CC BY
32
УДК 616.248-053.2-073 1ВАНОВА Л.А.
Вищий державний навчальний заклад Укра'ни «Буковинський державний медичний ун'терситет», м. Черывц
ОСОБЛИВОСТ ФЕНОТИПУ ТЯЖКОТ БРОНЖАЛЬНОТ АСТМИ У ШКОЛЯРiВ iЗ СХИЛЬНiСТЮ ДО НАДЛИШКОВОТ МАСИ ТiЛА
Резюме. Одним з аспеклв недостатнього контролю тяжко! бронхiальноi астми (БА) вважаеться !! фенотипова неоднорiднiсть. Хоча взаемозв'язок мiж ожирiнням та БА не викликае сумнiвiв, механизм розвитку цього фенотипу захворювання ще недостатньо вивчений. Метою дослiдження було пщви-щення ефективност базисно! терапИ тяжко! БА в дтей шюльного в<ку iз схильн'1стю до надлишково! маси т'1ла на п'щстав'! анал'зу показниюв контролю, iнфламатометрii та строметричних характеристик. На баз\ пульмонолопчного вiдцiлення обласно! дитячо! клiнiчноi лiкарнi (м. Чернiвцi) обстеже-но18 дтей, схильнихдо надлишково! маси т'1ла, в яких iндекс маси т'1ла перевищував меж\ 95% дов^р-чого iнтервалу (21,7 кг/м2) (I клiнiчна група). Групу контролю сформували 39 хворих на тяжку БА, як не схильнi до надлишково! маси т'1ла. Доведено, що схильн'1сть до надлишково! маси тла в дтей, хворих на тяжку персистувальну БА, негативно впливае на показники досягнення контролю захворювання. Установлена нижча ефективнiсть базисного лiкування в дтей iз схильн'1стю до надлишково! маси т'1ла, що пояснюеться вiрогiдно бiльшою часткою в дашй груп'1 школярiв \з нейтрофльним характером за-палення бронхiв та пперчутлив'1стю дихальних шляхiв до гiстамiну. Ключовi слова: школярi, бронх':альна астма, надлишкова маса тла.
International journal of endocrinology
Эндокринологу от других специалистов
/To Endocrinologist from Other Experts/
Вступ
Контроль бронхiально! астми (БА) вважаеться кшцевою метою терапп [1, 12], водночас щонаймен-ше 10—12 % пащенпв iз БА страждають вщ тяжко! форми захворювання, що не шддаеться контролю, незважаючи на уникнення контакту з тригерними чинниками навколишнього середовища, проведен-ня адекватно! терапп та оптимальне дотримання режиму лшування [1]. Одним з аспекпв недостатнього контролю тяжко! БА вважаеться !! фенотипова неод-норщшсть [6, 8].
Серед рiзноманiтних фенотишв захворювання особливий штерес становить фенотип, що асо-щюеться з надлишковою масою тша хворого [11, 13]. Хоча взаемозв'язок мiж ожиршням та БА не викликае сумнiвiв, мехашзм розвитку цього фенотипу захворювання ще недостатньо вивчений. При-пускаеться, що розвитку БА в оаб iз надлишковою масою тша сприяють багато факторiв. До них мож-на вшнести зниження залишкового функцюналь-ного об'ему легень у зв'язку зi змшою еластичност грудно! кштки, а також звуження бронхiв за рахунок скорочення гладеньких м'язiв дихальних шляхiв, особливо в положенш лежачи на спиш. Крiм того, надлишкова вага сприяе розвитку малоактивно! системно! запально! вшповщ та хрошчного запален-ня бронхiв iз формуванням !х гшерсприйнятливосп
до тригерних стимулiв. В основi цього запалення, ймовiрно, лежить дiя адипошшв, включаючи леп-тин та адипонектин. Виникнення коморбшно! патологи, що пов'язана з ожиршням (езофагеальний рефлюкс, розлади дихання тд час сну, дислiпiдемiя, цукровий дiабет 2-го типу, шдвищення артерiально-го тиску), у кшцевому пiдсумку попршуе перебiг та контроль БА [5, 7].
Мета роботи: шдвищити ефективнють базисно! те-рапи тяжко! БА в дггей школьного вiку iз схильнiстю до надлишково! маси тша на шдставi аналiзу показниюв контролю, шфламатометри та спiрометричних характеристик.
Матерiал i методи
На базi пульмонологiчного вщдшення Обласно! дитячо! клiнiчно! лшарш (м. Чернiвцi) iз дотриман-ням принцишв бiоетики обстеженi 57 дггей, хворих на тяжку персистувальну БА. Дiагноз захворювання та його тяжысть верифiкували на пiдставi чинних нащо-
Адреса для листування з автором: 1ванова Л.А.
E-mail: lorina.ivanova@gmail.com
© 1ванова Л.А., 2015
© «М1жнародний ендокринолопчний журнал», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
Таблиця 1. Показники контролю тяжко'1' бронх1ально1 астми на тлi базисное терапй'
в дтей клiнiчних груп (M ± m)
Кл^чш групи Показники АСТ-тесту, бали Р
До лшування Пюля лiкування
1 12,2 ± 1,1 14,5 ± 1,3 < 0,05
II 14,6 ± 0,8 17,6 ± 1,0 > 0,05
р < 0,05 < 0,05
нальних [4] та мiжнародних [9] регламентувальних до-куменпв. Середш показники iндексу маси тта (1МТ) (маса тiла (кг)/зрют (м2)) в обстежених дiтей становили 20,7 (95% Д1 19,6—21,7) кг/м2. Схильними до надлиш-ково1 маси тта вважали 18 дiтей з 1МТ, що перевищу-вав межi 95% довiрчого iнтервалу (21,7 кг/м2), вони ж сформували I кшшчну групу, решта 39 школярiв увшшли до II клiнiчноï групи. За основними кшшч-ними характеристиками групи були порiвнянними. Так, середнiй вГк школярiв I клiнiчноï групи становив 13,6 ± 0,6 року, у дiтей II клiнiчноï групи — 12,0 ± 0,5 року (р > 0,05); бiльшу половини пащенпв обох груп становили хлопчики (55,5 та 61,5 % у I та II групах вгд-повгдно, р+ > 0,05).
Усi дти отримували еквiвалентний тяжкостi та контролю обсяг протизапального лiкування, що визна-чаеться чинними стандартами надання медично!' до-помоги [4]. Визначення ефективносп базисно'1' терапй' проводили проспективно з штервалом 3 мiсяцi шляхом оцшки показниив контролю над перебiгом захворю-вання з використанням АСТ-тесту. Якщо було покра-щення контролю астми, зростала сумарна ктьисть балiв, а показником задовтьного контролю вважали ктьысть балiв 16 i бiльше [3].
Характер запалення бронхiв визначали за результатами цитолопчного дослiдження шдукованого мокро-тиння, отриманого методом шдукцй' з використанням серiйного розведення гшертошчних розчинiв натрiю хлориду пiсля попередньо!' iнгаляцiï бронхолiтика коротко!' дй' (200 мкг сальбутамолу). Еозинофiльний характер запалення в бронхах дiагностували за наявност в мокротиннi 3 % i бгльше еозинофiльних лейкоципв. У хворих iз меншим вмютом еозинофiлiв у мокротиннi хронiчне запалення дихальних шляхiв розцiнювали як нееозинофгльне [10].
Гiперсприйнятливiсть дихальних шляхiв оцшювали за результатами бронхопровокацiйноï проби з пста-мiном шляхом визначення гшерчутливосп бронхiв до подразника з обчисленням показниив порогово!' кон-центрацй' (ПК20Г) та дози (ПД20Г), а також гшерреак-тивносп дихальних шляхiв, що вГдображали як дозоза-лежну криву (ДЗК) [15].
Для даних, що вщповщали нормальному розподглу, визначали середню арифметичну вибiрки (М), величину стандартного вГдхилення (s) та стандартно!' похибки (m), максимальш та мМмальш значення. Оцiнюючи вiрогiднiсть рiзницi показниыв, вираховували кое-фiцiент Стьюдента (t). За вiрогiдну рiзницю приймали рiзницю при р < 0,05 [2].
Результати дослiдження та ïx обговорення
Установлено, що до початку базисно'1' протиза-пально! терапй' показники контролю в школярiв обох клiнiчних груп вiрогiдно не вiдрiзнялися (табл. 1). Зо-крема, неконтрольованим перебiг виявися у 80 % дггей iз схильнiстю до ожирiння та в 61,1 % представниыв II кшшчно!' групи (р+ > 0,05).
Таким чином, досягнення задовтьного контролю було вiрогiдно швидшим у дiтей без схильност до над-лишково! маси тта, шж у школярiв iз схильнiстю до повноти. Зокрема, на rai тримюячно!' базисно! терапй' в I ктшчнш групi частка пащентав iз неконтрольованим перебiгом виявилася вiрогiдно бiльшою (66,7 %), ашж серед пред ставников групи порiвняння (33,3 %, рф < 0,05).
Враховуючи, що основними феноменами БА вва-жаються гiперсприйнятливiсть бронхiв та ix запалення, доцiльним вважалося з метою пошуку пiдГрунтя вияв-лених особливостей досягнення контролю та напрямiв ïx корекцй' визначити та проаналiзувати лабораторш та функцiональнi показники, що вГдображають вказанi xарактернi особливостi.
За результатами цитолопчного аналiзу шдуковано-го мокротиння встановлена дисощащя мiж вiдносною ктьыстю нейтрофiльниx та еозинофiльниx грануло-цитав у дiтей клiнiчниx груп. Так, у дггей iз сxильнiстю до надлишково!' маси тiла середня ктьысть еозино-фшв iндукованого мокротиння виявилася дещо ниж-чою (4,5 ± 1,1 %), шж у груш порГвняння (7,5 ± 2,0 %, р < 0,05), водночас у представниыв I групи вГдмГча-лася деяка тенденщя до нейтрофiльозу (61,0 ± 8,2 %) порГвняно Гз школярами без схильност до повноти (54,7 ± 3,6 %, р < 0,05). СлГд вГдзначити, що яысш показники варГантав запалення засвгдчили вГропдно бгль-шу частку дггей Гз нееозинофгльним характером запалення в I кшшчнш груш (70 %), шж серед школярГв без схильност до надлишково!' маси тта (26,4 %, р+ > 0,05).
Осыльки еозинофтьш гранулоцити е мшенню впливу шгаляцшних глюкокортикостерощв — голов-них компоненпв протизапального лГкування [14], саме тенденщя до нейтрофгльозу та нижчий вмют еозино-фшв шдукованого мокротиння в дггей Гз схильшстю до надлишково!' маси тта можуть певним чином поясню-вати нижчу ефектившсть базисно'1' терапй' в представниыв I ктшчно!' групи, що вгдображаеться на показни-ках гшерсприйнятливосп бронхов (табл. 2).
Виявлена тенденщя до виражешшо'1' гшерсприй-нятливосп бронхГв у школярГв Гз схильшстю до по-
Таблиця 2. Показники пперсприйнятливост/ бронх'в у школяр1в кл'/н '/чних груп (М ± m)
Кл^чш групи ПК20Г, мг/мл ПД20Г, мг ДЗК, ум.од.
1 0,38 ± 0,08 0,09 ± 0,02 2,39 ± 0,09
II 0,67 ± 0,18 0,14 ± 0,04 2,37 ± 0,11
р < 0,05 < 0,05 < 0,05
вноти шдтверджуеться Bipor^HO бтьшою часткою пащентав i3 тяжкою гшерчутливютю дихальних шляхiв до гiстамiну (ПК20Г < 0,5 мг/мл) серед представниыв I клшчно! групи (72,7 %), шж серед дiтей без схильност до надлишково! маси тiла (12 %, р+ > 0,05).
Висновки
1. Схильнють до надлишково! маси тла в дiтей i3 фенотипом тяжко! бpoнхiальнo! астми негативно впли-вае на показники досягнення контролю захворювання.
2. Нижча ефективнiсть базисного лшування в дiтей i3 схильнютю до надлишково! маси тiла може бути пояснена вipoгiднo бтьшою часткою в данш гpупi шко-ляpiв i3 нейтpoфiльним характером запалення бpoнхiв та тяжкою гiпеpчутливiстю дихальних шляхiв до пста-мiну.
Перспективи подальших дослщжень полягають у пopiвняльнiй oцiнцi базисного лiкування в дггей iз наявнiстю та вiдсутнiстю схильност до надлишково! маси тiла та обГрунтування його корекци з урахуван-ням виявлених клiнiчних i патoфiзioлoгiчних особли-востей захворювання.
Список лiтератури
1. Безруков Л.О. Оnmuмiзaцiя менеджменту 6poHxiaMbHoi астми в школярiв i3 використанням стерогдозбережувальног терапи/Л.О. Безруков, У.1. Марусик, Л.1. Гаватюк//Буко-винський медичний вкник. — 2011. — Т. 15, № 4. — С. 157-159.
2. Бюстатистика / За ред. проф. В.Ф. Москаленка. — К. : Книга плюс, 2009. — 184 с.
3. Огородова Л.М. Тест по контролю над астмой у детей (Children Asthma Control Test) — современный инструмент оценки контроля над бронхиальной астмой у детей, соответствующий новой концепции GINA 2006/Л.М. Огородова, Е.Л. Тимошина // Педиатрическая фармакология. — 2006. — № 3. — С. 39-43.
4. Про затвердження та впровадження медико-техноло-гiчних документiв 3i стандартизаци медичног допомоги при
6poHxiaAbHÍü acmMi [Електронний ресурс]: Наказ МОЗ Украг-ни eid 08.10.2013№ 868//www.document.ua
5. Сорокман Т.В. Антропометричт стандарти та клтч-Hi особливостi ожиртня в дтей / Т.В. Сорокман // Мiжна-родний ендокринологiчний журнал. — 2014. — № 8. — С. 25-28.
6. Уманець Т.Р. КлЫжо-анамнестинш особливостi фено-титв бронхiальноí астми у дтей/ Т.Р. Уманець//Перинато-логiя та nедiатрiя. — 2011. — № 2. — С. 69-71.
7. Яшина Л.А. Бронхиальная астма у больных с ожирением — особый фенотип заболевания /Л.А. Яшина, С.Г. Ищук // Астма та алергiя. — 2011. — № 4. — С. 46-49.
8. Carolan B.J. Clinical phenotypes of chronic obstructive pulmonary disease and asthma: recent advances / B.J. Carolan, E.R. Sutherland // The Journal of Allergy and Clinical Immunology. — 2013. — Vol. 131, № 3. — P. 627-634.
9. Global strategy for asthma management and prevention, Revised 2014 [Електронний ресурс] / J.M. FitzGerald, E.D. Bateman, J. Bousquet [et al.]// www.ginasthma.org
10. Lemiere C. The Use ofSputum Eosinophils in the Evaluation of Occupational: Use of Sputum Eosinophils as Early Markers for Occupational Asthma or as Prognostic Factors in Subjects with Occupational Asthma Removed/ C. Lemiere // Curr. Opin. Allergy Clin. Immunol. — 2004. — Vol. 4, № 2. — P. 22-26.
11. Lugogo N.L. Does obesity produce a distrinct asthma phenotype? / N.L. Lugogo, M. Kraft, A.E. Dixon // J. Appl. Physiol. — 2010. — Vol. 108. — P. 729-734.
12. Managing asthma patients: which outcomes matter? / A.P. Greening, D. Stempel, E.D. Bateman [et al.] // European Resp. Rev. — 2008. — Vol. 17. — P. 53-61.
13. Obesity and asthma. A specific phenotype? / A. Lessard, H. Turotte, G. Cornier[etal.]//Chest. — 2008. — Vol. 134. — P. 317-323.
14. O'Connell E.J. Optimizing inhaled corticosteroid therapy in children with chronic asthma / E.J. O'Connell // Pediatric Pulmonology. — 2005. — Vol. 39, № 1. — P. 74-83.
15. Turner S. W. Determinants of airway responsiveness to histamine in children/S.W. Turner, L.J. Palmer, P.J. Rye//Eur. Respir. J. — 2005. — Vol. 25. — P. 462-467.
Отримано 05.08.15 Ш
Иванова Л.А.
Высшее государственное учебное заведение Украины «Буковинский государственный медицинский университет», г. Черновцы
ОСОБЕННОСТИ ФЕНОТИПА ТЯЖЕЛОЙ БРОНХИАЛЬНОЙ АСТМЫ У ШКОЛЬНИКОВ СО СКЛОННОСТЬЮ К ИЗБЫТОЧНОЙ МАССЕ ТЕЛА
Резюме. Одним из аспектов недостаточного контроля тяжелой бронхиальной астмы (БА) считается ее фенотипиче-ская неоднородность. Хотя взаимосвязь между ожирением и БА не вызывает сомнений, механизм развития этого фенотипа заболевания еще недостаточно изучен. Целью исследования было повышение эффективности базисной терапии
тяжелой БА у детей школьного возраста со склонностью к избыточной массе тела на основании анализа показателей контроля, инфламатометрии и спирометрических характеристик. На базе пульмонологического отделения Областной детской клинической больницы (г. Черновцы) обследовано 18 детей, склонных к избыточной массе тела, у которых ин-
декс массы тела превышал пределы 95% доверительного интервала (21,7 кг/м2) (I клиническая группа). Группу контроля сформировали 39 больных тяжелой БА, не склонных к избыточной массе тела. Доказано, что склонность к избыточной массе тела у детей, больных тяжелой персистирующей БА, отрицательно влияет на показатели достижения контроля заболевания. Показана более низкая эффективность бази-
сного лечения у детей со склонностью к избыточной массе тела, что объясняется достоверно большим количеством в данной группе школьников с нейтрофильным характером воспаления бронхов и тяжелой гиперчувствительностью дыхательных путей к гистамину.
Ключевые слова: школьники, бронхиальная астма, избыточная масса тела.
Ivanova L.A.
State Higher Educational Institution «Bukovinian State Medical University», Chernivtsi, Ukraine
FEATURES OF SEVERE BRONCHIAL ASTHMA PHENOTYPES IN SCHOOL-AGE CHILDREN
PREDISPOSED TO OVERWEIGH
Summary. One of the aspects of inadequate control of severe bronchial asthma (BA) is its phenotypic heterogeneity. Although the relationship between obesity and BA is certain, the mechanism of this phenotype of the disease is poorly understood. The objective of the study was to improve the efficiency of basic treatment for severe BA in school-age children predisposed to overweight based on an analysis of indicators of control, inflammatometry and spirometric characteristics. In a pulmonary department of regional clinical hospital (Chernivtsi), there were examined 18 children predisposed to overweight, whose body mass index exceeded the limits of 95%
confidence interval (21.7 kg/m2) (I clinical group). Control group consisted of 39 patients with severe BA, who are not predisposed to overweight. It is proved that a predisposition to overweight in children with severe persistent BA adversely affect the indicators of achieving disease control. The lower efficacy of basic treatment in children predisposed to overweight is established that is due to a significantly greater share of school-age children with neutrophilic nature of bronchia inflammation in this group and airway hypersensitivity to histamine.
Key words: school-age children, bronchial asthma, overweight.
