CC BY
84ОСНОВИ ПОБУДОВИ ТРЕНУВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ВАЖКОАТЛЕТОКРІЗНИХ ГРУП ВАГОВИХ
КАТЕГОРІЙ
Олешко В.Г., Пуцов С.О.
Національний університет фізичного виховання та спорту У країни
Анотація. Досліджено передовий досвід побудовитренувального процесу найсильніших спортсменок світу у важкій атлетиці Вивчено особливості побудови та закономірності планування тренувальної роботи важкоатлетоквисокої кваліфікації у періодах річної підготовки Визначено рівень спеціальної підготовленості й морфофункціонального стану спортсменок та їхній взаємозв’язок з показниками тренувальної роботи. Розглянуто резерви підвищення ефективності тренувального процесу на основі раціонального добору параметрів тренувальної роботи спортсменок різних груп вагових категорій
Ключові слова: тренувальний процес, важкоатлетки високої кваліфікації, групи вагових категорій Аннотация. Олешко В.Г., Пуцов С.О. Основы построения тренировочного процесса тяжелоатлеток разных групп весовых категорий. Исследован передовой опыт построения тренировочного процесса сильнейших спортсменок мира в тяжелой атлетике. Изучены особенности построения и закономерности планирования тренировочной работы тяжелоатлетоквысокой квалификации в периодах годичной подготовки Определен уровень специальной подготовленности и морфофункционального состояния спортсменок и их взаимосвязь с показателями тренировочной работы. Рассмотрены резервы повышения эффективности тренировочного процесса на основе рационального подбора параметров тренировочной роботы спортсменок разных групп весовых категорий.
Ключевые слова: тренировочный процесс, тяжелоатлетки высокой квалификации, группы весовых категорий Annotation. Oleshko V.G., Putsov S.O. Fundamentals of construction of training process femaleathletesin weightlifting different bunches of weight classes. The best practices of building of the training process of the elite world femaleathletes in weightlifting ar е investigated. Features of construction and law of planning of training work of the elite femaleathletes in the periods of preparation of а year macrocycle are studied. The training level according to the athletes special preparation indices and functional conditions are determined and correlation between this indices and training work parameters are established. The reserves of effectiveness increasing of the training process according to the rational basis of the training work parameters for the various weight category groups femaleathletes are taken up. Key words: training process, highly qualified femaleweightlifters, group of weight categories.
Вступ.
Зростання популярності спорту вищих досягнень серед жінок в олімпійському русі, досягнення ними провідних позицій на національних й світових чемпіонатах викликає великий інтерес засобів масової інформації та фахівців спорту вищих досягнень. Значна кількість медалей, що виграють жінки на міжнародних змаганнях найвищого рівня підвищують значення внеску жіночого спорту в розвиток олімпійського спорту Отже, останнім часом, підготовка жінок у значній кількості спортивних дисциплін стала пріоритетною для багатьох країн світу.
У той же час якість побудовитренувального процесу важкоатлетоквисокої кваліфікації деяких вагових категорій залишається на незадовільному рівні, оскільки в практичній діяльності майже відсутні програми підготовки до головних змагань року, а та невелика кількість, що підготовлена є «спрощеним варіантом» програм підготовки чоловіків важкоатлетів Тому проблема об’єктивно обґрунтованогодобору тренувальних засобів підготовки жінок у важкій атлетиці залишається не вивченою.
У важкій атлетиці для чоловіків існують достатньо ефективні та добре обґрунтовані програми багаторічної підготовки спортсменів високого класу з урахуванням морфофункціонального стану [1,2, 4,5 та ін.]. Авторами глибоко вивчені та розроблені модельні показники тренувальної роботи для всіх структурних утворень річної та багаторічної підготовки, співвідношення часток навантаження за групами засобів у макроциклах підготовки, тощо.
Практика підготовки свідчить, що бувають випадки, коли у жінок відмічаються суттєві відмінності від середніх величин тренувальної роботи чоловіків, але вони показують досягнення на високому рівні. І хоча механізми адаптації до значних фізичних навантажень та показники морфофункціональногостану чоловічого, і жіночого організму подібні, але вони зовсім не ідентичні. Відмінності є, і досить суттєві, виходячи з морфологічних та фізіологічних особливостей організму спортсменок що мають назву — статевий диморфізм [2,12,13,14 та ін.].
Передбачається що визначення оптимальних величин показників тренувальної роботи дозволить нам вирішити проблему оптимізації та вдосконалення тренувального процесу спортсменок високої кваліфікації, що спеціалізуються у важкій атлетиці
Дослідження виконано згідно з темою 2.1.5.«Теоретично-методичні основи раціональної побудови тренувального процесу у важкій атлетиці на етапах багаторічної підготовки» Зведеного плану НДР Мінісім’ямолодьспортуУкраїни на 2006—2010 рр.
Формулювання цілей роботи
Мета роботи — вдосконалення тренувального процесу важкоатлеток високої кваліфікації на основі раціонального добору параметрів тренувальної роботи з урахуванням груп вагових категорій та стану їх підготовленості у річному макроциклі.
Методи та організація досліджень: узагальнення даних науково-методичної літератури і досвіду передової практики, опитування і інтерв’ювання, методи моделювання, електронна каліперометрія, динамометрія, стабілографія, методи математичного аналізу варіабельності серцевого ритму, методи математичної статистики.
Дослідження проводилися протягом 2004—2007 рр. на кафедрі силових видів спорту НУФВСУ, у Державному навчально-спортивному центрі «КончаЗаспа», у лабораторії вдосконалення фізичної підготовленості та технічної майстерності спортсменів ДНДІФКС, в лабораторії теорії і методики спортивної підготовки та резервних можливостей спортсменів НДІ НУФВСУ.
У роботі визначались особливості побудови та планування тренувальної роботи важкоатлеток високої кваліфікації у річному макроциклі, взаємозв’язок і співвідношення між засобами спеціальної фізичної підготовки та рівнем змагальних результатів спортсменок Було опитано важкоатлеток високої кваліфікації з України, Росії, Білорусі, Вірменії, Греції, Тунісу, Франції та інші. Усього у опитуванні взяло участь 65 спортсменок у віці від 15 до 27 років, серед яких 3 ЗМС, 34 МСМК, 19 МС, призери Ігор Олімпіад, чемпіонатів світу та Європи. Контрольні тестування проводились на навчально-тренувальних зборах під час підготовки важкоатлеток збірної команди України до головних змагань року. Підсумки тестувань систематично доповідались на тренерській раді збірної команди У країни.
Результати дослідження.
Нами вивчалася структура побудови тренувальної роботи у річному макроциклі (на матеріалі підготовчого змагального і перехідного періодів) важкоатлеток високої кваліфікації різних груп вагових категорій
Структура річної підготовки важкоатлеток має достатньо типову двоциклову схему, в якій визначено зміст та черговість періодів підготовки та їхню спрямованість (рис. 1).
КУ ЧЄ ЧУ ЧС
111 ш щ л р
І ІІ ІІІ І ІІ ІІІ
2
4
6
7
8
9
10
11
12
Місяці
Рис. 1. Структура двоциклової побудови річної підготовки жінок у важкій атлетиці до головних змагань
макроциклу:
І — підготовчий період; ІІ — змагальний періодДІІ — перехідний період;
^ — відбірні змагання (Кубок та чемпіонат У країни);
▼ — головні змагання року (чемпіонат Європи та світу).
1
3
5
Структура річної підготовки спортсменок високої кваліфікації передбачає двоциклову побудову: в якій чемпіонат Європи та чемпіонат світу є головними змаганнями макроциклу, а Кубок та чемпіонат У країни — відбірними та проводяться приблизно за два мезоцикли до головних стартів року. Тобто річна підготовки містить два макроцикли тривалістю близько 5—6 місяців кожний, а у кожному планується проведення трьох періодів підготовки — підготовчого змагального та перехідного.
Підготовчий період містить як правило три мезоцикли: втягувальний, базовий та контрольнопідготовчий При цьому базові мезоцикли є найбільш вживаними (65 % від загального обсягу мезоциклів), тому що в них проводиться робота з підвищення функціональних можливостей основних систем організму, розвитку фізичних якостей, становленню технічної та психологічної підготовленості спортсменок Тренувальна програма цього мезоциклу характеризуються різноманітністю засобів, великою за обсягом та інтенсивністю роботою, широким використанням занять з великими навантаженнями [11].
Змагальний період передбачає вдосконалення різних сторін підготовленості забезпечення інтегральної підготовки, а також здійснення безпосередньої підготовки та участь спортсменок в основних змаганнях року [7,11]. У цьому періоді плануються тільки змагальні мезоцикли, що зумовлено специфікою виду спорту, оскільки змагання тривають протягом одного дня.
Перехідний період спрямовано на відновлення фізичного та психічного потенціалу спортсменок після тренувальних і змагальних навантажень попередніх періодів підготовки, здійснення заходів, що спрямовані на підготовку до наступного макроциклу. Його тривалість після чемпіонату Європи триває зазвичай 2—3 тижні, а після чемпіонату світу відповідно 4—5 тижнів. Тренування у цьому періоді характеризується невеликим обсягом та інтенсивністю роботи Основні засоби — різноманітні вправи активного відпочинку та загальнопідготовчі вправи.
Встановлено, що безпосередній етап підготовки до головних змагань року у більшості спортсменок складається із двох мезоциклів: базовий мезоцикл на спеціально-підготовчому етапі підготовчого періоду та
власне змагальний мезоцикл змагального періоду. Ці два періоди підготовки були найбільш детально та глибоко вивчені, особливо щодо розділу параметрів тренувальної роботи й закономірностей розподілу засобів підготовки.
Аналіз застосованих засобів спеціальної фізичної підготовки спортсменок показує; що вони не завжди використовують увесь комплекс спеціально-підготовчих вправ. Деякі з них не знають максимальних результатів у вправах (у середньому 11 %), частина, не використовує ці вправи взагалі. Встановлено, що найчастіше (87,5% випадків) використовуютьсяу тренуванні спортсменок такі спеціально підготовчі вправи як: ривок з вису, піднімання на груди з напівприсідом, присідання зі штангою на грудях та на плечах (рис. 2).
100 -80 -60 -
%
40 -20 -0 -
□ 1 гру па □ 2 гру па □ 3 гру па
Рис. 2. Застосування спеціально-підготовчих вправ спортсменками: 1 - ривок із напівприсідом; 2 - ривок з плінтів; 3 -ривок з вису; 4 - піднімання на груди з напівприсідом; 5 - піднімання на груди; 6 - піднімання на груди з вису; 7 - поштовх зі стійок; 8 - поштовх зі стійок з-за голови; 9 - поштовх з напівприсідом; 10 - присідання на грудях; 11 - присідання на
плечах.
Порівняння досягнень у спеціально-підготовчихвправах свідчить про те, що існують певні відмінності (до 33,3 %, р<0,05) залежно від груп вагових категорій спортсменоктабл. 2.
Під час досліджень нами встановлено величини показників обсягу та інтенсивності тренувальної роботи у мезоциклах підготовчогота змагального періодів (табл. 3, 4)
Таблиця 2
Модельні досягнення (% кращого результату) у спеціально-підготовчих вправах спортсменок високої
кваліфікації (п=62)
Вагова категорія, кг Ривкові вправи Поштовхові вправи
Ривок із напівприсідом Ривок з плінтів Ривок з вису Піднімання на груди з напівприсідом Піднімання на груди з ди у рг а д *В ^ дс е § Поштовх зі стійок Поштовх із напівприсідом Присідання на грудях Присідання на плечах
48 53 58 х 88 98 91 88 102 91 100 89 114 135
т 1,3 1,9 1,6 1,1 1,1 1,2 1,6 1,8 1,9 2,1
63 69 х 87 98 98 86 104 93 102 90 112 132
т 0,9 1,7 1,2 0,6 0,8 1,5 1,1 1,5 1,5 2,0
75 та понад х 87 98 95 87 102 93 101 88 118 140
75 т 1,0 1,2 1,8 0,9 1,1 1,4 1,4 2,2 1,9 2,8
Інтенсивність роботи аналізувалася за відносною величиною роботи, кількістю піднімань та співвідношенню часток навантаження за зонами інтенсивності, кількістю піднімань у зоні 90 % і вище у змагальних вправах. Встановлено, що 66,7 % показників обсягу тренувальної роботи, змінюються залежно від груп вагових категорій спортсменок (див. тал. 3).
Дослідження показують що обсяг тренувальної роботи у ривку і ривкових вправах збільшуються у підготовчому і змагальному періоді зі зростанням маси тіла спортсменок Разом із цим зменшуються обсяг та частка піднімань у присіданнях у підготовчомуперіоді, а стрибкоподібний характер в обох періодах відмічається у поштовху та поштовхових вправах.
Дослідження динаміки навантаження за мікроциклами підготовки дозволило встановити п’ять основних варіантів розподілу тренувальної роботи залежно від періодів підготовки: 1 — 33,27,24 і 16 %; 2 — 36,28, 14,22 %; 3 — 35, 22,28,15 %; 4 — 23,36,27,14 %; 5 — 29,26,27,18 %. Ці варіанти розподілу навантажень наближені до модельних величин 35, 28, 22 і 15 % (середнього значення з відхиленням у межах ± 2,5—3,5 %), що відображають КПШ у мікроциклах підготовки
Таблиця 3
Обсяг роботи важкоатлеток високої кваліфікації за групами вправ у підготовчому та змагальному періодах
Г рупа вагових категорій
Г рупавправ Перша Друга Третя
КПШ* % КПШ % КПШ %
Ривок 100 95 110 10,4 140 12,1
130 13,4 135 14,4 140 15,1
Ривкові вправи 120 100 11,4 10,3 140 95 13,3 10,1 140 95 12,1 10,2
Поштовх 60 80 57 8,2 65 80 62 8,5 95 80 83 8,6
Поштовхові вправи 165 135 15,7 13,9 230 165 21,9 17,6 160 140 13,9 15,0
Тяги ривкові 205 160 19,5 16,4 140 120 13,3 12,8 180 140 15,7 15,0
Тяги поштовхові 170 133 16,2 13,7 155 125 14,8 13,3 180 140 15,7 15,0
Присідання 250 235 23,8 24,2 250 215 23.8 22.8 245 210 21,3 22,6
Обсяг роботи у спеціально- 1050 100 1050 100 1150 100
підготовчих вправах 970 100 940 100 930 100
Загальний обсяг роботи 1700 1400 — 1500 1350 — 1650 1350 —
Таблиця 4
Величини інтенсивності тренувальної роботи важкоатлеток високої кваліфікації, %
Мезоцикл Г рупавправ
підготовки Ривок Ривкові Поштовх Поштовхові Тяги Тяги Присідан
ривкові поштовхові ня
Базовий 79—80 75—77 77—80 75—77 91—93 92—93 89—92
Змагальний 80—81 75—77 78—81 75—77 94—95 94—96 92—93
Встановлено, що спортсменки у підготовчомуперіоді найчастіше використовуютьваріанти: 2, 3, 5, а у змагальному 1 та 4. Варіант 5 найчастіше використовують спортсменки першої групи вагових категорій та майже не використовуютьважкоатлетки третьої групи У підготовчомуперіоді найчастіше використовуються такі типи мікроциклів — втягувальні, ударні та відновлювальні, у змагальному — ударні та підвідні.
Дослідженнями було встановлено, що величини інтенсивності тренувальльної роботи у мезоциклах підготовчого та змагального періодів мають тенденцію до зміни залежно від маси тіла спортсменок: 44,4 % показників інтенсивності змінюються залежно від вагових категорій спортсменок З підвищенням маси тіла спортсменок за окремими зонами інтенсивності у підготовчому й змагальному періодах збільшуються: частка підйомів у поштовху, у підготовчому періоді частка піднімань у ривкових вправах і ривку. Інші показники зменшуються: відносна інтенсивність у поштовху й поштовхових вправах у змагальному періоді, а у підготовчому періоді частка підйомів у поштовху й тягах.
Встановлено, що 41,7 % показників обсягу та 33 % інтенсивності тренувальної роботи українських спортсменок мають відмінності від подібних показників найсильніших спортсменок світу, що говорить про наявність у світі окремих самобутніх «шкіл підготовки» важкоатлеток з різними підходами до побудови та структури тренувальних навантажень та організації тренувального процесу взагалі.
Подібна тенденція відмічається при порівнянні величин показників тренувальної роботи між спортсменами різної статі. Встановлено, що 41,7 % обсягу та 38,9 % показників інтенсивності тренувальної роботи українських важкоатлеток високої кваліфікації мають відмінності у величинах від подібних показників важкоатлетів чоловіків. Вищенаведені дані свідчать про те, що програма побудовитренувального процесу жінок не є ідентичною з програмою підготовки чоловіків, та має будуватисяз урахуванням зміни параметрів тренувальної роботи важкоатлетоквисокої кваліфікації.
Нами також аналізувалася динаміка показників спеціальної підготовленості та морфофункціонального стану важкоатлеток високої кваліфікації різних груп вагових категорій протягом окремих мезоциклів підготовчогоі змагального періодів підготовки, а також взаємозв’язок цих показників із параметрами тренувальної роботи
За результатами опитування встановлено, що більшість важкоатлеток (81,8 %) тренувальний процес будують без урахування фаз менструального циклу. При цьому вони вважають, що в процесі спортивного тренування повинні враховуватися особливості жіночого організму, але на практиці це не завжди відбувається Підсумки тестування за удосконаленою методикою В.М. Абалакова (табл. 5) вказують на високий кореляційний зв’язок між змагальними результатами та показниками стрибучості важкоатлеток за висотою (г=0,97) та швидкістю стрибка (і=0,86). Такий взаємозв’язок вказує на можливість використання модельних характеристик показників стрибучості, як ефективний засіб контролю динаміки вибухової сили м’язів ніг важкоатлетоквисокої кваліфікації.
Таблиця 5
Модельні показники швидкісно-силової підготовленості жінок (п=106)
Група вагових категорій ь, м V, м-с1 Відношення висоти до зросту, % Відношення висоти до маси тіла, ум. од. Потужність кВт
х т х т х т х т х т
Перша 0,51 0,04 1,42 0,07 32,7 2,33 0,96 0,09 0,61 0,04
Друга 0,46 0,04 1,3 0,09 292 2,29 0,71 0,05 0,64 0,09
Третя 0,44 0,05 1,29 0,11 27,0 2,69 0,55 0,07 0,81 0,13
Підсумки тестування компонентногоскладу маси тіла дозволили встановити, що величина активної маси тіла (м’язовий та кістковий компоненти, %) найбільша у представниць легких вагових категорій, а розподіл жирової тканини має зворотну тенденцію (рис. 3).
Під час досліджень отримано відмінності за розподілом жирової маси на сегментах тіла важкоатлеток різних груп вагових категорій Наприклад, на верхніх кінцівках та тулубі відсоток жирової тканини збільшується з підвищенням груп вагових категорій, а на нижніх кінцівках, навпаки, має тенденцію до зменшення Найбільший вміст жирової маси у всіх спортсменок знаходиться на нижніх кінцівках, а найменший (у середньому - на 35 - 67 % (р<0,05) на верхніх кінцівках й тулубі Причому, у 83,5 % спортсменок встановлено асиметричний розподіл м’язової маси нижніх кінцівок, а у 67,1 % — асиметричний розподіл м’язової маси верхніх кінцівок. Подібна тенденція відмічається і на нижніх (73,1 %) та верхніх кінцівках (31,3 %) спортсменок Така особливість будови тіла пов’язана з технічною майстерністю жінок важкоатлеток яка передбачає виконання другого прийому поштовху (поштовху від грудей) — «ножиці».
□ М'язова маса
□ Жирова маса
Рис. 2. Співвідношення компонентного складу маси тіла важкоатлеток високої кваліфікації
Результати тестування за допомогою комп’ютерної стабілометрії дозволили встановити, що у більшості спортсменок ці показники мають тенденцію до покращення, порівняно з початком змагального періоду, що є адекватним показником спортивної форми.
Абсолютно новими є дані, що стосуються оптимальних величин показників тренувальної роботи спортсменок різних груп вагових категорій, особливостей застосування спеціально-підготовчих засобів підготовки спортсменками, показників швидкісно-силової підготовленості та компонентногоскладу маси тіла.
Висновки.
1. За допомогою теоретичного аналізу літературних джерел досліджено передовий досвід підготовки жінок у важкій атлетиці, який свідчить про наявність суттєвих відмінностей та протиріч у показниках тренувальної роботи спортсменок високої кваліфікації різних країн та практичну відсутність рекомендацій щодо раціональної побудови їх тренувального процесу з урахуванням динаміки спеціальної підготовленості спортсменок різних вагових категорій, що підкреслює актуальність визначеної нами проблеми.
2. Встановлено закономірності побудови тренувальної роботи важкоатлеток високої кваліфікації у річному макроциклі, що адаптовані до календарного плану спортивно-масових заходів з важкої атлетики. Побудоварічної підготовки спортсменок збірної команди України з важкої атлетики базується за двоцикловою системою, де чемпіонат Європи та чемпіонат світу або Ігри Олімпіад є головними змаганнями року, а Кубок та чемпіонат України - відбірними. Безпосередній етап підготовки до головних змагань року зазвичай містить два мезоцикли різного спрямування - базовий мезоцикл підготовчогоперіоду спеціально підготовчого етапу та змагальний мезоцикл змагального періоду.
3. Виявлено особливості використання засобів підготовки та тенденції розподілу показників тренувальної роботи важкоатлеток високої кваліфікації різних груп вагових категорій. Встановлено кореляційний зв’язок між досягненнями у змагальних та спеціально-підготовчих вправах, який змінюється залежно від груп вагових категорій спортсменок Визначено, що значна кількість показників обсягу (66,7 %) та інтенсивності (44,4 %) тренувальної роботи змінюються залежно від груп вагових категорій спортсменок
4. Встановлено, що величини показників тренувальної роботи українських важкоатлеток високої кваліфікації мають відмінності від значної кількості подібних показників обсягу тренувальної роботи (41,7 %) та інтенсивності (38,9 %) важкоатлетів чоловіків. Вищенаведені дані свідчать про те, що програма побудови
тренувального процесу жінок не є ідентичною з програмою підготовки чоловіків та має будуватисяз урахуванням зміни параметрів тренувальної роботи важкоатлетоквисокої кваліфікації.
5. Динаміка спеціальної підготовленості спортсменок високої кваліфікації розгортається у порядку цілорічних занять, режим котрих постійно і поступово забезпечує проходження таких її етапів: придбання, збереження і подальший розвиток тренованості. Тестування стрибучості спортсменок за методикою В.М. Абалакова дозволили встановити модельні характеристики показників для різних груп вагових категорій. Визначено високий кореляційний зв'язок (г=0,8б—0,97, p<0,05) між результатами, що були показані на змаганнях та показниками стрибучості. Отримано, що рівень швидкісно-силової підготовленості спортсменок зменшується із підвищенням груп вагових категорій. Встановлена тенденція дозволяє використовувати модельні характеристики стрибучості, як засіб контролю динаміки вибухової сили м’язів ніг важкоатлеток високої кваліфікації.
6. Удосконаленняпідготовки жінок різних груп вагових категорій, передбачає оцінку функціонального стану, в якому регулювання маси тіла у межах певної вагової категорії є однією з головних завдань контролю підготовки до змагань. Виявлено, що величина активної маси тіла найбільша у спортсменок легких вагових категорій, а жирової тканини, у спортсменок важких категорій Найбільший вміст жирової маси спортсменок знаходиться на нижніх кінцівках, а на верхніх кінцівках і тулубі він найменший (на 35—б7 %,p<0,05).
7. Аналіз даних компонентного складу маси тіла важкоатлеток, дозволив також встановити асиметричність будовиїх тіла. У 83,5 % спортсменок встановлено асиметричний розподіл м’язової маси нижніх кінцівок, а у б7,1 % — асиметричний розподіл м’язової маси верхніх кінцівок. Подібна тенденція стосується і жирової маси нижніх (73,1 %) та відповідно (31,3 %) верхніх кінцівках. Така особливість будови тіла жінок важкоатлеток пов’язана з їх технічною майстерністю та з необхідністю виконання другого прийому поштовху (поштовху від грудей) — «ножиці».
8. Встановлено індивідуальний характер розвитку вестибуломоторноїсистеми організму спортсменок, однакового віку та рівня кваліфікації, що має тенденцію до покращення протягом змагального мезоциклу. Так, наприклад, у важкоатлеток покращуються такі параметри: коливання ЗЦТ за сагітальною віссю — на 2,4 %, середній розкид на 18,7 %, швидкість зміни площини статокіезіограми — на 17,1 %, площа еліпсу — на 25,5 % (p<0,05), що свідчить про індивідуальну специфічність відновлення вестибуломоторно ї системи після тренувальних навантажень та є характерним показником досягнення стану «спортивної форми» спортсменками.
9. Визначено, що варіабельність серцевого ритму важкоатлеток залежно від маси тіла. У спортсменок першої групи вагових категорій відмічено найменший ступінь напруженості регуляції та переважання активності парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи, в той же час як у спортсменок другої та третьої груп відмічається тенденція до підвищення активації симпатичної нервової системи.
Таким чином, рівень підготовленості спортсменок має динамічний характер, залежно від періодів підготовки та запропонованої величини тренувальної роботи, що підтверджується динамікою показників спеціальної підготовленості компонентного складу маси тіла, стану вестибуломоторно їта серцево-судинної системи.
10. Розроблена й обґрунтована програма річної двоциклової підготовки важкоатлеток високої кваліфікації різних груп вагових категорій на підставі встановлених закономірностей та відмінностей величин тренувальної роботи, а також рівня спеціальної підготовленості була впроваджена в практику тренувального процесу.
Перспективи наступних досліджень пов’язані з вивченням побудови тренувального процесу важкоатлетокна різних етапах багаторічного вдосконалення
Література:
1. Гисин М.С. Индивидуализация годичного тренировочного цикла высококвалифицированных тяжелоатлетов Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04 /ВНИИФК - М., 1985. - 22 с.
2. ГорулевП.С. Женская тяжелая атлетика: Проблемы и перспективы Учебное пособие. /П. С. Горулев Э.Р. Румянцева. - Уфа: Тип. УГНТУ, 2004. - 199 с.
3. Містулова Т.Є., Пуцов С.О. Дослідження рівня функціональної підготовленості важкоатлеток високої кваліфікації в змагальному періоді з використанням методики стабілографічного контролю // Теорія і методика фіз. вих. і спорту. - 200б. - № 3. - С. 7 - 10.
4. Медведев А.С. Система многолетней тренировки в тяжелой атлетике // Учебное пособие для тренеров. -М.: Физкультураи спорт. 198б. - 272 с.
5. Медведев А.С. Совершенствование методики тренировки в тяжелоатлетическом споре на основе приоритетного применения дополнительных упражнений на этапе становления спортивного мастерства // Теор. и практ. физ. культ 2000. N 11. С. 3037
6. Олешко В.Г., Пуцов С.О. Моделирование контрольных нормативов показателей специальной физической подготовленности тяжелоатлеток высокой квалификации // Х междунар. науч. конгресс “Современный олимпийский спорт и спорт для всех”. - Г даньск, 200б - С. 59 - б2.
7. Олешко В.Г., Кулак В.Г., Пуцов О.І., Пуцов С.О., Ткаченко К.В. Структура підготовки важкоатлетів збірної команди України до головних змагань річного макроциклу // Теорія і методика фіз. вих. і спорту -2007. - № 4. - С. 24 - 32.
8. Олешко В.Г. Моделювання процесу підготовки та відбір спортсменів у силових видах спорту. Монографія.
- К.:ДМП „Полімед”,, 2005. - 254 с.
9. Пуцов С.О. Аналіз показників тренувальної роботи важкоатлеток високої кваліфікації різних груп вагових категорій // IX междунар. науч Конгресс “Олимпийский спорт и спорт для всех”. — Киев, 2005. — С. 407.
10. Пуцов С.О. Компонентний склад маси тіла спортсменок високої кваліфікації у важкій атлетиці // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук пр. за ред. Єрмакова С.С. - Х.: ХДАДМ (ХХПІ), 2007. - № 5. - С. 175 - 179.
11. Платонов В.Н. Система подготовки спортсменов в олимпийском спорте. Общая теория и ее практические приложения - К.: Олимпийская литература, 2004. - 808 с.
12. Румянцева Э.Р., ГорулевП.С. Физиологические основы подготовки тяжелоатлетов: Монография - М.: Изд. «Теория и практика физической культуры», 2005. 246 с.
13. Соха Т. Женский спорт (новое знание - новые методы тренировки) /Т. Соха //Теор. и практика физ. культуры 2002.- 203 с.
14. Шахлина Л.Г. Медико-биологические основы спортивной тренировки женщин. - К.: Наукова думка, 2001.
- 325 с.
Надійшла до редакції 11.10.2008р.
