatrics. 2010;169(4):505-508.
31. Wei XJ, Zhou XG, Ren P. Submandibular lymphadenopathy. Zhonghua bing li xue za zhi Chinese journal of pathology. 2012;41(5):342-344.
32. Zabelin AS, Anohina IV, Petruschenkova OV. Differentsialnaya diagnostika limfadenita litsa i shei u detey [Differential diagnosis of lymphadenitis of the face and neck in children]. Nauchnyie vedomosti Belgorodskogo gosudarstvennogo universiteta. Seriya: Meditsina. Farmatsiya. 2011;16-1(111):125-129. (Russian)
Реферат
ОСОБЕННОСТИ ИЗМЕНЕНИЙ ЛИМФОИДНОЙ СУБСТАНЦИИ ПРИ РАЗЛИЧНЫХ ФОРМАХ ЛИМФАДЕНИТОВ ЧЕЛЮСТНО-ЛИЦЕВОЙ ОБЛАСТИ У ДЕТЕЙ
Ткаченко П.И., Белоконь С.А., Лохматова Н.М., Коротич Н.М., Лобач Ю.Б.
Ключевые слова: дети, лимфаденит, челюстно-лицевая область, иммунокомпетентность.
Представлен обзор литературы о роли иммунокомпетентности лимфоидной субстанции и слизистой оболочки полости рта при различных клинических формах лимфаденитов челюстно-лицевой области у детей. Целью работы стало проведение аналитического осмысления важности именно их защитных реакций в реализации возникновения воспалительного процесса в региональных лимфатических узлах. По современным представлениям о морфо-функциональном значении лимфатической системы, ее рассматривают, прежде всего, как одну из составляющих защитной системы организма, что в анатомическом плане тесно связано с сосудистой системой, которая включает капилляры, лимфатические сосуды, лимфатические узлы, стволы и протоки, по которым лимфа от органов и систем течет к месту слияния внутренней яремной и подключичной вен. В ответ на попадание в организм инородных тел, несущих на себе признаки чужеродности, в органах лимфатической системы образуются лимфоциты и соответствующие антитела, которые по лимфатическим путям переносятся к месту повреждения, где и происходит реализация иммунного ответа. Наличие значительного количества нозологических форм заболеваний, факториальных причин, участвующих в возникновении острого или хронического воспалительного процесса в лимфатических узлах лица и шеи обусловлено многогранностью функций возложенных на них и несовершенным уровнем развития структурных элементов иммунной системы у детей на общем и местном уровне. Учитывая тот факт, что слизистая оболочка полости рта является пограничной анатомической субстанцией, через которую непосредственно осуществляется антигенная нагрузка, то именно ее иммунокомпетентность может в значительной степени влиять на высокую вероятность формирования воспалительных процессов одонтогенного и неодонтогенного происхождения. Отсутствие углубленных базисных знаний о многофакторности механизмов этиологии и патогенеза лимфаденитов челюстно-лицевой области различного генеза у детей обусловливает определенные трудности их понимания, особенно у детей с признаками нарушений развития в перинатальном и раннем постнатальном периодах, что отражается на онтогенезе, влияя тем самым на силу иммунного ответа организма на общем и местном уровнях. Поэтому изучение морфологической и иммуногистохимичной архитектоники отдельных участков слизистой оболочки полости рта и региональных лимфатических образований, с определением уровня их неспецифической и специфической защиты, является важным фактором для обоснования целесообразности привлечения в состав комплексной терапии иммунокоррегирующих препаратов различной фармакологической направленности.
Summary
PECULIARITIES OF CHANGES IN LYMPH COMPOSITION IN DIFFERENT FORMS OF LYMPHADENITIS MAXILLOFACIAL AREA IN CHILDREN
Tkachenko P.I., Bilokon S.O., Lokhmatova N.M., Korotych N.M., Lobach Yu.B. Key words: children, lymphadenitis, maxillofacial area, immunocompetent.
This literature review highlights the role of the immunocompetence of the lymph substance and the oral mucosa in various clinical forms of lymphadenitis of the maxillofacial area in children. The purpose of the work was to conduct a reflective analysis of the importance of their protective responses in the development of inflammation in regional lymph nodes. According to modern conceptions about the morpho-functional significance of the lymphatic system, it is considered first of all as one of the components of the body protective system, which is anatomically closely related to the vascular system and includes capillaries, lymphatic vessels, lymph nodes, trunks and ducts through which the lymph flows from organs and systems to the site of the merge of the internal jugular and subclavian veins. In response to entering foreign particles bearing signs of alienation into the body, lymphocytes and related antibodies are being produced in the organs of the lymphatic system and then are transferred to the site of injury through the lymphatic passageways, where the immune response takes place. The presence of a significant number of nosological forms of the disease, the factors contributing to the development of acute or chronic inflammation in the lymph nodes of the face and neck can be explained by the diversity of functions performed by them and the imperfect level of the development of structural elements of the immune system in children at the general and local levels. According to the fact that the oral mucous membrane is borderline anatomical substance through which the antigenic loading is directly carried out, it is its immunocompetence that can greatly affect on the high probability of the development of inflammatory processes of odontogenic and non-odontogenic origin. The lack of in-depth information about the multifactorial mechanisms of the aetiology and pathogenesis of lymphadenitis of the maxillofacial area of different genesis in children causes poses some difficulties in their understanding, especially in children with signs of the developmental disorders in the antenatal and early postnatal periods that influences ontogenesis, thus impacting the strength of the body systemic and local immune responses. Therefore, the study of the morphological and immunohistochemical architectonics of certain sections of the oral mucosa and regional lymphatic formations including investigation of the level of their nonspecific and specific protection is an important factor in substantiating the appropriateness to include immunocorrection medicines of different pharmacological actions into the integrated therapy.
