CC BY
132
УДК: 619:618. 19 - 006.06:636.7
Мисак А.Р., к.вет.н., доцент © Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет еетеринарногмедицини та бютехнологт
Iмет С.З. Тжицъкого
ПАТОМОРФОЛОГ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НЕОПЛА31Й М0Л0ЧН01 ЗАЛОЗИ У СУК
У статт1 висвтлено дат патолого-морфолог1чних дослгдженъ пухлинного матер1алу в/д 127 сук гз захворюваннямы молочногзалози. При цъому зроблено анал1з резулътат1в цитолог1чних дослгдженъ, що проводилися на етат дооперацтного обстеження онкологгчно хворых тварин, а також представлено дат х1рург1чного втручання (мастектомп) та результаты тсляоперац1йно!патог1столог1чно1 верифшацп операцтного матер1алу.
Ключое1 слова: собаки, неоплазИ молочног залози, цитолог1чний та гктолог1чний метод дослгдженъ.
Загальновщомо, що д1агностика онколопчних захворювань е вкрай складною, а нерщко \ недешевою процедурою. Адже, для з'ясування характеру неоплазш, встановлення точного д1агнозу та нозолопчно! форми онколопчно! хвороби необхщним е комплексне обстеження тварин вщповщно, проведения цшо1 низки (клмчних, шструментальних, лабораторних, а в окремих випадках \ спещальних) дослщжень. Безперечно, при д1агностищ пухлин результати таких дослщжень е важлив1, однак для встановлення юнцевого д1агнозу прюритет залишаеться за даними патоморфолопчного дослщження. Адже остаточно встановленою вважаеться злояюсна пухлина, яка пщтверджена цитолопчним чи пстолопчним методом дослщження, а сформульований на основ! цього патоморфолопчний д1агноз, вщображае пстолопчний тип новоутворення та стутнь його злоякюносп. I як показуе клмчна онколопчна практика, не володшчи даними м1кроскотчного (цитолопчного \ пстолопчного) дослщження, неможливо встановити точний \ раннш д1агноз на пухлину, призначити вщповщне лжування, визначити об'ем \ стутнь радикальное^ операци та передбачити переб1г \ прогноз хвороби.
Слщ вщм1тити, що на сьогодш у доступнш л1тератур1 не завжди можна вщнайти достатнш об'ем шформацп щодо морфолопчних особливостей новоутворень молочно! залози (МЗ) у собак, рщюсними е й повщомлення щодо дооперацшного встановлення ступеня диференцшвання пухлинних кл1тин та щентифшацп пухлин за пстолопчними типами. Тому, мета наших дослщжень полягала у вивченш д1агностичних можливостей цитолопчного методу за розтзнавання неоплазш МЗ на етат дооперацшного обстеження собак, а також встановлення пстолопчного типу та ступеня злоякюност1 новоутворень за результатами тсляоперацшно! морфолопчно! верифжацп патолопчного матер1алу.
© Мисак А.Р., 2012
182
Матер1ал та методика дослвджень. Пщ час первинного обстеження 127 сук, яю поступали в клмки кафедри х1рургп \ хвороб др1бних тварин ¿з пщозрою захворювання на пухлини, збирали анамнез та проводили клш1чний огляд. На пщстав1 оцшки клмчних симптом1в \ результата рентгено- та ультрасонограф1чного дослщжень онколопчно хвор1 собаки розподшялись залежно вщ кшшчно! стади хвороби згщно критерив м1жнародно! кшшчно! TNM класифжацп пухлин [1 - 3]. Для уточнения д1агнозу та морфолопчно! класифжаци виявлених неоплазш на етат дооперацшного обстеження застосовано цитолопчш дослщження. Анал1зу пщдавався матер1ал пункцшно! бюпси, який було отримано пщ контролем сонографи, а також цитограми видшень ¿з соска, плеврального ексудату та мазки-вщбитки ¿з поверхш пухлин. Пухлинний матер1ал, отриманий теля мастектомп фжсували 10 %-м розчином нейтрального формалшу. Подальшу обробку патолопчного матер1алу виконували за загальноприйнятими методами. Пстолопчш типи визначали за Мжнародною пстолопчною класифжащею пухлин молочно! залози ВООЗ [4]
Результати дослщжень та Тх обговорення. Згщно результата первинного обстеження собак ¿з неоплаз1ями МЗ розподщили, в основному, на дв1 групи. А саме, собак у яких встановлеш кшшчш ознаки неоплазш не викликали сумшву, таких тварин було 102 (80,3 %) та, вщповщно, 25 (19,7 %) собак, у котрих ознаки новоутворень видшялися неч1тко, оскщьки на перший план виступали симптоми, що могли вказувати на запальний характер патологи чи на пщозру розвитку в МЗ передпухлинного процесу. Кр1м цього, за критер1ями клмчно! (TNM) класифжаци пухлин, онколопчно хворих собак розподщили за чотирма категор1ями, кожна ¿з яких вщповщала кшшчнш стади виявлених пухлин, встановленш за розм1рами останшх та ознаками поширення пухлинного процесу в оргашзмг Таким чином, за результатами обстеження дослщних собак на момент поступления у кшшку, нами було виявлено 44 тварини або 43,13 % з I стад1ею, 25 (24,5 %) - зИ, 29 (28,43 %) - зШта 4 (3,9 %) з IV стад1ями розвитку пухлин.
Обстеження собак передбачало не тщьки оцшку клмчних симптом1в та соно- I рентгенограф1чну в1зуал1зацш патолопчних процеЫв, а й морфолопчну класифжацш виявлених неоплазш. Зокрема, для уточнения д1агнозу на етат дооперацшного обстеження, вщ собак ¿з пухлинами, пухлинопод1бними утвореннями чи ущщьненням МЗ вдабрано та цитолопчно дослщжено 214 проб пат матер1алу: у 131 випадку застосовано пункцшну бюпеш, у 56 собак дослщжено видщення ¿з соска, у 5 тварин - плевральний ексудат, у 22 випадках - мазки-вщбитки ¿з поверхш пухлин.
Як показали результати дослщжень та !х анал1з, д1агностична ефектившеть цитолопчного методу е досить високою I становить, в цщому, 96,07 %. При цьому слщ зауважити, що найбщьш шформативними е результати мжроскопи пункцшного матер1алу (таблиця 1), а саме дослщження центрифугата плеврального ексудату та бюпешних астрата. Так, д1агностичну ефектившеть дослщжень плеврального ексудату можна було вважати 100%. Адже, у чотирьох ¿з п'яти дослщжуваних собак виявлено раков1
183
кл1тини, що свщчило про метастазування первинно! пухлини в органи трудно! порожнини. Водночас, в одше! тварини розвиток метастаз1в було виключено. В останньо!, за наявшстю в мазках кл1тинних елемент1в, характерних для запального процесу при вщсутност! атишчних кл1тин, пщтверджено ексудативний плеврит. I якщо вище вказаш дослщження пщтверджували наявшсть чи вщсутшсть метастаз1в, то цитолопчш дослщження бюпсшного матер1алу, отриманого пщ контролем сонографи, дозволили у 98,5% випадюв щентиф!кувати характер морфолопчних змш та провести диференщацш виявлених патолопчних процеав МЗ.
Таблиця 1
Анашз д1агностично1 ефективносп рпннх способ1в цитолоНчного дослщження за щентифжацй' патолопчних змш у молочнш залоз1 (п = 214)
Достджуваний матер1ал (0 й & § 2 <и м а Ее С ш * й. « ¡3 й • 2 и (н О О ч п о х а 1 я Я 15 и к •в е Л ч 2 Результат щентиф1каци морфолопчних змш
доброяшсш пухлини злояшсш пухлини л и со 2 3 <3 '13 Ц § ° § 8 а 3 Ю О запальний процес цитолопчш змши не щентифжовано
к-ть % к-ть % к-ть % к-ть % к-ть %
пункцшний бюптат 131 14 0,7 86 5,7 23 17,5 6 4,6 2 1,5
видшення з соска 56 5 8,9 9 16,1 17 30,3 6 10,7 19 33,9
мазки-ввдбитки з поверхш пухлин 22 - - 7 31,8 - - 12 54,5 3 13,6
плевральный ексудат 5 4 80 - - - - 1 20 - -
Дещо нижчу д1агностичну ефектившсть вщм!чено нами за дослщжень мазюв-вщбитюв з поверхш пухлин та видщень ¿з соска. За мжроскопи цих цитолопчних препарата морфолопчш змши, що вказували на патологш МЗ, було щентифковано у 86,3 % вщповщно, у 66,1 % проб дослщжуваного матер1алу. Низька д1агностична ефектившсть за дослщження видщень ¿з соска, а зокрема щодо виявлення у них ракових клггин, могла бути спричинена вщсутшстю контакту пухлини ¿з протоками залози вщповщно, вщсутшстю атишчних кл1тин в !! секрета У цей же час, отримаш нами даш свщчать, що дослщження секрету е досить шформативними, особливо за диференцшно! д1агностики мастопати та запальних процеЫв.
Як можна бачити з таблиц! 2 така р!зновекторн!сть цитолог!чних досл!джень дозволила нам не тщьки р!зносторонньо оцшити !хню д!агностичну спроможн!сть, а й провести певне узагальнення щодо щентифжаци патолог!чних процес!в та визначити нозолопчну структуру захворювань МЗ.
184
Таблиця 2
Д1агностична ефектившсть цитолопчного методу дослщжень за неопластичних уражень молочно'1 залози у сук (п = 127)_
Характер патологи молочно! Результата цитолопчних досл1джень
залози п, що шдтверджують д1агноз сумтвт
к-ть тварин % к-ть тварин %
доброяшсш пухлини, 14 11,02 - -
в т.ч. ускладнеш: - мастопапею -запаленням 4 3,14
ф1брозно-юстозна мастопапя 19 14,96 - -
запальний процес 3 2,36 3 2,36
злояшсш пухлини, 86 67,71 2 1,57
в т.ч. ускладнеш: - мастопапею - запаленням 9 14 7,08 11,02
Всього 122 96,07 5 3,93
Як видно з таблиц! 2, у дослщжуваному матер1ал1 вщ 86 (67,7 %) тварин, на пщстав1 виявленого пол1морф1зму кл1тин, нами було щентифжовано злояюсш пухлини. В тому числ1 вщм1чено, що у 9 (10,46 %) сук переб1г хвороби проходив на фош мастопати, а у 14 (16,27 %) - пухлинний процес супроводжувався цитолопчними ознаками запалення. В цей же час, у 2 тварин пщтвердження д1агнозу на злояккну пухлину було пщдано пев ному сумшву. Оскшьки, у цитолопчному матер1ал1 виявлено жиров1 кл1тини, а також дещо змшений ештелш, стутнь вираженост1 якого, по вщношенню до нормальних кл1тин органа, не дозволяв трактувати 1х злояюстсть.
Доброякюний характер захворювання МЗ цитолопчно пщтверджено у 36 (28,34 %) тварин. А саме, у цитограмах вщ 14 (11,02 %) сук виявлено ознаки доброяюсно! пухлини, у 19 (14,96%) встановлено ф1брозно-кютозну мастопатш 1, вщповщно, у 3 (2,36 %) тварин запальний процес МЗ. Цитолопчна верифжащя д1агнозу в 3 шших сук мала певш труднощ1, оскщьки, у цих тварин гострий переб1г маститу супроводжувався процесами кктоутворення.
Слщ вщм1тити, що проведения цитолопчних дослщжень передбачало не лише розтзнавання доброяюсного чи злоякюного характеру захворювань МЗ, а й детальне вивчення найбшьш типових морфолопчних змш за даних патологш. При цьому увагу було акцентовано на щентифжацш в дослщжуваному матер1ал1 атипових, пол1морфних кл1тин чи кл1тин з ознаками
185
метаплази, а також встановлення у них вираженост1 структурних змш та ступеня 1х диференцшвання. Адже вщомо, що за результатом встановленого (низького, пом1рного, високого) ступеня диференцшвання кл1тин можна оцшити та передбачити пстогенез новоутворення вщповщно, одержати найдостов1ршш1 данш для прогнозу хвороби й анал1зу вщдалених результата л1кування, а також подальшого життя { здоров'я тварини. Зважаючи на це, при мжроскопи дослщжуваного матер1алу вщ 86 тварин, у яких було щентифжовано злояюсш пухлини, нами встановлено: низькодиференцшований рак у 9, пом1рно-диференцшований у 48 \ високодиференцшований у 17 випадках, що становило, вщповщно, 10,46 %, 55,81% та 19,76%. У 12 цитограмах або 13,95 % випадюв, встановити стутнь диференцшвання пухлинних кл1тин нам невдалось. Оскщьки при дослщженш даного матер1алу переважали кл1тини з ознаками дистроф1чних змш, що ставило пщ сумтв 1х диференцшвання. Тому, щоб не допустити д1агностично! помилки в уЫх випадках незрозумщо! кшшчно! картини та сумтвних даних цитологи, встановлення заключного д1агнозу грунтувалось на пстолопчному дослщжент пухлин теля 1х видалення.
Пщсумовуючи результати цитолопчного дослщження можна вщм1тити, що завдяки застосуванню даного методу нам вдалося не лише дослщити та вивчити характер мюцевих патолопчних змш за неоплазш МЗ у сук, а й провести детальну цитолопчну оцшку виявлених патологш. Таким чином дат, отримаш на етат дооперацшного дослщження стали для нас пщставою для видщення контингенту тварин ¿з дисплаз1ею та пщвищеним ризиком розвитку швазивного раку, а також тварин з високим ступенем ознак злояккно! онкологи. Дотримання такого розподщу е цщком оправдане, оскщьки вщ1грае важливу роль у проведенш подальших д1агностичних та терапевтичних процедур. Наприклад, загально вщомо, що за лкування тварин з I та И клмчною стад1ею пухлин, зазвичай, передбачено х1рурпчне видалення пухлини, яке дозволяе отримати позитивний терапевтичний результат. Проте, як показуе практика, у таких випадках нерщко можна спостер1гати рецидиви хвороби або розвиток метастаз1в. Кр1м цього, не завжди вдаеться спрогнозувати подальший розвиток пухлинного процесу. Тому, у раз1 виявлення в цитолопчному матер1ал1 онколопчно хворих тварин низькодиференцшованих пухлинних кл1тин, яю е ознакою високо! злоякюност1 неоплазп, зобов'язувало нас вносити певш корективи щодо терапевтичних заход1в, застосовувати у таких тварин бщьш радикальний тип оперативного втручання, а також додатков1 методи лжування. У цей же час, защкавлення для нас викликали \ тварини у яких клмчно було класифжовано третю стадш пухлин, а цитолопчно пщтверджено 1х злоякюну природу. Адже ¿з л1тературних даних та власного практичного досвщу вщомо, що л1кування тварин ¿з III стад1ею онколопчного захворювання е найбщьш проблемним, а кнуюч1 способи л1кування не завжди задовольняють очжуваний результат \ часто потребують певного удосконалення.
186
Слщ зауважити, що для вивчення пстогенезу новоутворень, в тому числ1 органно!, тканинно! та кл1тинно! катаплазп та з'ясування бюлопчно! поведшки пухлини, а також для формулювання юнцевого патоморфолопчного д1агнозу I, вщповщно, прогнозування хвороби вкрай важливими е даш пстолопчного дослщження. Це передбачено I в основних правилах м1жнародно! TNM класифжацп пухлин. Згщно яких заключне пщтвердження д1агнозу, в обов'язковому порядку, мае грунтуватися на детальнш морфолопчнш характеристик структури пухлини в уах И аспектах I одним ¿з них е уточнения пстолопчно! форми раку. Тому в процеЫ виконання роботи кожна дослщжувана пухлина була оцшена нами за критер1ями двох класифжацш: клмчно!, що базувалася на даних клмчного й шших метод1в дослщження, що проводилися до л1кування та патопстолопчно! (pTNM), посгарурпчно!, в основу яко! лягли даш х!рурпчного втручання та результати пстолопчного дослщження видалено! пухлини.
На особливу увагу заслуговувала шформащя здобута нами пщ час оперативного видалення пухлин. Так, за патологоанатом1чними змшами у тканинах, нами в процеЫ мастектоми було не лише пщтверджено даш дооперацшного клмчного обстеження, а й проведено уточнения ряду питань, вкрай важливих для штерпретаци патопстолопчного д1агнозу. Зокрема, в1зуально встановлене зростання пухлини ¿з шюрою, а також виявлення виражених, у пор1внянш з анатом1чною нормою, вщхилень макроструктури молочно! залози розцшювалось нами як ознаки шфщьтративного росту новоутворення. При цьому важливим показником швазп слугувала глибина проникнення, тобто поширення такого процесу на сум!жш тканини. Так, охоплення видозмшеною тканиною значного об'ему паренх1ми залози та поширення таких змш поза межами останньо!, а також виявлення метастазних вузл1в чи проростань в навколишшх тканинах, в тому числ1 й в регюнарних л1мфатичних вузлах, свщчили про явний злояюсний характер опуху. Проведения мастектоми дозволило нам не лише конкретизувати топографш пухлинного росту, передуам за локал!защею первинного вогнища та наявност1 чи вщсутност! капсули, а й уточнити клмчну шформацш щодо стану навколишшх тканин, а також оцшити ангюгенез само! пухлини та дщянки в якш виконувалося оперативне втручання. Доречно зауважити, що для новоутворень з шфщьтративним типом пухлинного росту, властивими були ознаки надм1рно! васкуляризаци та штенсивного кровозабезпечення, а саме, розвинешсть густо! с!тки кровоносних судин у п!дшк!рн!й кл!тковин!, !х кровонаповнен!сть, штенсивна васкуляризац!я пухлини та дщянок зрощення останньо! з сум!жними тканинами.
Особлива увага була акцентована нами ! на постх!рург!чне дослщження пухлинного матер!алу. Обстеження кожно! екстирповано! пухлини дозволило нам детально оцшити морфологш новоутвору, а саме: встановити його нативну величину (розм!р), тканинну структуру, кол!р, консистенц!ю тощо. Зокрема, в!дм!чено, що тверда, рщше еластична консистенц!я, горбиста поверхня та вузлуватшть структури, найб!льш характерн! для злоякюних пухлин. Нер!дко на
187
розр1з1 таких (екстирпованих) пухлин можна було спостер1гати дщянки розпаду тканин i нав1ть наявшсть порожнин з некротичним вмютом. Безперечно, даш тако! морфолопчно! характеристики ввдграли важливу роль при встановленш патоморфолопчного д1агнозу. Адже, на п1дстав1 них, в ексцизшному матер1ал1 нами видщялися дщянки з найтиповшими ознаками пухлинного росту ¿з яких I проводився вщб1р шматочюв для пстолопчного дослщження.
Шсляоперацшна патолого-морфолопчна верифжащя ексцизшного матер1алу проводилася вщповщно до М1жнародно! пстолопчно! класифжаци пухлин молочно! залози у собак 1 кшок (ВООЗ, 1999) [4]. Згщно з щею класифжащею вс1 неоплазми МЗ собак розподщяються у 4 групи: злояккш, доброякюш, некласифжоваш пухлини та дисплази. Дотримуючись даного принципу було розподщено I неоплазми, що дослщжувались у нашш робота Так, узагальнеш результати пстолопчних дослщжень ексцизшного матер1алу, який був ввдбраний за проведения мастектоми, представлено у таблиц! 3.
Таблиця 3
. 1атог1столог1чиа характеристика иеоилазш молочноУ залози (n = 127)
Походження Пстолопчний тип пухлини КШЬШСТЬ випадшв, %
Ештетальш пухлини нешф1льтративна карцинома (in situ), в т.ч - пом1рнодиференцшована - високодиференцшована 18 8 10 14,17
складна карцинома, в т.ч - низькодиференцшована - пом1рнодиференцшована - високодиференцшована 29 2 24 3 22,83
проста карцинома, в т.ч -низькодиференцшована - пом1рнодиференцшована - високодиференцшована 27 7 16 4 21,26
Мезенх1мальш пухлини саркома (ф1бросаркома) 10 7,87
Змшаш пухлини карциносаркома 4 3,15
Доброяшсш пухлини ф1броаденома 10 7,87
проста аденома 4 3,15
дисплаз1я 25 19,7
Як можна бачити ¿з таблиц! 3, за результатами пстолопчного дослщження у 88 або 69,3 % тварин встановлено неоплази злояюсно! природи, у 14 або 11,02 % - доброяюсш пухлини i у 25 або 19,7 % випадках -д1агностовано дисплазш. Встановлено також, що у 74 (84,1 %) випадках пухлини МЗ були ештел1ального i, вщповщно, у 28 (15,9 %) шшого походження. Згщно анал1зу пстолопчно! структури неоплазми розподщилися так: нешфщьтративна карцинома in situ - 18 (14,17 %) пухлин, складна
188
карцинома - 29 (22,83%), проста карцинома - 27 (21,26%), саркома - 10 (7,87%), карциносаркома - 4 (3,15 %), доброяюсш пухлини (ф1броаденоми та npocri аденоми) - 14 (11,02 %).
Анал1з даних пстолопчних дослщжень засвщчив, що незважаючи на значну р!зномаштшсть пстолопчних тишв бшьшють злоякюних пухлин можна було вщнести до аденокарцином. Адже у дослщжуваних пстопрепаратах пом1ж гетерогенних пухлинних структур в1зуал1зувалися елементи залозисто! тканини, при чому нерщко з ознаками юстоутворення чи некрозу. Досить часто для пухлин МЗ характерним було поеднання декщькох тишв пухлин чи мжрофокусного пухлинного росту разом ¿з гшерплаз1ею. У таких випадках встановлення д1агнозу проводилось за ознаками переважаючого компоненту. Вщм1чено також, що за визначення первинно! локал1заци пухлинного процесу серед проанал1зованих нами злояккних пухлин найчаст1ше рееструвався протоковий рак (53 випадки або 60,2 %) i р1дше первинн1 ураження спостер1галися у часточках або захоплювали як часточки так i протоки. KpiM цього, можна зауважити, що для бщьшост1 випадк1в протокового та змшаного раку характерним був ¿нф1льтруючий тип пухлинного росту.
Пщсумовуючи результати морфолопчних досл1джень можна зробити висновок, що спонтанш новоутворення МЗ р1зняться не лише кл1н1чним nepeöiroM пухлинного процесу, а й в1др1зняються м1ж собою пстогенезом, великою вар1аб1льн1стю i складшстю цито- та г1стоструктури, а також особливостями виникнення первинного вогнища та локал1заци пухлинного осередку, метастазуванням тощо. Тому, для квал1ф1ковано! ¿нтерпретац11 заключного д1агнозу, в тому числ1 визначення нозолопчно! форми, г1столог1чного типу пухлини i ступеня И поширення в оргашзм1 велике значения мае тюна сп1впраця кл1н1цист1в i патоморфолог1в. При такш сп1впрац1, в обов'язковому порядку повинш бути винесеними на детальне обговорення: дан1 кл1н1чно! класиф1кац1! пухлин за системою TNM та результати цитолопчних досл1джень; ¿нформац1я щодо проведения оперативного видалення пухлини та виявлення патолого-анатом1чних зм1н у тканинах в процес1 мастектом!!; дан1 морфолог1чного обстеження екстирпованого новоутвору; результати г1столог1чних дослщжень, особливо щодо г1столог1чного типу та ступеня злояюсност1 пухлини.
Л1тература
1. Owen L.N. TNM Classification of Tumors in Domestic Animals. Geneva: World Health Organization; 1980.
2. Суховольский O.K. Классификация опухолей домашних животных по системе TNM (методические рекомендации) / O.K. Суховольский, М.А. Забежинский // Санкт-Петербург 1997,- 40 с.
3. Мисак А.Р. Застосування клмчно! класифжацп пухлин за системою TNM при спонтанних новоутвореннях у собак /А.Р. Мисак //Науковий вкник ЛНУВМтаБ iMeHi С.З.Гжицького. Том 12, №3 (45). Частина 1. - Льв1в, 2010. - С. 170 - 176.
189
4. Histological classificacion of mammari tumors of the dog and cat (2nd series) /Eds. Misdorp W., Else R., Hellmen E., Lipscomb T. - Armed Forces Inst. Pathol. in cooperation with Amer. Registry of Pathol. and World Health Organization Collaborating Center for World Reference on Compar. Oncol. - Washington DC, 1999. - 58 p.
Summary
The article deals with the information of pathological and morphological investigation of tumour material from 127 fitches which had the diseases of lacteal gland. Herewith, it was done the analysis of cytological search results, which were carried out at the stage of before operated examination of oncologically sick animals, and it is also presented the information of surgical intervention (mastectomy) and the results of postoperative pathohistological verification of excisional material.
Рецензент - д.вет.н., професор Коцюмбас Г.1.
190
