CC BY
45мед. журн. - 2001. - No 2. - С. 67 - 71.
3. Бутрова С. А. Метаболический синдром // Русск. мед. журн.
- 2001. - № 2. - С. 55 - 60.
4. Целуйко В.И., Прихода И.В., Мищук Н.Е. Особенности суточного профиля артериального давления и ишемии миокарда у лиц с метаболическим синдромом Х // Український терапевтичний журнал. - 2001. - Том З, №4. - С. З0 - З5.
5. Целуйко В.И., Чернышов В.А., Малая Л.Т. Метаболический синдром. - Харьков: Триада, 2002. - 248 с.
Надійшла до редакції 04.05.2007р.
АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ ШВИДКІСНО -СИЛОВОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ВАЖКОАТЛЕТОК ВИСОКОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ
Пуцов С.О.
Національний університет фізичного виховання і спорту України
Анотація. У статті аналізується динаміка показників швидкісно-силової підготовленості важкоатлеток високої кваліфікації різних груп вагових категорій та проводиться порівняльний аналіз з відповідними показниками важкоатлетів-чоловіків. Встановлена тенденція до зниження рівня швидкісно-силової підготовленості спортсменок із підвищенням груп вагових категорій. Показник потужності стрибка, має тенденцію до збільшення з підвищенням груп вагових категорій спортсменок.
Ключові слова: показники, важкоатлетки, підготовленість.
Аннотация. Пуцов С.А, Анализ показателей скоростносиловой подготовленности тяжелоатлеток высокой квалификации. В статье анализируется динамика показателей скоростно-силовой подготовленности тяжелоатлеток высокой квалификации различных групп весовых категорий и проводится сравнительный анализ с соответствующими показателями тяжелоатлетов-мужчин. Установленная тенденция к снижению уровня скоростно-силовой подготовленности спортсменок с повышением групп весовых категорий. Показатель мощности прыжка, имеет тенденцию к увеличению с повышением групп весовых категорий спортсменок. Ключевые слова: показатели, тяжелоатлетки, подготовленность.
Annotation. Putsov S.O. The analysis of the power and speed preparedness indices of the highly qualified female weightlifters. The dynamics of power and speed preparedness indices of the highly qualified female weightlifters of various weight category groups and comparative analysis with male weightlifters indices has been taken up in the article. The established tendency to decrease of a level of high-speed power readiness of sportsmen with increase of groups of weight categories. The parameter of capacity of a jump, tends to increase with increase of groups of weight categories of sportsmen.
Key words: indices, female weightlifters, preparedness.
Вступ.
Проблема дослідження показників спеціальної фізичної підготовленості у важкій атлетиці завжди залишалась у полі зору багатьох фахівців [З, 4]. Як відомо, від рівня спеціальної фізичної підготовленості важкоатлетів, у значній мірі залежить технічна підготовленість, яка є головним фактором під час виконання змагальних вправ [5, 7, 8, 11].
За результатами досліджень проведених раніше серед чоловіків-важкоатлетів встановлено ряд
закономірностей, за якими виявлено, що найбільш інформативним та доступним критерієм оцінки рівня спеціальної, так званої, швидкісно-силової підготовленості у важкій атлетиці є тестування рівня стрибучості м’язів нижніх кінцівок за методикою В.М. Абалакова [1, 3, 4, 5].
Як свідчить аналіз літератури [3, 4, 5, 7, 8, 11], фахівцями вивчались показники спеціальної фізичної підготовленості у важкоатлетів різних груп вагових категорій. Під час тестування важкоатлетів-чоловіків було встановлено, що чим вищі швидкісно-силові критерії, тим швидше виконується фаза амортизації у ривку та поштовху від грудей, збільшується тривалість фази фінального розгону штанги та рівень опорних реакцій. Також встановлено, що існують відмінності у цих показниках залежно від маси тіла спортсменів. Разом із цим, аналогічних даних щодо показників спеціальної фізичної підготовленості жінок, які спеціалізуються у важкій атлетиці, нам знайти не вдалося.
Як відомо, системи організму жінок мають відмінності від чоловічого не тільки за первинними й вторинними статевими ознаками, але й за розмірами, формою й масою тіла, а також за фізичними якостями: силою, гнучкістю, координацією рухів, психічними особливостями [9, 10, 12].
Передбачається, що дослідження показників швидкісно-силової підготовленості важкоатлетів різної статі дозволить нам визначити особливості, що впливають на структуру їх тренувального процесу.
Робота виконана відповідно до «Зведеного плану НДР у сфері фізичної культури і спорту на 2006 - 2010 рр.» Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України за темою 2.1.5. «Теоретичні-методичні основи раціональної побудови тренувального процесу у важкій атлетиці на етапах багаторічної підготовки».
Формулювання цілей роботи.
Мета. Визначення показників швидкісно-силової підготовленості важкоатлеток високої кваліфікації залежно від груп вагових категорій.
Методи та організація досліджень: тестування за методикою В.М. Абалакова, визначення складу тіла за методикою аналізу біоелектричного опору (ваги-аналізатор Тапка), педагогічне спостереження за тренувальною діяльністю спортсменок, методи математичної статистики.
Було проведено 106 тестувань спортсменок високої кваліфікації (МС, МСМК) членів збірної команди України та ІІІВС'М протягом 4 мікроциклів змагального періоду під час підготовки до офіційних стартів. Вимірювання проводилися три рази на тиждень перед початком тренування. Спортсменки виконували три спроби стрибків вгору з місця. Усього було проведено 318 вимірювань та зареєстровано 1590 показників. З метою аналізу показників всіх спортсменок було поділено за наступними групами вагових категорій: І - 48, 53, 58 кг; ІІ - 63, 69 кг; ІІІ
- 75 і понад 75 кг.
Результати досліджень.
Аналізуючи показники швидкісно-силової підготовленості важкоатлетів різної статі відмічаємо деякі особливості, що зумовлені масою тіла спортсменів (табл. 1).
У жінок відмічається тенденція до зниження 80 % із досліджуваних показників швидкісно-силової підготовленості з підвищенням груп вагових категорій (рис. 1).
На наш погляд, це зумовлено морфофункц-іональними особливостями важкоатлеток, за якими спортсменки з меншою масою тіла мають більш сприятливі умови до прояву вибухових якостей нижніх кінцівок. При цьому встановлено, що перевагу в проявах швидкісно-силових якостей мають спортсменки, у яких маса жирової тканини є меншою (г = 0,6).
Виключенням із показників, що мають тенденцію до зниження з підвищенням маси тіла, становить лише показник потужності стрибка, який має зворотну тенденцію з підвищенням груп вагових категорій спортсменок. Цей показник у спортсменок третьої групи вагових категорій має середній кореляційний зв’язок із результатами у змагальних вправах (г = 0,55). Насамперед це пояснюється тим, що одним із головних чинників, що впливає на потужність виконання будь-якого руху є м’язова маса тіла. Це підтверджується результатами наших досліджень, під час яких було встановлено кореляційний зв’язок між потужністю стрибка та активною м’язовою масою тіла важкоатлеток (г = 0,54).
При цьому у чоловіків, за даними фахівців (В.Г Олешко, 1981), відмічається інша тенденція
(табл. 1). Найкращі показники швидкісно-силової підготовленості мають спортсмени другої групи вагових категорій, а найнижчі важкоатлети першої групи вагових категорій.
Автор пояснює це тим, що спортсмени другої групи вагових категорій мають найкращі мор-фометричні показники та співвідношення ланок будови тіла.
Варто зазначити, що показники швидкісно-силового індексу у чоловіків залишаються практично незмінними для спортсменів усіх груп вагових категорій (1,65 м”с-1). А показники відношення висоти стрибка до зросту та відношення висоти стрибка до маси тіла мають тенденцію до зниження з підвищенням груп вагових категорій.
Порівняння показників жінок свідчить, що середня різниця за групами вагових категорій є такою: висота стрибка - 9,3 %, швидкісно-силовий індекс - 8,8 %, відношення висоти стрибка до зросту
- 11,9 %, потужність стрибка - 16,7 %, і тільки відношення висоти стрибка до маси тіла - 30,4 %. Отже найбільша різниця відмічається у тих показниках, на які впливає чинник маси тіла важкоатлеток.
При порівнянні показників між спортсменами різної статі встановлено деякі особливості. У жінок показник висоти стрибка коливається в межах 28 -64 см, а у чоловіків 51 - 90 см. Середні показники висоти стрибка чоловіків переважають відповідні показники жінок на 10,4 - 24,7 %, показники швидкісно-силового індексу чоловіків переважають відповідні показники жінок на 13,9 - 21,8 %, при цьому варто зазначити, що різниця у показниках збільшується з підвищенням груп вагових кате-
□ 1 група □ 2група □ 3 група
Рис. 1. Динаміка показників швидкісно-силової підготовленості важкоатлеток високої кваліфікації залежно від груп вагових категорій.
Примітка: 1 - висота стрибка; 2 - швидкісно-силовий індекс; 3 - відношення висоти стрибка до зросту; 4 відношення висоти стрибка до маси тіла; 5 - потужність стрибка.
1
2
3
4
5
горій. На наш погляд, це пов’язано з особливостями статевого диморфізму, що зумовлює такий рівень розходжень у прояві швидкісно-силових якостей.
Аналіз показників швидкісно-силової підготовленості важкоатлеток протягом змагального ме-зоциклу підготовки (Рис. 2, 3) дозволив встановити, що у більшості спортсменок (81,4 %) показники висоти та швидкості стрибка, що отримані на початку періоду (1-й день тестування) нижче середніх показників, отриманих за весь період підготовки, а за день до виступу на змаганнях (у день 13 - го тестування) висота та швидкість стрибків має тенденцію до зростання.
Із всіх спортсменок у 59,2 % випадків висота та швидкість стрибка на момент змагань покращилась, у 14,8 % - погіршилась та у 22,2 % залишилась на вихідному рівні.
Необхідно зазначити, що рівень показників швидкісно-силової підготовленості важкоатлеток у змагальному періоді підготовки має взаємозв’язок із показниками тренувальної роботи. Встановлено, що під час виконання стресових навантажень (близь-кограничний обсяг та інтенсивність тренувальної роботи) у спортсменок спостерігається зниження висоти та швидкості стрибка в межах 7 - 9 % протягом 1 - 2 тренувальних занять з подальшим відновленням м’язів та зростанням цих показників.
При цьому збільшення обсягу роботи більш суттєво позначається на зниженні швидкості стрибка (r = - 0,7З), ніж на його висоті. А збільшення інтенсивності роботи з обтяженням 70 % і вище призводить до зниження прояву вибухових якостей ніг, що призводить до зменшення швидкості стрибка (r = -0,5б). На рисунку 2 та З відображено зниження по-
Таблиця 1
Модельні показники вибухової сили м ’язів ніг спортсменів високої кваліфікації різної статі (х; т) у чисельнику - показники чоловіків (п = 96) [7], у знаменнику - показники жінок (п = 106)
Групи вагових категорій Вагова категорія, кг Висота стрибка, м Швидкісно-силовий індекс (ШСІ), м/c Відношення висоти стрибка до зросту, % Відношення висоти стрибка до маси тіла, умов. од. Потужність стрибка, кВт
I 5б, б2, б9 х; m 0,57 1,б5 З5Д 0,89 -
48, 5З,58 0,51;0,04 1,42; 0,07 З2,7; 2,ЗЗ 0,9б; 0,09 0,б1; 0,04
II 77, 85, 94 х; m 0,б 1,б5 З5Д 0,7б -
бЗ, б9 0,4б; 0,04 1З; 0,09 29,2; 2,29 0,71; 0,05 0,б4; 0,09
Ш 105,105+ х; m 58,4 1,б5 З1,8 0,54 -
75, 75 + 0,44; 0,05 129; 0,11 27,0; 2,б9 0,55 ; 0,07 0,81; 0,1З
0,б5
0,б
« 0,55 ю к
н 0 5
с
а
° 0,45
о
К
PQ
0,4
0,З5
1 2 З 4 5 б 7 8 9 10 11 12 1З
Дні тестувань
Г - ко Б-ва В-ця С-ко Т-ко Д-ль Н-на К-на
Спортсменки
Рис. 2. Динаміка показників висоти стрибка важкоатлеток високої кваліфікації протягом змагального
періоду
1,б0 1,55 1,50 1,45 м/с 1,40 1,З5 1,30 1,25 1,20
-♦-Б-ва -"-В-ця -*-Г-ко -"-С-ко -"-Д-ль -*-К-на -"-Н-на -*-Т-ко
Спортсменки
Рис. 3. Динаміка показників швидкості стрибка важкоатлеток високої кваліфікації протягом змагального періоду
Дні тестувань
казників швидкісно-силової підготовленості у б, 8 дні тестувань, на наступний день після «ударних тренувань», та на десятий день тестування після контрольного тренування, на якому виконувались змагальні вправи з обтяженням 95 - 100 %.
Під час дослідження динаміки показників швидкості стрибка важкоатлеток високої кваліфікації протягом змагального періоду було встановлено різницю між спортсменками, що знаходяться в різній «спортивній формі». Так, наприклад, рівень підготовленості важкоатлеток Г-ко та Н-ної був значно нижче ніж у інших спортсменок, так як вони розпочали підготовку до змагань після тривалої перерви, що було пов’язано з травмами, тому їхні показники швидкісно-силової підготовленості були на 17 - 23 % (Р < 0,05) нижчі за показники інших спортсменок. Але не дивлячись на значно нижчі результати тестувань важкоатлеток Г-ко та Н-ної, у них також спостерігалась позитивна динаміка висоти та швидкості стрибка протягом змагального мезоцик-лу підготовки.
Нами отримано високий кореляційний зв’язок між результатами у ривку та поштовху, що були показані на змаганнях та результатами висоти (r =
0,97) та швидкості стрибка (r = 0,8б), що були визначені за день до виступу на змаганнях. Такий взаємозв’язок вказує на можливість використання модельних характеристик показників висоти та швидкості стрибка, як ефективний засіб контролю динаміки вибухової сили м’ язів ніг важкоатлеток високої кваліфікації.
Необхідно зазначити, що отримані дані в цілому співпадають з даними фахівців [б], що вивчали особливості динаміки вибухової сили м’язів
ніг важкоатлетів-чоловіків протягом змагального мезоциклу.
Висновки.
1. У важкій атлетиці серед жінок ще недостатньо вивчена проблема дослідження показників швидкісно-силової підготовленості залежно від груп вагових категорій.
2. Встановлена тенденція до зниження рівня швидкісно-силової підготовленості спортсменок із підвищенням груп вагових категорій. Найбільша різниця між групами вагових категорій відмічається у тих показниках, на які впливає чинник маси тіла важкоатлеток.
3. Показник потужності стрибка, має тенденцію до збільшення з підвищенням груп вагових категорій спортсменок. Це підтверджується встановленим кореляційним зв’язком між потужністю стрибка та активною масою тіла важкоатлеток (r = 0,54).
4. Середні показники висоти стрибка чоловіків переважають відповідні показники жінок на 10,4 - 24,7 %, показники швидкісно-силового індексу чоловіків переважають відповідні показники жінок на 13,9 - 21,8 %, при цьому різниця у показниках збільшується з підвищенням груп вагових категорій. На наш погляд, це пов’язано з особливостями статевого диморфізму, що зумовлює такий рівень розходжень у прояві швидкісно-силових якостей.
5. Отримано високий кореляційний зв’язок між результатами, що були показані на змаганнях та результатами висоти (r = 0,97) та швидкості стрибка (r = 0,8б), що були отримані за день до виступу на змаганнях. Такий взаємозв’язок вказує на можливість використання модельних характеристик показників висоти та швидкості стрибка, як ефектив-
ний засіб контролю динаміки вибухової сили м’язів ніг важкоатлеток високої кваліфікації.
б. Враховуючи те, що такий показник спеціальної фізичної підготовленості жінок, як вибухова сила м’язів ніг, має свої відмінності від відповідного показника у чоловіків, необхідно враховувати цей чинник під час побудови тренувального процесу жінок, що спеціалізуються у важкій атлетиці.
Подальші дослідження планується провести у напрямку вивчення інших сторін підготовленості важкоатлеток високої кваліфікації.
Література:
1. Абалаков В.М. Новая аппаратура для изучения спортивной техники. М., ФиС, 19б0. - 40 с.
2. Дворкин Л.С. Тяжелая атлетика: Учебник для вузов / Л.С. Дворкин; 1-я и 2-я главы - Л.С. Дворкин, А.П. Слободян.
- М.: Советский спорт, 2005. - б00 с.
3. Евдокимов Б.С. Оценка уровня специальной физической подготовленности тяжелоатлета. - В кн.: Тяжелая атлетика., Сборник статей. - М.: Физкультура и спорт, 1971, С. 118-122.
4. Ипполитов Н.С. О прогностической значимости показателей силовой и скоростно-силовой подготовленности при отборе подростков для занятий тяжелой атлетикой. - В кн.: Всесоюзная III науч. конф. по проблемам юношеского спорта. - М., 197З, С. 1З7-1З8.
5. Макаренко П.Д. Экспериментальное обоснование методики оценки физической и технической подготовленности тяжелоатлетов: Автореф. дис... канд. пед. наук. - Л., 1973.
- 21 с.
6. Олешко В.Г. Моделювання процесу підготовки та відбір спортсменів у силових видах спорту: Монографія. - К.: Вид. «ДМП Полімед», 2005. - 250 с.
7. Олешко В. Г. Управление состоянием тренированности как важнейшее условие повышения эффективности подготовки тяжелоатлетов к соревнованиям: Автореф дис... канд. пед. наук: 13.00.04 /КГИФК. - К., 1981. - 22 с.
8. Пуцов О.І. Система відбору важкоатлетів з урахуванням модельних характеристик: Автореф. дис... канд. наук з фіз. вих: 24.00.01 /ДНДІФКС. - К., 2002. - 17 с.
9. Румянцева Э.Р, Горулев П.С. Физиологические основы подготовки тяжелоатлеток: Монография. - М.: Изд. «Теория и практика физической куль-туры», 2005. - 24б с.
10. Соха Т. Женский спорт (новое знание - новые методы тренировки) /Т. Соха //Теор. и практика физ. культуры.- 2002.-20З с.
11. Уилмор Д. Костил Д. Физиология спорта и двигательной активности. - К.: Олимпийская литература. 1997. - С. Зб9
- 427.
12. Черняк А.В. Предпосылки к управлению процессом спортивного совершенствования тяжелоатлета на основе количественных характеристик тренировки: Автореф. дис. канд. пед. наук: 1З.00.04 /ВНИИФК. - М., 1970. -22 с.
13. Шахлина Л.Г. Медико-биологические основы спортивной тренировки женщин. - К.: Наукова думка, 2001. - 325 с.
Надійшла до редакції 07.0б.2007р.
ОБОСНОВАНИЕ МЕТОДА ОЦЕНКИ РОЛИ И МЕСТА ФИЗКУЛЬТУРЫ И СПОРТА В БЮДЖЕТЕ СВОБОДНОГО ВРЕМЕНИ СТУДЕНТОВ
Рымар Н.П., Иванов В.И.
Украинская медицинская стоматологическая академия. Полтава
Аннотация. Исследования, проведенные среди студентов Украинской медицинской стоматологической ака-
демии с помощью предлагаемой методики оценки физкультуры и спорта в бюджете свободного времени студентов, позволяют вскрыть причины нерационального распределения бюджета свободного времени для решения задач академической успеваемости и физической подготовленности.
Ключевые слова: физкультура и спорт, бюджет свободного времени, успеваемость, активный отдых. Анотація. Римар М.П, Іванов В.І. Обґрунтування методу оцінки ролі і місця фізичної культури і спорту в бюджеті вільного часу студентів. Дослідження, проведені серед студентів Української медичної стоматологічної академії за допомогою запропонованої методики оцінки фізкультури і спорту в бюджеті вільного часу студентів, дають змогу виявити причини нераціонального розподілу бюджету вільного часу для вирішення задач академічної успішності і фізичної підготовленості. Ключові слова: фізкультура і спорт, бюджет вільного часу, успішності, активний відпочинок.
Annotation. Rymar M.P., Ivanov V.I. Foundation of melted estimation of a role of physical culture and sports in the budjet of free time of students. The investigations conducted among the students of UMSA with the help of the proposed method of estimation of physical culture and sports during free time of the students allow to open the reasons of irrational division of free time budjet for the resolving the tasks of academic progress and physical preparatory skills.
Key words: physical culture and sports, budjet of free time, academic progress, active rest.
Введение.
Известно, что воспитание всесторонне и гармонично развитой личности важное место принадлежит физической культуре и спорту [10]. Физическому воспитанию отводится довольно много места в подготовке студентов вузов. Академические занятия и секционная работа способствуют не только воспитанию активной, физически развитой личности, но и улучшению суточной и недельной динамики работоспособности [1,11]. Чередование видов деятельности, активный отдых положительно влияют на умственную деятельность студентов. Однако практика показывает, что большинство студентов уделяют еще недостаточно внимания этим важным видам активного отдыха [5].
Для научной организации учебного процесса важно знать, как и чем занимаются студенты в учебное и вне учебное время, иметь представление о структуре бюджета их свободного времени. Проблема рациональной организации свободного времени студентов поднимается многими исследователями [4,б, 10,11]. Однако освещается она в некоторой степени однобоко, в основном подсчитываются затраты на разные виды занятий и непродуктивные затраты времени. Почти нет исследований, которые бы освещали роль и место физического воспитания в структуре бюджета свободного времени студентов, нет и разработанных научных методов оценки [8]. Кроме того, отмечается противоречие между теоретически положительным отношением к фактору занятий физической культурой и спортом и использованием их в повышении академической успеваемости [2,7].
Работа выполнена по плану НИР Украинской медицинской стоматологической академии.
