CC BY
53
52
Украгнський нейрохгрурггчний журнал, №4, 2008
УДК 616.721.1-007.43-036.65:616.711.6
Особливост д1агностики рецидив1в гриж1 м1жхребцевих дисшв у поперековому вщд^ хребта Дикан I.M., Сроштн O.A., Рябтт О.В.
1нститут нейрох1рургп iM. акад. А.П. Ромоданова АМН Украши, м. Ки'1в ДУ «Науково-практичний центр променевоК дiагностики АМН Украши», м. Ки'Кв
Шд час обстеження пащенлв з рецидивом гриж1 диска шсля xipypri4Horo лшування вико-ристовують велику кiлькiсть MeTOäiB. Проте, найбшьш iнфopмативним методом нeйpoвiзyалiзацii як методом вибору при обстеженш пацiGнтiв з рецидивом клШчних пpoявiв пiсля використання дискектомп, е магнiтopeзoнансна тoмoгpафiя (МРТ) з шдсиленням шляхом внyтpiшньoвeннoгo введення препарапв на oснoвi гадoлiнiю. При розшзнаванш пiсляoпepацiйних патoлoгiчних змiн лшар мае бути oбiзнаний щодо симптoмiв, характерних для ранньо! та шзньо! фаз шс-ляoпepацiйнoгo пepioдy
Ключовi слова: поперековий в1ддш хребта, грижа мгжхребцевого диска, рецидив, методи дгагностики.
Частота виникнення peцидивiв гpижi мiжхpeбцeвoгo диска пiсля дискектомп становить вщ 5 до 15% [7-14]. Основними клiнiкo-дiагнoстичними кpитepiями рецидиву гpижi мiжхpeбцeвoгo диска у поперековому вiддiлi хребта у пащента, pанiшe оперованого з приводу гpижi диска, е поновлення болю, що ippадiюе у нижню юнщвку та супровод-жуеться симптомами натягнення коршця в пoеднаннi з шшими ознаками кoмпpeсiйнo-iшeмiчнoi радикуло-патп. Пoдiбнi клiнiчнi симптоми можуть бути також зyмoвлeнi рубцево-спайковим процесом (перидураль-ним фiбpoзoм). Проведення за таких ситуацш тiльки спирально! КТ, мiелoгpафil або мiелoгpафп/KТ не дае можливоси чiткo обстежити уражений сегмент. Зазначеш методи не досить чyтливi та спeцифiчнi для виявлення мopфoлoгiчнoгo субстрату шд час проведення дoслiджeння з приводу рецидиву гpижi на рашше оперованому piвнi. Зокрема, за даними мiелoгpафil з КТ або без тако! не можна poзпiзнати piзницю мiж рубцем та рецидивом гpижi диска. Bчeнi намагалися poзpiзнити pyбцeвi змiни та рецидив гpижi диска за даними КТ сканування шляхом виз-начення контуру дефекту, деформацп дурального мшка та iнших паpамeтpiв [4]. Проте, цi ознаки не були досить спeцифiчнi та дoстoвipнi за наявнoстi або вiдсyтнoстi рецидиву гpижi диска.
Стандартом дiагнoстики за таких ситуацш е МРТ поперекового вщдшу хребта, з подальшим ретельним аналiзoм отриманих даних у Т1- та Т2-режимах.
Нepiдкo компремуючий субстрат, який трак-тують як рецидив гpижi мiжхpeбцeвoгo диска, виявляеться на операцп рубцево-спайковим конгломератом [16, 17]. Помилки можуть бути пов'язаш з близькою за штенсившстю характеристикою сигналiв вiд зазначених утворень.
Матерiали i методи дослiдження. Проведене комплексне обстеження 83 пащенпв, pанiшe оперо-ваних з приводу гpижi мiжхpeбцeвoгo диска у поперековому вщдШ хребта, якi повторно, в piзнi строки пiсля першо! операцп звернулись по допомогу зi скаргами на поновлення болю, що ippадiюе у нижню юнщвку та супроводжуеться вираженими ознаками натягнення коршця. Жшок — 32, чоловШв — 51, вш хворих на момент виконання повторно! операцп вщ 27 до 64 роюв, у середньому 44 роки. Вы пацiенти потребували спостереження, як мШмум, протягом 1 року, були рашше опероваш з приводу гpижi
диска на piзнoмy piвнi поперекового вщдшу хребта, рецидив захворювання виник у piзнi строки. Грижа диску м^тилася на piвнi LIII-LIV в 1 хворого, LIV-Lv — у 37, LV-SI — у 45. З моменту пoпepeдньoi операцп минуло вщ 1 до 72 м^, у середньому 20,2 мiс. В уых пацiентiв пiд час операцп верифшований рецидив гpижi на рашше оперованому мiжхpeбцeвoмy диску. Bсiм хворим проведена оглядова спoндилoгpафiя (у 14 — з функцюнальними пробами), МРТ з контрастним шдсиленням. Аналiз результаив МРТ здiйснювали в peжимi Т1- та Т2-зважених зображень в саптальнш та аксiальнiй пpoeкцiях, до та шсля внутршньовенного введення паpамагнiтних контрастних речовин.
МРТ проводили з використанням томографа, напружешсть поля 1,5 Тесла. Дoслiджeння виконували за допомогою спiнальнoi котушки. Стандартний протокол досл^ження включав нативнi Т2- та Т1-зважеш зображення в саптальнш проекцп, Т2-зважeнi зображення в акыальнш проекцп. Контрастний препарат на oснoвi гадoлiнiю в кoмплeксi з димeтилтpiалiнпeнтаoцтoвoю кислотою (Gd-ДТПА) вводили внyтpiшньoвeннo струминно в дoзi 0,2 ммоль (0,1 мл) на 1 кг маси тша пащента. МРТ проводили безпосередньо шсля введення контрастного препарату; при цьому одержували Т1-зважеш зображення з усуненням МР сигналу вщ жиру в саптальнш та акыальнш проекщях.
Результати та Кх обговорення. За даними оглядово! спoндилoгpафii в уых хворих виявлеш пiсляoпepацiйнi змiни у виглядi зменшення висоти мiжхpeбцeвих дисюв на piвнi втручання та дефекти дуг хребщв за !х частково! peзeкцii. У 74 (89%) хворих з рецидивом гpижi диска вiзyалiзoванi дефекти дуг piзнoгo ступеня шсля аркотомп, у 4 хворих з рецидивом гpижi диска та pадикyлoiшeмiчним синдромом — ознаки нeстабiльнoстi у рашше оперованому сегмент^
Пiд час обстеження пащенив з приводу рецидиву гpижi диска пiсля хipypгiчнoгo лшування використовують числeннi методи. Проте, найбшьш шформативним методом нeйpoвiзyалiзацii, що використовують як метод вибору при обстеженш па^енив з рецидивом кл^чних симптoмiв пiсля дискeктoмii, е МРТ з шдсиленням шляхом внутршньовенного введення препара^в на oснoвi гадoлiнiю [2]. Можливоси обстеження, що
включають усунення сигналу В1д ешдурального жиру, Т2-зважене турбо-сп1н ехо, турбо 1нверс1ю-в1дновлення з усуненням сигналу в1д спинномозково! р1дини, 1нверс1ю в1дновлення з коротким Т1 значно п1двищують чутлив1сть 1 специф1чн1сть цього методу нейров1зуал1зац1! [2, 3, 11, 15]. Б1льш1сть л1кар1в погоджуються, що оптимальною умовою е проведення досл1дження безпосередньо п1сля введення контрастно' речовини, оск1льки максимальне '' накопичення рубцево-зм1неною тканиною спостер1гають протягом перших 5 хв п1сля введення; при в1дстроченому досл1дженн1 можна побачити п1дсилення диска [2, 18-22]. При розп1знаванн1 п1сляоперац1йних патолог1чних зм1н л1кар мае бути об1знаний щодо ознак, характерних для раннього та п1знього п1сляоперац1йного пер1оду. Звичайн! п1слядискектом1чн1 ознаки можуть бути помилково прийнят1 за рецидив або диск, що залишився [23,24]. В ранньому (до 6 м1с) п1сляопера-ц1йному пер1од1 за даними МРТ виявляли сигнал ви-соко' 1нтенсивност1, що поширювався в1д драглистого ядра до м1сця розриву волокнистого к1льця (особливо пом1тного у строки до 2 м1с). Волокнисте к1льце типово г1пер1нтенсивне, а драглисте ядро — г1по1нтенсивне. Прост1р диска зменшений за висотою у 89% спосте-режень (рис. 1). Зм1ни замикальних пластин та т1ла хребц1в у вигляд1 слабого сигналу в Т1-режим1 та ви-сокого сигналу в Т2-режим1 св1дчили про асептичне запалення та набряк п1сля зд1йснення дискектомИ. П1дсилення в1зуал1зац1' нервового кор1нця при ви-користанн1 гадол1н1ю вважали нормальною реакц1ею на 1нваз1ю, що зникае до 6 м1с [2, 6, 25].
Виражен1сть п1сляоперац1йних зм1н залежала також в1д обсягу виконаного оперативного втручання, поширеност1 флавектом1' та додатково' резекцИ к1сток. Накопичення контрастно! речовини фасетковими суглобами проявлялося як локальна реакц1я на дисекц1ю, що тривала понад 6 м1с п1сля операцИ у 74% обстежених пац1ент1в. Патолог1чн1 зм1ни в передн1х в1дд1лах еп1дурального простору (рис. 1, 2), що в1дображають мас-ефект, св1дчили про наявн1сть рубця або рецидиву гриж1 диска [1, 2, 9]. Диференц1ювання цих утворень е основним завданням для оптимального вибору подальшо! тактики л1кування. В1д обох виникав сигнал, под1бний за 1нтенсивн1стю в Т1-режим1 МРТ сканування. Рубцево-зм1нена тканина часто дае сигнал середньо! 1нтенсивност1; через 2 роки в1н може бути г1по1нтенсивним [5, 15]. Сигнал в1д рубця п1дси-лювався гетерогенно в1дпов1дно його васкуляризацИ. Рецидив гриж1 диска, як правило, мав вигляд пол1по-под1бно! маси з слабим сигналом в Т1- та Т2-режимах. Як правило, в1н контактував з диском, якщо це не був секвестр. Г1поденсивний об1док задньо! поздовжньо! зв'язки та зовн1шн1й контур волокнистого к1льця в д1лянц1 рецидиву гриж1 п1дсилювався п1сля введення контрастно! речовини. Втягування твердо! оболонки спинного мозку у вигляд1 м'якотканинного компоненту св1дчило про наявн1сть рубця; протяжн1сть зм1щення тако! маси — про рецидив гриж1 диска. За
Рис. 1. Хворий Ш., 34 роки. Стан тсля видалення задньо! парамед1анно! гриж1 м1жхребцевого диска Ly-Sj праворуч. МРТ у зв'язку з припущенням про рецидив гриж1 На нативних Т2-зважених зображеннях в сагггальнш (А), акиальнш (В) проекщях та Т1-зважених зображеннях в сагггальнш проекцИ (Б) в латеральнш кишет на р1вт Ly-Sj праворуч в1зуал1зуеться вогнище пом1рно гшерштенсивного на Т2- та 1зоштенсивного матер1алу диска на Т1-зважених зображеннях МР сигналу. Шсля внутр1шньовенного введення контрастного препарату на основ1 Gd-ДТПА накопичення його у вогнищ1 не спостер1гали, що видно на Т1-зважених зображеннях з усуненням МР сигналу в1д жиру в акиальнш проекцИ (Г); контрастний препарат накопичувався етдуральною кл1тковиною навколо вогнища. Висновок: рецидив задньо! парамед1анно! гриж1 м1жхребцевого диска Ly-Sj праворуч.
Рис. 2. Хворий З., 43 роки. Стан тсля видалення задньо! парамед1анно! гриж1 м1жхребцевого диска LJV—Ly л1воруч. МРТ у зв'язку з припущенням про наявтсть рецидиву гриж1 На нативних Т2-зважених зображеннях в саптальнш (А), акиальнш (В) проекщях та Т1-зважених зображеннях в саптальнш проекцИ (Б) в латеральнш кишет на р1вт LJy—LV л1воруч в1зуал1зуеться вогнище гшоштенсивного МР сигналу; визначаеться тсляоперацшний дефект пластини дуги Ljy хребця л1воруч, не в1зуал1зуеться л1ва жовта зв'язка. Шсля внутр1шньовенного введення контрастного препарату на основ1 Gd-ДТПА накопичення його у вогнищ1 не спостер1гали, що видно на Т1-зважених зображеннях з усуненням МР сигналу в1д жиру в акиальнш проекцИ (Г); контрастний препарат накопичувався етдуральною кл1тковиною навколо вогнища. Висновок: рецидив задньо! парамед1анно! гриж1 м1жхребцевого диска LJV—Iy л1воруч.
54
ftunan I.M., Cpo0KiH O.A., Pa.6iKin O.B.
flaHMMM MPT mow^mbo TaKow 6e3cyMHiBHo BM3HaHaTM ,noKa,ni3a^M peцмflмвy rpMwi flMcKa: 3aflHbo-6iHHo'i, napaMefliaHHo'i, cepeflMHHo'i a6o ^opaMiHaAbHo'i, y 4 xbopmx 3 o3HaKaMM HeMporeHHo'i nepeMiwHo'i KyAbra-BocTi BHAB^eHMM CTeHo3 xpe6ToBoro KaHaAy. CTyniHb npo,na6yBaHHH MaTepiaAy peцмflмвy rpMwi flMcKa BM3-HaHaAM 3riflHo Bi3ya,ni3a^'i nifl Hac MPT. npM npoTpy3i'i flMcKa cnocTepira^M BMn'HHyBaHHH MaTepiaAy 3a Mewi 3aflHboro KpaM TiA xpe6^B; npM eKcTpy3i'i — Mirpa^M TKaHMHM flMcKa Kpi3b fle^eKT boaokhmctoto кi.пbцн, io 36epiraAa Mop^oAoriHHMM 3b'h3ok 3 amckom; npo ceKBecTpa^M rpMwi flMcKa cBiflHMAa BTpaTa 3B'H3Ky nacTMHM, io BMna^a, 3 MaTepiaAoM flMcKa.
OcKi^bKM 3a flonoMoroM MPT mowambo onocepefl-KoBaHo bmhbahtm 6ioxiMiHHi 3MiHM, a TaKow cTpyKTypHi oco6^MBocTi TKaHMH, BoHa e MeTofloM BM6opy y na^eH-TiB 3 peцмflмвoм rpMwi flMcKa nonepeKoBoro BiflfliAy xpe6Ta. B ycix na^eHTiB 3 peцмflмвoм 3axBopMBaHHH nifl Hac npoMeHeBoro flooniflweHHH cnocTepiraAM pi3-He noeflHaHHH nicAHonepa^MHMx 3MiH (b ToMy hmca py6^Bo-cnaMKoBMx) b onepoBaHoMy cerMeHTi nopHfl 3 ^parMeHTaMM onepoBaHoro flMcKa, io noBTopHo BMnaAM. B TaKMX cMTya^Hx fliarHocTMKa 6y,na BKpaM yTpyflHeHa, ocKiAbKM peцмflмвнa rpMwa 3a flaHMMM MPT, 3a3BMHaM, rinoiHTeHcMBHa, hk i py6^Ba TKaHMHa, a piзнмцн npM floc^iflweHHi b cTaHflapTHMX T1- Ta T2-pewMMax 3a mKajoro HcKpaBocTi (niBToHoBa mKa^a) Miw py6^Bo-3MiHeHoM TKaHMHoM Ta MaTepiaAoM flMcKa, io noBTopHo BMnaB y KaHaA xpe6Ta, He3HaHHa.
B tom we Hac, py6e^ — цe BacKyAHpM3oBaHa, MeTa6oAiHHo aKTMBHa TKaHMHa, Tofli hk ^paraeHT flMcKa, io BMnaB noBTopHo, — aBacKyAHpM3oBaHMM (no36aBAeHMM cyflMH). y 3B'H3Ky 3 цмм bohm no-pi3HoMy HaKonMHyMTb KoHTpacTHy peHoBMHy.
nifl nac o6cTeweHHH na^eHTiB y paHHboMy nicAHonepa^MHoMy nepiofli 3a flaHMMM MPT nopHfl 3 peЦMflMBOM rpMWi flMcKa BMHBAHAM 3HaHHi 3MiHM, noB'H3aHi 3 reMoparieM Ta Ha6pHKoM paHM, io 3aroMBaAacb. BHacAifloK цмх 3MiH 3HMWyBaaacb iH^opMaTMBHicTb flooniflweHHH flo MoMeHTy 3aroeHHH paHM Ta nonaTKy ^opMyBaHHH py6^Bo'i TKaHMHM (Bifl 2 flo 6 tmw). Hepe3 6-8 tmw nifl nac MPT bmhbaham py6^Bi 3MiHM, io ^opMyBaAMcH, nopHfl 3 peцмflмвoм rpMwi Ha piBHi nonepeKoBoro BiflfliAy xpe6Ta npM BMKopMcTaHHi napaMarHiTHMx KoHTpacTHMx peHoBMH.
TiAbKM y 2 xBopMx 3 peцмflмвoм rpMwi paHime onepoBaHoro flMcKa Ha T2-3BaweHMx 3o6paweHHHx BMHBAeHMM rinepiHTeHcMBHMM cMrHaA Bifl BMn'HHyBaHHH. y pemTM xBopMx BHyTpimHboBeHHe niflcMAeHHH raflo^iiieM b noeflHaHHi 3 npMraymeHHHM cMrHaAy Bifl WMpy Ha T1-3BaweHMx cariTaAbHiM Ta aKciaAbHiM ToMorpaMax flo3BoAMAo Biflpi3HMTM peцмflмв rpMwi Bifl py6^Bo-3MiHeHo'i TKaHMHM. Py6e^, Ha BiflMiHy Bifl peцмflмвy rpMwi, BMpaweHo HaKonMHyBaB KoHTpacTHy peHoBMHy. HiTKy piзнмцм Miw py6^M Ta ^parMeHToM flMcKa cnocTepiraAM TiAbKM npoTHroM 30 xb nicAH iH'eK^'i rafloAiHiM BHacAifloK mBMflKoi nep^y3i'i napaMarHeTMKaMM py6^Bo'i TKaHMHM. ni3Hime HacTMHa rafloAiiiM flM^yHflyBa^a b MaTepiaA flMcKa, io 3HMWyBa.no iH^opMaTMBHy цiннicтb flooniflweHHH.
y ma6Awqi y3araAbHeHi ocHoBHi oco6AMBocTi npM BMKopMcTaHHi MPT 3a HaHBHocTi peцмflмвy rpMwi flMcKa Ta 3 py6^Bo-3MiHeHo'i TKaHMHM.
TaKMM hmhom, nifl Hac o6cTeweHHH xBopMx, y hkmx npMnycKaMTb HaHBHicTb peцмflмвy rpMwi flMc-
Та6Aица-. MPT o3HaKM peцмцмвy rpM^i Mi®xpe5^Boro ^MCKa b nonepeKOBOMy Bikini xpe5Ta Ta py5^Bo-cnaMKOBoro eni^ypMTy (aKcia^bHi Ta cariTa^bHi CKaHM)
03HaKa Peцмцмв rpM^i Py5eцb
Enifly- paAbHMM npocTip npMMMKae, HaBnpo-tm flMcKa nomHproeTbcH b HanpHMKy Aiiii xipypriHHoro BTpy-HaHHH
Mac-e^eKT KoMnpMMye, BiflTMcKae TBepfly o6o^oHKy cnMHHoro Mo3Ky BMnoBHMe npocTip, BTHrye TBepfly o6oAoHKy cnMHHoro Mo3Ky
ihtgh- cMBHicTb cMrHa^y Tino- a6o i3oiHTeH-cmbhmm Ha T1-3Ba-wghmx 3o6paweH-hhx, HeMae HiTKoi pi3HM^ Ha T2-3Ba-wghmx 3o6paweH-hhx Tino- a6o i3oiHTeH-cmbhmm Ha T1-3Ba-wghmx 3o6paweH-hhx, HeMae HiTKoi piзнмцi Ha T2-3Ba-weHMx 3o6paweH-hhx
TafloAiHiM He HaKonMHyeTb-ch (KoHTpacTHa peHoBMHa HaKonM-HyeTbcH py6цeвoro TKaHMHoM HaBKoAo rpMwi y BMrAHfli o6iflKa) HaKonMHyeTbcH reTeporeHHo
Ka b nonepeKoBoMy BiflfliAi xpe6Ta Ta, oco6ambo, npM nAaHyBaHHi noBTopHoro onepaTMBHoro BTpyHaHHH BciM xBopMM Heo6xiflHo npoBoflMTM MPT 3 KoHTpacTyBaHHHM Ta cnoHflMAorpa^iro nonepeKoBoro BiflfliAy xpe6Ta, npM Heo6xiflHocTi flonoBHMMHM orAHfloBy peHTreHorpa^iro ^yHKЦi0HaAbHMMM 3HiMKaMM.
Bmchobkm 1. npoBefleHHH peHTreHoAoriHHoro flo-cAiflweHHH nonepeKoBoro BiflfliAy xpe6Ta 3 ^yHK^o-HaAbHMMM npo6aMM y xBopMx 3a HaHBHocTi peцмflмвy rpMwi Miwxpe6^Boro flMcKa b nonepeKoBoMy BiflfliAi xpe6Ta flo3BoAHe fliarHocTyBaTM o6cHr paHime 3fliMc-HeHo'i KicTKoBo'i peзeкцil Ta MowAMBy HecTa6iAbHicTb ypaweHoro cerMeHTa.
2. MPT 3 BHyTpimHboBeHHMM KoHTpacTHMM niflcMAeH-hhm 3 BMKopMcTaHHHM npenapaTiB Ha ocHoBi Gd-,5TnA e ochobhmm MeTofloM flocAiflweHHH y naцieнтiв npM npM-nyieHHi npo HaHBHicTb peцмflмвy rpMwi Miwxpe6^Boro flMcKa Ta noflaAbmoMy BM3HaHeHHi noKa3aHb flo BMKoHaH-hh noBTopHoro onepaTMBHoro BTpyHaHHH.
CnMcoK ^iTepaTypM
1. Airaksinen O., Herno A., Turunen V. et al: Surgical outcome of 438 patients treated surgically for lumbar spinal stenosis // Spine. — 1997. — V.22. — P.2278-2282.
2. Babar S., Saifuddin A. MRI of the post-discectomy lumbar spine // Clin. Radiol. — 2002. — V.57. — P.969-981.
3. Barrera M.C., Alustiza J.M., Gervas C. et al. Post-operative lumbar spine: comparative study of TSE T2 and turboFLAIR sequences vs contrast-enhanced SE T1 // Clin. Radiol. — 2001. — V.56. — P.133-137.
4. Bernard T.N. Jr. Using computed tomography/discography and enhanced magnetic resonance imaging to distinguish between scar tissue and recurrent lumbar disc herniation // Spine. — 1994. — V.19. — P.2826-2832.
5. Bernsmann K., Kramer J., Ziozios I. et al. Lumbar micro disc surgery with and without autologous fat graft. A prospective randomized trial evaluated with reference to clinical and social factors // Arch. Orthop. Trauma Surg.
— 2001. — V.121. — P.476-480.
6. Boden S.D., Davis D.O., Dina T.S. et al. Contrast-enhanced MR imaging performed after successful lumbar disk surgery: prospective study // Radiology. — 1992. — V.182.
— P.59-64.
7. Carragee E.J., Han M.Y., Suen P.W. et al. Clinical outcomes after lumbar discectomy for sciatica:The effects of fragment type and anular competence // J. Bone Joint Surg. Am. — 2003. — V.85. — P.102-108.
8. Cinotti G., Roysam G.S., Eisenstein S.M. et al. Ipsilateral recurrent lumbar disc herniation. A prospective, controlled study // J. Bone Joint Surg. Br. — 1998. — V.80.
— P.825-832.
9. Deutsch A.L., Howard M., Dawson E.G. et al. Lumbar spine following successful surgical discectomy. Magnetic resonance imaging features and implications // Spine.
— 1993. — V.18. — P.1054-1060.
10. Erbayraktar S., Acar F., Tekinsoy B. et al. Outcome analysis of reoperations after lumbar discectomies: a report of 22 patients // Kobe J. Med. Sci. — 2002. — V.48. —P.33-41.
11. Georgy B.A., Hesselink J.R., Middleton M.S. Fat-suppression contrast-enhanced MRI in the failed back surgery syndrome: A prospective study // Neuroradiology. — 1995.
— V.37. —P.51-57.
12. Glickstein M.F., Sussman S.K. Time-dependent scar enhancement in magnetic resonance imaging of the postoperative lumbar spine // Skelet. Radiol. — 1991. — V.20.
— P.333-337.
13. Grane P., Tullberg T., Rydberg J. et al. Postoperative lumbar MR imaging with contrast enhancement. Comparison between symptomatic and asymptomatic patients // Acta Radiol. — 1996. — V.37. — P.366-372.
14. Graver V., Haaland A.K., Magnaes B. et al. Seven-year clinical follow-up after lumbar disc surgery: results and predictors of outcome // Br. J. Neurosurg. — 1999. — V.13.
— P.178-184.
15. Haughton V., Schreibman K., De Smet A. Contrast between scar and recurrent herniated disk on contrast-enhanced MR images // Am. J. Neuroradiol. — 2002. — V.23.
— P.1652-1656.
16. Kardaun J.W., While L.R., Shaffer W.O. Acute complications in patients with surgical treatment of lumbar herniated disc // J. Spin. Disord. — 1990. — V.3. — P.30-38.
17. Mobbs R.J., Newcombe R.L., Chandran K.N. Lumbar discectomy and the diabetic patient: incidence and outcome // J. Clin. Neurosci. — 2001. — V.8. — P.10-13.
18. Robinson D., Mirovsky Y., Halperin N. et al. Changes in proteoglycans of intervertebral disc in diabetic patients. A possible cause of increased back pain // Spine. — 1998.
— V.23. — P.849-856.
19. Ross J.S. Magnetic resonance imaging of the postoperative spine // Seminars Musculoskelet. Radiol. — 2000. — V.4.
— P.281-291.
20. Ross J.S. MR imaging of the postoperative lumbar spine // Magn. Reson. Imag. Clin. N. Am. — 1999. — V.7.
— P.513-524.
21. Sarrazin J.L. Imaging of postoperative lumbar spine // J. Radiol. — 2003. — V.84. — P.241-250.
22. Simpson J.M., Silveri C.P., Balderston R.A. et al. The results of operations on the lumbar spine in patients who have diabetes mellitus // J. Bone Joint Surg. Am. — 1993.
— V.75. — P.1823-1829.
23. Slotman G.J., Stein S.C. Laminectomy compared with laparoscopic discectomy and outpatient laparoscopic discectomy for herniated Ly-St intervertebral disks // J. Laparoendosc. Adv. Surg. Tech. — 1998. — V.8.
— P.261-267.
24. Suk K.S., Lee H.M., Moon S.H. et al. Recurrent lumbar disc herniation: Results of operative management // Spine.
— 2001. — V.26. — P.672-676.
25. Van de Kelft E.J., van Goethem J.W., de La Porte C. et al. Early postoperative gadolinium-DTPA-enhanced MR imaging after successful lumbar discectomy // Br. J. Neurosurg. — 1996. — V.10. — P.41-49.
Особенности диагностики рецидивов грыжи межпозвонковых дисков в поясничном
отделе позвоночника Дикан И.Н., Ерошкин А.А., Рябикин А.В.
При обследовании пациентов с рецидивом грыжи диска после хирургического лечения используют большое число методов. Наиболее информативным методом нейровизуализации как методом выбора при обследовании пациентов с рецидивом клинических проявлений после дискэктомии является магниторезонансная томография с усилением путем внутривенного введения препаратов на основе гадолиния. При распознавании послеоперационных патологических изменений врач должен знать признаки, характерные для ранней и поздней фаз послеоперационного периода.
Diagnostics peculiarity of recurrent intervertebral lumbar disc herniation Dikan I.N, Eroshkin A.A., Ryabikin AV.
Many methods are used to evaluate the state of lumbar spine after surgery. The current neuroimaging tool of choice is Gd-enhanced MR-imaging for postdisceсtomy recurrent symptoms investigation. To recognize postoperative pathological changes the doctor must be familiar with changes appropriate for early and late phases of postoperative period.
