CC BY
63
УДК: 619: 616 - 006.04:636.7
Мисак А.Р., канд. вет. наук, доцент © Лье1еський нацюнальний утверситет ветеринарног медицины та бютехнологт
¡мет С.З. Гжицького
ЗАСТОСУВАННЯ КЛШ1ЧНО1 КЛАСИФ1КАЩ1 ПУХЛИН ЗА СИСТЕМОЮ Т^ ПРИ СПОНТАННИХ НОВОУВОРЕННЯХ У СОБАК
Представлено результати мотторингових дослгджень щодо поширення онкологгчних хвороб у собак та проведено анал1з частоти захворюваност1 теарин залежно в1д породи, стат1 та вжу. Зауважено, що застосування, тд час первинного обстеження онкологгчно хворих собак, Мгжнародног клтгчног класифжацп новоутворень за системою ТЫЫ дозволяе отримати об 'ективну клтжо-морфологгчну характеристику виявлених новоутворень та використати отримаш результати дослгджень як при утфжацп статистичних даних по онкологгчних хворобах, так I для планування подальшог тактики щодо визначення необхгдного об'ему д1агностичних дослгджень й лгкувальних заходгв у тварин з пухлинами.
Ключо^^ слова: собаки, новоутворення, клтгчна класифжащя пухлин
Враховуючи поширення, рiзноманiтнiсть клмчного прояву, своерщшсть розвитку i агресившсть впливу пухлин на оргашзм, а також складшсть у дiагностицi i л^ванш можна стверджувати, що онколопчш захворювання вщносяться до числа найбшьш небезпечних патологш людей i тварин i е одшею з найактуальшших проблем як гуманно! так i ветеринарно! медицини. Слщ вщм^ити, що на сьогодшшнш день у гуманнш медициш в галузi онкологи досягнуто значних успiхiв. Зокрема, налагоджено статистику необластичних захворювань, запроваджено стандарти дiагностики та лiкування, яю грунтуються на сучасних досягненнях медично! науки та практики i, що е надзвичайно важливо, розроблено концепцш Загальнодержавно! програми боротьби з онколопчними захворюваннями на 2007-2016 рр., яка передбачае шляхи та способи розв'язання дано! проблеми в Укра!ш.
Немае сумшву, що аналогiчнi питання потребують вирiшення i у вiтчизнянiй ветеринарнш медицинi [1, 2, 3]. Адже, сьогодш у данiй галузi вщсутш узагальненi статистичнi даннi щодо поширення спонтанних пухлин у рiзних вцщв тварин та, практично, не ведуться плановi грунтовнi науковi дослiдження за напрямком ветеринарно! онкологи. За даних обставин, першочерговими кроками мають стати: налагодження облiку та статистики захворюваност свiйських тварин на спонтаннi пухлини, створення в Укра!нi нацiонального репстру онкологiчних хвороб та розроблення й запровадження сучасних стандартiв дiагностично-лiкувальних заходiв iз врахуванням виду тварин, а також нозолопчно! форми та стади розвитку пухлинно! хвороби. Безперечно, проведення таких заходiв мае грунтуватися на принципах
© Мисак А.Р., 2010
170
ушфшованого тдходу ветеринарних фахiвцiв щодо показниюв оцiнки клмчного стану онкологiчно хворих тварин на першому i у наступних етапах дiагностично-лiкувального процесу, а також використання едино! класифжаци i термшологп в ощнщ стадiй розвитку пухлин (ступеня проростання в навколишнi органи й тканини, поширення в органiзмi у виглядi реriонарних i вiддалених метастазiв тощо). До таких принципiв найбшьш адаптованою на сьогоднi е мiжнародна клiнiчна класифiкацiя пухлин за системою ТКМ, яка з успiхом використовуеться в онколопчнш практицi зарубiжних кра!н, у тому числi й у гуманнш медицинi в Укра!ш. Запровадження дано! класифжаци у вiтчизняну ветеринарну практику дозволить лiкарям i науковцям ушф^вати результати власних дослiджень та використати !х як при плануваннi дiагностично-лiкувальних заходiв та передбаченнi прогнозу захворювання, так i для обмiну iнформацiею та взаеморозумiння iз фахiвцями iнших ветеринарно-медичних закладiв.
Враховуючи вище сказане, метою нашо! роботи було встановити частоту поширення онколопчних захворювань у собак, провести мошторинг спонтанних новоутворень, якi найбiльш часто зустрiчаються у повсякденнiй клiнiчнiй практищ, а також на основi клмчно! класифжацп пухлин за системою ТКМ оцiнити тактику лiкування за новоутворень молочно! залози.
Матер1ал та методика дослвджень. Дослiдження проводилися в клмках кафедри хiрургil i хвороб дрiбних тварин ЛНУВМ та БТ iменi С.З. Гжицького впродовж 2000 - 2008 рр. Об'ектом дослщжень були 302 онколопчно хворi собаки, рiзних порiд i статi, вiком вщ 4 мiсяцiв до 16 роюв. Враховуючи вельми значний полiморфiзм спонтанних новоутворень та зважаючи на рекомендаци ВООЗ, що передбаченi у кшшчнш онкологи, пiд час первинного обстеження хворих тварин стандартизащя та репстр неоплазiй здiйснювалися за !х кшшчною характеристикою та анатомiчною локалiзацiею. При оцшюванш ступеня пухлинного ураження тварин нами використано мiжнародну клiнiчну класифжацш пухлин за системою Т№М [4], яка базувалася на результатах клмчного, рентгенологiчного, ультрасонографiчного методах дослiдження, що проводилися до л1кування; а також даних хiрургiчного втручання та пстолопчного дослiдження видалено! пухлини.
Результати дослщжень та Тх обговорення. За перiод 2000-2008 рокiв серед 4168 собак, яким надавалась хiрургiчна допомога в клЫках кафедри ирургл дiагностовано онколопчну патологiю у 302 або 7,24 % тварин. Результати аналiзу показали, що у структур! онколопчних захворювань найбшьшу частку - 127 (42,05%) випадюв становили пухлини молочно! залози. Друге мюце посiдали новоутворення шюри та пiдшкiрно! клiтковини - 82 (27,2 %). Пухлини зовшшшх статевих оргашв, а саме статевого члена, препущального мiшка i сiм'яникiв у самщв та вульви i тхви у самок виявленi у 52 (17,2 %) тварин. У 19 (6,3 %) собак новоутворення локалiзувалися в дшянщ голови та ши! (найчастше в органах ротово! порожнини, рщше - носово! та органах зору й слуху). Новоутворення юсток та суглобiв встановлено у 5 (1,6 %) собак. Неопластичш ураження кровотворно! i лiмфо!дно! тканин
171
(включаючи лiмфосаркому шюри) дiагностовано у 4 (1,3 %) тварин. Пухлини внутршшх оргашв (за умови первинно! лок^заци опуху) - у 13 (4,3 %) собак.
Серед онколопчно хворих тварин - 43 (14,24 %) собаки були метисами та безпородними i 259 (85,76 %) - породистими (представлен 38 породами). Помiж останшх, найбшьша кшьюсть уражень собак пухлинами припадала на пуделiв - 26 тварин (8,6 %), спанiелiв - 25 (8,3 %), стаффордширських тер'ерiв i нiмецьких вiвчарок по 20 (6,6 %) собак, боксерiв i добермашв по 19 (6,3 %) та ротвейлерiв, вiдповiдно 18 (6%). Кшьюсть тварин iнших порiд становила вщ 0,3% до 3,6 %. Зауважено, що в окремих порщ прослщковувалася схильнiсть до ураження певними пухлинами. Так, о^м новоутворень молочно! залози, яю траплялись у собак уах порiд, у пуделiв, спанiелiв, рiзеншнауцерiв, боксерiв, сетерiв, ердельтер'ерiв, фокстер'ерiв, кер^блю тер'ерiв та шар-пе!в перевагу мали пухлини шкiри та пiдшкiрно! клпковини. Для боксерiв, крiм цього, були властивi також ураження органiв ротово! порожнини, кiсток та гемобластози. У скотч-тер'ерiв найчастiше виявляли пухлини оргашв ротово! порожнини. Ураження юсток i суглобiв встановлено у собак великих порщ (кавказька вiвчарка, алабай, ротвейлер, рiзеншнауцер). У безпородних тварин найбшьш часто зустрiчалися новоутворення молочно! залози (18 собак або 41,9%), зовшшшх статевих оргашв (13 або 30,2 %) i шюри (8 або 18,6 %), рщше -пухлини в дшянщ голови й ши! (6,9 %) та шших оргашв (2,3 %). Даш результати дослщжень свщчать, що в цшому захворювашсть безпородних тварин е нижчою вщ середньостатистичних показниюв, о^м випадюв ураження статевих оргашв.
Щодо захворюваностi собак залежно вiд статi, то серед онколопчно хворих тварин самщ становили 35,8 %, а самки - 64,2 % (108 кобелiв i 194 суки). Вищий рiвень захворюваност останнiх був зумовлений частими випадками новоутворень молочно! залози. У цей же час у самщв частше дiагностували неоплазi! шкiри, пухлини в дшянщ голови та внутршшх оргашв.
За вжом собаки були вщ 4 мiсяцiв до 15 роюв (середнiй вiк 8,4 роки). При цьому, серед загально! кiлькостi онколопчно хворих тварин, частка собак, в яких виявлено новоутворення у вщ до двох роюв становила 1,3 %, у вщ 3 - 4 роки - 5,3%, 5 - 6 роюв - 13, 9 %, 7 - 8 роюв - 19,5 %, 9 - 10 роюв - 26,8 %, 11 -12 роюв - 21,9 %, 13 - 14 роюв - 10,6 %, старше 15 роюв - 0,7 %. Як можна бачити, показники захворюваност серед молодих собак та тварин старших 15 роюв е невисокими. Це очевидно можна пояснити, у першому випадку, стшюстю молодого оргашзму до пухлин, а у другому - герiатричним фактором, тобто невеликою юльюстю собак, яю доживають до старечого в^. У цей же час, найвищi показники онкопатологш встановлено у собак вжом вщ 7 до 12 роюв iз шком захворюваност у вщ 9 - 10 роюв. Однак, зважаючи на високу частоту пухлинних уражень у тварин даних вжових категорш, нами зауважена тенденщя до «омолодження» онкологiчних захворювань. Адже, досить помине зростання кiлькостi випадкiв пухлинно! патологи встановлено уже в 3-4 та 5-6-рiчних тварин. Зокрема, у порiвняннi iз показником захворюваностi собак вшом до 2 рокiв, серед перших кшьюсть випадюв неоплазш зросла у 4 ^ вiдповiдно, у
172
дpyгиx - у 2,б paзa. У цей же час, для твapин вжом 7 - В та 9 - 10 pокiв зpостaння числа xвоpиx в кожнш нaстyпнiй вшовш гpyпi, у поpiвняннi з попеpедньою, становило, в сеpедньомy, 1,4 paзa. А сеpед собак стapшиx вiковиx гpyп, навпаки, вiдмiчено зниження показника зaxвоpювaностi.
Встановлено також, що залежно вiд вiкy собак змiн зазнавала i стpyктypa онкологiчниx зaxвоpювaнь. Так, у твapин в пеpiод 3 - б pокy життя, найбшьш часто виявлялися пуэдини шкipи, статевж оpгaнiв, зокpемa тpaнсмiсивнa венеpичнa сapкомa, пyxлини кiсток, дещо piдшими були випадки новоyтвоpень молочно1' залози та шшж оpгaнiв. На 7 - В pоцi життя зpостaння показниюв зaxвоpювaностi було обумовлене бiльш частими випадками неоплaзiй молочно1' залози. За даними pеeстpaцiï xвоpиx собак, тк зaxвоpювaностi (В1 випадок) вiдмiчено сеpед твapин на 9 - 10 pоцi життя. ^и цьому, в дaниx твapин нaйбiльш пошиpеними були пyxлини молочное' залози i шкipи, а також новоyтвоpення в дiлянцi голови та ypaження кpовотвоpноï та лiмфоïдноï тканини. Сеpед бб твapин вiком 11 - 12 pокiв частота ^ояву вищевкaзaниx пaтологiй була дещо нижчою, нaтомiсть pеeстpyвaли бiльшy кiлькiсть твapин iз новоyтвоpеннями шкipи та внyтpiшнix оpгaнiв. Тенденцiю до зниження зaxвоpювaностi на пyxлини вiдмiчено i у 13 - 14 piчниx собак. Сеpед 32 твapин дaноï вiковоï кaтегоpiï неоплaзiï були пpедстaвленi, в основному, новоyтвоpеннями шкipи та молочноï залози.
Як свiдчить клiнiчнa ^а^ика, встановлення пpиpоди неоплaзiй, а саме ïx добpоякiснiсть чи злоякiснiсть та ïx пстогенез е визначальними як у пpогнозi xвоpоби, так i ^и вибоpi лiкyвaльниx зaxодiв та тактики ïx ^оведення. Опиpaючись на pезyльтaти клiнiко-моpфологiчниx дослiджень, отpимaниx в ^оцес обстеження i лiкyвaння 302 онколопчно xвоpиx собак, нами з'ясовано, що у 1В7 (б 1,9%) твapин пуэдини були злоякiсними i у 115 (38,1%) добpоякiсними. Пpи цьому, пеpевaгa пеpшиx над дpyгими була зумовлена частшим встановленням злоякiсного пеpебiгy пaтологiï сеpед пyxлинниx ypaжень молочноï залози, зовнiшнix стaтевиx та внyтpiшнix оpгaнiв, а також 100 % злояюсшстю пyxлинниx ypaжень кiсток та неоплазш кpовотвоpноï i лiмфоïдноï тканин. У цей же час, пеpевaгa добpоякiсниx новоyтвоpень над злоякiсними вiдмiченa лише сеpед пyxлинниx ypaжень голови i шш, а також новоyтвоpень ш^и. I якщо у пеpшомy випадку число зaxвоpювaнь добpоякiсними пyxлинaми пеpевищyвaло злоякiснi в 1,7 paзa, то у дpyгомy -така пеpевaгa була незначною. В цiломy ypaженнiсть собак новоyтвоpеннями знaxодиться в ^ямш зaлежностi вiд вiкy. Так, у твapин вiком до 4 pокiв домiнyють ypaження добpоякiсного xapaктеpy, а сеpед собак стapшиx вiковиx 1руп пеpевaгy в 1,5 - 2,1 paзa мають злоякiснi пyxлини.
Анaлiзyючи pезyльтaти нaшиx дослiджень можна пpослiдкyвaти, що в стpyктypi онкологiчних захворювань у собак найбшьшу частку ypaжень (42,05%) становили неоплазм молочноï залози. Як показали власш клiнiчнi дослщження за дaноï пaтологiï, зовнiшня локaлiзaцiя i достyпнiсть новоyтвоpень для обстеження дозволяють, в бiльшостi випaдкiв, безпомилково встановити попеpеднiй дiaгноз на основi клaсифiкaцiï опyxy за системою TNM
173
до початку л^вання. Так, при первинному обстеженш визначення кшшчно! стади та встановлення анатомiчного поширення пухлинного процесу проводилось нами за трьома компонентами системи TNM, яю визначають: розмiр первинно! пухлини Т (tumor); стан рейонарних лiмфатичних вузлiв N (поёи1ш); вiддаленi метастази М (metastasis) за результатами рентгенолопчних та сонографiчних дослiджень. Результати обстеження собак iз новоутвореннями молочно! залози представленi у таблицi 1.
Як показуе аналiз клiнiчного матерiалу (табл. 1), у 102 або 80,3 % собак нами вiдмiчено ч^ю ознаки неоплазш. При цьому уже при попередньому дослiдженнi мiсцевого процесу можна передбачити характер пухлини. Так, доброяюсними можна вважати пухлини, що е невеликими за розмiрами, повшьно ростуть, не зростаються зi шюрою i е рухомими у вщношенш до глибше лежачих тканин. Критерiями злоякiсностi новоутворень е швидкий рют, вростання пухлини в шкiру i глибше лежачi тканини, розпад пухлини з утворенням виразок i нориць тощо. Тобто, переконливою ознакою злояюсност пухлин е 1хнш розмiр, стутнь проростання в навколишнi органи i тканини, а також поширення в органiзмi у виглядi реriонарних i вiддалених метастазiв.
Таблиця 1.
Класифжащя пухлин молочноТ' залози у собак, дослiджуваних
за системою TN M
Стадш пухлини Т N М Кшьшсть тварин %
1 T1 N0 N1a М0 М0 14 30 11,0 23,6
2 Т0 N1 М0 1 0,8
Т1а,б,в N1 М0 8 6,3
Т2а,б,в N0 N1a М0 М0 3 13 2,4 10,2
3 Т3б,в р1зш вар1анти N М0 24 18,9
Т1-Т2 б,в N16,N26 М0 5 3,9
4 р1зш вар1анти Т р1зш вар1анти N M1 4 3,2
Примггка: Т0 - первинну пухлину не виявлено; T1 - пухлина не б1льше 3 см; Т2 - пухлина величиною 3-5 см в найбшьшому вимгрг; ТЗ - пухлина б1льше 5 см в найбшьшому вимгрг; а -не фжсована, б - фжсована до шк1ри, в - фжсована до м 'язу;
N0 - метастази в регюналъних лiмфовузлах не виявлено; N1 - клтчно виявлеш ураження регiоналъних лiмфовузлiв з одтею сторони; N2 - клiнiчно виявлет ураження регюналъних лiмфовузлiв з двох сторт: а - ураженi лiмфовузли не фжсоваш у навколишнш клiтковинi; б - ураженi лiмфовузли фжсоваш у навколишнш клтковиш i нерухомi;
М0 - немае ознак вiддалених метастазiв; М1 - виявлено вiддаленi метастази.
У цей же час, за результатами клмчного обстеження в 19 (15 %) дослщжуваних собак, нами було дiагностовано гшерплазш МЗ i в 6 (4,7 %) -мастит. При проведенш пальпаци в даних тварин на тлi тютуватого ураження вiдмiчалися дифузш крупнозернист ущшьнення або гроноподiбнi юстозш утворення, яю найчастше охоплювали усю залозисту тканину i рщше тшьки И певну дшянку. Таю ураження були двохстороншми ^або могли поширюватись навпь на ус молочш пакети. Ознаки, за якими проводилась диференщащя
174
гшерплази вщ маститу, полягали у тому, що клмчний переб^ гшерпластичних уражень проходив, практично, iз прихованими симптомами, а мастит характеризувався гострим переб^ом iз пщвищенням не тiльки мiсцево!, а й загально! температури тiла.
Таким чином, при первинному обстеженнi собак, поряд iз захворюваннями молочно! залози, що мали чiткi ознаки новоутворень, нам приходилось мати справу з рiзними патолопями як запального, так i незапального характеру. Вiдомо, що перш^ доволi часто супроводжують розвиток неоплазш або дiагностуються як мастит. Друп, наприклад, гiперплазiя (дисплазiя) вважаються передпухлинними процесами, якi обов'язково призводять до злояюсного новоутворення. Нерiдко вище вказаш патологi! молочно! залози проявляються сукупно, створюючи для лiкарiв-практикiв певнi складност при встановленнi дiагнозу, плануваннi та проведенш лiкування. Наша клiнiчна практика показала, що у таких випадках для оптимiзацi! лiкувально-дiагностично! допомоги та виршенш проблеми облiку та статистики при оцшюванш ефективностi лiкувальних заходiв, уже при первинному обстеженнi онколопчно хворих тварин розподiляти за чотирма клiнiчними групами:
I - тварини з пщозрою на передпухлинний процес або у яких неопластичнi ураження нечiтко диференцiйованi й потребують спостереження, верифiкацi! дiагнозу i вiдповiдного л^вання;
II - хворi тварини з установленим дiагнозом, що потребують застосування спещальних методiв лiкування;
III - практично здоровi собаки, що пройшли радикальне лiкування i не мають ознак, що свiдчать про наявшсть у них пухлини;
IV - хворi з первинно-занедбаним процесом i тi, для яких лiкування виявилося неефективним.
V результат запровадження такого клiнiчного розпод^ при первинному обстеженнi 127 собак, 44 або 34,6 % були вщнесенш до першо! групи, тобто тварин з пщозрою на передпухлинний процес або таких, що потребували верифжацп дiагнозу. У цей же час, клмчно встановлений дiагноз не викликав сумнiву щодо пухлинного ураження молочно! залози у 83 (65,4 %) тварин. Серед яких 79 собак було розподшено до друго! i 4 - до четверто! групи. I якщо для перших вщкритим залишалося лише питання вибору методу лжування, то другi мали занедбаний характер пухлинно! хвороби й на час обстеження були не операбельними (потребували симптоматичного л^вання або неоад'ювантно! хiмiотерапi!).
Як показали результати спостережень, в мiру розвитку пухлинного процесу, а також у залежност вiд результатiв лiкування по кожному пащенту, виникала необхiднiсть у змш клiнiчно! групи. Тому реестрацiя таких змш у картi онкологiчно хворо! тварини дозволила нам отримати об'ективну клмчну iнформацiю та вести !! облiк впродовж перiоду спостереження. Крiм цього, у хворих, що тддавалися хiрургiчному лiкуванню (мастектомi!), остаточний характер чи стадш пухлинного процесу визначали пiсля оперативного
175
втручання i морфолопчного дослщження вилучено! пухлини та лiмфатичних вузлiв. За результатами клiнiко-морфологiчних дослщжень конкретних випадкiв захворювання та узагальненш !х по завершеннi усiх етатв дiагностично-лiкувального процесу серед дослiджуваних собак нами було встановлено в 88 (69,3 %) випадках злояюсний i у 39 (30,7 %) - доброяюсний перебiг патологи молочно! залози.
Таким чином, застосування клмчно! класифжацп спонтанних пухлин дозволило нам отримати статистичш данi щодо частоти поширення новоутворень серед собак залежно вщ породи, статi та вiку, а також ощнити структуру онкологiчних захворювань та видiлити певнi групи тварин з пщвищеним ризиком до спонтанних новоутворень. Крiм цього, використання даного принципу стандартизацп пухлин показало, що уже при первинному обстеженш тварин можна отримати щнну iнформацiю не тшьки щодо клiнiчно! характеристики виявленого новоутворення, а й спланувати подальшу тактику щодо проведення необхщного об'ему дiагностичних дослiджень та л^вальних заходiв. А це, як вщомо, е досить важливим моментом у повсякденнш практицi лiкарiв ветеринарно! медицини.
Лггература
1. Пухлини дрiбних свшських тварин: клiнiка, дiагностика, лiкування / За ред. В.Ф. Чехуна, А.Й. Мазуркевича. - Ки!в, Д1А, 2001. - 164 с.
2.Потоцький М. К. Патоморфолопчна характеристика злоякiсних пухлин собак / М. К. Потоцький, Н. Шувалова, А. Шестяев // Ветеринарна медицина Укра!ни. - 2003. - № 2.- С. 27 - 28.
3. Пухлини тварин: етюлопя, патогенез, дiагностика, комплексна тератя / А.А. Гамота, В.1. Завiрюха, Я.Г. Крупник, А.Р Мисак. - Львiв: Галицька видавнича спiлка, 2007. - 168 с.
4.Owen L.N. TNM Classification of Tumors in Domestic Animals. Geneva: World Health Organization; 1980.
Summary A. Mysak
CLINICAL CLASSIFICATION OF TUMOURS BY SYSTEM OF TNM AT SPONTANEOUS NEW FORMATIONS FOR DOGS
The article deals with the results of monitoring investigation concerning the spreading of oncologic diseases in dogs and it was carried out the analysis of animals morbidity frequency depending on a breed, sex and age. It is noticed that using, during a primary examination of oncologic sick dog. By system of TNM allows International clinical classification of new formations to get objective clinically-morphological description of new formations and to use got results of researches both at standardization of statistical information on oncologic illnesses and for planning of subsequent tactic in relation to carry out necessary volume of diagnostic researches and medical measures at animals with tumours.
Стаття надшшла доредакцИ 2.09.2010
176
