CC BY
481Основні напрями формування здорового способу життя школярів у навчально-виховному процесі
Єрмакова Тетяна
Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди
Розкрито особливості формування здорового способу життя учнівської молоді під час перебування школярів в школі, у їхній позакласній та позашкільній діяльності, у родині. Розглянуто вимоги до освітніх навчальних програм з фізичного виховання. Визначені завдання для педагогічного колективу щодо формування уявлень про здоровий спосіб життя в школярів. Доведено, що спрямованість і тематика зазначених напрямків складається і корегується спільними зусиллями школи, сім'ї, представників державних органів влади і приватних структур.
здоровий спосіб життя, школярі, навчально-виховний процес, позашкільна діяльність, позакласна діяльність.
Ермакова ТС. Основные направления формирования здорового образа жизни школьников в учебновоспитательном процессе. Раскрыто особенности формирования здорового образа жизни школьников во время пребывания их в школе, в их внеклассной и внешкольной деятельности, в семье. Рассмотрено требования к учебным программам по физической культуре. Определены задания для педагогического коллектива, касающиеся формирования убеждений о здоровом образе жизни школьников. Доказано, что направленность и тематика указанных направлений составляется и регулируется общими усилиями школы, семьи, представителей государственных органов и частных структур. здоровый образ жизни, школьники, учебно-воспитательный процесс, внешкольная деятельность, внеклассная деятельность.
Iermakova T.S. The basic directions of forming healthy way of life of schoolchildren in teaching and educational process. It is opened features of forming healthy way of life of schoolchildren during their stay in school, in their out-ofclass and out-of-school activity, in family. It is considered requirements to curricu-lums on physical training. It is determined tasks for the pedagogical collective, concerning forming beliefs about healthy way of life of schoolchildren. It is proved that the orientation and subjects of the speci-{ed directions is made and adjusted by the general efforts of school, family, representatives of the state bodies and private structures.
healthy way of life, schoolchildren, teaching and educational process, out-ofclass activity, out-of-school activity.
Вступ.
Проблема формування здорового способу життя підростаючого покоління України належить до найактуальніших проблем, вирішення якої обумовлює майбутнє держави та подальше існування здорової нації. Сьогодні сферою формування здорового способу життя дітей та підлітків є система освіти. Згідно державної програми «Освіта» (Україна ХХІ століття) та «Національної доктрини освіти України у ХХІ столітті» стратегічним завданням освіти є виховання освіченої, творчої особистості, всебічний розвиток людини, становлення її духовного, психічного та фізичного здоров’я. Тому обов’язковим компонентом національної системи освіти мають бути знання про формування, збереження та зміцнення здоров’я.
Зазначена проблема набуває ще більшого значення для сучасної школи, про що свідчать документи Міністерства освіти і науки України. Низкою загальноосвітніх шкіл, закладів інтернатного типу, позашкільних закладів України набуто цінний досвід освітньо-реабілітаційної та корекційно-розвивальної роботи, спрямованої на збереження, відновлення та зміцнення здоров’я вихованців. Досліджуваній проблемі було присвячено наукові праці та посібники за такими напрямами: формування здорового способу життя школярів у навчально-виховному процесі (В. Білик, А. Герасимчук, С. Ігнатенко, С. Лапаєнко,
B. Лисяк, О. Маркова, К. Палієнко, В. Солнцева, С. Страшко та ін.); у позакласній діяльності (О. Гауряк, А. Гужаловський, О. Жабокрицька, Т. Лясота, В. Рева та ін.); у позашкільній діяльності (Б. Брилін, В. Кузьменко , Т. Лясота, І. Шеремет та ін.); у сім’ї (Т. Баєва,
C. Свириденко, М. Шарапа та ін.). Разом з тим поза увагою дослідників залишились питання формування здорового способу життя старшокласників з позицій поєднання організації.
Не дивлячись на активну увагу з боку держави та © Єрмакова Тетяна, 2009
педагогічної громадськості на проблему формування здорового способу життя школярів спостерігається негативна тенденція щодо погіршення стану здоров’я учнівської молоді. Однією з головних причин цьому є відсутність співпраці педагогічного колективу та батьків, необізнаність батьків з даної проблеми, відсутність свідомого ставлення до свого здоров’я як школярів, так і їх батьків, неосвіченість вчителів щодо правильних форм та методів формування, зміцнення та укріплення здоров’я учнів. Тому проблема формування здорового способу життя дітей шкільного віку залишається актуальною та своєчасною.
Робота виконана згідно плану НДР Харківського національного педагогічного університету імені ГС. Сковороди.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета роботи - дослідити напрями формування здорового способу життя школярів у навчально-виховному процесі.
Результати дослідження.
У системі освіти загальноосвітня школа є найціннішим скарбом кожного народу. Вона складає фундамент освіченості нації і багато в чому визначає ефективність її наступних сходинок освіти, перш за все вищої. В школах навчально-виховний процес спрямований на всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей тощо. Тому проблема формування здорового способу життя підростаючого покоління займає провідне місце в шкільній практиці. Дана проблема активно обговорюється на державному рівні. Підтвердженням цьому є «Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті» [23], Національна програма «Діти України» [21], цільова комплексна програма «Фізичне вихо-вання - здоров’я нації» [22], «Національна програма патріотичного виховання населення, формування здо-
рового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства» [27, с. 233-235], що передбачають завдання, спрямовані на зміцнення, формування та збереження здоров ’я дітей, молоді та дорослих, формування соціально-активної, фізично здорової та духовно багатої особистості.
Формування здорового способу життя через освіту, створення здоров’язбережного освітнього середовища - один із пріоритетних напрямів державної політики у галузі освіти. У цьому контексті завданням сучасної школи є: використання здоров’язбережних технологій навчання; дотримання режиму рухової активності, поєднання рухового і статичного навантаження; організація збалансованого харчування; заміна авторитарного стилю спілкування на стиль співробітництва, створення емоційної сприятливої атмосфери навчання; формування в учнів та їхніх батьків усвідомлення цінності здоров’я, культивування здоров ’я тощо [25].
За даними Академії Педагогічних наук України, значна кількість учнів загальноосвітніх шкіл почувають себе одинокими, відчувають душевний дискомфорт внаслідок відвертих та довірливих взаємин з однолітками, невизначеності соціальної позиції в колективі та несформованості ціннісних орієнтацій у сфері спілкування [30, с. 64]. Позитивне або негативне ставлення до школи, до навчання; ступінь оптимізму, захисту, соціальне благополуччя є психологічним комфортом дитини. Для більш досконалого виконання всіх критеріїв необхідно об’єднати увесь педагогічний колектив для розв’язання завдань щодо формування освіти про здоровий спосіб життя в школярів. До того ж існує потреба у доведенні всіх елементів навчально-виховного процесу у відповідність із станом здоров’я і психофізіологічними можливостями учнів і педагогів. На даний час ведеться активна робота педагогічних колективів у створенні сприятливого для здоров’я учнівського середовища, відбувається засвоєння учнями валеологічних знань не лише в школі, а й за її межами, навчання школярів умінням та навичкам здорового способу життя, проводиться просвітницька робота серед батьків. Більшість педагогів наполягають на тому, що тільки об’єднавши спільні зусилля педагогів та батьків можна виробити навички здорового способу життя школярів [26, с. 189 - 191.].
Одним із компонентів здорового способу життя та правильного його формування є фізичне виховання. Фізичне виховання стимулює не лише стан здоров’я, але пробуджує в людях прагнення жити, рухатись, робити добро, бути активним членом здорового суспільства. В процесі навчання молоді потрібно постійно виробляти не лише потреби, але й навички здорового способу життя. Фізична культура - це не лише спорт, перемоги та змагання, але й спосіб підтримання духо -вного життя людини, її прагнення до досконалості та здоров ’я [10, с. 440-442]. Нові вимоги до фізичного виховання школярів викладені в удосконаленій навчальній програмі з фізичної культури (цільова комплексна програма «Фізичне виховання - здоров’я нації»). У ній поставлене завдання виховувати в учнів звичку самостійно займатися фізичними вправами, озброювати
їх знаннями, уміннями й навичками, необхідними для цього. Це завдання послідовно здійснюється протягом усього періоду навчання в школі [16, с. 30-33].
Використання засобів фізичної культури у шкільній програмі займає основне місце в системі профілактичних заходів, спрямованих на корекцію здоров’я, рівень якого, у зв’язку з наслідками урбанізації, негативними впливами екології, стресовими чинниками та іншими факторами, різко знижується [3, с. 27-35]. Важливо, щоб школярі усвідомлювали важливість занять фізичною культурою, відчували потребу в них, тому що фізична культура поступово зводиться до безглуздої фізичної вправи, взятої з культури, спорту, гри, щирого спілкування і відносин. Звідси зниження інтересу до занять фізичними вправами, недостатня готовність дітей перейти до організації самодіяльних форм занять фізичною культурою [18].
Фізична культура є яскравим прикладом не тільки теоретичних знань з формування здорового способу життя. На відміну від таких шкільних предметів як валеологія та безпека життєдіяльності, що містять знання про формування, збереження та зміцнення здоров 'я, фізична культура дає можливість «займатись» формуванням здоров’я на практиці.
Зовсім іншу організацію навчально-виховної роботи мають школи-інтернати та школи подовженого дня. У школі-інтернаті обов ’язковим є створення учнівського комітету через органи учнівського самоврядування, що передбачає організацію чергування учнів по школі, контроль за своєчасним виконанням режиму дня й правил внутрішнього розпорядку, санітарно-гігієнічний стан тощо. Вирішення проблеми формування здорового способу життя школярів вбачалося в систематичному прищеплюванні учням навичок особистої і громадської гігієни, розвитку індивідуальних здібностей дітей, проводженні бесід за участі відомих спортсменів, популяризації серед громадськості спортивних досягнень учнів. [5, с. 149].
Широкого розмаху в школі в останні роки набуває позакласна діяльність. Вона стає невід’ємним компонентом освітньої структури, який сприяє всебічному, гармонійному розвитку особистості учня, соціальній адаптації та самореалізації людини в суспільстві. Діяльність позашкільних закладів регламентується цілою низкою державних документів, серед яких, Закон України «Про освіту» [13, с. 7], Національна програ -ма «Діти України» [20, с.14.], Концепція позашкільної освіти та виховання [14, с.19.], закон України «Про позашкільну освіту» [S], «Положення про позашкільний навчальний заклад» [24, с.25-27].
Основною метою позакласної діяльності є задоволення інтересів і запитів дітей, розвитку їх творчого потенціалу, нахилів і здібностей у різних сферах діяльності, формування здорового способу життя. Домінуюча роль в її організації належить класному керівнику, який є передусім організатором позакласних виховних заходів (організованої діяльності колективу, спрямованої на досягнення певної виховної мети), діє у співдружності з іншими педагогічними працівниками школи. Педагогічними умовами виховання основ здорового способу життя учнів у позакласній
діяльності є: організація факультативних і гурткових занять, різноманітних виховних заходів з основ здорового способу життя у позаурочний час; залучення кожного учня до різноманітної виховної діяльності з урахуванням вікових та психофізичних особливостей; запровадження режиму дня та систематичне дотримання його підлітками як моделі здорового способу життя [12].
Для успішного та вдалого формування здорового способу школярів у навчальних закладах необхідно вирішити наступні завдання:
1.Об’єднати увесь педагогічний колектив для розв’язання завдань щодо формування освіти про здоровий спосіб життя в школярів.
2.Довести всі елементі навчально-виховного процесу у відповідність із станом здоров ’я і психофізіологічними можливостями учнів і педагогів.
3.Здійснювати оздоровче супроводження
навчально-виховного процесу, передбачати такі напрямки роботи як: оздоровче обґрунтування та експертиза навчально-виховної роботи, діагностика й корекція здоров’я учнів, профілактичні заходи, допомога в розвитку дітей [9, с. 13-15].
Система позашкільної освіти - це освітня підсистема, що включає державні, комунальні, приватні позашкільні навчальні заклади; інші навчальні заклади як центри позашкільної освіти у позаурочний та по-занавчальний час; гуртки, секції, клуби, культурно-освітні, фізкультурні та спортивно-оздоровчі заклади. Саме позашкільна освіта спроможна частково компенсувати недоліки у вихованні та розвитку дитини в сім'ї, запропонувати змістовне дозвілля, зайнятість за інтересами у позаурочний час.
Основною формою позашкільної діяльності школярів є вільний час, а саме дозвілля. Дозвілля є своєрідною формою позаурочного часу, який може бути використаний учнями для поглиблення своїх знань з усіх навчальних предметів, для задоволення і розвитку інтересів, запитів та нахилів, духовного зростання, вдосконалення фізичних якостей та відпочинку [6, с. 72-76.]. Проблема дозвілля школярів, а також проблема формування здорового способу життя під час дозвілля має роздвоєний характер: з одного боку відсутність контролю з боку школи за позашкільною діяльністю дітей, з іншого боку відбувається майже повний контроль за діями школярів з боку сім'ї. Тому думка про те, що у позашкільній діяльності чітка взаємодія школи й сім'ї у сфері проведення школярами дозвілля досить часто є безсистемною - не вірна. Раціонально сформувавши використання школярами дозвілля, а саме з максимальним включенням до нього фізкультурно-спортивних заходів, сприяє формуванню, зміцненню та укріпленню їхнього здоров ’я [29, с. 196-199]. Цього можна досягти лише у тісній співпраці педагогічного колективу та батьків.
Ще однією формою позашкільної діяльності школярів, окрім фізичної культури. є гра. Це перше проявлення активної діяльності дитини, яка служить для неї засобом пізнання навколишнього світу Вони виявляють дуже сильну загальну фізіологічну дію на організм, гарно зміцнюючи їх нервово-м’ язову систему,
поліпшуючи дихання, кровообіг, травлення, та підвищуючи обмін речовин. Участь у правильно організованих іграх розвиває у дітей вольові якості, творчу ініціативу, винахідливість, відчуття товариства. Дитина стає дисциплінованою, у неї виховується самовладання, вміння стримувати свої егоїстичні пориви. У колективних іграх у дітей стають більш розвинутими організаторські здібності і наполегливість у досягненні мети, відповідальність перед товаришами за свої дії. Рухливі ігри, особливо на свіжому повітрі, виявляються кращою формою проведення дозвілля, гарним активним відпочинком після навчання та гарним засобом для покращення розвитку та здоров’я дітей. Поряд з рухливими іграми усім дітям корисно по можливості кожного дня займатись спортивними розвагами на свіжому повітрі: зимою кататися на санчатах, ковзанах, лижах, а літом плавати, кататися на човні, велосипеді [7, с. 221-225.].
Відомо, що формування здорових звичок найбільш ефективно проводити з дитинства. Чим менший вік, тим безпосереднє сприйняття, тим більше дитина довіряє своєму вихователю. Це створює найбільш сприятливі можливості для формування потрібних для збереження здоров ’я якостей і властивостей особистості. Чим раніше розпочато виховання, тим стабільніші виникають навики й установки, які необхідні дитині в її подальшому житті. Наскільки успішно будуть сформовані й закріплені у свідомості навички здорового способу життя в молодшому віці, залежить потім реальний спосіб життя, що перешкоджає чи сприяє роз -криттю потенціалу особистості. Зміна ставлення до свого здоров ’я передусім проблема виховання. Тому саме системі освіти дає суспільство соціальне замовлення - посилити роботу з оздоровлення шкільного середовища, зміцнення здоров’я дітей і формування у них здорового способу життя. Цю проблему повинна розв’язувати школа, але з залученням батьків.
Здорова особистість формується у двох соціальних інститутах: сім’ї та школі. На сьогоднішній день школа не повністю реалізує головну мету виховання - формування здорової особистості, здатної зберегти своє здоров ’я, а отже існує необхідність у залученні родини до вирішення проблеми формування здорового способу життя школярів. Перед тим, як займатися проблемами формування здорового способу життя учнів, необхідно вивчити ставлення сім’ї до цієї проблеми: як батьки піклуються про своє здоров ’я та здоров’я дітей, чи вміють і прагнуть дотримуватися правил здорового способу життя, наскільки вони обізнані з цих питань, чи дотримуються певних моделей здорового життя [1, с. 172-173.]. Тому одним з завдань школи є активна просвітницька робота з батьками з досліджуваної теми.
Ще одним з позаурочних видів діяльності у школи є культурно-просвітницькі форми роботи, що передбачають відвідування мистецьких виставкових заходів, художніх музеїв і галерей на тему здоров ’я, спорту, фізичної культури. Серед них слід виділити роботи відомих художників (О. Дейнека, Є.Лисицький, Ю.Пименов, А.Родченко та ін.), які пропагували ідеї проведення вільного часу на природі, заняття народ-
ними і спортивними іграми та гімнастичними вправами. До цього слід додати виконані майстрами портрети відомих кумирів спорту і фрагменти ігор спортивних команд та інш. Звісно, що не всі школярі можуть позитивно сприяти зазначені заходи. І у цьому аспекті важлива роль відводиться класному керівнику.
Здоровий спосіб життя - це діяльність, спрямована на формування, збереження та зміцнення здоров’я людей, як необхідної умови для прогресивного розвитку суспільства в усіх його напрямках [15, с. 189-191]. Для здорового способу життя важливе значення має організована боротьба зі шкідливими звичками, які дезор-ганізовують людину, послабляють її волю, знижують працездатність, порушують здоров’я і скорочують тривалість життя. Великого значення для формування здорової особистості школяра має рухова активність. Вченими доведено, що здоровий спосіб життя в більшості залежить від рухової активності школярів, від віку та режиму дня, а також ставлення учнів до необхідності вести здоровий спосіб життя [4, с. 431-434]. Проблема вживання підлітками наркотичних речовин є загальнонаціональною, причиною чого стали недостатня інформованість школярів про шкідливий вплив наркотичних засобів та наслідки їх вживання, формування ставлення до наркотиків як до розваги, що допомагає втекти від реальності. Тому існуюча ситуація може бути виправлена не тільки діяльністю медичних та соціальних працівників, а й педагогічних [17, с. 182-184]. Саме тому перед вчителем сучасної школи стоїть чимала кількість проблем, однією з яких є запобігання вживання шкідливих звичок, що потребують невідкладного вирішення. Задля попередження таких проблем, на його думку, слід проводити профілактичну роботу ще й серед населення, в засобах масової інформації, з молодіжними групами ризику за межами школи. Для удосконалення всієї системи виховання з даних проблем автор висуває ряд пропозицій для покращення стану здоров ’я школярів: проводити виховну роботу у новостворених сім’ях; удосконалити процес здобуття моральної освіти; запровадити надзвичайно жорсткий контроль за рекламою в засобах масової інформації; збільшити кількість культосвітніх, спортивних закладів, де б молодь могла реалізувати себе у вільний час; проводити акції пропаганди здорового способу життя [11, с. 179 - 182.].
У профілактиці вживання шкідливих звичок відіграє важливу роль сім’я, хоча більшість з яких вважає, що цією роботою повинні займатись спеціальні державні заклади, педагоги, медики, міліція тощо [28, с. 184-186]. Сучасні батьки повинні брати активну участь у житті дітей, допомагати їм у вирішення актуальних проблем, бути достатньо проінформованими про наслідки вживання наркотичних засобів, про їх шкідливий вплив на здоров’я, про симптоми залежності тощо.
Бакіко І. одним із засобів боротьби зі шкідливими звичками визначив засоби фізичної культури і спорту [2, с.28-30]. За цими дослідженнями заняття фізичними вправами та спортом формують навики здорового способу життя, виробляють негативне ставлення до шкідливих звичок. Автор пропонує залучати вчителів
та батьків школярів до даної проблеми, а саме підвищувати інтерес до занять, розкрити цінності фізичної культури, організовувати позакласну роботу з елементами фізичної культури, проводити спортивно-оздоровчі змагання. Однак через недостатнє фінансування спортивних клубів, туристичних походів та опублікування в пресі статей з метою пропаганди здорового способу життя не в змозі захистити школярів від вживання шкідливих звичок.
Загальновідомий той факт, що засоби масової інформації (ЗМІ) мають найбільший вплив на свідомість підлітків та суспільства взагалі. Сучасні юнаки та дівчата сприймають його в усьому його великому різноманітті. ЗМІ, що стрімко розвиваються та відіграють все більшу роль у житті нашого суспільства, мають великий вплив на старшокласників. Він може бути не стільки прямим, скільки опосередкованим. Це пов’язано з тим, наскільки підлітки взаємодіють з самим джерелом та наскільки вони ставляться до нього [19, с. 45-46]. Не менш важливим засобом попередження шкідливих звичок є засоби масової інформації, які, нажаль, найчастіше висвітлюють ці проблеми тільки з однієї сторони - боротьби правоохоронних органів з нелегальним переміщенням наркотичних речовин, рекламою алкогольних та слабоалкогольних напоїв. А проведення засобами масової інформа -ції різних агітацій на формування здорового способу життя школярів, антинаркотична та антиалкогольна пропаганда серед дітей, підлітків та молоді майже не проводиться.
Серед впливових ЗМІ необхідно виділити спортивні телеканали і окремі телепрограми з трансляції спортивних змагань, які є засобом агітації за здоровий спосіб життя. До цього слід додати носії електронної відеоінформації на спортивну тематику, які є у вільному доступі у вигляді СБ-БУБ дисків та у мережі Інтернет. Важлива роль у виборі зазначених видів інформації певної спрямованості належить сім’ ї. Саме сім’ я повинна контролювати і допомагати школярам орієнтуватись у такому багатоаспектному джерелі електронної інформації.
Висновки.
Здоровий спосіб життя - це комплекс оздоровчих заходів, що забезпечують гармонійний розвиток, зміцнення здоров’я , підвищують продуктивність праці. Це такі форми і способи щодення, відмові від шкідливих зв ичок, загартуванню, оптимальний руховий режим. Здоров ’я саме дітей і молоді особливо важливе, тому що близько 80% хвороб у дорослих є наслідком неправильного способу життя у дитячі та молоді роки. Ще одним фактом є абсолютна безграмотність учнів, щодо здорового способу життя та його цінності, тому необхідно створити систему закладів, де підлітки мали б нагоду одержати кваліфіковані консультації з питань збереження здоров’я та його цінності і де б робота проводилась в трьох напрямках: робота з батьками; робота з вчителями; робота з учнями.
Основними напрямками формування здорового способу життя школярів у навчально-виховному процесі є такі:
1) навчальний процес;
2) позакласні та позашкільні заходи;
3) робота батьків у свої родині;
4) заходи влади на місцевому та державному рівні.
Спрямованість і тематика зазначених напрямків складається і корегується спільними зусиллями школи, сім’ї, представників державних органів влади і приватних структур. Важливу роль при цьому відіграє суспільно-економічний і правовий стан держави від якого залежить матеріально-технічне забезпечення зазначених вище заходів та обов’язковість їх виконання.
Подальші дослідження необхідно провести у напрямку вивчення проблеми формування здорового способу життя школярів у навчально-виховному процесі в другій половині XX століття.
Література
1. Баєва Т. Формування здорового способу життя в особистісно орієнтованому виховному процесі життя / Т. Баєва // Соціально -педагогічні проблеми сучасної середньої та вищої освіти в Україні - Житомир: ЖДПУ, 2002. - С. 172-173.
2. Бакіко І. Профілактика шкідливих звичок у підлітків засобами фізичної культури і спорту / І. Базіко // Спортивний вісник Придніпров ’я. - Дніпропетровськ: ДДІФКС, 200S. - №3-4. -C2S-30.
3. Бермудес Д. Використання ритмічної гімнастики в системі підготовки вчителів фізичної культури / Д. Бермудес // Молода спортивна наука України. - Львів: НВФ «Українські технології», 2007. - Вип. 11. - T.N5. - C. 27-35.
4. Білик В.Г Педагогічні аспекти фізичного виховання та спор -ту у формуванні ставлення до здорового способу життя дітей та підлітків / В.Г. Білик, С.А. Ігнатенко, К.В. Палієнко, В.В. Солнцева, С.В. Страшко // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка. - Чернігів: ЧДПУ, 2006. - Вип. 35. - с. 431-434. - (Серія Педагогічні нау-ки).
5. Бондар А.Д. Навчально-виховна робота в школах-інтернатах і групах подовженого дня / А.Д. Бондар, Б.С. Кобзар. - 2-е вид., допов. й перероб. - К.: Вища школа, 19S5. - С. 149.
6. Брилін Б.А. Педагогічні проблеми організації вільного часу / Б.А. Брилін // Психологія і педагогіка. - 1996. - №4. - С. 72-76.
7. Васічкина О.В. Здоровий спосіб життя як складова життєвої компетентності учнів / О .В. Васічкина, В. О. Смоляр // Педагогіка, психологія та медико - біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Xарків: XДАДМ (XXm), 2007. - №11. - C. 221-225.
S. Виховна робота в закладах освіти України: збірник нормативних документів та методичних рекомендацій з питань організації виховної роботи / МОН України, ІСДО. - К.: ІСДО, 1995. - 136 с.
9. Волошин О.Р. Здоровий спосіб життя - через школу нового типу / О.Р. Волошин // Слобожанський науково-спортивний вісник. -X.: XДАФК, 2007. - Вип.11. - С. 13-15.
10. Герасимчук А.Ю. Формування у студентів потреб до занять фізичною культурою / А.Ю. Герасимчук, О.М. Ужеліна // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка. - Чернігів: ЧДПУ, 2006. - Вип.. 35. - с. 440-442. -(Серія Педагогічні науки).
11. Гіжевський В. Формування здорового способу життя серед підлітків і молоді / В. Гіжевський // Соціально -педагогічні проблеми сучасної середньої та вищої освіти в Україні. - Житомир: ЖДПУ, 2002. - С. 179 - 1S2.
12. Жабокрицька О.В. Педагогічні умови виховання основ здорового способу життя підлітків у позакласній діяльності: автореф.
дис. на здобуття наук. ступеня канд.. пед. наук: спец. 13.00.07 «Теорія виховання » / О.В. Жабокрицька; Кіровоградський держ. пед. ун-т імені В. Винниченка. - Кіровоград, 2003. - 20 с.
13. Закон УРСР «Про освіту» // Освіта. - 1991.- № 51 - С. 7.
14. Концепція позашкільної освіти та виховання // Інформаційний збірник Міністерства народної освіти України. - 1997. - № 7. -С.19.
15. Корінчик Л. Виховання свідомого ставлення до збереження і зміцнення здоров’я / Л. Корінчик // Соціально-педагогічні проблеми сучасної середньої та вищої освіти в Україні. - Житомир: ЖДПУ, 2002. - С. 189-191.
16. Лисяк В.М. Урок фізичної культури як основа формування інтересу до занять фізичною культурою та спортом / В.М. Лисяк // Слобожанський науково-спортивний вісник. - Х.: ХДАФК, 2007. - Вип.11. - С. 30-33.
17. Мазепкіна О. Негативні явища у дитячому та молодіжному середовищі / О. Мазепкіна // Соціально-педагогічні проблеми сучасної середньої та вищої освіти в Україні. - Житомир: ЖДПУ, 2002. - С. 182-184.
18. Маркова А.К. Формирование мотивации учения: Книга для учителя / А.К. Маркова - М.: Просвещение , 1990. - 191 с.
19. Мудрик А.В. О воспитании старшеклассников: Кн. для клас. руководителей / А.В. Мудрик - 2-е изд., доп. и перераб. - М.: Просвещение, 1981. - С. 45-46.
20. Національна програма «Діти України»: психолого-педагогічні умови реалізації // Педагогічна газета. - 1996. - № 8. - С.14.
21. Правові системи НАУ: НАУ-Опііпе. - Режим доступу до сайту: http://www.zakon.nau.ua/doc/?uid=1082.225.2&nobreak=1
22. Правові системи НАУ: НАУ-Опііпе. - Режим доступу до сайту: http://www.zakon.nau.ua/doc/?uid
23. Президент України Віктор Ющенко: Офіційне Інтернет-представництво . - Указ президента України № 347/2002 Про Національну доктрину розвитку освіти. - Режим доступу до сайту: http://www.president.gov.ua/documents/html
24. Про діяльність позашкільних закладів України в нових умовах. Методичний лист //МО України. Інформац. зб. - К., 1992. - Вип. 17-18. - С. 25-27.
25. Про підсумки розвитку загальної середньої, дошкільної та позашкільної освіти у 2008/2009 навчальному році та завдання на 2009/2010 навчальний рік: Інформаційно-аналітичні матеріали до підсумкової колегії Міністерства освіти і науки України від 26 серпня 2009 року. - К., 2009. - 162 с
26. Свириденко С. Соціально -педагогічний аспект формування здорового способу життя / С. Свириденко // Соціально-педагогічні проблеми сучасної середньої та вищої освіти в Україні. - Жито -мир: ЖДПУ, 2002. - С. 189-191.
27. Солопчук М.С. Сучасні вітчизняні та зарубіжні підходи до формування здорового способу життя школярів / М.С. Солопчук, А.В. Заікін, Д.М. Солопчук // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків-Донецьк: ХДАДМ (ХХПІ), 2006. - №10. - С. 233-235.
28. Шарапа М. Профілактика алкоголізму та наркоманії серед підлітків / М. Шарапа // Соціально-педагогічні проблеми сучасної середньої та вищої освіти в Україні. - Житомир: ЖДПУ, 2002. - С. 184-186.
29. Шеремет І. Раціональна організація дозвілля як ефективний засіб протидії алкоголізації старшокласників / І. Шеремет // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків-Донецьк: ХДАДМ (ХХПІ), 2005. -№22. - С. 196-199.
30. Яременко О.О., Формування здорового способу життя: стратегія розвитку українського суспільства / О.О. Яременко, О.В. Вакуленко // Державний інститут проблем сім’ї та молоді: УІСД, 2004. - С.64.
Надійшла до редакції 28.08.2009 р.
Єрмакова Тетяна Сергіївна [email protected]
