CC BY
21
УДК 658.27+519.86 Василь Васильович Козик,
канд. екон. наук, проф., Олександр Юршович Емельянов, канд. екон. наук, доцент, Орест Ярославович Колещук Нацюнальний ушверситет "Львiвська полтгехшка"
ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМ1КО-МАТЕМАТИЧНИХ МОДЕЛЕЙ ОЦ1НЮВАННЯ ТЕХН1ЧНОГО СТАНУ ОСНОВНИХ ФОНД1В ПРОМИСЛОВИХ ШДПРИеМСТВ ЗА МЕТОДОМ КАШТАЛ1ЗАЦП
Загальна тенденщя розвитку науково-техшчного прогресу в бшьшосп галузей матер1ального виробництва полягае в поступовому замщенш живо! пращ засобами пращ, зокрема шляхом упровадження заход1в щодо шдвищення р1вня мехашзаци та автоматизацп виробничого процесу. Для переважно! бшьшосп вид1в продукцп така тенденщя вщображаеться у зростанш вартосп основних засоб1в, що припадае на одного роб1тника, тобто у збшьшенш р1вня фондоозброеност пращ, що, у свою чергу, призводить до зростання И продуктивности За таких умов значущють основних виробничих фонд1в як одного з основних фактор1в здшснення виробничого процесу постшно зростае, а, враховуючи, що мехашзащя та автоматизащя виробництва в довгостроковому перюд1 залишаться одними з найбшьш прюритетних напрям1в науково-техшчного прогресу, роль, яку вщграють основш засоби в забезпеченш економ1чного зростання, лише посилюватиметься.
Разом 1з тим ефективнють суспшьного виробництва визначаеться не лише кшьюстю основних засоб1в, яю функщонують у народному господарств1, але I яюсними характеристиками цих засоб1в, ступенем вщповщносп !х сучасним досягненням науки { техшки. Одшею з важливих характеристик основних засоб1в е техшчний стан, який оцшюеться, насамперед, р1внем !х придатносп для подальшо! експлуатацп.
На даний час техшчний стан основних засоб1в багатьох шдприемств Укра!ни е незадовшьним, що виявляеться, зокрема, у наявносп значного р1вня ф1зичного зношення та морального старшня основних
виробничих фонд1в. У зв'язку ¡з цим часто висловлюеться думка про майже повне вичерпання ресурсу основного кашталу в окремих сферах д1яльносп, зокрема в деяких галузях промисловост1, житлово-
комунальному господарсга, транспортнш шфраструктур1, що може мати надзвичайно негативш наслщки. При цьому, як правило, не подаеться кшьюсне ощнювання м1ри такого вичерпання, що базувалося б на певних економ1чних показниках, як характеризують ефективнють використання основних засоб1в.
Питання розкриття сутносп й ощнювання р1вня зношення основних засоб1в знаходяться в пол1 зору багатьох дослщниюв. Так, у робот [1, 39-58] автори видшяють три види зносу обладнання: ф1зичний (часткова або повна втрата обладнанням сво!х початкових техшчних якостей),
функцюнальний (зменшення споживно! привабливосп тих або шших властивостей обладнання, що зумовлено розвитком нових технологш) та економ1чний (втрата вартосп майна внаслщок впливу зовшшшх щодо нього чинниюв). При цьому автори здшснюють детальний анал1з фактор1в, як зумовлюють щ три ви-
ди зношення обладнання, { подають ряд часткових метод1в проведення !х грошово! ощнки.
Методи ощнювання вартост основних засоб1в з урахуванням фактора зносу подаються й у виданнях, присвячених методичному забезпеченню експертного ощнювання майна, зокрема у [2, 279-296; 3, 98-99]. Однак щ методи переважно базуються на витратному шдход1 й
© В.В. Козик, О.Ю. емельянов, О.Я. Колещук, 2011
недостатньо враховують зв'язок мiж змiною вартосп основних фондiв та змiною ефективносп !х експлуатаци протягом перiоду 1х функцiонування.
Докладний розгляд видiв зношування основних засобiв пiдприeмства та факторiв, що 1х зумовлюють, подають автори монографш [4, 5]. При цьому в даних роботах докладно дослщжено змiну техшко-економiчних показникiв експлуатаци основних засобiв пiдприeмства у процес 1х зношування та наведено алгоритми, за якими повиннi дiяти менеджери шдприемства при обrрунтуваннi термiнiв та способiв оновлення його основних засобiв.
Проте, незважаючи на значну кiлькiсть публшацш, присвячених проблемi розробки механiзму оновлення основних засобiв пiдприeмств, iснуe нагальна потреба продовження дослiдження ще1 проблеми, передусiм, у контекстi розгляду ролi показника реального (дiйсного) зношення основних засобiв у процесi розробки ращонально! стратеги своечасного та комплексного оновлення техшко-технолопчно1 бази пiдприемства тощо.
Метою статтi е визначення особливос-тей i формування економшо-математично1 моделi оцiнювання технiчного стану основних фоцщв промислових пiдприемств на основi використання методу каmталiзацп.
Технiчний стан основних засобiв доцiльно трактувати як характеристику !х виробничих можливостей та
експлуатацiйних параметрiв щодо певного базового рiвня цих можливостей та параме^в. Як правило, за такий рiвень приймаеться розмiр виробничих
можливостей та експлуатацшних параметрiв аналогiчних основних засобiв на момент початку !х експлуатаци. Можна запропонувати класифiкацiю показниюв оцiнювання технiчного стану основних засобiв пiдприемства, яка мiстить такi основш групи цих показникiв:
1) часовi показники (зокрема, спiввiдношення мiж фактичним та ефективним термшами експлуатаци основних засобiв та спiввiдношення мiж фактично вiдпрацьованим i максимально можливим за весь перюд експлуатаци
фондом робочого часу роботи основних засобiв у годинах);
2) натуральш показники (зокрема, сшв-вiдношення мiж натуральними обсягами фактично вироблено! продукци та максимально можливим обсягом И виробництва за весь перюд експлуатаци основних засобiв);
3) вартюш показники, як подшяються
на:
а) питомi, тобто розрахованi на одиницю продукци (спiввiдношення мiж величинами собiвартостi одиницi продукци за новими та ддачими основними засобами, сшввщношення мiж цiною одиницi продукци за новими та ддачими основними засобами тощо);
б) потоков^ яю розраховуються на пiдставi даних про грошовi потоки (сшввщношення мiж величинами рiчного прибутку за дiючими та новими основними засобами, сшввщношення мiж сукупним розмiром фактично отриманого прибутку (або чистого грошового потоку) та максимальним сукупним його розмiром за весь перюд експлуатаци основних засобiв тощо);
в) моментш, що розраховуються на пiдставi даних про вартють основних засобiв на певну дату (зокрема, коефiцiенти зношення та придатносп основних засобiв).
Найбшьш зручним та узагальненим методом ощнювання рiвня зношення основних засобiв шдприемств е метод, який базуеться на застосуванш його вартiсноl оцiнки. Основною проблемою, яка при цьому постае, е правильне нарахування амортизацшних вщрахувань на реновацiю основних засобiв, яке б ураховувало реальне зниження величини залишково1 вартостi основних засобiв протягом термiну !х корисно1 експлуатаци. Схему розрахунку залишково1 вартостi та зносу основних засобiв вiдповiдно за !х ринковою та балансовою вартютю наведено в табл. 1. При цьому шд ринковою вартiстю майна розумiемо його вартiсть, за яку можливе вiдчуження об'екта оцiнки на ринку подiбного майна на дату оцшки за угодою, укладеною мiж покупцем та продавцем, пiсля проведення вiдповiдного маркетингу за
засобiв шдприемства базуеться на дохiдному пiдходi до оцiнки майна, а розрахунок балансовое' залишково1 вартостi основних засобiв пiдприемства - на витратному тдходь
Таблиця 1
Розрахунок залишковог вартост1 та зносу основних засоб1в (ОЗ) за гх ринковою й балансовою варт1стю
умови, що кожна зi сторш дiяла зi знанням справи, розсудливо й без примусу.
Отже, як випливае з даних табл. 1, у термшах ощночно! дiяльностi розрахунок ринково1 залишково1 вартостi основних
Види вартосп ОЗ Спосiб розрахунку величини
первiсноl вартосп ОЗ залишково! вартосп ОЗ суми зносу ОЗ
Ринкова Дисконтування чистого грошового потоку вiд експлуатаци ОЗ за весь термш 1'х корисно! експлуатацil Дисконтування чистого грошового потоку вщ експлуатацil ОЗ за весь термш 1'х подальшо! експлуатацil Вщшмання вiд первiсноl вартостi ОЗ 1'х залишково! вартостi
Балансова На основi даних про фак-тичнi витрати на придбан-ня основних засобiв Вiднiмання вщ первiсноl вартостi ОЗ величини 1'х зносу За нормами та методами бухгалтерського або податкового облшу
Дохщний пiдхiд до оцiнюваннi вартосп майна базуеться на капiталiзацi! сподiваного чистого грошового потоку (суми прибутку та амортизацiйних вiдрахувань) вiд його експлуатаци за всiма перiодами (роками) корисного функцюнування даного майна. Таким чином, у даному випадку тд капiталiзацiею слiд розумiти процес установлення вартостi певного майна (зокрема, основних засобiв) за допомогою приведення до даного моменту часу сподiваного потоку доходу за весь перюд його експлуатаци. 1накше кажучи, у контексп цього питання капiталiзацiя являе собою процес визначення вартостi певного майна залежно вщ величини сподiваного потоку доходiв (чистого грошового потоку), який це майно генеруе.
Дослщження вказало на необхiднiсть здiйснення штегрально! оцiнки рiвня зношення основних засобiв пiдприемства, яка б ураховувала змшу основних показникiв 1'х експлуатаци протягом термiну служби. Показником, що вщповщае такiй вимозi, е величина ринково1 вартостi основних засобiв, яка е функщею прогнозних показникiв ефективностi 1'х експлуатаци. За таких умов рiвень зносу основних фондiв може бути обчисленим як вщношення рiзницi мiж ринковою величиною первюно! та залишково! вартостi основних засобiв до величини 1'х ринково! первюно! вартостi.
При цьому всi чинники, що зумовлюють зношування основних фондiв протягом перюду 1'х експлуатаци, можна подiлити на таю групи: чинники, що зумовлюють тенденщю до зниження цш на продукщю; чинники, що зумовлюють тенденщю до збшьшення собiвартостi продукци; чинники, що зумовлюють тенденщю до зменшення обсяпв виробництва продукци в натуральних одиницях вимiру за роками (або шшими перiодами) термiну експлуатаци основних засобiв; чинники, що зумовлюють обмеженють термiну експлуатаци основних засобiв; чинники, що зумовлюють тенденщю до збшьшення ставки дисконту для даного виду основних засобiв протягом перюду 1'х експлуатаци; чинники, що зумовлюють попршення умов оподаткування
господарсько! дiяльностi, яю здiйснюеться з використанням даних основних засобiв; iншi чинники.
При оцiнюваннi рiвня зношення основних засобiв наведенi чинники опосередковано враховуються за формулою Р = (В - В ): В = (В - В • (1 + Е)"1 +
зг ' п зг / п ' п п ' /
+(1 + Е)'-1 -X -
Г<
) : Вп
(1)
1=1(1 + ЕУ
де Р^ - рiвень зношення основних засобiв на початок 7-го року 1'х експлуатаци;
Вп - первюна вартють даного елементу основних засоб1в, грн.;
В^ - залишкова вартють даного елементу основних засоб1в на початок /-го року його експлуатацп, грн.;
Е - ставка дисконту;
Г{ - чистий грошовий потш вщ експлуатацп' даних основних засоб1в в /-му рощ (сума прибутку та амортизацшних вщрахувань), грн.;
Т - кшькють роюв ефективно! експлуатацп' даного елементу основних засоб1в.
Якщо припустити, що якийсь елемент основних засоб1в вщпрацював один р1к, принюши чистий грошовий потш у розм1р1 Г1, то за формулою (1) величина зношення основних засоб1в на початок другого року визначатиметься за таким виразом:
З2 = В - В
2 п п
(1 + Е) + (1 + Е) ■
Г,
(1 + Е)
(2)
= Г1 - Вп ■ Е,
де З2 - величина зношення основних засоб1в на початок другого року !х експлуатацп;
Вп - первюна вартють даного елементу основних засоб1в, грн.;
Е - ставка дисконту;
Г - чистий грошовий потш вщ експлуатацп даних основних засоб1в у /-му рощ (сума прибутку та амортизацшних вщрахувань), грн.
З формули (2) випливае, що у випадку, коли Г1 = Вп ■ Е , зношення основних засоб1в у першому рощ експлуатацп вщсутне. При цьому можливою е I вщ'емна величина зношення основних засоб1в. Такий випа-док постае, якщо виконуеться нер1внють Г1 < Вп ■ Е , тобто чистий грошовий потш у перший р1к експлуатацп' основних фоцщв е меншим за добуток первюно! вартост цих основних засоб1в на ставку дисконту.
Очевидно, що такий випадок не е дуже типовим, але вш може трапитися, якщо на початку перюду експлуатацп основних засоб1в прибуток вщ !х функцюнування е досить малим унаслщок значних поточних витрат, пов'язаних !з поступовим введенням в експлуатащю цих основних фоцщв.
Як випливае з виразу (1), змша р1вня зношення та залишково! вартосп основних засоб1в протягом перюду !х експлуатацп суттево залежна вщ тренду чистого грошового потоку (ЧГП) вщ функцюнування даних основних засоб1в протягом цього перюду. Формал1зований вигляд та параметри такого тренду можуть суттево вщр1знятися за р1зними засобами пращ. Проте можна виокремити два граничних випадки змши ЧГП протягом термшу експлуатацп основних засоб1в:
1) незмшнють розм1ру ЧГП протягом терм1ну експлуатацп основних засоб1в. За таких умов вщбуваеться р1зке зменшення до нульового значення величини ЧГП наприкшщ перюду експлуатацп основних засоб1в;
2) лшшне зменшення величини ЧГП протягом термшу експлуатацп основних засоб1в. За таких умов розм1р ЧГП зменшуеться щороку на одну й ту ж саму величину.
У переважнш бшьшосп випадюв фактичний тренд величини ЧГП протягом терм1ну експлуатацп основних засоб1в буде знаходитись м1ж двома описаними його граничними вар1антами. За таких умов доцшьно зютавити змшу залишково! вартосп основних засоб1в протягом перюду !х експлуатацп за р1зними методами нарахування амортизацп та при використанш з метою ощнювання ще! вартосп методу каштал!зацп (табл. 2).
Таблиця 2
Змта залишковог вартост1 основних засоб1в (ОЗ) протягом пер1оду гх експлуатацп за р1зними методами нарахування амортизацИ' та при використанм
Роки експлуатацп даного елементу Залишкова вартють даного елементу ОЗ на початок року, % до !х первюно! вартосп
За методом прямолшшного За методом нарахування При використанш з метою ощнювання методу каттал1заци
ОЗ нарахування амортизаци у при лшшному зниженш величини ЧГП протягом терм1ну експлуатаци ОЗ
амортизаци в1дсотках до при незмшнш
залишково! вартост ОЗ при квартальнш величин! ЧГП протягом термшу
норм1 амортизаци експлуатаци ОЗ
6%
1 100,0 100,0 100,0 100,0
2 80,0 78,1 84,2 68,7
3 60,0 60,9 65,8 42,5
4 40,0 47,5 44,7 21,9
5 20,0 37,1 23,7 7,5
*Для прикладу приймаемо рiчну ставку д засобiв рiвним 5 рок1в.
Як випливае з даних табл. 2, залишкова вартють основних засоб1в за обома розглянутими методами нарахування амортизаци е близькою до !х залишково! вартост за дохiдним тдходом у випадку незмшност величини ЧГП протягом термшу експлуатаци. Однак, ураховуючи, що даний випадок е граничним, можна зробити висновок про те, що нарахування амортизаци двома розглянутими вище методами завищуе залишкову вартють основних засоб1в пор1вняно з И ринковою величиною (особливо у другш половит перюду !х експлуатаци).
Слщ вщзначити, що збшьшення юлькосп груп основних засоб1в, яке передбачаеться Податковим кодексом, бшьш широка !х диференщащя за термшом корисно! експлуатаци певною м1рою сприятиме бшьш обгрунтованому ощнюванню !х залишково! вартость Проте за будь-якого методу нарахування амортизаци, який не враховуе динамшу фшансових результат1в вщ експлуатаци основних засоб1в, балансова величина ще! вартост апрюр1 не буде дор1внювати ринковш (каштал1зовашй) вартост цих основних засоб1в.
Задля розробки мехашзму реал1заци внутршшх можливостей шдприемства щодо нормал1заци р1вня зношення основних засоб1в доцшьно виокремити два його види:
1) нормальний (припустимий) -максимально можливий р1вень зношення основних засоб1в, за якого тдприемство може забезпечувати просте вщтворення основних засоб1в, використовуючи лише
>нту рiвною 0,1, а термш експлуатацii основних
майбутнш потш амортизацшних вщрахувань на !х реноващю;
2) катастроф1чний - мшмально можливий р1вень зношення основних засоб1в, за якого тдприемство не зможе здшснити нав1ть просте !х вщтворення, використовуючи майбутш потоки свого прибутку й амортизацшних вщрахувань.
Пропонуемо видшити таю похщш р1вш зношення основних засоб1в: низький, величина якого не перевищуе нормальний (припустимий) р1вень зношення; середнщ величина якого перевищуе нормальний (припустимий) р1вень, але е меншою вщ катастроф1чного р1вня зношення основних засоб1в; високий, величина якого дор1внюе або перевищуе катастроф1чний р1вень зношення.
Залежно вщ того, яким е р1вень зношення основних засоб1в на даний момент часу (низьким, середшм чи високим), ди шдприемства щодо нормал1заци р1вня зношення основних фонд1в мають бути р1зними. Якщо р1вень зношення е низьким, то тдприемство для забезпечення простого вщтворення сво!х основних засоб1в може використовувати лише власш амортизацшш вщрахування.
Коли р1вень зношення основних засоб1в е середшм, то тдприемство для забезпечення принаймт простого вщтворення свого виробничого потенщалу мае окр1м амортизацшних вщрахувань використовувати частину майбутнього прибутку з метою реал1заци заход1в щодо оновлення основних фоцщв, { завдання полягае в тому, щоб визначити величину ще! частини прибутку та !! зм1ну в час1.
Якщо ж piвeнь зношeння оcновниx зacобiв e виcоким, то в пiдпpиeмcтвa e двa вapiaнти дiй: aбо iнтeнcифiкyвaти пpоцec вклaдaння влacниx джepeл коштiв в оновлeння cвого в^обничого aпapaтy (y цьому випaдкy piвeнь зношeння з чacом ноpмaлiзyeтьcя зa paxyнок вивeдeння з eкcплyaтaцiï зacтapiлиx оcновниx фондiв, aлe пpоcтого вiдтвоpeння ïx доcягти нe вдacтьcя) aбо, окpiм влacниx джepeл коштiв, залучити тaкож i зовнiшнi джepeлa (зокpeмa, бaнкiвcький кpeдит та додaтковi вжоти y cтaтyтний кaпiтaл пiдпpиeмcтвa) з мeтою фiнaнcyвaння шиpокомacштaбноï пpогpaми оновлeння оcновниx зacобiв
Для визнaчeння пapaмeтpiв
кaтacтpофiчного зноcy оcновниx зacобiв нeобxiдно пepeдyciм ycтaновити, яким чином piвeнь цього зноcy обчиcлюeтьcя в даному конкpeтномy випадку. Пpи цьому можливими e два нaйпошиpeнiшиx випадки:
1) визнaчeння piвня зноcy оcновниx зacобiв за ïx pинковою вapтicтю (як вiдношeння pинковоï вeличини зноcy до pинковоï пepвicноï вapтоcтi оcновниx зacобiв пiдпpиeмcтвa);
2) визнaчeння piвня зноcy оcновниx зacобiв за фактичною тpивaлicтю ïx eкcплyaтaцiï (як вiдношeння фактично вiдпpaцьовaного чacy вiд момeнтy ввeдeння оcновниx зacобiв в eкcплyaтaцiю до тpивaлоcтi ïx eфeктивного фyнкцiонyвaння).
Розгляжмо пepший випадок вимipювaння piвня зноcy оcновниx зacобiв. Тодi пiдпpиeмcтво вcтигнe нaгpомaдити нeобxiднy cyмy коштiв для cвоeчacноï зaмiни даного eлeмeнтy оcновниx зacобiв за paxyнок чиcтого ^ошового потоку вiд його eкcплyaтaцiï ^отягом чacy, що зaлишивcя до ^ипижння фyнкцiонyвaння даного eлeмeнтy, якщо бyдe виконyвaтиcь умова:
В31-(1+Е)т-1+1 = Вп, (3)
дe Вз1 - залишкова вapтicть даного eлeмeнтy оcновниx зacобiв на початок i-го pокy його eкcплyaтaцiï, гpн.;
Е - ставка джконту;
Т - кiлькicть pокiв eфeктивноï eкcплyaтaцiï даного eлeмeнтy оетовнж зacобiв;
Вп - пepвicнa вapтicть даного eлeмeнтy оcновниx зacобiв, грн.
Слщ вiдзнaчити, що piвeнь зношeння оcновниx зacобiв за pинковою вapтicтю Рз, яку обчиcлeно за мeтодом кaпiтaлiзaцiï, визнaчaeтьcя за такою фоpмyлою:
Рзг = i -Вз/Вп , (4)
дe Рз1 - piвeнь зноcy даного eлeмeнтy оcновниx зacобiв на початок i-го pокy з момeнтy початку його eкcплyaтaцiï, за його pинковою вapтicтю,
Вз1 - залишкова вapтicть даного eлeмeнтy оcновниx зacобiв на початок i-го pокy його eкcплyaтaцiï, гpн.;
Вп - пepвicнa вapтicть даного eлeмeнтy оcновниx зacобiв, гpн.
Вiдповiдно вeличинa кaтacтpофiчного piвня зноcy оcновниx зacобiв пiдпpиeмcтвa зпдно з фоpмyлою (3) визнaчaтимeтьcя за таким в^азом:
Ра > i - В3/Вп = i - i/(i +Е)Т-Н\ (5) дe Рк1 - вeличинa кaтacтpофiчного piвня зноcy окpeмого eлeмeнтy оcновниx зacобiв, тобто такого piвня його зноcy, пepeвищeння якого нe дae можливоcтi на^омадити нeобxiднy cyмy коштiв для cвоeчacноï зaмiни цього eлeмeнтy за paxyнок чиcтого гpошового потоку вiд його eкcплyaтaцiï пpотягом ycix pокiв, яю йому зaлишилоcя фyнкцiонyвaти;
Вз1 - залишкова вapтicть даного eлeмeнтy оотовнж зacобiв на початок i-го pокy його eкcплyaтaцiï, гpн.;
Вп - пepвicнa вapтicть даного eлeмeнтy оcновниx зacобiв, гpн.;
Е - ставка джконту;
Т - кiлькicть pокiв eфeктивноï eкcплyaтaцiï даного eлeмeнтy оетовнж зacобiв.
Як показало доcлiджeння, у загальному випадку ж icнye якоюь конcтaнтноï вeличини кaтacтpофiчного piвня зноcy оcновниx зacобiв пiдпpиeмcтвa, тобто навт пpи дyжe виcокомy piвнi ïx зношeння, нaпpиклaд 90%, за швнж умов цeй piвeнь нe e кaтacтpофiчним (для цього Т-i та Е мають бути доcтaтньо вeликими).
Розглянeмо тeпep випадок оцiнювaння piвня зношeння вcieï cyкyпноcтi оcновниx в^обничж фондiв пiдпpиeмcтвa з викоpиcтaнням мeтодy кaпiтaлiзaцiï. З вищeвиклaдeного випливae, що в цьому випадку зношeння оотовнж зacобiв
шдприемства не буде катастроф1чним, якщо виконуватиметься умова:
Вп(])
В~ >У -
(6)
'(1 + ЕУ
де Взс - сукупна залишкова вартють ус1х основних засоб1в шдприемства, грн.;
Вп(']) - первюна вартють основних засоб1в шдприемства, яким залишилося вщпрацювати ] роюв до завершення !х функцюнування, грн.
Нер!внють (6) можна подати в такому екв1валентному виглядк
В > В -У-
зс пс / V
—, (7)
'(1 + Е У
де Взс - сукупна залишкова вартють ус1х основних засоб1в шдприемства, грн.;
Впс - сумарна первюна вартють основних виробничих фонд1в шдприемства, грн.;
Г - частка первюно! вартосп основних засоб1в, яким залишилося вщпрацювати ] роюв, у загальнш величин! первюно! вартост! вс1х основних виробничих фоцщв шдприемства;
Е - ставка дисконту.
Тод1 р1вень катастроф1чного зносу за вс1ею сукупнютю основних засоб1в шдприемства вщповщатиме такш нер!вносп:
г
РКС > 1 -У-1—-, (8)
КС ^(1 + Е)
де Ркс - р1вень катастроф1чного зносу за вс1ею сукупнютю основних засоб1в шдприемства;
Г - частка первюно! вартост! основних засоб!в, яким залишилося вщпрацювати ] роюв, у загальн!й величин! перв!сно! вартост! ушх основних виробничих фонд!в шдприемства;
Е - ставка дисконту.
Очевидно, що шдприемство, яке прагне розвиватися або, щонайменше, не скорочувати обсяг свого виробничого потенщалу, защкавлене в тому, щоб за будь-яких умов не досягнути критичного р!вня зношування сво!х основних засоб!в. 1з ц!ею метою воно мае здшснювати обгрунтовану амортизац!йну пол!тику й ураховувати
необх!дн!сть пер!одичного оновлення основних засоб!в при проведенн! розпод!лу прибутку на нагромадження та споживання.
Таким чином, обгрунтований метод ощнювання р!вня зношення основних засоб!в шдприемства мае базуватися на визначенш !х залишково! вартост! переважно за дохщним п!дходом до !х оц!нки з використанням методу кап!тал!зац!!. З щею метою необх!дн! прогнозн! дан! щодо величини чистого грошового потоку вщ експлуатац!! цих основних засоб!в протягом усього перюду !х функц!онування.
Застосування викладеного шдходу до ощнювання р!вня зношення основних засоб!в ¿з використанням методу кап!тал!зац!! може слугувати фундаментом удосконалення методичних шдход!в до обгрунтування доц!льност! оновлення основних засоб!в та вибору найкращо! форми такого оновлення. 1з щею метою необхщно провести додаткове дослщження законом!рностей, що зумовлюють зм!ну техшко-економ!чних показник!в експлуатац!! основних фонд!в шдприемства, протягом терм!ну !х функц!онування.
Л^ература
1. Гохберг 1.1. Ощнка установок, машин та обладнання: питання ! в!дпов!д!, практикум оц!нки / 1.1. Гохберг, С.1. Щербань. - Льв!в: ЗУКЦ, 2007. - 184 с.
2. Оценка рыночной стоимости недвижимости / В.М. Рутгайзер, А.М. Белокрыс, В.С. Болдырев и др. - М.: Дело, 1998.- 384 с.
3. Круш П.В. Ощнка б!знесу / П.В. Круш, С В. Полщук. - К.: ЦНЛ, 2004. -264 с.
4. Економ!чний виб!р оптимальних технолог!й: мшро- та макроеконом!чн! аспекти: моногр. / Ю. Стадницький, А. Загородн!й, О. Каштанець, О. Товкан. -Льв!в: ЗУКЦ, 2006. - 320 с.
5. Скворцов 1.Б. Ефективн!сть швести-ц!йного процесу: методолог!я, методи ! практика: моногр. / 1.Б. Скворцов. - Льв!в: НУ „Льв!вська полггехшка", 2003. - 312 с.
Надтшла до редакци 29.04.2011 р.
