CC BY
59Використання сучасною школою досвіду формування здорового способу життя старшокласників (друга половина ХХ століття)
Єрмакова Т.С.
Харківська державна академія дизайну і мистецтв
Анотації:
Розглянуто напрямки вдосконалення системи навчально-виховної роботи зі школярами. Зазначено, що врахування досвіду формування здорового способу життя школярів є необхідним і педагогічно доцільним. Наголошено на необхідності вдосконалення змісту сучасного формування здорового способу життя учнів у навчальній та позанавчальний час. Встановлено, що підходи до формування теоретичних знань і навчання практичним навичкам потребують змін у відповідності до нового здоров'язберігаючого середовища. Доведено, що сучасна школа потребує звернення до досвіду минулого.
Ключові слова:
формування, здоровий спосіб життя, старшокласники, школа, сучасність, здоров’я.
Ермакова Т.С. Использование современной школой опыта формирования здорового образа жизни старшеклассников (вторая половина ХХ столетия). Рассмотрены направления усовершенствования системы учебно-воспитательной работы со школьниками. Отмечено, что учет опыта формирования здорового образа жизни школьников является необходимым и педагогически целесообразным. Акцентировано внимание на необходимости усовершенствования содержания современного формирования здорового образа жизни школьников как в учебное время, так и во внешкольное. Установлено, что подходы к формированию теоретических знаний и обучению практическим навыкам требуют изменений в соответствии к новому здоровьесберегающему окружению. доказано, что современная школа требует обращения к опыту прошлых лет.
lermakova T.S. The usage by the modern school an experience of high school pupils’ healthy life style forming (the second part of XX century).
Directions of perfection of the system of a teaching and educational process with schoolchildren are considered. It is marked that an account of experience of schoolchildren's healthy life style forming is a necessity and pedagogical expedient. It is marked the necessity of perfection of maintenance of the modern schoolchildren's healthy life style forming for educational time and their free time. It is set that approaches to forming theoretical knowledge and studies practical skills need changes in accordance with a new health saving environment. It is well-proven that modern school needs address to experience past.
формирование, здоровый образ жизни, старшеклассники, школа, современность.
forming, healthy life style, high school pupils, school, contemporaneity, health.
Вступ.
Проблема формування здорового способу життя старшокласників у вітчизняній педагогіці ХХ століття була яскравим прикладом правильного та своєчасного залучення громадськості, вчених та педагогів, а також батьків цих школярів до негайного вирішення даної проблеми. Особлива турбота та підтримка у вирішенні даної проблеми була надана державою.
Виходячи з результатів проведеного дослідження [1, 4, 5, 9, 14, 15, 16, 2, 17, 11, 12], а також нормативно-правових документів системи сучасної освіти [7, 8, 10, 13, 20, 22, 24], спрямованих на збереження і розвиток здоров’я, забезпечення безпеки особистості через освіту, можна визначити дві взаємопов’язані складові формування здорового способу життя учнів: прийняття ними цінностей здорового способу життя (пропагу-вальна складова); здобуття ними знань і набуття умінь і навичок, необхідних для самостійного виконання його вимог (змістовно-інформаційна і практична площина) [3, с. 47].
З огляду на це до основних шляхів творчого використання у сучасній школі досвіду формування здорового способу життя старшокласників у розглядуваний період слід віднести: вдосконалення організації навчальної діяльності й посилення позакласної виховної роботи, спрямованих на формування здорового способу життя школярів; поглиблення взаємодії школи з позашкільними навчально-виховними закладами; сприяння формуванню здорового способу життя учнів за місцем мешкання; масове використання форм пропаганди здорового способу життя та залучення засобів масової інформації; тісна співпраця школи з батьками, орієнтована на формування здорового способу життя учнів.
Робота виконана згідно плану НДР Харківської державної академії дизайну і мистецтв.
© Єрмакова Т.С., 2010
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета роботи - розкрити основні шляхи творчого використання у сучасній школі досвіду формування здорового способу життя старшокласників у другій половині ХХ століття.
Результати дослідження.
Вирішальне значення в роботі з формування здорового способу життя школярів має поєднання теоретичних знань учнів про здоровий спосіб життя з досвідом його здійснення, з практичними заняттями фізичними вправами і спортом.
Найбільш цінним для здоров’я вважаються заняття фізичними вправами з навантаженням, спортивні ігри та змагання. При цьому слід брати до уваги й наполягати на домінуючих мотивах молоді щодо систематичних занять фізичною культурою і спортом: удосконалення стану здоров’я; досягнення впевненості у своїх можливостях; розвиток спортивної обдарованості; вдосконалення конституційних особливостей тіла, статури; етичні й естетичні параметри; активні форми відпочинку; випробування своїх можливостей у екстремальних умовах, професійно-прикладному значенні фізичної культури і спорту [3, с. 47].
У цьому разі фізичне виховання виступає важливим засобом формування здорового способу життя. Водночас дослідники відмічають деякі негативні тенденції фізичного виховання школярів у сучасній школі. Це пов’язано з тим, що в останні роки склалося стійке відставання сфери фізичного виховання від інших напрямів у освіті. Воно проявляється в тому, що підростаюче покоління більш вдало оволодіває науковими та гуманітарними знаннями, засвоює виробничі й інформаційні технології та разом з тим фізично не готове до трудової та військової діяльності, часто не здатне протистояти стресовим впливам соціуму на принципах здорового способу життя [18, с. 4-14].
Однією з причин такого явища є відсутність у школярів мотивації займатися фізичною культурою в наслідок того, що у школах фізична культура поступово зводиться до безглуздих фізичних вправ. Звідси зниження інтересу до занять фізичною культурою, недостатня готовність учнів перейти до організації самодіяльних форм занять нею.
Для розв’язання проблеми підвищення якості занять фізичною культурою важливе значення має досвід таких занять у досліджуваний період: надання школярам під час занять фізичними вправами і спортом необхідної інформації про взаємозв’язок спортивних змагань із цінностями здорового способу життя; постановка завдань розробки програм збереження й зміцнення особистого здоров’я в майбутньому для кращого засвоєння цінностей здорового способу життя; знайомство й аналіз життя відомих особистостей, друзів щодо їхнього способу життя, що допомагає учням конкретизувати теоретичні знання про цінності здорового способу життя й сприяє розвитку мотивації до його самостійного ведення.
На сьогодні вивчення школярами українських шкіл важливих питань дотримання здорового способу життя передбачено також програмами з дисципліни «Валеологія». Ці питання включено й до предмету «Основи безпеки життєдіяльності», ідеями здорового способу життя пронизані майже всі предмети початкової школи, в середній школі вони розглядаються у програмах з біології, географії, екології, предметів гуманітарного циклу.
Ураховуючи те, що цілісна система формування здорового способу життя школярів у загальноосвітніх навчальних закладах поки що спостерігається переважно лише на рівні теорії, а не практики, на сьогодні гостро постала проблема вироблення єдиної концепції формування здорового способу життя школярів, нових наскрізних навчальних планів і програм вивчення основ здорового способу життя учнями.
На нашу думку, ефективність формування здорового способу життя школярів значно б підвисилася, якщо здійснювалось безперервно - від дошкільнят до випускників загальноосвітньої школи і студентів вищої школи, з обов’язковим складанням заліків й іспитів. Звичайно, домогтися виконання цих складних завдань одразу неможливо, тому вони мають вирішуватися поетапно, в ході всього навчально-виховного процесу.
Поліпшенню навчального процесу в цьому аспекті сприятиме й уведення курсів факультативних занять для старшокласників, що орієнтований на поглиблення, розширення й узагальнення знань про здоровий спосіб життя. Уроки оздоровчої спрямованості та факультативи будуть доповнювати один одного, стануть ланкою однієї цілісної системи організації формування здорового способу життя школярів. Однак, такі факультативи не повинні перетворюватися на звичайні шкільні уроки оздоровчої спрямованості. На факультативних заняттях треба всебічно вивчати законодавчо-нормативну базу України, що забезпечує здоровий спосіб життя; стимулювати сприйняття
школярами цінностей здорового способу життя, сприяти засвоєнню глибоких знань і набуттю вмінь, необхідних для виконання його вимог.
У проведенні факультативів можна використовувати різні навчальні методи, прийоми й засоби: самостійну проробку літератури, дискусійні (проведення диспутів, бесід, «круглих столів», «мозкових штурмів») та тренінгові методи та ін.
Необхідно також посилити виконання нормативно-правових документів з формування здорового способу життя школярів. У цьому плані вимагає змін і доповнень статут загальноосвітньої школи. В свою чергу нормативні документи з формування здорового способу життя учнів доцільно було б випустити окремою книгою в серії «Бібліотека школяра» або «Бібліотека класного керівника».
Потрібно також забезпечити школи навчальною та науково-популярною літературою з формування здорового способу життя школярів. Це передбачає суттєве поповнення фонду шкільних бібліотек відповідними виданнями. У всіх шкільних бібліотеках бажано було б створити «куточок здорового способу життя» або навіть і «кабінет здорового способу життя», де зосередити підручники, посібники, методичні рекомендації з розглядуваної проблеми, пам’ятки, тематичні інформаційні брошури, довідники, листівки щодо профілактики поширення шкідливих звичок (алкоголізм, куріння, наркоманія).
Істотний внесок у розв’язання завдань формування здорового способу життя школярів може зробити посилення позакласної й позашкільної виховної роботи.
Відомо, що життя школярів у школі, зокрема й поза безпосередньою навчальною діяльністю, за своєю природою вже є педагогічно організованим. Більш суперечливою й специфічною є позашкільне середовище, що вимагає певних умов у його організації та дотримання чіткого плану.
Як свідчить аналіз літературних джерел розглядуваного періоду [6, 19, 23, 9], правильне планування було однією з найважливіших передумов ефективності системи позакласної діяльності учнів. Чіткий план дозволяв намітити не тільки загальну перспективу, але й конкретні шляхи цілеспрямованого використання різноманітних джерел та факторів впливу на школяра. Перспективний план, підготовлений організатором, був складовою загальношкільного плану навчально-виховної роботи на навчальний рік. Це основний офіційний документ, яким мали керуватися організатор та на основі якого всі загальношкільні об’єднання (кружки, секції, клуби тощо) складали план своєї діяльності. Оскільки позакласній роботі властива висока динамічність, що неможливо відобразити у плані, тому виникала необхідність у плануванні позакласної роботи на короткий період часу.
Позашкільна робота - це освітньо-виховні заняття й масові заходи для дітей та підлітків, що проводяться в позанавчальний час у спеціально створених для цього приміщеннях. Мета як позашкільних, так і по-закласних занять є здоровий відпочинок дітей, формування здорового способу життя, задоволення інтер-
есів дітей, розвиток їхніх індивідуальних здібностей. Тому навчити школярів раціонально та змістовно використовувати свій позанавчальний час - мета не тільки школи, а й батьків.
Одним із важливіших аспектів збереження й зміцнення здоров’я людини є правильна організація дозвілля, тобто раціональне використання вільного часу, оптимальне сполучення в ньому основних функцій: відновлення фізичних та психічних сил [21, с. 124].
Правильна організація вільного часу школярів передбачає спрямування позакласної й позашкільної роботи на задоволення широкого кола їхніх інтересів - мистецьких (література, поезія, музика, театр), пошуково-краєзнавчих, етнографічних, спортивно-фізкультурних. Це передбачає проведення у школі різноманітних екскурсій, експедицій, походів; спортивно-оздоровчих конкурсів, турнірів, олімпіад, змагань тощо. Не менш важливим є функціонування в кожній школі достатньої кількості гуртків, студій, спортивних секцій. На відміну від навчальної діяльності, що вимагає дотримання правил внутрішнього розпорядку, в таких утвореннях учні більш розкуті, безпосередні, емоційні. Через неформальну взаємодію й спілкування з однолітками в особистості розвиваються організаційні якості, комунікативна сфера, збагачується словниковий запас, розширюється кругозір та ін.
Зрозуміло, що добір методів і форм роботи з учнями має здійснюватись з урахуванням вікових, статевих, індивідуальних особливостей школярів. Зокрема, щодо старших учнів, то треба враховувати їхні прагнення бути самостійними й незалежними. Це стосується й вибору гуртка або секції: учень має обирати самостійно, за власної ініціативи той вид діяльності, який йому більш до вподоби. Важливо також, щоб у прагненні займатися певним видом діяльності школяр отримував відповідну настанову, підтримку від учителя, батьків. Таке моральне заохочення, безперечно, сприятиме зацікавленості, позитивному настрою учню, буде позитивно впливати на стан його здоров’я.
Очевидно, що ефективність діяльності з формування здорового способу життя школярів безпосередньо залежить від професійності педагогічних кадрів.
На сьогодні в загальноосвітніх навчальних закладах роботою, що стосується формування здорового способу життя, займається більше 5 тис. психологів та соціальних працівників, близько 20 тис. учителів біології, майже 15 тис. вихователів, більше 14 тис. педагогів-організаторів [25, Ч.2, с. 47]. Але враховуючи сучасні життєві реалії (стрімке поширення наркоманії та захворювань на СНІД, послаблення виховної функції сім’ї та відповідальності батьків за виховання дітей, відсутність достатньої кількості педагогів, практичних психологів та соціальних працівників, які володіють технологіями практичної профілактичної роботи), залишається актуальною проблема підготовки, перепідготовки й підвищення кваліфікації кадрів для формування здорового способу життя школярів.
Не меншу значущість для формування здорового способу життя учнів має поглиблення взаємодії школи
з позашкільними навчально-виховними закладами -фізкультурно-оздоровчими, туристсько-спортивними дитячими і підлітковими установами. Це передбачає закріплення за кожною школою базового позашкільного закладу, планування й проведення спільної діяльності оздоровчого спрямування, спрямованої на залучення школярів у спортивні секції, сприяння загальному розвитку особистості, вдосконалення її фізично-спортивної діяльності.
Важливою ланкою в підсистемі позашкільного виховання є робота з дітьми та підлітками за місцем мешкання. Провідна роль у сприянні формуванню здорового способу життя учнів за місцем мешкання, на нашу думку, має належить школі як відкритій системі, що виявляє професійні й ділові зв’язки зі соціумом - із громадськими організаціями, комунальними й державними закладами. Робота цих установ має сприяти здійсненню учнями самостійних оздоровчих занять, що передбачає створення спортивних майданчиків і дитячих стадіонів, проведення спортивно-культурних заходів (свят, змагань, спартакіад тощо) за місцем мешкання.
Суттєву роль у формуванні здорового способу життя школярів мають відігравати засоби масової інформації - газети, журнали, кіно, телебачення та ін.
Значний інформаційний потенціал мають й інші ЗМІ, зокрема радіо, телебачення. Разом з тим пропаганді здорового способу життя вони приділяють недостатньо уваги. У цьому аспекті варто звернутися до досвіду минулих років. Адже в досліджуваний період по радіо, телебаченню було багато корисних, цікавих програм, що мали пізнавально-виховний характер, у цікавій формі роз’яснювали й пропагували цінності здорового способу життя.
Зокрема, необхідно було б розробити цикл навчальних програм телевізійних передач для допомоги школярам у засвоєнні питань дотримання здорового способу життя. Розклад уроків у школі слід узгоджувати з розкладом телепередач, спланувати систему повтору телепередач на протязі тижня. До участі в телевізійних передачах потрібно постійно залучати медиків, гігієністів, спортсменів, робітників державних і громадських організацій, демонструвати учням фрагменти з художніх фільмів, репортажі зі спортивних змагань та інші матеріали. Після перегляду телевізійних передач має бути їх колективне обговорення у процесі безпосереднього спілкування. Це дозволить провести заняття в більш доступній, емоційно-насиченій атмосфері й тим самим успішно виконати освітньо-виховні завдання.
Провідним чинником у забезпеченні формування здорового способу життя школярів є співробітництво, тісна взаємодія школи з батьками. До того ж необхідна цілеспрямована робота з батьками, спрямована на підвищення їхньої педагогічної культури, відповідальності за життя й здоров’я дітей. Така робота, в свою чергу, передбачає створення методичних центрів, консультаційних пунктів, батьківських лекторіїв.
Важливе значення для формування здорового способу життя школярів має проведення спільних з
батьками заходів із пропаганди здорового способу життя, запобігання шкідливих звичок. Спектр таких заходів досить широкий: спортивні змагання, ігри активного відпочинку, туристичні походи й екскурсії, виставки, конкурси, зустрічі з відомими й цікавими людьми та ін.
Висновки.
Таким чином, проведений вище аналіз свідчить про те, що врахування досвіду формування здорового способу життя школярів у другій половині ХХ століття є не лише можливим, а й необхідним, педагогічно доцільним, оскільки це допоможе збагатити зміст сучасного формування здорового способу життя учнів як у навчальній, так і позанавчальний час.
У подальших дослідженнях планується вивчити проблему вдосконалення показників здоров’я студентів перших курсів вищих навчальних закладів.
Література:
1. Антропова М.В. Организация режима дня учащихся в школах с продленным днем / М.В. Антропова //Советская педагогика. -1962. - №4. - С. 66-72.
2. Березівська Л.Д. Реформування шкільної освіти в Україні у ХХ столітті: [монографія] / Л.Д. Березівська. - К.: Богданова А.М., 2008. - 406 с.
3. Біла книга національної освіти України / [Т.Ф.Алексеєнко,
В.М.Аніщенко, ГО.Балл та ін.]; за заг. ред.. акад.. В.Г.Кременя; НАПН України. - К.: Інформ. системи, 2010. - 342 с. - Бібліогр.: с. 315-335.
4. Бондар А.Д. Навчально-виховна робота в школах-інтернатах і групах подовженого дня / А.Д. Бондар, Б.С. Кобзар. - [2-е вид., допов. й перероб.]. - К.: Вища школа, 1985. - 174 с.
5. Бочарова В.Г. Воспитание учащихся по месту жительства: [Кн. для учителя] / В.Г Бочарова, М.М. Плоткин, Л.С. Алексеева и др. - М.: Просвещение, 1987. - 192 с.
6. Боярська Л. Програма «Школа і здоров’я» / Л.Боярська, Л.Овдієнко, О.Синьогіна //Рідна школа. - 2003. - № 1. - С.55-58.
7. Верховна Рада України: Офіційний веб-сайт. - Режим доступу до сайту: http://zakon.nau.ua/doc
8. Верховна Рада України: Офіційний веб-сайт. - Режим доступу до сайту: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin
9. Вульфов Б.З. Организатор внеклассной и внешкольной воспитательной работы: Содержание и методика деятельности / Б.З. Вульфов, М.М. Поташник. - М.: Просвещение, 1983. - 208 с.
10. Державний стандарт базової і повної середньої освіти. - К.: КНТ, 2004. - 88 с.
11. Злодырева А.И. Спорт глазами кино / А.И. Злодырева. - М., 1968. - 58 с.
12. Каталог действующего фонда хроникально-документальных фильмов и оперативной киноинформации по состоянию на I июля 1984г. - К., 1985.
13. Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа) // Моделі розвитку сучасної української школи: Всеукр. науково-практична конф., 11-13 жовтня 2006 р., Черкаси - Сахнівка. - К.: СПД Богданова А.М., 2007. - 240 с.
14. Кулинко Н.Ф. Развитие физической культуры в советской общеобразовательной школе (1959 - 1967 гг.): автореф. на соискание ученой степени канд. пед. наук: спец. 13 734 «Теория и методика воспитания и спортивной тренировки» / Н.Ф. Кулинко. - М., 1970. - 25 с.
15. Лейкина М.В. Подвижные игры: [учебное пособие для техникумов физической культуры] / М.В. Лейкина. - М.: «Физкультура и спорт», 1955. - 156 с.
16. Лисяк В.М. Урок фізичної культури як основа формування інтересу до занять фізичною культурою та спортом / В.М. Лисяк //Слобожанський науково-спортивний вісник. - 2007. - Вип.11.
- С. 30-33.
17. Лозова В.І. Теоретичні основи виховання і навчання: [навчальний посібник] / В.І. Лозова, ГВ. Троцко. - [2-е вид., випр. і доп.].
- Харків: «ОВС», 2002. - 400 с.
18. Лопатка Г.Ф. Гігієнічне обґрунтування режиму праці учнів загальноосвітніх шкіл нових типів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. біол. наук: спец. 14.02.02 «Гігієна» / ГФ. Лопатка. - Київ, 1995. - 24 с.
19. Морозова-Хмарська Л.А. Стратегія здоров’я в закладах освіти України, які працюють за міжнародним проектом “Європейська мережа шкіл сприяння здоров’ю” / Л.А.Морозова-Хмарська, Н.П. Адамчук //Валеологія: сучасний стан, напрямки та перспективи розвитку: ІІ Міжнар. конф. - Х.: ХНУ, 2004. - Т.1. -
С. 129-134.
20. Національна доктрина розвитку освіти України: затверджено Указом Президента України від 17.04.2002 р. № 347/2002. -Освіта України. - 2002. - № 33. - С.4-6.
21. Омельченко С.О. Взаємодія соціальних інститутів суспільства у формуванні здорового способу життя дітей та підлітків / С.О. Омельченко. - Луганськ: Альма-матер, 2007. - 352 с.
22. Президент України Віктор Ющенко: Офіційне Інтернет-
представництво. - Указ президента України № 347/2002 Про Національну доктрину розвитку освіти. - Режим доступу до сайту: http://www.president.gov.ua/documents/html
23. Савустьяненко Т.Л. Від психічного здоров’я вчителя до
психічного здоров’я учнів у людиноціннісному полі / Т.Л. Савустьяненко //Валеологія: сучасний стан, напрямки та
перспективи розвитку: ІІ Міжнар. конф. - Харків.: ХНУ, 2004.
- Т.2. - С.165-170.
24. Устав Всемирной организации здравоохранения //Всемирная Организация здравоохранения: Основные документы: пер. с англ. - 39-е изд-е. - М.: Медицина, 1995. - 208 с.
25. Формування здорового способу життя молоді: стратегія розвитку українського суспільства: [у 2 ч.] / О.О. Яременко, О.В. Вакуленко, Ю.М. Галустян та ін. - К.: Державний ін-т проблем сім’ї та молоді, 2005. - Ч.1. - 160 с.; Ч.2. - 212 с. - (Сер. «Бібліотечка слухача курсів підвищення кваліфікації Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту).
Надійшла до редакції 07.11.2010 р. Ермакова Татьяна Сергеевна [email protected]
