CC BY
13
Клштна пед1атр1я
УДК 616-053.5:614.87
ФРОЛОВА Т.В., ОХАПК1НА О.В., СТЕНКОВА Н.Ф. Харювський нацюнальний медичний ун/верситет МЕАВЕАСВА О.П.
Нацюнальний науковий центр «Харювський фЬико-технчний iнститут»
ОСОБЛИВОСП ФОРМУВАННЯ ПОПУЛЯЩЙНОГО ЗДОРОВ'Я AiTEÉ У СУЧАСНИХ ЕКОЛОПЧНИХ УМОВАХ
Резюме. У робоmi подан результати анал1зу рiвня популяцшного здоров'я дитячого населення Харшвського регону в сучасних екологiчних умовах. Встановлет особливостi мшерального дисбалансу з тдвищенням накопиченняумовно-токсичнихмiкроелементiв, що вiдображаe впливекологiчнихфакторiв на формування хрошчно'г' соматичног патологи в дитячому вщй Доведена необхiднiсть враховувати по-казники мжроелементного балансу в системi монторингу здоров'я дитячог популяци та застосування iндивiдуальнихзаходiв профлактикирозвитку екозалежног патологи. Ключовiслова: дти, популяцйнездоров'я, мкроелементи.
Полггичш й економiчнi перетворення, що вщ-буваються в Укра!ш, викликають потребу в удоско-налент вмх ланок сучасного життя, у тому чи^ сощально! адаптаци молодого поколшня до життя в сучасних умовах. У цьому плат важливим е ви-ховання гармоншно розвинутих та здорових дггей. Та, на жаль, протягом останшх роыв у нашш кра-1Ш склалася негативна ситуацiя iз станом здоров'я дiтей усiх вiкових груп, що е наслщком сощально-економiчно! перебудови суспiльства, незадовiльних умов життя досить велико! частки населення, не-сприятливого стану навколишнього середовища, що знижуе компенсаторно-пристосувальт можливост дитячого оргашзму та його опiрнiсть до ди рiзних шкiдливих факторiв [1—3].
Мета досл1дження: визначення рiвня популяцш-ного здоров'я дитячого населення Харывського регюну в сучасних еколопчних умовах.
Матер1ал та методи досл1дження
Шляхом експедицшних ви1здiв до оргaнiзовaних дитячих колективiв комплексно обстежено 2600 дггей вiком вiд 8 до 17 роыв; з них 1241 постшних мешкан-цiв м. Харкова та 1359 дггей, якi постiйно проживають у сiльських районах Харывсько! область Вибiр дитячих зaклaдiв для виконання дослщження проводився методом випадково! вибiрки, що дозволило склас-ти репрезентативну вибiрку, яка вiдобрaжaе стан здоров'я дггей у популяци. Розподш на вкхда групи проведено за схемою вшово! перюдизацп онтогенезу людини згiдно з рекомендaцiями МОЗ Укра!ни, а саме: молодший шкшьний (в1д 7 до 12 роыв), стар-
ший шкшьний або шдлгтковий (в1д 13 до 17 роыв) вш. При клiнiчному обстеженi використовували ктшко-анамнестичний метод aнaлiзу з урахуванням даних перинатального анамнезу, скарг пащента та резуль-тaтiв об'ективного обстеження. З метою aнaлiзу стану здоров'я дггей у популяци використовували як дат облшу захворюваност дiтей за зверненням (експерт-на оцшка форми ф. 130/у за спещальною карткою), так i дaнi, отримаш при проведеннi цiльових медич-них оглядiв у межах цього дослшження. Дiти були оглянутi такими фaхiвцями: окулiстом, ортопедом, гастроентерологом, кaрдiологом, психоневрологом.
Для визначення еколопчно! складово! хрошчно! зaхворювaностi дитячого населення регiону проведено дослшження вмiсту умовно-токсичних мшро-елементiв (МЕ) у волоссi дгтей методом гамма-акти-вaцiйного aнaлiзу на ядерному прискорювaчi ПГ-5.
При aнaлiзi результaтiв дослiдження застосову-вали вибiрковi методи з обГрунтуванням репрезентативно! ылькосп спостережень та методи вaрia-цiйно! статистики з розрахунком середшх значень i похибок абсолютних (М ± т) i вiдносних (Р ± т) величин, середньоквадратичного вшхилення (о) з оцiнкою вiрогiдностi за критерiем Стьюдента (1) на рiвнi не менше р < 0,05. Статистичний aнaлiз проведено на пiдстaвi параметричних i непараметричних критерив (критерiй Стьюдента — Фiшерa, Ван дер Вардена та ш.), ймовiрнiсного розподiлу ознак i ко-реляцшного aнaлiзу.
Дослiдження виконaнi з урахуванням мiжнa-родних бiоетичних стaндaртiв про згоду батьыв на участь дитини в комплексному обстеженш.
f^zooejoSêe К^аГТфЗямня
2(37) • 2012
Клтт'чна пед!атр!я
Результати та Тх обговорення
Результати дослiджень свiдчать, що серед дiтей та шдлггшв шкiльного вiку у структурi хрошчно! захворюваностi перше рангове мюце займають па-тологiя ыстково-м'язово! системи i сполучно! тка-нини (55,3 ± 2,8 %); далi йдуть: хрошчна патологiя серцево-судинно! системи (44,3 ± 2,8 %), хронiчнi захворювання шлунково-кишкового тракту (ШКТ) (42,7± 2,8 %), нервово! системи (39,8 ± 2,1 %), за-хворювання ока та його додаткового апарату (38,9 ± 1,9 %), органiв дихання (23,9 ± 2,7 %), сечо-видшьно! системи (20,9 ± 2,4 %) i ендокринна пато-логiя (22,6 ± 2,4 %). Слiд зазначити, що серед умх обстеженних дгтей тiльки 10,9 ± 0,9 % мають задо-вiльний стан здоров'я.
При аналiзi результатiв дослiдження встановле-но, що рiвень загально! хрошчно! захворюваностi за окремими класами хвороб зпдно з МКХ-10 зале-жить вщ вiку та статi дитини (табл. 1).
Залежшсть показникiв поширеност хрошчно! патологи вiд вiку дитини встановлена з боку травно!, ендокринно! i нервово! систем. Так, загальна по-ширенiсть патологи ШКТ вiрогiдно вища серед дь вчаток старшо! вшово! групи порiвняно з молодшою (40,65 ± 2,90 i 48,95 ± 2,65 % вiдповiдно, р < 0,05). Аналопчна залежнiсть встановлена в показниках поширеност ендокринно! патологи, розповсюдже-нiсть яко! серед дiвчаток препубертатного вiку коли-ваеться у межах 22,22 ± 2,50 %, що вiрогiдно нижче, нiж показники дiвчаток старшого шкiльного вiку — 34,62 ± 2,50 % (р < 0,05). Вщмшносп в поширеност патологи нервово! системи встановленi серед групи хлопчиыв iз збiльшенням частоти невролопчно! патологи в молодшому шыльному вiцi порiвняно з хлопчиками старшого шыльного вiку (41,41 ± 3,10 i 34,06 ± 2,70 % вiдповiдно, р < 0,05). Серед шших нозологiчних груп виявляеться лише тенденщя до збiльшення поширеностi захворюваност вщповщ-но! патологи з вшом дитини.
Статевi вiдмiнностi у поширеност хронiчно! патологи встановленi з боку ендокринно! системи на
користь !! переважання у дiвчаток як молодшого, так i старшого шкiльного вiку (р < 0,05).
При аналiзi поширеностi хронiчно! патологи рiзних класiв хвороб за МКХ-10 вiрогiдних вщ-мiнностей залежно вiд мюця проживання дитини встановлено не було (табл. 2). Проте встановлено вiрогiдний зв'язок мюця проживання дитини з окремими нозолопчними формами: сколюз вiдзначався в середньому у 17,63 ± 1,10 % дiтей, практично з од-наковою частотою в хлопчиыв i дiвчаток, i значно частше виявлявся в дiтей, яы проживають у мiстi, на вщмшу вiд дiтей сiльсько! мiсцевостi (20,6 ± 1,8 i 11,95 ± 1,00 % вiдповiдно, р < 0,05). Неврози у ви-глядi нав'язливих рухiв серед дiтей, яы мешкають у мiстi, зустрiчалися в середньому у 11,9 ± 1,0 % при значно бшьш низьких цифрах у сшьсьый мюцевос-т — 5,6 ± 0,6 % (р < 0,05).
Аналiз результапв дослiдження мшроелементно-го складу волосся показав, що мшеральний профiль як умовно здорових дггей, так i дiтей iз хронiчною соматичною патолопею, якi постiйно мешкають у нашому регюш, мае вiко-статевi особливостi вмюту ессенцiальних МЕ (Са, Zn, N1, Rb, I, Мп) та умовно-токсичних МЕ (РЬ, 8г, Zr та Л8), тодi як iншi МЕ не е постiйною складовою мiнерального профiлю дiтей Харкiвського репону. Таким чином, мiнеральний профiль дитячого населення Харывського регiону вiддзеркалюе несприятливе еколопчне становище регiону та створюе умови щодо розвитку рiзноманiт-них захворювань у дитячому вщь
Крiм того, встановлено, що процес формування мшерального профiлю у дiтей 9—17 рошв мае нерiв-номiрний характер iз перiодами зниження або шдви-щення системоутворюючих МЕ та залежить вiд потреби дитини в ессенщальних елементах, що, у свою чергу, створюе передумови до шдвищено! чутли-востi зростаючого органiзму до негативних чинни-кiв навколишнього середовища. Так, у молодшому шкiльному вщ на вiдмiну вiд старшого в^п^чаються вiрогiднi вiдмiнностi в накопиченнi РЬ та 8г в орга-шзм^ що призводить до формування невролопчно!
Таблиця 1. Поширенсть хрон1чно/ захворюваност дитячого населення, Р ± т (%)
Класи хвороб Хлопчики Дiвчатка Усього X
8-12 роюв 13-17 роюв 8-12 роюв 13-17 роюв а а.
Нервовасистема 41,4 ± 3,1* 34,1 ± 2,7* 39,5 ± 2,9 44,2 ± 2,6 39,8 ± 2,1 IV
Система травлення 39,1 ± 3,1 41,9 ± 2,8 40,6 ± 2,9* 48,9 ± 2,7* 42,7 ± 2,8 III
Система кровооб^ 43,7 ± 3,1 43,7 ± 2,8 43,9 ± 3,0 45,9 ± 2,6 44,3 ± 2,8 II
Система оргаыв дихання 25,1 ± 2,9 20,9 ± 2,6 28,3 ± 2,9 21,4 ± 2,5 23,9 ± 2,7 VI
Сечовидтьна система 21,9 ± 2,9 18,7 ± 2,5 20,4 ± 2,8 22,6 ± 2,5 20,9 ± 2,4 VIII
Кютково-м'язова система i сполучнатканина 52,1 ± 3,1 56,7 ± 2,8 54,1 ± 3,0 58,3 ± 2,6 55,3 ± 2,8 I
Око та його додатковий апарат 36,6 ± 2,4 39,6 ± 2,7 37,8 ± 2,6 41,6 ± 2,8 38,9 ± 1,9 V
Ендокринна система 14,3 ± 2,2** 19,2 ± 2,2** 22 2 ± 2 5*, ** 34,6 ± 2,5*, ** 22,6 ± 2,4 VII
Примтки: * — в1рогщн1 вщмшност залежно вд вку д'ией у межах статево1 групи на р'вш не менше р < 0,05; ** — в1рогщн1 вщмшносл залежно в 'щ стат д 'ией у межах в 'щпов 'щно1 в '1ково1 групи на р'тш не менше р < 0,05.
www.pediatric.mif-ua. сот
43
Примтки: * — в1рогщн1 вДмнност залежно вД вку дтей у межах статевЫ групи на piBHi не менше р < 0,05; ** — вiрогДнi вДмiнностi залежно вД стат дтей у межах в 'жово'1 групи на рiвнi не менше р < 0,05.
Клнчна пеШтр!я - 2(37) • 2012
Таблиця 2. Поширенсть хрон1чно/ захворюваност дитячого населення залежно вД м1сця проживання
Нозолопчш групи Д^и, як мешкають ум.Харюв Д^и сшьських райошв Усього
8-13 роюв 14-17 роюв 8-12 роюв 13-17 роюв
Патолопя нервово!' системи, у тому числ ВСД 41,410* ± 3,073 34,060* ± 2,740 39,530 ± 2,959 44,200 ± 2,632 39,800 ± 2,085
Хроычы захворювання шлунко-во-кишкового тракту 39,090 ± 3,044 41,940 ± 2,785 40,650* ± 2,973 48,950* ± 2,649 42,660 ± 2,823
Хроычна патолопя серцево-судинно!'системи 43,670 ± 3,094 43,710 ± 2,799 43,890 ± 3,016 45,960 ± 2,631 44,310 ± 2,835
Хроычна патолопя оргаыв ди-хання 35,070 ± 2,977 30,950 ± 2,609 38,320 ± 2,942 31,410 ± 2,460 33,940 ± 2,702
Хроычы захворювання нирок 31,980 ± 2,909 28,690 ± 2,553 30,450 ± 2,785 32,580 ± 2,484 30,930 ± 2,368
Патолопя кютково-м'язово!' системи 52,060 ± 3,096 56,700 ± 2,818 54,050 ± 3,016 58,330 ± 2,613 55,290 ± 2,838
Патолопя ендокринно! системи 14,290** ± 2,183 19,230** ± 2,224 22,220*, ** ± 2,516 34,620*, ** ± 2,522 22,590 ± 2,387
патологи. Умют РЬ у волоса дггей з патолопею нер-вово'1 системи був в середньому в 3 рази вищий на вщмшу вщ умовно здорових дггей (р < 0,05), а вмют Бг шдвищений у середньому у 2,5 раза (р < 0,05). У старшому шкшьному ввд у дггей з хрошчною сома-тичною патолопею на тлi дисбалансу ессенщальних МЕ i подальшого накопичення умовно-токсичних, якi вiдображають екологiчнi особливостi регiону (РЬ, Бг, Zr, лб), вiдмiчаеться пiдвищений рiвень А1, Сг та Т1, якi е мiнеральним предикторами формуван-ня хронiчних захворювань з боку оргашв травлення (г = 0,81) та ендокринно'1 системи (г = 0,78).
Таким чином, особливостi мшерального дисбалансу iз значним накопиченням умовно-токсичних МЕ вщображають вплив еколопчних факторiв на
Фролова Т.В., Охапкина О.В., Стенковая Н.Ф. Харьковский национальный медицинский университет Медведева Е.П.
Национальный научный центр «Харьковский физико-технический институт»
ОСОБЕННОСТИ ФОРМИРОВАНИЯ ПОПУЛЯЦИОННОГО ЗДОРОВЬЯ ДЕТЕЙ В СОВРЕМЕННЫХ ЭКОЛОГИЧЕСКИХ УСЛОВИЯХ
Резюме. В работе представлены результаты анализа уровня популяционного здоровья детского населения Харьковского региона в современных экологических условиях. Установлены особенности минерального дисбаланса с повышением накопления условно-токсических микроэлементов, что отображает влияние экологических факторов на формирование хронической соматической патологии в детском возрасте. Доказана необходимость учета показателей микроэлементного баланса в системе мониторинга здоровья детской популяции и использования индивидуальных мер профилактики развития экоза-висимой патологии.
Ключевые слова: дети, популяционное здоровье, микроэлементы.
формування хрошчно'1 соматично'1 патологи у ди-тячому вщ, що, безумовно, потрiбно враховувати в системi мониторингу здоров'я дитячого населення та профшактищ розвитку екозалежних захворювань.
Список л1тератури
1. Актуальные вопросы биоэкологии и функциональной экобезопасности / В. Макац, М. Курик, С. Макац [и др.]. — Винница: Пед. университет, 2006. — 360 с.
2. Василенко И.Я. Медицинские проблемы техногенного загрязнения окружающей среды / И.Я. Василенко, О.И. Василенко // Гигиена и санитария. — 2006. — № 1. — С. 22-25.
3. Фролова Т.В., Охапкша О.В. Роль мжроелементного профыю у системi регюнального монторингу здоров'я дитячого населення // Перинатологiя i nедiатрiя. — 2010. — № 3. — С. 66-71.
Отримано 16.02.12 □
Frolova T.V., Okhapkina O.V., Stenkova N.F. Kharkiv National Medical University Medvedeva O.P.
National Scientific Center «Kharkiv Institute of Physics and Technology», Kharkiv, Ukraine
PECULIARITIES OF POPULATION HEALTH FORMING IN CHILDREN AT CONTEMPORARY ECOLOGICAL CONDITIONS
Summary. Results of study of peculiarities of population health in children in current contemporary ecological conditions of Kharkiv region were shown in the article. Features of mineral imbalance with increase of accumulation of conditionally toxic trace elements that reflects the influence of ecological factors on chronic somatic pathology formation in children. The necessity of recording of trace elements balance indices in monitoring system of children's health and usage of individual preventive measures of eco-dependent pathology formation has been proved.
Key words: children, population health, trace elements.
