CC BY
74
УДК 619:617.2-001.5-089.2+617-002:616-074:615.1/.212:636.7
Мисак А.Р., к. вет. н., доцент, Прщак В.В., к. вет. н., асистент (vita77t@ukr.net) Леньо Ю.М., к. вет. н., доцент © Ле1еський нацюнальнийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологт
ш. С.З. Гжицъкого, Украта
ОСОБЛИВОСТ1Х1РУРГ1ЧНОГО ВИДАЛЕННЯ TPAHCMICHBHOÏ BEHEPH4HOÏ САРКОМИ У СОБАК
Головною умовою при лшуванш тварин, хворых на спонтант пухлини, в тому числ1 й на трансмкивну венеричну саркому (TBC), е повне xipypsinne видалення новоутворенъ. Однак практичный doceid свгдчить, що нергдко теля оперативного видалення пухлин виникаютъ рецидиви хвороби. Це в багатъох випадках пов'язано гз певними недолжами проведения операцп. Встановлено, що рецидиви TBC наичаст1ше виникаютъ в м1сцях операцшног рани, тому при виконант оперативного втручання, як альтернативу традицшному способу -накладанню прошивног л1гатури на тжку пухлини, видалення пухлин проводили м1ж двома гемостатичними тнцетами, протилежно накладеними nid основою новоутворення. Такии cnociô е быъш абластичним, остлъки забезпечуе чгтке вгдмежування пухлини eid здорових тканин, не допускае травмування новоутворення i обЫменшня слизовог оболонки статевих оргатв пухлинними клтинами, що е важливим для профыактики рецидивгв, а також попереджуе крововтрату i полегшуе проведения темокаутеризацИ' кулътг та накладання швгв нарану.
Ключов1 слова: собаки, транемкивна венерична саркома, рецидив.
УДК 619:617.2-001.5-089.2+617-002:616-074:615.1/.212:636.7
Мысак А.Р., Прицак В.В., Леньо Ю.М.
Львовский националъныйуниверситет ветеринарноймедицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого, г. Львов, Украина
ОСОБЕННОСТИ ХИРУРГИЧЕСКОГО УДАЛЕНИЯ
ТРАНСМИССИВНОЙ ВЕНЕРИЧЕСКОЙ САРКОМЫ У СОБАК
Главным условием при лечении животных, больных спонтанными опухолями, в том числе и трансмиссивной венерической саркомой (TBC) является полное хирургическое удаление новообразования. Однако, практический опыт свидетельствует, что нередко после оперативного удаления опухолей возникают рецидивы болезни. Это во многих случаях связано с некоторыми изъянами проведения операции. Установлено, что рецидивы TBC зачастую возникают в местах операционной раны. Поэтому при выполнении оперативного вмешательства, как альтернативу традиционному способу -наложению прошивной лигатуры на ножку опухоли, удаление опухолей проводили между двумя гемостатическими пинцетами, противоположно
© Мисак А.Р., Прщак В.В., Леньо Ю.М., 2014
245
наложенными под основанием новообразования. Такой способ есть более абластическим, поскольку обеспечивает четкое отограждение опухоли от здоровых тканей, не допускает травмирования новообразования и контаминацию слизистой оболочки половых органов клетками опухоли, что является важным для профилактики рецидивов, а также предупреждает кровопотерю, облегчает проведение термокаутеризации культи и наложение швов нарану.
Ключевые слова: собаки, трансмиссивная венерическая саркома, рецидив.
UDC 619:617.2-001.5-089.2+617-002:616-074:615.1/.212:636.7 Mysak A.R., Pritsak V.V., Lenjo Y.M.
Lviv national university of veterinary medicine and Biotechnologies named after S.Z
Gzhytskyj, Ukraine
CHARACTERISTICS OF SURGICAL REMOVING OF TRANSMISSIBLE VENEREAL SARCOMA IN DOGS
The main condition for the treatment of animals suffering from spontaneous tumors, including transmissible venereal sarcoma (TVS) is the main surgical removal of neoplasm. However, practical experience testifies that often after surgical removal of tumor, the recurrence of the disease is appeared. It is often associated with certain disadvantages of the transaction. It was set up that recurrence of TVS often arise in areas of the operative wound, so when performing surgery as an alternative to the traditional method of overlapping ligatures for pierced leg tumor, tumor removal was performed between two haemostatic forceps, opposite imposed under the base of neoplasm. This method is more ablastic because it provides a clear demarcation of the tumor from healthy tissue, prevents injury neoplasm and tumor seeding of mucosal genital tumor cells, which is important for the prevention of relapse and prevents blood loss and facilitates theme cauterization of stump and suturing the wound.
Вступ. Виршення питань, що виникають у повсякденш клш1чнш практищ за д1агностики та л1кування тварин i3 неоплаз1ями, е на сьогодш одшею з актуальных проблем ветеринарно! медицини. Це стосуеться, в першу чергу, собак, оскшьки новоутворення у них виявляються найчастше i характеризуются значною р1зномаштшстю нозолопчних форм. У структур! онколоНчних захворювань собак найбшьш часто рееструються пухлинш ураження мол очно! залози 42,1 % (34,5 - 51,8 %), новоутворення шюри i пщшюрно! кл1тковини - 27,2 % (20 - 29,7 %) та зовшшшх статевих орган1в -17,2 % (13,1 - 21 %),[3,6 ].
Трансмкивна венерична саркома (ТВС) належить до «сарком м'яких тканин» - злояюсних новоутворень, що уражають мезенх1мальну тканину (в тому числ1 слизов1 оболонки та п1дслизовий шар). Як правило, новоутворення локал1зуються на слизових оболонках зовн1шн1х статевих оргашв як у сук, так i у nciB у вигляд1 розростань грибопод1бно! форми i3 широкою шжкою i нер1вною поверхнею, що нагадуе цв1тну капусту. Внасл1док значно! васкуляризаци нав1ть при незначних травмуваннях пухлини кровоточать. У
246
запущених випадках дшянки пухлин некротизуються. За результатами морфолопчних дослщжень новоутворення належить до злояккних пухлин альвеолярного типу. Така саркома е дуже контагюзною, передаеться живими кл1тинами, що в1дриваються вщ пухлини та ¿мплантуються на слизов1 оболонки здорово! тварини при статевому контакт!. Згщно з повщомленнями [4] даш пухлини не мають тенденци до л1мфо- та гематогенного метастазування, однак ¿мплантацшш метастази можуть траплятися на слизових оболонках ротово! та носово1 порожнини. Враховуючи шлях заражения, хворшть молод1 статевозрш собаки, що ведуть вшьний споЫб життя.
Д1агностують трансмюивну венеричну саркому на основ! клмчних симптом1в, анамнестичних даних, огляду. Приналежшсть до того чи шшого типу пщтверджують пстолопчними дослщженнями.
Трансмкивна саркома статевих оргашв згщно з л1тературними повщомленнями не становить безпосередньо! небезпеки для життя тварин, однак може негативно впливати 1х на загальний стан. Тому л1кування доцшьно розпочинати якнайшвидше. Пухлина чутлива до цитостатиюв (циклофосфану, вшкристину та ш.), але застосування таких препарат1в не дае повного видужання, а тшьки зупиняе рют пухлини. Тому цитостатики використовують найчастше у випадках неможливост1 проведения х1рурпчного видалення або включають у схему комплексного лжування новоутворень як ад'ювантну х1мютерапш.
Враховуючи результати власних дослщжень та даш л1тературних повщомлень, вщм1чено [4], що головною умовою при л1куванш тварин, хворих на пухлини статевих оргашв, в тому числ1 й на трансмкивну венеричну саркому, е повне х1рурпчне видалення новоутворень. Однак практичний досвщ свщчить, що нерщко теля оперативного видалення пухлин виникають рецидиви хвороби. Це в багатьох випадках пов'язано ¿з певними недолшами проведения операци. Зважаючи на це, нами запропонували окрем1 нововведения щодо удосконалення техшчного виконання операци та провели 1х апробацш на собаках ¿з трансмкивною венеричною саркомою.
Метою нашо! роботи було проведения клмко-експериментальних дослщжень, спрямованих на обгрунтування оптим1зовано! техшки операци з видаленню трансмюивно! венерично! саркоми. Основну увагу зосереджено на удосконаленш елемент1в х1рурпчно! операци, використання яких забезпечувало б мммальну травматизацш тканин за радикального оперативного втручання на слизових оболонках статевих оргашв, попереджало 1х контамшацш пухлинними кл1тинами та зменшувало б вщсоток рецедивування пухлин теля операци.
Проведен! дослщження е частиною науково-дослщно! роботи, яка виконувалася впродовж 2006 - 2010 роюв згщно з науковою тематикою кафедри х1рурги Льв1вського нацюнального ушверситету ветеринарно! медицини та бютехнологш ¿меш С.З. Гжицького "Пухлини у тварин, оперативно-пал1ативш методи лжування та заходи реабштацшно! тераш!" (номер державно! реестраци 0108и009941).
247
Матер1ал 1 методи. Дослщження виконували на баз1 кшшк кафедри х1рурги I хвороб др1бних домашшх тварин Льв1вського национального ушверситету ветеринарно! медицини та бютехнологш ¿меш С.З. Гжицького впродовж 2006 - 2010 роюв.
Об'ектом наших дослщжень були 18 собак, з них 7 пс1в та 11 сук, яю надходили у клмку др1бних домашшх тварин кафедри х1рурги для надання доиомоги I проведения л1кування через новоутворення в дшянщ статевих оргашв. Тварини були р1зних порщ, в1ком вщ 3-ох до 10 роюв. Для встановлення д1агнозу враховували анамнестичш даш, результати клш1чного та пстолопчного дослщжень.
Наявний клмчний матер1ал дозволив нам роздшити тварин на дв1 груии вщповщно, провести апробацш запропонованого способу л1кування.
У першш груш, яка була контролем (4 пси \ 5 сук) при оперативному видаленш пухлин було застосовано традицшну методику, яка передбачала екстирпацш новоутворення шляхом накладання противно! л1гатури на шжку пухлини з подальшим видаленням останньо!.
У другш груш, дослщнш (3 пси I 6 сук), видалення пухлин проводили шляхом застосування двох гемостатичних шнцет1в, протилежно накладених на шжку новоутворення (Рис. 1). Вщакання пухлини проводили по нижнш поверхш верхнього тнцета (Рис. 2). Кра! тсляоперацшно! рани, що фжсуються нижшм гемостатичним шнцетом, кооптували шляхом накладання вузлового шва або шва Ревердена, використовуючи кетгут № 3 (Рис. 3,4). Такий споЫб не допускае травмування само! пухлини I обЫменшня И кл1тинами слизових оболонок статевих оргашв, що е важливим для профшактики рецидив1в, а також попереджуе крововтрату та полегшуе проведения темокаутеризаци культ1 I накладання шв1в.
Рис. 1. Накладання на шжку новоутворення гемостатичних пшцет1в
Рис. 2. Видалення (вщсжання) пухлини
248
Рис. 3. Вигляд культ! теля вщежання пухлини.
Рис. 4. Накладання л1гатури на культю.
В цшому у тварин обох груп видалення пухлин проводилося при суворому дотриманш правил абластики та антисептики. Зважаючи на р1зномаштшсть клмчного прояву пухлинного ураження техшка оперативного втручання залежала вщ локал1заци новоутворення та ступеня ураження тканин \ була спрямована на максимальне видалення пухлин в межах здорових тканин. Для повного дотримання правил техшки операцп важливою умовою були повна анестез1я та вшьний оперативний доступ до операцшного поля, що дозволяло свободу проведения машпуляцш. Тому, для кращого доступу до тхви у сук проводили першеотомш, а у пс1в припуцютомш.
Оскшьки за цитолопчною верифжащею, пухлини вщ тварин обох груп належали до злоякюних пухлин, то для попередження вщдаленого рецидивування при л1куванш даних тварин нами застосовано комплексну терапш, яка, поряд ¿з радикальним оперативним втручанням передбачала застосування три курс1в ад'ювантно! х1мютерапп за схемою СУО (циклофосфан-вшкристин-дексаметазон). У випадках виявлення поб1чних ефекпв, обумовлених токсичною д1ею цитостатичних препарата, було проведено реабштацшну терапш.
Результата дослщжень. За загальним станом дослщних тварин нами проводилось постшне спостереження впродовж трьох мкящв теля оперативного втручання та застосування комплексу лжувальних заход1в. Протягом року здшснювався регулярний (один раз на мюяць) контроль за станом пащенпв (табл.1).
Таблиця 1
Результат лжування собак ¡з транемкивною венеричною саркомою
Показник ефективносл лжування
Дослвд (П = 9)
Контроль (П = 9)
загинуло тварин
рецидив у шеляоперацшний перюд рецидив впродовж 12 м1с терапевтична ефективтеть_
0 0 0 100
0 1
1
77 %
249
Зважаючи на те, що характерною особливктю TBC е шфшьтративний picT, а не вщдалене метастазування, то ключовим моментом у виршенш дано! проблеми е все ж таки оперативне втручання, яке передбачае екстирпацш само! пухлини в межах здорових тканин [Матвеев Л.В. , Майфат Н.Г. ]. Враховуючи результата проведених дослщжень та спостережень (табл. 1), нами вщм1чено, що при лжуванш собак ¿з трансмкивною венеричною пухлиною отримано добр1 результати при застосуванш комплексного л1кування, при якому видалення пухлини проводили м1ж двома, протилежно накладеними на шжку новоутворення, гемостатичними шнцетами. Адже, як у тсляоперацшний перюд, так i протягом 12 мюящв спостереження у тварин дослщно! групи рецидив1в та метастаз1в не встановлено. Натомють у двох сук контрольно! групи встановлено рецидив у вигляд1 проростання пухлини в навколишш тканини. У одше! i3 цих тварин протягом трьох мюящв було вщм1чено поширення неопластичного процесу в навколишш тканини вульви, причому проведениям оперативного втручання не вдалося зупинити прогресування процесу. У шшо! суки, окр1м значного пухлинного ураження в дшянщ уретри, були виявлеш тяжепод1бн1 метастази, що поширювались до шийки матки.
Таким чином, за результатами оцшювання проведених нами оперативних втручань встановлено, що для традицшно! методики видалення трансм1сивно! венерично! саркоми, попри широке !! застосування у повсякденнш практиц1, притаманний ряд недолтв. Зокрема, проведения оперативних втручань у собак контрольно! групи засвщчили, що нав1ть за ретельного дотримання заход1в гемостазу при традиц1йному видаленн1 пухлин уникнути об'емно! крововтрати вдаеться не завжди. Причиною цього е надм1рна васкуляризац1я даних пухлин та дшянок !хньо! локал!зацй. Другим недол1ком е травмування пухлини п1д час екстирпаци та контам1нац1я бластними кл1тинами здорових тканин, що призводить до виникнення в подальшому явищ ¿мплантац1йного метастазування. Окр1м цього в1дзначено, що у тварин контрольно! групи, яким оперативне втручання проводили традицшним способом, тсляоперацшний перюд тривав 12 - 15 д1б, а загоення п1сляоперац!йн1о! рани супроводжувалося утворенням масивного рубця, який нер1дко спричиняв звуження просв1ту чи деформац1ю зовн1шн1х статевих орган1в.
HaTOMicTb встановлено, що при видаленн1 трансмюивно! венерично! саркоми у тварин дослщно! групи згщно з запропонованою нами методикою загоення шсляоперацшню! рани проходило впродовж тижня, при цьому вищевказаних ускладнень не спостер1галось.
Таким чином, на пщстав1 отриманих результат1в дослщжень ми клшжо-експерементально обгрунтували доцшьшсть застосування методу накладання двох гемостатичних шнцет1в за виконання бластектомй трансмкивно! венерично! саркоми у собак.
Висновки. 1. За захворювання собак венеричною трансмкивною саркомою доц1льно застосовувати схему комплексного лжування, яке полягае у xipypri4HOMy видаленн1 новоутворення та проведенш три Kypciß ад'ювантно! xiMioTepani! за схемою CVD (циклофосфан-вшкристин-дексаметазон).
250
2. Модифжащя оперативного втручання за венерично! трансмюивно! саркоми полягае у проведенш видалення пухлини м1ж двома гемостатичними шнцетами, попередньо накладеними пщ основою новоутворення. Такий cnoci6 забезпечуе ч1тке вщмежування пухлини вщ здорових тканин, не допускае травмування новоутворення, забезпечуе гемостаз i попереджуе обЫменшня слизово! оболонки статевих оргашв пухлинними кл1тинами, що е важливим для профшактики випадюв шсляоперацшного рецедивування пухлин.
Л1тература
1. Матвеев Л.В. Саркома статевих оргашв собак. / Л.В. Матвеев // Вкник Бшоцерювського державного аграрного ушверситету. Випуск 5, Частина 2. Бша Церква, 1998. - С. 148 - 150.
2. Майфат Н.Г. Оперативное лечение трансмисисвной половой саркоми собак / Н.Г.Майфат, A.C. Шабаева // Проблеми ветеринарного обслуговування др1бних домашн1х тварин". Зб1рник матер1ал1в 3 М1жнародно! науково-практично! конф. Ки!в, 1998, - С. 42 - 45.
3. Мисак А.Р. Пор1вняльн1 аспекти мошторингу неоплаз1й у собак / А.Р. Мисак // Науковий в1сник ветеринарно! медицини: 36. наук праць. - Бша Церква, 2010. Вип. 4 (76). - С. 75 - 80.
4. Онкологические заболевания мелких домашних животных. / Под редакцией Ричарда A.C. Уайта. Перевод с англ. Махиянова Е./. - М: "Аквариум ЛТД" - 2003, - 352 с.
5. Пухлини тварин: етюлопя, патогенез, д1агностика, комплексна терашя. /A.A. Гамота, B.I. Зав1рюха, Я.Г. Крупник, А.Р. Мисак. Льв1в: Галицька видавнича сп1лка, 2007. - 168 с.
6. Трансмкивна венерична саркома собак: поширешсть та шляхи подолання /А.Р. Мисак, H.A. Брода, M.I Рацький, Д.1. Мудрак //«Ветеринарна медицина» М1жвщомчий тематичний ветеринарний зб1рник. Вип. 96. - ННЦ «1нститут експериментально! i кл1н1чно! ветеринарно! медицини, Харюв, 2012. - С. 34 - 36.
Рецензент - д.вет.н., професор Зав1рюха B.I.
251
