CC BY
79э
2012
Характеристика показників швидкісно-силової підготовленості важкоатлетів високої кваліфікації
Шимечко І.М., Магльований А.В.
Львівський державний університет фізичної культури
Анотації:
Досліджено показники швидкісно-силової підготовленості спортсменів різних вагових категорій. У дослідженні брали участь 7 спортсменів збірної команди України з важкої атлетики. Встановлена тенденція до зниження рівня швидкісно-силової підготовленості важкоатлетів із підвищенням груп вагових категорій. Найбільша різниця між групами вагових категорій відмічається у тих показниках, на які впливає чинник маси тіла важкоатлетів. Встановлено, що показники вибухової сили м'язів нижніх кінцівок важкоатлетів важких вагових категорій мають суттєві відмінності серед спортсменів інших вагових категорій. Це стосується показників швидкісно-силового індексу, відношення висоти стрибка до зросту, висоти стрибка до маси тіла. Показано напрямки використання модельних характеристик показників висоти та швидкісно-силового індексу, як ефективного засобу контролю динаміки вибухової сили м'язів ніг.
Ключові слова:
важкоатлети, швидкісний, силовий, підготовленість, вибухова, сила.
Шимечко И.М., Маглеваный А.В. Характеристика показателей скоростно-силовой подготовленности тяжелоатлетов высокой квалификации. Исследованы показатели скоростно-силовой подготовленности спортсменов разных весовых категорий. В исследовании принимали участие 7 спортсменов сборной команды Украины по тяжелой атлетике. Установлена тенденция к снижению уровня скоростно-силовой подготовленности спортсменов с повышением групп весовых категорий. Наибольшая разница между группами весовых категорий отмечается в тех показателях, на которые влияет фактор массы тела спортсменов. Установлено, что показатели взрывной силы мышц нижних конечностей спортсменов тяжелых весовых категорий имеют существенные отличия среди спортсменов других весовых категорий. Это касается показателей скоростно-силового индекса, отношения высоты прыжка к росту, высоты прыжка к массе тела. Показаны направления использования модельных характеристик показателей высоты и скоростно-силового индекса, как эффективного средства контроля динамики взрывной силы мышц ног.
тяжелоатлеты, скоростной, силовой, подготовленность, взрывная, сила.
Shymechko I.M., Mahlovanyy A.V. Characteristic of parameters of speed-strength preparednees of highly skilled weightlifters. It is investigated indexes of sportsmen speed-power preparedness of different gravimetric categories. In research took part 7 sportsmen on heavy athletics of collapsible command of Ukraine. A tendency is set to decline of speed-power level to preparedness of sportsmen with the increase of groups of gravimetric categories. Most difference between the groups of gravimetric categories registers in those indexes which the factor of mass of body of sportsmen influences on. It is set that substantial differences have indexes of explosive force of muscles of sportsmen lower extremities of heavy gravimetric categories among the sportsmen of other gravimetric categories. What about indexes of speed-power index, relation of height of jump to growth, heights of jump to mass of body. Directions of the use of model descriptions of indexes of height are rotined and speed-power index, as effective control dynamics of explosive force of muscles of feet.
weightlifters, speed, power, preparedness, explosion, force.
Вступ.
Проблема дослідження показників спеціальної фізичної підготовленості важкоатлетів під час підготовки до головних змагань річного макроциклу завжди залишалась в полі зору багатьох фахівців важкоатлетичного спорту [4, 9]. Як відомо, від рівня спеціальної фізичної підготовленості важкоатлетів значною мірою залежить ефективність виконання ними змагальних вправ [2, 5, 6, 7, 12].
За результатами досліджень проведених раніше серед чоловіків-важкоатлетів встановлено, що найбільш інформативним та доступним критерієм оцінки рівня спеціальної, а точніше, швидкісно-силової підготовленості у важкій атлетиці є рівень вибухової сили м’язів нижніх кінцівок за тестом В.М. Абалакова [1, 5, 7, 8], який характеризує стан стрибучості спортсменів.
Як свідчить аналіз літератури [3, 10, 13, 14], фахівцями вже вивчались показники рівня стрибучості важкоатлетів різних груп вагових категорій. Під час досліджень важкоатлетів-чоловіків авторами було встановлено такі тенденції: чим вище рівень стрибучості спортсменів, тим швидше вони виконують фазу амортизації у ривку чи поштовху, одночасно збільшуючи тривалість фази фінального розгону, а також рівень опорних реакцій. Також встановлено, що існують відмінності за цими показниками залежно від маси тіла спортсменів.
© Шимечко І.М., Магльований А.В., 2012
Робота виконана згідно Зведеного плану НДР ЛДУФк за темою 2.1.5 «Теоретико-методичні основи раціональної побудови тренувального процесу у важкій атлетиці на етапах багаторічної підготовки» Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2006-2010 рр. Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту (номер державної реєстрації 0106Ш10770) та теми 2.7 «Удосконалення системи фізичної підготовки спортсменів з урахуванням індивідуальних профілів їх фізичної підготовленості «Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2011-2015 рр. (номер державної реєстрації 0ШШ06472).
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета дослідження — вивчити показники швидкісно-силової підготовленості важкоатлетів високої кваліфікації різних вагових категорій.
Методи досліджень: аналіз науково-методичної літератури, педагогічні спостереження за тренувальною діяльністю, тест В.М. Абалакова, дослідження компонентного складу маси тіла, методи математичної статистики.
У констатуючому дослідженні брали участь 7 спортсменів збірної команди України з важкої атлетики, серед яких МСМК та ЗМС.
Результати дослідження.
Нижче нами представлено показники швидкісно-силової підготовленості важкоатлетів високої спортивної кваліфікації різної статі, які були отримані
І ПЕДАГОГІКА І та медик°-біол°гічні
*--“------------* проблеми фізичного
виховання і спорту ____________________
під час планових тестувань в період навчально-тренувальних зборів з підготовки спортсменів до міжнародних змагань [11] (табл.1).
З результатів представлених у таблиці 1 видно, що найвищі показники вибухової сили м’язів нижніх кінцівок мають чоловіки, ніж жінки (відмінності становлять 5 - 20 %). Спортсмени середніх вагових категорій у чоловіків переважають важкоатлетів малих та важких вагових категорій на 7 - 8 %, тоді як важкоатлети важких вагових категорій, мають практично однакові середні показники стрибучості. Це пов’язано з тим, що спортсмени другої групи вагових категорій мають найкращі соматометричні показники ланок тіла та оптимальне їх співвідношення, а також більш високі швидкісно-силові можливості м’язів нижніх кінцівок.
Швидкісно-силовий індекс чоловіків найвищий у спортсменів середніх груп вагових категорій (відмінності з іншими групами - 6,0 - 11 %), а у жінок
- малих вагових категорій (відмінності - до 8,0 % відповідно). Показники відношення висоти стрибка до зросту та до маси тіла мають тенденцію до зниження з підвищенням груп вагових категорій, як у чоловіків, так і у жінок.
Дослідженнями встановлено, що одним із чинників, який впливає на потужність виконання будь-якого руху спортсменів є величина м’язової та жирової маси тіла. Це підтверджується нашими дослідженнями компонентного складу маси тіла, у результаті яких встановлено кореляційний зв’язок між потужністю стрибка та активною м’язовою масою тіла важкоатлетів (г = 0,64).
Порівняння показників стрибучості чоловіків за групами вагових категорій свідчить, що відмінності у середньому становлять: за висотою стрибка - 6,9 % (р > 0,05), за швидкісно-силовим індексом - 7,8 % (р < 0,05, достовірність відмінностей встановлено між важкоатлетами першої та другої груп вагових категорій), за відношенням висоти стрибка до зросту
- 7,0 % (р > 0,05), і тільки відношення висоти стрибка до маси тіла має достовірні відмінності - 40,9 % (р < 0,05, відповідно між атлетами першої й третьої та між другою та третьою групами). Таким чином найбільші відмінності встановлено за тими показниками стрибучості, на які впливає чинник маси тіла важкоатлетів.
Порівняння показників стрибучості між спортсменами різної статі свідчать, що у жінок показники висоти стрибка коливаються у межах 15,0 %, тоді як у чоловіків 8,9 %. Середні показники висоти стрибка чоловіків переважають відповідні показники жінок
- на 10,4 - 24,7 %, показники швидкісно-силового індексу чоловіків переважають відповідні показники жінок - на 13,9 - 21,8 %, при цьому варто зазначити, що різниця між ними збільшується з підвищенням груп вагових категорій. На наш погляд, це пов’язано з особливостями статевого диморфізму, що зумовлює такий рівень відмінностей під час прояву спортсменами швидкісно-силових якостей.
Аналіз результатів індивідуального тестування важкоатлетів збірної команди України в 2011 році дозво-
лив встановити (табл. 2), що у більшості спортсменів (80,8 %) вихідні показники висоти та швидкості стрибка на початку періоду (1-й день тестування) нижче середньо-групових показників, отриманих за весь період підготовки, а за три тижні до змагального старту (5 - й тестовий день) показники висоти та швидкості стрибків мають тенденцію до зростання.
Із усієї групи спортсменів-важкоатлетів високої кваліфікації у 100 % випадках індивідуальна висота стрибка та швидкість його виконання на останній день тестувань покращилась.
Необхідно зазначити, що рівень індивідуальних показників швидкісно-силової підготовленості важкоатлетів у змагальному періоді підготовки має відповідний взаємозв’язок із показниками навчально-тренувальної роботи.
Для прикладу, під час виконання ударних мікроциклів (з близько граничним обсягом та інтенсивністю тренувальної роботи) у більшості важкоатлетів (86 %) відмічається зниження
індивідуальних показників висоти та швидкості стрибка у межах 6 - 10 % протягом одного-двох тренувальних занять з подальшим відновленням працездатності м’язів. При цьому, за результатами наших досліджень встановлено, що зростання обсягу тренувальної роботи більшої мірою негативно впливає на зниження швидкості стрибка (г = - 0,78), ніж на його висоту, а збільшення інтенсивності тренувальної роботи до зони інтенсивності 70 % і вище призводить до зниження прояву вибухової сили м’язів ніг, тобто швидкості стрибка (г = - 0,64).
У процесі дослідження динаміки індивідуальних показників швидкості стрибка важкоатлетів високої кваліфікації протягом змагального періоду було встановлено відмінності між спортсменами, які мали різний рівень тренованості (спортивної форми). Так, рівень тренованості важкоатлетів С-ва та П-ка виявився значно нижчим, ніж у інших спортсменів, тому що вони розпочали підготовку до змагань після деякої перерви, через травми.
Отже показники їх швидкісно-силової підготовленості були на 5,0 - 17,0 % (р< 0,05) нижчими, за показники інших важкоатлетів. Але не дивлячись на значно нижчі результати індивідуальних тестувань важкоатлетів П-ка та П-а, у них також було відзначено позитивну динаміку висоти та швидкості стрибка протягом змагального мезоциклу підготовки.
Нами також встановлено високий кореляційний взаємозв’язок між результатами у змагальних вправах (ривку та поштовху) та результатами тестування - висоти стрибка (г = 0,81) та швидкісно-силовим індексом (г = 0,93), що були визначені у важкоатлетів перед змаганнями.
Висновки.
Встановлена тенденція до зниження рівня швидкісно-силової підготовленості важкоатлетів із підвищенням груп вагових категорій. Найбільша різниця між групами вагових категорій відмічається у тих показниках, на які впливає чинник маси тіла важкоатлетів.
ПСИХОЛОГІЯ
32012
ц
Таблиця 1
Модельні показники вибухової сили м’язів нижніх кінцівок важкоатлетів високої кваліфікації різної статі
(за В.Г. Олешко, X ; т)
Група вагових категорій Вагова категорія, кг Висота стрибка, м Швидкісно-силовий індекс (ШСІ), м-с-1 Відношення висоти стрибка до зросту, % Відношення висоти стрибка до маси тіла, умов. од.
I 56, 62, 69 0,56; 0,03 1,64; 0,06 35,2; 1,39 0,89; 0,07
48, 53, 58 0,53; 0,04 1,46; 0,07 33,7; 2,33 0,96; 0,09
II 77, 85, 94 0,61; 0,02 1,85; 0,05 34,2; 1,28 0,76; 0,06
63, 69 0,48; 0,04 1,34; 0,09 30,2; 2,29 0,71; 0,05
ІІІ 105, +105 0,57; 0,03 1,74; 0,07 31,8; 1,46 0,54; 0,08
75, +75 0,46; 0,05 1,35; 0,11 28,0; 2,69 0,55 ; 0,07
Примітка: перша строка групи — показники чоловіків (п = 54); друга строка групи — показники жінок (п = 96)
Таблиця 2
Динаміка вибухової сили м’язів ніг важкоатлетів високої кваліфікації збірної команди України
П.І. Вагова категорія, Терміни тестувань Середні
спортсмена кг 31.03 13.08 15.09 03.10 29.10 дані
С-в О. 69 55* 1,64 56 1,65 61 1,66 60 1,64 62 1,67 59 1,65
Ч-а Ю. 85 62 1,70 62 1,71 61 1,70 64 1,73 66 1,77 63 1,72
І-в А. 94 63 1,68 62 1,70 64 1,74 66 1,76 69 1,80 65 1,74
П-в К. 94 61 1,66 63 1,68 63 1,67 64 1,72 67 1,75 64 1,69
Т-й О. 105 57 1,62 56 1,64 58 1,66 59 1,67 62 1,73 58 1,65
Ш-о І. +105 55 1,60 56 1,63 57 1,66 56 1,64 58 1,68 56 1,66
П-к І. +105 53 1,56 54 1,60 55 1,59 54 1,62 56 1,67 54 1,61
Примітка:*у чисельнику - висота стрибка (см), у знаменнику - швидкісно-силовий індекс (м-с1)
Встановлено, що показники вибухової сили м’язів нижніх кінцівок важкоатлетів важких вагових категорій мають суттєві відмінності серед спортсменів інших вагових категорій. Це стосується, насамперед, показників швидкісно-силового індексу, відношення висоти стрибка до зросту та висоти стрибка до маси тіла відповідно. Останні два показники найменші серед спортсменів усіх груп вагових категорій.
Доведено, що у важкоатлетів збірної команди України важких вагових категорій, які проходили те-
стування, за тестом Абалакова, під час підготовки до головних змагань макроциклу відмічаються найменші показники висоти стрибка поштовхом двох ніг із місця.
Встановлений нами високий взаємозв’язок вказує на можливість використання модельних характеристик показників висоти та швидкісно-силового індексу, як ефективного засобу контролю динаміки вибухової сили м’язів ніг важкоатлетів високої кваліфікації.
та медико-біологічні проблеми фізичного
виховання і спорту ___________________________
Література:
1. Абалаков В.М. Новая аппаратура для изучения спортивной техники, М.: ФиС, 1960, 40 с.
2. Виноградов Г.П. Атлетизм: теория и методика тренировки, М.: Советский спорт, 2009, 328 с.
3. Воробьев А.Н. Тяжелоатлетический спорт: Очерки по физиологии и спортивной тренировке, М.: Физкультура и спорт, 1977, 255 с.
4. Дворкин Л.С. Тяжелая атлетика, М.: Сов.спорт, 2005, 597 с.
5. Медведев А.С., Фролов В.И., Фураев А.Н. Скоростно-силовые качества у тяжелоатлетов высокой квалификации и их взаимосвязь с техническим мастерством. Тяжелая атлетика: Ежегодник
1980, Сост.: Ю.А. Сандалов, М.: Физкультура и спорт, 1980, С. 33-34.
6. Михайлюк М.П., Башкиров П.П. Пример моделирования уровня скоростно-силовой подготовленности тяжелоатлетов. Тяжелая атлетика. Ежегодник. 1983, М.: Физкультура и спорт, 1983, С. 28-29.
7. Олешко В.Г Управление состоянием тренированности как важнейшее условие повышения эффективности подготовки тяжелоатлетов к соревнованиям. Автореф дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук, К., КГИФК, 1981, 22 с.
8. Олешко В.Г. Динамика скоростно-силовых показателей у квалифицированных тяжелоатлетов при подготовке к соревнованиям. Тяжелая атлетика: Ежегодник 1985, М.: Физкультура и спорт, 1985, С. 41 - 43.
9. Олешко В.Г. Силові види спорту, К.: Олімп. л-ра, 1999, 287 с.
10. Олешко В.Г.Критерії відбору важкоатлетів збірних команд різної статі та груп вагових категорій, Теорія і методика фізичного виховання і спорту, 2005, № 1, С. 45-51.
11. Олешко В.Г. Підготовка спортсменів у силових видах спорту, К.: ДІА, 2011, 444 с.
12. Пуцов С.О. Побудова тренувального процесу важкоатлеток високої кваліфікації у річному макроциклі. Автореф дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук. з фіз. виховання і спорту, К., 2008, 20 с.
13. Ткаченко К.В. Совершенствование тренировочного процесса юных тяжелоатлетов на основе использования модельных характеристик технической и функциональной подготовленности. Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. Наук, К.,
1981, 22 с.
14. Тяжелая атлетика, под ред. Воробьева А.Н., М.: Физкультура и спорт, 1981, С. 117-126.
Информация об авторах: Шимечко Игорь Миронович
Львовский государственный университет физической культуры Ул. Костюшко 11, г. Львов, 79000, Украина. Маглеваный Анатолий Васильевич [email protected] Львовский национальный медицинский университет ул. Пекарская 69, г. Львов, 79010, Украина. Поступила в редакцию 12.03.2012г.
References:
1. Abalakov V.M. Novaia apparatura dlia izucheniia sportivnoj tekhniki [New apparatus for the study of sporting technique], Moscow, Physical Culture and Sport, 1960, 40 p.
2. Vinogradov G.P. Atletizm: teoriia i metodika trenirovki [Atletizm: theory and training method], Moscow, Soviet sport, 2009, 328 p.
3. Vorob’ev A.N. Tiazheloatleticheskij sport [Heavy-weight sport], Moscow, Physical Culture and Sport, 1977, 255 p.
4. Dvorkin L.S. Tiazhelaia atletika [Weight lifting], Moscow, Soviet sport, 2005, 597 p.
5. Medvedev A.S., Frolov V.I., Furaev A.N. Tiazhelaia atletika [Weight lifting], Moscow, Physical Culture and Sport, 1980, pp. 33-34.
6. Mikhajliuk M.P., Bashkirov P.P. Tiazhelaia atletika [Weight lifting], Moscow, Physical Culture and Sport, 1983, pp. 28-29.
7. Oleshko V. G. Upravlenie sostoianiem trenirovannosti kak vazhnejshee uslovie povysheniia effektivnosti podgotovki tiazheloatletov k sorevnovaniiam [Management as major condition of increase of efficiency of weightlifters preparation of the state of trained to the competitions], Cand. Diss., Kiev, 1981, 22 p.
8. Oleshko V.G. Tiazhelaia atletika [Weight lifting], Moscow, Physical Culture and Sport, 1985, pp. 41 - 43.
9. Oleshko V.G. Silovi vidi sportu [Power types of sport], Kiev, Olympic Literature, 1999, 287 p.
10. Oleshko V.G. Teoriia i metodika fizichnogo vikhovannia i sportu [Theory and methods of physical education and sport], 2005, vol.1, pp. 45-51.
11. Oleshko V.G. Pidgotovka sportsmeniv u silovikh vidakh sportu [Preparation of sportsmen in power types of sport], Kiev, DIA, 2011, 444 p.
12. Pucov C.O. Pobudova trenuval'nogo procesu vazhkoatletok visokoyi kvalifikaciyi u richnomu makrocikli [A construction of training process of weightlifters of high qualification is in an annual macrocycle], Cand. Diss., Kiev, 2008, 20 p.
13. Tkachenko K.V. Sovershenstvovanie trenirovochnogo processa iunykh tiazheloatletov na osnove ispol’zovaniia model’nykh kharakteristik tekhnicheskoj i funkcional’noj podgotovlennosti [Perfection of training process of young weightlifters on the basis of the use of model descriptions of technical and functional preparedness], Cand. Diss., Kiev, 1981, 22 p.
14. Vorob’ev A.N. Tiazhelaia atletika [Weight lifting], Moscow, Physical Culture and Sport, 1981, pp. 117-126.
Information about the authors: Shymechko I.M.
[email protected] Lvov State University of Physical Culture Kostyushko str. 11, Lvov, 79000, Ukraine.
Mahlovanyy A.V.
[email protected] Lvov National Medical University Baker’s str. 69, Lvov, 79010, Ukraine.
Came to edition 12.03.2012.
І ПЕДАГОГІКА I
ПСИХОЛОГІЯ
