CC BY
24
Scientific journal PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION
Has been issued since 2013.
Науковий журнал Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видасться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Apxinoea Т.Л., Apxinoea К.С. Основн завдання курсу «Введення до фаху» при пiдготовцi вчител'!в '¡нформатики. Ф'!зико-математична осв'та. 2018. Випуск 1(15). С. 16-19.
Arkhipova T., Arkhipova K. The Main Tasks Of 'Basics Of The Profession' Course During The Teachers Of Computer Science Preparation. Physical and Mathematical Education. 2018. Issue 1(15). Р. 16-19.
УДК 378.147.31+378.147.34
Т.Л. Архшова1, К.С. Архшова2
Херсонський державний унiверситет, Украна
1klio.arhipova@ukr.net, 2enchan3ss@gmail.com DOI 10.31110/2413-1571-2018-015-1-002
ОСНОВН1 ЗАВДАННЯ КУРСУ «ВВЕДЕННЯ ДО ФАХУ» ПРИ П1ДГОТОВЦ1 ВЧИТЕЛ1В 1НФОРМАТИКИ
Анотац'я. Стаття присвячена особливостям викладання курсу «Введення до фаху» у пiдготовцi вчител'1в iнформатики. Розглянуто основнi питання щодо становлення майбутнього фах'вця. Придшено особливу увагу розгляду таких понять, як педагог'!чна культура та педагогiчнi здiбностi. Пiдкреслено зм'!ст фаху вчителя iнформатики як представника творчоi' професп, де потрiбне навчання упродовж усього трудового життя. Через побудову курсу показано цiкавiсть творчо! професп вчителя iнформатики, ii спрямовашсть на розкриття потен^йних можливостей школяр'в, створення умов для ix розвитку i удосконалення за допомогою вах необхдних засоб'в таiнструмент'в, що надаенаука 1нформатика.
Проведено анал'!з знань та вм'нь, як потрiбнi для вчителя iнформатики та розглянутi потрiбнi для цього особист'1 якост'1. Наведено перелiк зд'бностей, що потребуе сьогодення, зокрема вм'ння переводити теоретичнi та методичн положення в педагогiчнi дп, ефективно використовувати iснуючий досвiд у нових умовах, мати здiбностi до анал'!зу та о^нювання власноiд'яльностi, прагнути до формування власного стилю у робот'1, вм/'ти /'мпров/'зувати та генерувати р'вш варiанти виршення проблем, що заснован на знаннях та iнтущп.
Роз'яснено потребу щодо опанування професп навчатися використовувати в'дведений на заняття час, пам'ятаючи про постiйний жорсткий його лiмiт, а також потребу у ставленн власноi профеайноi дiяльностi тльки на позитивний результат. Продемонстровано необх'дшсть вм/'ти сп/'впрацювати з учнями та прислуховуватися до думок школяр'!в i колег. Зроблено висновки стосовно профеайноiтдготовки вчителя iнформатики у вiдповiдностi до сучасних вимог суспльства, яке потребуе вiд нього знань iнформацiйниx теxнологiй та засоб'!в комун/'кацп, вм'шня iх використовувати для вир'шення навчальних та iншиx задач, а також ефективне залучання знань, вм'шь та навичок у фахову д'тльшсть з метою пдвищення якост'1 осв'ти, iнтересу та мотивацП тих, кого навчають, до вивчення iнформатики.
Кnючовi слова: учитель iнформатики, педагог'чна культура, педагогiчнi зд'бност'1, самоосв'та, самовдосконалення.
Постановка проблеми. С^мкий розвиток i розповсюдження обчислювально! техшки та 3aco6iB комунтацп, комп'ютериза^я освти призвели до необхщносп спещально! тдготовки вчт^в Ыформатики. Саме представники ще! педагопчно! спе^альносп мають Mic^ пщготувати учыв до дорослого життя та вибору професп.
Аналiз актуальних дослщжень. Проблеми становлення майбутых вчителiв як фахiвцiв, зокрема, формування спе^альних компетентностей i розвиток !х Ыформацмно! культури дослщжували Н. Апатова, Н. Балик, О. Барна, В. Биков, А. Верлань, Ю. Горошко, М. Жалдак, I. 1васьюв, В. 1звозчиков, В. Латнський, М. Лапчик, Н. Морзе, Ю. Рамський, В. Руденко, £. Смiрнова-Трибульcька, О. Сшрш, Ю. Триус, Г. Цибко, М. Шкть та ш.
На нашу думку, дослщження цих авторiв допомагають краще розiбратиcя у тих завданнях, що сьогодн покладен в основу тдготовки вчителiв шформатики.
Мета статп. Важливим у становленн вчителя Ыформатики як особистост е розумЫня того, яке саме мкце вщведено для нього у навчальному процеа, яю завдання йому доведеться виконувати та яких обов'язюв потрiбно буде дотримуватися упродовж всього трудового життя. Якраз ц питання i розглядаються в кура «Введення до фаху».
Виклад основного матерiалу. Зрозумто, що для опанування ^е! вчительсько! спе^альносп потрiбно розробити таку методичну систему, яка б задовольняла потреби сучасно! школи та надавала фахiвцям необхщы знання, вмшня та навички.
ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)
Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА (ФМО)
випуск 1(15), 2018
Саме тому навчальний процес повинен складатися з окремих етапiв, де кожний наступний е лопчним продовженням попереднього.
Природно, що багато чого залежить вщ першого етапу тдготовки, де студенти оволодiвають важливими для '¡х становлення у обраному фаху дисциплiни соцiально-гуманiтарного, природничо-наукового та профеайно-практичного циклiв.
Завдяки курсу «Введення до фаху», студенти отримують уявлення про обрану спе^альшсть та ознайомлюються iз завданнями, що постають перед ними з перших дыв роботи у якост вчителя-вихователя i будуть супроводжувати ¡х упродовж всiе¡ професiйно¡ дiяльностi. Також вони ознайомлюються з тим, ям на них будуть покладатися обов'язки як на вчителiв шформатики.
У цьому сенсi багато чого залежить вщ логiки побудови курсу «Введення до фаху». Цю дисциплшу у навчальних планах вiднесено до циклу професшно' та практично'' тдготовки, так як саме тут, з перших кромв опанування професп потрiбно привчати студентiв до дискутування, вмшня прислуховуватися та поважати думки вихованщв i колег. До того ж студенти повинн розумiти, що для них у майбутньому е нормою життя - безперервна самоосвiта та самовдосконалення.
Таким чином, вивчення даного курсу викликано, з одного боку, потребою в ознайомлен першокурснимв з обраною спецiальнiстю, ¡¡' змiстом i складнощами, а з iншого - необхщыстю фахiвця почувати себе впевнено в обраый професГ'' i вщчувати те, наскiльки вона е важливою для розвитку сучасного сустльства.
Тому курс «Введення до фаху» мае чп^ке призначення: зосередити увагу студенев на вивченн та розумiннi ктотних характеристик професп вчителя, зокрема вчителя шформатики, як соцiально¡ категорГ'' у вах ¡¡' формах та проявах.
До того ж курс «Введення до фаху» покликаний на те, щоб виршити там задачу як мотиващя до навчання та знайомство з роллю учня в навчальному процеа.
На нашу думку, починати викладання курсу мае сенс iз загально' характеристики педагогiчно¡ професГ'', професшно' дiяльностi та особистостi вчителя, а також його профеайно' культури.
Пщ час вiдвiдування теоретичних та практичних занять дисциплши «Введення до фаху» студенти повинн зрозумiти, що профеая вчителя iнформaтики е цiкавою творчою профеаею, так як саме за допомогою власних зусиль i прац учитель повинний розкривати потенцiйнi можливост учнiв, створювати необхiднi умови для 'х розвитку й удосконалення, скориставшись для цього всiмa необхiдними засобами та шструментами, що надае сучасна наука 1нформатика.
Звичайно, щоб виконувати ц завдання вчителю потрiбно мати глибок та всебiчнi знання, вмiти 'х осмислювати та опрацьовувати, переводити теоретичн та методичнi положення в педагопчы дм, ефективно використовувати вже кнуючий досвiд у нових умовах, мати здiбностi до aнaлiзу та оцшювання свое' дiяльностi, прагнути до формування власного стилю у роботу вмти iмпровiзувaти та генерувати рiзнi вaрiaнти вирiшення проблем, що засноваш на знаннях та iнту¡цГ¡ i якi виникають п^д час проведення занять. Вже з перших кромв опанування професГ', студент повинен знати, що йому послйно доведеться працювати у рамках жорсткого лiмiту часу, причому потреба у його професшнш дiяльностi полягае у ставлены лише на позитивний результат. До того ж студент мусить пам'ятати, що навчальний процес - це важка праця i вона залежить не ттьки вщ особистост самого вчителя, а його вмшня ствпрацювати з тими, кого вш навчае.
Ось тут вже мова йде про педагопчну творчкть, предметом яко' е особиспсть, що формуеться, а основними Инструментами» - особистiсть вчителя, процес навчання, як складний, багатофакторний i рiзнорiвневий, що заснований на взаемотворчост пaртнерiв; де результатом е визначений рiвень розвитку особистостi тих, кого навчають та виховують [1].
Зрозумто, що провщна роль у вихованн та нaвчaннi належить особистостi вчителя. Першл сво' уроки педагог надае не словом, а прикладом. Тому важливою умовою набуття педагопчного авторитету е безперервна самоосвгга та самовдосконалення, так як будь-яке сустльство зацтавлене в формувaннi мiцно¡, духовно та морально здорово'' особистосп.
На практичних заняттях курсу «Введення до фаху» мае сенс придтити увагу поняттю культури, ядро яко' складають загальнолюдськ цiлi та цiнностi, а також способи, що склалися вторично, 'х сприйняття та досягнення. Також потребуе уваги те, що, виступаючи як загальне явище, культура сприймаеться, освоюеться та вщтворюеться кожною людиною шдивщуально [2]. Загальну культуру спецiaлiстa, зокрема вчителя шформатики, можна визначити як рiвень зрiлостi та розвинутостi системи сощально-значущих якостей, що продуктивно реaлiзуються в iндивiдуaльнiй дiяльностi.
Зрозумiло, що таю вaжливi категорГ', як система знань та штереав особистостi, и переконань та iндивiдуaльнi норми поведшки, и соцiaльнi почуття неможливо отримати лише в рамках одного курсу, але саме вони складають таке поняття, як педагопчна культура, кнування яко' неможливо саме без розумшня цих кaтегорiй.
Педaгогiчнa культура у [3, с. 68] розумiеться як: система цшностей - регуляторiв педагопчно' дiяльностi; передумова, мета, зaсiб, шструмент педaгогiчно¡ дiяльностi, рiвень сaмореaлiзaцГ¡ в нш; концентроване вираження особистостi.
Найважлившим ¡¡ компонентом е вмiння вчителя звертатися до розуму та почутпв учня, використовувати весь нaбiр зaсобiв та методiв щодо його навчання, вмшня спостеркати за його досягненнями у процеа розумово' та фiзично¡ прaцi, бачити, як результати цих спостережень перетворюються на методи та прийоми шдивщуально' дм.
Педaгогiчнa культура характеризуеться Сухомлинським В.О. як найважливший стимул розвитку колективно' думки та колективно' творчостi [4, с. 393 — 626.].
Педагопчна культура може бути представлена на розгляд студенев як сукупысть досягнень сощально'' практики, педагопчних поглядiв, iдей, теорiй та способiв педaгогiчно¡ дiяльностi.
Слiд наголосити тд час занять з курсу також на тому, що нове педагопчне мислення складае свiтоглядну основу педагопчно' культури вчителя, зокрема учителя шформатики, до особливостей якого, в першу чергу, належить вщнести визнання учня найважлившою цшыстю у навчальному процеа.
Ми згодн з думкою [5, с. 182], що розглядае педагопчну культуру викладача як визначену ступшь його досконaлостi в педагопчнш дiяльностi, як досягнутий рiвень розвитку його особистосп. В^н виокремлюе там склaдовi педaгогiчно¡ культури: психолого-педaгогiчну спрямоваысть особистостi вчителя; психолого-педaгогiчну ерудицiю та штел^ентысть; педaгогiчну мaйстернiсть; вмiння поеднувати педaгогiчну та наукову дiяльнiсть; систему професшно-
педагопчних якостей; педагопчне спткування та поведiнку; вимогливкть до себе i до iнших та потребу у самовдосконалены.
Основною умовою формування педагопчно'|' культури вчителя iнформатики е не тiльки формування потреби в ый, а й наявнiсть готовност сприйняти iснуючi зразки педагогiчноï культури вщносно власного «я», вмiння творчо переосмислити педагопчы цiнностi та на новому культуротворчому рiвнi вiдтворити ïx. Це i е система духовних ценностей, що виконуе регуляторну функцю яка спрямовуе дiяльнiсть педагога та визначае його вплив на оточуючих. Ц гармонiйно розвинутi iнтелектуальнi, емоцмы, етичнi та естетичнi якостi та прояви потрiбнi вчителю iнформатики, так як дозволяють йому орiентуватися в оточуючм дiйсностi, проникати до сутност явищ.
Також важливим е поняття педагогiчниx здiбностей, що розглядаеться в кура «Введення до фаху». Важливi дослщження, присвяченi проблемi формування педагопчних здiбностей, провела Н.В. Кузьмiна.
Педагопчы здiбностi це: iндивiдуальнi стiйки властивост особистостi, що складаються в специфiчнiй чутливостi до об'екту, засобах, умовах педагопчно'|' працi та створення продуктивних моделей формування шуканих якостей в особистост того, хто виховуеться [6, 62].
Дiяльнiсть сучасного учителя шформатики потребуе таких типових здiбностей для устшного розв'язування професiйниx завдань: навчитися розумiти учня, доступно подавати навчальний матерiал та зацiкавлювати ним, переконувати i впливати на ставлення учня до оточення, бути тактовним та вимогливим по вщношенню до конкретного школяра, вмти передбачати результати свое' роботи та прогнозувати можливi помилки та труднощ^ проектувати якостi власних вихован^в i ïx набуття знань, розвивати здiбностi, що надають можливост на основi стiйкого iнтересу до шформатики, легко засвоювати та своечасно вщтворювати навчальний матерiал.
Слiд зосередити увагу студенев також на тому, що педагопчы здiбностi пов'язанi iз загальними здiбностями (наприклад, науковою творчктю чи конструюванням), так як саме вони тдвищують ефективнiсть дiяльностi вчителя, зокрема вчителя шформатики.
Педагопчы здiбностi, до яких слiд вiднести вмшня спткуватися, спiвпрацювати, передавати знання та навчати; залучання до рiзниx видiв дiяльностi; здiйснення вiдбору, композицп, проектування навчально-виховного матерiалу; розроблення планiв; отримання задоволення вщ процесу пiзнання, володшня педагогiчним передбаченням та прогнозуванням результа^в взаемодп; бажання проникати у внутршый свiт учня, щоб зрозумiти його стан; володшня емо^ями, iнтонацiею мови, мiмiкою, жестами та пластикою; вмшня вживатися до переживань школярiв, ствчувати ''м та спiвпереживати, бути готовим до дiалогiчноï iнтерпретацiï процесiв навчання та виховання; здшснення вiдкритого i чесного спткування. Але все це не надаеться у готовому виглядi та поза розвитком особистост i не е iз самого початку приватними та незмшними властивостями конкретного шдивщу, так як цi здiбностi формуються в процесi фаxовоï тдготовки.
Саме в позицп педагога проявляеться його особистiсть, характер, соцiальнi орiентацiï, тип громадськоï поведiнки та дiяльностi, а якiсть знань визначаеться тим, насктьки вони широко включаються особиспстю у рiзнi види дiяльностi.
Специфта педагогiчниx знань полягае у тому, що вони збагачен особистiсним вщношенням до них вчителя, пропущенi через його свтэсприйняття, досвiд, специфiку мислення.
Ядро професюнально-педагопчних знань складае фундаментальн знання в галузi педагогiки та психологи, свтэгляды та методологiчнi знання, технолопчы знання.
Висновки. Професiйна тдготовка вчителя iнформатики повинна здiйснюватися у вщповщност до сучасних вимог сустльства, так як саме вщ нього потребують знань шформацмних теxнологiй та засобiв комунiкацiï, вмiння ïx використовувати для виршення навчальних та шших задач, а також ефективно використовувати набутт знання, вмiння та навички у фаховм дiяльностi з метою тдвищення якостi освiти, iнтересу та мотивацп тих, кого навчають, до вивчення шформатики, як галуз^ що с^мко i динамiчно розвиваеться.
Основними задачами процесу тдготовки вчителiв шформатики е тдвищення якост навчання, формування у них потреби в безперервнш освт та оволодiння всiма необхщними для цього компетенцiями. В цьому сена основы акценти при викладанн дисциплiни «Введення до фаху» слщ розставляти таким чином, щоб студент першого курсу зосередив свою увагу на тих найважливших категорiяx, ям стануть для нього головними маяками на весь перюд пiдготовки та входження до професп.
Список використаних джерел
1. Загвязинский В. И. Педагогическое творчество учителя: библиотека учителя и воспитателя. Москва : Педагогика, 1987.
160 с.
2. Педагогический энциклопедический словарь / ред. совет: Б.М. Бим-Бад (председатель) и др. Москва : Большая
Российская энциклопедия, 2003. 528 с.
3. Щербань П.М. Сутысть педаго^но' культури. Вища освп^а Украши. 2004. №3. С.67-71.
4. Сухомлинський В. О. Розмова з молодим директором школи : вибр. твори. Кив : Рад. шк., 1977. Т. 4. 638 с.
5. Барабанщиков А.В., Муцынов С.С. Педагогическая культура : Проблемы и поиски. Опыт ВВУЗов. Суждения и ответы.
Рига : РВВПУ, 1982. 232с.
6. Кузьмина Н. В. Очерки психологии труда учителя: психологическая структура деятельности учителя и формирование
его личности. Ленинград : изд. Ленингр. ун-та, 1967. 184 с.
7. Педагопчна майстерысть : тдручник / I.A. Зязюн, Л.В. Крамущенко, 1.Ф. Кривонос [та ш.]. Кив : Вища шк., 2004. 422 с.
References
1. Zagvjazinskij V. I. Pedagogic Teacher's Creative Work: Teacher's and Tutor's Library. Moscow : Pedagogika, 1987. 160 p. (in Russian)
2. Pedagogic Encyclopedia / Main ed. B.M. Bim-Bad (Head); Editorial staff. : M.M. Bezrykih, V.A. Bolotov, L.S. Glebova and others. Moscow: Bolshaja Rossijskaja Encyklopedia, 2003. 528 p. (in Russian)
W3MK0-MATEMATMHHA OCBITA ($MO)
BunycK 1(15), 2018
3. Scherban P.M. Pedagogical Culture Essence. Vyscha Osvita of Ukraine, 2004. №3. p. 67-71. (in Ukrainian)
4. Sukhomlynskyj V.O. Conversation with the young Headmaster : Selected Works. Kyiv : Rad.schk., 1977. B. 4. p. 638. (in Ukrainian)
5. Barabanschikov A.V., Mutsynov S.S. Pedagogic Culture : Problems and Research. Insitute's Experience. Judgements and Responses. Riga : RVVPU, 1982. 232 p. (in Russian)
6. Kuzmina N.V. Teacher's Work Psychology Essay : Psychological Structure of Teacher's Activities and Formation of his Personality. Leningrad : Leningradskij University Publishing House, 1967. 184 p. (in Russian)
7. Pedagogical Workmanship : Textbook / I.A. Zjazjun, L.V. Kramuschenko, I.F. Kryvonos [and others]. Kyiv : Vyscha Shkola, 2004. 422 p. (in Ukrainian)
THE MAIN TASKS OF 'BASICS OF THE PROFESSION' COURSE DURING THE TEACHERS OF COMPUTER SCIENCE PREPARATION T.L. Arkhipova, K.S. Arkhipova
Kherson State University, Ukraine Abstract. The article is devoted to peculiarities of teaching the course "Introduction into specialty" in preparing Informatics teachers. The basic issues of formation of the future expert. Special attention is given to consideration of concepts such as pedagogical culture and pedagogical abilities. Highlighted the contents of the specialty of the teacher as a representative of creative profession that requires training throughout working life. By plotting a course shown interest in the creative profession of the teacher, focused on the disclosure of potential opportunities of students, creating conditions for their development and improvement with all the necessary tools and instruments, provides science Informatics.
The analysis of the knowledge and skills necessary for teachers of Informatics and considered the necessary personal qualities. A list of abilities, this requires in particular the ability to translate theoretical and methodical provisions in the pedagogical actions, to effectively use the existing experience in a new environment, have the ability to analyze and evaluate their own activities, to seek to establish their own style of work, to be able to improvise and generate different solutions to problems based on knowledge and intuition.
Explained the need for the development profession to learn to use the allotted class time, mindful of his constant hard limit, and the need in relation to their own professional activities only to a positive result. Demonstrated the need to be able to cooperate with pupils and to listen to the opinions of pupils and colleagues. Conclusions concerning professional training of a teacher in accordance with the requirements of modern society, which requires a knowledge of information technologies and means of communication, the ability to use them for the solution of educational and other tasks, as well as the effective integration of knowledge and skills in professional activity with the aim of improving the quality of education, interest and motivation of students, to study Computer Science.
Key words: Computer Science teacher, pedagogic culture, pedagogic competence, self-education, self-improvement.
